Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/33/15-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; грошового обігу та розрахунків, з них; за участю органів доходів і зборів.
Надіслано для оприлюднення: 11.06.2021. Зареєстровано: 13.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 14.06.2021.
Дата набрання законної сили: 08.06.2021
Номер судового провадження: К/9901/26377/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 червня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 824/33/15-а
		касаційне провадження № К/9901/26377/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Бившевої Л.І.,
		суддів: Хохуляка В.В.,  Ханової  Р.Ф., 
		 
		розглянув у спрощеному провадженні без повідомлення сторін касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі ГУ ДФС у Чернівецькій області (далі - Інспекція) на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.07.2015 (суддя Спіжавка Г.Г.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015 (головуючий суддя - Граб Л.С., судді - Боровицький О.А., Совгира Д.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Плюс» (далі - Товариство) до Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі ГУ ДФС у Чернівецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,
		 
		У С Т А Н О В И В:
		 
		У грудні 2015 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 232200/12876 від 28.10.2014 в частині пені у сумі 51243,02 грн.
		 
		На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що пунктом 2 специфікації № 1 до контракту № СН2013-07-23 від 23.07.2013 передбачено, що датою поставки та переходу права власності на товар від продавця до покупця вважається дата надходження товару до порту відвантаження, з огляду на що право власності на товар перейшло до Товариства 09.12.2013 згідно коносаменту та вивізної декларації, а не 21.01.2014 згідно відмітки Південної митниці України на міжнародній товарно-транспортній декларації.  
		 
		Чернівецький окружний адміністративний суд постановою від 14.07.2015, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015, позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення №232200/12876 від 28.10.2014 в частині платежу: пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД та ШС за порушення валютного законодавства в сумі 45093,88 грн. при виконанні контракту від 23.07.2013 за №СН 2013-07-23, укладеного з китайською компанією LINYI CHANGHONG IMP&EXP.CO.LTD. У задоволенні решти вимог      відмовив.
		 
		Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суди виходили з того, що перехід права власності на товар від продавця до покупця відповідно до контракту № СН 2013-07-23 від 23.07.2013 відбувся 09.12.2013, а тому строк поставки та отримання товару з моменту першого авансового платежу, а саме:      з 03.09.2013 по 09.12.2013 склав 96 днів, що лише на 6 днів перевищує встановлений термін розрахунків в іноземній валюті.
		 
		Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 26.04.2016 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції. 
		 
		В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: у пункті 2 специфікації № 1 до контракту № СН 2013-07-23 від 23.07.2013 сторони зазначили, що поставкою і датою переходу права власності і ризиків за товар від продавця до покупця рахується дата надходження товару у порт відвантаження, передбачений контрактом, згідно відмітки митниці (або вантажоотримувача) на транспортних документах, тоді як у коносаменті такі відмітки відсутні; поставкою імпортованого товару як об`єкта регулювання  Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» і валютного контролю з бору податкових органів при здійсненні імпортних операцій є факт ввезення товару на митну територію України, оскільки норма статті 2 цього Закону є імперативною, якою надходження товару в Україну не ставиться в залежність від переходу права власності на товар.
		 
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 07.06.2021 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 08.06.2021.
		 
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		Суди встановили, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийняте Інспекцією на підставі акта від 10.09.2014 № 544/24-03-22-22/32722761 про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог валютного законодавства по взаємовідносинах з Фірмою NOZI RAVNE d.o.o.t. Ravne na Koroskem (Словенія) та LINYI CHANGHONG IMP&EXP.CO.LTD. (Китай) за період з 03.09.2013 по 27.01.2014, за висновками якого встановлено порушення Товариством вимог статті 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», а саме - встановлено несвоєчасне надходження імпортованого товару при виконанні контракту № СН 2013-07-23 від 23.07.2013 з китайською фірмою LINYI CHANGHONG IMP&EXP.CO.LTD. 
		 
		Зокрема, перевіркою встановлено, що Товариство здійснило авансовий платіж у сумі 31575 Євро 03.09.2013, згідно якого граничний термін надходження імпорту - 02.12.2013. Згідно вантажної митної декларації № 408040001/2014/000891 від 27.01.2014 товар на суму105250,00 Євро., тоді як граничний термін надходження імпорту - 02.12.2013, з огляду на що термін прострочення склав 56 днів, у зв`язку з чим Товариству була нарахована пеня у сумі 5304,60 Євро або 57392,19 грн.
		 
		Товариство відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) є суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним з видів якої згідно зі статтею 4 цього Закону є імпорт.
		 
		Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
		 
		При цьому, частиною четвертою статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
		 
		Пунктом 3   постанови Правління НБУ «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті» № 475 від 16.11.2012 встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
		 
		Відповідно до частин першої, п`ятої статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.
		 
		За визначенням, наведеним у абзаці 38 статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), момент здійснення експорту (імпорту) - це момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
		 
		Таким чином, моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є момент переходу права власності на товар, що імпортується.
		 
		Статтею 655 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		 
		Згідно з частиною першою статті 664 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
		 
		Відповідно до положень частин першої, другої статті 334 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.
		 
		У справі, що розглядається, суди встановили, що 23.07.2013 між Товариством (покупцем) та Компанією LINYI CHANGHONG IMP&EXP.CO.LTD. (Китайська Народна Республіка) був укладений контракт № СН 2013-07-23 на виготовлення та поставку лінії по виробництву шпону загальною вартістю 380500,00 Євро. Поставка товару здійснюється за цінами, вказаними у специфікаціях. Додаток до договору № 1 є невід`ємною частиною цього договору (пункт 2.1 статті 2). Поставка обладнання по виробництву шпону здійснюється на умовах FOB на Китай Порт QING DAO Пункт 4.1 статті 4). Продавець зобов`язаний по факсимільному зв`язку повідомити покупця про факт передачі товару перевізнику на протязі 24 годин з передачею транспортної накладної (з відміткою про відвантаження) (пункт 4.3 статті 4).
		 
		На виконання пункту 5 Додатку № 1 до Товариство (покупець) здійснило наступні платежі: 03.09.2013 - у сумі 31575,00 Євро в якості передоплати; 15.11.2013 - у сумі 73675,00 Євро - кінцева оплата партії товару, обумовленої в специфікації № 1 до контракту.
		 
		Пунктом 6. Додатку №1 до Контракту передбачено наступні умови поставки обладнання: протягом 70 робочих днів з моменту отримання передоплати 30% від загальної вартості товару продавець виробляє товар, після приймання товару обома сторонами на заводі виробника, протягом 10 робочих днів проводиться кінцева оплата в розмірі 70 % ціни контракту, після чого продавець здійснює завантаження товару на контейнер та транспортує до порту QING DAO, Китай.
		 
		Відповідно до      пункту 2 специфікації № 1 до контракту датою поставки та переходу права власності на товар від продавця до покупця рахується дата надходження товару до порту відвантаження, передбаченого контрактом.
		 
		Суди встановили, що після оплати Товариством суми 70%, обумовленої контрактом, продавцем було повідомлено покупця про готовність відправлення товару, про що був виданий інвойс за № СН-2013-12-02 від 28.11.2013 на загальну суму вартості партії товару 105250,00 Євро.
		 
		В межах   договору на транспортно-експедиторське обслуговування № 18 від 01.07.2013, укладеного між Товариством та перевізником ТОВ «Си Гейт ЛТД» (у редакції додаткової угоди № 9458 від 02.12.2013 про надання останнім транспортно-експедиторських послуг щодо отримання та завантаження товару в порту QING DAO (Китай), транспортування по морю до порту відвантаження м. Одеса та автомобільна доставка товару до м. Чернівці, якою, окрім іншого, встановлено: дата відправки товару - 09.12.2013, тривалість поставки - 36 днів) 09.12.2013 товар отриманий Товариством через перевізника ТОВ «Си Гейт ЛТД» в порту призначення QING DAO (Китай) відповідно до Коносаменту та вивізної митної декларації № SZSCN1312017 від 09.12.2013.
		 
		За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що перехід права власності на товар від продавця до покупця відповідно до контракту № СН 2013-07-23 від 23.07.2013 відбувся 09.12.2013, а тому строк поставки та отримання товару з моменту першого авансового платежу, а саме:      з 03.09.2013 по 09.12.2013 склав 96 днів, що на 6 днів перевищує встановлений в   статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та пункту 3   постанови Правління НБУ «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті» № 475 від 16.11.2012 термін розрахунків в іноземній валюті.
		 
		З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про наявність підстав для часткового притягнення Товариства до відповідальності, встановленої статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме за 6 днів перевищення граничного терміну надходження товару.
		 
		Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують. 
		 
		При цьому, посилання Інспекції на відсутність на коносаменті відмітки вантажоотримувача про дату надходження товару у порт відвантаження, передбачений контрактом, є безпідставними, оскільки у графі «дата і місце завантаження» коносаменту вказано дату 09.12.2013, з урахуванням того, що зміни щодо умов поставки товару до контракту та Додатку № 1 до цього контракту не вносились.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		 
		Враховуючи зазначене, касаційна скарга Інспекції підлягає залишенню без задоволення, а постанова Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.07.2015 та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015 - без змін. 
		 
		Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі ГУ ДФС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.07.2015 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		 
		СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк   Р.Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...