Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 451/1447/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 11.06.2021. Зареєстровано: 13.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 14.06.2021.
Дата набрання законної сили: 13.07.2021
Номер судового провадження: 1-кп/451/41/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019140000000688

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 451/1447/19
		Провадження № 1-кп/451/41/21 
		 
		 
		 
		 
		ВИРОК
		іменем України
		 
		11 червня 2021 року місто Радехів
		 
		 
		 
		 
		 
		Радехівський районний суд Львівської області в складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 
		секретаря  ОСОБА_2 
		з участю прокурора  ОСОБА_3 
		захисника ОСОБА_4 
		потерпілого ОСОБА_5 
		обвинуваченого - ОСОБА_6 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радехів обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019140000000688 від 3.09.2019 року про обвинувачення 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Стрий Львівської області, українця громадянина України, раніше не судимого, неодруженого, військовозобов`язаного, працюючого в ТзОВ «Паралель Захід» консультантом збуту, не депутат, не адвокат, не нотаріус, з вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-
		 в с т а н о в и в:
		за обвинувальним актом ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що він 2 вересня 2019 року, приблизно о 9 годин 06 хвилин, керуючи автомобілем, марки «Дачіа Логан», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним по автодорозі «Львів-Луцьк», що проходить через с.Бабичі Радехівського району, поблизу будинку №51, що відноситься до вул.Львівської, порушив вимоги Розділу 1 п. 1.5, Розділу 2 п.2.3 б), д); Розділу 10 п. 10.1, Розділу 12 п.п. 12.1, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, які виразилися в тому, що він керуючи вищевказаним автомобілем із швидкістю в межах 70 км/год., що є перевищенням дозволеної швидкості у населених пунктах, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не урахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, з моменту появи в полі його зору небезпеки у виді собаки, своєчасно не застосував гальмування, втратив керованість транспортним засобом, допустив виїзд за межі проїзної частини дороги, в результаті чого на правому узбіччі дороги по ходу руху транспорту до м.Радехів відбувся наїзд на дитячу коляску, в якій перебував малолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який отримав тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_3 помер в медичному закладі.
		Внаслідок порушення водієм ОСОБА_6 правил безпеки дорожнього руху, малолітній ОСОБА_7 , згідно з висновком судово- медичної експертизи №461/6692/19 від 9.10.2019 отримав тупу закриту черепно- мозкову травму з крововиливами в м`які тканини голови та м`які мозкові оболонки обох тім`яно-потиличних ділянок, забій лівої легені, лівої нирки, крововилив в діафрагму та в ділянці серповидної (печінкової) зв`язки, садно на правій шоці. Вказані ушкодження могли утворитись 2.09.2019 від контакту дитячої коляски, в якій знаходилась дитина, з виступаючими частинами автомобіля, який рухався. Черепно-мозкова травма з крововиливами в м`які тканини голови та м`які оболонки головного мозку відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечне для життя в момент спричинення. Крововиливи в лівій легені, жировій клітковині лівої нирки, діафрагмі, та в ділянці серповидної (печінкової) зв`язки, слід розцінювати як патоморфологічні ознаки загального струсу тіла при зіткненні автотранспорту з дитячою коляскою. Причиною смерті дитини ОСОБА_7 була тупа закрита черепно-мозкова травма у вигляді крововиливів в м`які оболонки головного мозку, що ускладнилась набряком оболонок та тканини мозку.
		Дії ОСОБА_6 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
		Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України визнав повністю, визнав всі фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони пред`явлені в обвинуваченні, та дав показання, що про дану ситуацію йому складно говорити. Так, він дійсно 2 вересня 2019 року близько дев`ятої години ранку рухався автомобілем, марки ««Дачіа Логан», із м.Львова в напрямок м.Радехів. Дорожньо транспортра пригода трапилася у с.Бабичі Радехівського району Львівіської області. Він перевищив швидкість безпечну швидкість руху та з моменту появи в полі його зору собаки, втратив керованість транспортним засобом, допустив виїзд за межі проїзної частини дороги, в результаті чого відбувся наїзд на дитячу коляску. Щиро кається у вчиненому,просив вибачення у потерпілого, усвідомлює вчинене та розуміє що повернути усе неможливо. Відшкодував шкоду потерпілому, зі сторони якого не відчуває неприязних відносин, з потерпілим примирився. Автивно приймав участь у розкритті кримінального правопорушенні та у надані матеріальної допомоги під час перебування дитини у медичному закладі. Зажди буде відчувати вину за вчинене, пообіцяв, що такий випадок ним більше не повториться, тому просив його суворо не карати.
		Потерпілий ОСОБА_5 просив ОСОБА_6 суворо не карати, призначити покарання не пов`язане із позбавленням волі, прийняв вибачення у обвинуваченого. Претензій до обвинуваченого у нього відсутні, моральну шкоду відшкодовано.
		Захисник ОСОБА_4 звертав увагу суду на обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого, зокрема, що він вперше притягається до відповідальності, його щире каяття, сприяння в розритті кримінального правопорушення, здійснення морального відшкодування потерпілому та його дружині, примирення із потерпілим,відсутність неприязні потерпілого, наявність місця роботи, позитивну характеристику за місцем проживання, просив не позбавляти обвинуваченого права керування транспортним засобом. 
		Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.
		Відповідно до ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
		Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.2 ст.286 КК України, так як він порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.
		Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зі змінами від 12 червня 2009 року, суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо дотримуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення.
		При виборі обвинуваченом заходу примусу і порядку його відбування у відповідності до даної норми разом зі ступенем тяжкості вчиненого злочину, суд враховує дані про особу обвинуваченого та всі інші обставини, які відповідно до положень КК України, в тому числі, ст.ст.66,67 цього Кодексу,які впливають на вибір такого заходу примусу та порядок його відбування, а також форму вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості та наслідків, що настали.
		Злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України за вчинення якого обвинувачується ОСОБА_6 , згідно із ч. 5 ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких. При цьому необережній формі вини у ставленні особи до наслідків вчиненого нею суспільно небезпечного діяння, що охоплюється ч.2 ст.286 КК України, кореспондує умисел винного на порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. За таких обставин необхідно виходити з того, що вказаний склад злочину характеризується змішаною формою вини і хоча особа не бажає настання таких наслідків для потерпілих, проте своїми умисними діями, спрямованими на порушення Правил дорожнього руху, спричиняє такі. А тому, необхідно взяти до уваги те, що на підвищену суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_6 злочину, вказує факт умисного ігнорування ним встановлених правил керування транспортними засобами.
		Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст.65 КК України бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно із ст.12 КК України є тяжким злочином, враховує наслідки та обставини вчиненого злочину, а також враховує особу винного, його молодий вік, характеризуючі дані, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий.
		Обставини, які пом`якшують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_6 є щире каяття у вчиненому злочині та добровільне відшкодування моральної шкоди, активне сприяння у розкритті злочину
		Обставини, які обтяжують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_6 відсутні.
		Санкцією ч.2 ст.286 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
		Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що покарання ОСОБА_6 необхідно обрати в межах санкції статті передбаченої ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі, що є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для попередження вчинення ним нових злочинів.
		Крім цього, суд, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_6 за місцем проживання характеризуються позитивно, раніше не судимий, щиро розкаявся у вчиненому та добровільно відшкодував завдану шкоду, а також враховуючи відсутність обтяжуючих обставин, приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, і що обвинуваченого необхідно звільнити від відбуття покарання з іспитовим строком відповідно до ст.75 КК України, встановивши йому відповідний іспитовий термін та покласти на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України, так як таке покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
		Суд також враховує і позицію сторони обвинувачення, яка просить застосувати правові приписи ст.75 КК України.
		Посткримінальна поведінка обвинуваченого є виключно позитивною. Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 щиро розкаявся, відшкодував шкоду потерпілому, примирився із потерпілим, в зв`язку з чим останній просить призначити обвинуваченому покарання із звільненням від відбування покарання з випробуванням.
		На підставі наведеного, а також враховуючи характеризуючі дані особи винного, який на час розгляду справи повністю визнав свою вину, а, отже, готовий нести кримінальну відповідальність, з урахуванням пом`якшуючих обставин у вигляді щирого каяття, відшкодування шкоди, відсутності обтяжуючих у справі обставин, а також позиції потерпілого, яка не заперечує щодо звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, суд вважає можливим виправлення винного без реального відбування покарання, із звільненням від основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст.75 КК України.
		При вирішенні питання про призначення додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_6 у виді позбавлення права керувати транспортним засобом, суд враховує думку прокурора, який просить застосувати до обвинуваченого додаткове покарання та позбавити його такого права, заяву заяву батьків потерпілого ОСОБА_7  ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , які просять не позбавляти права керування транспортними засобами, думку захисника ОСОБА_4 , який просять суд не позбавляти обвинуваченого такого права, суд приходить до висновку про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами, з наступних підстав.
		Відповідно до ч.1 ст.55 КК України додаткове покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю може бути призначено на строк від одного до трьох років.
		Так, з аналізу характеру та обсягу допущених порушень Правил дорожнього руху вбачається, що ОСОБА_6 грубо порушив Правила дорожнього руху України,в результаті чого скоїв наїзд на дитячу коляску, в якій перебував малолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який отримав тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_3 помер в медичному закладі.
		Одночасно в судовому засіданні встановлено, що обвинувачений є особою працездатного віку, не одружений, має міцні соціальні зв`язки. Доказів надання транспортних послуг і як наслідок, отримання доходу від них, обвинуваченим суду не подано, а відтак, відсутні підстави вважати, що автомобіль є джерелом доходу обвинуваченого. Тобто, діяльність обвинуваченого, не пов`язана з керуванням транспортним засобом, для нього та його сім`ї не є єдиним джерелом доходу.
		А відтак, враховуючи обставини кримінального правопорушення, той факт, що необережними діями обвинуваченого спричинено ОСОБА_7 тілесні ушкодження, які спричинили смерть, які є непоправним, враховуючи думку прокурора, який наполягає на позбавленні права керування транспортними засобами обвинуваченого, зважаючи на особу обвинуваченого, його поведінку після вчинення злочину, той факт, що діяльність обвинуваченого, не пов`язана з керуванням транспортним засобом, для нього та його сім`ї не є єдиним джерелом доходу, суд приходить до висновку про необхідність застосування до обвинуваченого додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
		Таке покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст.65 КК України, за своїм видом і розміром буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_6 , а також запобігання вчиненню ним нових злочинів.
		Запобіжний захід не обирався.
		Процесуальні витрати за проведення по справі експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
		Питання, щодо майна на яке накладено арешт слід вирішити у відповідності до ст.174 КПК України.
		Питання про речові докази необхідно вирішити в порядкуст. 100 КПК України.
		Керуючись ст. 368,370,371,373,374 КПК України, суд,-
		 УХВАЛИВ :
		ОСОБА_6 визнати винуватим та засудити за ч. 2 ст.286 КК України на п`ять років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на один рік.
		У відповідності до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробовуванням строком на два роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить новий злочин і виконає покладені на нього судом обов`язки.
		На підставі вимог ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_6 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в користь держави витрати за проведення експертиз, а саме:- 1570 гривень 10 копійок - за проведення інженерно-транспортної експертизи № 1/1070 від 10.10.2019 року; 1570 гривень 10 копійок - за проведення інженерно-транспортної експертизи № 1/1068 від 4.10.2019 року; 1570 гривень 10 копійок -за проведення інженерно-транспортної експертизи № 1/1101 від 3.10.2019 року, а всього 4710 (чотири тисячі сімсот десять) гривень 30 (тридцять) копійок.
		Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 4 вересня 2019 року, після вступу вироку в законну силу.
		Речові докази, а саме: автомобіль, марки «Дачіа Логан», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який переданий на зберігання ОСОБА_6 , повернути законному володільцю. 
		Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Радехівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляції учасниками судового провадження протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
		Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
		 
		 
		 
		Головуючий суддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...