Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 802/1973/18-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 09.06.2021. Зареєстровано: 10.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 10.06.2021.
Дата набрання законної сили: 09.06.2021
Номер судового провадження: К/9901/2992/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 червня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 802/1973/18-а
		адміністративне провадження № К/9901/2992/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Олендера І.Я.,
		суддів: Гончарової І.А.,  Ханової  Р.Ф., 
		 
		розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року (суддя Альчук М.П.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року (судді: Матохнюк Д.Б. (головуючий), Курко О. П., Совгира Д. І.) у справі № 802/1973/18-а за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Урожай» до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		УСТАНОВИВ:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Урожай» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.03.2018 №0002251413 та №0002261413. 
		2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентом та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача. 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 20.03.2018 №0002251413 та №0002261413. 
		Рішення судів обґрунтовано реальністю господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «Мрія-К», що підтверджено первинними документами, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами. 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.
		6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до  ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних у цій справі податкових повідомлень - рішень стали висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки від 03.03.2018 №977/1413/03731891, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Мрія-К» за період з 01.08.2017 по 31.10.2017, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог п. 198.1 ст.198, п.200.1, п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду податкової декларації за жовтень 2017 року в сумі 1056247 грн та занижено податок на додану вартість (позитивне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту) на загальну суму 3014694 грн, в тому числі: за вересень 2017 року на суму 2415277 грн, за жовтень 2017 року на суму 599417 грн.
		Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції з контрагентом ТОВ «Мрія-К» не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що такі операції, на думку контролюючого органу, фактично не відбувались та мають формальний характер. Такі висновки контролюючий орган зробив з огляду на відсутність в контрагента достатніх трудових та матеріально - технічних ресурсів для проведення відповідних господарських операцій, надані первинні документи містять недоліки в заповненні. Також контролюючий орган посилається на те, що в провадженні слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС перебуває кримінальне провадження №32017100110000090, відносно службових осіб ТОВ «Мрія-К», в ході досудового розслідування якого отримано матеріали (протоколи допитів), які свідчать про непричетність посадових осіб ТОВ «Мрія» до здійснення фінансово господарської діяльності, жодних договорів не укладали та не підписували.
		На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 20.03.2018:
		- №0002251413, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) у розмірі 3768368 грн, з яких 3014694 грн - податкове зобов`язання, 753674 грн - штрафні (фінансові) санкції;
		- №0002261413, яким зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість на суму 1056247 грн.
		Судами також встановлено, що Товариство мало взаємовідносини з ТОВ «Мрія-К» на підставі договорів купівлі - продажу. 
		Факт здійснення господарських операцій між СТОВ «Урожай» та ТОВ «Мрія-К» підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, а саме: податковими накладними, товарно - транспортними накладними, платіжними дорученнями, видатковими накладними.
		Крім того, між ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» (зерновий склад) та позивачем (поклажодавець) укладено договір складського зберігання № ST-001/UO, за умовами якого поклажодавець передає, а зерновий склад приймає на закрите зберігання таке майно: кукурудзу, ячмінь, пшеницю, ріпак, сою, та іншу сільськогосподарську продукцію за заліковою вагою до 70000 тон на місяць, на визначених цим договором умовах і в установлений строк зобов`язується повернути його поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим договором та законодавством. Місцем зберігання майна є територія ОМТП зерновий склад ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл». Право власності на майно до зберігача не переходить. Зерновий склад видає посвідчення про відповідність якості зерна державним стандартам.
		Виконання умов вказаного договору підтверджуються наявними в матеріалах справи документами: актами прийому-передачі товару до договорів поставки між СТОВ «Урожай» та ТОВ «Мрія-К»; картками аналізу зерна, товарно-транспортними накладними.
		Також, судами встановлено, що придбаний товар у ТОВ «Мрія-К» в подальшому був реалізований СТОВ «Урожай» на підставі укладених договорів поставки між: ПАТ «Київ Хліб», ТОВ «Автек-Стройтех», ТОВ «Секьюрайті», виконання яких підтверджуються: видатковими накладними, актами приймання-передачі, картками аналізу зерна.
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		8. У доводах касаційної скарги відповідач вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «Мрія-К», зокрема касаційна скарга вмотивована аналогічними доводами, які зазначені в акті перевірки, в апеляційній скарзі, зокрема, недоліки в заповненні первинних документів, відсутність транспортних документів, наявність кримінальної справи щодо контрагента та ухвали Печерського районного суду м. Києва від 05.03.2018 в межах цієї кримінальної справи про закриття кримінального провадження і звільнення засновника (директора) контрагента ТОВ «Мрія-К» ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.
		За позицією скаржника, суди попередніх інстанцій надали неправильну оцінку доводам контролюючого органу, які були викладені як в акті перевірки, так і зазначались протягом розгляду справи. 
		В чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права скаржником в касаційній скарзі не наведено. Контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.
		9. Товариством надано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій про безпідставність тверджень контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.
		ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
		10.1. Пункт 44.1 статті 44.
		Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. 
		Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. 
		10.2. Пункт 198.3 статті 198.
		Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
		Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
		10.3. Пункт 198.6 статті 198.
		Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
		У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
		11. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:
		11.1. Стаття    1.
		11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. 
		11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
		11.2. Частина 1 статті 9.
		Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. 
		11.3. Частина 2 статті 9.
		Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		12. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
		13. При вирішенні податкових спорів Суд враховує презумпцію добросовісності платника податків за якою передбачається економічна виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.
		Згідно доктрини реальності господарської операції, яка застосовується у судовій практиці Верховного Суду, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.
		Нормами Податкового кодексу України презюмується вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції.
		Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.
		При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
		Проте, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки (недоліки) у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).
		Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними, допустимими та достовірними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.
		Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і такий рух має бути підтверджений первинними документами.
		14. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування витрат чи податкового кредиту, а тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
		15. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору судами) обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.
		Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що документи, на підставі яких платник податків сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		16. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з встановленими обставинами мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.
		Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
		17. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша  статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
		18. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченнях, в апеляцій скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.
		У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам у їх сукупності з дотриманням положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час розгляду справи судами) та встановленим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту. Зокрема, судами досліджено первинні документи, які згідно з п.  44.1 ст.  44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.
		Судами встановлено, що спірні господарські операції позивача з контрагентом ТОВ «Мрія-К» є реальними та підтверджуються долученими Товариством до матеріалів справи належним чином оформленими копіями первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Вказані документи містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, містять необхідні реквізити, для надання їм юридичної сили, доказовості та підтверджують фактичне їх здійснення. 
		Посилання контролюючого органу на відсутність актів приймання - передачі придбаної сільськогосподарської продукції від ТОВ «Мрія-К» та транспортних документів, які підтверджують доставку товару на склад ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» є безпідставними, оскільки такі наявні у матеріалах справи, є належно оформленими, містять необхідні реквізити, для надання їм юридичної сили, доказовості та містять достатню інформацію для розкриття змісту та обсягу господарських операцій.
		Судами також встановлено і подальше використання придбаного у ТОВ «Мрія-К» товару (зернові культури) у власній господарській діяльності, а саме реалізація іншим господарюючим суб`єктам.
		19. Контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент розгляду справи судами) також не було доведено та надано достовірних та допустимих доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента матеріально - технічне забезпечення чи трудові ресурси були недостатніми для проведення відповідного виду господарської діяльності, обумовленої укладеним договором з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.
		20. Посилання контролюючого органу на наявність кримінального провадження №№32017100110000090 відносно контрагента ТОВ «Мрія-К» за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 205 КК України, суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли до уваги з огляду на те, що відповідачем не надано доказів наявності вироку у вказаному кримінальному провадженні, яким встановлено фіктивність ТОВ «Мрія-К». 
		Суд апеляційної інстанції також обґрунтовано вважав безпідставними посилання відповідача на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 05.03.2018 про закриття кримінального провадження і звільнення засновника (директора) контрагента ТОВ «Мрія-К» ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, оскільки наявність такої ухвали не є підставою для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого підлягає перевірці кожне податкове правопорушення і здійснення комплексного дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених, серед іншого, такою ухвалою, періоду часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретної особи та наслідки її дій. Як вбачається з вказаної ухвали гр. ОСОБА_1 рахувалась директором Товариства в період з 25.07.2015 по 27.04.2017, в той час як спірні правовідносини відбувались у період з 01.08.2017 по 31.10.2017, а первинні документи підписано директором ОСОБА_2 . З цього приводу контролюючий орган вказував, що директора ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ) згідно звірки з ДРФО не існує, проте жодного доказу в підтвердження вказаної обставини відповідачем надано не було. При цьому до матеріалів справи додано протокол допиту ОСОБА_2 від 26.04.2018 про її непричетність до ведення господарської діяльності ТОВ «Мрія-К».
		При цьому, слід також зазначити, що отримані відомості в ході оперативно-розшукових заходів чи досудового слідства, на які, як на докази, посилається відповідач в акті перевірки не відповідають вимогам допустимості в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки контролюючий орган не довів, що такі отримано у розпорядження та, те що він має право їх використання, у порядку визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України. В силу положень ст.95 Кримінально процесуального кодексу України, інформація, що міститься в протоколі допиту, отриманого на стадії досудового слідства, до ухвалення вироку в рамках кримінального провадження (контролюючим органом не надано доказів наявності вироку у кримінальному провадженні, в рамках якого проводився допит свідка), може бути визнана як доказ в адміністративному судочинстві виключно за умови підтвердження таких показань особою у судовому засіданні під час розгляду справи, чого в межах даної справи здійснено не було.
		21. Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством, яким регулюються спірні правовідносини, чітко визначено, що подання платником податку до контролюючого органу належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди - є підставою для її отримання, якщо контролюючий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.
		Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
		Таким чином, дослідивши наявні в матеріалах справи первинні документи обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку, суди дійшли обґрунтованого висновку, що останні складені за результатом фактично проведених господарських операцій між позивачем та ТОВ «Мрія-К», містять достатні дані про зміст господарських операцій, їх учасників та підтверджують реальність здійснення таких операцій.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		22. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулює спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суд першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління ДФС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року слід залишити без задоволення.
		23. Відповідно до п. 1 частини першої  ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України  суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		24. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша стаття 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Вінницькій області залишити без задоволення.
		 
		Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року у справі № 802/1973/18-а залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		 
		СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова   Р.Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...