Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/632/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи наказного провадження.
Надіслано для оприлюднення: 10.06.2021. Зареєстровано: 10.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 11.06.2021.
Дата набрання законної сили: 10.06.2021
Номер судового провадження: 1409 Д

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"10" червня 2021 р. Справа №905/632/21 
		 
		Колегія суддів у складі: 
		головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Слободін М.М., 
		розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Торецьке» (вх.№1409Д/1-40) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.04.2021 року у справі №905/632/21,
		за заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Торецьке» (місцезнаходження: 85050, Донецька область, с.Торецьке, вул. О.Довженка будинок 79; код ідентифікаційний код 30770284), 
		боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорський кролик» (місцезнаходження: 84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Василя Стуса, будинок 70-А, офіс 9; ідентифікаційний код 38789533),
		про видачу судового наказу про стягнення 27000,00 грн.,-
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.04.2021 року у справі №905/632/21 (суддя Матюхін В.І.) відмовлено у видачі судового наказу за заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Торецьке» (далі - СТОВ «Торецьке») про стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорський кролик» (далі - ТОВ «Краматорський кролик») боргу у сумі 27000,00 грн.
		Ухвала обґрунтована ненаданням заявником належного доказу про сплату судового збору за подання заяви в розумінні ч.1 статті 151, п.2 ч.1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
		Заявник з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.04.2021 року у справі №905/632/21 та направити її до суду першої інстанції для вирішення питання про видачу судового наказу.
		В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про неправомірність відмови суду першої інстанції у видачі судового наказу з підстав ненадання заявником неналежного доказу про сплату судового збору за подання заяви в розумінні ч.1 статті 151, п.2 ч.1 статті164 ГПК України, оскільки зазначення в реквізитах платіжного доручення платником іншої особи, а не учасника справи, не може призводити до обмеження такої особи в доступі до суду.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 року у справі №905/632/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою СТОВ «Торецьке» на ухвалу Господарського суду Донецької області від 19 квітня 2021 року у справі №905/632/21; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 10 днів, з урахуванням поштового перебігу, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; роз`яснено, що учасники справи мають право до 26.05.2021 року (з урахуванням поштового перебігу) подати до апеляційного господарського суду клопотання, заяви та документи в обґрунтування своїх вимог і заперечень по справі; роз`яснено учасникам справи про можливість надання відзиву, заяв, клопотань та документів на офіційну адресу електронної пошти суду (inbox@eag.court.gov.ua) із засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи; повідомлено учасників справи, що документи, які не засвідченні електронним цифровим підписом не приймаються судом як офіційні та не розглядаються; попереджено учасників справи, що апеляційна скарга може бути розглянута за правилами ч. 2 статті 271 ГПК України без повідомлення учасників справи.
		Згідно з ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Частина 2 ст.271 Господарського процесуального кодексу України визначає, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
		Оскаржувана ухвала у даній справі підпадає під визначення п.1 ч.1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.
		Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №6102255313923 ухвала Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 року у справі №905/632/21 отримана представником СТОВ «Торецьке» 17.05.2021 року, СТОВ «Торецьке» - 17.05.2021 року.
		Згідно відомостей з офіційного сайту «Укрпошта» - «Пошук поштових відправлень» ухвала Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 року у справі №905/631/21 (№6102255313931), яка направлялась на адресу боржника, не вручена під час доставки.
		Відповідно до частин 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
		Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною або яка міститься у відповідному реєстрі, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
		Таким чином, колегія суддів вважає, що боржник належним чином повідомлений про наявне апеляційне провадження у справі №905/632/21.
		Відповідно до ч.7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач  разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. 
		Клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надійшло, а суд не вбачає конкретних обставин справи для того, щоб розглядати апеляційну скаргу у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
		За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.
		Частина 2 статті 273 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
		У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України
		Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
		Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила таке.
		СТОВ «Торецьке» звернулось до Господарського суду Донецької області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ТОВ «Краматорський кролик» 27000,00 грн. в порядку статтей 147, 148 ГПК України.
		Вимоги заявника обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ «Краматорський кролик» умов договору надання послуг про перевезення вантажу №12 від 11.09.2019 року, укладеного між СТОВ «Торецьке» та ТОВ «Краматорський кролик».
		Суд першої інстанції на підставі ухвали від 19.04.2021 року у справі №905/632/21 відмовив у видачі судового наказу за заявою СТОВ «Торецьке» про стягнення з ТОВ «Краматорський кролик» боргу у сумі 27000,00 грн. з підстав недотримання заявником ч.1 статті 151, п.2 ч.1 статті 164 ГПК України, а саме відсутності доказів про сплату СТОВ «Торецьке» судового збору за подання заяви.
		Відповідний висновок мотивований тим, що долучене до матеріалів заяви платіжне доручення про сплату судового збору №23 від 02.04.2021 року у сумі 227,00 грн., містить інформацію про перерахування коштів до державного бюджету фізичною особою ОСОБА_1 , а не заявником у справі - СТОВ «Торецьке». Вказане, за позицією суду, свідчить про надання заявником неналежного доказу про сплату судового збору за подання заяви в розумінні ч.1 статті 151, п.2 ч.1 статті 164 ГПК України.
		Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
		Відповідно до п.1 ч.3 статті 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
		Згідно до ч.1 статті 151 ГПК України за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.
		За змістом п.2 ч.1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі , або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
		За подання до господарського суду заяви про видачу судового наказу ставка судового збору п.2-1 ч.2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлена у розмірі 0,1 розміру прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
		Приписами ч.1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду , - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року встановлений на рівні 2270,00 грн., у зв`язку з чим розмір судового збору із заяв про видачу судового наказу становить 227,00 грн.
		Згідно приписів статті 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
		З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження сплати судового збору до заяви СТОВ «Торецьке» додано платіжне доручення про сплату судового збору №23 від 02.04.2021 року у сумі 227,00 грн., згідно якого кошти до державного бюджету перераховані фізичною особою ОСОБА_1 , призначення платежу «*;101;30770284; Судовий збір, за заявою СТОВ «Торецьке», Господарський суд Донецької області.».
		З останнього чітко вбачається призначення платежу  «Судовий збір, за заявою СТОВ «Торецьке», Господарський суд Донецької області.».
		Варто зазначити, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
		У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення від 01.03.2002 року у справі «Кутіч проти Хорватії»).
		Україна як учасниця конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
		ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення від 04.12.1995 року у справі «Белле проти Франції»).
		Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії»).
		Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, адже доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
		Як згадувалося вище, ч.1 статті 151, п.2 ч.1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України вимагає долучення до заяви документа про сплату судового збору, адже подання до суду такої заяви є об`єктом його справляння згідно із законом «Про судовий збір».
		Суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок Господарського суду Донецької області про неможливість прийняття як доказу сплати судового збору за подання заяви платіжного доручення лише у зв`язку із зазначенням у ньому платником іншої особи, а не заявника, без урахування всього змісту цього документа, зокрема, вказівки на призначення відповідного платежу(об`єкта справляння судового збору). 
		Так, визначальним є саме факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду державного бюджету.
		Відповідно до ч.2 статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду держбюджету. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
		Аналогічний за змістом висновок викладено Великою палатою Верховного суду у постанові від 30.09.2020 року у справі №9901/144/20.
		Додане до заяви СТОВ «Торецьке» платіжне доручення за своїм змістом підтверджує сплату судового збору за її подання. 
		При цьому, матеріалами справи підтверджується, що фізична особа, платник судового збору за платіжним дорученням №23 від 02.04.2021 року у сумі 227,00 грн., ОСОБА_1 є представником СТОВ «Торецьке», що підтверджується ордером на надання правової допомоги серія ДП№364/043 від 07.04.2021 року, договором про надання правової допомоги адвокатом від 09.04.2020 року.
		З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з позицією апелянта, що висновок суду першої інстанції щодо неможливості прийняття квитанції як доказ сплати судового збору у зв`язку із зазначенням у ній платником іншої особи, а не учасника справи, є обмеженням особи в доступі до суду, передбаченого статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Отже, зазначена заява відповідає вимогам ч.1 статті 151, п.2 ч.1 статті 164 ГПК України, а ухвала суду першої інстанції про відмову у видачі судового наказу з підстави, передбаченої п.1 ч.1 статті 152 ГПК України, постановлена з порушенням цих процесуальних норм.
		Згідно п. 6 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
		З огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з порушенням норм процесуального права, а відтак підлягає скасуванню, а справа поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви.
		Керуючись статтями 8, 236, 255, 269, 271, 273, 275, 276, 280, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Торецьке» задовольнити.
		Ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.04.2021 року у справі №905/632/21 скасувати.
		Справу №905/632/21 направити для продовження розгляду до Господарського суду Донецької області.
		 
		Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		 
		Головуючий суддя В.С. Хачатрян
		 
		 
		Суддя Р.А. Гетьман 
		 
		 
		Суддя М.М. Слободін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...