Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/8965/18 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Визнання договорів (правочинів) недійсними; купівлі-продажу.
Надіслано для оприлюднення: 15.06.2021. Зареєстровано: 16.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 17.06.2021.
Дата набрання законної сили: 09.06.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"09" червня 2021 р.           Справа№ 910/8965/18
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Євсікова О.О.
		суддів:            Попікової О.В. 
		          Корсака В.А. 
		 
		 
		за участю:
		секретаря судового засідання Кульчицької І.А.,
		представників сторін:
		позивача:                                   Крикуненко С.В. (керівник), Гішко В.С.;
		відповідача-1:                         Кебкал В.Г.; 
		відповідача-4:                       Онученко Д.С.;
		відповідачів-2, 3:             не з`явились;
		третіх осіб:                              не з`явились;
		 
		розглянувши апеляційну скаргу
		Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум"
		на рішення    Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 
		(повний текст складений 07.12.2020)
		у справі № 910/8965/18    (суддя Балац С.В.)
		за позовом                        Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан"
		до            1. Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум",
		2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Актівітіс",
		3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія Актівітіс",
		4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик Транссервіс",
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1:
		1)                державний реєстратор приватний нотаріус Київського міського  нотаріального округу Нотари Олег Іванович,
		2)                державний реєстратор Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Тарнавська Світлана Володимирівна,
		3)                державний реєстратор Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Демченко Марина Олександрівна,
		4)                державний реєстратор приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Толочко Яна Миколаївна,
		5)                державний реєстратор приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Суляєва Адель Рашидівна,
		6)                державний реєстратор приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигрін Андрій Олегович,
		7)                товариство з обмеженою відповідальністю "А-Поінт",
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:            Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
		про                скасування рішень державних реєстраторів, витребування нерухомого майна,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ТОВ "Проскан" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "КБ "Преміум", ТОВ "Фінансова компанія Актівітіс", ТОВ "Управляюча компанія Актівітіс" та ТОВ "Логістик Транссервіс" про визнання недійсним договору з набуття права власності на предмет іпотеки, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування записів державних реєстраторів, витребування нерухомого майна.
		Позовні вимоги мотивовані наявністю підстав для витребування з чужого незаконного володіння спірного об`єкта нерухомого майна, оскільки такий об`єкт нерухомого майна вибув з володіння позивача внаслідок неправомірних дій відповідача-1.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2018 у справі №910/8965/18 у задоволенні позову відмовлено повністю. В процесі розгляду справи суд залучив до участі у справі державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Нотари О.І., державних реєстраторів КП "Центр державної реєстрації" Тарнавську С.В., Демченко М.О., державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Толочко Я.М., державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суляєву А.Р., державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигріна А.О. та ТОВ "А-Поінт", третіми особами без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1, а також Фонд гарантування вкладів фізичних осіб третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
		Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2018 у справі № 910/8965/18 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково, а саме: скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо припинення обтяження, щодо реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна за ПАТ "КБ "Преміум", щодо реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна за ТОВ "Актівітіс ЛТД", щодо реєстрації права довірчого управління майном за ТОВ "Управляюча компанія Актівітіс", щодо реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна за ТОВ "Логістик Транссервіс"; витребувано із чужого незаконного володіння об`єкти нерухомого майна: комплекс будівель - виробнича база, загальною площею 1340,8 кв. м, та будівля виробничої бази (літери В, В'), загальною площею 7321,9 кв. м за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни) (вулиця Велика Окружна), будинок 22. В іншій частині позову відмовлено.
		Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.03.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 скасовано, справу № 910/8965/18 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
		Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції вказав, що судами попередніх інстанцій не досліджено належним чином вимоги та заперечення сторін у справі та представлені ними докази з наданням їм відповідної оцінки        та мотивованих висновків,        а саме:
		- які саме форми захисту обрані позивачем згідно з його позовними вимогами та що є підставою цих вимог, яке їх нормативно-правове регулювання, вимоги до застосування та ефективність,        а відтак, і яке коло обставин підлягало дослідженню та з`ясуванню при розгляді даної справи, зокрема і чи вибуло спірне майно поза волею власника, які з правочинів необхідно досліджувати        та визнавати недійсними, чи застосовується до спірних правовідносин реституція та чи потрібно при витребуванні майна в порядку віндикації скасовувати реєстрацію прав на спірне майно за його набувачами;
		- хто ж саме мав право діяти від імені Банку на момент направлення вимоги про сплату заборгованості позивачу як іпотекодавцю та наступної реєстрації Банком права власності на спірний предмет іпотеки: його безпосереднє керівництво чи уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноважені саме нею особи;
		- якщо уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноважені саме нею особи, то чи взагалі підлягає дослідженню в такому випадку         повноважність дій безпосереднього керівництва Банку, як це робив апеляційний суд, крім випадку, якщо керівництво уповноважувалося на такі дії саме уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
		- якщо його безпосереднє керівництво, то чи діяв Шарікадзе В.Т. саме у межах повноважень, з перевищенням повноважень чи взагалі без повноважень, з урахуванням доводів банку щодо        наявності на момент спірних правовідносин наказу від 01.12.2016 №6/1-О та довіреності №012877, виданої Шарікадзе В.Т. для здійснення управління господарською діяльністю Банку, а також того, що посада заступника Голови Правління, яку займала вказана особа, відноситься до керівництва Банку як відповідно до законодавства, так і відповідно до Статуту відповідача-1, а отже останній ніяк не міг діяти взагалі без повноважень;
		- чи може вважатись саме дотримання порядку звернення на предмет іпотеки у вигляді направлення вимоги іпотекодавцеві про сплату заборгованості саме правочином, який може бути в подальшому схвалено, та чи може бути визнана перереєстрація в односторонньому порядку тією ж юридичною особою права власності на предмет іпотеки за собою за результатами направлення вказаної вимоги саме схваленням наведеного правочину;
		- чи взагалі існувало на момент перереєстрації за Банком предмета іпотеки обтяження у вигляді заборони такої перереєстрації саме за рішенням суду, якщо так - чи законно дане обтяження було припинено на момент вказаної перереєстрації.
		В процесі нового розгляду справи судом частково задоволено заяву позивача про     відмову від частини позовних вимог та станом на момент вирішення спору по суті позовні вимоги є наступними:
		- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36351509 від 27.07.2017 18:57:31 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Нотари Олега Івановича щодо припинення обтяження номер запису про обтяження: 16413501 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 96197380000 (будівля виробничої бази (літери В, В'), загальна площа (кв. м): 7321,9, адреса: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. p-ни) (вулиця Велика Окружна), будинок 22).
		- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36351442 від 27.07.2017 18:55:53 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Нотари Олега Івановича щодо припинення обтяження номер запису про обтяження 16413903 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 96323380000 (комплекс будівель - виробнича база, загальна площа (кв. м): 6148, адреса: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. p-ни) (вулиця Велика Окружна), будинок 22);
		- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36363395 від 28.07.2017 13:14:22 державного реєстратора Тарнавської Світлани Володимирівни, КП "Центр державної реєстрації", м. Київ щодо реєстрації права власності, номер запису про право власності: 21614474 від 28.07.2017 12:49:33, на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 96323380000 (комплекс будівель - виробнича база, загальна площа (кв. м): 6148, адреса: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни) (вулиця Велика Окружна), будинок 22) за ПАТ "КБ "Преміум" (Україна, 01014, місто Київ, вул. Бастіонна, будинок 1/36, ідентифікаційний код: 35264721);
		- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36363403 від 28.07.2017 13:14:33 державного реєстратора Демченко Марини Олександрівни, КП "Центр державної реєстрації", м. Київ щодо реєстрації права власності, номер запису про право власності: 21614555 від 28.07.2017 12:54:53, на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 96197380000 (будівля виробничої бази (літери В, В'), загальна площа (кв. м): 7321.9, адреса: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни) (вулиця Велика Окружна), будинок 22) за ПАТ "КБ "Преміум" (Україна, 01014, місто Київ, вул. Бастіонна, будинок 1/36, ідентифікаційний код: 35264721);
		- витребувати із чужого незаконного володіння ТОВ "Логістик Транссервіс" (Україна, 03170, місто Київ, вул. Кільцева, будинок 22, ідентифікаційний код: 41661191) на користь ТОВ "Проскан" (Україна, 03134, місто Київ, вул. Кільцева дорога, будинок 22, ідентифікаційний код: 21634980) об`єкти нерухомого майна:
		- будівля виробнича база, літ. "ВВ'", загальною площею 7321.9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни) будинок 22 та розташована на земельній ділянці, площею 2.1396 га; кадастровий номер: 8000000000:75:201:0052, реєстраційний номер: 1406001080000;
		- будівля виробничого цеху, склад готової продукції, кафе, тренінг-центр, літ. "Г", загальною площею 1122.4 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни) будинок 22 та розташована на земельній ділянці, площею 2.1396 га; кадастровий номер: 8000000000:75:201:0052, реєстраційний номер: 1406001080000;
		- будівля офісу "BOSCH", літ "Д", площею 122,6 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни) будинок 22 та розташована на земельній ділянці, площею 2.1396 га; кадастровий номер: 8000000000:75:201:0052, реєстраційний номер: 1406001080000;
		- контрольно-пропускний пункт, літ "Е", площею 95,8 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни) будинок 22 та розташована на земельній ділянці, площею 2.1396 га; кадастровий номер: 8000000000:75:201:0052, реєстраційний номер: 1406001080000, 
		які включені до складу цілісного майнового комплексу, що має реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1714941480000 та знаходиться за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни) будинок 22.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 позов задоволено повністю, скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36351509 від 27.07.2017 18:57:31 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Нотари Олега Івановича щодо припинення обтяження номер запису про обтяження: 16413501 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 96197380000 (будівля виробничої бази (літери В, В'), загальна площа (кв. м): 7321,9, адреса: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. p-ни) (вулиця Велика Окружна), будинок 22); скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36351442 від 27.07.2017 18:55:53 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Нотари Олега Івановича щодо припинення обтяження номер запису про обтяження 16413903 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 96323380000 (комплекс будівель - виробнича база, загальна площа (кв. м): 6148, адреса: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. p-ни) (вулиця Велика Окружна), будинок 22); скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36363395 від 28.07.2017 13:14:22 державного реєстратора Тарнавської Світлани Володимирівни, КП "Центр державної реєстрації", м. Київ щодо реєстрації права власності, номер запису про право власності: 21614474 від 28.07.2017 12:49:33, на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 96323380000 (комплекс будівель - виробнича база, загальна площа (кв. м): 6148, адреса: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни) (вулиця Велика Окружна), будинок 22) за ПАТ "КБ "Преміум" (Україна, 01014, місто Київ, вул. Бастіонна, будинок 1/36, ідентифікаційний код: 35264721); скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36363403 від 28.07.2017 13:14:33 державного реєстратора Демченко Марини Олександрівни, КП "Центр державної реєстрації", м. Київ щодо реєстрації права власності, номер запису про право власності: 21614555 від 28.07.2017 12:54:53, на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 96197380000 (будівля виробничої бази (літери В, В'), загальна площа (кв. м): 7321.9, адреса: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни) (вулиця Велика Окружна), будинок 22) за ПАТ "КБ "Преміум" (Україна, 01014, місто Київ, вул. Бастіонна, будинок 1/36, ідентифікаційний код: 35264721); витребувано із чужого незаконного володіння ТОВ "Логістик Транссервіс" (Україна, 03170, місто Київ, вул.. Кільцева, будинок 22, ідентифікаційний код: 41661191) на користь ТОВ "Проскан" (Україна, 03134, місто Київ, вул. Кільцева дорога, будинок 22, ідентифікаційний код: 21634980) такі об`єкти нерухомого майна:
		- будівлю виробнича база, літ. "ВВ'", загальною площею 7321.9 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни) будинок 22 та розташована на земельній ділянці, площею 2.1396 га; кадастровий номер: 8000000000:75:201:0052, реєстраційний номер: 1406001080000;
		- будівлю виробничого цеху, склад готової продукції, кафе, тренінг центр, літ. "Г", загальною площею 1122.4 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни) будинок 22 та розташована на земельній ділянці, площею 2.1396 га; кадастровий номер: 8000000000:75:201:0052, реєстраційний номер: 1406001080000;
		- будівлю офісу "Bosh", літ "Д", площею 122,6 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни) будинок 22 та розташована на земельній ділянці, площею 2.1396 га; кадастровий номер: 8000000000:75:201:0052, реєстраційний номер: 1406001080000;
		- контрольно-пропускний пункт, літ "Е", площею 95,8 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни.) будинок 22 та розташована на земельній ділянці, площею 2.1396 га; кадастровий номер: 8000000000:75:201:0052, реєстраційний номер: 1406001080000,
		які включені до складу цілісного майнового комплексу, що має реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1714941480000 та знаходиться за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни.) будинок 22.
		Також рішенням місцевого суду стягнуто з ПАТ "КБ "Преміум" на користь ТОВ "Проскан" витрати зі сплати судового збору у сумі 218 484,86 грн та витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 356 800,29 грн.
		Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що спірне майно набуте відповідачем-4 безвідплатно у особи, яка не мала права його відчужувати, між позивачем та відповідачем-4 не існує зобов`язальних правовідносин, а спірне майно вибуло з володіння позивача не з його волі внаслідок неправомірних дій відповідача-1. Суд також дійшов висновку, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, якими припинено обтяження на спірне майно, винесено на підставі неіснуючого судового рішення. Пославшись на невиконання відповідачем-1 приписів статей 35, 37 Закону України "Про іпотеку", місцевий господарський суд визнав відсутніми підстави для здійснення 28.07.2017 реєстраційних дій з реєстрації спірного майна за позивачем на праві власності, вказавши, що це є достатньою підставою для повного задоволення позовних вимог про скасування реєстраційних дій вказаних державних реєстраторів.
		Не погодившись із прийнятим рішенням, ПАТ "КБ "Преміум" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
		Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Попікова О.В., Андрієнко В.В.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8965/18; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ПАТ "КБ "Преміум" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у справі № 910/8965/18.
		20.01.2021 матеріали справи №910/8965/18 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 апеляційну скаргу ПАТ "КБ "Преміум" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у справі №910/8965/18  залишено без руху; надано ПАТ "КБ "Преміум" строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
		Від ПАТ "КБ "Преміум" надійшло клопотання з доданими до нього доказами сплати судового збору (платіжне доручення № 2355259201 від 03.02.2021) та докази направлення копії апеляційної скарги ТОВ "ФК "Актівіс".
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 поновлено ПАТ "КБ "Преміум"  пропущений строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "КБ "Преміум", зупинено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у справі № 910/8965/18, розгляд справи призначено на 03.03.2021.
		25.02.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив ТОВ "Проскан", в якому позивач просить суд відмовити ПАТ "КБ "Преміум" у задоволенні апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у справі № 910/8965/18.
		У судовому засіданні 03.03.2021 суд протокольно ухвалив оголосити перерву до 29.03.2021.
		Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Попікова О.В. (у зв`язку з перебуванням судді Андрієнка В.В. у відпустці з 29.03.2021). 
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 прийнято апеляційну скаргу ПАТ "КБ "Преміум" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у справі № 910/8965/18 до провадження у визначеному складі суду.
		26.03.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання ТОВ "Проскан" про долучення до матеріалів справи копії листа-відповіді Святошинського районного суду міста Києва від 26.02.2021 вих.№ 01/456/21.  
		29.03.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив ТОВ "ФК Актівітіс", в якому відповідач-2 просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у справі № 910/8965/18 та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
		У судовому засіданні 29.03.2021 суд протокольно ухвалив оголосити перерву до 21.04.2021.
		30.03.2021 від ТОВ "Проскан" надійшла заява про забезпечення позову.
		21.04.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення ТОВ "Логістик Транссервіс", в яких відповідач-4 заперечує проти позову ТОВ "Проскан", підтримує апеляційну скаргу ПАТ "КБ "Преміум" та просить рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у справі № 910/8965/18 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ТОВ "Проскан" залити без задоволення.
		21.04.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли пояснення ПАТ "КБ "Преміум" у справі   
		У судовому засіданні 21.04.2021 суд протокольно ухвалив оголосити перерву до 26.04.2021.
		У судовому засіданні 26.04.2021 колегія суддів, розглянувши заяву ТОВ "Проскан" від 30.03.2021 про забезпечення позову, дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в т. ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти за зверненнями, заявами, договорами та іншими правочинами, стороною яких є ТОВ "Логістик Транссервіс" (код ЄДРПОУ: 41661191) та/або ТОВ "Голд Спліт" (код ЄДРРПОУ: 400651941) та/або ТОВ "НВК "Техімпекс" (код ЄДРПОУ: 32499006), будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (в т.ч. до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек) записи про державну реєстрацію права власності та інших речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації права власності та інших речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо об`єктів нерухомого майна:
		- будівлі виробнича база, літ. "ВВ'", загальною площею 7321.9 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни) будинок 22 та розташована на земельній ділянці площею 2.1396 га; кадастровий номер: 8000000000:75:201:0052, реєстраційний номер: 1406001080000;
		- будівлі виробничого цеху, склад готової продукції, кафе, тренінг центр, літ. "Г", загальною площею 1122.4 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни), будинок 22, та розташована на земельній ділянці площею 2.1396 га; кадастровий номер: 8000000000:75:201:0052, реєстраційний номер: 1406001080000;
		- будівлі офісу "Bosh", літ "Д", площею 122,6 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни), будинок 22, та розташована на земельній ділянці, площею 2.1396 га; кадастровий номер: 8000000000:75:201:0052, реєстраційний номер: 1406001080000;
		- контрольно-пропускного пункту, літ "Е", площею 95,8 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни), будинок 22, та розташована на земельній ділянці площею 2.1396 га; кадастровий номер: 8000000000:75:201:0052, реєстраційний номер: 1406001080000,
		які включені до складу цілісного майнового комплексу, що має реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1714941480000 та знаходиться за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни), будинок 22.
		У судовому засіданні 26.04.2021 суд протокольно ухвалив оголосити перерву до 26.05.2021. 
		У судовому засіданні 26.05.2021 суд протокольно ухвалив оголосити перерву до 09.06.2021.
		Вимоги та доводи апеляційної скарги зводяться до того, що вимоги ПАТ "КБ "Преміум" до ТОВ "Проскан" підписані уповноваженою особою та схвалені довірителем, правочини уповноваженою особою на ліквідацію ПАТ "КБ "Преміум" в судовому порядку недійсними не визнавались.
		Крім того апелянт вказує на розбіжності та неточності в листі Апеляційного суду міста Києва від 12.09.2017, які було проігноровано судом першої інстанції. 
		Також ПАТ "КБ "Преміум" зазначає, що ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 29.08.2016 про вжиття заходів до забезпечення позову не породжує жодних правових наслідків, оскільки була скасована постановою Апеляційного суду міста Києва від 05.02.2018. 
		У відзиві на апеляційну скаргу позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечив, зазначив, що рішення місцевого суду прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, і просив залишити вказане рішення без змін.
		У судовому засіданні 26.05.2021 представник відповідача-1 надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити        апеляційну скаргу.
		Представники позивача та ТОВ ?Логістик Транссервіс? у судовому засіданні 09.06.2021 надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
		Представники відповідачів-2, 3 та третіх осіб у судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. При причини неявки зазначені особи суд не повідомили.
		Усі ухвали про призначення та відкладення розгляду справи надсилалися сторонам та третім особам на всі наявні у справі адреси, у т. ч. на адресу їх місцезнаходження згідно з інформацією, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
		Відповідно до частини третьої та сьомої        статті 120 ГПК України        виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
		За змістом        статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень"        кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від        11.12.2018 у справі №921/6/18, від 21.03.2019 у справі №916/2349/17).
		Як зазначив Верховний Суд у постанові від 25.11.2020 у справі №910/15226/19, положення частини 4 статті        202        та пункту 4 частини 1 статті        226 ГПК України        не покладають на суд обов`язок самостійно з`ясовувати причини неявки представників сторін у судове засідання. Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу скаржника також на тому, що і прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування        статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод        визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).
		У постанові від    19.02.2020 у справі № 910/16409/15 Верховний Cуд також відзначив, що    свідоме    неотримання судової кореспонденції, яка направлялася судом апеляційної інстанції за адресою, зазначеною самим скаржником в апеляційній скарзі, та, в подальшому, посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції не повідомив його про дату, час та місце судового засідання і це є порушенням норм процесуального права, може бути розцінено Судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.
		Відповідно до ч. 12    ст. 270 ГПК України    неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності вказаних представників.
		Частинами 1, 4    ст. 269 ГПК України    встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		Як встановлено місцевим судом та підтверджується матеріалами справи, у Свідоцтві про право власності від 28.09.2005 (серія НОМЕР_1 ), виданому Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ТОВ "Проскан" названо власником комплексу будівель - виробнича база площею 6148 кв. м, який розташований в м. Києві по вулиці Кільцева Дорога, № 22, до складу якої входять: будівля виробничого цеху (СТО), МЛС, цех крупно-вузлової зборки, адміністративно-побутовий корпус (літера В) площею 4 807,5 кв. м, будівлі допоміжного виробничого цеху, складу готової продукції, кафе, тренінг - центру (літера Г) площею 1 122,4 кв. м, будівля офісу "Bosh" (літера Д), площею 122,6 кв. м, контрольно-пропускний пункт (літера Е), площею 95,5 кв. м.
		В подальшому ТОВ "Проскан" здійснено реконструкцію вищезазначеної будівлі (літ. В) площею 4 807,5 кв. м, у зв`язку із чим Головним управлінням комунальної власності м. Києва видано ТОВ "Проскан" Свідоцтво про право власності від 26.11.2012 (серія НОМЕР_2), яким посвідчено право приватної власності ТОВ "Проскан" на будівлю виробничої бази площею 7 321,90 кв. м, яка розташована в місті Києві по вулиці Кільцева Дорога, №22 (літери В, В').
		04.07.2013 між ПАТ "КБ "Преміум" (кредитодавець) та ТОВ "Проскан" (позичальник) укладено кредитний договір № 26/КЛ/13 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії (далі - кредитний договір №26/КЛ/13), за умовами якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання шляхом відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії, а позичальник зобов`язується отримати кредит/транш кредиту, використати його за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом/траншем кредиту, комісії та інші платежі, встановлені цим договором, а також додатковими договорами до нього, що складають невід`ємну частину договору.
		04.07.2013 на забезпечення виконання зобов`язань за даним кредитним договором між ТОВ "Проскан" (іпотекодавець) та ПАТ "КБ "Преміум" (іпотекодержатель) було укладено іпотечний договір (далі - іпотечний договір від 04.07.2013), предметом якого є наступне нерухоме майно: будівля виробничої бази (літери В, В') площею 7321,9 кв. м, розташована в місті Києві по вулиці Кільцева дорога, № 22, яка складається з: будівель виробничої бази - літери В, В' площею 7 321,9 кв. м, які знаходяться на земельній ділянці площею 2,1396 га, що передана в оренду іпотекодавцю за договором оренди земельної ділянки від 23.05.2000 строком на 49 років; комплекс будівель - виробнича база площею 6 148,0 кв. м, розташована в місті Києві по вулиці Кільцева дорога, № 22, до складу якої входять: будівля виробничого цеху (СТО), МСЛ, цех крупно-вузлової зборки, адміністративно-побутовий корпус (літера В) площею 4 807,5 кв. м, будівлі допоміжного виробничого цеху, складу готової продукції, кафе, тренінг-центру (літера Г) площею 1 122,4 кв. м, будівля офісу "Bosh" (літера Д), площею 122,6 кв. м, контрольно-пропускний пункт (літера Е), площею 95,5 кв. м, які знаходяться на земельній ділянці, площею 2,1396 га, що передана в оренду іпотекодавцю за договором оренди земельної ділянки від 23.05.2000 строком на 49 років.
		05.02.2015 ПАТ "КБ "Преміум" (кредитор або банк), ТОВ "Проскан" (боржник-1 або позичальник-1) та ТОВ "А-Поінт" (боржник-2 або позичальник-2) уклали договір №1 переведення боргу (частини боргу) за кредитним договором на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії №26/КЛ/13 від 04.07.2013 (далі - договір про переведення боргу № 1), за умовами якого позичальник-1 за згодою кредитора переводить на позичальника-2, а позичальник-2 шляхом підписання цього договору приймає на себе частину боргу та зобов`язання позичальника-1 за кредитним договором №26/КЛ/13 від 04.07.2013, а саме: 
		- зобов`язання повернути кредитору не пізніше 03.07.2015 кредитні кошти в розмірі 1 000 000,00 дол. США, отримані позичальником-1 в межах кредитної лінії відповідно до умов кредитного договору № 26/КЛ/13, в порядку, визначеному умовами кредитного договору № 6/КЛ/15 від 05.02.2015, який укладається між ПАТ "КБ "Преміум" та позичальником-2 одночасно з укладенням цього договору;
		- щомісячно сплачувати проценти за користування кредитними коштами в розмірі 13% річних в строки та в порядку, визначеними умовами кредитного договору № 6/КЛ/15;
		- сплатити неустойку (пеню, штраф) у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за кредитним договором № 6/КЛ/15.
		Згідно з п. 1.2 договору про переведення боргу № 1 позичальник-1 переводить, а позичальник-2 набуває (приймає на себе) борг (частину боргу) позичальника-1 за кредитним договором у розмірі, визначеному умовами цього договору та кредитного договору № 6/КЛ/15.
		Відповідно до п. 8.1 договору про переведення боргу № 1 цей договір вступає в силу у дату його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним.
		05.02.2015 ПАТ "КБ "Преміум" (Банк) та ТОВ "А-Поінт" (позичальник) уклали кредитний договір № 6/КЛ/15 про надання кредиту у формі відновлювальної мультивалютної відкличної лінії (далі - кредитний договір №6/КЛ/15), за умовами якого банк відкриває позичальнику відновлювальну мільтивалютну кредитну лінію у доларах США з лімітом в сумі, еквівалент якої не може перевищувати 1 000 000,00 доларів США, та здійснює управління цією кредитною лінією, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах встановленого строку кредитування: з 05.02.2015 по 03.07.2015 включно. Цільове використання (мета) кредиту: переведення боргу згідно з договором переведення боргу № 1 від 05.02.2015.
		20.02.2015 на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 6/КЛ/15 від 05.02.2015 ТОВ "Проскан" (іпотекодавець) та ПАТ "КБ "Преміум" (іпотекодержатель) уклали іпотечний договір № 6/КЛ/15/І (далі - іпотечний договір № 6/КЛ/15/І), предметом іпотеки за яким є наступне нерухоме майно: будівля виробничої бази (літери В, В') площею 7 321,9 кв. м, розташована в місті Києві по вулиці Кільцева дорога, 22, яка складається з: будівель виробничої бази - літери В, В' площею 7 321,9 кв. м, які знаходяться на земельній ділянці площею 2,1396 га, що передана в оренду іпотекодавцю за договором оренди земельної ділянки від 23.05.2000 строком на 49 років; комплекс будівель - виробнича база площею 6 148,0 кв.  м, розташована в місті Києві по вулиці Кільцева дорога, 22, до складу якої входять: будівля виробничого цеху (СТО), МСЛ, цех крупно-вузлової зборки, адміністративно-побутовий корпус (літера В), площею 4 807,5 кв. м, будівлі допоміжного виробничого цеху, складу готової продукції, кафе, тренінг-центру (літера Г), площею 1 122,4 кв. м, будівля офісу "Bosh" (літера Д), площею 122,6 кв. м, контрольно-пропускний пункт (літера Е), площею 95,5 кв. м, які знаходяться на земельній ділянці площею 2,1396 га, що передана в оренду іпотекодавцю за договором оренди земельної ділянки від 23.05.2000 строком на 49 років.
		26.02.2015 ПАТ "КБ "Преміум" (кредитор), ТОВ "Проскан" (боржник-1 або позичальник-1) та ТОВ "А-Поінт" (боржник-2 або позичальник-2) уклали договір № 2 переведення боргу (частини боргу) за кредитним договором на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії № 26/КЛ/13 від 04.07.2013 (далі - договір про переведення боргу № 2), за умовами якого позичальник-1 за згодою кредитора переводить на позичальника-2, а позичальник-2 шляхом підписання договору приймає на себе частину боргу та зобов`язання позичальника-1 за кредитним договором № 26/КЛ/13 від 04.07.2013, а саме: 
		- зобов`язання повернути кредитору не пізніше 03.07.2015 кредитні кошти в розмірі 1 000 000,00 дол. США, отримані позичальником-1 від кредитора в межах кредитної лінії відповідно до умов кредитного договору № 26/КЛ/13 від 04.07.2013, в порядку, визначеному умовами кредитного договору № 6/КЛ/15 від 05.02.2015 (далі - кредитний договір № 6), який укладається між кредитором та позичальником-2 одночасно з укладенням цього договору;
		- щомісячно сплачувати проценти за користування кредитними коштами із розрахунку 13% річних в строки та в порядку, визначеному умовами кредитного договору № 6;
		- сплатити неустойку (пеню, штраф) у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за кредитним договором № 6.
		Згідно із п. 1.2 договору про переведення боргу № 2 позичальник-1 переводить, а позичальник-2 набуває (приймає на себе) борг (частину боргу) позичальника-1 за кредитним договором у розмірі, визначеному умовами цього договору та кредитного договору № 6.
		Відповідно до п. 8.1 договору про переведення боргу № 2 цей договір вступає в силу у дату його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним.
		26.02.2015 ПАТ "КБ "Преміум" та ТОВ "А-Поінт" уклали договір № 1 про внесення змін до кредитного договору № 6/КЛ/15 від 05.02.2015, згідно з яким текст кредитного договору № 6/КЛ/15 викладено в новій редакції. Відповідно до пунктів 1.1-1.3 кредитного договору, викладених в новій редакції, Банк відкриває позичальнику відновлювальну мільтивалютну кредитну лінію у доларах США з лімітом в сумі, еквівалент якої не може перевищувати 2 000 000,00 доларів США або у гривні у сумі, еквівалент якої не може перевищувати 2 000 000,00 доларів США за курсом, встановленим Національним банком України в день надання коштів на умовах, передбачених цим договором, та здійснює управління цією кредитною лінією, а позичальник зобов`язується повернути кредит в строк до 03.07.2015 та сплатити проценти за користування кредитними коштами. Цільове використання (мета) кредиту: кредитні кошти позичальнику не надаються, а погашаються ним відповідно до умов договору про переведення боргу (частини боргу) за кредитним договором № 26 від 04.07.2013. Надання Позичальнику кредитних коштів буде можливе лише після погашення існуючої кредитної заборгованості (суми кредиту) в розмірі 2 000 000,00 доларів США. При цьому цільове використання таких кредитних коштів буде погоджено сторонами додатково, про що будуть внесені відповідні зміни до умов цього договору.
		03.07.2015 між ТОВ "Проскан" (іпотекодавець) та ПАТ "КБ "Преміум" (іпотекодержатель) був укладений договір про внесення змін до іпотечного договору № 6/КЛ/15/І, яким пункт 1.1 іпотечного договору викладено в іншій редакції, якою сторони визначили, що цей договір забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору № 6/КЛ/15 від 05.02.2015, укладеного між іпотекодержателем та ТОВ "А-Поінт", згідно з умовами якого позичальник зобов`язаний повернути заставодержателю кредит, наданий у доларах США та/або гривні у формі мультивалютної кредитної лінії з лімітом кредитної лінії, що становить еквівалент 2 000 000,00 дол. США не пізніше 05.10.2015 та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
		ПАТ "КБ "Преміум" 12.05.2017 направило на адресу ТОВ "А-Поінт" та ТОВ "Проскан" вимоги № 01304/267 та № 01304/268 про усунення порушення зобов`язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки. 
		У вимозі ПАТ "КБ "Преміум" № 01304/267 від 11.05.2017 до ТОВ "А-Поінт" на підставі умов кредитного договору № 6/КЛ/15 від 05.02.2015, іпотечного договору № 6/КЛ/15/І від 20.02.2015, ст.ст. 36, 37, 38, 39 Закону України "Про іпотеку" банк вимагав в тридцятиденний строк погасити у повному обсязі всю заборгованість за цим договором та попередив про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
		У вимозі ПАТ "КБ "Преміум" №01304/268 від 11.05.2017 до ТОВ "Проскан" на підставі двох кредитних договорів № 26/КЛ/13 від 04.07.2013, №6/КЛ/15 від 05.02.2015, іпотечного договору від 04.07.2013 та іпотечного договору № 6/КЛ/15/І від 20.02.2015, ст. ст. 36, 37, 38, 39 Закону України "Про іпотеку" банк вимагав від ТОВ "Проскан" в тридцятиденний строк погасити у повному обсязі всю заборгованість за цими договорами та попередив про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
		Застереження про задоволення вимог іпотекодержателя згідно із ст. 36 Закону України "Про іпотеку" в позасудовому порядку шляхом набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язання за кредитним договоруом у порядку, передбаченому ст. 37 Закону України "Про іпотеку", сторони передбачили в іпотечному договорі (п. 7.1.2). Підписанням цього договору іпотекодавець та іпотекодержатель дійшли згоди про перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя після спливу 40-денного строку з моменту надсилання письмової вимоги на адресу іпотекодавця - попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки. В даному випадку цей договір буде виступати правовстановлюючим документом та правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки.
		Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36351509 від 27.07.2017 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Нотари Олега Івановича припинено обтяження номер запису про обтяження: 16413501 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 96197380000 (Будівля виробничої бази (літери В, В'), загальна площа (кв. м): 7 321,9. Адреса: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. p-ни) (вулиця Велика Окружна), будинок 22). Підстава припинення обтяження: ухвала суду № 759/11666/16-ц, видана 12.07.2017 Апеляційним судом м. Києва.
		Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36351442 від 27.07.2017 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Нотари Олега Івановича припинено обтяження номер запису про обтяження 16413903 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 96323380000 (Комплекс будівель - виробнича база, загальна площа (кв.м): 6 148. Адреса: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. p-ни) (вулиця Велика Окружна), будинок 22).  Підстава припинення обтяження: ухвала суду № 759/11666/16-ц, видана 12.07.2017 Апеляційним судом м. Києва.
		28.07.2018 державним реєстратором Тарнавською Світланою Володимирівною, КП "Центр державної реєстрації", на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36363395, внесено запис № 21614474 про право власності (про перехід права власності), згідно з яким власником комплексу будівель - виробнича база, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 6 148,0 кв. м, яка розташована в м. Києві по вулиці Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. p-ни), № 22, до складу якої входять: будівля допоміжного виробничого цеху, складу готової продукції, кафе, тренінг-центру (літера Г), площею 1 122,4 кв. м, будівля офісу "Bosh" (літера Д), площею 122,6 кв. м, контрольно-пропускний пункт (літера Е), площею 95,5 кв. м, які знаходяться на земельній ділянці, площею 2,1396 га, є ПАТ "КБ "Преміум".
		28.07.2018 державним реєстратором Демченко Мариною Олександрівною, КП "Центр державної реєстрації", на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36363403, внесено запис № 21614555 про право власності (про перехід права власності), згідно з яким власником будівлі виробничої бази (літери В, В') площею 7 321,9 кв. м, яка розташована в м. Києві по вулиці Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни), № 22, яка складається з: будівлі виробничої бази - літери В, В', площею 7321,9 кв. м, які знаходяться на земельній ділянці площею 2,1396 га, є ПАТ "КБ "Преміум".
		10.08.2017 ПАТ "КБ "Преміум" (продавець) та ТОВ "Актівітіс ЛТД" (змінено найменування на ТОВ "Фінансова компанія Актівітіс") (покупець) уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі - договір купівлі-продажу від 10.08.2017), за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність, а покупець зобов`язався прийняти: будівлю виробничої бази (літери В, В') площею 7 321,9 кв. м, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 22, та комплекс будівель - виробнича база площею 6 148,0 кв. м, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 22. За домовленістю сторін продаж нерухомого майна вчиняється в національній валюті за 52.998.749,90 грн. Розрахунки за нерухоме майно здійснюються покупцем до кінця банківського дня після підписання цього договору.
		11.08.2017 ПАТ "КБ "Преміум" (сторона-1) та ТОВ "Актівітіс ЛТД" (сторона-2) підписали угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, за умовами якої сторона-1 має перед стороною-2 непогашене зобов`язання у сумі 52.998.749,90 грн, яке виникло на підставі договорів відступлення права вимоги № 2807-пв/1 від 28.07.2017, № 2807-пв/2 від 28.07.2017, а сторона-2 має перед стороною-1 непогашене зобов`язання у сумі 52.998.749,90 грн, яке виникло за договором купівлі-продажу від 10.08.2017. Сторони договору, посилаючись на ст. 601 ЦК України, дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги за зобов`язаннями на суму 52.998.749,90 грн.
		07.09.2017  ТОВ "Актівітіс ЛТД" (змінено найменування на ТОВ "Фінансова компанія Актівітіс") (установник) та ТОВ "Управляюча компанія Актівітіс" (управитель) уклали договір управління майном, за умовами якого управитель взяв на себе зобов`язання здійснювати управління майном (будівля виробничої бази (літери В, В') площею 7 321,9 кв. м, розташована за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 22, та комплекс будівель - виробнича база площею 6148,0 кв. м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 22), а також вчиняти юридичні і інші встановлені сторонами дії від свого імені, але за рахунок та в інтересах установника.
		За розподільчим балансом, затвердженим рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Актівітіс ЛТД", оформленим протоколом № 14 від 11.10.2018, про перехід частини майна, прав та обов`язків ТОВ "Актівіс ЛТД" до ТОВ "Логістик Транссервіс", активи та пасиви (майно, статутний капітал), права та обов`язки від ТОВ "Актівітіс ЛТД" перейшли до ТОВ "Логістик Транссервіс", яке створюється шляхом виділу з ТОВ "Актівіс ЛТД". За вказаним розподільчим балансом у власність ТОВ "Логістик Транссервіс" перейшли будівлі виробничої бази (літери В, В'), площею 7 321,9 кв. м, яка розташована в м. Києві по вулиці Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни), № 22, яка складається з: будівлі виробничої бази - літери В, В' та комплексу будівель - виробнича база площею 6 148,0 кв. м, яка розташована в місті Києві по вулиці Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни), № 22, до складу якої входять: будівля виробничого цеху (СТО), МСЛ, цех крупно-вузлової зборки, адміністративно-побутовий корпус (літера В), площею 4 807,5 кв. м, будівлі допоміжного виробничого цеху, склад готової продукції, кафе, тренінг-центру (літера Г), площею 1 122,4 кв. м, будівля офісу "Bosh" (літера Д), площею 122,6 кв. м, контрольно-пропускний пункт (літера Е), площею 95,5 кв. м, які розташовані на земельній ділянці площею 2,1396 га.
		20.10.2017 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чигрін Андрій Олегович зареєстрував право власності на спірне майно за ТОВ "Логістик Транссервіс".
		Встановивши зазначені обставини, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги про витребування у відповідача-4 спірного майна у володіння позивача на підставі ч. 3 ст. 388 ЦК України.
		Відповідно до ч. 3 ст. 388 ЦК України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
		Стаття 109 ЦК України визначає виділом перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.
		Колегія суддів звертає увагу, що основною відмінністю виділу є те, що в результаті виділу створюється нова юридична особа, яка наділяється певним майном існуючої юридичної особи. При цьому попередня юридична особа не припиняється.
		Тобто, виділ полягає у перерозподілі активів і зобов`язань, на базі яких і створюється нова юридична особа, за розподільчим балансом, який неможливо визнати цивільно-правовим договором (оплатним чи безвідплатним).
		Наслідком виділу є перехід за розподільчим балансом до нової юридичної особи, що утворилася в результаті виділу, частини майна, прав та обов`язків юридичної особи, з якої був здійснений виділ і яка не припиняється, а продовжує функціонувати за зменшеного обсягу активів та пасивів, тобто має місце часткове правонаступництво.
		Отже, хоч норми ЦК України, що регулюють процедуру виділу, не передбачають правонаступництва, проте перехід прав та обов`язків до новостворюваної особи (осіб) визначається розподільчим балансом, що є актом юридичної особи, з якої виділяється нова особа. 
		Оскільки в результаті виділу до ТОВ "Логістик Транссервіс" за розподільчим балансом від ТОВ "Актівітіс ЛТД" (змінено найменування на ТОВ "Фінансова компанія Актівітіс") перейшло право власності на майно, придбане останнім за відплатним договором, то таке майно не можна вважати набутим безвідплатно в розумінні ч. 3 ст. 388 ЦК України.
		Частина перша ст. 388 ЦК України передбачає, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
		1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
		2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
		3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
		У постанові від 11.03.2020, якою справу № 910/8965/18 було передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, Касаційний господарський суду у складі Верховного Суду звернув увагу, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові 14.11.2018 у справі №183/1617/18, захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених ст.    387    та    388 ЦК України. Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги (зокрема, про визнання недійсним правочину), спрямовані на уникнення застосування приписів ст.    387    і    388 ЦК України, є неефективними.
		Власник з дотриманням вимог ст.    387    і    388 ЦК України    може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних    рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.
		Подібні за змістом висновки сформульовані, зокрема, і у постановах    Великої Палати    Верховного Суду    від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц та від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17.        
		У постанові    Великої Палати    Верховного Суду    від 15.05.2019 у справі № 469/1346/18    прямо вказано, що повернення майна у володіння держави через віндикаційний позов, суть якого полягає у витребуванні власником свого майна із чужого володіння, може бути досягнуто    виключно за обов`язкової наявності    такої передумови, як    визнання судом незаконним первісного розпорядження, яким було передано земельну ділянку в оренду та фактично вилучено її з державної власності.
		Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України). У разі недійсності правочину суд застосовує реституцію: кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (абз. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України).
		Зобов`язання з реституції виникають внаслідок недійсності правочину (його нікчемності чи визнання судом недійсним). Реституція є заходом, спрямованим на приведення майнового стану сторін недійсного правочину до стану, який вони мали до вчинення такого правочину. Вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного, зокрема нікчемного, правочину, за правилами реституції може бути адресована тільки стороні цього правочину. Крім того, реституцію можна застосувати лише у випадку, коли предмет недійсного правочину станом на час вирішення відповідного питання перебуває в тієї сторони недійсного правочину, якій він був переданий.
		Приписи частини першої    статті 216 ЦК України    не застосовуються    як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання    недійсного правочину,    яке було відчужене третій особі. Не можуть задовольнятися позови власників майна про визнання недійсними    наступних    правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину (висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 29.03.2017 у справі № 6-3104цс16).
		Права особи, яка вважає себе власником майна, не захищаються шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням ст.    215    і    216 ЦК України. Такий захист можливий шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені    ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача (висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 31.10.2012 у справі № 6-53цс12).
		Власник з дотриманням вимог ст.    387    і    388 ЦК України    може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (близький за змістом підхід сформулював Верховний Суд України у висновку, викладеному у постанові від 17.12.2014 у справі № 6-140цс14). Для такого витребування оспорювання    наступних    рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.
		Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду    від 19.06.2019 у справі № 756/13683/16-ц    та    від 15.05.2019 у справі №522/7636/14-ц.
		Крім того, в постановах Верховного Суду України у справах    № 3-1515гс16 від 15.03.2017, № 3-1533гс16 від 25.01.2017, № 3-1058гс16 від 23.11.2016, № 3-604гс16 від 05.10.2016,    зазначено, що у разі коли відчуження майна    мало місце два і більше разів після недійсного правочину,    це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, від добросовісного набувача на підставі ч. 1    ст. 388 ЦК України. У такому випадку чинне законодавство не пов`язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності волі у відчужувача    за останнім у ланцюгу договорів договором. Витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності волі    на передачу цього майна у власника майна - відчужувача    за першим договором у ланцюгу договорів.
		Отже, для вірного застосування п. 3 ч. 1    ст. 388 ЦК України    в даному випадку необхідно встановити, яким саме шляхом вибуло спірне майно з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, і що це вибуття вказаним шляхом сталося саме не з волі зазначених осіб, тобто необхідна оцінка з відповідними наслідками саме першого у ланцюгу правочину.
		Колегія суддів звертає увагу, що першими у ланцюгу правочинів, за якими спірне майно вибуло з володіння ТОВ "Проскан", були іпотечні договори, умови яких містили волю іпотекодавця (ТОВ "Проскан") на відчуження предметів іпотеки - застереження про задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку згідно зі ст. 36 Закону України "Про іпотеку" шляхом набуття іпотекодержателем (ПАТ "КБ "Преміум") права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язання за кредитним договором у порядку, передбаченому ст. 37 Закону України "Про іпотеку". 
		Вказані умови іпотечних договорів недійсними в судовому порядку не визнавались та позивачем не оспорюються.
		Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц).
		Функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Гарантування державою об`єктивності, достовірності, повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження й обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав є загальними засадами цієї реєстрації (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
		Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили,    щодо    права власності на це майно (п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
		Цей припис слід розуміти так, що рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.
		На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем,    не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем.
		Відтак, пред`явлення власником нерухомого майна вимоги    про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем    не є необхідним для ефективного відновлення його права.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові    Великої Палати    Верховного Суду    від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц та від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц.
		В той же час, обставини вибуття спірного майна з володіння позивача підлягають дослідженню та з`ясуванню при розгляді даної справи з метою встановлення, які саме форми захисту обрані позивачем згідно з його позовними вимогами та що є підставою цих вимог, яке їх нормативно-правове регулювання, вимоги до застосування та ефективність.
		Так, згідно із ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
		Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 10.02.2016 № 68/БТ "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 10.02.2016 № 134 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Преміум" та делегування повноважень ліквідатора банку".
		Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "Преміум", призначено уповноважену особу Фонду та делеговані всі повноваження ліквідатора ПАТ "КБ "Преміум", визначені, зокрема, ст.ст.     37, 38,    47-52,    52-1,    53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в тому числі з підписанням всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Тімоніну О.О.  з 11.02.2016 по 10.02.2018 включно.
		Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2016, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.11.2016 у справі № 826/2607/16 прийнято судові рішення, якими визнано протиправною та скасовано постанову НБУ від 10.02.2016, зобов`язано Національний банк України повернути ПАТ "КБ "Преміум" банківську ліцензію № 36 від 03.11.2011 та Генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій №236-3 від 23.03.2015.
		При цьому, як вбачається з даних Єдиного державного реєстру судових рішень, відкриваючи касаційне провадження за скаргою Національного банку України, Вищий адміністративний суд України ухвалою від 06.07.2016 у справі № 826/2607/16 зупинив виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2016 та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016, але згодом ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.11.2016 залишив зазначені рішення без змін.
		Згаданою вище постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2016    у справі № 826/2607/16 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України № 68/БТ від 10.02.2016 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум". Зобов`язано Національний банк України повернути Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Преміум" Банківську ліцензію № 236 від 03.11.2011 та Генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій        № 236-3 від 23.03.2015 (з додатками). Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 134 від 10.02.2016 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "ПРЕМІУМ" та делегування повноважень ліквідатора банку". Зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернути Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Преміум" Свідоцтво учасника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 189 від 22.11.2012. Зобов`язано Головне територіальне управління юстиції у м. Києві скасувати записи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 11.02.2016 №10701780014029015 щодо знаходження Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" у стані припинення та від 11.02.2016        №10701070015029015 про зміну керівника Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум".
		Як вбачається з даних Єдиного державного реєстру судових рішень, відкриваючи провадження за заявою Національного банку України про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.11.2016 та готуючи справу до розгляду, Верховний Суд України (ухвали від 26.01.2017 та від 07.03.2017) не вирішував питання про зупинення виконання відповідних судових рішень в порядку п. 2 ч. 1 ст. 240-1 Кодексу адміністративного судочинства (у редакцій, чинній на той час).
		Постановою Верховного Суду України від 01.08.2017 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14.11.2016 у справі № 826/2607/16 та направлено справу на новий розгляд.
		У разі скасування судового акта він не породжує жодних правових наслідків з моменту його складення (постанова Верховного Суду України від 03.02.2016 у справі №6-2026цс15).
		Таким чином, з правової позиції Верховного Суду України слідує, що постанова Правління Національного банку України від 10.02.2016 № 68/БТ "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10.02.2016 №134 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Преміум" та делегування повноважень ліквідатора банку" не припиняли своєї дії з моменту їх прийняття.
		Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, з моменту прийняття Вищим адміністративним судом України ухвали від 14.11.2016 у справі №826/2607/16 і, щонайменше, до моменту її скасування постановою Верховного Суду України від 01.08.2017 існувала певна невизначеність щодо того, хто і як має здійснювати керівництво ПАТ "КБ "Преміум". Адже судові акти, якими були задоволені позовні вимоги в адміністративній справі №826/2607/16, в цей період набрали законної сили і діяли, оскільки Верховний Суд України, як зазначено вище, не зупиняв їх виконання. 
		Лише 09.10.2017 виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №4678 про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "Преміум".
		За результатами повторного розгляду справи №826/2607/16 постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.11.2017, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018, позов задоволено частково.
		Визнано протиправною та скасовано Постанову Правління Національного банку України від 10.02.2016 №68/БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Преміум». Зобов`язано Національний банк України повернути Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Преміум» Банківську ліцензію від 03.11.2011 №236 та Генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій від 23.03.2015 №236-3. Визнано протиправним та скасовано Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10.02.2016 №134 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Преміум» та делегування повноважень ліквідатора банку». Зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернути ПАТ «КБ «Преміум» Свідоцтво учасника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №189 від 22.11.2012. Скасовано реєстраційну дію та запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №10701780014029015 від 11.02.2016, внесення рішення державного органу про припинення юридичної особи в результаті ліквідації. Скасовано реєстраційну дію та запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №10701780014029015 від 11.02.2016, внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		Ухвалами Верховного Суду від 16.04.2018 (про відкриття касаційного провадження за скаргою Національного банку України) та від 14.06.2019 відмовлено у задоволенні клопотання скаржника про зупинення виконання (дії) оскаржуваних судових рішень        відмовлено.
		Постановою Верховного Суду від 15.07.2020 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018 у справі № 826/2607/16 в частині задоволення позовних вимог Первак Л.М про:
		зобов`язання Національного банку України повернути Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Преміум» банківську ліцензію від 03.11.2011 №236 та Генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій від 23.03.2015 №236-3 (з додатками);
		зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повернути Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Преміум» свідоцтво учасника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.11.2012 №189;
		скасування реєстраційної дії та запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.02.2016 №10701780014029015, внесення рішення державного органу про припинення юридичної особи в результаті ліквідації;
		скасування реєстраційної дії та запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.02.2016 №10701070015029015, внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах;
		скасовано і провадження у справі в цій частині позовних вимог закрито.
		В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018 у справі № 826/2607/16 (тобто, в частині задоволення позову про визнання протиправною та скасування постанови Правління НБ України від 10.02.2016р. №68/ВТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ        «КБ «Преміум» і визнання протиправним та скасування рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10.02.2016 №134 «Про початок процедури ліквідації ПАТ        «КБ «Преміум» та делегування повноважень ліквідатора банку») залишено без змін.
		При цьому Касаційний адміністративний суд в своїй постанові від 15.07.2020 вказав, що відповідно до частини десятої статті    266-1    КАС України    суд не може прийняти будь-яке інше рішення, що може мати наслідком зупинення/припинення розпочатої процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку та/або ліквідації банку.
		 
		Колегія суддів враховує правову позицію, визначену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16, відповідно до якої скасування судом або визнання неправомірним (незаконним) рішення Фонду про запровадження тимчасової адміністрації чи початок процедури ліквідації банку не означає автоматичного припинення управління банком Фондом. Управління банком Фондом у такому разі припиняється лише після прийняття НБУ рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, відновлення банківської ліцензії і повернення банку під нагляд НБУ.
		На підставі цієї позиції суд першої інстанції дійшов висновку, що повноважною особою, яка мала право підпису вказаних вище вимог від 11.05.2017 № 01304/267 та від 11.05.2017 № 01304/268, є лише уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
		Разом з тим у матеріалах справи відсутні докази того, що у зазначений вище період з 14.11.2016 і, щонайменше, до 01.08.2017 уповноважена особа Фонду продовжувала (поновила) фактичне і реальне управління ПАТ ?"КБ ?Преміум? чи вживала будь-яких заходів з перешкоджання здійснення такого управління іншими особами.
		Навпаки, як вбачається з матеріалів справи, принаймні після прийняття Вищим адміністративним судом України ухвали від 14.11.2016 у справі №826/2607/16 фактичне та реальне управління ПАТ "КБ "Преміум" здійснював голова правління ОСОБА_1 .
		При цьому і банк і Фонд у 2017 році не могли керуватися правовою позицією, визначеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16.
		13.02.2017 у зв`язку із необхідністю внесення змін до повноважень першого заступника голови правління ПАТ "КБ "Преміум" Шарікадзе В.Т. в частині представлення інтересів банку голова правління ПАТ "КБ "Преміум" наказом № 1/3-О скасував довіреність, видану 01.02.2016 на фірмовому бланку № 012947 для представництва інтересів ПАТ "КБ "Преміум".
		Як вже зазначалось раніше, 12.05.2017 перший заступник голови правління ПАТ "КБ "Преміум" Шарікадзе В.Т. направив на адресу ТОВ "А-Поінт" та ТОВ "Проскан" вимоги ПАТ "КБ "Преміум" № 01304/267 та №01304/268 про усунення порушення зобов`язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки. Вказані вимоги підписані першим заступником голови правління ПАТ "КБ "Преміум" Шарікадзе В.Т. До вимог додані копії довіреності від 01.02.2016, яка станом на 12.05.2017 скасована.
		Однак апеляційний суд враховує, що Шарікадзе В.Т. був призначений на посаду першого заступника голови правління ПАТ "КБ "Преміум" відповідно до наказу № 121-К від 01.09.2014 з 01.09.2014 (т. 3 а. с. 188) та перебував на посаді до 28.07.2017. Наказом голови правління ПАТ "КБ "Преміум" від 01.12.2016 №6/1-О (т. 3 а. с. 187) першому заступнику голови правління ПАТ "КБ "Преміум" Шарікадзе В.Т. надано повноваження щодо стягнення проблемної заборгованості з позичальників. Відповідно до вказаного наказу Шарікадзе В.Т. мав право підпису документів, в тому числі листів, запитів, вимог, повідомлень, розрахунків заборгованості, позовних заяв тощо, в т. ч. вимог, адресованих позичальникам, поручителям, заставодавцям, іпотекодавцям щодо погашення заборгованості за кредитними договорами, щодо виконання зобов`язань за договорами поруки, застави та інших договорів забезпечення, а також вимог щодо усунення порушень в зобов`язаннях.
		Окрім цього на ім`я першого заступника голови правління Шарікадзе В.Т.  01.12.2016 ПАТ "КБ "Преміум" було видано довіреність для здійснення господарської діяльності банку на фірмовому бланку № 012877.    
		Отже скасування довіреності, виданої 01.02.2016 на фірмовому бланку №012947, не вплинуло на обсяг повноважень Шарікадзе В.Т. для представництва інтересів ПАТ "КБ "Преміум" з підписання направлених на адресу ТОВ "А-Поінт" та ТОВ "Проскан" вимог ПАТ "КБ "Преміум" №01304/267 та №01304/268 про усунення порушення зобов`язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки.
		Приписами статті 92 ЦК України унормовано, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
		У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
		Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (ст. 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1 ст. 92 ЦК України).
		Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи ст. 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.
		З огляду на вищезазначене, дефекти в компетенції, обсязі повноважень виконавчого органу юридичної особи, коли цей орган вступає в правовідносини із третіми особами, можуть залежати від дефектів реалізації учасниками такої юридичної особи корпоративних прав. У такому випадку дефекти волі юридичної особи, обмеження повноважень його виконавчого органу можуть перебувати поза межами розумного контролю з боку третьої особи, не викликаючи в третьої особи обґрунтованих сумнівів у правомірності дій виконавчого органу товариства.
		На захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі й укладають із юридичними особами договори різних видів, ч. 3 ст. 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
		При цьому ч. 4 ст. 92 ЦК України передбачено, що якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.
		Таким чином, закон вимагає, щоб виконавчий орган юридичної особи діяв добросовісно і розумно, керуючись інтересами такої юридичної особи, а не власними. За порушення цієї вимоги на виконавчий орган може бути покладений обов`язок відшкодувати завдані юридичній особі збитки.
		Однак закон враховує, що питання визначення обсягу повноважень виконавчого органу та добросовісність його дій є внутрішніми взаємовідносинами юридичної особи та її органу, тому сам лише факт учинення виконавчим органом юридичної особи протиправних, недобросовісних дій, перевищення ним своїх повноважень не може слугувати єдиною підставою для визнання недійсними договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/109/19).
		Колегія суддів звертає увагу, що юридично значущі дії, вчинені від імені ПАТ "КБ "Преміум" Шарікадзе В.Т. щодо стягнення з позичальника/ іпотекодавця заборгованості за кредитним договором, не були оспорені ані ПАТ "КБ "Преміум", ані уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Преміум". Крім того, банк прийняв виконане за іпотечним договором, що в розумінні ст. 241 ЦК України свідчить про схвалення правочину. Адже в подальшому Договір купівлі-продажу та Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.08.2017 від імені ПАТ "КБ "Преміум" у відносинах з ТОВ ?Актівітіс ЛТД? вчиняв вже голова правління банку Первак Л.М.
		При цьому апеляційний суд наголошує, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є учасником даної судової справи в якості третьої особи і він не оспорював жодним чином ані законність факту направлення вимог від 11.05.2017 № 01304/267 та від 11.05.2017 № 01304/268, підписаних Шарікадзе В.Т., ані законність звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечними договорами від 04.07.2013 та №6/КЛ/15/І від 20.02.2015 шляхом прийняття ПАТ "КБ "Преміум" іпотечного майна у власність, ані подальший продаж майна, ані здійснення між банком і покупцем зарахування зустрічних однорідних вимог.
		Суд також відзначає, що питання дотримання  вимог статей 35, 36, 39,46, 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з боку ПАТ «КБ «ПРЕМІУМ» наступних правочинів щодо спірного майна, на яке посилається позивач, не впливає на права позивача, натомість стосується правовідносин банку з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб щодо порядку та можливості вчинення правочинів банком в процедурі ліквідації.
		Отже, встановлені обставини унеможливлюють висновок щодо дефекту в компетенції при направленні за підписом першого заступника голови правління ПАТ "КБ "Преміум" Шарікадзе В.Т. вимог боржнику та іпотекодавцю з попередженням про звернення стягнення на іпотечне майно.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (ч. 1 ст. 546 ЦК України).
		Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).
		Поняття іпотеки деталізує ст. 1 Закону України "Про іпотеку", яка визначає, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
		Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч. 5 ст. 3, ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку", ст. 593 ЦК України).
		Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (ст. 599 ЦК України).
		За належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором припиняється як це зобов`язання, так і зобов`язання за договором іпотеки, які є похідними від основного зобов`язання (аналогічний висновок сформулювала Велика Палата Верховного Суду у п. 43 постанови від 27.03.2019 у справі № 711/4556/16-ц).
		Доказів на підтвердження виконання зобов`язань перед банком та погашення боржниками кредитної заборгованості позивач суду не надав. 
		Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. 
		Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
		За змістом ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору
		Відповідно до ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.
		Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
		Проте, оскарживши рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, ТОВ "Проскан" не довело суду наявність правових підстав для скасування вказаних рішень.  
		Оцінюючи висновок суду першої інстанції щодо достатності підстав для скасування рішень приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Нотари Олега Івановича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36351509 від 27.07.2017 та індексний номер: 36351442 від 27.07.2017, якими припинено обтяження спірного майна, колегія суддів звертає увагу на відсутність правових підстав для обтяження спірного майна за скасованою ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 29.08.2016 у справі №759/11666/16-ц. 
		Так, судом першої інстанції в оскарженому рішенні зазначено, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, якими припинено обтяження на спірне майно, винесено на підставі неіснуючого судового рішення.
		Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36351509 від 27.07.2017 приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Нотари Олега Івановича припинено обтяження номер запису про обтяження: 16413501 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 96197380000 (Будівля виробничої бази (літери В, В'), Загальна площа (кв. м): 7321,9 Адреса: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош, p-ни) (вулиця Велика Окружна), будинок 22).
		Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36351442 від 27.07.2017 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Нотари Олега Івановича припинено обтяження номер запису про обтяження 16413903 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 96323380000 (Комплекс будівель - виробнича база, Загальна площа (кв. м): 6148, Адреса: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош, p-ни) (вулиця Велика Окружна), будинок 22).
		Вказані рішення прийняті на підставі ухвали Апеляційного суду міста Києва від 12.07.2017 у справі №759/11666/16-ц.
		Згідно із відповіддю Апеляційного суду міста Києва від 12.09.2017 №408/0658/17 Апеляційний суд міста Києва не приймав ухвали від 12.07.2017 №759/11666/16-ц та будь-яких доказів існування такої ухвали відповідачами не подано.
		Разом з тим колегія суддів бере до уваги, що ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 29.08.2016, прийнята в рамках розгляду справи №759/11666/16-ц, якою було накладено арешт на спірне нерухоме майно,    була скасована постановою Апеляційного суду міста Києва від 05.02.2018 за апеляційною скаргою ПАТ "КБ "Преміум", у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відмовлено.
		Як вже зазначалось вище, в    разі скасування судового акта він не породжує жодних правових наслідків з моменту його укладення згідно з правовими висновками постанови Верховного Суду України від 03.02.2016 у справі № 6-2026цс15.
		Отже, рішення приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Нотари Олега Івановича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36351509 від 27.07.2017 та індексний номер: 36351442 від 27.07.2017, якими припинено обтяження спірного майна, що було накладене на підставі скасованого судового акта, не породжують жодних правових наслідків для позивача -  ТОВ "Проскан". У зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
		17.10.2019 набрав чинності    Закон України №132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема, внесено зміни до    ГПК України: змінено назву    статті 79 Господарського процесуального кодексу України    з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено саму статтю у новій редакції, фактично з впровадженням в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
		Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
		Відповідно до    ст. 79 ГПК України    наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
		Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 25.06.2020 у справі №924/233/18).
		Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).
		Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") Суд наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
		Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні Європейського суду з прав людини від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України", в якому Суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
		Відповідно до ч. 4    ст. 11 ГПК України,    ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"    суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.
		Оцінюючи надані сторонами докази, апеляційний суд вважає за необхідне застосовуючи стандарт "balance of probabilities" ("баланс ймовірностей"), за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, а ніж не мав місце.
		Зважаючи на наведені процесуальні правила, а також встановлені та підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами фактичні обставини справи, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність фактичних і правових підстав для задоволення позову в даній справі.
		Відповідно до    ст. 74 ГПК України    кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
		Згідно зі ст. ст.    76,    77 ГПК України    належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень на апеляційну скаргу позивач суду апеляційної інстанції не надав.
		Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		 
		Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня    2006 року).
		У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції не надав вичерпної відповіді на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки місцевого господарського суду.
		Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
		1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;
		2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
		3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;
		4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Оскільки колегія суддів встановила відсутність підстав для задоволення позовних вимог, рішення місцевого суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
		Відповідно, підлягають скасуванню заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 у справі № 910/8965/18.
		Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати ПАТ "КБ "Преміум" зі сплаті судового збору за подання касаційної скарги та подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
		Керуючись ст.ст. 74, 129, 145, 269, 275 - 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у справі № 910/8965/18 задовольнити.
		2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у справі №910/8965/18 скасувати.
		3. Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
		4. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 у справі № 910/8965/18.
		5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан" (Україна, 03134, місто Київ, вул. Кільцева дорога, будинок 22, ідентифікаційний код: 21634980) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" (Україна, 01014, місто Київ, вул. Бастіонна, будинок 1/36, ідентифікаційний код: 35264721) витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги в сумі 475 733 (чотириста сімдесят п`ять тисяч сімсот тридцять три) грн. 71 коп. та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 324 203 (триста двадцять чотири тисячі двісті три) грн. 29 коп.
		6. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
		7. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8965/18.
		 
		Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
		 
		Повний текст постанови складений 15.06.2021.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                            О.О. Євсіков 
		 
		Судді                                                                                О.В. Попікова
		 
		                                                                                В.А. Корсак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...