Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 185/3395/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту.
Надіслано для оприлюднення: 11.06.2021. Зареєстровано: 11.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 14.06.2021.
Дата набрання законної сили: 29.06.2023
Результат оскарження 29.06.2023 Дніпровський апеляційний суд: скасовано вирок повністю з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/185/9/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12013042030000091

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 185/3395/15-к
		Провадження № 1-кп/185/9/21
		 
		В ИР ОК 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		10 червня 2021 року м. Павлоград
		Дніпропетровської області
		 
		Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
		 
		Головуючого судді - ОСОБА_1 , 
		за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
		прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		ОСОБА_5 ,
		потерпілого -  ОСОБА_6 , 
		представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7 ,
		представників цивільноговідповідача  - ОСОБА_6 ,ОСОБА_8 , 
		ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		обвинувачених -  ОСОБА_11 ,  ОСОБА_12 , 
		захисників - адвокатів ОСОБА_13 , 
		ОСОБА_14 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження,внесене доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза№ 12013042030000091 від 28 травня 2013 року відносно 
		 
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сокиренці Чемеровецького району, Хмельницької області, громадянина України, не працюючого, з середньо-технічною освітою, розлученого, пенсіонера, проживаючого за адресою  АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		 
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 276 КК України,
		 
		та 
		 
		ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда, Дніпропетровської області, громадянина України, працюючого на посаді начальника станції Павлоград-1 ДП «Придніпровська залізниця», з вищою освітою, розлученого, проживаючого заадресою: АДРЕСА_2 ,раніше не судимого,
		 
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 276 КК України, суд -
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		ОСОБА_11 , працюючи на посаді машиніста електропоїзда Дніпропетровського локомотивного депо ДП «Придніпровська залізниця», будучи працівником залізничного транспорту, відповідальним за додержання правил безпеки руху на залізничному транспорті, за обставин, наведених нижче, порушив вимоги нормативно-правових актів з питань безпеки руху на залізничному транспорті, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
		 
		Так, 07 серпня 2007 року близько 21 год. 30 хв. ОСОБА_11 , будучи машиністом приміського електропоїзда № 6282 (тип електропоїзда ЕР2-425) сполученням «Дніпропетровськ - Лозова» прибув на платформу парна колія 997 км, яка розташована в Павлоградському районі Дніпропетровської області, де, заздалегідь знаючи, згідно з п. 16.36 «Правил технічної експлуатації залізниць України», які затверджені Міністерством транспорту України від 20.12.96 № 411, зі змінами та доповненнями, внесеними наказами МТУ від 08.06.98 № 226, від 23.07.99 № 386, від 19.03.2002 року № 179, від 10.12.2003 року № 962 свої зобов`язання, а саме: добре знати конструкцію локомотива (моторвагонного поїзда, спеціального самохідного рухомого складу), профіль обслуговуючих ділянок, розміщення на них постійних сигналів, сигнальних показників та знаків і їх призначення, діючи необережно, проявляючи злочинну самовпевненість, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх запобігання, зупинив головний вагон в районі попереджувального знаку «Зупинка першого вагона», який був розташований на опорі № 58, при цьому 10-й вагон приміського електропоїзда, який є останнім, зупинився на мосту пк 6 км 997 перегону ст.ст. Зайцево - Павлоград-1 Придніпровської залізниці, що в Павлоградському районі Дніпропетровської області, та відчинив двері приміського електропоїзда для посадки-висадки пасажирів.
		 
		В результатівказаних діймашиніст ОСОБА_11 ,згідно звисновком експертизиЛьвівського науково-дослідногоінституту судовихекспертиз №3728/3729від 14.08.2014року порушиввимоги п.1.4«Правил технічноїексплуатації залізницьУкраїни»,які затверджені Міністерством транспорту України від 20.12.96 № 411 зі змінами та доповненнями, внесеними наказами МТУ від 08.06.98 № 226, від 23.07.99 № 386, від 19.03.2002 № 179, від 10.12.2003 № 962 та п. 3.9 «Інструкції локомотивної бригади» № ЦТ- 0106, яка затверджена та введена в дію Наказом Укрзалізниці від 22 листопада 2004 року в частині забезпечення безпечних умов висадки пасажирів. 
		 
		Вказана невідповідність проявилась у тому, що висадка пасажирів з останнього вагону електропоїзда здійснювалась на мосту, по якому ходити заборонено, а при умові знаходження на ньому вагонів електропоїзда - неможливо, що призвело до того що, громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи пасажиром вказаного приміського електропоїзда, при виході з крайніх дверей 10-го вагону приміського електропоїзда, який є останнім вагоном, впав у технологічний отвір залізничного мосту, оскільки останній вагон приміського електропоїзда зупинився за межами платформи, а саме: на залізничному мосту. 
		 
		В результаті зазначеного падіння ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, а саме забій грудної клітини, м`яких тканей голови, компресійний перелом 2-го поперекового хребту, перелом епіфіза правої променевої кістки та перелом кістки п`яти зліва, які у своїй сукупності відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.
		 
		Своїми діями машиніст електропоїзда Дніпропетровського локомотивного депо ДП «Придніпровська залізниця» ОСОБА_11 порушив правила безпеки руху на залізничному транспорті, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_6 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.
		 
		ОСОБА_12 , згідно з наказом № 473/ос від 18.06.2003 року перебував на посаді начальника станції Павлоград-1 ДП «Придніпровська залізниця».
		 
		Будучи працівником залізничного транспорту, згідно своєї посадової інструкції, ОСОБА_12 , серед іншого, повинен був:
		 
		1.приймати міри по результатам технічних ревізій і перевірок з охорони праці, безпеки руху;
		 
		2.забезпечувати виконання заданих техніко-економічних показників роботи станції по безумовному забезпеченню безпеки руху, 
		 
		порушив вимоги нормативно-правових актів з питань безпеки експлуатації залізничного транспорту, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
		 
		Так, 15.12.2003 року, на підставі Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту, була введена в дію низька пасажирська платформа 997 км, яка розташована на дільниці колії 997 км перегону ст.ст. Зайцево - Павлоград-1 Придніпровської залізниці, в Павлоградському районі Дніпропетровської області. 
		 
		Службовою телеграмою ДП «Придніпровська залізниця» на начальника станції Павлоград-1 ОСОБА_12 було покладено обов`язок комісійно вивісити на платформі 997 км попереджувальні сигнальні знаки «Зупинка першого вагона».
		 
		З метою виконання вказаної службової телеграми 20.12.2003 року комісією за участю начальника станції Павлоград-1 ОСОБА_12 був складений Акт вибору місця встановлення попереджувального сигнального знаку «Зупинка першого вагона» на платформі 997 км парна колія, згідно з яким з метою унеможливлювання знаходження хвостових вагонів електропоїзда на мосту пк 6 км 997 перегону ст.ст. Зайцево - Павлоград-1 Придніпровської залізниці, що в Павлоградському районі Дніпропетровської області, при зупинці на платформі 997 км парна колія вказаний знак повинен розміщуватися на дільниці колії 997 перегону ст.ст. Зайцево - Павлоград-1 Придніпровської залізниці, що в Павлоградському районі Дніпропетровської області, у пікетного стовпчика 4/5, опора контактної лінії № 56, сигнальна точка № 2.
		 
		У подальшому, невстановленою особою, у невстановлений час, попереджувальний сигнальний знак «Зупинка першого вагона» був розміщений на опору контактної лінії № 58 та знаходився на вказаній опорі до вересня-жовтня 2007 року (точна дата під час судового розгляду справи не встановлена), що повністю суперечило вимогам Акту вибору місця встановлення попереджувального сигнального знаку «Зупинка першого вагону» на платформі 997 км парна колія.
		 
		В результаті вказаних обставин, з моменту початку зупинки приміських електропоїздів на платформі 997 км парна колія, а саме з 12.01.2004 року, останній вагон приміського електропоїзду типу ЕР2-425 зупинявся на мосту, що не забезпечувало безпеку пасажирів при посадці-висадці пасажирів.
		 
		Згідно з наказом № 477 від 30 серпня 2005 року «Про закріплення пасажирських платформ на перегонах за станціями дирекції», платформа 997 км закріплена за станцією Павлоград-1 Придніпровська залізниця.
		 
		Згідно з Положенням «Про порядок утримання пасажирських платформ на станціях і зупинних пунктах Дніпропетровської дирекції залізничних перевезень» від 30.08.2005 року для визначення технічного стану пасажирських платформ начальник станції особисто, не рідше одного разу на місяць, зобов`язаний оглянути технічний стан всіх закріплених платформ і письмово або телеграфом надати заявку на усунення виявлених недоліків причетним.
		 
		Таким чином, начальник станції Павлоград-1 ОСОБА_12 , діючи необережно, проявляючи злочинну недбалість, не передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен і міг їх передбачити, порушив вимоги нормативно-правових актів з питань безпеки експлуатації залізничного транспорту, що виразилось у порушенні вимог Положення «Про порядок утримання пасажирських платформ на станціях і зупинних пунктах Дніпропетровської дирекції залізничних перевезень» від 30.08.2005 року та телеграми управління Придніпровської залізниці у частині встановлення знаку «Зупинка першого вагона», а саме в тому, що вказаний знак не був встановлений, а замість цього був складений Акт вибору місця встановлення попереджувального сигнального знаку «Зупинка першого вагону» на платформі 997 км парна колія від 20.12.2003 року, згідно з яким, з метою унеможливлення знаходження хвостових вагонів електропоїзда на мосту пк 6 км 997 перегону ст.ст. Зайцево - Павлоград-1 Придніпровської залізниці місцем установки знаку була вибрана опора № 56. При цьому знак «Зупинка першого вагону» був встановлений на опорі № 58.
		 
		Також діїначальника станціїПавлоград-1 ОСОБА_12 у зазначенійчастині невідповідали вимогампункту 1.4«Правил технічноїексплуатації залізницьУкраїни»,які затвердженіМіністерством транспортуУкраїни від20.12.96№ 411зі змінамита доповненнями,внесеними наказамиМТУ від08.06.98№ 226,від 23.07.99№ 386,від 19.03.2002№ 179,від 10.12.2003№ 962,вимогам Положення«Про порядокутримання пасажирськихплатформ настанціях і зупинних пунктах Дніпропетровської дирекції залізничних перевезень» від 30.08.2005 року, пункту 5.8 Положення «Про залізничну станцію Павлоград-1 Придніпровської залізниці» від 18.04.2005 року в частині забезпечення безпеки пасажирів шляхом переустановлення знаку «Зупинка першого вагона» на місце, яке було передбачено Актом вибору місця встановлення попереджувального сигнального знаку «Зупинка першого вагону» на платформі 997 км парна колія від 20.12.2003 року, згідно з яким, з метою унеможливлення знаходження хвостових вагонів електропоїзда на мосту пк 6 км 997 перегону ст.ст. Зайцево - Павлоград-1 Придніпровської залізниці місцем установки знаку була вибрана опора № 56. Вказана невідповідність проявилась у тому, що при проведені щомісячних особистих перевірок начальником станції Павлоград-1 ОСОБА_12 попереджувальний знак «Зупинка першого вагону» не був перенесений на контактну опору №56.
		 
		Таким чином, порушення начальником станції Павлоград-1 ОСОБА_12 вищезазначених вимог нормативно-правових актів з питань безпеки експлуатації залізничного транспорту призвело до того, що 07.08.2007 року близько 21 год. 30 хв. по прибуттю на платформу парна колія 997 км приміського електропоїзда № 6282 (тип електропоїзда ЕР2-425) сполученням «Дніпропетровськ - Лозова» та зупиненню головного вагона в районі попереджувального знаку «Зупинка першого вагону», який був розташований на опорі № 58, громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи пасажиром вказаного приміського електропоїзда, при виході з крайніх дверей 10-го вагону приміського електропоїзду, який є останнім вагоном, впав в технологічний отвір залізничного мосту, оскільки останній вагон приміського електропоїзда зупинився за межами платформи, а саме - на залізничному мосту. 
		 
		В результаті падіння ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, а саме - забій грудної клітини, м`яких тканей голови, компресійний перелом 2-го поперекового хребту, перелом епіфіза правої променевої кістки та перелом кістки п`яти зліва, які у своїй сукупності відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.
		 
		Своїми діями начальник станції Павлоград-1 ДП «Придніпровська залізниця» ОСОБА_12 порушив правила безпеки експлуатації залізничного транспорту, внаслідок чого громадянин ОСОБА_6 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.
		 
		Обвинувачений    ОСОБА_11 провину увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч. 2ст.276КК України,не визнав, та пояснив,що 07 серпня 2007 року, близько 21 год. 30 хв., він, будучи машиністом приміського електропоїзда № 6282 сполученням «Дніпропетровськ - Лозова» прибув на платформу парна колія НОМЕР_1 км, яка розташована в Павлоградському районі Дніпропетровської області, та зупинив головний вагон в районі попереджувального знаку «Зупинка першого вагона», ніхто з пасажирів не виходив. 
		 
		08.08.2007 року він від працівників міліції дізнався, що на платформі перегону «Зайцево-Павлоград-1» випав пасажир. 
		 
		Додав, що він візуально уявляв, що останні вагони електропоїзду знаходяться на мосту та попереджав про це керівництво. 
		 
		Обвинувачений  ОСОБА_12  провину увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч. 2 ст. 276 КК України, не визнав, та пояснив, що в 2007 році він працював на посаді начальника станції Павлоград-1 ДП «Придніпровська залізниця». 07 серпня 2007 року він перебував у відпустці, та про те, що ОСОБА_6 знайшли на залізничній колії перегону Зайцево-Межиріч він дізнався по телефону. Перед відпусткою він оглядав технічний стан всіх закріплених платформ, в тому числі і платформу парної колії 997 км, яка розташована в Павлоградському районі Дніпропетровської області. Під час огляду даної платформи попереджувальний знак «Зупинка першого вагону», був розташований на опорі № 58. Вважає, що в його компетенцію, як начальника станції, не входило в обов`язки встановлення знаків, особисто, він не рідше одного разу на місяць, зобов`язаний був оглянути технічний стан всіх закріплених платформ і письмово або телеграфом надати заявку на усунення виявлених недоліків причетним. Вважає, що свої обов`язки він виконав у повному обсязі.
		 
		Додав, що Павлоградська дистанція колії, а не він, повинна була встановлювати знаки та контролювати правильність їх розташування та використання.
		 
		Винність обвинувачених у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується показаннями потерпілого та свідків, допитаних у судовому засіданні.
		 
		Так, потерпілий  ОСОБА_6 в судовомузасіданні суду показав, що 07 серпня 2007 року він, на підставі проїзного квитка, їхав у приміському електропоїзді сполученням «Дніпропетровськ - Лозова» та прибув на платформу парна колія 997 км, яка розташована в Павлоградському районі Дніпропетровської області, перегону ст.ст. Зайцево - Павлоград-1 Придніпровської залізниці. Він їхав у другому вагоні, а перед зупинкою перейшов у останній вагон, оскільки вважав, що так йому буде зручніше продовжувати надалі свій маршрут та добиратися до місця призначення. В поїзді оголосили зупинку, потяг зупинився, двері відчинились і він почав спускатись зі сходинок. Коли він спустися з останньої сходинки то відчув вільне падіння, потім впав, сильно вдарився та травмувався, оскільки вагон електропоїзду був зупинений машиністом по за межами платформи і він впав на рейки. Під час зходу він не бачив, що платформа під ногами була відсутня, оскільки у електропоїзді було світло, а платформа не була освітлена. Від падіння він отримав тілесні ушкодження, а саме - забій грудної клітини, м`яких тканей голови, компресійний перелом 2-го поперекового хребту, перелом епіфіза правої променевої кістки та перелом кістки п`яти зліва, які у своїй сукупності відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкодження. Він пролежав на рейках близько чотирьох годин, і тільки тоді його знайшли працівники лінійного відділу. 
		 
		Тривалий час він лікувався, через зазначену травму втратив роботу, заробіток, засоби для існування, соціальні зв`язки й т.і. Він став інвалідом. Розгляд його справи триває більше десяти років, у зв`язку з чим він просить стягнути з Акціонерного товариства «Укрзалізниця» матеріальні збитки на суму 5671 грн. 41 коп. та моральну шкоду у розмірі 1500000 грн., уточнивши свої позовні вимоги на зазначену суму в судовому засіданні.
		 
		Додав, що він не знає у який саме отвір він впав, оскільки платформа була не освітлена. В той день він вперше виходив на цій платформі. 
		 
		Вказав, що під час слідчого експерименту він показував слідчому куди він впав, однак у той час дірки під платформою були зашиті. 
		 
		Представник цивільноговідповідача ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що позовні вимоги потерпілого Краснікова підприємство не визнає, вважає, що потерпілий не довів, що він випав саме з електропоїзду сполученням «Дніпропетровськ - Лозова» на колії 997 км, яка розташована в Павлоградському районі Дніпропетровської області, перегону ст.ст. Зайцево - Павлоград-1 Придніпровської залізниці. Вважає, що заявлений потерпілим цивільний позов є необґрунтованим. Просить у позові відмовити. 
		 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду підтвердила, що 07 серпня 2007 року вона працювала провідником  касиром у приміському електропоїзді сполученням «Дніпропетровськ - Лозова», а ОСОБА_11 в той день був машиністом даного електропоїзду. Вона ходила по всіх вагонах та продавала квитки пасажирам. На ст. Синельникове другий провідник вийшов, а вона поїхала далі.
		 
		Додала, що 08.08.2007 року, коли вона здавала зміну, вона дізналась, що з останнього вагону зазначеного електропоїзду випав пасажир…
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_16 суду показав, що 07 серпня 2007 року він працював помічником машиніста у приміському електропоїзді сполученням «Дніпропетровськ - Лозова», а ОСОБА_11 був машиністом даного електропоїзду. На 1005 км. він пройшов весь електропоїзд від голови до хвоста потягу, оскільки прослуховував електричку. Бачив, що людей майже не було, а в хвостовій частині знаходилась провідник. В електропоїзді було десять вагонів. Перед прибуттям на платформу 997 км, яка розташована в Павлоградському районі Дніпропетровської області, перегону ст.ст. Зайцево - Павлоград-1 Придніпровської залізниці він оголосив, що коротка платформа. Машиніст зупинився біля знаку «Зупинка першого вагону». Посадка відбувалась зі сторони машиніста. Після зупинки вони поїхали далі. Наступного дня в електропоїзд підсіли працівники поліції та повідомили, що 07.08.2007 року з їх потягу випав пасажир.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 суду показав, що він працює начальником структурного підрозділу «Павлоградських колій» з 2012 року. Знає, що 07.08.2007 року в районі платформи 997 км потерпілий ОСОБА_18 отримав травму під час виходу з електропоїзду. В 2007 році дана платформа перебувала на балансі дистанції колії. Дана платформа з моменту вводу в експлуатацію з 2005 року по 07.08.2007 року не мала будь яких змін, щодо будівництва або реконструкції.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_19 суду показав, що 07.08.2007 року він входив у склад слідчої оперативної групи Павлоградського МВ, яка виїзжала на 907км.,на місцепадіння потерпілогоз потягу. Вечері надійшло повідомлення, що на 907 км. під мостом лежить людина. Вони виїхали на місце події, де було виявлено потерпілого ОСОБА_6 , який лежав та стогнав. Потерпілий ОСОБА_6 лежав під мостом на шпалі, а на мосту висів пакет потерпілого. Було видно, що потерпілий впав з великої висоти. Потерпілий був тверезий. Вони надали потерпілому першу медичну допомогу та викликали швидку допомогу, оскільки він знаходився у дуже важкому стані. Потерпілий розповів, що він їхав на електропоїзді з м. Дніпропетровська. На зупинці він вийшов з потягу та впав під міст. 
		Додав, що даний міст не призначений для пішоходів. 
		Вказав, що сумнівів того, що потерпілий симулює, чи щось вигадує  не було. 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_20 суду показала, що в 2007 році вона працювала начальником вокзалу станції Павлоград-1 ДП «Придніпровська залізниця». Начальником станції був ОСОБА_12 Вона відповідала за обслуговування пасажирів. Знає, що начальник станції робив перевірку 997 км., після цього складались листи балансоутримувачу для усунення недоліків. Вказати де саме висів знак «Зупинка першого вагону» на дільниці 997 км. вона не може, оскільки не пам`ятає. 
		 
		Додала, що в її посадові обов`язки не входила перевірка та встановлення знаків.
		В судовомузасіданні свідок ОСОБА_21 суду показав,що вінпрацює уПавлоградській дистанціїпуті «Придніпровської залізниці». У 2007 році він працював старшим дорожнім майстром «Придніпровської залізниці» дільниці «Павлоград-Лозова» з 991 км. по 940 км. включно. До 2006 року він працював на дільниці 997 км., яка перебувала на балансі Дистанції колії. Приблизно до 2006 року йому, під час об`їзду території, начальник колії ОСОБА_22 дав вказівку поправити перекошений знак «Зупинка першого вагону» на дільниці 997 км. Він поручів це наладчику ОСОБА_23 . ОСОБА_23 укріпив даний знак. Він знає, що у 2007 році на платформі 997 км, яка розташована в Павлоградському районі Дніпропетровської області, перегону ст.ст. Зайцево - Павлоград-1 Придніпровської залізниці впав чоловік та отримав травми.
		Вказав, що залізничний міст не обладнаний освітлення, оскільки воно там не передбачено. 
		Дорожні знаки вони те встановлюють, оскільки не мають на це повноважень, можлива тільки заміна старих на нові та закріплення тих які вже встановлені. Знаки встановлюються згідно технічної документації, однак хто цим займається він не знає 
		Додав, що за фактом отримання травм потерпілим службове розслідування не проводилось, оскільки даний потерпілий зі скаргами не звертався.. 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_23 суду показав, що він працює з 2003 року на «Придніпровській залізниці» на платформі 997 км. Приблизно у 2004-2005 році ОСОБА_21 , який працював дорожнім майстром на дільниці 997 км. дав йому наряд на виготовлення кріплення на опору, для встановлення та закріплення знаку «Зупинка першого вагону». Даний наряд він виконав та закріпив знак, однак в даний час він не пам`ятає на який стовп він кріпив знак. 
		Додав, що знак на стовпі був, він лише закріпив його відповідно до інструкції. 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_22 суду показав, що у 2007 році він перебував на посаді начальника Павлоградська дистанції колії. В 2007 році платформа дільниці 997 км. перебувала у них на балансі. Платформа була нова, однак він не був присутній при її передачі на баланс. Павлоградська дистанція колії слідкувала тільки за технічним станом платформи. Установкою знаків дистанція колії не займалась. 
		Вказав, що він не знає чому переставили знак «Зупинка першого вагону» після того, як впав пасажир з електропоїзду. 
		Додав, що за фактом отримання травми потерпілим службове розслідування не проводилось, оскільки даний потерпілий зі скаргами не звертався.. 
		Допитані в судовому засіданні судові експерти  ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , кожен окремо, підтвердили,що нимибули проведенісудова залізнично-транспортнаекспертиза тадодаткові комісійнасудова залізнично-транспортніекспертизи. Правильність зазначених висновків вони повністю підтверджують. Зазначені висновки, на їх переконання, та відповідно до наданих ними висновків, які ґрунтуються на нормативно-правовій базі підтверджують винність обвинувачених ОСОБА_26 та ОСОБА_27 у порушенні наведених ними у експертних висновках Законів, Правил та Інструкцій. 
		 
		Винність обвинувачених  ОСОБА_11 ,  ОСОБА_12 , кожного окремо, у вчиненні інкрнимінованого злочину також підтверджується наступними доказами.
		 
		Інструкцією локомотивній бригаді № ЦТ-0106,яка затверджена та введена в дію Наказом Укрзалізниці від 22 листопада 2004 року, відповідно до якої машиніст зобов`язаний виконувати вимоги сигнального знаку (постійного сигналу) («Зупинка першого вагона»), що проявилось у тому, що машиніст проїхав вказаний сигнал зупинки /а.к.п. 44-65, к.к.п. 2/ 
		 
		Положенням «Пропорядок утриманняпасажирських платформна станціяхі зупиннихпунктах Дніпропетровськоїдирекції залізничнихперевезень» від30.08.2005року,відповідно доякого длявизначення технічногостану пасажирськихплатформ начальникстанції особисто,не рідшеодного разуна місяць,зобов`язаний оглянутитехнічний станвсіх закріпленихплатформ іписьмово аботелеграфом надатизаявку наусунення виявленихнедоліків причетним/а.к.п. 83, т.к.п. т.2/
		 
		Актом вибору місця встановлення попереджувального сигнального знаку «Зупинка першого вагону» на платформі 997 км парна колія від 20.12.2003 року, відповідно до якого знак «Зупинка першого вагона» не переустановлено, на місце, яке було передбачено/а.к.п. 87, т.к.п. т.2/
		 
		Протоколом оглядувід 08.08.2007року зісхемою,відповідно доякого оглянутоміст через путі розташований на 118 км перегону ст.ст. Зайцево - Павлоград-1 Придніпровської залізниці, недалеко від платформи 997 км. що в Павлоградському районі Дніпропетровської області, де у двох метрах від залізничного полотна було виявлено потерпілого ОСОБА_6 з численними тілесними ушкодженнями /а.к.п. 91-92, т.к.п. т.2/
		 
		Висновком судово-медичноїекспертизи №360 від 07.08.2009 року, відповідно до якого потерпілому  ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження, а саме забій грудної клітини, м`яких тканей голови, компресійний перелом 2-го поперекового хребту, перелом епіфіза правої променевої кістки та перелом кістки п`яти зліва, які у своїй сукупності відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень/а.к.п. 127, т.к.п. 2/
		 
		Протоколом огляду від 05.08.2010 року з фото таблицею, відповідно до якого оглянуто платформу 997км.перегону ст.ст.Зайцево -Павлоград-1Придніпровської залізниціта залізничнийміст,під яким07.08.2007року буловиявлено ОСОБА_6 з численнимитілесними ушкодженнями/а.к.п. 168-181, т.к.п. т.2/
		 
		Наказом № 473/ос від 18.06.2003 року про призначення на посаді начальника станції Павлоград-1 ДП «Придніпровська залізниця» ОСОБА_12 /а.к.п. 193, т.к.п. т.2/
		 
		Положенням про залізничну станцію Павлоград-1 Придніпровської залізниці. Затверджено 14.04.2005 року, відповідно до якого начальник станції повинен, серед іншого, забезпечувати виконання заданих техніко-економічних показників роботи станції по безумовному забезпеченню безпеки руху, а саме в частині забезпечення безпеки пасажирів шляхом переустановлення знаку «Зупинка першого вагона» на місце, яке було передбачено /а.к.п. 196-203, т.к.п. т.2/
		 
		Протоколом проведення слідчого експерименту від 01.08.2013 року, згідно якого, в присутності понятих, потерпілий ОСОБА_6 показав перебіг подій, які мали місце 07.08.2007 року, а саме  обставини виходу з вагону потягу, падіння, травмування, тощо. /а.к.п. 60-62, т.к.п.3/
		 
		Протоколом проведення слідчого експерименту від 30.08.2013 року, з планом схемою та фото таблицею, згідно якого в присутності понятих, свідок  ОСОБА_16 показав,де 07 серпня 2007 року близько 21 год. 30 хв. ОСОБА_11 , будучи машиністом приміського електропоїзда № 6282 сполученням «Дніпропетровськ - Лозова» зупинив електропоїзд на платформі парна колія 997 км, перед попереджувальним сигнальним знаком «Зупинка першого вагона» який був розміщений на опору контактної лінії № 58 /а.к.п. 130-135, т.к.п. 3/.
		 
		 
		 
		Протоколом проведення слідчого експерименту від 30.08.2013 року, з планом схемою та фото таблицею, згідно якого в присутності понятих,  ОСОБА_11 показавде 07 серпня 2007 року близько 21 год. 30 хв. він, будучи машиністом приміського електропоїзда № 6282 сполученням «Дніпропетровськ - Лозова» зупинив електропоїзд на платформі парна колія 997 км, перед попереджувальним сигнальним знаком «Зупинка першого вагона» який був розміщений на опору контактної лінії № 58 /а.к.п. 136-141, т.к.п. 3/.
		 
		Наказом № 477 від 30 серпня 2005 року «Про закріплення пасажирських платформ на перегонах за станціями дирекції», платформа 997 км закріплена за станцією Павлоград-1 Придніпровська залізниця /а.к.п. 224-225, т.к.п. 3/.
		 
		Положенням «Про порядок утримання пасажирських платформ на станціях і зупинних пунктах Дніпропетровської дирекції залізничних перевезень» від 30.08.2005 року для визначення технічного стану пасажирських платформ начальник станції особисто, не рідше одного разу на місяць, зобов`язаний оглянути технічний стан всіх закріплених платформ і письмово або телеграфом надати заявку на усунення виявлених недоліків причетним. /а.к.п. 226-227, т.к.п. 3/.
		 
		Висновком експертизиЛьвівського науково-дослідногоінституту судовихекспертиз №3728/3729від 14.08.2014року,відповідно доякої ОСОБА_11 у ситуації,що єпредметом судовогорозгляду своїмидіями порушиввимоги п.1.4«Правил технічноїексплуатації залізницьУкраїни»,які затверджені Міністерством транспорту України від 20.12.96 № 411 зі змінами та доповненнями, внесеними наказами МТУ від 08.06.98 № 226, від 23.07.99 № 386, від 19.03.2002 № 179, від 10.12.2003 № 962 та п. 3.9 «Інструкції локомотивної бригади» № ЦТ - 0106, яка затверджена та введена в дію Наказом Укрзалізниці від 22 листопада 2004 року в частині забезпечення безпечних умов висадки пасажирів. Вказана невідповідність проявилась у тому, що висадка пасажирів з останнього вагону електропоїзда здійснювалась на мосту, по якому ходити заборонено, а при умові знаходження на ньому вагонів електропоїзда - неможливо, що призвело до того що, громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи пасажиром вказаного приміського електропоїзда, при виході з крайніх дверей 10-го вагону приміського електропоїзда, який є останнім вагоном, впав у технологічний отвір залізничного мосту, оскільки останній вагон приміського електропоїзда зупинився за межами платформи, а саме: на залізничному мосту. В результаті падіння ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, а саме - забій грудної клітини, м`яких тканей голови, компресійний перелом 2-го поперекового хребту, перелом епіфіза правої променевої кістки та перелом кістки п`яти зліва, які у своїй сукупності відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.
		 
		Висновком експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3728/3729 від 14.08.2014 року, відповідно до якої начальник станції Павлоград-1 ОСОБА_12 своїми діями у даній справі порушив вимоги Положення «Про порядок утримання пасажирських платформ на станціях і зупинних пунктах Дніпропетровської дирекції залізничних перевезень» від 30.08.2005 року та телеграми управління Придніпровської залізниці у частині встановлення знаку «Зупинка першого вагона», а саме в тому, що вказаний знак не був встановлений, а замість цього був складений Акт вибору місця встановлення попереджувального сигнального знаку «Зупинка першого вагону» на платформі 997 км парна колія від 20.12.2003 року, згідно з яким, з метою унеможливлення знаходження хвостових вагонів електропоїзда на мосту пк 6 км 997 перегону ст.ст. Зайцево - Павлоград-1 Придніпровської залізниці місцем установки знаку була вибрана опора № 56. При цьому знак «Зупинка першого вагону» був встановлений на опорі № 58.
		 
		Також діїначальника станціїПавлоград-1 ОСОБА_12 не відповідаливимогам пункту1.4«Правил технічноїексплуатації залізницьУкраїни»,які затвердженіМіністерством транспортуУкраїни від20.12.96№ 411зі змінамита доповненнями,внесеними наказамиМТУ від08.06.98№ 226,від 23.07.99№ 386,від 19.03.2002№ 179,від 10.12.2003№ 962,вимогам Положення«Про порядокутримання пасажирськихплатформ настанціях і зупинних пунктах Дніпропетровської дирекції залізничних перевезень» від 30.08.2005 року, пункту 5.8 Положення «Про залізничну станцію Павлоград-1 Придніпровської залізниці» від 18.04.2005 року в частині забезпечення безпеки пасажирів шляхом переустановлення знаку «Зупинка першого вагона» на місце, яке було передбачено Актом вибору місця встановлення попереджувального сигнального знаку «Зупинка першого вагону» на платформі 997 км парна колія від 20.12.2003 року, згідно з яким з метою унеможливлення знаходження хвостових вагонів електропоїзда на мосту пк 6 км 997 перегону ст.ст. Зайцево - Павлоград-1 Придніпровської залізниці місцем установки знаку була вибрана опора № 56. Вказана невідповідність проявилась у тому, що при проведені щомісячних особистих перевірок начальником станції Павлоград-1 ОСОБА_12 попереджувальний знак «Зупинка першого вагону» не був перенесений на контактну опору № 56. /а.к.п. 2-28, т.к.п. 4/
		 
		Висновком додаткової комісійної судової залізнично-транспортної експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 4002 від 31.03.2017 року, відповідно до якої падіння потерпілого ОСОБА_6 при виході з останніх дверей останнього вагону приміського електропоїзда в конструктивний отвір мосту, саме в тому місці де він вказує, за умови зупинки голови електропоїзда біля знаку «Зупинка першого вагону», на яке вказує ОСОБА_26 не було можливим, що спростовує позицію обвинуваченого ОСОБА_26 про зупинку першого вагону потягу в належному та передбаченого Правилами та Інструкціями місці /а.к.п 2-11, т.к.п. 6/.
		 
		Висновком додаткової комісійної судової залізнично-транспортної експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1408 від 21.04.2017 року, відповідно до якої саме начальник станції Павлоград-1 несе відповідальність за наявність (при необхідності - за заміну) сигнальних знаків та покажчиків, зокрема і знаку «Зупинка першого вагону», щомісячно повинен оглядати дану платформу … /а.к.п. 13-20, т.к.п. 6/.
		 
		та іншими.
		 
		Аналізуючи позицію обвинувачених в судовому засіданні, співставляючи її з обвинуваченням, що інкримінується  ОСОБА_11 та  ОСОБА_12 , з показаннями потерпілого, свідків, наданими в судовому засіданні, а також з іншими доказами  зокрема, дослідженими судом протоколами слідчих дій, документами та висновками експертів, які повністю викривають обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, суд робить висновок про те, що показання потерпілого, свідків та інші наведені судом докази мають характер логічних, послідовних та об`єктивних.
		 
		Зазначені докази винності обвинувачених, щодо кожного окремо, є такими, що доповнюють одне одного, є належними допустимими та достатніми, оскільки, у відповідності до ст.ст. 84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України.
		 
		Натомість, судом не беруться до уваги показання та заперечення обвинувачених  ОСОБА_11 ,  ОСОБА_12 , кожного окремо, а також їх захисників, щодо невинуватості та не причетності їх до вчиненя злочину, передбаченого ч.2 ст.276 КК України, оскільки, крім показань зазначених обвинувачених, вони не підтверджені сукупністю будь-яких інших належних та достатніх доказів, та, напроти, є спростованими сукупністю наведених судом беззаперечних доказів винності обвинувачених, кожного окремо, у вчиненні інкримінованого злочину. 
		 
		Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположеннях свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. 
		 
		Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винність обвинувачених  ОСОБА_11 та  ОСОБА_12 , кожного окремо, «поза розумним сумнівом», у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення знайшла своє повне підтвердження під час безпосереднього судового розгляду кримінального провадження.
		 
		Таким чином, винність обвинувачених  ОСОБА_11 ,  ОСОБА_12 , кожного окремо, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.276 КК України - доказана повністю та підтверджена дослідженими у судовому засідання доказами.
		 
		Дії обвинуваченого  ОСОБА_11 необхідно правильно кваліфікувати:
		 
		- за ч. 2 ст. 276 КК України, як порушення працівником залізничного транспорту правил безпеки експлуатації залізничного транспорту, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
		 
		Дії обвинуваченого  ОСОБА_12 необхідно правильно кваліфікувати:
		 
		- за ч. 2 ст. 276 КК України, як порушення працівником залізничного транспорту правил безпеки експлуатації залізничного транспорту, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
		 
		При призначенні виду і розміру покарання обвинуваченим, кожному окремо, суд, у відповідності до ст.ст.65-67 КК України, враховує наступне.
		 
		Обвинувачені  ОСОБА_11 та  ОСОБА_12 , кожен окремо, раніше не були судимі, мають постійне місце проживання, родину та певні соціальні зв`язки, підлягають покараннюза вчиненнятяжкого злочину. 
		 
		Пом`якшувальних та обтяжуючих обставин у справі судом не встановлено.
		 
		Враховуючи особи винних  ОСОБА_11 та  ОСОБА_12 , кожного окремо, тяжкість скоєного, обставини вчинення кримінального правопорушення, його наслідки, які є вкрай не бажаними для потерпілого, який, через дії обвинувачених травмувався, втратив здоров`я, роботу, заробіток, соціальні зв`язки, та отримав інвалідність, суд знаходить за необхідне призначити їм, кожному окремо, покарання, необхідне і достатнє для їх виправлення та попередження вчинення нових злочинів, співмірне характеру вчиненого діяння та його наслідкам, таке, що відповідає меті покарання.
		 
		В зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що обвинувачені  ОСОБА_11 та  ОСОБА_12 , кожний окремо, повинні бути засудженими за вчинення злочину передбаченого ч.2ст.276КК України до покарання у вигляді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією статті.
		При цьому, суд враховує й наступні положення Закону.
		Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 49 КК Україниособа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.
		Під час розгляду справи судом було встановлено, що ОСОБА_26 та ОСОБА_27 вчинили злочин, передбачений ч.2 ст.276 КК України в 2007 році. 
		На час ухвалення вироку закінчились встановленіст. 49 КК Українистроки притягнення обвинувачених до кримінальної відповідальності. 
		Проте, обвинувачені не дали згоди на закриття кримінального провадження із зазначеної підстави.
		І хоча позиції обвинувачених були повністю спростовані під час судового розгляду справи, обвинувачений  ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вказували, що в їх діях відсутній склад будь-якого злочину, та вимагали виправдання. Аналогічну позицію висловили й захисники обвинувачених.
		Разом з тим, як вбачається з постанови Верховного Суду України від12 листопада 2019 року у справі №566/554/16-к, відповідно до ч. 5ст. 74 ККособу також може бути звільнено від покарання за вироком суду з підстав, передбаченихст. 49 цього кодексу. Звільнення від покарання з наведеної підстави застосовується у випадках, коли суд не може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності відповідно дост.49КК України. Зокрема у випадку, якщо особа заперечує проти закриття справи за неналежною обставиною та вимагає закриття справи у зв`язку з відсутністю в її діях складу злочину або виправдання. Тоді суд, за наявності підстав, визнає особу винною у скоєнні злочину, виносить обвинувальний вирок і звільняє її від покарання, керуючись зазначеною нормою матеріального права та ч. 5ст. 74 вказаного кодексу.
		Підстав для зупинення чи переривання перебігу давності або для застосування положень ч. 5ст. 49 КК Українинемає; обвинувачені не ухилялися від слідства або суду та не вчинили нового середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.
		Таким чином, на підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст.49, ч. 5 ст.74 КК України, необхідно звільнити обвинувачених  ОСОБА_11 та  ОСОБА_12 , кожного окремо, від покарання за ч. 2 ст. 276 КК України, так як на час ухвалення вироку закінчились строки давності притягнення їх до кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
		Підстав для обрання обвинуваченим запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу не вбачається, у зв`язку із звільненням обвинувачених від покарання.
		Позовні вимоги потерпілого  ОСОБА_6 до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» в частині відшкодування матеріальних збитків на суму 5671 грн. 41 коп. підлягають повному задоволенню, оскільки в повному обсязі підтверджені потерпілим документально.
		 
		Що ж стосується позовних вимог потерпілого  ОСОБА_6 до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про відшкодування заподіяної моральної шкоди у розмірі 1500000 грн., на підставі ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст. 79 ЦПК України вони підлягають частковому задоволенню у розмірі 1458000 грн., оскільки, саме зазначена сума відшкодування моральної шкоди, з урахуванням обставин та наслідків вчинення злочину, ступеню та форми вини обвинувачених, з урахуванням принципів законності, розумності, справедливості, спів розмірності, реальності виконання судового рішення та всіх інших обставин справи, а також з урахуванням змісту висновку експерта з приводу обсягу завданих потерпілому моральних страждань та наведених експертною установою розрахунків об`єму спричиненої потерпілому моральної шкоди за результатами проведення судової психологічної експертизи № 1506/1507/20-27 від 30.06.2020 року, на переконання суду, буде належною та достатньою компенсацією понесених потерпілим  ОСОБА_6 моральних страждань.
		 
		Судові витрати на проведення судових експертиз, у відповідності до ст.124 КПК України, мають бути стягненні з обвинувачених у дольовому порядку.
		 
		Доля речових доказів має бути вирішена на підставі ст.100 КПК України.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 371, 374 КПК України суд, - 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_11 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч.2ст.276КК України.
		 
		ОСОБА_11 призначити покарання за ч.2ст.276КК України - у виді позбавлення волі строком два роки. 
		 
		На підставі ч. 1 ст.49, ч. 5 ст.74 КК Українизвільнити ОСОБА_11 від призначеного покарання, у зв`язку із закінченням строків давності.
		 
		ОСОБА_12 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч.2ст.276КК України.
		 
		 
		 
		ОСОБА_12 призначити покарання за ч.2ст.276КК України - у виді позбавлення волі строком два роки. 
		 
		На підставі ч. 1 ст.49, ч. 5 ст.74 КК Українизвільнити ОСОБА_12 від призначеного покарання, у зв`язку із закінченням строків давності.
		 
		Запобіжний захід відносно  ОСОБА_11 до набрання вироком чинності не обирати.
		 
		Запобіжний захід відносно  ОСОБА_12 до набрання вироком чинності не обирати.
		 
		Позовні вимоги потерпілого  ОСОБА_6 задовольнити.
		 
		Стягнути з Акціонерного товариства «Укрзалізниця» на користь  ОСОБА_6 в рахунок відшкодування спричиненої матеріальної шкоди 5671 грн. 41 коп. та 1458000 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.
		Процесуальні витрати на проведення судових експертиз стягнути з обвинувачених  ОСОБА_11  та  ОСОБА_12  в користь держави у дольовому порядку, по 29935 грн. 20 коп., з кожного.
		Речові докази:
		- вилучені документи: 1.1 .інструкція локомотивної бригади № ЦТ-0106, затверджена наказом Укрзалізниці 22.11.04 № 876/ЦЗ на 22 арк.; 1.2.положення «Про порядок утримання пасажирських платформ на станціях і зупинних пунктах Дніпропетровської дирекції залізничних перевезень» від 30.08.05 на 1 арк.; 1.3.наказ Дніпропетровської дирекції залізничних перевезень № 477 від 30.08.05 «Про закріплення пасажирських платформ на перегонах за станціями дирекції» на 1 арк.; 1.4.акт «Вибору місця встановлення попереджувального сигнального знаку «Зупинка першого вагона» від 30.12.03 на 1 арк.;1.5.наказ «Дніпропетровське моторвагонне депо» № К-106/ос від 02.01.08 про призначення на посаду машиністом електропоїзда ОСОБА_11 на 1 арк.Д.б.маршрут № 3052 від 07.08.07 на 1 арк.;1.7.робочий проект об`єкта № 962 «Низька пасажирська платформа (парна та непарна колії) 997 км перегона Павлоград-1 - Зайцево» на 7 арк.; 1.8.акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 15.12.03 на 6 арк.; 1.9.посадова інструкція начальника станції Павлоград-1 ОСОБА_12 від 22.10.07 на 2 арк.;1.10.наказ «Дніпропетровської дирекції залізничних перевезень» № 473/ос від 18.06.03 про призначення на посаду начальника станції Павлоград- 1 ОСОБА_12 на 1 арк.; 1.11. положення «Про залізничну станцію Павлоград-1 Придніпровської залізниці» на 8 арк.; 1.12.формуляр машиніста ОСОБА_11 № 270 від 15.11.04 на 60 арк. 1.13.службова телеграма НР Н/193 А на 1 арк., котрі зберігаються в матеріалах кримінального провадження  зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		 
		Вирок може бути оскаржено до Дніпровського Апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в строк тридцять днів з дня його проголошення. 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...