Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 171/867/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 09.06.2021. Зареєстровано: 09.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 10.06.2021.
Дата набрання законної сили: 12.07.2021
Номер судового провадження: 1-кп/171/130/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021041410000016

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 171/867/21 
		1-кп/171/130/21
		В И Р О К 
		іменем України
		 
		   09 червня 2021 року    м. Апостолове Дніпропетровської області
		   Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 , 
		захисника ОСОБА_4 ,
		обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12021041410000016 за обвинуваченням: 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Нововоронцовка Херсонської області, що проживає в АДРЕСА_1 , громадянина України, у шлюбі не перебуває, не працюючого, освіта середня спеціальна, раніше не судимого, 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, у шлюбі не перебуває, не працюючого, освіта середня спеціальна, раніше не судимого, 
		у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.
		 
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		    ОСОБА_5 05.03.2021, приблизно о 23:00 годині, знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, запропонував ОСОБА_6 скоїти крадіжку металевих виробів з приміщення горища будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на що ОСОБА_6 погодився.
		ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб зі ОСОБА_6 , 06.03.2021, приблизно о 00:01 годині, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу проникли на територію домоволодіння, належного ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , де, переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, діючи єдиним умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом пошкодження запираючого пристрою на дверях таємно проникли на горище будинку за адресою: АДРЕСА_1 , звідки намагалися викрасти алюмінієвий бідон, ємністю 40 літрів, 1981 року виготовлення, вартістю 575 гривень, комплект столових тарілок в кількості 26 штук виробництва «Буди», вартістю 384 гривні, та мідний чотирьохжильний кабель, довжиною 20 метрів, вартістю 200 гривень, виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, однак були затримані власником будинку ОСОБА_7 на місці так і не довівши свій злочинний умисел до кінця з причини, що не залежали від їх волі. 
		Своїми злочинними діями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 могли заподіяти матеріальну шкоду потерпілому на суму 1159 гривень.
		Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що вину у скоєнні вищевказаного злочину визнає повністю, з обставинами скоєння злочину, що зазначені в обвинувальному акті, та з кваліфікацією його дій, згоден, у вчиненому щиро кається. Також пояснив, що 05.03.2021 року ввечері він знаходився в гостях у ОСОБА_5 , який запропонував йому піти до будинку, що розташований по АДРЕСА_2 , та пошукати там металеві вироби з метою їх викрадення та подальшого продажу, на що він погодився, оскільки знав, що у вказаному будинку ніхто не проживає. Потім вони удвох з ОСОБА_5 пішли по вищевказаного будинку, через город зайшли на територію домоволодіння та полізли на горище будинку. На горищі вони побачили алюмінієвий бідон, мідний кабель та тарілки, які хотіли викрасти, але були затримані потерпілим ОСОБА_7 , який викликав поліцію. 
		Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що вину у скоєнні вищевказаного злочину визнає повністю, з обставинами скоєння злочину, що зазначені в обвинувальному акті, та з кваліфікацією його дій, згоден, у вчиненому щиро кається. Також пояснив, що в той день (дату він не пам`ятає) ввечері він разом зі ОСОБА_6 у нього вдома розпивали спиртні напої, після чого він запропонував піти до будинку по АДРЕСА_2 , щоб пошукати там залізяччя, на що ОСОБА_6 погодився. Потім вони пішли до вказаного будинку та, побачивши, що двері на горище будинку відчинені, полізли на горище, але викрасти нічого не встигли, так як були затримані потерпілим, який викликав поліцію.
		Покази обвинувачених відповідають фактичним обставинам справи, встановлені органом досудового розслідування, вищенаведені обставини не оспорюються учасниками судового провадження.
		Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників процесу, та роз`яснивши їм положенняст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
		Розгляд кримінального провадження проведено у відповідності до ч.3ст.349 КПК України.
		Суд вважає вину обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення повністю доведеною.
		Умисні дії обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаний з проникненням у інше приміщення, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
		При призначенні обвинуваченим виду і міри покарання суд, у відповідності до вимогст.65КК України враховує тяжкість вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке згідност.12 КК Українивідноситься до тяжкого злочину, а також характеристику особи обвинувачених, які вину визнали повністю, на обліку у лікаря-нарколога не перебувають, за місцем проживання характеризуються посередньо, не зайняті суспільно-корисною працею, також враховує, що обвинувачений ОСОБА_6 перебуває на обліку у лікаря-психіатра, обвинувачений ОСОБА_5 має інвалідність 3-ї групи.
		Відповідно до ст.66 КК Україниобставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченим, є щире каяття.
		Відповідно дост.67 КК Україниобставин, що обтяжують покарання обвинуваченим, не встановлено.
		На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу винних та їх ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до переконання, що необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених та попередження інших правопорушень з їх боку є призначення покарання в межах санкції ч.3ст.185 КК України з врахуванням приписів ст.68 КК України у виді позбавлення волі та доходить висновку про можливість виправлення обвинувачених без відбування покарання та звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України. 
		Відповідно до положень п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України суд покладає на обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 наступні обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, періодично з?являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації. 
		Процесуальні витрати відсутні, заходи забезпечення не застосовувалися.
		Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до положень ст.100 КПК України. 
		   Керуючись ст.ст.368-371, 373-374 КПК України, суд
		 
		        ухвалив:
		 
		 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнати винуватими у пред`явленому обвинуваченні у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, та призначити кожному покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
		 На підставі ч.1 ст.75 КК України звільнити обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки.
		 Покласти на обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідно до положень ст.76 КК України наступні обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
		 Контроль за поведінкою обвинувачених покласти на відділ пробації за місцем проживання обвинувачених.
		 Іспитовий строк обчислювати відповідно до положень ст.165 КВК України з моменту проголошення вироку.
		 Речові докази у справі  алюмінієвий бідон, комплект столових тарілок у кількості 26 штук, мідний чотирьохжильний кабель, довжиною 20 метрів, переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_7 , залишити власнику.
		 На вирок може бути подано апеляцію до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення. 
		 Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		 Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, прокурору.
		 Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копію судового рішення надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		       Суддя:     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...