Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/3210/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про державну власність; щодо усунення перешкод у користуванні майном.
Надіслано для оприлюднення: 14.06.2021. Зареєстровано: 14.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.06.2021.
Дата набрання законної сили: 08.06.2021
Результат оскарження 13.10.2021 Верховний Суд: залишено постанову апеляційної інстанції без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		           
		 
		ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		_____________________________________________________________________________________________
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		08 червня 2021 року Справа № 916/3210/20м. Одеса, проспект Шевченка, 29
		Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді:  М.А.Мишкіної, 
		суддів О.Ю. Аленіна, Л.В. Лавриненко
		секретар  судового засідання Кияшко Р.О. 
		 
		за участю представників учасників справи: 
		від ФОП  Гоголь О.А. - Бандура Б.Ю. - за ордером;
		від  Міністерства оборони України -  Дідух С.П. - в порядку самопредставництва;
		від Концерну «Військторгсервіс»     -  не з`явився
		 
		Розглянувши у відкритому судовому засіданні  апеляційну скаргу   Фізичної особи-підприємця Гоголь Оксани Амурівни
		на рішення Господарського суду Одеської  області від 17 березня  2021 року 
		у справі №916/3210/20  
		за позовом  Міністерства оборони України 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Концерн «Військторгсервіс»
		до  Фізичної особи-підприємця Гоголь Оксани Амурівнипро усунення перешкод у користуванні майном
		 
		суддя суду першої інстанції:  Г.Є. Смелянець
		час і місце ухвалення рішення: 17.03.2021р., 10.14год., м.Одеса, Господарський суд Одеської  області, зала судових засідань №16
		повне рішення складене 29.03.2021р.
		 
		Учасники процесу належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. 
		В судовому засіданні 08.06.2021р. згідно ст.ст.233, 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
		встановив:
		          06.11.2020р. Міністерство оборони України (надалі - позивач, Міноборони України) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця  Гоголь Оксани Амурівни  (надалі - відповідач, ФОП Гоголь О.А.), в якому просило суд  зобов`язати  відповідача  усунути йому перешкоди у користуванні торговельним місцем, шляхом звільнення торговельного місця №4970, яке розташоване по вул.Рожевій на території ТОВ    «Промтоварний ринок» за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт.Авангард, вул.Базова, 20.
		              В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.12.2016р. між Міністерством оборони України, від імені якого діє Концерн «Військторгсервіс» в особі Одеської філії, та  відповідачем  було укладено договір №ВКС-1387 про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів, терміном дії до 31.05.2019р. Згідно п. 1.1 договору, відповідачу надавалось право платного користування місцем №4970 на виділеній відкритій території, за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н , смт. Авангард, територія ТОВ «Промтоварний ринок», вул.Рожева . З    урахуванням внесених змін до договору доручення  від 14.06.2016р. шляхом укладення додаткової угоди до нього та збільшення вартості за користування торговельним місцем, листом від 29.03.2018р. № 406/40 відповідача повідомлено про зміну суттєвих умов та про необхідність приведення договірних відносин у відповідності до вимог, для чого йому необхідно було прибути до філії «ОУВТ» у визначений термін з метою врегулювання питання щодо подальших договірних відносин. Відповідач не вчинив дій  щодо врегулювання  договірних відносин з позивачем на запропонованих умовах. Листом   від 04.06.2018р. №747/36 відповідача було повідомлено про припинення Міністерством оборони України договору про надання права користування торговельним місцем в односторонньому порядку відповідно до п. 7.3 Договору; листом від 22.06.2018р. №06/1292 відповідача було повторно повідомлено про припинення договору з 06.08.2018р. та   запропоновано, у разі бажання продовжувати договірні відносини, звернутися до Філії з заявою про укладання договору.  
		Позивач зазначав,  що хоча рішенням Господарського суду Одеської області від 10.09.2019р. у справі №916/1662/18 було відмовлено у задоволені позовних вимог Міністерства оборони України, цим рішенням було встановлено наступне: факт існування договірних відносин між Концерном «Військторгсервіс» та відповідачем у вигляді укладеного між сторонами договору від 01.12.2016р. №ВКС-1387. Термін дії договору з 01.12.2016р. до 31.05.2019р.;  Міноборони України є належним користувачем вказаного торговельного місця на підставі договору від 21.02.2000р. №181/9-83, укладеного між Міністерством оборони України, Авангардівською селищною радою та ТОВом    «Промтоварний ринок».
		Листом від 22.02.2019р. №228/4 відповідача було повідомлено про закінчення терміну дії Договору від 01.12.2016р. №ВКС-1387 з 31.05.2019р. та не продовження з відповідачем договірних відносин; листом від 14.08.2019р. №03/1423/24 відповідача було повідомлено про необхідність звільнення торговельного місця та контейнера від речей. Відповіді не отримано, перешкоди для користування не усунуто. Незважаючи на те, що термін дії договору закінчився 31.05.2019р., та жодних додаткових угод між Міністерством оборони України та відповідачем про продовження терміну дії договору укладено не було, ФОП Гоголь О.А. й надалі продовжує використовувати торговельне місце №4970, що позбавляє Міністерства оборони України права вільно використовувати зазначене торгове місце та передавати його у користування з метою отримання коштів на рахунки спецфонду Міністерства оборони України.
		          З посиланням на норми ст.ст.15, 391, 631, 1000 ЦК України, ст.ст.237, 284, 91, 193    ГК    України позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
		           21.12.2020р. Концерн «Військторгсервіс» подав місцевому господарському суд заяву про залучення його до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача; заява задоволена ухвалою суду від 21.12.2020р., що  занесена до протоколу судового засідання.
		          04.01.2021р. третя особа подала суду першої інстанції пояснення, в яких просила задовольнити позовні вимоги та зазначила, що  незважаючи на те, що термін дії договору закінчився 31.05.2019р. та жодних додаткових угод між Міністерством оборони України та відповідачем про продовження терміну дії договору  укладено не було, відповідач й надалі продовжує використовувати торговельне місце №4970, що позбавляє Міністерство оборони України права вільно використовувати зазначене торгове місце та передавати його у користування з метою отримання коштів на рахунки спецфонду Міністерства оборони України. 09.07.2019р. та 01.07.2020р. комісією у складі із представників Міноборони України Концерну «Військторгсервіс» проведено огляд 50 торговельних місць по вул.Рожевій на території ТОВ «Промтоварний ринок», у тому числі торговельного місця №4970, під час якого встановлено, що на вказаному торговельному місці відповідачем здійснюється підприємницька діяльність.  Вчинення неправомірних дій, що полягають у перешкоджанні Міністерству оборони України у здійсненні господарської діяльності, мають наслідком нанесення збитків Міністерству оборони України та бюджетам різних рівнів, -  аналогічні спори вже розглядалися судами, зокрема справа №916/1666/18.  
		12.01.2021р відповідач подав місцевому господарському відзив на позов, в якому просив   відмовити у задоволенні позову та зазначив, що  строк дії договору встановлено до 31.05.2019р. включно. Разом з тим, протягом місяця після цієї дати позивач не завертався до відповідача із запереченнями проти продовження строку дії договору;  за відсутності заперечень позивача у встановлений законом період, відповідач повинен і надалі виконувати права та обов`язки за договором, адже цей договір поновлений у спосіб, прямо встановлений законом. Отже  Договір є поновленим та наразі діє до 21.03.2022р. При цьому, положення ст.391 ЦК підлягають застосуванню лише в тих випадках, коли між сторонами не існує договірних відносин і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі укладеного між сторонами договору. Договір на цей час є діючим та це виключає можливість обраного позивачем способу захисту порушеного права у вигляді усунення перешкод у здійсненні  ним права користування та розпорядження своїм майном (подібна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду у аналогічній справі  №916/1686/18.  
		Також відповідач у відзиві зазначив, що наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст.321 ГПК України, оскільки позивач вже звертався до відповідача з позовом про усунення перешкод у користуванні спірним торговельним місцем шляхом звільнення, у задоволенні позову відмовлено (справа №916/1662/18).
		15.01.2021р. Концерн «Військторгсервіс» подав суду клопотання про залучення доказів надсилання відповідачу копії листа від 22.02.20219р. - копії опису вкладення до цінного листа 6505809798589, копії накладної  6505809798589 АТ «Укрпошта», копії конверту відправлення 6505809798589, копії експрес-накладної « 59000402773472 ТОВ «Нова пошта», скріншот з сайту ТОВ «Нова пошта»; клопотання  задоволено ухвалою місцевого господарського  суду від 15.01.2021р., яка занесена до протоколу судового засідання.
		08.02.2021р. позивач подав суд першої інстанції відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідно до п.7.1 Договору №ВКС-1387 від 01.12.2016р. термін його дії закінчився 31.05.2019р., а відповідач не звільнив торгове місце №4970 і продовжує здійснювати на ньому підприємницьку діяльність, що підтверджується актами огляду торгового місця від 09.07.19р. та 01.07.2020р.  Будь-які додаткові угоди між сторонами Договору №ВКС-1387 від 01.12.2016р. щодо зміни (продовження) терміну його дії не укладалися. Відтак, відповідачу направлено лист про неналежне виконання умов Договору та про відмову від продовження, який відповідач отримав 27.02.2019р. що повністю спростовує позицію відповідача про неотримання повідомлень від Міністерства оборони України. Таким  чином   до моменту закінчення дії договору відповідачу було достеменно відомо про відсутність наміру у Міністерства оборони продовжувати з нею Договір №ВКС-1387 від 01.12.2016р.  
		Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.03.2021р. (суддя Г.Є.    Смелянець) позов задоволено - зобов`язано ФОП Гоголь О.А. усунути перешкоди Міністерству оборони України   у користуванні торговельним місцем, шляхом звільнення торговельного місця №4970, яке розміщене по вулиці Рожевій на території ТОВ     «Промтоварний ринок» за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт.Авангард, вул. Базова, 20 ; стягнуто з ФОП Гоголь О.А. на користь Міноборони України  витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102грн.                   
		Рішення суду обґрунтовано посиланням на норми ст.ст. 627(ч.1), 237, 1000, 631(ч.1),763(ч.1), 764, 765, 785 ЦК України, ст.ст.283(ч.ч.1,6), 291, 284(ч.4), 291(ч.ч.1,2,4) ГК України та вмотивоване наступним. Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є строковим договором найму (оренди) майна, який за погодженням сторін укладений на строк з 01.12.202016р. до  31.05.2019р. включно.   При цьому, згідно з умовами п. 7.3 договору, передбачено припинення договору у випадку, зокрема, закінчення терміну, на який його було укладено. Концерн «Військторгсервіс», діючи від імені Міністерства оборони України на підставі договору доручення від 14.06.2016р. №1, направив поштовим зв`язком відповідачу лист від 22.02.2019р. вих.№228/4,  в якому чітко висловив позицію, що  не має наміру продовжувати з відповідачем договірні відносини, пов`язані з наданням права платного користування торговельним місцем, які закінчуються 31.05.2019р. Направлення цього листа- повідомлення про припинення дії договору та відсутність наміру у позивача продовжувати правовідносини з відповідачем підтверджується відповідними доказами  здійснення позивачем поштової відправки. При цьому, із врахуванням того, що лист -повідомлення відправлений  відповідачу на адресу, яка зазначена у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повернутий органами зв`язку із повідомленням про "закінчення встановленого терміну зберігання", суд відзначає, що отримання/неотримання відповідачем цього повідомлення за адресою його місцезнаходження залежить виключно від волі останнього і не може бути підставою вважати, що відправником не вчинено у встановлений строк дій, визначених чинним законодавством, направлених на повідомлення відповідача про відсутність наміру продовжувати договір. Такий правовий висновок викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020р. у справі №910/719/19. Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується обставина, що позивач відповідно до вимог законодавства та положень договору своєчасно та належним чином повідомив відповідача про припинення терміну дії договору та відмову від продовження його дії, суд дійшов висновку, що укладений 01.12.2016р. між Міноборони України та ФОП Гоголь О.А. договір про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ «Промтоварний ринок» по вул. Рожевій №4970 є припиненим з 31.05.2019р., внаслідок закінчення терміну, на який його було укладено. Відповідач торговельне місце №4970 не звільнив, що не заперечується самим відповідачем,  чим чинить перешкоди у користуванні належним позивачу майном. З врахуванням встановленої судом обставини припинення дії укладеного між сторонами договору з 31.05.2019р., внаслідок закінчення строку, на який його було укладено,   з цього часу відсутні будь-які правові підстави для користування відповідачем торговельним місцем, враховуючи також, що дії відповідача суперечать положенням застосованих судом норм законодавства та договору.
		Щодо посилань відповідача на наявність підстав для закриття провадження  у даній справі,  то в  даному випадку у справі №916/1662/18 вирішено спір про зобов`язання  ФОП    Гоголь О.А. та будь-яких інших третіх осіб усунути перешкоди Міноборони України у користуванні торговельним місцем з підстав припинення позивачем договору в односторонньому порядку. При цьому,  у самому рішенні суду зазначено, що суд не досліджує у даній справі наслідки спливу 31.05.2019р. строку дії договорів у даній справі, оскільки таке припинення договорів відбулось під час розгляду даної справи та такий стан речей не є пов`язаним із правовими підставами позову, на яких наполягає позивач.  Отже, підстави для закриття провадження у справі, які встановлені вимогами п.3 ч.1 ст.231, п.2 ч.1 ст.175 ГПК України, в даному випадку відсутні.
		23.04.2021р.  безпосередньо до Південно-західного апеляційного господарського суду   надійшла апеляційна скарга  Фізичної особи-підприємця Гоголь Оксани Амурівни на рішення від 17.03.2021р. (надіслана поштою 20.04.2021р.), в якій скаржник  просить суд  скасувати оскаржене рішення повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.               
		В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення   підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції   неправильно застосував норми матеріального права, а саме ст.284 ГК України, ст.764 ЦК України. Задовольняючи   позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки матеріалами справи підтверджується обставина, що позивач відповідно до вимог законодавства та положень договору своєчасно та належним чином повідомив відповідача про припинення терміну дії договору та відмову від продовження його дії,   укладеного  01.12.2016р., договір є припиненим з 31.05.2019р. внаслідок закінчення терміну, на який його було укладено. Але ч.4 ст.284 ГК України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Разом з тим, протягом місяця після 31.05.2019р. позивач не звертався до відповідача із запереченнями проти продовження строку дії договору. Наявність позовних вимог про усунення перешкод у користуванні орендованим майном на розгляді у господарському суді не є тотожним запереченню щодо поновлення договору, яке слід було вчинити саме у встановлений законом період. Таке повідомлення за своєю правовою природою не може бути триваючим, чи заявленим у будь-який момент часу на власний розсуд учасника господарських відносин (наприклад - завчасно), а повинно бути сформульованим та вчиненим саме у встановлений законом період часу. За таких обставин договір є  поновлений на строк, який був ним встановлений  та наразі діє до 30.11.2021р. Аналогічних висновків щодо застосування норм ст.284 ГК України та ст.764 ЦК України дійшов Верховний Суд у постанові №916/1686/18 у постанові від 27.05.2020р.
		          Ухвалами суду апеляційної інстанції:
		- від 26.04.2021р. витребувано від Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/3210/20; відкладено вирішення питання щодо   апеляційної скарги  ФОП  Гоголь О.А. на рішення Господарського суду Одеської  області від 17.03.2021р. у даній справі  до надходження  матеріалів даної справи з Господарського суду Одеської  області;
		- від 30.04.2021р. поновлено скаржнику   пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2021р. у справі №916/3210/20;   відкрито апеляційне провадження за апеляційною ФОП Гоголь О.А. на рішення Господарського суду Одеської  області від 17.03.2021р. у справі №916/3210/20; встановлено іншим учасникам справи строк для подання суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу, будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 18.05.2021р.; зупинено дію рішення Господарського суду Одеської  області від 17.03.2021р. у справі №916/3210/20 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 08.06.2021р. з повідомленням учасників справи. 
		           15.04.2021р. позивач подав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.  Позивач просить суд апеляційної інстанції врахувати правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 03.04.2020р. у справі №916/1666/18, згідно з яким оскільки законодавством не встановлено конкретної форми заяви   про припинення договору оренди, така вимога може бути викладена однією із   сторін у листі, телеграмі, факсограмі тощо. При цьому істотне значення у такому випадку має факт направлення відповідного повідомлення в межах певного строку, а також зміст самого повідомлення, оскільки воно обов`язково має бути спрямоване  на припинення або зміну умов договору оренди, як відповідна форма вираження орендодавця. Разом із тим, з огляду на положення законодавства, яке регулює спірні правовідносини, сторони не обмежені в праві заявити про припинення або зміну договору як протягом одного місяця після закінчення договору, так і в будь-який час протягом всього строку дії такого договору. Такий правовий висновок узгоджується з правовими висновками, наведеними у постановах Верховного Суду від 02.07.2019р. у справі №906/742/18, №906/743/18, №906/746/18, від 16.07.2019р. у справі №906/744/18, від 03.08.2019р. у справі №916/707/18, від 21.10.2019р. №902/862/15, від 22.10.2019р. у справі №910/3705/19. Позивач своєчасно надіслав відповідачу лист від 22.02.2019р. про припинення терміну дії договору на адресу відповідача, яка внесена до ЄДРЮО, ФОП та ГФ що є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним (постанова КГС ВС від 18.03.2021р. у справі 911/3142/19),  договір є припиненим з 31.05.2019р.
		          В засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
		          Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.
		          Концерн «Військторгсервіс» свого представника в засідання суду апеляційної інстанції не направив.
		Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,  обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши докази стосовно фактів, наведених сторонами, колегія суддів  дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги виходячи із наступного.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного перегляду справи, що  14.06.2016р. між Міністерством оборони України та Концерном «Військторгсервіс» укладено договір доручення №1, відповідно до умов п.1.1. якого Міністерство доручає, а Концерн приймає на себе доручення та зобов`язується вчиняти від імені Міністерства юридичні дії, пов`язані з укладанням та розірванням договорів з фізичними та/або юридичними особами про надання права платного користування місцями для встановлення 20-футових контейнерів (загальна кількість - 50 місць) на території ТОВ «Промтоварний ринок» по вул.Рожевій, отриманням і обліком грошових коштів, стягненням штрафних санкцій та представництвом інтересів сторін у судах та інших юрисдикційних органах з питань, пов`язаних з виконанням цього договору. Схема розташування 20-футових контейнерів на земельній ділянці на території ТОВ «Промтоварний ринок» по вулиці Рожевій наведена у додатку № 1 до цього договору (а.с.15-18).
		06.03.2018р. до Договору Доручення  №1 від 14.06.2016р. було укладено Додаткову угоду №1 (а.с.19-21).
		Згідно із п.2.1. Договору доручення №1 від 14.06.16р. (в редакції додаткової угоди №1 від 06.03.18р.) мінімальний розмір плати за надання права платного користування одним місцем для встановлення 20-футових контейнерів згідно з цим договором, з урахуванням Звіту про оцінку майна від 12.01.18 р, станом на 31.12.17 р. складає 16 925,40грн. (з ПДВ). Розмір плати за перший місяць за надання права платного користування одним місцем для встановлення 20-футового контейнеру на території ТОВ «Промтоварний ринок» чи після перегляду мінімального розміру плати за одне місце відповідно до п.2.8. цього договору визначається як добуток місячної ринкової вартості права користування земельною ділянкою під 20-футовим контейнером, визначеної за результатами проведення відповідним суб`єктом оціночної діяльності, та щомісячних індексів інфляції (що перевищують 100%) за період з дати проведення оцінки до дати укладення договору (укладення додаткової угоди, застосування підвищеного розміру плати) та є підставою для внесення змін до укладених фізичними та/або юридичними особами договорів про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ „Промтоварний ринок". В подальшому щомісячно розмір плати за надання права платного користування місцями індексується у поточному місяці (у випадку перевищення 100%) на величину індексу інфляції за попередній місяць. У випадку, якщо за результатами перегляду мінімального розміру розмір плати за перший місяць буде меншим ніж розмір плати за попередній місяць, плата встановлюється у розмірі попереднього місяця".
		Пунктом 2.8. Договору доручення №1 (в редакції додаткової угоди № 1 від 06.03.18р.) передбачено, що Міністерство (орган військового управління, на який покладено завдання з функціонального управління Концерном) станом на 31 грудня календарного року (в разі необхідності в будь-який час протягом дії договору), організовує проведення відповідним суб`єктом оціночної діяльності оцінки права користування 50 місцями для встановлення 20-футових контейнерів з рецензуванням Звіту про оцінку майна відповідно до вимог ст.13 ЗУ  «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Рецензований Звіт про оцінку майна використовується сторонами для встановлення мінімального розміру плати та внесення відповідних змін до укладених з фізичними та/або юридичними особами договорів про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ «Промтоварний ринок». Підвищення розміру плати за надання права платного користування місцем для встановлення 20-футового контейнеру на території ТОВ «Промтоварний ринок» Концерн здійснює шляхом внесення відповідних змін до укладених з фізичними та/або юридичними особами договорів про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ «Промтоварний ринок» та застосовується з дати проведення оцінки, за виключенням 2018 року, в якому підвищений розмір плати застосовується з дати підписання договорів (у редакції додатку 6 до цього договору), укладених між концерном і фізичними та/або юридичними особами, а також актів приймання-передачі права платного користування місцями для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ «Промтоварний ринок»  по вул. Рожевій, але не пізніше трьох місяців з дати укладення сторонами додаткової угоди № 1 до цього договору.
		Згідно п. 5.1. договору доручення №1 від 14.06.2016р. цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.05.2019р. Договір вважається автоматично  продовженим на таких самих умовах, якщо жодна зі сторін не повідомить іншу про відмову від подальшої дії договору у письмовій формі не пізніше ніж за один календарний місяць до закінчення терміну його дії.           
		01.12.2016р. між Міністерством оборони України, від імені якого діє Концерн «Військторгсервіс» (сторона-1), відповідно до договору доручення від 14.06.2016р., та Фізичною особою-підприємцем Гоголь Оксаною Амурівною (сторона-2) укладено договір №ВКС-1387 про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів (надалі - Договір від 01.12.2016р.), згідно п.п. 1.1, 1.2 якого  сторона-1 надає стороні-2 право платного користування місцем для встановлення 20-футового контейнера, надалі - майна, на спеціально визначеній для цієї мети відкритій території, а сторона-2 зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги по розміщенню майна згідно з умовами цього договору. Для встановлення майна сторона-1 виділяє відкриту територію, яка розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, територія ТОВ Промтоварний ринок, вул. Рожева, торгове місце №4970 , згідно з планом розташування, який є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 1) (а.с.22-24).
		Згідно із п.п.2.2.1., 2.2.2. Договору від 01.12.2016р.  сторона-1 зобов`язується виділити та надати стороні-2 відкриту територію для встановлення майна, а саме торгове місце №3773; не вчиняти дій, які б перешкоджали стороні-2 використовувати виділену територію на умовах даного договору.
		Відповідно до п. п. 2.4.2., 2.4.5, 2.4.7 Договору від 01.12.2016р. сторона-2 зобов`язується здійснювати оплату за користування місцем для встановлення майна та інші платежі, передбачені умовами даного договору вчасно і в повному обсязі. В термін 2-х робочих днів з дня отримання акту виконаних робіт (наданих послуг), що вказані в п. 3.1. цього договору направити стороні-1 підписаний акт або мотивовану відмову від його приймання. У разі не повернення оформленого акту виконаних робіт (наданих послуг) у вказаний термін, послуги вважаються прийняті стороною-2 та підлягають оплаті в повному обсязі. При припиненні дії договору  або його розірванні звільнити виділену територію від майна, розміщеному на ній.
		Згідно із п.3.1 Договору від 01.12.2016р.   сторона-2 щомісяця сплачує платіж шляхом перерахування відповідної суми, вказаної в п. 3.2 цього договору на розрахунковий рахунок сторони-1 на підставі рахунків сторони-1 у період з 10-го по 20-те число поточного місяця. У разі якщо сторона-2 здійснює оплату наданих послуг шляхом внесення коштів у касу сторони-1, то сума, яку він повинен сплатити стороні-1 збільшується на 1% (один відсоток). Сторона-2 зобов`язана самостійно отримувати рахунок та акт виконаних робіт.
		Відповідно до п.3.2 Договору від 01.12.2016р. загальна вартість наданих послуг по розміщенню 1 (одного) 20-тифутового контейнеру на виділеній території за цим договором в місяць складає з урахуванням ПДВ - 2680грн. Вартість послуг по цьому договору може бути переглянута у випадках, передбачених законодавством України. У разі зміни розміру оплати сторона-1 повинна попередити про це сторону-2 в десятиденний строк до початку місяця, в якому змінюється розмір оплати. Зміна розміру оплати оформлюється додатковою угодою сторін.
		Згідно із п.7.1-7.4 Договору від 01.12.2016р. договір набуває чинності з 01.12.2016р. та діє до 31.05.2019р. включно. Договір розривається в односторонньому порядку при заборгованості по оплаті більше ніж 2 місяці Дія договору припиняється у випадках: закінчення терміну, на який він був укладений; за ініціативою однієї із сторін. Сторона, яка виступає з ініціативою про припинення дії договору, повинна письмово повідомити про це іншу сторону за два місяці. Сторона-2, за умови належного виконання умов договору, має переважне право на укладання нового договору чи внесення змін про продовження терміну дії даного договору згідно вимог законодавства України.
		26.02.2019р. Філія «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» надіслало відповідачу поштою лист №228/4 від 22.02.2019р. (а.с.29,106-107), в якому повідомила   відповідача, що з 31.05.2019р. закінчується термін дії договору, після закінчення терміну дії якого Міністерство оборони України не має наміру продовжувати договірні відносини, пов`язані з наданням права платного користування торгівельним місцем. У листі повідомлено, що у зв`язку із припиненням дії договору, відповідач не має права користуватися торгівельним місцем; зазначено про необхідність звільнити торгівельне місце №4970 від наявного майна та не вчиняти будь-яких перешкод Міністерству оборони України у користуванні торгівельним місцем №4970.
		Лист повернувся на адресу Філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» неврученим ФОП Гоголь О.А. (а.с108).
		Також вищезазначений лист 25.02.2019р. був направлений відповідачу «Новою поштою» та отриманий відповідачем 27.02.2019р. (а.с.109-110).  
		Також в матеріалах справи наявний лист Концерну «Військторгсервіс» від 14.08.2019р. №03/1423/17 на адресу відповідача, в якому Концерн вимагав невідкладно, але не пізніше 20.08.2019р. звільнити торговельні місця та розміщені на них 20-ти футові контейнери від речей та не чинити Концерну «Військторгсервіс» перешкоди у виконанні договору доручення від 14.06.2016р. №1 (а.с.30).
		09.07.2019р. комісією у складі представників Міністерства оборони України та Концерну «Військторгсервіс» складено акт огляду торговельного місця №4970, яке знаходиться на території ТОВ «Промтоварний ринок» по вул. Рожевій, яким засвідчено, що торговельне місце №4970 зачинено на момент огляду, 20-футові контейнери знаходяться на торговельному місці    (а.с.31).
		01.07.2020р. комісією у складі представників Міністерства оборони України та Концерну «Військторгсервіс» складено акт огляду торговельного місця №4970, яке знаходиться на території ТОВ «Промтоварний ринок» по вул. Рожевій, яким засвідчено, що торговельне місце №4970 фактично використовується  ФОП Рожновим В.І. як суборендар Гоголь О.А. ; Гоголь О.А. яка фактично користується торговельним місцем, відмовляється його звільнити у добровільному порядку та усунути перешкоди у користуванні ним Міністерству оборони України в особі його уповноважених осіб (а.с.32).
		Згідно із ч.ч.1,2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. 
		 Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. 
		Згідно із ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Частина 1 статті 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. 
		В силу ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Укладений між сторонами Договір №ВКС-1387 за своєю правовою природою є договором найму (оренди) майна, за яким відповідач набув право платного користування місцем для встановлення контейнеру. 
		Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
		Згідно із ч.1 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. 
		Згідно зі статтею 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
		Відповідно до ст.764 ЦК України  якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
		Згідно із ч.4 ст.284 ГПК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
		Наведені норми визначають можливість продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах. При цьому для такого автоматичного продовження договору оренди передбачена особливість - відсутність заяви (повідомлення) однієї зі сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії.
		Відсутність такого заперечення в силу статті 764 ЦК України може мати прояв у "мовчазній згоді" і в такому випадку орендар саме в силу закону може розраховувати, що договір оренди вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
		У контексті наведених норм заява орендодавця про припинення договору оренди за закінченням строку договору є одностороннім правочином, який відображає волевиявлення орендодавця у спірних правовідносинах, що не потребує узгодження з орендарем в силу прямої норми закону, і є підставою для припинення відповідних зобов`язальних правовідносин.
		Повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу 3 частини третьої статті 202 ЦК України.
		Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди та протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
		Разом з цим, чинне законодавство не містить заборони на повідомлення орендодавцем орендаря про закінчення договірних відносин після визначеного строку дії договору ще під час його дії.
		Істотне значення у даному випадку має факт направлення такого повідомлення в межах відповідного строку, а також зміст самого повідомлення, оскільки воно обов`язково повинно бути спрямоване на припинення або зміну умов договору оренди, як відповідна форма вираження волевиявлення орендодавця.
		Договір від 01.12.2016р.   відповідно до його умов, а саме - пункту 7.1, набуває чинності з 01.12.2016р. та діє до 31.05.2019р. 
		Дія договору припиняється у випадках: закінчення терміну, на який він був укладений, за ініціативою однієї із сторін. Сторона, яка виступає з ініціативою про припинення дії Договору, повинна письмово повідомити про це іншу Сторону за два місяці (п.7.3 Договору №ВКС-1387).
		Законодавством не встановлено конкретної форми заяви про припинення договору оренди, така вимога може бути викладена однією із сторін у листі, телеграмі, факсограмі тощо. При цьому істотне значення у такому випадку має факт направлення відповідного повідомлення в межах певного строку, а також зміст самого повідомлення, оскільки воно обов`язково має бути спрямоване на припинення або зміну умов договору оренди, як відповідна форма вираження волевиявлення орендодавця.
		Такий висновок  наведений у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №906/742/18, №906/743/18, №906/746/18, від 16.07.2019р. у справі №906/744/18, від 03.08.2019р. у справі № 916/707/18, від 21.10.2019р.  №902/862/15, від 22.10.2019р. у справі № 910/3705/19.
		Як на підставу припинення Договору   від 01.12.2016р. позивач посилається на лист №228/4 від 22.02.2019р., в якому висловлені заперечення щодо продовження договору на новий строк та однозначне заперечення проти продовження користування торговельним місцем після 31.05.2019р. 
		Вказаний лист надіслано відповідачу 26.02.2019р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист 6505809798689, накладною АТ «Укрпошта», а також експрес-накладною Нова пошта 59000402773472 та скріншотом із сайту «Нова пошта»  щодо відстеження  поштового  відправлення, згідно з яким відправлення 59000402773472 одержано ФОП Гоголь О.А. 27.02.2019р. 
		При цьому відправлення, яке надіслано відповідачу через АТ «Укрпошта» повернуто відправнику у зв`язку із неврученням.
		Лист від 22.02.20219р. направлений  ФОП Гоголь О.А. на адресу, яка зазначена у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 65496, Одеська область, Овідіопольський район, с.Лиманка, вул.Тиха, буд 8/10 , та повернутий  відправнику.
		Факт направлення повідомлення поштою, його повернення, а також вручення повідомлення ФОП Гоголь О.А. Новою поштою відповідачем не спростований. 
		Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що отримання/неотримання ФОП Гоголь О.А. цього повідомлення за адресою її місцезнаходження залежить виключно від волі відповідача і не може бути підставою вважати, що відправником не вчинено у встановлений строк дій, визначених чинним законодавством, направлених на повідомлення відповідача про відсутність наміру продовжувати договір. 
		Такий правовий висновок викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020р. у справі №910/719/19, в якій Велика Палата  Верховного Суду відступила від висновків  Касаційного господарського суду у складі Верховного  суду, викладеного у постанові від 23.04.2019р. у справі №904/2997/18, зазначивши, що  негативні наслідки неодержання орендарем (у тому числі фізичною особою-підприємцем) звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на орендаря (у тому числі на фізичну особу-підприємця), а факт наявності відповідної заяви орендодавця та доказів її належного надсилання орендарю свідчить про добросовісне звернення орендодавця до орендаря, а відтак і про припинення договірних відносин між сторонами відповідно до приписів чинного законодавства. 
		Оскільки Філія «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс»  від імені Міністерства оборони України відповідно до вимог законодавства та положень договору своєчасно (22.02.2019р.) та належним чином вчинила дії щодо повідомлення відповідача про припинення терміну дії договору та відмову від продовження його дії, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те,  що укладений 01.12.2016р. між  позивачем та відповідачем Договір №ВКС-1387 для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ «Промтоварний ринок» по вул. Рожевій №4970 є припиненим з 31.05.2019р., внаслідок закінчення терміну, на який його було укладено.   
		Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		Згідно із ст.765 ЦК України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
		Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. 
		Згідно із  п.2.4.7. Договору №ВКС-1387 при припиненні дії договору  або його розірванні відповідач зобов`язана звільнити виділену територію від майна, розміщеному на ній.
		Матеріалами справи підтверджується (та не спростовано відповідачем), що  ФОП    Гоголь О.А торговельне місце №4970 не звільнила, чим  чинить перешкоди у користуванні належним позивачу майном. 
		Оскільки Договір №ВКС-1387 припинив свою дію 31.05.2019р.,  у відповідача наразі   відсутні будь-які правові підстави для користування  торговельним місцем №4970 та суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги Міністерства оборони України про усунення перешкод.
		Доводи апеляційної скарги ФОП Гоголь О.А. колегія суддів відхиляє з огляду наступного.
		Відповідач з посиланням на правову позицію, викладену у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі №916/1668/18 від 27.05.2020р. наполягає на тому, що Договір №ВКС-1387 є наразі продовженим, оскільки орендодавець  протягом місяця після 31.05.2019р. не  висловив своїх заперечень проти продовження дії договору.
		Цією постановою скасовані постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019р. та рішення Господарського суду Одеської області від 19.08.2019р. у справі №916/1686/18 та справу направлено на новий розгляду із вказівкою суду першої інстанції, що під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно повній мірі дослідити всі зібрані у справі докази, встановити дійсну підставу позову у цій справі, перевірити доводи скаржника про те, що договір №ВКС-1250 не       припинився, оскільки ФОП Хутак С.О. продовжує користуватися торгівельним місцем після закінчення строку дії цього договору та сплачувати орендну плату, а від орендодавця упродовж одного місяця після закінчення строку договору №ВКС-1250 не надійшло письмових заперечень проти продовження дії договору на новий строк, надати належну правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, всебічно і повно з`ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
		Таким чином, викладене апелянтом тлумачення  змісту цієї постанови є помилковим, адже вона не містить подібної позиції щодо застосування норм права.
		Позивач, в свою чергу, посилається на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 03.06.2020р. у справі №916/1666/18, в якій зазначено, що орендодавець має право як після закінчення дії договору так і до закінчення дії повідомити орендаря про небажання продовжувати дію договору.
		Як зазначила об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020р. у справі №910/4450/19, подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин та об`єкт (предмет).
		За висновками Великої Палати Верховного Суду, подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм. При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (п. 32 постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16; п. 38 постанови від 25.04.2018 у справі №925/3/7, п. 40 постанови від 25.04.2018 у справі №910/24257/16). Такі ж висновки були викладені у постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі №910/8956/15 та від 13.09.2017 року у справі №923/682/16.
		Отже, під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (п. 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; п. 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц).
		Разом з цим  відповідно до ч.7  ст.75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.
		Згідно із ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. 
		При цьому, Верховний Суд неодноразово зазначав, що     під час вирішення подібних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.
		З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів враховує правову позицію, викладену у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від  03.06.2020р. у справі №916/1666/18.
		 За таких обставин  доводи апеляційної скарги  ФОП Гоголь О.А. не спростовують правильність висновку місцевого господарського суду  наявність відсутність  підстав для задоволення позову виходячи із встановлення обставини припинення 31.05.2019р. дії Договору від  01.12.2016р.  
		Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		В процесі апеляційного розгляду справи колегією суддів не встановлено порушення норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права для виходу за межі доводів апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги відхилені судом апеляційної інстанції, тому   рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2021р.  залишається без змін як ухвалене у відповідності до норм матеріального та процесуального права відповідно до ст.276 ГПК України.
		Відповідно до п.4 ч.1 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
		В даному випадку витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення від 17.03.2021р.), покладаються на скаржника, оскільки вимоги апеляційної  скарги відхилені у повному обсязі.
		Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, колегія суддів -
		ПОСТАНОВИЛА:
		Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2021р. у справі №916/3210/20  залишити без змін.
		Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ФОП Гоголь О.А.
		 
		Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.
		Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст.286,287 ГПК України.
		Повний текст постанови складено  14   червня 2021 року. 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                      М.А. Мишкіна
		 
		 
		Суддя                                                                                          О.Ю. Аленін
		 
		 
		          Суддя                                                                                          Л.В. Лавриненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...