Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/16018/20-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.
Надіслано для оприлюднення: 10.06.2021. Зареєстровано: 11.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.06.2021.

Номер судового провадження: 1-кп-1966/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019100060000606

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		      
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/16018/20-к 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И  
		 
		10 червня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за 12019000000000606 від 12.02.2019 за обвинуваченням
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з повною вищою освітою, який неодружений, має 2 неповнолітніх дітей, працює заступником директора ТОВ «Діловий союз САГО», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимий, -
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,
		сторін кримінального провадження:
		прокурора ОСОБА_6 ,
		захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		потерпілого ОСОБА_9 ,
		та обвинуваченого ОСОБА_5 ,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Згідно висунутого обвинувачення, ОСОБА_5 умисно завдав працівникові правоохоронного органу середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків за наступних обставин.
		Так, 04.08.2019 року приблизно о 12.55 год. місцевий мешканець ОСОБА_10 по спецлінії 102 повідомив про те, що за адресою АДРЕСА_3 невідома особа керуючи транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння вчинила наїзд на дерево.Указане повідомлення було направлено для належного реагування на службовий планшет поліцейського автопатруля з позивним « ОСОБА_11 » до складу якого входили ОСОБА_9 та ОСОБА_12 .
		Отримавши на виконання зазначену інформацію та прибувши за вказаною адресою ОСОБА_9 та ОСОБА_12 виявили у дворі буд. АДРЕСА_3 автомобіль Bentley BentаygV8 Disel з реєстраційним номером НОМЕР_2 (транзитний), під керуванням ОСОБА_5 , який був у стані алкогольного сп`яніння та дійсно скоїв наїзд на перешкоду (дерево), у зв`язку з чим працівники правоохоронного органу ОСОБА_9  та ОСОБА_12 розпочали оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
		На вимогу працівників поліції пред`явити посвідчення водія та документи на транспортний засіб, для складання протоколу про вчинену дорожньо-транспортну пригоду, ОСОБА_5 усвідомлюючи, що перед ним знаходяться співробітники поліції, тобто працівники правоохоронного органу, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, почав безпідставно створювати конфлікту ситуацію, висловлюватись в їх адресу нецензурною лайкою, тривалий час не реагував на їх законні вимоги, тим самим перешкоджаючи останнім виконувати свої службові обов`язки.
		Усвідомлюючи законність дій працівників правоохоронного органу, скориставшись виниклою ситуацією ОСОБА_5 став втікати з місця вчинення ним дорожньо-транспортної події в напрямку проїжджої частини вул.Німанської в м.Києві. Помітивши втечу, інспектор роти №3 батальйону №2 полку №1 управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_9 став переслідувати ОСОБА_5 , одночасно голосно подаючи голосом команди зупинитись.
		Перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння та розуміючи що його переслідує працівник поліції та наказує зупинитись, ОСОБА_5 свідомо не виконував його законні вимоги, добіг до в`їзду у двір буд. АДРЕСА_3 , однак зачепився перед шлагбаумом та упав на асфальтове покриття. В цей момент його наздогнав інспектор патрульної поліції ОСОБА_9 та скориставшись тим, що ОСОБА_5 перебуває на землі, сів йому на спину та застосовуючи фізичну силу намагався одягнути йому на руки спеціальні засоби  кайданки. В свою чергу ОСОБА_5  чітко усвідомлюючи, що ОСОБА_9 являється працівником правоохоронного органу та виконує свої службові обов`язки, вчиняючи активний спротив своєму законному затриманню, перебуваючи обличчям до землі, притиснув під себе свої руки.
		В свою чергу ОСОБА_9 намагався завести руки ОСОБА_5 за спину, щоб одягнути кайданки, для чого засунув руки під нього.
		ОСОБА_5 , порушуючи законну діяльність працівника правоохоронного органу, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та допускаючи їх настання у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень, діючи умисно, цілеспрямовано, знаходячись в лежачому положенні вільною рукою, схопив ОСОБА_9 за пальці лівої руки та різко потягнув їх на себе, одночасно викручуючи їх, від чого останній отримав закриту травму лівої кісті і вигляді косого перелому 4-ої п`ясної кістки, яка за ступенем тяжкості відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я на строк понад 21 добу.
		Такі дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 345 КК України, а саме умисне завдання працівникові правоохоронного органу середньої тяжкості тілесного ушкодження у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.
		В ході судового розгляду, 18.01.2021 адвокат ОСОБА_7 звернулась до суду із клопотання про розгляд угоди про примирення від 19.11.2020 між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_9 , за змістом якої ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, в обсязі обвинувачення, щиро розкаївся, повністю відшкодував потерпілому завдані моральні та матеріальні збитки в сумі 100 тис.грн.; сторони погодили призначення покарання обвинуваченому із застосуванням ст. 69 КПК України у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів громадян.
		На підставі викладеного та ч.3 ст. 474 КПК України суд невідкладно зупинив процесуальні дії судового розгляду і перейшов до розгляду даної угоди.
		Обвинувачений ОСОБА_5 вказану угоду підтримав і просив задовольнити, пославшись на те, що обставин пред`явленого обвинувачення не оспорює, щиро розкаюється, вчинив всі залежні від нього дії з метою компенсації потерпілому моральних та матеріальних збитків (100000,00 грн), повністю визнав свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України та підтвердив, що повністю розуміє права, передбачені частиною 5 статті 474 КПК України, надані йому законом, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, погодився на призначення узгодженого покарання.
		Захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судовому засіданні також вказану угоду підтримали і просили задовольнити.
		Потерпілий ОСОБА_9 також підтримав угоду при примирення, зазначив, що претензій будь-якого характеру до обвинуваченого не має, матеріальна та моральна шкода йому відшкодована ОСОБА_5 в сумі 100 тис.грн., цивільний позов не заявлено, наслідки затвердження угоди йому зрозумілі.
		Прокурор проти затвердженої між обвинуваченим та потерпілим угоди про примирення заперечував на підставі п.2 ч.7 ст. 474 КПК України, пославшись на те, що погоджене сторонами покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу є безпідставним, таким, що не відповідає особі обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, хоча і був звільнений, є особою, яка притягується наразі до кримінальної відповідальності за вчинення ряду тяжких злочинів, пославшись на вимогу про судимість ОСОБА_5 , а відтак вважав покарання, погоджене сторонами таким, що не відповідає інтересам суспільства. 
		Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходив з наступного.
		Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим.
		Згідно ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. 
		Так злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 є відповідно до ст.12 КК України злочином невеликої тяжкості.
		При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений та потерпілий цілком розуміють права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України. Крім того, ОСОБА_5 усвідомлює і розуміє характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
		Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Разом з тим, суд дійшов висновку про необхідність відмовити в затвердженні цієї угоди про примирення з огляду на наступне. 
		Так, згідно п.2 ч.7 ст. 474 КПК України суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди не відповідають інтересам суспільства. 
		Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України. Основним безпосереднім об`єктом злочину є нормальна діяльність правоохоронних органів, їх авторитет, а додатковим об`єктом є фізична недоторканість конкретного працівника правоохоронного органу, а даному випадку ОСОБА_9 . З огляду на викладене, суттєве значення має позиція прокурора, як представника сторони державного обвинувачення, щодо угоди про примирення у такій категорії справ, на яку в даному випадку зважує і суд. 
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 хоча і є особою, яка раніше не судима, проте:
		- Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.06.2010 притягувався до кримінальної відповідальності за ст.128 КК України, проте був звільнений від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК України у зв`язку із примиренням із потерпілим;
		- Відповідно до вимог про судимість, наданих як прокурором, так і захисником, 11.06.2020 ОСОБА_5 органом досудового розслідування - ГСУ НП України повідомлено про підозру у кримінальному провадженні №12019000000000127 від 16.02.2019 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.28, ч.4 ст. 190, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 255, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 28, ч.4 ст. 358, ч.1 ст. 309 КК України. В подальшому йому було обрано міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, проте 22.09.2020 він був звільнений Печерським районним судом м. Києва у залі суду під цілодобовий домашній арешт. 
		З огляду на викладене, суд погоджується з позицією прокурора у справі про те, що особа ОСОБА_5 представляє собою небезпеку для суспільства, а тому, погоджене сторонами угоди покарання у виді штрафу із застосуванням ст. 69 КК України не відповідає тяжкості злочину, з огляду на спрямованість умислу ОСОБА_5 не тільки на життя і здоров`я конкретного працівника правоохоронного органу ОСОБА_9 , але й на основний об`єкт - нормальну діяльність правоохоронних органів, їх авторитет, що у сукупності з наведеними даними по особі обвинуваченого дають підстави вважати, що в цілому умови вказаної угоди не відповідають інтересам суспільства. 
		За таких обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_9 від 19.11.2020 слід відмовити і продовжити подальший судовий розгляд в загальному порядку. 
		Керуючись ст.ст. 369, 373, 374, 469, 471, 474, 475 КПК України, суд  
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		В затвердження угоди від 19.11.2020 про примирення між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_9 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12019000000000606 від 12.02.2019, за ч.2 ст. 345 КК України, - відмовити. 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...