Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/19294/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування видів г.д.; нагляду у сфері г.д.; реалізації державної регуляторної політики у сфері г.д.; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки.
Надіслано для оприлюднення: 14.06.2021. Зареєстровано: 15.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.06.2021.
Дата набрання законної сили: 08.06.2021
Номер судового провадження: A/855/10017/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/19294/20                                                                       Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  08 червня 2021 року                                                                                            м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Романович І.І., за участі представника позивача Сотника А.М., представника відповідача Щекуна О.А., третьої особи-1 Гавриленко В.В., представника третіх осіб Музики Ю.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національного антикорупційного бюро України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Національного антикорупційного бюро України до Міністерства юстиції України, треті особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення
		                    
		                                                     В С Т А Н О В И В : 
		 
		Історія справи.
		17.08.2020 Національне антикорупційне бюро України (надалі - НАБУ) звернулось до суду з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України № 2 від 27.05.2020 та рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України № 3 від 27.05.2020.
		Позовні вимоги вмотивовані тим, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000889 і від сторони захисту надійшов висновок комісійної судово-економічної експертизи № 1-13/09/2018-се від 13.09.2018, складений експертами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ТОВ «Дослідницький інформаційно-консультаційний центр», який позивач вважає таким, що складений в порушення п.2.3 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, оскільки експерти вийшли за межі їх спеціальних знань, дослідили питання, які є процесуальними, неправильно виклали обставини вказані в ухвалі слідчого судді  та вирішили питання, які стосуються права.
		Позивач зазначив, що з вказаного приводу звернувся до відповідача з листами щодо проведення рецензування експертного висновку та про винесення на розгляд Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності експертів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , проте спірними рішеннями останні не були притягнуті до відповідальності, що на думку позивача є протиправним.  
		Позивач наголосив, що проаналізувавши спірні рішення встановив, що дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України не надано належної оцінки діям судових експертів і не взято до уваги деякі листи, які додавались до листів НАБУ з приводу притягнення експертів до відповідальності.
		Позивач вважає, що спірні рішення прийнято з порушенням норм законодавства і є такими, що підлягають скасуванню в судовому порядку.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2020 до участі у справі залучено судового експерта ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
		Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.202 у задоволені позовних вимог відмовлено у повному обсязі. 
		Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено обґрунтованість позовних вимог, а спірні рішення відповідають приписам ч.2 ст.2 КАС України.  
		Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що вважає його незаконним, необґрунтованим та  таким, що підлягає скасуванню.
		Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви, зокрема, що спірні рішення прийняті з порушенням чинного законодавства,  є необґрунтованими, прийняті без урахування усіх обставин, без належної вмотивованості, при вирішенні питань під № 6, 7 та 8 вирішили питання права, що є недопустимими. 
		Окремо апелянт наголосив, що фактично суд першої інстанції у своєму рішення  не проаналізував правомірність дій дисциплінарної палати під час розгляду скарг, не надав юридичну оцінку  рішенням дисциплінарної палати щодо правомірності з`ясування обставин про наявність або відсутність складу дисциплінарного проступку в діях експертів.
		          Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.
		          Відповідачем та представником третіх осіб подано відзиви, в яких вказано про правильність висновків суду першої інстанції, про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
		У судовому засідання представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та на запитання суду пояснив, що доводи позивача ґрунтуються лише з непогодженням з висновками викладених у спірних рішеннях про не притягнення третіх осіб до дисциплінарної відповідальності.
		Представник відповідача, представник третіх осіб та третя особа ОСОБА_1 заперечували проти задоволення апеляційної скарги. 
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи,  колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		 
		Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
		13.09.2018 судовими експертами Гавриленко В.В та ОСОБА_2 на підставі листа-заяви адвоката Ніколаєнко І.І. від 11.06.2018 та договору № 1106-2018/STE31.8-72-Д-18 на проведення судово-економічної експертизи був складений Висновок комісійної судово-економічної експертизи № 1-13/09/2018-се з приводу восьми питань (т.1.а.с.58-121).
		Вказаний висновок надійшов до НАБУ в межах досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000889.
		Протягом червня 2019 по березня 2020 позивач звертався до Міністерства юстиції України з листами про проведення рецензування вищезазначеного висновку та про внесення на розгляд Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України питання притягнення до дисциплінарної відповідальності з анулюванням свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджено листами № 0413-022/20504 від 24.06.2019, № 0413-022/23471 від 17.07.2019, № 0413-022/7554 від 25.02.2020 та № 0413-022/10325 від 16.03.2020  (т.1 а.с.30, 32, 39, 35).
		09.04.2020 рішеннями дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України були відкриті дисциплінарні провадження відносно судових експертів ОСОБА_1  та ОСОБА_2 (т.1 а.с.247).
		23.04.2020 старшим науковим співробітником сектору економічних досліджень лабораторії товарознавчих та економічних досліджень Львівського НДІСЕ, судовим експертом ОСОБА_3 вищого кваліфікаційного класу з правом проведення судових експертиз економічного виду досліджень за спеціальностями 11.1 «Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності», 11.2 «Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій», 11.3 «Дослідження документів фінансово-кредитних операцій», за результатами аналізу Висновку складено довідку.
		05.05.2020 судові експерти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали заперечення щодо висновків, висловлених в довідці судового експерта ОСОБА_3 Львівського НДІСЕ від 23.04.2020 (т.2 а.с. 34) з проведення аналізу висновку комісійної судово-економічної експертизи № 1-13/09/2018-се від 13.09.2018 (т.1 а.с249-т.2 с.с.8).
		27.05.2020 за результатами проведених дисциплінарних проваджень дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України прийнято рішення № 3 та рішення № 2, згідно яких вирішено судових експертів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності не притягувати (надалі- рішення № 2 та № 3, т.1 а.с.237, 242).
		Відповідно до рішення № 2 комісією було встановлено, що Дисциплінарна палата Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України розглянула питання дисциплінарної відповідальності судового експерта ОСОБА_2 та документи: рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 09.04.2020 про відкриття дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_2 ; лист старшого детектива - керівника Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України  Клименка О.В. від 25.02.2020 № 0413-022/7554 (вх. від 27.02.2020 № 4808-26-20) щодо можливого допущення судовими експертами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порушення вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз під час виконання висновку комісійної судово-економічної експертизи від 13.09.2018 № 1-13/09/2018-се, та додатки до нього, зокрема, копію Висновку; додатковий лист старшого детектива - керівника Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Клименка О.В. від 16.03.2020 № 0413-022/10325 (вх. від 06.04.2020 № 7346-26-20), довідку за результатами аналізу Висновку від 23.04.2020 (вх. від 24.04.2020 № 31308-61-20), складену судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (далі - Львівський НДІСЕ), пояснення судового експерта ОСОБА_2 (вх. від 16.04.2020 № 11315-33-20), заперечення судового експерта Костєня О.О. щодо результатів аналізу Висновку, викладеного у довідці Львівського НДІСЕ від 04.05.2020 № 04/05-2020 (вх. від 05.05.2020 № 12680-33-20), додатковий лист судового експерта Костеня О.О. від 19.05.2020 № 19/05-2020 (вх. від 25.05.2020 № 14505-33-20) щодо надання витягів з висновків, проведених іншими експертними установами з аналогічних питань, що й досліджувались у Висновку, зокрема Сумським відділенням Харківського НДІСЕ, Київським НДІСЕ та Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України.
		В рішенні № 2 зазначено, що в ході перевірки та обговорення членами дисциплінарної палати було вирішено про відсутність порушення експертом ОСОБА_2 при наданні відповідей на питання під № 1, 3, 5 Висновку положень  Інструкції № 53/5, Інструкції № 3505/5, як наслідок відсутні підстави для дисциплінарної відповідальності. 
		Відповідно до змісту рішення № 3 Дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України було розглянула питання дисциплінарної відповідальності судового експерта ОСОБА_1 та документи: рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 09.04.2020 про відкриття дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 ; лист старшого детектива - керівника Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Клименка О.В. від 25.02.2020 № 0413-022/7554 (вх. від 27.02.2020 № 4808-26-20) щодо можливого допущення судовими експертами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порушення вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз під час виконання висновку комісійної судово-економічної експертизи від 13.09.2018 № 1-13/09/2018-се, та додатки до нього, зокрема, копію Висновку; додатковий лист старшого детектива - керівника Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Клименка О.В. від 16.03.2020 № 0413-022/10325 (вх. від 06.04.2020 № 7346-26-20), довідку за результатами аналізу Висновку від 23.04.2020 (вх. від 24.04.2020 № 31308-61-20), складену судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (далі - Львівський НДІСЕ), пояснення судового експерта Гавриленко В.В.(вх. від 16.04.2020 № 11315-33-20), заперечення судового експерта Гавриленко В.В. щодо результатів аналізу Висновку, викладеного у довідці Львівського НДІСЕ від 04.05.2020 № 04/05-2020 (вх. від 05.05.2020 № 12680-33-20), додатковий лист судового експерта Гавриленко В.В. від 19.05.2020 № 19/05-2020 (вх. від 25.05.2020 № 14505-33-20) щодо надання витягів з висновків, проведених іншими експертними установами з аналогічних питань, що й досліджувались у Висновку, зокрема Сумським відділенням Харківського НДІСЕ, Київським НДІСЕ та Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України.
		В рішенні № 3 зазначено, що в ході перевірки та обговорення членами дисциплінарної палати ЦЕКК було вирішено про відсутність підстав для притягнення експерта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
		Вказані обставини підтверджені належним, достатніми та допустимими доказами, і не є спірними.
		 
		Нормативно-правове обґрунтування.
		 
		Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються  Конституцією України,  Кримінальним процесуальним кодексом України,  Законом України «Про судову експертизу»  (в тексті - Закон), «Положенням про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів» (альтернативно - Положення), «Інструкцією про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах», затв.  Наказ Міністерства юстиції України 12.12.2011 № 3505/5 (у редакції  наказу Міністерства юстиції України від 07.09.2015 № 1659/5), «Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).    
		Закон України «Про судову експертизу»  визначає правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об`єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки.
		Відповідно до ст.ст. 1-4, 7, 7-1, 8, 10, 12, 13, 14, 16 Закону, судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
		Законодавство України про судову експертизу складається із цього  Закону, інших нормативно-правових актів.
		Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження.
		Незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються: визначеним законом порядком призначення судового експерта; забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи; існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду; кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків; можливістю призначення повторної судової експертизи; присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.
		Судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи, а в інших випадках - також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
		До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
		Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
		Організація науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності та організаційно-управлінські засади діяльності державних спеціалізованих установ покладаються на міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність.
		Методики проведення судових експертиз (крім судово-медичних та судово-психіатричних) підлягають атестації та державній реєстрації в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
		Міністерство юстиції України забезпечує видання міжвідомчого науково-методичного збірника "Криміналістика та судова експертиза".
		Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань.
		До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.
		До фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього  Закону  щодо гарантій, прав, обов`язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень  розділу III цього Закону.
		Незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи судовий експерт зобов`язаний: 1) провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок; 2) на вимогу особи або органу, які залучили експерта, судді, суду дати роз`яснення щодо даного ним висновку; 3) заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі. Інші обов`язки судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.
		Незалежно від виду судочинства судовий експерт має право: 1) подавати клопотання про надання додаткових матеріалів, якщо експертиза призначена судом або органом досудового розслідування або ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи; 2) вказувати у висновку експерта на виявлені в ході проведення судової експертизи факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання; 3) з дозволу особи або органу, які призначили судову експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих чи судових дій і заявляти клопотання, що стосуються предмета судової експертизи; 4) подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують права судового експерта; 5) одержувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням; 6) проводити на договірних засадах експертні дослідження з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, з урахуванням обмежень, передбачених законом. Інші права судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.
		Судовий експерт на підставах і в порядку, передбаченими законодавством, може бути притягнутий до юридичної відповідальності.
		Відповідно до статті  17 Закону, для присвоєння та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів створюються експертно-кваліфікаційні комісії при міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність.
		До складу експертно-кваліфікаційних комісій входять найбільш досвідчені фахівці та науковці, які мають кваліфікацію судового експерта та стаж практичної роботи за спеціальністю не менше п`яти років. Серед них має бути не менше двох фахівців тієї експертної спеціальності і того класу, з яких комісія проводить атестацію, присвоює кваліфікацію судового експерта або кваліфікаційний клас, а також фахівець з процесуальних питань судової експертизи.
		Порядок присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям чи позбавлення кваліфікації судового експерта фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, визначається Міністерством юстиції України. З цією метою при Міністерстві юстиції України створюється Центральна експертно-кваліфікаційна комісія, яка діє відповідно до положення про неї, що затверджується Міністерством юстиції України.
		Відповідно, для позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів створюються експертно-кваліфікаційні комісії при міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність
		При цьому порядок позбавлення кваліфікації судового експерта фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, визначається Міністерством юстиції України, з метою чого при Міністерстві юстиції України створюється Центральна експертно-кваліфікаційна комісія, яка діє відповідно до положення про неї, що затверджується Міністерством юстиції України.
		«Положенням про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України (надалі - ЦЕКК) та атестацію судових експертів» закріплені організаційні засади, завдання та порядок діяльності Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України; порядок підготовки та стажування фахівців, які мають намір отримати або підтвердити кваліфікацію судового експерта; порядок проведення атестації з метою присвоєння та підтвердження кваліфікації судового експерта в ЦЕКК; порядок видачі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, його дубліката, переоформлення та анулювання свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта; порядок тимчасового припинення здійснення судово-експертної діяльності та її поновлення; порядок розгляду питань дисциплінарної відповідальності судових експертів.
		ЦЕКК є колегіальним органом, що діє при Міністерстві юстиції України.
		Основними завданнями ЦЕКК є: 1) затвердження програм підготовки (стажування) працівників науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - НДУСЕ) та фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ; 2) вирішення питань щодо проходження підготовки працівниками НДУСЕ, фахівцями, які не є працівниками державних спеціалізованих установ та які мають намір отримати (підтвердити) кваліфікацію судового експерта; 3) проведення атестації з метою визначення рівня професійної підготовки працівників НДУСЕ, фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ та які мають намір отримати або підтвердити кваліфікацію судового експерта; 4) розгляд питання щодо присвоєння кваліфікаційного класу судового експерта працівникам НДУСЕ; 5) розгляд питань щодо анулювання свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта; 6) розгляд питань дисциплінарної відповідальності судових експертів.
		ЦЕКК діє у складі кваліфікаційної і дисциплінарної палат.
		Кваліфікаційна палата ЦЕКК виконує завдання, передбачені    підпунктами    2- 4 пункту 2 цього розділу.
		Дисциплінарна палата ЦЕКК виконує завдання, передбачені    підпунктами    5, 6 пункту 2 цього розділу.
		Порядок розгляду питань дисциплінарної відповідальності судових експертів врегульовано розд. VI Положення, згідно якого відповідно до    статті 14    Закону України «Про судову експертизу»  атестовані судові експерти за порушення вимог законодавства України про судову експертизу та/або методичних вимог під час проведення досліджень можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності.
		Процедура розгляду дисциплінарною палатою ЦЕКК питань дисциплінарної відповідальності судових експертів включає:
		порушення дисциплінарного провадження;
		прийняття рішення про притягнення або відсутність підстав для притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності.
		Підставою для розгляду питань щодо порушення дисциплінарного провадження є подання керівника Структурного підрозділу Мін`юсту.
		До подання додаються документи, що містять інформацію про можливі допущення судовим експертом порушення вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз.
		Документами, що містять інформацію про можливі допущення судовим експертом порушення вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз, є акти перевірок діяльності судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, звернення до Мін`юсту керівника НДУСЕ, а також звернення юридичних, фізичних осіб, які мають містити:
		повне найменування (власне ім`я, прізвище) особи, якою подається звернення, її місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (власне ім`я, прізвище) представника такої особи, якщо звернення подається представником, та підтвердження такого представництва;
		викладення обставин, які свідчать про конкретні порушення судовим експертом вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз;
		інформацію про те, що дані, про які йдеться у зверненні, отримані без порушення чинного законодавства.
		Якщо обставини, викладені у зверненні, стосуються порушень судового експерта, наявність яких підтверджується інформацією, зазначеною у висновку експерта, до звернення обов`язково додається якісна копія цього висновку.
		Якщо звернення не відповідає вимогам, встановленим цим пунктом, воно не підлягає розгляду дисциплінарною палатою ЦЕКК.
		За результатами розгляду подання та доданих до нього документів дисциплінарна палата ЦЕКК приймає одне з таких рішень: не порушувати дисциплінарне провадження; відкрити дисциплінарне провадження.
		Дисциплінарне провадження не порушується у разі, якщо: висновок експерта раніше підлягав аналізу; перевірка інформації, викладеної у документах, доданих до подання, потребує проведення повторного огляду об`єкта дослідження, вивчення матеріалів та документів, наданих експерту для проведення експертизи, зіставлення їх з документами, зазначеними у висновку, тощо, що по суті є повторною експертизою.
		У разі порушення дисциплінарного провадження дисциплінарна палата ЦЕКК може прийняти рішення про витребування пояснення у судового експерта та/або проведення аналізу висновку експерта, інформація в якому є предметом оскарження, з метою перевірки відповідності висновку вимогам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методикам проведення судових експертиз та доручити здійснення аналізу члену (членам) дисциплінарної палати ЦЕКК або НДУСЕ.
		Метою аналізу висновку не є його спростування чи підтвердження.
		Для проведення аналізу висновок експерта знеособлюється шляхом ретушування даних щодо суб`єктів призначення та проведення експертизи, учасників справи (провадження), а також інших відомостей, що не можуть бути розголошені відповідно до вимог законодавства.
		Аналіз висновку здійснюють судові експерти, які мають кваліфікацію судового експерта з тієї експертної спеціальності, за якою складено висновок, що підлягає аналізу, та не менше ніж трирічний стаж експертної роботи.
		За результатами аналізу висновку складається довідка за зразком згідно з    додатком 12    до цього Положення. Довідка складається на кожний висновок, щодо якого проведено аналіз. Строк проведення аналізу висновків не може перевищувати 14 календарних днів.
		За наслідками розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта дисциплінарна палата ЦЕКК приймає одне з таких рішень: 1) притягнути судового експерта до дисциплінарної відповідальності та застосувати відповідне дисциплінарне стягнення; 2) не притягувати судового експерта до дисциплінарної відповідальності.
		Рішення дисциплінарної палати ЦЕКК складається з: 1) вступної частини із зазначенням: дати засідання та номера рішення; складу дисциплінарної палати ЦЕКК; прізвища та ініціалів судового експерта, стосовно якого розглядалось питання дисциплінарної відповідальності, відомостей про його присутність або відсутність на засіданні; 2) описової частини із зазначенням: змісту питання, що розглядалось дисциплінарною палатою ЦЕКК; переліку документів, що розглядались на засіданні; результатів перевірки інформації про порушення судовим експертом вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз; змісту пояснень судового експерта; 3) мотивувальної частини із зазначенням: встановлених обставин з посиланням на досліджені дисциплінарною палатою ЦЕКК документи, матеріали та пояснення судового експерта; мотивів, з яких дисциплінарна палата ЦЕКК дійшла висновку щодо притягнення/не притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності; нормативно-правових актів та/або методик проведення судових експертиз, якими керувалася дисциплінарна палата ЦЕКК під час прийняття рішення; 4) резолютивної частини із зазначенням: суті рішення за результатами розгляду із зазначенням дисциплінарного стягнення в разі його застосування; прізвищ, ініціалів та підписів членів дисциплінарної палати ЦЕКК, які брали участь у засіданні.
		До судових експертів можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення: 1) попередження; 2) призупинення дії Свідоцтва (на строк від 6 місяців і більше); 3) позбавлення кваліфікації судового експерта; 4) пониження кваліфікаційного класу судового експерта (щодо судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України).
		При обранні виду дисциплінарного стягнення дисциплінарна палата ЦЕКК повинна врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку, обставини, за яких вчинено проступок, і результати роботи судового експерта за попередні роки.
		Рішення дисциплінарної палати ЦЕКК про притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.
		Згідно Переліку видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України, видами та підвидами судових експертиз є, зокрема, економічна (№ з/п 27), яка включає в себе (види експертних спеціальностей): дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності; дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій; дослідження документів фінансово-кредитних операцій.
		Тобто, на дисциплінарну палату ЦЕКК покладено виконання завдань пов`язаних, зокрема, з розглядом питань дисциплінарної відповідальності судових експертів.
		Підставою для проведення експертиз відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або письмове звернення потерпілого чи сторони захисту кримінального провадження (далі - документ про призначення експертизи (залучення експерта)), у якому обов`язково зазначаються реквізити, перелік питань, поставлених експерту, а також об`єкти, що підлягають дослідженню. Підставою для проведення експертного дослідження є письмова заява (лист) замовника (юридичної або фізичної особи) з обов`язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв`язанню, а також об`єктів, що надаються
		До основних видів експертиз відносяться, у тому числі: економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.
		Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.
		Під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо.
		Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта.
		Згідно розділу І «Науково-методичних рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» до основного виду (підвиду) експертизи відноситься економічна експертиза.
		В силу вимог    «Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах», затвердженої  наказом Міністерства юстиції України від 12 грудня 2011 року № 3505/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2011 року за № 1431/20169 (за рішенням - Інструкція), вона визначає особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах (далі - судовий експерт), а також порядок здійснення контролю за дотриманням цими експертами вимог нормативно-правових актів, що регулюють питання судово-експертної діяльності.
		Призначення судових експертиз та експертних досліджень судовим експертам, їх обов`язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному  Кримінальним процесуальним кодексом України,  Цивільним процесуальним кодексом України,  Господарським процесуальним кодексом України,  Кодексом адміністративного судочинства України,  Кодексом України про адміністративні правопорушення,  Митним кодексом України,  Законами України «Про судову експертизу», «;Про виконавче провадження», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженими  наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за № 705/3145 (із змінами), а також іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи та цією Інструкцією.
		Ця Інструкція поширюється на судових експертів, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах та внесені до державного Реєстру атестованих судових експертів.
		Судовий експерт здійснює свою діяльність з певного виду експертної спеціальності на підставі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, виданого Міністерством юстиції України відповідно до Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженого  наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2015 року № 301/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 березня 2015 року за № 249/26694.
		Залежно від характеру звернення за результатами його виконання відповідно до вимог процесуального законодавства України та    Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої  наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за № 705/3145 (із змінами), складаються такі підсумкові документи: «Висновок експерта», «Висновок експертного дослідження», «Повідомлення про неможливість надання висновку», які виготовляються у двох примірниках, один з яких залишається у судового експерта.
		Контроль за організацією діяльності судових експертів здійснюється шляхом перевірки дотримання ними вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методик проведення судових експертиз (далі - перевірка).
		Перевірка здійснюється Міністерством юстиції України та його міжрегіональними територіальними органами із залученням судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - НДУСЕ).
		Міжрегіональні територіальні органи здійснюють такі види перевірок: планова перевірка діяльності судового експерта; позапланова контрольна перевірка діяльності судового експерта; перевірка відповідності робочого місця.
		Міністерство юстиції України здійснює перевірку діяльності судового експерта за обґрунтованими зверненнями юридичних і фізичних осіб, в яких викладено обставини, що свідчать про конкретні порушення судовим експертом вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз. Така перевірка здійснюється відповідно до Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого  наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2015 року № 301/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 04 березня 2015 року за № 249/26694.
		Якщо за результатами перевірки у діяльності судового експерта виявлено порушення вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз, Міністерство юстиції України виносить результати перевірки на розгляд Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України відповідно до Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого  наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2015 року № 301/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 04 березня 2015 року за № 249/26694.»
		 
		 
		Висновки суду апеляційної інстанції.
		Системний аналіз вищевказаних норм дає можливість зробтити висновок, що чинним законодавством визначений певний порядок подачі скарги на дії судового експерту, а на дисциплінарну палату ЦЕКК покладено виконання завдань пов`язаних, зокрема, з розглядом питань дисциплінарної відповідальності судових експертів. Так, дисциплінарна палата ЦЕКК у разі встановлення з боку судового експерта порушень вимог чинного законодавства приймає рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності і таке рішення може бути оскаржено в судовому порядку.
		Проте, чинним законодавством  передбачено, що у разі не згоди з висновком експерта можливо проведення та призначення повторної експертизи з дослідженням того самого об`єкта і для вирішення ті самих питання, що й були постановлені для вирішення про проведенні первинного дослідження. 
		Позовні вимоги вмотивовано тим, що позивач не згоден з Висновком комісійної судово-економічної експертизи № 1-13/09/2018-се від 13.09.2018 складених третіми особами, отже й спірні рішення є необгрунтвоаними. При цьому позовач не мотивує позовні вимоги тим, що відповідач при прийнятті рішення діяв не в межах та у не у спосіб визначений законом.
		З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимог є необґрунтованими, позивач не довів їх обґрунтованість, а спірні рішення прийняті на підставі дослідження обставин справи, які мають значення для вирішення питання про притягнення судових експертів до дисциплінарної відповідальності, з витребуванням необхідних додаткових документів і пояснень судових експертів, аналізом всієї інформації, тому є обґрунтованими і вмотивованими, і відповідають приписам ч.2 ст.2 КАС України, прийнятими з урахуваннм вищевказаних норм Закону, Положення та Інструкцій.
		Отже, доводи апелянта з цього приводу, що спірні рішення є незаконними, невмотивованими і таким, що прийняті без урахуванням усіх обставин, спростовуються змістом самих спірних рішень.
		Доводи апелянта, що спірні рішення є незаконними, оскільки прийняті з порушенням чинного законодавства, колегія суддів вважає їх такими, що не заслуговують уваги, оскільки в ході слухання справи представник позивача не зазначав, яка норма закону чи підзаконного акту була порушена відповідачем в ході дисциплінарного провадження та при прийнятті спірних рішень.
		Щодо доводів апелянта, що судові експерти при експертому дослідженні  вийшли за межі їх спеціальних знань, дослідили питання, які є процесуальними, і вирішили питання, які стосуються права, колегія судді зазначає, що відповідно до вимог чанного законодавства, зокрема ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, внаслідок чого, визнання протиправними спірних рішень, які прийнятті колегіальним органом, шляхом голосування, з дослідженням обставин справи, є втручанням у дискримінаційні повноваження певного орагну.
		Правильно зазначено судом першої інстанції, що суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо    вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, суд є правозастосовуючим органом, тобто, не створюючи нових правових норм, не підміняючи собою органи виконавчої та законодавчої влади, на підставі закону у встановленому процесуальним законом порядку вирішує справи.
		Окремо, колегія суддів зазначає, що вважає про відсутність підстав для закриття провадження у цій справі, з огляду на судову практику у справах 826/2169/17, 800/554/17, через те, що позивач мотивував позовні вимоги тим, що спірні рішення є не вмотивованими і  необгурнтованими, що є порушенням законодавства. 
		Щодо всіх інших доводів апелянта, колегія суддів також їх відхиляє як необґрунтовані при цьому приймаює до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому зазначено «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…». 
		Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшл до висновку, що апеляційна скарга позивача є необгрунтвоаною, доводи апелянта не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
		Отже, колегія суддів вирішила згідно  ст. 316 КАС України  залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Повний текст постанови виготовлено 14.06.2021.
		          Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
		                                        
		                                             П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Національного антикорупційного бюро України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2021 р. - залишити без задоволення.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Національного антикорупційного бюро України до Міністерства юстиції України, треті особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без змін.
		Постанова  суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		                                                                                                                                                                                                                                           
		 
		Колегія суддів:                                                                                              О.В. Карпушова  
		 
		                                                                                                             Л.В. Губська
		 
		                                                                                                              О.В. Епель

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...