Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 350/1746/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.06.2021.
Дата набрання законної сили: 07.06.2021
Номер судового провадження: 51-2182км20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018090220000238

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Ухвала
		7 червня 2021 року
		м. Київ
		справа № 350/1746/18
		провадження № 51- 2182кмо20
		 
		 
		Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
		 
		головуючого  ОСОБА_1 , суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		 
		за участю: 
		секретаря судового засідання  ОСОБА_7 ,
		прокурора  ОСОБА_8 , 
		захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		засудженого ОСОБА_11 , 
		 
		розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_11 на вирок Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2019року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 27 січня 2020 року в кримінальному провадженні № 12018090220000238 за обвинуваченням 
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Долини Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі  КК).
		Вироком Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2019року ОСОБА_11 засуджено за ч. 1 ст.286КК до покарання у виді штрафу в розмірі 3400 грн. 
		 
		Постановлено стягнути з ОСОБА_11 на користь потерпілого ОСОБА_12 61 698 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 20 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
		 
		Вирішено питання щодо долі речових доказів та стягнення процесуальних витрат.
		 
		За вироком суду ОСОБА_11 визнано винуватим у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
		 
		Як визнав суд, 3 липня 2018 року близько 16:00 ОСОБА_11 , керуючи автомобілем «Mерседес Бенц Віто», р.н. НОМЕР_1 , та виконуючи маневр повороту ліворуч з головної на другорядну дорогу на нерегульованому перехресті доріг Н-10 та Т0902 у с. Креховичі Рожнятівського району Івано-Франківської області, порушив вимоги п. 1.3, пп. «б» п. 2.3, п. 10.1, п. 16.13 Правил дорожнього руху (далі  ПДР): не був уважним, не врахував дорожню обстановку перед зміною напрямку руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не надав переваги в русі автомобілю «Рено Меган», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_13 , що рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку, створив йому перешкоду,не впорався з керуваннямі допустив зіткнення з вказаним автомобілем, внаслідок чого пасажир останнього ОСОБА_14 отримав тілесніушкодженнясередньої тяжкості. 
		 
		Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 27 січня 2020 року вирок щодо ОСОБА_11 залишено без змін.
		 
		Засуджений ОСОБА_11 подав касаційну скаргу, в якій порушує питання про скасування вироку Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2019року та ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 27 січня 2020 року і призначення нового розгляду в суді першої інстанції на підставі істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Вказує на неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Стверджує, що дорожньо-транспортна пригода (далі  ДТП) сталася з вини водія автомобіля «Рено Меган», який порушив вимоги пунктів 12.1 та 12.3 ПДР. Зазначає, що повідомлення про підозру у кримінальному провадженні вручено йому неуповноваженою особою, що унеможливлює з`ясування питання про дотримання органом досудового розслідування строків досудового розслідування, оцінки доказів з точки зору їх допустимості та ухвалення обвинувального вироку. Вважає, що суд першої інстанції неправильно вирішив цивільний позов і стягнув із нього на користь потерпілого матеріальну шкоду, завдану здоров`ю потерпілого, оскільки ця шкода згідно з договором автоцивільної відповідальності підлягала стягненню зі страхової компанії. Також вважає, що рішення про стягнення з нього на користь потерпілого 20000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди було прийнято місцевим судом без належного врахування обставин ДТП та часткового відшкодування завданої шкоди. На думку засудженого, при перегляді вироку за апеляційними скаргами сторони захисту суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив наведених у них доводів та не дав на них вичерпних відповідей.
		 
		Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 лютого 2021 року кримінальне провадження за вказаною касаційною скаргою засудженого ОСОБА_11 на підставі ч. 2 ст. 434-1 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК) було передано на розгляд об`єднаної палати Верховного Суду.
		 
		Таке рішення колегія суддів прийняла у зв`язку з тим, що вважала за необхідне відступити від висновків про застосування норм права в подібних правовідносинах, викладених у постановах колегій суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16 січня 2020 року (справа № 756/399/18, провадження № 51-4731км19), від 29 жовтня 2019 року (справа № 133/1041/17, провадження № 51-2909км19), від 30 серпня 2018 року (справа № 732/865/16-к, провадження № 51-2568км18) та від 17 жовтня 2019 року (справа № 401/1688/17, провадження № 51-8184км18).
		 
		Заслухавши доповідь судді, думку учасників судового провадження щодо наявності підстав для розгляду провадження об`єднаною палатою, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів об`єднаної палати дійшла таких висновків. 
		 
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 434-1 КПК суд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає таке кримінальне провадження на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи іншої об`єднаної палати.
		 
		Зі змісту наведеної норми процесуального права випливає, що законодавцем сформульовано конкретні умови, наявність сукупності яких слугує підставою для передачі кримінального провадження на розгляд об`єднаної палати. Зокрема, такими обов`язковими умовами є: 1) необхідність відступити від висновку, викладеного враніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої судової палати або у складі іншої палати; 2) подібність правовідносин, за яких було неоднаково застосовано норми права.
		При передачі матеріалів провадження на розгляд об`єднаної палати колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду не дотрималась зазначених вимог закону.
		 
		Передаючи дане кримінальне провадження на розгляд об`єднаної палати, колегія суддів Першої судової палати ККС ВС висловила міркування, що рішення місцевого суду у вироку про стягнення завданої шкоди із засудженого, а не зі страховика у вказаному кримінальному провадженні не суперечить вимогам цивільного законодавства, протевважала за необхідне відступити від правового висновку, викладеного раніше в постановах ККС ВС, оскільки за подібних правовідносин у них прийнято різні рішення, однак з посиланням в усіх випадках на постанову Великої Палати Верховного Суду від 4липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц.
		 
		Водночас у рішенні про передачу кримінального провадження на розгляд об`єднаної палати колегія суддів не вказує, від якого саме висновку і щодо застосування якої саме норми права вважає за необхідне відступити.
		 
		Зокрема, у постановах колегії суддів Другої судової палати КК ВС від 16 січня 2020 року (справа № 756/399/18, провадження № 51-4731км19) та від 29 жовтня 2019 року (справа № 133/1041/17, провадження № 51-2909км19) рішення нижчестоящих судів про покладення обов`язку відшкодування матеріальної шкоди на засудженого, відповідальність якого була застрахована, скасовано в частині вирішення цивільного позову укримінальному провадженні і призначено новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. 
		 
		У вказаних судових рішеннях не сформульовано правового висновку, а лише констатовано, що суди першої та апеляційної інстанцій у ході розгляду справи не врахували при вирішенні окресленого питання положення правового висновку, викладеного в пункті 69 постанови Великої Палати Верховного Судувід 4липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, який має такий зміст: «У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку».
		 
		Так само відсутній правовий висновок і в постановах колегій суддів Другої судової палати ККС ВС від 30 серпня 2018 року (справа № 732/865/16-к, провадження № 51-2568км18) та від 17 жовтня 2019 року (справа № 401/1688/17, провадження № 51-8184км18), якими були залишені без задоволення касаційні скарги страхових компаній на судові рішення про стягнення з них матеріальної та моральної шкоди, завданої потерпілому внаслідок ДТП. У вказаних постановах також міститься посилання на застосування вже згадуваного правового висновку Великої Палати. 
		 
		Таким чином, посилаючись в ухвалі про передачу кримінального провадження на розгляд об`єднаної палати на необхідність відступу від правового висновку, викладеного раніше в зазначених рішеннях ККС ВС, колегія суддів Першої судової палати фактично порушила питання, яке наразі не може бути предметом розгляду об`єднаної палати і підлягає вирішенню при перегляді цього кримінального провадження в порядку касаційної процедури за правилами статей 433, 434КПК. 
		 
		Той факт, що всі згадані судові рішення, попри їхній різний зміст, містять посилання на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду про застосування норм цивільного та цивільного процесуального права, не є підставою для розгляду кримінального провадження об`єднаною палатою, оскільки це суперечитиме принципу правової визначеності, а також обумовлюватиме вихід за межі повноважень касаційної процедури ККС ВС, у межах якої не можливе заперечення правильності висновків Великої Палати Верховного Суду з питань застосування норм права цивільної юрисдикції. 
		 
		Непогодження колегії суддів, яка передала провадження на розгляд об`єднаної палати, із вказаними постановами касаційного суду фактично є непогодженням з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 4липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц.
		 
		Колегія суддів об`єднаної палати також вважає за необхідне звернути увагу на судові рішення Великої Палати Верховного Суду, у яких також містяться висновки про застосування цивільних та цивільних процесуальних норм, які узгоджуються з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц,і також мають бути враховані при вирішенні цивільного позову у кримінальному провадженні, якщо за обставинами провадження деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (постанови від 3 жовтня 2018 року, справа № 769/15471/15-ц; від 20 лютого 2020 року, справа № 753/15214/16-ц; від 12 грудня 2018 року, справа № 570/3439/16-ц). 
		 
		Єдність системи судоустрою забезпечується, у тому числі, єдністю судової практики (п. 4 ч. 4 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
		 
		Однією із функцій, а також завданням об`єднаної палати є необхідність сформувати обґрунтовану правову позицію щодо застосування конкретної норми права, яку було неправильно застосовано, й сприяти єдиному та правильному правозастосуванню в судовій практиці. При цьому забезпечення єдності практики є реалізацією принципу правової визначеності, який втілюється з додержанням загальних засад кримінального провадження, встановлених у ст. 7 КПК, шляхом однакового застосування тієї самої норми закону в подібних правовідносинах. Тобто завдання об`єднаної палати Верховного Суду  досягти у встановленому законом порядку юридичної визначеності у спірних правовідносинах і запобігти невизначеності в подібних ситуаціях.
		 
		Ураховуючи зазначене, колегія суддів доходить висновку, що ухвала колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 лютого 2021 року не містить передбачених ч. 2 ст. 434-1 КПК підстав для передачі провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_11 на вирок Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2019року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 27 січня 2020 року на розгляд об`єднаної палати, а тому кримінальне провадження підлягає поверненню на розгляд колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду для прийняття рішення по суті. 
		 
		Керуючись статтями 7 та 434-1 КПК, об`єднана палата Верховного Суду 
		 
		постановила:
		 
		Повернути матеріали провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_11 на вирок Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2019року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 27 січня 2020 року на розгляд колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду для прийняття рішення по суті. 
		 
		 
		Судді:
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3  
		 
		  ОСОБА_4   ОСОБА_5 
		 
		ОСОБА_6

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...