Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/15551/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо цінних паперів.
Надіслано для оприлюднення: 11.06.2021. Зареєстровано: 13.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 14.06.2021.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		27.05.2021Справа №  910/15551/20
		 
		Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Цубери Ю.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи 
		 
		за позовом  Компанії Trimcroft Services Limited 
		до 1) Компанії Eastcoast United Inc.
		    2) Компанії Statex Corp.
		    3) Компанії Newport Inc.
		    4) Компанії Sayers Holdings Limited
		    5) Приватного акціонерного товариства "Ділові партнери"
		    6) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
		    7) Компанії Ferrexpo AG
		    8) Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Дніпро"
		    9) Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-цінні папери"
		   10) Акціонерного товариства "Інг Банк Україна"
		   11) Міністерства юстиції України
		  12) Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат"
		про визнання недійсним договору в частині та відновлення становища, яке існувало до порушення прав
		 
		за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Компанії Emsworth Assets Limited
		до 1) Компанії Eastcoast United Inc.
		    2) Компанії Statex Corp.
		    3) Компанії Newport Inc.
		    4) Компанії Sayers Holdings Limited
		    5) Приватного акціонерного товариства "Ділові партнери"
		    6) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
		    7) Компанії Ferrexpo AG
		    8) Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Дніпро"
		    9) Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-цінні папери"
		  10) Акціонерного товариства "Інг Банк Україна"
		  11) Міністерства юстиції України
		  12)Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат"
		  13) Виконавчого комітету Горішньоплавнської міської ради Полтавської області
		про визнання недійсним договору в частині та відновлення становища, яке існувало до порушення прав
		 
		за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Компанії   Calefort Developments Limited 
		до 1) Компанії Eastcoast United Inc.
		    2) Компанії Statex Corp.
		    3) Компанії Newport Inc.
		    4) Компанії Sayers Holdings Limited
		    5) Приватного акціонерного товариства "Ділові партнери"
		    6) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
		    7) Компанії Ferrexpo AG
		    8) Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Дніпро"
		    9) Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-цінні папери"
		   10) Акціонерного товариства "Інг Банк Україна"
		   11) Міністерства юстиції України
		   12)Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат"
		   13) Виконавчого комітету Горішньоплавнської міської ради Полтавської області
		про визнання недійсним договору в частині та відновлення становища, яке існувало до порушення прав
		за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору -  Компанії Gilson Investmens Limited
		до 1) Компанії Eastcoast United Inc.
		    2) Компанії Statex Corp.
		    3) Компанії Newport Inc.
		    4) Компанії Sayers Holdings Limited
		    5) Приватного акціонерного товариства "Ділові партнери"
		    6) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
		    7) Компанії Ferrexpo AG
		    8) Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Дніпро"
		    9) Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-цінні папери"
		   10) Акціонерного товариства "Інг Банк Україна"
		   11) Міністерства юстиції України
		  12) Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат"
		  13) Виконавчого комітету Горішньоплавнської міської ради Полтавської області
		про визнання недійсним договору в частині та відновлення становища, яке існувало до порушення прав
		 
		Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Компанія Trimcroft Services Limited (позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Компанії Eastcoast United Inc. (далі - відповідач-1), Компанії Statex Corp. (відповідач-2), Компанії Newport Inc. (відповідач-3), Компанії Sayers Holdings Limited (відповідач-4), Приватного акціонерного товариства "Ділові партнери" (відповідач-5), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (відповідач-6), Компанії Ferrexpo AG (відповідач-7), Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Дніпро" (відповідач-8), Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-цінні папери" (відповідач-9), Акціонерного товариства "Інг Банк Україна" (відповідач-10), Міністерства юстиції України (відповідач-11) про визнання недійсним договору в частині та відновлення становища, яке існувало до порушення прав.
		Позовні вимоги обгрунтовані тим, що укладення оспорюваного Договору здійснювалось за умов грубого порушення чинних на момент його укладення вимог законодавства України, що призвело до втрати позивачем права власності на пакет простих іменних акцій, які належали йому на праві власності.
		Позивачем заявлено наступні позовні вимоги у новій редакції:
		1)Визнати недійсним з моменту укладення Договір купівлі-продажу цінних паперів № К-1911/27 від 18.11.2002 року, підписаний Компаніями Trimcroft Services Limited, Calefort Developments Limited, Emsworth Assets Limited, Gilson Investments Limited, Eastcoast United Inc., Statex Corp., Newport Inc., Sayers Holdings Limited, Закритим акціонерним товариством "Ділові партнери", Акціонерним банком "ІНГ Банк Україна" в частині, що стосується прав та інтересів компанії Trimcroft Services Limited щодо пакету простих іменних акцій, випущених Приватним акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", в кількості 6 144 006 штук номінальною вартістю 0,25 гривні, що становило 9,3218% від загальної кількості акцій у статутному капіталі Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" на момент укладення Договору купівлі-продажу цінних паперів № К-1911/27 від 18.11.2002 року;
		2)Визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію випуску акцій № 24/1/03, зареєстроване Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 20.01.2003 року;
		3)Визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію випуску акцій № 644/1/04, зареєстроване Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 29.10.2004 року;
		4)Визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію випуску акцій № 534/1/05, зареєстроване Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 29.11.2005 року;
		5)Визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію випуску акцій № 294/1/06, зареєстроване Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 27.06.2006 року;
		6)Визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію випуску акцій № 550/1/07, зареєстроване Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 08.07.2008 року;
		7)Визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію випуску акцій № 406/01/08, зареєстроване Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 16.12.2008 року;
		8)Витребувати із незаконного володіння Компанії Ferrexpo AG на користь компанії Trimcroft Services Limited прості іменні акції, які були випущені Приватним акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", в кількості 6 144 006 штук номінальною вартістю 0,25 гривні, що становило 9,3218% від загальної кількості акцій у статутному капіталі Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до моменту укладення Договору купівлі-продажу цінних паперів №  К-1911/27 від 18.11.2002 року, а саме:
		8-1)Витребувати з незаконного володіння Компанії Ferrexpo AG прості іменні акції, які були випущені Приватним акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", в кількості 6 144 006 штук номінальною вартістю 0,25 гривні, що становило 9,3218% від загальної кількості акцій у статутному капіталі Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до моменту укладення Договору купівлі-продажу цінних паперів № К-1911/27 від 18.11.2002 року, у зв`язку з чим визнати за компанією Trimcroft Services Limited право власності на прості іменні акції, які були випущені Приватним акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", в кількості 6 144 006 штук номінальною вартістю 0,25 гривні, що становило 9,3218% від загальної кількості акцій у статутному капіталі Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат";
		8-2)Зобов`язати депозитарну установу Товариство з обмеженою відповідальністю "Основа - цінні папери" виконати депозитарну операцію списання з рахунка у цінних паперах Компанії Ferrexpo AG пакету простих іменних акцій, випущених Приватним акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", в кількості 6 144 006 штук номінальною вартістю 0,25 грн., що становило 9,3218% від загальної кількості акцій, які належали на праві приватної власності Компанії Trimcroft Services Limited до моменту укладення Договору купівлі-продажу цінних паперів №К-1911/27 від 18.11.2002 року, на рахунок у цінних паперах Компанії Trimcroft Services Limited в депозитарній установі Товариство з обмеженою відповідальністю "Солід Дніпро";
		8-3)Зобов`язати депозитарну установу Товариство з обмеженою відповідальністю "Солід Дніпро" виконати депозитарну операцію зарахування пакету простих іменних акцій, випущених Приватним акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", в кількості 6 144 006 штук номінальною вартістю 0,25 гривні, що становило 9,3218% від загальної кількості акцій, які належали на праві приватної власності компанії Trimcroft Services Limited до моменту укладення Договору купівлі-продажу цінних паперів №К-1911/27 від 18.11.2002 року, на рахунок у цінних паперах компанії Trimcroft Services Limited, які списуються з рахунку у цінних паперах Компанії Ferrexpo AG;
		9)Зобов`язати Міністерство юстиції України привести у відповідність станом на 17.11.2002 відомості про Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в частині розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) та інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 у справі № 910/15551/20 позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.
		30.10.2020 до суду представником позивача подано заяву про усунення недоліків.
		06.11.2020 та 11.11.2020 до суду представником позивача подано уточнену позовну заяву та позовну заяву у новій редакції.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 відкрито провадження у справі № 910/15551/20, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат" та призначено підготовче засідання на 24.12.2020. Зупинено провадження у справі № 910/15551/20 до 24.12.2020.
		24.12.2020 до суду представником позивача подано заяву про зміну предмету позову та залучення до участі у справі в якості відповідача -12 - Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат".
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 поновлено провадження у справі № 910/15551/20.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 провадження у справі №  910/15551/20 в частині позовних вимог до Компанії Eastcoast United Inc., Компанії Statex Corp., Компанії Newport Inc., Компанії Sayers Holdings Limited - закрито, зупинено провадження у справі № 910/15551/20 до 18.02.2020.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2020 прийнято для спільного розгляду з первісним позовом позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору - Компанії Emsworth Assets Limited, Компанії Gilson Investmens Limited та Компанії Calefort Developments Limited. Вимоги за позовом третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, об`єднано в одне провадження з первісним позовом.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 поновлено провадження у справі № 910/15551/20. 
		У судовому засіданні 18.02.2021 представник позивача підтримав подану заяву про зміну предмету позову та залучення до участі у справі в якості відповідача -12 Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат".
		У судовому засіданні 18.02.2021 представник третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору подав клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог до Компанії Eastcoast United Inc., Компанії Statex Corp., Компанії Newport Inc., Компанії Sayers Holdings Limited. 
		Розглянувши подану заяву про залучення співвідповідача, суд дійшов до висновку про необхідність її задоволення. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 залучено до участі у справі Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат" в якості відповідача-12 та відкладено розгляд підготовчого засідання на 25.03.2021.
		У судовому засіданні 25.03.2021 представник Компанії Emsworth Assets Limited, Компанії Calefort Developments Limited, Компанії Gilson Investmens Limited подав клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог до Компанії Eastcoast United Inc., Компанії Statex Corp., Компанії Newport Inc., Компанії Sayers Holdings Limited.
		Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши думку учасників справи, суд дійшов висновку про закриття провадження у даній справі щодо відповідачів Компанії Eastcoast United Inc., Компанії Statex Corp., Компанії Newport Inc., Компанії Sayers Holdings Limited. 
		У судовому засіданні 25.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 29.04.2021.
		29.04.2021 судове засідання по справі відкладено на 13.05.2021.
		13.05.2021 судове засідання по справі відкладено на 27.05.2021.
		У судовому засіданні 27.05.2021 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-цінні папери" подав заяву про відвід судді, у відповідності до якої заявник просить відвести суддю Господарського суду міста Києва Стасюка Сергія Васильовича від розгляду справи №910/15551/20.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2021 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-цінні папери" про відвід судді залишено без розгляду.
		У процесі розгляду справи представниками учасників судового процесу подавалися заяви по суті спору, пояснення, клопотання про застосування строків позовної давності, заяви та клопотання з процесуальних питань, результати розгляду яких відображено у відповідних протоколах судових засідань.
		У судовому засіданні 27.05.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
		Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		18.11.2002 уповноваженими представниками компаній продавців - Trimcroft Services Limited, Calefort Developments Limited, Emsworth Assets Limited, Gilson Investments Limited, покупців - Eastcoast United Inc., Statex Corp., Newport Inc., Sayers Holdings Limited, яких представляло Закрите акціонерне товариство "Ділові партнери", та зберігача - Акціонерного банку "ІНГ Банк Україна", було укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів № К-1911/27. 
		Відповідно до умов зазначеного Договору компанії-продавці (Trimcroft Services Limited, Calefort Developments Limited, Emsworth Assets Limited, Gilson Investments Limited) передали у власність компаній-покупців (Eastcoast United Inc., Statex Corp., Newport Inc., Sayers Holdings Limited) прості іменні акції емітента -ВАТ "Полтавський ГЗК" в кількості, відповідно, 6144006 штук, 8000000 штук, 8000000 штук, 4346512 штук, а компанії-покупці прийняли і оплатили зазначені акції.
		Інтереси покупців акцій за Договором купівлі-продажу цінних паперів № К-1911/27 від 18.11.2002 були представлені Закритим акціонерним товариством "Ділові партнери" - професійним торговцем цінними паперами на підставі дозволу серії АА № 318811 на здійснення діяльності з випуску та обігу цінних паперів, виданого Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 29.04.2002, на підставі Договорів доручення № К-15/1 від 15.11.2002, № К-15/2 від 15.11.2002, № К-15/3 від 15.11.2002, № К-15/4 від 15.11.2002.
		Зберігачем цінних паперів, що були предметом Договору купівлі-продажу цінних паперів № К-1911/27 від 18.11.2002, виступав Акціонерний банк "ІНГ Банк Україна", який на момент укладення договору мав ліцензію на право здійснення депозитарної діяльності серії АА №  240808.
		Зазначені вище обставини встановлено рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.08.2009 року у справі №8/348а-20/142 за позовом Компанії Gilson Investments Limited до Компанії Emsworth Assets Limited, Calefort Developments Limited, Trimcroft Services Limited, Компанії Eastcoast United Inc., Компанії Statex Corp. Компанії Newport Inc., Компанії Sayers Holdings Limited, Акціонерного банку "ІНГ Банк Україна", Закритого акціонерного товариства "Ділові Партнери", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Відкрите акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" про визнання недійсним з моменту укладення Договору про блокування № 15б/бол від 18.11.2002 та визнання недійсним Договору купівлі-продажу цінних паперів № К-1911/27 від 18.11.2002.
		Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.01.2010 у справі №8/348а-20/142 апеляційну скаргу Компанії Gilson Investments Limited на рішення Господарського суду Полтавської області від 18.08.2009 року у справі №8/348а-20/142 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 18.08.2009 року у справі №8/348а-20/142 залишено без змін.
		Постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2010 № 8/348а-20/142 касаційну скаргу Компанії Gilson Investments Limited на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.01.2010 та рішення Господарського суду Полтавської області від 18.08.2009 у справі № 8/348а-20/142 задоволено. Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.01.2010 та рішення Господарського суду Полтавської області від 18.08.2009 у справі № 8/348а-20/142 скасовано частково в частині відмови в позові. Прийнято у цій частині нове рішення у справі, яким позовні вимоги компанії Gilson Investments Limited задоволено.
		Постановою Верховного Суду України від 02.12.2014 у справі №8/348а-20/142 заяву Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" задоволено частково. Постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2010 року в частині задоволення позову про визнання недійсними з моменту укладення Договору купівлі-продажу цінних паперів та Договору про блокування скасовано, справу в цій частині направлено на новий касаційний розгляд. 
		Постановою Вищого господарського суду України від 16.02.2015 року у справі № 8/348а-20/1421 касаційну скаргу Компанії Gilson Investments Limited залишено без задоволення, постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.01.2010 року та рішення Господарського суду Полтавської області від 18.08.2009 року у справі №8/348а-20/142  залишено без змін. 
		Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Встановлені судовими рішеннями у справі № 8/348а-20/1421 обставини в силу приписів статті 75 Господарського процесуального кодексу України звільнені від доказування, мають преюдиційне значення для даної справи та враховуються судом при вирішенні цього спору.
		Крім того, судом встановлено, що відповідно до умов пункту 1.1 Договору купівлі-продажу цінних паперів № К-1911/27 від 18.11.2002 року (далі - Оспорюваний договір), продавці зобов`язуються передати у власність покупців, а покупці зобов`язуються прийняти та сплатити зазначені нижче в цьому пункті цінні папери (у подальшому - ЦП) емітента, також визначеного нижче (у подальшому - емітент) у порядку та на умовах цього Договору: номінальна вартість одного ЦП: 0,25 гривень (двадцять п`ять копійок); ідентифікаційний код емітента: 00191282; загальна кількість ЦП: 26 490 518 (двадцять шість мільйонів чотириста дев`яносто тисяч п`ятсот вісімнадцять) акцій; загальна вартість ЦП: 27 000 000 (двадцять сім мільйонів) доларів США. 
		Відповідно до пункту 1.2 Оспорюваного договору, покупець 1 (Компанія Eastcoast United Inc.) купує у продавця 1 (Компанія Trimcroft Services Limited) прості іменні акції ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» в кількості 6 144 006 (шість мільйонів сто сорок чотири тисячі шість) штук загальною вартістю 6 500 000 (шість мільйонів п`ятсот тисяч) доларів США. 
		За змістом пункту 1.3 Оспорюваного договору, покупець 2 (Компанія Statex Corp.) купує у продавця 2 (Компанія Calefort Developments Limited) прості іменні акції ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» в кількості 8 000 000 (вісім мільйонів) штук загальною вартістю 8 000 000 (вісім мільйонів) доларів США.  
		Відповідно до пункту 1.4 Оспорюваного договору, покупець 3 (Компанія Newport Inc.) купує у продавця 3 (Компанія Emsworth Assets Limited) прості іменні акції ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» в кількості 8 000 000 (вісім мільйонів) штук загальною вартістю 8 000 000 (вісім мільйонів) доларів США.
		Згідно з пунктом 1.5 Оспорюваного договору, покупець 4 (Компанія Sayers Holdings Limited) купує у продавця 4 (Компанія Gilson Investments Limited) прості іменні акції ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» в кількості 4 346 512 (чотири мільйони триста сорок шість тисяч п`ятсот дванадцять) штук загальною вартістю 4 500 000 (чотири мільйони п`ятсот тисяч) доларів США.
		У першому абзаці пункту 3.1 Оспорюваного договору передбачено, що загальна сума Договору становить 27 000 000 (двадцять сім мільйонів) доларів США. 
		Відповідно до пункту 7.3 Оспорюваного договору, Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами. 
		Відповідно до пункту 7.5 Оспорюваного договору, правом, яким регулюється цей Договір, є право України. 
		Визначенням в пункті 7.5 Оспорюваного договору права України як права, яким регулюється цей Договір, всі його сторони, в тому числі Компанія Trimcroft Services Limited, Компанія Calefort Developments Limited, Компанія Emsworth Assets Limited, Компанія Gilson Investments Limited підтвердили свою обізнаність з правом України, а тому не можуть посилатися на необізнаність з законодавством України. 
		Оскільки рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.08.2009 року у справі №8/348а-20/142 встановлено преюдиційні обставини про те, що уповноваженими представниками компаній продавців - Trimcroft Services Limited, Calefort Developments Limited, Emsworth Assets Limited, Gilson Investments Limited, покупців - Eastcoast United Inc., Statex Corp., Newport Inc., Sayers Holdings Limited, яких представляло Закрите акціонерне товариство "Ділові партнери", та зберігача - Акціонерного банку "ІНГ Банк Україна", було укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів № К-1911/27, також преюдиційні обставини про те, що відповідно до умов зазначеного договору компанії-продавці (Trimcroft Services Limited, Calefort Developments Limited, Emsworth Assets Limited, Gilson Investments Limited) передали у власність компаній-покупців (Eastcoast United Inc., Statex Corp., Newport Inc., Sayers Holdings Limited) прості іменні акції емітента -ВАТ "Полтавський ГЗК" в кількості, відповідно, 6144006 штук, 8000000 штук, 8000000 штук, 4346512 штук, а компанії-покупці прийняли і оплатили зазначені акції, тому при вирішенні цього спору суд бере до уваги такі встановлені обставини, які звільнені від доказування. 
		Компанія Trimcroft Services Limited (позивач), а також треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору -  Компанія Emsworth Assets Limited, Компанія Calefort Developments Limited та Компанія Gilson Investmens Limited звернулися з позовними заявами, в яких, зокрема, просили визнати недійсним Оспорюваний договір в частині, що стосується їх прав та інтересів щодо відповідного пакету простих іменних акцій, випущених Приватним акціонерним товариством "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат".
		В своїх позовних заявах позивач Компанія Trimcroft Services Limited , а також треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору - Компанія Emsworth Assets Limited, Компанія Calefort Developments Limited та Компанія Gilson Investmens Limited просили визнати недійсним Оспорюваний договір в частині, що стосується їх прав та інтересів щодо відповідного пакету простих іменних акцій, випущених Приватним акціонерним товариством "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат", а також задовольнити всі позовні вимоги, з підстав, зокрема, того, що, на їх переконання, в період укладення Оспорюваного договору у жодної зі сторін оспорюваного договору не було ані генеральної ліцензії ані індивідуальної ліцензії, яка надає можливість проведення валютних операцій, а також того, що укладення Оспорюваного договору проводилося за участю юридичних осіб, жодна з яких не одержувала ліцензії на здійснення валютних операцій у встановленому законодавством порядку, укладення Оспорюваного договору було здійснено з порушенням вимог законодавства, яке було чинним на момент укладання Оспорюваного договору, за наслідком якого відбувся перехід права власності на цінні папери (акції) до нерезидентів. 
		Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Згідно з частинами першою-п`ятою статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Приписами статті 204 Цивільного кодексу України передбачено презумпцію правомірності правочину та визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.
		Для визнання оспорюваного договору недійсним позивач має довести за допомогою належних засобів доказування, що договір суперечить вимогам чинного законодавства щодо його форми, змісту, правоздатності і волевиявленню сторін, що на момент укладення договору свідомо існує об`єктивна неможливість настання правового результату, а також, що внаслідок його укладення порушені права позивача.
		Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.
		У розумінні приписів наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
		Режим здійснення валютних операцій на території України установлюється Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93 (з відповідними змінами та доповненнями), далі - Декрет, в редакції станом на дату укладення Оспорюваного договору.
		Відповідно до пункту 2 статті 1 Декрету під терміном «валютні операції» розуміються: операції, пов`язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; операції, пов`язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов`язань, предметом яких є валютні цінності; операції, пов`язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.
		Згідно з пунктом 1 статті 1 Декрету, під терміном «валютні цінності» розуміються, зокрема, платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України.
		В розумінні пунктів 1, 2 статті 1 Декрету предмет Оспорюваного Договору становить валютну операцію з купівлі-продажу акцій ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» номінальною вартістю 0,25 грн. за одну штуку та передбачав проведення розрахунків між його сторонами у іноземній валюті - доларах США.
		Зі змісту Оспорюваного договору вбачається, що Компанії Trimcroft Services Limited, Calefort Developments Limited, Emsworth Assets Limited та Gilson Investments Limited виступали продавцями акцій ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» номінальною вартістю 0,25 грн., а Компанії Eastcoast United Inc., Statex Corp., Newport Inc., Sayers Holdings Limited - покупцями таких акцій. 
		Сторони Оспорюваного договору - компанії-продавці та компанії-покупці -  були створені та діяли за законодавством іноземних держав, а саме Сполученого Королівства Великої Британії та Ірландії (Компанія Trimcroft Services Limited, Компанія Calefort Developments Limited, Компанія Emsworth Assets Limited та Компанія Gilson Investments Limited), Сполучених Штатів Америки (Компанія Eastcoast United Inc., Компанія Statex Corp., Компанія Newport Inc.) та Республіки Кіпр (Компанія Sayers Holdings Limited), та знаходились на території зазначених держав.
		Суд зазначає, що міжнародний валютний ринок є системою стійких економічних та організаційних відносин, пов`язаних з операціями купівлі-продажу валютних цінностей, зовнішньоторговельних розрахунків, міграції капіталів тощо, що передбачають використання іноземної валюти покупцями, продавцями, посередниками та банківськими установами.
		Оскільки Компанія Trimcroft Services Limited, Компанія Calefort Developments Limited, Компанія Emsworth Assets Limited та Компанія Gilson Investments Limited як продавці за Оспорюваним договором, та Компанія Eastcoast United Inc., Компанія Statex Corp., Компанія Newport Inc., Компанія Sayers Holdings Limited як покупці були нерезидентами України (резидентами інших зазначених держав), тому операція з купівлі-продажу акцій ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» за Оспорюваним договором за своєю природою є валютною операцією на міжнародних ринках.
		Відповідно до частин першої та другої статті 5 Декрету (в редакції станом на 18.11.2002), Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим кредитно-фінансовим установам України на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.
		З листа Національного банку України від 11.01.2021 №27-0006/1727 вбачається, що станом на 18.11.2002 Акціонерне товариство «ІНГ Банк Україна» здійснював свою діяльність (у тому числі операції з валютним цінностями та цінними паперами) на підставі банківської ліцензії Національного банку України від 04.12.2001 №190 та письмового дозволу на здійснення окремих операцій від 04.12.2001 №190-1.
		Відповідно до листа Національного банку України від 11.01.2021 №27-0006/1727 вищезазначена банківська ліцензія та дозвіл на здійснення окремих операцій була надана Акціонерному товариству «ІНГ Банк Україна», відповідно до Закону України «Про банки і банкіську діяльність» та Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.07.2001 року № 275 (у редакції станом на 04.12.2001 року), далі - Положення №275. 
		Судом оглянута належним чином засвідчена копія банківської ліцензії №190, яка є у матеріалах справи, та встановлено, що банківська ліцензія №190 видана Акціонерному товариству «ІНГ Банк Україна», зареєстрованому Національним банком України 15.12.1997 року за номером 271, на право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
		Відповідно до пункту 5.3 глави 5 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.07.2001 року № 275 (у редакції станом на 04.12.2001 року) письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 за № 15-93.
		Судом оглянуто належним чином засвідчену копію Дозволу від 04.12.2001 року № 190-1 з додатком до нього та встановлено, що Дозвіл від 04.12.2001 року № 190-1 є генеральною ліцензією Акціонерного товариства «ІНГ Банк Україна» на здійснення валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 за № 15-93.
		З матеріалів справи вбачається, що Дозвіл від 04.12.2001 року № 190-1 виданий Акціонерному товариству «ІНГ Банк Україна», зареєстрованому Національним банком України 15.12.1997 року за номером 271, який має банківську ліцензію за номером 190, видану Національним банком України 04.12.2001 року на право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пунктами 5-11 часини другої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» згідно з додатком до цього дозволу.
		Судом встановлено, що додатком до Дозволу № 190-1 від 04.12.2001 року визначено перелік операцій, які має право здійснювати Акціонерний банк «ІНГ Банк Україна», а саме: 
		1.Операції з валютними цінностями:
		-неторгівельні операції з валютними цінностями; 
		-ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України.
		-ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті.
		-ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України.
		-відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними.
		-відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними.
		-залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.
		-залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках.
		-інші операції з валютними цінностями на міжнародних ринках.
		2.Організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів.
		3.Здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг). 
		4.Здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб.
		5.Операції за дорученням клієнтів або від свого імені:
		- з інструментами грошового ринку;
		- з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;
		- з фінансовими ф`ючерсами та опціонами.
		6.Довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами.
		7.Депозитарна діяльність зберігача цінних паперів.
		8.Діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.
		Аналіз Оспорюваного договору дозволяє дійти висновку, що передбачена ним за участю Акціонерного товариства «ІНГ Банк Україна» операція продажу акцій ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» номінальною вартістю 0,25 грн. продавцями у власність покупців є операцією з валютними цінностями на міжнародних ринках, на яку Національним банком України Акціонерному товариству «ІНГ Банк Україна» видано Дозвіл №190-1 від 04.12.2001 року, який є генеральною ліцензією в розумінні статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 за № 15-93. 
		Враховуючи викладене вище, з огляду на наявність у Акціонерного товариства «ІНГ БАНК Україна» діючої генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, яка, серед іншого, дозволяла здійснення валютних операцій на міжнародних ринках, укладення Оспорюваного Договору не вимагало наявності у всіх інших його сторін ліцензій на здійснення валютних операцій.
		Судом відхиляються доводи позивача Компанії Trimcroft Services Limited , а також третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору - Компанії Emsworth Assets Limited, Компанії Calefort Developments Limited та Компанії Gilson Investmens Limited про те, що у в період укладення Оспорюваного договору у жодної з його сторін не було генеральної ліцензії, яка надає можливість проведення валютних операцій, а враховуючи, що наявною у матеріалах справи ліцензією було дозволено Акціонерному товариству «ІНГ Банк Україна» у тому числі «Валютні операції на міжнародних ринках», судом також відхиляються доводи про те, що генеральна ліцензія від 04.12.2001 року № 190-1 не передбачала можливості здійснення валютних операцій щодо купівлі-продажу простих іменних акцій ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» між резидентом та нерезидентом.
		Крім того, судом відхиляються доводи позивача про те, що сторони Оспорюваного договору могли його укладати виключно після отримання ними генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій відповідно до Порядку надання небанківським фінансовим установам генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 09.08.2002 № 297 (далі - Положення №297).
		Зокрема, з преамбули Положення № 297 вбачається, що предметом його регулювання є порядок надання небанківським фінансовим установам генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій.
		Відповідно до пункту 1.2 Положення № 297 (в редакції станом на 18.11.2002 року), небанківська фінансова установа має право здійснювати операції, передбачені статтею 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», якщо вони є валютними операціями тільки після отримання генеральної ліцензії згідно з пунктом 2 статті 5 Декрету.
		Відповідно до частини другої статті 5 Декрету (в редакції станом на 18.11.2002 року), генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим кредитно-фінансовим установам України на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.
		Як встановлено вище, Національним банком України видано Акціонерному товариству «ІНГ Банк Україна» Дозвіл №190-1 від 04.12.2001 року, який є генеральною ліцензією в розумінні статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 за № 15-93.
		Компанія Trimcroft Services Limited, Компанія Calefort Developments Limited, Компанія Emsworth Assets Limited та Компанія Gilson Investments Limited як продавці за Оспорюваним договором, а також Компанія Eastcoast United Inc., Компанія Statex Corp., Компанія Newport Inc., Компанія Sayers Holdings Limited як покупці за Оспорюваним договором, останніх з яких предсталяв як торговець ЗАТ «Ділові партнери», не були фінансовими установами, у зв`язку з чим Положення №297 не поширювало на них свою дію та не визначало процедуру отримання ними індивідуальної ліцензії на здійснення будь-якої разової валютної операції, в тому числі і тією, яка передбачена Оспорюваним договором. 
		Перелік окремих разових валютних операцій, здійснення яких потребувало отримання індивідуальної ліцензії резидентами і нерезидентами визначається частиною четвертою статті 5 Декрету (в редакції станом на 18.11.2002 року). 
		Зокрема, відповідно до частини четвертої статті 5 Декрету, індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції: 
		а) вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей, за винятком:
		вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами - резидентами іноземної валюти на суму, що визначається Національним банком України;
		вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами - резидентами і нерезидентами іноземної  валюти, яка була раніше ввезена ними в Україну на законних підставах;
		платежів у іноземній валюті, що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов`язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей та за договорами (страховими полісами, свідоцтвами, сертифікатами) страхування життя; 
		платежів у іноземній валюті за межі України у вигляді процентів за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інвестицій;
		вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненої на території України, в разі припинення інвестиційної діяльності;
		б) ввезення, переказування, пересилання в Україну валюти України, за винятком випадків, передбачених  пунктом 2 статті 3 цього Декрету;
		в) надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;
		г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави;
		д) розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України, за винятком:
		відкриття фізичними особами - резидентами рахунків у іноземній валюті на час їх перебування за кордоном;
		відкриття кореспондентських рахунків уповноваженими банками;
		відкриття рахунків у іноземній валюті резидентами, зазначеними в абзаці четвертому пункту 5 статті 1 цього Декрету;
		е) здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав, отриманих фізичними особами - резидентами як дарунок або у спадщину.
		Якщо не враховувати наявність генеральної ліцензії Акціонерного товариства «ІНГ Банк Україна», то для визначення того, чи повинні були інші сторони Оспорюваного договору (продавці, покупці) відповідно до статті 5 Декрету отримати індивідуальні ліцензії на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції, необхідно враховувати статус продавців, які є нерезидентами, правову природу акцій, які є інвестицією, а також правову природу Оспорюваного договору, предметом якого є продаж продавцями акцій ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» номінальною вартістю 0,25 грн. у власність покупців.
		Зокрема, як продавці за Оспорюваним договором, Компанія Trimcroft Services Limited, Компанія Calefort Developments Limited, Компанія Emsworth Assets Limited та Компанія Gilson Investments Limited є нерезидентами, які створені та діяли за законодавством Сполученого Королівства Великої Британії та Ірландії.
		Судом взято до уваги, що 10.02.1993 підписана Угода між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про сприяння і взаємний захист інвестицій (далі - Угода), яка набрала чинності з дня її підписання 10.02.1993  зі строком дії 10 років. 
		Статтею 7 цієї Угоди (Репатріація інвестицій і доходів) передбачено такі норми:
		Кожна Договірна Сторона стосовно інвестицій гарантуватиме інвесторам іншої Договірної Сторони необмежений переказ їхніх інвестицій і доходів. Перекази здійснюватимуться без затримки в конвертованій валюті, у якій капітал був первісно інвестований, або в будь-якій іншій конвертованій валюті, узгодженій між інвестором та відповідною Договірною Стороною. Доки не погоджено інше, перекази здійснюватимуться за обмінним курсом, що застосовується на дату переказу згідно з чинними положеннями  щодо обміну.
		В розумінні статті 1 Угоди між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про сприяння і взаємний захист інвестицій від 10.03.1993, до продажу передбачених Оспорюваним договором акцій номінальною вартістю 0,25 грн. Компанія Trimcroft Services Limited, Компанія Calefort Developments Limited, Компанія Emsworth Assets Limited та Компанія Gilson Investments Limited були інвесторами, а належні їм акції ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» номінальною вартістю 0,25 грн. в кількості 6 144 006 штук, 8 000 000 штук, 8 000 000 штук 4 346 512 штук відповідно, були їх інвестицією в ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат».
		Продавши на підставі Оспорюваного договору належні їм акції ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» номінальною вартістю 0,25 грн. в кількості 6 144 006 штук, 8 000 000 штук, 8 000 000 штук 4 346 512 штук відповідно, Компанія Trimcroft Services Limited, Компанія Calefort Developments Limited, Компанія Emsworth Assets Limited та Компанія Gilson Investments Limited припинили свою інвестицію в статутний капітал цього емітента, припинили свою участь в ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» як його акціонери та здійснили репатріацію інвестицій і доходів у розмірі 6 500 000 доларів США, 8 000 000 доларів США, 8 000 000 доларів США та 4 500 000 доларів США відповідно.
		Аналіз статей 1, 2, 3 та 7  Угоди між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про сприяння і взаємний захист інвестицій від 10.03.1993 дозволяє дійти висновку, що Україна гарантувала Компанії Trimcroft Services Limited, Компанії Calefort Developments Limited, Компанії Emsworth Assets Limited та Компанії Gilson Investments Limited необмежений переказ їхніх інвестицій і доходів, який здійснюватиметься в конвертованій валюті. 
		Здійснення репатріації інвестицій і доходів Компанії Trimcroft Services Limited, Компанії Calefort Developments Limited, Компанії Emsworth Assets Limited та Компанії Gilson Investments Limited на підставі індивідуальної ліцензії на разову валютну операцію суперечило би статтям 1, 2, 3 та 7 Угоди між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про сприяння і взаємний захист інвестицій від 10.03.1993.
		Відповідно до статті 6 Закону України «Про режим іноземного інвестування», відносини, пов`язані з іноземними інвестиціями в Україні, регулюються цим Законом, іншими законодавчими актами та міжнародними договорами України. Якщо міжнародним договором України встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про іноземні інвестиції, застосовуються правила міжнародного договору.
		У зв`язку з чим в силу приписів статті 6 Закону України «Про режим іноземного інвестування» у даних спірних правовідносинах мають застосовуватися правила цієї Угоди. 
		Передбачена статтею 7 Угоди гарантія інвесторам іншої Договірної Сторони на необмежений переказ їхніх інвестицій і доходів діяла також у випадку нереєстрації іноземної інвестиції продавцями, оскільки була прямо передбачена Угодою, а не Законом України «Про режим іноземного інвестування».
		Відповідно до статті 3 Закону України "Про режим іноземного інвестування", іноземні інвестиції можуть здійснюватися у формі придбання незабороненого законодавством України нерухомого або рухомого майна, шляхом прямого отримання майна у вигляді акцій. 
		Придбавши пакети акцій ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», Компанії Trimcroft Services Limited, Компанії Calefort Developments Limited, Компанії Emsworth Assets Limited та Компанії Gilson Investments Limited набули статусу іноземних інвесторів. 
		Статтею 7 Закону України "Про режим іноземного інвестування" для іноземних інвесторів на території України встановлено національний режим інвестиційної діяльності або іншої господарської діяльності. 
		Відповідно до статті 10 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, яка діяла на дату укладення Оспорюваного договору), учасники мають право в установленому порядку вийти з товариства. 
		Відповідно до статті 24 Закону України "Про господарські товариства", статутний фонд акціонерного товариства розділений на визначену статутом кількість акцій, рівної номінальної вартості. 
		Відповідно до частини другої статті 28 Закону України "Про господарські товариства", акції можуть бути придбані на підставі договору з їх власником.
		Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України "Про інвестиційну діяльність", за рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями можуть бути передані іншим громадянам або юридичним особам в порядку, встановленому законом. Взаємостосунки при такій передачі регулюються ними самостійно на підставі договорів.
		Звертаючись з позовами до суду у даній справі, Компанія Trimcroft Services Limited, Компанія Calefort Developments Limited, Компанія Emsworth Assets Limited та Компанія Gilson Investments Limited не взяли до уваги та не врахувати, що за своєю правовою природою Оспорюваний договір є їх виходом зі складу акціонерів ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» та одночасно припиненням їх інвестиції, що не потребувало одержання індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій будь-ким із сторін такого Оспорюваного договору.
		Компанія Trimcroft Services Limited, Компанія Calefort Developments Limited, Компанія Emsworth Assets Limited та Компанія Gilson Investments Limited, передавши право власності на акції як об`єкт інвестицій України на підставі укладеного з Компанією Eastcoast United Inc., Компанією Statex Corp., Компанією Newport Inc., Компанією Sayers Holdings Limited  Оспорюваного договору, припинили інвестиційну діяльність, об`єктом якої є акції ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» номінальною вартістю 0,25 грн., що є виходом таких компаній - продавців зі складу акціонерів цього акціонерного товариства.
		Згідно із роз`ясненнями, наданими Національним банком України у листі №13-124/1982-7159 від 01.10.1997, згідно з частиною шостою пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", вивезення іноземної інвестиції у разі її припинення не потребує одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України, оскільки таке повернення (вивезення, пересилання, переказування тощо) іноземному інвестору його інвестицій може здійснюватись у будь-якій формі незалежно від того, чи сам інвестор чи резидент України повертає цю інвестицію шляхом оплати за кордон її вартості.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що продаж Компанією Trimcroft Services Limited, Компанією Calefort Developments Limited, Компанією Emsworth Assets Limited та Компанією Gilson Investments Limited на підставі укладеного з Компанією Eastcoast United Inc., Компанією Statex Corp., Компанією Newport Inc., Компанією Sayers Holdings Limited Оспорюваного договору, є припиненням інвестиційної діяльності, об`єктом якої є акції ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» номінальною вартістю 0,25 грн., у зв`язку з чим відповідно до частини шостої пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", вивезення іноземної інвестиції у разі її припинення не потребувало одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України. 
		Крім того, відповідно до частини першої статті 7 Декрету, у розрахунках  між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки.
		Аналіз статті 7 Декрету також дозволяє дійти висновку, що здійснення розрахунків між нерезидентами не потребувало індивідуальної ліцензії на здійснення разової валютної операції, оскільки не регулювалось Декретом.
		Аналізуючи умови Оспорюваного договору та чинного законодавства, яким регулюються спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що Оспорюваним договором не передбачалось ввезення, переказування, пересилання в Україну валюти України; надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті; використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави; розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України; здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів.
		У зв`язку з цим, частиною четвертою статті 5 Декрету в редакції на дату укладення Оспорюваного договору не було передбачено отримання сторонами Оспорюваного договору індивідуальної ліцензії на здійснення операції купівлі-продажу акцій ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» номінальною вартістю 0,25 грн.
		Також, суд відхиляє та вважає необгрунтованими посилання на лист Національного банку України від 27.01.2014 року № 28-310/3299, який містить інформацію про те, що відповідно до законодавства України, зокрема Законів України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про цінні папери та фондовий ринок", Декрету, Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв`язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, здійснення торговцями цінних паперів брокерської діяльності, якщо при цьому відбувається перехід права власності на цінні папери (у тому числі на векселі) від резидента до нерезидента або навпаки, потребує одержання такими торговцями генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.
		Вказаний лист Національного банку України від 27.01.2014 року № 28-310/3299 не є нормативно-правовим актом, не містить посилань на конкретні правові норми з аналізу яких Національний банк України прийшов до висновку про необхідність отримання торговцями цінних паперів генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, та в ньому повідомляється про неможливість надання вичерпної відповіді на запит через неможливість з`ясування конкретного змісту наведених у запиті операцій. 
		Водночас, рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.08.2009 року у справі № 8/348а-20/142 встановлено, що позивачем не доведена та обставина, що на момент укладення Договору купівлі-продажу цінних паперів № К-1911/27 від 18.11.2002 Компанії Gilson Investments Limited, Emsworth Assets Limited, Calefort Developments Limited, Trimcroft Services Limited, Eastcoast United Inc., Statex Corp., Newport Inc., Sayers Holdings Limited здійснювали саме професійну діяльність на ринку цінних паперів, яка становила для зазначених осіб виключний або переважний вид їх діяльності, тому є необгрунтованим висновок позивача та третіх осіб з самостійними вимогами про необхідність отримання продавцями та покупцями цінних паперів дозволів на здійснення операцій, пов`язаних з обігом цінних паперів.
		Постановою судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 02.12 2014 року по справі №3-183гс14 встановлено, що відповідно до ст. 1, 4 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) обіг цінних паперів - це укладання та виконання угод щодо цінних паперів, не пов`язані з їх випуском. Професійна діяльність на ринку цінних паперів - це підприємницька діяльність по перерозподілу фінансових ресурсів за допомогою цінних паперів та організаційному, інформаційному, технічному, консультаційному та іншому обслуговуванню випуску та обігу цінних паперів, що є, як правило, виключним або переважним видом діяльності. На ринку цінних паперів може здійснюватись, зокрема, такий вид професійної діяльності як торгівля цінними паперами, що полягає у здійсненні цивільно-правових угод з цінними паперами, які передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику на підставі договорів доручення чи комісії за рахунок своїх клієнтів (брокерська діяльність) або від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу третім особам (дилерська діяльність), крім випадків, передбачених законодавством. Професійна діяльність на ринку цінних паперів, у тому числі посередницька діяльність по випуску та обігу цінних паперів, здійснюється юридичними і фізичними особами виключно на підставі спеціальних дозволів (ліцензій, що видаються в порядку, встановленому чинним законодавством та за умови вступу до щонайменше однієї саморегулівної організації.
		Разом із тим згідно зі статтею 8 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» (у редакції, чинній на час укладення спірних договорів) підприємства, установи і організації можуть придбати акції за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків та процентів за банківський кредит.
		Статтею 26 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» встановлено, що діяльністю по випуску та обігу цінних паперів, відповідно до цього Закону, визнається посередницька діяльність по випуску та обігу цінних паперів, здійснювана банками, а також акціонерними товариствами, статутний фонд яких сформовано за рахунок виключно іменних акцій, та іншими товариствами (далі - торговці цінними паперами), для яких операції з цінними паперами становлять виключний вид їх діяльності.
		Торговці цінними паперами вправі здійснювати такі види діяльності по випуску та обігу цінних паперів: діяльність по випуску цінних паперів; комісійну діяльність по цінних паперах; комерційну діяльність по цінних паперах.
		При цьому комісійною діяльністю по цінних паперах визнається купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи. Комерційною діяльністю по цінних паперах визнається купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені та за свій рахунок.
		Здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів, як виключної діяльності, допускається на основі дозволу, що видається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Перелік документів, необхідних для одержання дозволу на здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів, а також перелік відомостей, які торговець цінними паперами повинен подавати протягом строку дії цього дозволу, визначаються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (стаття 27 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу»).
		Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що закон пов`язував необхідність отримання відповідного дозволу (ліцензії) для здійснення діяльності по обігу цінних паперів, зокрема їх купівлі-продажу, зі здійсненням саме професійної діяльності на ринку цінних паперів, яка є виключним або переважним видом діяльності юридичних і фізичних осіб.
		У справі, що розглядається, Договір купівлі-продажу цінних паперів було укладено між компаніями-продавцями та компаніями-покупцями, стосовно яких не встановлено, що вони здійснювали професійну діяльність на ринку цінних паперів та зобов`язані були отримати  відповідну ліцензію.
		Крім того, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
		Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
		Так, особа (фізична чи юридична) має право доручити своєму представнику вчинити від її імені правочин.
		Відповідно до ст. 386 Цивільного кодексу УРСР за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується виконати від імені й за рахунок другої сторони (довірителя) певні  юридичні дії. Аналогічне визначення договору доручення міститься у ст. 1000 Цивільного кодексу України.
		Юридичні дії повіреного є діями самого довірителя, з яким через повіреного вступають у відносини треті особи. За договором доручення повірений за вчиненими ним правочинами з третіми особами жодних прав і обов`язків не набуває, натомість створює права та обов`язки для довірителя, що і є сутністю  відносин представництва.  
		Разом із тим законодавство не містить заборони щодо вчинення правочину декількома представниками від імені сторони, яку вони представляють.
		Відповідно до преамбули спірного договору Компанії Eastcoast United Inc., Statex Corp., Newport Inc., Sayers Holdings Limited (покупці) були представлені фізичними особами - представниками за дорученнями. Одночасно преамбула містить вказівку про те, що зазначені Компанії представлені ЗАТ «Ділові партнери» (торговцем), яке мало відповідний дозвіл на здійснення діяльності з випуску та обігу цінних паперів, та діяло в особі директора Гудова К.В. на підставі договорів доручення.  
		Підписання Договору купівлі-продажу цінних паперів Гудовим К.В. ідентифікує особу, яка підписала договір, але не дає підстав для висновку, що всупереч положенням преамбули договору торговець цінними паперами діяв в іншому правовому статусі, ніж представник покупців.
		Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Обставини відсутності необхідності отримання сторонами Оспорюваного договору дозволів на здійснення операцій, пов`язаних з обігом цінних паперів встановлені зазначеним судовим рішенням у справі № 8/348а-20/142, яке набрало законної сили, є преюдиційними та не підлягають повторному доказуванню під час розгляду цієї справи.  
		Суд також відхиляє доводи Компанії Trimcroft Services Limited, Компанії Calefort Developments Limited, Компанії Emsworth Assets Limited та Компанії Gilson Investments Limited про те, що, на їх думку, укладення Оспорюваного договору здійснювалось за умов грубого порушення чинних на момент його укладення вимог законодавства України, що призвело до втрати ними права власності на відповідні пакети простих іменних акцій, які належали їм на праві власності, оскільки ці обставини не доведені ними.
		Матеріалами справи підтверджується, що укладення Оспорюваного договору здійснювалось у повній відповідності з чинними на момент його укладення вимог законодавства України, а Компанія Trimcroft Services Limited, Компанія Calefort Developments Limited, Компанія Emsworth Assets Limited та Компанія Gilson Investments Limited продали належні їм акції ВАТ «Польавський гірничо-збагачувальний комбінат» номінальною вартістю 0,25 грн. на зазначених в Оспорюваному договорі вигідних для себе умовах, які визначили добровільно та за власною згодою, що не спростовано позивачем та третіми особами з самостійними вимогами. 
		У зв`язку з цим, доводи Компанії Trimcroft Services Limited, Компанії Calefort Developments Limited, Компанії Emsworth Assets Limited та Компанії Gilson Investments Limited про те, що укладення Оспорюваного договору призвело до втрати ними права власності на відповідні пакети простих іменних акцій, які належали їм на праві власності, суд розцінює як такі, що суперечать доктрині venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) та статті 3 Цивільного кодексу України.
		Отже, позовні вимоги позивача Trimcroft Services Limited та третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору -  Компанії Emsworth Assets Limited, Компанії Calefort Developments Limited та Компанії Gilson Investmens Limited щодо визнання недійсним Оспорюваного договору в частині, що стосується їх прав та інтересів щодо відповідного пакету простих іменних акцій, випущених Приватним акціонерним товариством "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат" не грунтуються на нормах матеріального права, є необгрунтованими та безпідставними, спростовуються зібраними у справі доказами та у їх задоволенні слід відмовити повністю. 
		Обґрунтовуючи відповіді на відзиви позивач та треті особи з самостійними вимогами стверджують, що похідні вимоги їхніх позовів є ефективними способами захисту прав та полягають в застосуванні наслідків недійсності Оспорюваного договору шляхом передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України відновлення становища, яке існувало до порушення.
		Позивач та треті особи з самостійними вимогами посилаються на законність пред`явлених ними похідних позовних вимог про визнання недійсними свідоцтв про реєстрацію випуску акцій Полтавського гірничо - збагачувального комбінату; скасування 6 реєстраційних дій проведених щодо Полтавського гірничо - збагачувального комбінату у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР); зобов`язання Міністерства юстиції України привести у відповідність станом на 17.11.2002 року відомості про Приватне акціонерне товариство «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» в ЄДР в частині розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) та інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи; визнання дійсним та відновлення дії свідоцтва про реєстрацію випуску акцій Полтавського гірничо - збагачувального комбінату від 07.08.1998 року №  384/16/1/98; визначення розміру статутного капіталу Полтавського гірничо - збагачувального комбінату у розмірі 16 477 505,00 гривень, що поділений на 65 910 020 штук простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 гривень, які становлять 100% від загальної кількості випущених акцій Полтавського гірничо - збагачувального комбінату; визначення розміру частки акцій позивача та третіх осіб з самостійними вимогами у статутному капіталі Полтавського гірничо - збагачувального комбінату; витребування із незаконного володіння Ferrexpo AG на користь позивача та третіх осіб з самостійними вимогами простих іменних акцій Полтавського гірничо - збагачувального комбінату та у зв`язку з цим визнання за ними права власності на такі акції; зобов`язання відповідачів вчинити дії.
		Однак, Оспорюваний договір не був підставою для вчинення спірних реєстраційних дій та проведення будь-яких інших змін щодо Полтавського гірничо - збагачувального комбінату у ЄДР; видання або анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій Полтавського гірничо - збагачувального комбінату; зміни розміру статутного капіталу Полтавського гірничо - збагачувального комбінату; припинення існування спірних акцій Полтавського гірничо - збагачувального комбінату вимоги щодо витребування та визнання права власності на які пред`явлено позивачем та третіми особами з самосійними вимогами.
		При цьому, документи, які були підставою всіх наведених змін щодо Полтавського гірничо - збагачувального комбінату та його спірних акцій не були скасовані або визнані недійсними у судовому порядку. У свою чергу, позивачем та третіми особами з самостійними вимогами не надано до суду жодних доказів протилежного.  
		Відповідно до частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
		Наведена норма передбачає існування юридичного зв`язку між основною та похідною позовними вимогами, зокрема, задоволення основної вимоги має створювати обґрунтовані законні підстави для задоволення похідної вимоги.
		Оскільки задоволення похідних позовних вимог Компанії Trimcroft Services Limited та третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору -  Компанії Emsworth Assets Limited, Компанії Calefort Developments Limited та Компанії Gilson Investmens Limited залежить від задоволення позовних вимог про визнання недійсним Договору купівлі-продажу цінних паперів №К-1911/27 від 18.11.2002 в оспорюваній частині, які є основними, то розглядаючи такі позовні вимоги, суд дійшов висновку, що вони є похідними від позовних вимог про визнання недійсним Договору купівлі-продажу цінних паперів №К-1911/27 від 18.11.2002 в оспорюваній частині (основних вимог).
		Оскільки позовні вимоги Компанії Trimcroft Services Limited, Компанії Calefort Developments Limited, Компанії Emsworth Assets Limited та Компанії Gilson Investments Limited про визнання недійсним Договору купівлі-продажу цінних паперів №К-1911/27 від 18.11.2002 в оспорюваній частині не підлягають задоволенню, то відповідно, інші позовні вимоги Компанії Trimcroft Services Limited, Компанії Calefort Developments Limited, Компанії Emsworth Assets Limited та Компанії Gilson Investments Limited також не підлягає задоволенню у зв`язку з недоведеністю та необгрунтованістю.
		Крім того, в постанові від 24.12.2019 року у справі № 902/377/19 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду викладений висновок про те, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.
		Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
		Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
		Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.10.2017 у справі № 914/1128/16, постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №  912/1856/16.
		Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Наведена правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 917/467/17, від 25.06.2018 у справі № 910/24249/16, від 17.07.2018 у справі № 910/237/18, від 14.08.2018 у справі №  910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18.
		Аналізуючи похідні позовні вимоги позивача та третіх осіб з самостійними вимогами, суд звертає увагу, що такі позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки позивач та треті особи з самостійними вимогами фактично просять суд не відновити становище, а рішенням суду створити нове становище, якого не існувало на 17.11.2002.
		Стосовно заявлених клопотань про застосування строків позовної давності суд зазначає таке.
		За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
		Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
		Оскільки судом не встановлено обставин щодо наявності порушення прав позивача та третіх осіб з самостійними вимогами, позовна давність не застосовується.
		При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. 
		Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		За приписами статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Враховуючи викладене вище, позовні вимоги Компанії Trimcroft Services Limited, Компанії Emsworth Assets Limited, Компанії Calefort Developments Limited, Компанії Gilson Investmens Limited задоволенню не підлягають.
		Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача та третіх осіб з самостійними вимогами..
		Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		ВИРІШИВ:
		 
		1.У позові Компанії Trimcroft Services Limited про визнання недійсним договору в частині та відновлення становища, яке існувало до порушення прав - відмовити повністю.
		2.У позові Компанії Emsworth Assets Limited про визнання недійсним договору в частині та відновлення становища, яке існувало до порушення прав - відмовити повністю.
		3.У позові Компанії Calefort Developments Limited про визнання недійсним договору в частині та відновлення становища, яке існувало до порушення прав - відмовити повністю.
		4.У позові Компанії Gilson Investmens Limited про визнання недійсним договору в частині та відновлення становища, яке існувало до порушення прав - відмовити повністю.
		5.Витрати по сплаті судового збору покласти на Компанію Trimcroft Services Limited, Компанію Emsworth Assets Limited, Компанію Calefort Developments Limited, Компанію Gilson Investmens Limited.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		 
		Повний текст рішення складено 11.06.2021
		 
		 
		Суддя                                                                                                           С. В. Стасюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...