Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 331/2400/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Надіслано судом: 11.06.2021. Зареєстровано: 13.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 14.06.2021.
Дата набрання законної сили: 13.07.2021
Номер судового провадження: 1-кп/331/113/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019080020000555

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		11.06.2021                            
		Справа № 331/2400/19
		                           Провадження № 1-кп/331/113/2021
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		11 червня 2021 року Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Запоріжжі кримінальне провадження №12019080020000555 від 29.03.2019 з обвинувальним актом у відношенні обвинуваченого
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, із вищою освітою, не одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працевлаштованого директором ТОВ «Мега Сталь Тех Пром», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 345 КК України,
		   за участю:
		прокурора              ОСОБА_6 
		захисника                      ОСОБА_7 , 
		обвинуваченого                 ОСОБА_3 ,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Потерпілий ОСОБА_8 заступив на добове чергування у складі слідчо-оперативної групи Олександрівського ВП по охороні громадського порядку на території Олександрівського району м. Запоріжжя. В ході чергування 29.03.2019 року о 16 годині 43 хвилини від оператора «102» до чергової частини Олександрівського ВП надійшло повідомлення про те, що біля будинку № 83, розташованого по вулиці Поштовій у м. Запоріжжі зупинений ОСОБА_3 , 1988 року народження, у якого при собі наявний предмет, схожий на зброю (пістолет). На підставі вказаного повідомлення на місце виїхала слідчо-оперативна група Олександрівського ВП у складі: слідчого ОСОБА_9 , оперуповноваженого ОСОБА_8 та інспектора-криміналіста ОСОБА_10 . Прибувши за вказаною адресою, члени СОГ виявили на місці події ОСОБА_3 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, поруч з яким на парапеті лежав предмет, ззовні схожий на пістолет.
		Надалі, 29.03.2019 року приблизно о 17 год. 17 хв. ОСОБА_3 , знаходячись біля будинку № 83, розташованого по вулиці Поштовій у м. Запоріжжі, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, побачив оперуповноваженого СКП Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_8 , який був одягнений у однострій, на якому знаходився нагрудний знак із чітким зазначенням спеціального жетона, та виконував свої службові обов`язки по охороні громадського порядку, ОСОБА_3 , розуміючи, що оперуповноважений СКП Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області капітан поліції ОСОБА_8 є працівником правоохоронних органів поліції, який 29.03.2019 року, згідно графіку чергувань, затвердженого начальником Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, виконував покладені на нього службові обов`язки, реалізуючи свій умисел на заподіяння тілесних ушкоджень оперуповноваженому СКП ОСОБА_8 , підійшов до останнього і наніс йому один удар правою ногою в область правої руки, від чого ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого переламу правої променевої кістки з незначним зміщенням кісткових фрагментів, закритого переламу шилоподібного виростка правої ліктьової кістки, які кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що не були небезпечними в момент їх спричинення, але потягли за собою довготривалий розлад здоров`я більше ніж на 21 день.
		Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК Українивизнав повністю та пояснив, що 29 березня 2019 року на вулиці Поштовій його зупинили працівники патрульної поліції та запитали з приводу заборонених предметів при собі, він відповів, що має при собі пістолет, який добровільно видав поліцейським. Потім останні викликали слідчо-оперативну групу, після її приїзду слідчий почав складати документи, а потерпілий стояв поруч та розпочав знімати його на мобільний телефон. Він зробив зауваження та повідомив, що відео зйомку має право вести лише експерт, однак потерпілий не припинив свої дії та продовжив його знімати. Така поведінка поліцейського його обурила, він хотів вибити телефон у нього з рук та наніс удар ногою, після чого до нього застосували фізичну силу. У вчиненому щиро розкаявся, зазначивши, що його агресія виникла у тому числі і у зв`язку із перебуванням у стані сп`яніння. З приводу цивільного позову зазначивши, що готовий відшкодувати витрати на лікування поліцейського, однак вважає, що моральну шкоду йому не спричинив, так як сама по собі робота у поліції пов`язана із ризиком для життя, тому жодних моральних страждань через отриману травму під час виконання службових обов`язків бути не може.
		Потерпілий ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що він працює в Олександрівському відділі поліції на посаді оперативного уповноваженого. 29.03.2019 він заступив на добове чергування. Приблизно о 16.43 години надійшов виклик про те, що патрульні поліцейські зупинили чоловіка, у якого виявили пістолет. Він у складі слідчо-оперативної групи виїхав на місце по вул. Поштова, де виявили патрульних поліцейських та ОСОБА_3 . Вони повідомили свої посади та сказали, що будуть проводити огляд та вилучення пістолету. Патрульні поліцейські пішли шукати понятих, а він стояв поруч із ОСОБА_3 . Під час усього перебування на місці події ОСОБА_3 поводив себе агресивно, голосно розмовляв, висловлював до них необґрунтовані претензії, намагався перешкодити проводити слідчу дію. Після того, як він наказав ОСОБА_3 заспокоїтися та залишатися на місці, останній несподівано підбіг до нього та наніс удар ногою по руці, внаслідок чого стався перелом. Пам`ятає, що повідомляв ОСОБА_3 , що не веде відео фіксацію, але той не вірив та продовжував нервувати, ображати їх та голосно викрикувати нецензурні слова. Внаслідок отриманого перелому, він перебував на лікуванні, йому було накладено гіпс, через що значно змінився його звичний уклад життя, так він не міг робити звичні домашні обов`язки та доглядати за неповнолітніми дітьми. Отримана травма негативно вплинула на його фізичні здібності, здатність займатися спортом та у подальшому виконувати роботу оперуповноваженого, як пов`язана із застосуванням фізичної сили під час затримання злочинців. Крім того, зазначив, що відчував моральні страждання через те, що напад на нього як на працівника поліції було вчинено у громадському місці, що негативно вплинуло на його авторитет та принизило його честь та гідність, тому просив стягнути з обвинуваченого на його користь суму моральної шкоди у розмірі 100000 (сто тисяч) грн.
		Крім того провина ОСОБА_3 за епізодом злочинної діяльності за ч.2 ст. 345 КК Укарїни підтверджується наступними доказами.
		Згідно висновку експерта № 297 від 26.04.2019 ( т.1 а.с. 85-86) закритий перелом правої променевої кістки з незначним зміщенням кісткових фрагментів, закритий перелом шилоподібного виростка правої ліктьової кістки, у ОСОБА_8 кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що не були небезпечними в момент їх спричинення, але потягли за собою довготривалий розлад здоров`я більше ніж на 21 день.
		Згідно висновку експерта № 150\к від 27.05.2019 одночасне утворення перелому шилоподібного відростка та перелому променевої кістки у типовому місці виникають за розгинальним механізмом. Згідно пояснень ОСОБА_8 вбачається збіг за принциповим механізмом виникнення ушкодження  внаслідок даного удару цілком могли виникнути умови для механізму травмування, мав місце один удар ногою  виявлені ушкодження кісток передпліччя утворюються за єдиним механізмом, тобто, одного удару є достатньо для його утворення. Таким чином зафіксовано збіг за механізмом травмування, характером травмую чого предмета, кількістю травматичних впливів та їх локалізацією. ( т.1 а.с. 87-116)
		На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України судом визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі через повне визнання обставин скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України обвинуваченим та потерпілим.
		Таким чином, оцінюючі зібрані по справі докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 в судовому засіданні доведена повністю.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 345 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразилися у заподіянні працівникові правоохоронного органу середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків. 
		 
		Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_3 пред`явлено обвинувачення у тому, що він при невстановлених слідством обставинах у невстановлений час, місце та спосіб без передбаченого законом дозволу, в порушення постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 24.01.1995 року, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробника для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями, метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС № 662 від 21.08.1998 року, та «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою КМУ № 576 від 12.10.1992 року, діючи умисно, невстановленим слідством шляхом, набув у власність вогнепальну зброю, а саме: предмет, схожий на пістолет, який є короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю калібру 6,9 мм. Після чого ОСОБА_3 почав незаконно зберігати вказану вогнепальну зброю при собі без передбаченого законом дозволу. Після чого, 29.03.2019 року, продовжуючи свій умисел, направлений на незаконне носіння вогнепальної зброї, ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, переносив незаконно придбаний предмет, схожий на пістолет, із яким приблизно о 16 годині 43 хвилини поблизу будинку № 83, розташованого по вулиці Поштовій у місті Запоріжжі, був зупинений працівниками поліції. Так, 29 березня 2019 року о 17 годині 40 хвилин під час проведення огляду місця події - ділянки місцевості біля будинку № 83, розташованого по вул. Поштовій у м. Запоріжжі, працівниками поліції виявлено та вилучено у ОСОБА_3 предмет, схожий на пістолет, що є короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю калібру 6,9 мм. Тим самим, ОСОБА_3 вчинив правопорушення, що виразилось у зберіганні та носінні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне носіння та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину за вказаним епізодом не визнав та пояснив, що 29.03.2019 його зупинили працівники патрульної поліції та запитали з приводу заборонених предметів. Він повідомив, що у нього при собі є пістолет та добровільно видав його. Поліцейські його поклали на парапет та стали викликати слідчо-оперативну групу. Далі, слідчий та експерт приїхали, описали пістолет на місці події. Він повідомляв слідчому, що має на пістолет інструкцію, оскільки придбав його на ринку як стартовий пістолет. Дозволу на цю зброю у нього немає, оскільки він вважав, що він не потрібний. Він особисто жодного переобладнання пістолета не робив, хто його переробив він не знає. Тому свою провину у тому, що він зберігав саме вогнепальну зброю, він не визнає. 
		На підтвердження провини ОСОБА_3 прокурором було надано суду наступні докази.
		Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 пояснили, що у березні 2019 року під час патрулювання Олександрівського району м. Запоріжжя вони побачили чоловіка, який справляв фізіологічні потреби біля зупинки громадського транспорту. Коли вони підішли до чоловіка, то зробили йому зауваження, а також запитали, чи не має він при собі будь-яких заборонених речей. Чоловік одразу повідомив, що має при собі травматичний пістолет. Він добровільно видав цю зброю та поклав на парапет, після чого вони викликали слідчо-оперативну групу. Після того, як приїхав слідчий та експерт, ОСОБА_3 став себе грубо поводити, скандалив, хапав пістолет та намагався його викинути, після чого вдарив ногою по руці оперативного працівника поліції та зламав її. Пістолет постійно перебував на парапеті з метою безпеки та недопущення можливості його використання ОСОБА_3 , який повідомив, що дозволу на його зберігання у нього немає. Після приїзду СОГ вони за подіями ретельно не слідкували, а забезпечували порядок на місці, оскільки ОСОБА_13 , ймовірно, перебував у стані сп`яніння, оскільки поводив себе агресивно.
		Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що 29.03.2019 перебував у добовому чергування в Олександрівському відділі поліції, коли отримав виклик від патрульних поліцейських. Коли вони прибули на місце, то виявили пістолет із набоями, та чоловіка поруч, який стояв у супроводі патрульних поліцейських. ОСОБА_3 не заперечував, що пістолет належить йому, але поводив себе агресивно, його декілька разів заспокоювали. Далі вони склали протокол огляду місця події, описали пістолет та вилучили його, запакувавши у картонну коробку. Разом із ним працював експерт-криміналіст.
		Допитана у судовому засідання свідок ОСОБА_10 пояснила, що працює експертом-криміналістом Олександрівського ВП, 29.03.2019 вони виїхали на виклик у складі слідчо-оперативної групи. На місці на вулиці перебував чоловік, який поводив себе агресивно та виражався нецензурною лайкою у бік поліцейських. Він стояв біля парапету, на якому лежав пістолет. До її обов`язків входить фіксація місця події за допомогою технічних засобів (фото та відео фіксація), а також вилучення речових доказів та їх упакування, що вона і зробила. У подальшому матеріали передаються до відділу поліції для передачі їх основному слідчому.
		Свідок ОСОБА_14 у суді пояснив, що він був запрошений у якості понятого під час проведення огляду місця події у 2019 році. Пам`ятає, що на вулиці перебував чоловік, багато працівників поліції, а на парапеті лежав пістолет із набоями. Чоловік казав, що знайшов пістолет та не знав, що він є бойовим. Після складання слідчим усіх документів, пістолет забрали та надали йому на підпис протоколи, які він і підписав. Разом із ним був інший понятий. Так він чув, що нібито чоловік вдарив ногою поліцейського, але самого факту він не бачив. 
		Також, під час судового засідання було досліджені письмові докази: 
		-висновок експерта № 2-245 від 24.05.2019, згідно якого предмет, схожий на пістолет, вилучений 29.03.2019 під час огляду місця події, є короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю калібру 6,9 мм. Пістолет придатний для проведення окремих пострілів способом роздільного спорядження (холостий патрон калібру 9 мм Р.А.К. та свинцева сферична куля діаметром 6.9 мм), при цьому питома кінетична енергія снарядів, вистріляних з пістолету перевищує граничне значення  0.5 Дж/мм 2. Наданий на дослідження пістолет виготовлено шляхом переробки газового пістолету «ROHM RG-88», заводський номер НОМЕР_1 , його калібр становить 6.9 мм. Переробка пістолету полягає у видаленні захисного елементу з каналу ствола ( т.1. а.с. 94-102).
		У судовому засіданні був допитаний експерт ОСОБА_15 , який пояснив, що матеріали для проведення експертизи разом із речовим доказом надійшли у його провадження 08.05.2019. Вони були упаковані у картонну коробку та паперовий конверт. Під час дослідження пістолета було виявлено його конструктивний збіг із пістолетом фірми «ROHM» німецького виробництва. У заводській моделі у каналі ствола розміщений захисний елемент ( дросель або перетинка), які перешкоджають проходженню снаряду. У пістолеті, який він досліджував, такого захисного елементу не було, ствол був гладкий. Яким саме чином був видалений захисний елемент, він сказати не може, таких способів є багато. Таким чином, він прийшов до висновку, що наданий на експертизу пістолет перероблений у гладкоствольну вогнепальну зброю.
		Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що зазначена експертиза була проведена у рамках іншого кримінального провадження, а саме: № 12019080020000555 від 29.03.2019 за фактом заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень працівнику поліції, а відомості про кримінальне правопорушення за фактом незаконного зберігання вогнепальної зброї до ЄРДР були внесені лише 25.05.2019, тобто слідчий не мав права призначати та проводити експертизу без внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тому усі зібрані по справ докази до 25.05.2019 необхідно визнати недопустимими.
		З метою перевірки доводів захисника судом було досліджено:
		-витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019080020000838 від 25.05.2019 за ч.1 ст. 263 КК України ( т.1 а.с. 127-128);
		-рапорт слідчого ОСОБА_16 , про те, що під час розслідування кримінального провадження № 12019080020000555 від 29.03.2019 за фактом заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень працівнику поліції, в ході огляду місця події вилучено предмет, зовні схожий на пістолет, який ОСОБА_3 зберігав без передбаченого законом дозволу. Згідно висновку експерта від 24.05.2019 пістолет є коротко ствольною гладко ствольною вогнепальною зброєю калібру 6.9 мм. Таким чином в діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України. У зв`язку із викладеним слідчий просить дозвіл на реєстрацію вказаного рапорту в журналі ЄО Олександрівського ВП, для подальшого внесення в ЄРДР ( т.1 а.с. 129)
		-запит начальника СВ Олександрівського ВП про направлення до слідчого відділу матеріалів, які зареєстровані у Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та події за № 5927 від 29.03.2019 для долучення до матеріалів кримінального провадження ( т.1 а.с. 130);
		-супровідний лист від 03.05.2019 про надіслання матеріалів, зареєстрованих у ЖЄО № 5927 від 29.03.2019 та картонна коробка із пістолетом та патронами ( т.1 а.с. 131);
		-матеріали за результатами перевірки № 1676, які складаються із довідки ДОП Олександрівського ВП ОСОБА_17 про завершення перевірки, супровідного листа про розгляд матеріалів згідно із Законом України «Про звернення громадян», рапорта про надходження повідомлення на службу 102 про те, що 29.03.2019 о 16.42 по АДРЕСА_3 зупинений ОСОБА_3 , який мав при собі предмет, схожий на зброю, протоколу огляду місця події від 29.03.2019 із фото таблицею, під час якого було вилучено предмет, схожий на пістолет та набої, на фототаблиці зафіксовано детальні знімки пістолета, із диском, відеозапис якого відтворено у судовому засіданні, супровідного листа про надіслання речових доказів до камери зберігання ( т.1 а.с. 132-157)
		Досліджені судом матеріали свідчать про те, що основні слідчі дії з метою встановлення обставин зберігання предмету, схожого на пістолет, проводились у межах кримінального провадження, відомості про яке було внесено до ЄРДР № 12019080020000555 від 29.03.2019 за фактом заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень працівнику поліції, у тому числі і проведення експертних досліджень та прийняття рішення про визнання предмету речовим доказом. Рішення про початок досудового розслідування кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України було прийнято лише 25.05.2019 року тобто за спливом більше двох місяців.
		В той же час з матеріалів кримінального провадження слідує, що ОСОБА_3 було зупинено працівниками поліції та виявлено саме факт зберігання предмету, який мав ознаки вогнепальної зброї, для фіксування саме цього факту працівниками поліції була викликана слідчо-оперативна група, під час роботи якої і було вчинено інший злочин  заподіяння тілесних ушкоджень працівнику поліції. Таким чином, вже на момент приїзду слідчо-оперативної групи 29.03.2019 у працівників поліції була інформація про вчинення кримінального правопорушення, як було, ймовірно, вчинено ОСОБА_3  зберігання вогнепальної зброї. Однак, у передбачений законом строк відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за даним фактом внесені не були. 
		Крім того, суд оцінює критично постанову прокурора від 25.05.2019 року про виділення матеріалів досудового розслідування ( т.1 а.с. 153-156) та постанову від 29.05.2019 про об`єднання матеріалів досудового розслідування ( т.1 а.с. 158-161), оскільки статтею 217 КПК України передбачено, що у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень. Рішення про об`єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором. Днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали.
		Під час судового засідання було встановлено, що фактично підстав для виділення матеріалів кримінального провадження та подальшого їх об`єднання не було, оскільки дані про вчинення ОСОБА_3 двох кримінальних правопорушень, які кваліфікуються за різними статтями КК України, були виявлені працівниками поліції саме 29.03.2019  в один день, тому відомості про їх виявлення із зазначенням окремої кваліфікації підлягали внесення до ЄРДР у порядку, передбаченому ст..214 КПК України, що дотримано слідчим не було.
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ст. 62 Конституції України та ч.3 ст. 373 КПК України, кожна людина має право на справедливий розгляд справи, не може піддаватися кримінальному покаранню , доки не буде визнаний винним в законному порядку, обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах або припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях та ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		На підставі частини 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
		Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91цього Кодексу покладається на слідчого та прокурора.
		Відповідно дост. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Згідно зст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Відповідно до ст.86КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий в порядку встановленому КПК. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ч. 3 ст.214КПК здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, установлену законом. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду.
		   Таким чином, оскільки під час судового розгляду судом встановлено, що відомості про вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст.. 263 ч.1 КК України, були внесені до ЄРДР лише 25.05.2019, при цьому до моменту початку досудового розслідування слідчим були отримані певні докази, зокрема, висновок експерта № 2-245 від 24.05.2019, яким встановлена приналежність зброї до вогнепальної та який є основним доказом в даному кримінальному провадженні, суд приходить до висновку, що вказаний доказ є недопустимим, тому відкидає його з доказової бази.
		   З огляду на викладене, фактично на підтвердження провини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 263 КК України, прокурором було надано лише протокол огляду місця події від 29.03.2019, а інші належні та допустимі докази не підтверджують факт приналежності пістолета до вогнепальної зброї, оскільки перевірка вказаних фактів можлива лише за допомогою застосування спеціальних знань (залучення експерта), та, враховуючи, що висновок експерта визнано судом недопустимим доказом, суд приходить до висновку про те, що провина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому правопорушенні не доведена, оскільки факт приналежності вилученого у ОСОБА_3 , пістолета саме до вогнепальної зброї, зберігання якої заборонено, нічим непідтвроджується,, що свідчить про те, що обов`язкова ознака складу даного кримінального правопорушення, а саме: його предмету, прокурором не доведено.
		За таких обставин, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку, щопід час судового розгляду стороною обвинувачення не доведено, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_3 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,та аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності в межах пред`явленого обвинувачення, суд приходить до переконання що його необхідно визнати невинуватим та виправдати у відповідності до п. 3 ч. 1ст. 373 КПК України.
		 
		   Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК Україниу відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Так,обвинувачений ОСОБА_3 є раніше не судимою особою, вчинив нетяжкий злочин, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, працевлаштований, має постійне місце проживання та реєстрацію, також має на утриманні двох малолітніх дітей. Обставинами, що пом`якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого. Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		З огляду на таке суд доходить висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі, що буде відповідати принципам та меті його призначення. Однак, враховуючи особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, наявність пом`якшуючих покарання обставин, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України суд вважає доцільним призначити покарання із випробуванням.
		 
		Потерпілим ОСОБА_8 заявлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди на суму 100 000 гривень. 
		Вирішуючи цивільний позов, суд виходить з наступного.
		Відповідно до ст. ст. 127-129 КПК України, суд, постановляючи обвинувальний вирок залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє позов повністю, частково, відмовляє в його задоволенні чи залишає без розгляду, роз`яснюючи цивільному позивачеві право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
		Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, відшкодування моральної шкоди може здійснюватися не тільки в силу договору, але й закону. 
		Згідно зіст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.
		 Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 3Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		 Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації.
		 Як на спричинення обвинуваченим потерпілому моральної шкоди, останній посилається на те, що в результаті протиправних дій обвинуваченого було порушено його звичний спосіб життя, він не міг продовжувати повноцінне громадське життя, брати активну участь у вихованні дітей, перелами кісток спричинили незручності у виконанні повсякденних справ, впродовж 48 днів він був непрацездатний, а заподіяні йому травми перешкоджають зайняттям спортом, що може негативно вплинути на якість його роботи, оскільки, як співробітник поліції, він має бути у хорошій фізичній формі. Крім того, йому було завдано фізичних страждань, а з урахуванням вчинення правопорушення в присутності інших співробітників поліції, вважає, що такі дії спричинили приниження честі та гідності як громадянина та співробітника поліції. 
		 За таких обставин, суд знаходить вимоги потерпілого про стягнення моральної шкоди частково обґрунтованими та з урахуванням розумності, достатності та співмірності вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_8 до 10 000 гривень.
		Долю речових доказів належить вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд,-
		 
		 
		 
		 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.345 КК України, та призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі.
		На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 до строку покарання термін попереднього ув`язнення з 29 березня 2019 року до 02 квітня 2019 року включно. 
		На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від призначеного покарання, якщо він протягом одного року випробувального терміну не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки. 
		На підставі ч. 1 та п.2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 : 
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Випробувальний термін обчислювати з моменту проголошення вироку.
		Нагляд за ОСОБА_3 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання останнього. 
		ОСОБА_3  визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та виправдати за недоведеністюу діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення.
		Запобіжний захід у вигляді застави щодо ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін. Після набрання вироком суду законної сили заставу у розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень повернути заставодавцю ОСОБА_18 .
		Цивільний позов ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково. 
		Стягнути з ОСОБА_3  на користь ОСОБА_8 моральну шкоду внаслідок вчинення злочину у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень. В іншій частині позову відмовити.
		Речові докази: предмет, схожий на пістолет, калібру 6,9 мм, шість гільз від травматичних патронів  знищити.
		Судові витрати покласти на рахунок держави.
		Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в Жовтневому районному суді м. Запоріжжя.
		 
		 
		 
		Суддя:                                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...