Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 715/145/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого.
Надіслано для оприлюднення: 15.06.2021. Зареєстровано: 15.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.06.2021.
Дата набрання законної сили: 16.07.2021
Номер судового провадження: 1-кп/715/55/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020260080000266

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 715/145/21 
		Провадження № 1-кп/715/55/21 
		 
		 
		В ИР ОК  
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		15.06.2021         смт. Глибока 
		Глибоцький районний суд Чернівецької області 
		у складі: головуючого судді ОСОБА_1 
		секретар судового засідання ОСОБА_2 
		учасники судового провадження:
		прокурор ОСОБА_3 
		захисник ОСОБА_4 
		обвинувачений ОСОБА_5 
		потерпіла ОСОБА_6 
		представник потерпілого ОСОБА_7 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020260080000266 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Снячів, Сторожинецького району, Чернівецької області та жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, пенсіонерки, з вищою освітою, вдови, раніше не судимої,-
		 В С Т А Н О В И В :
		В ніч на 03.08.2020 року у будинку АДРЕСА_1 настала смерть ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 у присутності його дружини ОСОБА_5 . Після цього, обвинувачена ОСОБА_5 не маючи наміру на поховання трупа її померлого чоловіка у порядку визначеному Законом України «Про поховання та похоронну справу», а маючи намір приховати факт його смерті, не повідомляючи нікому з близьких родичів ОСОБА_8 про цей факт та не інформуючи про нього органи державної влади і органи місцевого самоврядування в тім числі і правоохоронні органи, прийняла рішення самостійно таємно поховати труп свого чоловіка ОСОБА_8 у невідведеному для поховання місці і таким чином приховати даний факт.
		Так, ОСОБА_5 в ніч на 04.08.2020 року, порушуючи моральні норми і принципи суспільства та релігійні традиції щодо поховання тіл померлих осіб, при цьому демонструючи негативне ставлення до них, а також порушуючи ст.1 Закону України «Про поховання та похоронну справу», якою передбачене забезпечення належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого, за попередньою змовою з особою, матеріали справи відносно якої виділено в окреме провадження, винесли його труп з будинку де настала смерть та демонструючи своє негативне ставлення до суспільних принципів, які панують у сфері поховання людей, образливо ставлячись та грубо знущаючись на трупом ОСОБА_8 , завантажили його у багажне відділення автомобіля марки «ВАЗ- 2109» державний номерний знак НОМЕР_1 та відвезли до лісового масиву в межах адміністративної території с. Турятка Глибоцького району Чернівецької області, де викопали яму глибиною біля 1 метра, після чого витягнули труп ОСОБА_8 з багажного відділення вказаного автомобіля та кинули його у викопану яму обличчям донизу, після чого засипали землею.
		У подальшому, 05.08.2020 року ОСОБА_5 прибула до Глибоцького відділення поліції Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, за адресою: Чернівецька область смт. Глибока вул. 10-ї річниці Незалежності України, 9, достовірно знаючи що її чоловік ОСОБА_8 в ніч на ІНФОРМАЦІЯ_3 помер і що його тіло поховане у лісовому масиві в межах адміністративної території с. Турятка Глибоцького району Чернівецької області, заявила, що її чоловік ОСОБА_8 вранці 03.08.2020 року пішов з дому та не повернувся і зник безвісти. При цьому, відповідно до протоколу прийняття заяви від ОСОБА_5 про вчинене кримінальне правопорушення від 05.08.2020 року, вона була попереджена про настання кримінальної відповідальності у відповідності до ст.383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про злочин.
		За результатами розгляду заяви ОСОБА_5 від 05.08.2020 року про безвісне зникнення 03.08.2020 року її чоловіка ОСОБА_8 , слідчим у відповідності до ст.214 КПК України, відомості про безвісне зникнення ОСОБА_8 було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відповідно розпочате досудове розслідування по факту умисного вбивства ОСОБА_8 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
		12.10.2020 року у приміщенні Глибоцького відділення поліції Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, за адресою: Чернівецька область смт. Глибока вул. 10-ї річниці Незалежності України, 9, ОСОБА_5 під час проведення у відповідності до ст.ст.55, 56, 95, 104, 106, 223, 224 КПК України слідчим її допиту в якості потерпілої у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020260080000266, розпочатому 06.08.2020 року по факту умисного вбивства ОСОБА_8 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання у відповідності до ст.384 КК України, надала слідчому завідомо неправдиві показання.
		Зокрема, ОСОБА_5 , знаючи що її чоловік ОСОБА_8 в ніч на ІНФОРМАЦІЯ_3 помер і що його тіло поховане у лісовому масиві в межах адміністративної території с. Турятка Глибоцького району Чернівецької області, під час допиту її в якості потерпілої, умисно надала слідчому завідомо неправдиві показання та відповідно зазначила, що її чоловік ОСОБА_8 вранці 03.08.2020 року пішов з дому, а саме з будинку АДРЕСА_1 , додому не повернувся, зник безвісти і де він перебуває їй невідомо. Проведення зазначеного допиту ОСОБА_5 в якості потерпілої зафіксовано слідчим протоколом допиту потерпілої.
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнала повністю підтвердила обставини їх вчинення, вказувала на те, що чоловік помер раптово ввечері вдома під час сварки із сином, вона налякалася, тому прийняла таке рішення імпульсивно, дуже шкодує про вчинене. При цьому вказала на те, що повідомила про зникнення чоловік. Також вказувала на те, що в неї був душевний неспокій, тому вона повідомила слідчим органам де знаходиться тіло покійного чоловіка, після чого співпрацювала зі слідством. Попросила її суворо не карати. Цивільний позов потерпілої не визнала, вказувала на його безпідставність.
		Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вони з сестрою та братом шукали померлого ОСОБА_8 , вони не вірили, що він пропав, тому просили у обвинуваченої, щоб вона призналася, що з ним зробила. При цьому вказувала на те, що у покійного брата було 10 000 євро, які забрала обвинувачена. Просила призначити ОСОБА_5 суворе покарання пов`язане із позбавленням волі. Також зазначила, що смерть ОСОБА_8 та подальше приховання даного факту ОСОБА_5 справила на неї негативний вплив, завдали морального страждання, душевного неспокою, тому просила суд задовольнити цивільний позов та стягнути з обвинуваченої на її користь 500 000 грн. моральної шкоди. 
		За згодою учасників судового процесу, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались. Обвинувачена правильно розуміє фактичні обставини справи, що підтверджується її показаннями, сумнівів у добровільності та істинності її позиції немає, а тому суд, згідно вимог ч. 2 ст.349 КПК України, обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом потерпілої, обвинуваченої та оголошенням матеріалів кримінальної справи, які характеризують обвинувачену та висновок первинної комісійної експертизи № 850. 
		Так, із висновку первинної комісійної експертизи № 850 вбачається, що в ході проведення дійсної експертизи трупа ОСОБА_8 , тілесних ушкоджень не виявлено. При цьому комісія експертів прийшла до висновку, що не виявлення у останнього в ході ретельного дослідження будь-яких тілесних ушкоджень, (шкірних покривів трупа, кістково- м`язового апарату; мозкового та лицьового скелету), даних медико-криміналістичної експертизи, яка заперечує наявність ушкоджень на органокомплексі горлянки - дає можливість, високого ступеню ймовірності, виключити насильницький характер настання смерті.
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» наруга над тілом (останками, прахом) померлого - вчинення непристойних умисних дій над тілом (останками, прахом) померлого, самовільне знімання одягу з тіла (останків, праху) померлого, переміщення в інше місце або розчленування чи знищення тіла (останків, праху) померлого, здійснення акту некрофілії, використання частин похованого тіла з ритуальними чи іншими, не передбаченими чинним законодавством цілями, або вчинення інших дій, що мали на меті зневажити родинну чи суспільну пам`ять про померлого, продемонструвати негативне ставлення до померлого, завдати образи рідним та близьким померлого, виявити зневагу до суспільних, релігійних принципів та традицій в цій сфері.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про поховання та похоронну справу» усі громадяни мають право на поховання їхнього тіла та волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті. Волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті може бути виражене у побажанні бути похованим у певному місці, за певними звичаями, поруч з певними раніше померлими чи бути підданим кремації.
		Судом в становлено, що поховання ОСОБА_8 відбулося з порушенням загальноприйнятих норм, без дотримання звичаїв та відсутністю можливості попрощатися з померлим його родичів та близьких.
		На думку суду дії обвинуваченої ОСОБА_5 свідчать про умисний та усвідомлений характер у нарузі над тілом. Зокрема, остання усвідомлювала образливий характер своїх дій і бажала їх вчинити та усвідомлювала, що вчиненими її діями зневажається пам`ять про померлого. Так, обвинувачена в судовому засіданні вказувала на те, що чоловік помер ввечері 02.08.2020 року, на наступний день вони, разом із особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, закопали в лісі тіло, тобто в неї було достатньо часу для прийняття рішення про її наступні дії та поховання тіла. 
		При цьому слід зазначити, що обвинувачена, вказувала на те, що чоловік помер раптово, йому стало зле і він впав, вони намагалися надати йому першу допомогу, однак, врятувати його не змогли, при цьому вона не повідомила нікому про його смерть, не викликала швидку чи поліцію, а навпаки приховала цей факт та протягом трьох місяців всім стверджувала, що останній пропав. 
		Крім того, на думку суду поміщення тіла до невеликої викопаної ями обличчям до низу, без проведення обряду поховання, відспівування, прощання із рідними також свідчать про явну зневагу до тіла померлого. 
		Вказані обставини, на думку суду, свідчать про умисний та свідомий характер дій обвинуваченої у нарузі над тілом, яка нехтуючи нормами суспільної моралі в частині шанобливого ставлення до померлих, не вжила заходів для поховання тіла свого чоловіка з яким прожила 40 років у шлюбі, порушуючи право людини на поховання й належне ставлення до тіла після смерті, зневажаючи тим самим пам`ять про померлу людину, сховала труп ОСОБА_8 . 
		Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що в діях обвинуваченої ОСОБА_5 є склад злочину передбачений ч. 3 ст. 297 КК України, тобто у наруга над тілом померлого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
		Крім того, під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 , достовірно знаючи про смерть чоловіка, звернулася до відділу поліції із заявою про вчинення злочину, зокрема повідомила, що її чоловік зник безвісті, при цьому, у протоколі прийняття заяви від ОСОБА_5 про вчинене кримінальне правопорушення від 05.08.2020 року, її було попереджено про настання кримінальної відповідальності у відповідності до ст.383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про злочин. При цьому, достовірно знаючи, що проводиться досудове розслідування у справі за фактом зникнення її чоловіка, її визнано потерпілою, надала слідчому неправдиві покарання.
		Зважаючи на вказане, на думку суду в діях обвинуваченої є склад кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 383 КК України, тобто у завідомо неправдивому повідомленні слідчому або органу досудового розслідування про вчинення злочину та склад кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.384 КК України, тобто завідомо неправдиве показання потерпілого надані органу, що здійснює досудове розслідування.
		Як пом`якшуючі покарання обставини, відповідно до ст.66 КК України, суд визнає: з`явлення із зізнанням, визнання вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння у розкритті злочину.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, згідно ст.67 КК України, суд визнає: вчинення злочину щодо особи похилого віку (п.6 ст.67 КК України), вчинення злочину щодо подружжя, з якою винна перебуває у сімейних відносинах ( п.6-1 ч.1 ст.67 КК України).
		Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , суд враховує всі обставини справи, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винної, яка позитивно характеризується по місцю проживання, її майновий стан та стан її здоров`я, що вона раніше не судима, її похилий вік, також судом враховується те, що вона з власності ініціативи та за власний кошт провела перепоховання тіла чоловіка, вживала заходів до примирення із потерпілою.
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_5 , можливе без ізоляції від суспільства і вважає можливим призначити їй покарання із застосуванням ст. 75 КК України, тобто із звільненням її від відбування покарання з випробуванням і призначенням іспитового строку, з покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів.
		Вирішуючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 , суд зазначає наступне.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, за пред`явленим цивільним позовом ОСОБА_6 просить стягнути із ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 500 000,00 грн.
		Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що цивільний позов ОСОБА_6 підлягає задоволенню частково.
		Відповідно до статті 128 КПК, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		При визначенні розміру моральної шкоди, суд бере до уваги положення ст.ст. 23, 1167 ЦК України та роз`яснення викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №5 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Зокрема, у п. 3 вказаної Постанови зазначається: «Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб». 
		Серед основних обставин, що впливають на розмір компенсації моральної шкоди, зазначена Постанова Пленуму в п.9 та ч.3 ст.23 ЦК України визначають: характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо). Також враховується стан здоров`я потерпілої, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
		Враховуючи все вищевикладене, те, що по кримінальному провадженню доведено вину обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушеннях передбачених ч.3 ст.297, ч.1 ст.383, ч.1 ст.384 КК України і внаслідок її дій потерпілій ОСОБА_6 , яка є рідною сестрою покійного ОСОБА_8 , завдано моральні страждання, пов`язані з перебуванням останньої у стресовому стані у зв`язку із зникненням брата, знайденням його тіла та обставинами його поховання.
		Так, свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_6 дуже переймалася зникненням брата і взагалі всі рідні ніяк не можуть збагнути як обвинувачена могла вчинити так зі своїм чоловіком. 
		З врахуванням всіх обставин справи, з врахуванням характеру і обсягу моральних страждань потерпілої ОСОБА_10 , суд прийшов до висновку, що цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_5 слід задовольнити частково в сумі 80 000 грн.
		Долю речових доказів вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374, 377 КПК України КПК України суд,-
		 У Х В А Л И В :
		ОСОБА_5 визнати винуватою у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 297, ч.1 ст. 383 та ч.1 ст. 384 КК України і призначити їй міру покарання:
		- за ч.3 ст.297 КК України у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі.
		- за ч.1 ст.383 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі.
		- за ч.1 ст.384 КК України у виді 1 (один) рік обмеження волі.
		На підставі ч.1, ч.3 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_5 5 (п`ять) років позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом трьох річного іспитового строку не вчинить нового злочину та на підставі ст. 76 КК України зобов`язати її: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Речові докази  сейф пакет №INZ2049144 в якому упаковано мобільний телефон марки «Samsung S3 mini», IMEI: НОМЕР_2 , одяг, зубну щітку та гребінець який знаходиться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Глибоцького ВП  повернути власнику, або іншій уповноваженій особі.
		Речовий доказ  автомобіль марки «ВАЗ-2109» державний номерний знак НОМЕР_1 , що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_5  повернути власнику.
		Речовий доказ  амбулаторну книгу ОСОБА_8 , що знаходиться на зберіганні у Глибоцькій ЦРЛ  залишити уповноваженому органу.
		Речові докази  паперовий конверт в якому упаковано зразки ґрунту з місця виявлення тіла ОСОБА_8 , сейф пакет №699895 в якому упаковано один заступ, одяг трупа ОСОБА_8 (кофту сірого кольору, спортивні штани синього кольору з трьома білими смугами, труси синього кольору, шкарпетки), що знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Глибоцького ВП  знищити.
		Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканки АДРЕСА_2 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок у відшкодування моральної шкоди.
		На вирок суду може бути подано апеляцію до Чернівецького апеляційного суд через Глибоцький районний суд Чернівецької області на протязі 30-ти діб з дня його проголошення всіма учасниками процесу. 
		 
		 
		 Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...