Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/7370/20 1-кп/521/603/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 10.06.2021. Зареєстровано: 10.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 11.06.2021.
Дата набрання законної сили: 02.06.2021
Номер судового провадження: 11-кп/813/1411/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019160000000516

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 11-кп/813/1411/21
		Номер справи місцевого суду: 521/7370/20 1-кп/521/603/21 
		Головуючий у першій інстанції  ОСОБА_1  
		Доповідач         ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02.06.2021 року                                 м. Одеса
		Одеський апеляційний суд у складі:        
		головуючого судді ОСОБА_2 ,
		суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , 
		секретаря судового засідання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		прокурора ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого ОСОБА_8 , його захисника ОСОБА_9 ,
		обвинуваченого ОСОБА_10 , його захисника ОСОБА_11 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисника ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_8 з урахуванням змін внесеними захисником ОСОБА_9 на ухвалу Малиновського райсуду м. Одеси від 29.04.2021, якою під час судового розгляду кримінального провадження № 120191600000000516 від 27.05.2019 відносно: 
		ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одесі, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше судимого, 
		- обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 294, ст. 392 КК України, продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 27.06.2021,
		ОСОБА_12 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Бендзарі Балтського району Одеської обл., громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого,
		- обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 294, ст. 392 КК України, продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 27.06.2021,
		ОСОБА_13 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Котовськ Одеської області, без громадянства, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимого,
		- обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 294, ст. 392 КК України, продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 27.06.2021,
		ОСОБА_14 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Татарбунари Одеської області, громадянина України, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , раніше судимого, 
		- обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 294, ст. 392 КК України, продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 27.06.2021,
		ОСОБА_15 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Білгород-Дністровский Одеської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 , раніше судимого,
		- обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 294, ст. 392 КК України, продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 27.06.2021,
		ОСОБА_16 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Роздільна Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 , раніше судимого, 
		- обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 294, ст. 392 КК України, продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 27.06.2021,
		ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в м. Березівка Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_8 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_9 , раніше судимого,
		- обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 294, ст. 392 КК України, продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 27.06.2021,
		 
		установив:
		 
		Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
		Оскаржуваною ухвалою суду 1-ої інстанції від 29.04.2021 під час судового розгляду кримінального провадження №120191600000000516 від 27.05.2019 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 294, ст. 392 КК України було відмовлено у задоволені клопотань захисника ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 та захисника ОСОБА_17 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_14 про зміну обвинуваченим запобіжного заходу та продовжено відносно обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_10 строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, а саме до 27.06.2021 стосовно кожного із утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
		Мотивуючи зазначене рішення, суд послався на те, що ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_10 обвинувачуються у вчиненні злочині, які в тому числі, відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, ризики встановлені раніше судом при обранні їм запобіжного заходу не відпали та продовжують існувати, а саме перебуваючи на свободі кожен із обвинувачених може переховуватись від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, які обумовлюються тим, що кожен із обвинувачених раніше судимий та інкриміновані їм злочини були ними скоєні під час фактичного відбування покарання за попередніми вироками суду, які набрали законної сили. 
		 
		Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
		В апеляційнійскарзі захисник ОСОБА_11 в інтересахобвинуваченого ОСОБА_10  не погодився із оскаржуваною ухвалою з наступних підстав: 
		- суд 1-ої інстанції вирішив питання щодо продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_10 за відсутності останнього;
		- розгляд його клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжного заходу відбувся з порушенням приписів ч. 4 ст. 201 КПК України, оскільки захисник звернувся до суду із зазначеним клопотанням 19.04.2021, а розгляд відбувся лише 29.04.2021;
		- суд 1-ої інстанції незважаючи на заявлений захисником відвід головуючому судді, продовжив розгляд справи, тобто вирішення питання про доцільність продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вирішено судом, який не мав на це достатніх повноважень; 
		- поза увагою суду 1-ої інстанції залишилось те, що пред`явлена його підзахисному підозра у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 294, ст. 392 КК України необґрунтована, стороною обвинувачення за рік судового розгляду справи не надано жодного доказу причетності ОСОБА_10 до інкримінованих йому злочинів;
		-клопотання прокурора не містить обставин, які доводять, що раніше заявлені ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились, натомість суд 1-ої інстанції врахував лише формальні доводи сторони обвинувачення; 
		- прокурором не доведено наявність обставин, які об`єктивно свідчать про недостатність застосування до обвинуваченого ОСОБА_10 більш м`яких запобіжних заходів для запобігання заявлених ризиків; 
		- обвинувачений ОСОБА_10 має місце проживання у АДРЕСА_10 , де проживає його бабуся.
		Посилаючись на викладені обставини, захисник ОСОБА_11 просить скасувати ухвалу суду.
		 
		В апеляційній скарзі з доповненнями обвинувачений ОСОБА_8 зазначив, що оскаржувана ухвала є незаконною з огляду на наступе: 
		- поза увагою суду 1-ої інстанції залишилось те, що прокурором жодним чином не підтверджено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, натомість обвинувачений має реєстрацію та постійне місце проживання у м. Одесі, а також малолітню дитину;
		- суд 1-ої інстанції неодноразово безпідставно відмовляв у задоволенні клопотання сторони захисту щодо повернення ОСОБА_8 в зал судових засідань для участі у судовому процесі, а також у проведенні судового засідання в режимі відео-конференції, чим позбавляє можливості останнього реалізувати свої права;
		- суд 1-ої інстанції не врахував того, що вина ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, не доведена, оскільки не підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування.
		Посилаючись на викладені обставини обвинувачений ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. 
		Ухвала суду 1-ої інстанції в частині продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 не оскаржується.
		 
		Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та обвинувачених, які підтримали доводи апеляційних скарг та просили їх задовольнити, думку прокурора, яка заперечувала проти їх задоволення, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
		Мотиви суду апеляційної інстанції.
		Частиною 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Згідно з вимогами ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Частиною 4 ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» визначено права кожного, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, ініціювати провадження, в якому суд без зволікання має встановити законність затримання та прийняти рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
		На підставі аналізу матеріалів провадження вбачається, що на розгляді в Малиновському райсуді м. Одеси знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 294, ст. 392 КК України.
		Відповідно до положень ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
		Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу («Запобіжні заходи, затримання особи»).
		Виходячи з положень п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України судове провадження  це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами, тобто рішення суду першої інстанції, ухвалене до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 ст. 392 КПК України не входять до вказаного переліку, та не передбачають витребування матеріалів провадження.
		При цьому,положення ч.2ст.422-1КПК Українивстановлюють,що суддя-доповідачу разінеобхідності перевіркиобставин,які підтверджуютьнаявність ризиків,що сталипідставою дляобрання запобіжногозаходу увиді триманняпід вартою,зміни іншогозапобіжного заходуна запобіжнийзахід увиді триманняпід вартоюабо дляпродовження строкутримання підвартою,невідкладно витребовуєз суду1-оїінстанції: 1) ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою; 2) клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, подане під час судового провадження в суді 1-ої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
		Що стосується тверджень захисника ОСОБА_11 з приводу необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_10 підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 294, ст. 392 КК України, колегія суддів зазначає наступне. 
		Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України,обвинувачення  це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом, а тому питання обґрунтованості підозри на даній стадії не є предметом розгляду апеляційного суду, в тому числі з огляду на те, що ОСОБА_10 вже пред`явлене обвинувачення, яке є твердженням про вчинення особою інкримінованого злочину, а не обґрунтованим припущенням,що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, що мало місце коли останній перебував у процесуальному статусі підозрюваного.
		Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокуроращодоповідомлення про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
		Натомість, ні в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_11 , ні під час апеляційного розгляду скарги судом не встановлено, що обвинувачений або його захисник оскаржував обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_10 підозри під час досудового розслідування. 
		Також, зважаючи на те, що приписами ст. 23 КПК України передбачено, що суд досліджує докази безпосередньо та не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідженнясуду, крім випадків, передбачених цим Кодексом, апеляційний суд у даному випадку позбавлений можливості досліджувати докази, які б на даному етапі судового розгляду справи по суті дають підстави суду апеляційної інстанції робити висновки щодо наявності, або відсутності підстав щодо продовження обвинуваченому (-им) запобіжного заходу.
		Такі обставини досліджуються безпосередньо судом 1-ої інстанції під час судового провадження та з огляду на перевірені в порядку ст.ст. 89, 94 КПК України докази, які на момент застосування (в тому числі, продовження дії запобіжного заходу) дають підстави суду прийняти рішення відповідно до положень ст. 331 КПК України. 
		З апеляційних скарг, матеріалів кримінального провадження, а також відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, вбачається, що триває судовий розгляд кримінального провадження № 120191600000000516 від 27.05.2019 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 294, ст. 392 КК України та остаточне рішення по кримінальному провадженню ще не прийнято. 
		Тобто, апеляційний суд, по суті, позбавлений можливості надати правову оцінку обґрунтованості пред`явленого особі обвинувачення, оскільки, окрім як дослідивши клопотання про продовження строку тримання під вартою (у разі його наявності), ухвалу суду щодо продовження запобіжного заходу, а також, в деяких випадках, копію обвинувального акту та журналу судових засідань, не має законних на те підстав для дослідження будь-яких доказів, що можуть бути підставою для продовження або застосування запобіжного заходу у судовому засіданні.
		Водночас, апеляційний суд вважає слушними доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_11 про те, що розгляд його клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжного заходу відбувся із порушенням ч. 4 ст. 201 КПК України, однак вказані порушення не впливають на суть прийнятого рішення судом 1-ої інстанції та встановлені обставини, щодо доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_10 . 
		Згідно ст. 5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом: п. с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
		У п. 33 рішення у справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейського Суду з прав людини визначено вказує, що небезпека ухилення від правосуддя не може вимірюватися тільки в залежності від суворості можливого покарання; вона повинна визначатися з урахуванням ряду інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки ухилення від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що це не може служити виправданням утримання під вартою. При цьому, необхідно врахувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв`язку з державою, в якому він переслідувався за законом, і його міжнародні контакти.
		Проте, зважаючи на обставини інкримінованих ОСОБА_8 та ОСОБА_10 злочинів, їх характеру, зухвалості та тяжкості, а також можливої міри покарання, яка може бути їм призначена у разі визнання винними (позбавлення волі на строк до 15 років), враховуючи характеристику осіб обвинувачених, які не працевлаштовані та стійких соціальних зв`язків не мають, зокрема, не одружені, а також те, що на теперішній час судовий розгляд зазначеного кримінального провадження не завершений, колегія суддів вважає, що рішення суду 1-ої інстанції є законним, обґрунтованим та прийнятим з урахуванням положень ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, оскільки, виходячи з вищевикладеного, є об`єктивні підстави вважати, що на теперішній час існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема того, що обвинувачені можуть вдатись до спроб переховування від органів досудового розслідування та суду. 
		Водночас, зважаючи на те, що на теперішній час допитані не всі потерпілі та свідки, остаточне рішення по справі відносно обвинувачених не прийнято, існує ризик того, що обвинувачені можуть незаконно впливати на потерпілих та свідків у вказаному кримінальному провадженні.
		Окрім того, апеляційний суд враховує те, що обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_10 є раніше судимими, обвинувачуються у вчинені злочинів під час фактичного відбуванням покарання, що свідчить про їх небажання ставати на шлях виправлення та схильність до вчинення злочинів, та дає підстави вважати, що обвинувачені можуть вчинити інше кримінальне правопорушення.
		Що стосується доводів захисника ОСОБА_11 з приводу того, що суд 1-ої інстанції незважаючи на заявлений йому відвід продовжив розгляд справи, тобто вирішення питання про доцільність продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вирішено судом, який не мав на це достатніх повноважень, колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 4 ст. 80 КПК України заяви провідвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
		Із журналу судового засідання Малиновського райсуду м. Одеси від 29.04.2021 (а.с. 4) вбачається, що захисником ОСОБА_11 був заявлений усний відвід судді ОСОБА_1 в судовому засідання саме під час судового розгляду зазначеного кримінального провадження, що суперечить вищезазначеним вимогам, тому посилання сторони захисту з цього приводу є безпідставними.
		Окрім того, 12.05.2021 слідчим суддею Малиновського райсуду м. Одеси була розглянута заява захисника ОСОБА_11 про відвід судді ОСОБА_1 від розгляду зазначеного кримінального провадження, за результатами розгляду якої було відмовлено у її задоволенні.
		Також, апеляційний суд вважає голослівними посилання захисника ОСОБА_11 та обвинуваченого ОСОБА_8 з приводу того, що суд 1-ої інстанції порушує права обвинувачених у зв`язку із тим, що розглядає кримінальне провадження за їх відсутності, оскільки відповідно до ухвали Малиновського райсуду м. Одеси від 10.12.2020, в якій була виправлена описка, обвинувачених по справі було видалено із зали судового засідання на весь час судового розгляду за систематичне порушення порядку в залі судового засідання та непідкорення розпорядженням головуючого в судових засіданнях, зокрема, кожен із обвинувачених, а також одночасно всі разом, під час судового розгляду неодноразово здійснювали акт нанесення собі тілесних ушкоджень, на зауваження головуючого про недопустимість дій спрямованих на порушення порядку в залі судових засідань не реагували, постійно перебивали головуючого та інших учасників судового провадження, гуртом викрикували агресивні та нецензурні вислови на адресу суду та інших сторін даного кримінального провадження. 
		Водночас, апеляційний суд приймає до уваги та вважає такими, що відповідають дійсності посилання обвинуваченого ОСОБА_8 про наявність в нього малолітньої дитини, проте наголошує на тому, що зазначена обставина не виключає та не зменшує існування зазначених вище доведених стороною обвинувачення ризиків. 
		Натомість, доводи сторони захисту та обвинуваченого з приводу наявності у обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_10 місця постійного проживання, колегія суддів оцінює критично, з огляду на те, що матеріалами справи та апеляційних скарг зазначене не підтверджується.
		Отже, враховуючі дані щодо осіб обвинувачених та їх моральності; обставини скоєння злочинів, їх характеру, зухвалості та тяжкості; відсутності в останніх місця роботи на момент затримання, міцних соціальних зв`язків колегія суддів вважає, що судом 1-ої інстанції прийняте законне рішення, а відносно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_10 на теперішній час неможливо застосувати більш м`який запобіжний захід, оскільки він не зможе запобігти наявним ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, які об`єктивно продовжують існувати з огляду на зазначені апеляційним судом обставини, в тому числі зважаючи на те, що ОСОБА_8 та ОСОБА_10 обвинувачуються у вченні злочинів скоєних під час відбування покарання. 
		Крім того, зважаючи на вказані обставини, колегія суддів погоджується із висновком суду 1-ої інстанції про те, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_8 не суперечить ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою, завжди є законним, якщо достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину постала перед компетентними органами. 
		Отже, доводи захисника ОСОБА_11 та обвинуваченого ОСОБА_8 про наявність підстав для застосування відносно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_10 більш м`якого запобіжного заходу, апеляційний суд вважає безпідставними.
		Водночас, апеляційний суд знаходить слушними доводи апеляційних скарг, щодо тривалого судового розгляду кримінального провадження, під час якого обвинувачені постійно перебувають під вартою у зв`язку із чим вважає за необхідне звернути особливу увагу районного суду на положення ст. 8 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 та приписи ст.ст. 28 та 318 КПК України.
		Відповідно до ч. 4 ст. 28 КПК України, кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.
		Водночас ч. 1 ст. 318 КПК України встановлює, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.
		Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. 
		В рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б не природно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
		У розумінні ЄСПЛ для визначення того, чи була тривалість певного строку розумною, передусім встановлюється початок цього строку та його закінчення. Строк, який слід брати до уваги у зазначеному відношенні, охоплює собою все провадження.
		Аналіз наданих апеляційному суду копій матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_10 , свідчить про те, що кримінальне провадження перебуває на розгляді суду 1-ої інстанції досить тривалий час, протягом якого обвинувачені утримуються під вартою, проте судовий розгляд на теперішній час не завершений та остаточне рішення не прийнято.
		Апеляційний суд вважає таку невиправдану тривалість розгляду даного кримінального провадження неприпустимою, що з огляду на положення ч. 4 ст. 28 та ч. 1 ст. 318 КПК України тягне за собою порушення принципу розумності строку розгляду справи, у зв`язку із чим вважає за необхідне звернути увагу районного суду на необхідність вжиття термінових заходів щодо дотримання вищенаведених вимог кримінального процесуального закону.
		Керуючись ст.ст. 24, 28, 177, 178, 183, 194, 199, 331, 370, 392, 404, 405, 407, 419, 422-1, 532 КПК України, апеляційний суд 
		ухвалив:
		 
		Апеляційні скаргизахисника ОСОБА_11 в інтересахобвинуваченого ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_8 з урахуванням змін внесеними захисником ОСОБА_9  залишити без задоволення.
		Ухвалу Малиновського райсуду м. Одеси від 29.04.2021, якою відносно  ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_10 , обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 294, ст. 392 КК України під час судового розгляду кримінального провадження по суті продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 27.06.2021 стосовно кожного  залишити без змін.
		Звернути увагу суду 1-ої інстанції про необхідність дотримання розумних строків, передбачених ст. 28 КПК України при розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 294, ст. 392 КК України. 
		 
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		Судді Одеського апеляційного суду:
		 
		ОСОБА_2             ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...