Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 374/71/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про позбавлення батьківських прав.
Надіслано для оприлюднення: 09.06.2021. Зареєстровано: 10.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 11.06.2021.
Дата набрання законної сили: 12.07.2021
Номер судового провадження: 2/374/77/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Головуючий суддя 
		в суді І інстанції Потапенко А.В. 
		Єдиний унікальний № 374/71/21 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		09 червня 2021 року Ржищівський міський суд Київської області в складі :
		головуючого - судді Потапенка А.В.,
		за участі:        
		секретаря- Проценко Ю.В.,
		представника позивача - Потапенко Т.М. (не з`явилась),
		відповідача - ОСОБА_1 (не з`явився),
		       розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ржищів Київської області цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області як органу опіки та піклування в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та про стягнення аліментів на утримання дитини, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		       Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
		       У березні 2021 року позивач звернувся до суду із зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що службою у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Ржищівської міської ради взято на облік дитину, яка залишилась без батьківського піклування, а саме: малолітнього ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , який залишився без батьківського піклування внаслідок смерті матері -  ОСОБА_3 , яка померла  ІНФОРМАЦІЯ_2 , та у зв`язку із ухиленням батька -  ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків. Службою встановлено, що ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою:  АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою:  АДРЕСА_2 .  ОСОБА_2  та ОСОБА_3  мають спільного сина  -  ОСОБА_2 . За місцем проживання матері та дитини,  ОСОБА_1  не проживав та не проживає на даний час, оскільки має іншу сім`ю та перебуває у законному шлюбі. 
		       Як встановлено під час обстеження місця проживання малолітнього ОСОБА_2 , про що складено акт від 02 березня 2021 року, за адресою: АДРЕСА_3 , проживають ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - баба, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - сестра, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дитина, яка залишилась без батьківського піклування, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , - дитина, яка залишилась без батьківського піклування, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , - племінник, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , - племінниця. Факт залишення дитини без батьківського піклування підтверджено: мати померла, батько проживає окремо. 
		       Згідно із заявою ОСОБА_5 від 02 березня 2021 року, (сестра ОСОБА_2 ), громадянин ОСОБА_1 з сином ніколи ні проживав, вихованням та утриманням ОСОБА_2 не займався, аліменти не сплачував. Вихованням та утриманням дитини займалась мати ОСОБА_3 , щодо стягнення аліментів мати до суду не зверталась. 
		       Згідно з характеристикою, виданою Балико - Щучинською ЗОШ I-II ступенів від 04 березня 2021 року батько  ОСОБА_1  ніяким чином не приділяє уваги вихованню сина. Жодного разу батька не бачили у школі (ні на батьківських зборах, ні на загально шкільних чи класних заходах). Батько не підтримує сина матеріально, все шкільне приладдя, одяг  та взуття для ОСОБА_2  було придбане за кошти мами. Батько ОСОБА_1  взагалі ніякої участі у житті дитини не приймав. Згідно повідомлення Балико - Щучинської ЗОШ I-II ступенів від 09 березня 2021 № 01-46/16, батько ОСОБА_1 , не приділяє уваги навчанню та вихованню сина, не приймає участі у вихованні дитини.
		        ОСОБА_1 було запрошено до служби у справах дітей ті сім`ї виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області для проведення відповідної роботи щодо повернення дитини до біологічної родини, налагодження стосунків між батьком та сином, роз`яснення всіх правових засад ухилення від виконання батьківських обов`язків. Під час бесіди було з`ясовано, що ОСОБА_1 не бажає займатися вихованням та утриманням свого малолітнього сина, відмовився проти влаштування в його родину сина та надав нотаріально посвідчену заяву від 02 березня 2021 року, у якій не заперечує проти позбавлення його батьківських прав. Також ОСОБА_1 надав згоду на влаштування сина до центру соціально-психологічної реабілітації дітей. 
		       Провівши бесіду з малолітнім  ОСОБА_2  працівниками служби у справах дітей та сім`ї встановлено, що ОСОБА_2  знає свого батька лише заочно, оскільки він з ним не проживав та не брав участі у його вихованні, не цікавився його долею, матеріально не підтримував, аліментів не сплачував, подарунків не дарував. ОСОБА_2 відмовився бути влаштованим в родину батька ОСОБА_1 .
		       У зв`язку із відсутністю родичів та знайомих, які б бажали влаштувати в свою родину дітей, що залишилися без батьківського піклування 05 березня 2021 року малолітній  ОСОБА_2  та його сестра ОСОБА_6 були влаштовані до Київського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Отчий Дім», де і перебувають на даний час.
		       Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати, як ухилення від виховання дитини батьком, свідомого нехтування ним своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов`язків.
		       Крім того, позивач посилався на ст. 180 СК України та зазначав, що батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Проте батько ОСОБА_1 не утримує свого сина матеріально.
		       Враховуючи вказані факти, можна стверджувати, що ОСОБА_1 самоусунувся від виконання батьківських обов`язків по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_2 , не приймає участі у його вихованні та утриманні, взагалі не спілкується з дитиною і не цікавиться його життям та здоров`ям, що свідчить про повну байдужість до подальшої долі сина та є підставою для позбавлення його батьківських прав.
		       Позивач просив позбавити ОСОБА_1 батьківських прав стосовно його малолітнього сина - ОСОБА_2 та передати малолітнього на опікування органу опіки та піклування виконавчого комітету Ржищівської міської ради. Стягнути з ОСОБА_1 на користь малолітнього ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів доходів (заробітку) до повноліття дитини.
		       Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
		       Представник позивача у судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримував.
		       Відповідач копію ухвали про відкриття провадження разом із копією позовної заяви та додатків до неї отримав 20 квітня 2021 року, відзив на позов не подавав, заяв та клопотань не надсилав. У судове засідання відповідач не з`явився, 03 червня 2021 року подав заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, проти позову не заперечував.
		       Судом встановлено наступні обставини. 
		       Рішенням виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області № 56 від 18 березня 2021 року було затверджено висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 по відношенню до малолітньої дитини - ОСОБА_2 (а.с.3).
		       Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 (а.с. 4) встановлено, що ОСОБА_1 фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_2 , 2008 року народження, не приймає участі у його вихованні та утриманні, взагалі не спілкується з дитиною і не цікавиться життям та здоров`ям, що свідчить про повну байдужість до подальшої долі сина. Вважають, що дані обставини є підставою для позбавлення його батьківських прав.
		       Згідно зі свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 , виданого повторно 16 лютого 2021 року (а.с.9) встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
		        ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.6).
		       Згідно із заявою ОСОБА_1 від 02 березня 2021 року встановлено, що останній оформив заяву про те, що надає згоду на позбавлення його батьківських прав по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_2 . Вказана заява нотаріально посвідчена (а.с.5).
		       Відповідно до характеристики ОСОБА_2 , виданої директором Балико-Щучинської ЗОШ І-ІІ ступенів - Налісною Н.І. встановлено, що батько ОСОБА_1 ніяким чином не приділяє уваги вихованню сина. Жодного разу батька не бачили в школі (ні на батьківських зборах, ні на загально шкільних чи класних заходах). Матеріально сина не підтримує, все шкільне приладдя, одяг та взуття для ОСОБА_2 було придбано за кошти мами (а.с.11). Вказане вище підтверджується інформацією Балико-Щучинської ЗОШ І-ІІ ступенів по виконанню батьківських обов`язків ОСОБА_1 відносно сина ОСОБА_2 № 01-46/16 від 09 березня 2021 року (а.с.12).
		       Згідно з доповідної записки головного спеціаліста сектору з питань опіки, піклування та усиновлення служби у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Мушенок М.Ю. від 05 березня 2021 року встановлено, що 03 березня 2021 року було проведено бесіду з малолітнім ОСОБА_2 , під час якої встановлено, що він знає свого батька ОСОБА_1 лише заочно, батько ніколи з ними не проживав, вихованням та утриманням не займався, аліментів не сплачував. Малолітній ОСОБА_2 не бажає проживати та виховуватися батьком ОСОБА_1 та надає згоду на влаштування його до Київського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей (а.с.13).
		        ОСОБА_5 подала заяву до служби у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Ржищівської міської ради 02 березня 2021 року, де вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла їхня мати ОСОБА_3 . Батько ОСОБА_1 не займався утриманням та вихованням свого сина - ОСОБА_2 (а.с.14).
		       Згідно із заявою ОСОБА_1 від 02 березня 2021 року встановлено, що він не займався вихованням та утриманням свого сина ОСОБА_2 , не проживав з ним, просить влаштувати сина до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей, проти позбавлення його батьківських прав не заперечуватиме (а.с.15).
		       Згідно з актом обстеження умов проживання від 02 березня 2021 року встановлено, що за результатами обстеження було прийнято рішення щодо тимчасового влаштування дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_6 до дитячого відділення КНП "Ржищівська міська лікарня" Ржищівської міської ради (а.с. 16). 
		       Малолітнього ОСОБА_2 05 березня 2021 року влаштовано до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей та сім`ї Київської обласної державної адміністрації (а.с.17).
		       Норми права, застосовані судом. 
		       Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		       Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		       Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
		       Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.
		       Перелік підстав за яких мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України, серед яких, крім іншого, в пункті 2 зазначено ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
		       Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
		       Згідно зі ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Частиною 3 статті 5 СК України передбачено, що держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.
		       Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30.03.2007 № 3, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
		       Пункт 16 цієї ж постанови вказує, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
		       Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.
		       Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
		       Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
		       Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
		       Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.
		       Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
		       Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
		       За змістом ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
		             Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
		       Оцінка суду аргументів сторін, доказів.
		       Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що батько малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_1 фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків стосовно свого сина, не приймає участі у його вихованні, навчанні та утриманні, не спілкується та ніколи не спілкувався з дитиною і не цікавиться його життям та здоров`ям, що свідчить про повну байдужість до подальшої долі свого сина. Крім того, ОСОБА_1 подав до органів опіки та піклування нотаріально посвідчену заяву про те, що він не заперечує проти позбавлення його батьківських прав стосовно сина. Також ОСОБА_1 подав до суду заяву про те, що він не заперечує проти позову.
		       За таких обставин, суд приходить до переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачем, як батьком малолітнього сина, своїми батьківськими обов`язками щодо дитини є наслідком винної поведінки відповідача та є підставою для позбавлення його батьківських прав.
		       Що стосується позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини, то матеріали справи не містять документів щодо стану здоров`я та матеріального становища дитини; стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів; наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів тощо. Тому суд не має можливості врахувати обставини, передбачені ч.1 ст. 182 СК України, однак приймає до уваги заяву відповідача про те, що він проти позову не заперечував.
		       Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області.
		       Враховуючи те, що на підставі п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється при поданні заяви про захист прав малолітніх осіб, а відповідно до п.3 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивачі звільнені від сплати судового збору у справах про стягнення аліментів, тому відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір за дві позовних вимоги у розмірі 2270 за кожну, тобто 4540 грн.
		 
		       Керуючись ст. 155, 164-166, 180-183, 191 СК України, ст. 4, 12, 81, 141, 206, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ :
		 
		       Позовні вимоги Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області як органу опіки та піклування в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та про стягнення аліментів на утримання дитини, - задовольнити у повному обсязі.
		       Позбавити батьківських прав ОСОБА_1  стосовно малолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як такого, що ухиляється від виконання батьківських обов`язків.
		       Передати малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на опікування органу опіки та піклування виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області.
		       Стягувати щомісяця з ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 29 березня 2021 року до досягнення дитиною повноліття, при цьому розмір аліментів не може бути меншим 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
		       Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
		       Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави в особі ДСА України (ідентифікаційний код 26255795, 01601, м.Київ, вул. Липська, 18/5) судовий збір у розмірі 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень (отримувач - ГУК у м.Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106).
		 
		       Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		       Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 15.12.2017) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Ржищівський міський суд Київської області.
		       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		       У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		       Повні найменування сторін:
		        ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
		 
		               
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...