Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/6061/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; реєстрації актів цивільного стану, крім актів громадянства.
Надіслано для оприлюднення: 15.06.2021. Зареєстровано: 16.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 17.06.2021.
Дата набрання законної сили: 14.06.2021
Номер судового провадження: 854/3196/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		 
		 
		___________________________________________________________________________________
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		14 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/6061/20Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.
		П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		судді - доповідача - Стас Л.В.
		суддів  Турецької І.О., Шевчук О.А.,
		 
		розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Малиновського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною відмову у видачі паспорта в формі іd-картки та зобов`язання вчинити певні дії,-
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Позивач, ОСОБА_1 , звернулася з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Малиновського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (далі  відповідач), в якому просила визнати протиправною відмову відповідача у видачі паспорта в формі id картки та зобов`язати відповідача видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі id картки.
		В обґрунтування позовних вимог зазначала, що звернулась до Малиновського РВ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області із заяою щодо отримання паспорту громадянина України у вигляді іd картки. На подану заяву позивач отимала відповідь, якою роз`яснено, що згідно п. 42 Постанови КМУ № 302 від 25.03.2015 року «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», рішення про оформлення паспорта приймається територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації особи та перевірки факту належності особи до Громадянства України. Однак, як зазначив відповідач, перевіркою належність позивача до громадянства України не підтверджено, у зв`язку з чим відмовлено в оформленні паспорта громадянина України у вигляді іd картки. Позивач не погоджується із зазначеною відмовою у видачі паспорта у формі іd картки, та вважає, що така відмова грубо порушує її конституційні права та інтереси.
		 
		Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 - задоволено.
		Визнано протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Малиновського районного відділу у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області у видачі паспорту громадянина України у формі id картки ОСОБА_1 .
		Зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Малиновського районного відділу у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі id картки.
		Стягнуто з Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1681,60 грн.
		Справу розглянуто у порядку загального позовного провадження.
		 
		В апеляційній скарзі, ГУ ДМС України в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
		Зокрема апелянт наголошував на тому, що позивач ані з матір`ю, ані з батьком, так само як і самостійно, громадянства не набувала, у зв`язку з чим належність позивача до громадянства України не підтверджено, внаслідок чого підстави для видачі позивачці паспорту громадянина України у формі id картки відсутні. Також апелянт просив врахувати, що відповідач, розглянувши заяву позивачки та надавши відповідь, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, а тому протиправності в діях відповідача, на його думку, відсутня.
		Позивач, ОСОБА_1 , у відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на те, що судове рішення є законним та обґрунтованим, зазначала про безпідставність доводів апеляційної скарги ГУ ДМС України в Одеській області, у зв`язку з чим просила в задоволенні скарги відмовити, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року  залишити без змін.
		Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
		 
		Судом першої інстанції встановлено, що позивач, ОСОБА_2 (нині ОСОБА_1 ) згідно свідоцтва про народження № НОМЕР_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Первомайськ Слободзейського району Молдавської РСР, батько ОСОБА_3 (українець), мати ОСОБА_4 (українка) (а.с.16).
		Згідно пояснень позивача, 28.11.2009 року вона вперше отримала паспорт громадянина України, серії НОМЕР_2 , виданий Ізяславським РВ УМВС України в Хмельницькій області на ім`я ОСОБА_2 у зв`язку з досягненням 16  річного віку, що також підтверджено матеріалами особової справи позивача (а.с. 63).
		В 2011 році ОСОБА_1 , у зв`язку із укладанням шлюбу, отримала новий паспорт, виданий Роздільнянським РВ ГУ ДМС в Одеській області на ім`я ОСОБА_5 (а.с. 8) та в 2014 році, у зв`язку з укладанням нового шлюбу, знову змінила паспорт, виданий Роздільнянським РВ ГУ ДМС в Одеській області на ім`я ОСОБА_1 (а.с.6), що також підтверджено матеріалами особової справи позивача. 
		12 березня 2015 року позивач отримала паспорт громадянина України для виїзду за кордон (а.с.17).
		05 грудня 2019 року позивач звернулась із заявою-анкетою №4229363 для внесення інформації до Єдиного демографічного реєстру у зв`язку з оформленням паспорта громадянина України з підстав обміну паспорта зразку 1994 року на паспорт у формі id картки за власним бажанням (а.с.55).
		Відповідачем, відповідно до п. 73 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 302, була проведена перевірка факту належності позивачки, ОСОБА_1 , до громадянства України та на виконання даної норми були направлені відповідні запити.
		Листом УДМС в Хмельницькій області повідомлено Малиновський РВ ГУ ДМС в Одеській області про те, що батько позивачки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно рішення УМВС в Хмельницькій області від 12.11.2002 року набув громадянство України, відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 року. Відомості щодо набуття громадянства ОСОБА_2 разом з батьком відсутні. (а.с.73).
		Листом ГУДМС в Одеській області повідомлено Малиновський РВ ГУ ДМС в Одеській області про те, що мати позивачки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно рішення УМВС України в Одеській області від 30.12.1997 року, набула громадянство України, відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про громадянство України"(в ред.. від 16.04.1997р.). Крім того, вказаним листом повідомлено, що разом із ОСОБА_6  донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянство не набувала (а.с.74).
		Згідно паспортів громадянина України, виданих батькам позивачки, ОСОБА_6 народилася смт Іванівка, Одеська область (а.с. 66), ОСОБА_3  с. Свириди, Ізяславського району, Хмельницької області. (а.с. 70).
		Листом від 23.01.2020 року за вих. № 5114-88/5114.1-20 Малиновський РВ ГУДМС в Одеській області повідомив ОСОБА_1 про те, що проведеною перевіркою не підтверджено належність позивача до громадянства України, оскільки ані з матір`ю, ані з батьком, ані самостійно громадянство не набувалось, у зв`язку з чим відмовлено в оформленні паспорта громадянина України у вигляді id картки (а.с.76).
		Згідно довідки Малиновського районного відділу у м. Одесі ГУДМС в Одеській області №114/4 від 24.01.2020 року у ОСОБА_1 вилучено паспорт громадянина України НОМЕР_3 від 10.09.2014 року, виданий Роздільнянським РС ГУДМС України в Одеській області (а.с.18).
		Згідно пояснень позивача, вона з 2002 року проживає на території України, її батьки також проживають на території України, позивач навчалася у школі та вищому навчальному закладі в Україні. Позивач має доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка народилася в Україні: м. Роздільна, Роздільнянський район, Одеської області, є громадянкою України, що підтверджено свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_4 . Також позивач пояснила, що з 2012 року проходить військову службу в ДКВС України, що підтверджено довідкою ДУ «Одеська виправна колонія (№ 14). 
		Вважаючи протиправною відмову у видачі паспорту громадянина України у вигляді id- картки, позивач звернулася до суду з даним позовом.
		 
		Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що спірні правовідносини охоплюються сферою дії ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому, незважаючи на законність дій відповідача щодо перевірки до належності громадянства України під час розгляду заяви про обмін паспорту, суд виходив з того, що відмова у обміні паспорту громадянина України, не відповідає критерію необхідності у демократичному суспільстві, оскільки для позивача та членів її сім`ї відмова у обміні паспорту має наслідком повну зміну способу життя позивача, її родини та доньки.
		Крім того, суд виходив з того, що відповідачем не було наведено аргументів стосовно того, які приватні (конкуруючі) права та суспільні інтереси порушуються через обмін позивачу паспорту громадянина України 1994 року зразка на паспорт громадянина України у формі id картки, та яка суспільна потреба у відмові здійснення такого обміну.
		Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.
		 
		За приписами ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
		Згідно з вимогами ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
		Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Із зазначених конституційних норм, зокрема, випливає, що, встановлюючи ті чи інші правила поведінки, держава має в першу чергу дбати про потреби людей, утримуючись за можливості від встановлення таких правил, які негативно сприйматимуться тими чи іншими групами суспільства. Встановлення таких правил може бути виправдане тільки наявністю переважаючих суспільних інтересів, які не можуть бути задоволені в інший спосіб, але і в цьому разі має бути дотриманий принцип пропорційності. 
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про громадянство України», громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках.
		Порядок набуття громадянства України за територіальним походженням встановлений ст. 8 Закону України «Про громадянство України».
		Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» особа, яка сама або хоча б один з її батьків, дід чи баба, повнорідні брат чи сестра народилися або постійно проживали до 16 липня 1990 року на території, яка стала територією України відповідно до ст. 5 Закону України «Про правонаступництво України», а також на інших територіях, що входили до складу Української Народної Республіки, Західно-Української Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, що взяв зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її діти реєструються громадянами України.
		Кабінетом Міністрів України 25 березня 2015 року прийнято постанову № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.
		Відповідно до п.п. 1-3 вказаного Порядку №302, паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
		Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
		Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт.
		Відповідно до пп. 7 п. 6 Порядку №302, обмін паспорта здійснюється у разі наявності в особи паспорта зразка 1994 року (за бажанням).
		Пунктом 13 Порядку №302 встановлено, що для внесення інформації до Реєстру формується заява-анкета, зразок якої затверджується МВС.
		До заяви-анкети вноситься така інформація про особу, на ім`я якої оформляється паспорт, серед іншого вноситься інформація щодо дати та підстав набуття громадянства.
		Пунктом 69 Порядку №302 встановлено, що заявник подає для обміну паспорта такі документи: 1) паспорт, що підлягає обміну; 2) документи, що підтверджують обставини, у зв`язку з якими паспорт підлягає обміну (крім випадків, передбачених підпунктами 4 і 6 пункту 6 цього Порядку); 3) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб); 4) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 5) документ, що посвідчує особу законного представника/уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи; 6) документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта шляхом проставлення відмітки Згідно з оригіналом та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати; 7) документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів): про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка (крім випадків, коли здійснюється обмін паспорта зразка 1994 року); про народження дітей - свідоцтва про народження дітей; про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт; про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт; довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття; 8) одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру - для оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв`язку з тривалим розладом здоров`я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров`я, оформленим в установленому порядку, або особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (в разі потреби). Фотокартка повинна відповідати вимогам рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (IКAO) Doc 9303.
		Пунктами 73-82 Порядку №302 встановлено, що ідентифікація особи здійснюється на підставі даних, отриманих з баз даних Реєстру.
		Пошук в Реєстрі інформації щодо особи здійснюється за поданими персональними даними (у тому числі тими, що змінилися).
		До запровадження органами реєстрації внесення до Реєстру відомостей про місце проживання особи в установленому законодавством порядку відомості про реєстрацію місця проживання, які подаються заявником, перевіряються за даними обліку територіального органу ДМС.
		Рішення про оформлення паспорта приймається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації особи та перевірки факту належності особи до громадянства України (у разі оформлення паспорта вперше із застосуванням засобів Реєстру).
		Ідентифікація особи, на ім`я якої оформляється паспорт у зв`язку з обміном паспорта зразка 1994 року і стосовно якої відсутня інформація в базах даних Реєстру, здійснюється відповідно до наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій.
		Надсилання запитів для перевірки інформації про особу здійснюється відповідно до пункту 41 цього Порядку.
		Під час розгляду заяви-анкети для оформлення паспорта у зв`язку з обміном паспорта зразка 1994 року ідентифікація особи здійснюється за даними, що містяться в картотеках територіального органу ДМС та територіального підрозділу ДМС.
		Якщо паспорт, який підлягає обміну, був виданий територіальним підрозділом ДМС, до якого подано заяву-анкету про його обмін, працівник територіального підрозділу ДМС порівнює дані особи та її фотозображення з даними, наведеними в заяві про видачу паспорта, який підлягає обміну, та вклеєною до неї фотокарткою, і сканує її із застосуванням засобів Реєстру до відомчої інформаційної системи ДМС.
		У разі видачі паспорта, який підлягає обміну, іншим територіальним підрозділом ДМС для підтвердження видачі особі паспорта, який підлягає обміну, не пізніше наступного дня після приймання до розгляду заяви-анкети до такого територіального підрозділу ДМС надсилається запит за формою, встановленою МВС.
		Перевірка за запитом проводиться протягом двох робочих днів після його надходження. Під час перевірки відомості, наведені в запиті, та фотозображення порівнюються з даними, наведеними в заяві про видачу паспорта, який підлягає обміну, та вклеєною до неї фотокарткою. У графі Службові відмітки заяви про видачу паспорта проставляється відмітка про дату надходження запиту та територіальний підрозділ ДМС, який здійснює оформлення паспорта у зв`язку з обміном, підстави обміну.
		За результатами перевірки надається відповідь територіальному підрозділу ДМС, який надіслав запит, за встановленою МВС формою, а заява про видачу паспорта, який підлягає обміну, сканується до відомчої інформаційної системи ДМС.
		У разі коли під час порівняння фотозображення із фотокарткою не встановлено тотожність зображеної на них особи або виявлено невідповідність відомостей, зазначених у запиті, даним, наведеним у заяві про видачу паспорта, який підлягає обміну, про це повідомляється територіальному підрозділу ДМС, який надіслав запит, для вжиття додаткових заходів з ідентифікації особи і з`ясування обставин виникнення розбіжностей.
		За результатами проведених перевірок, підтвердження факту видачі паспорта зразка 1994 року, ідентифікації особи працівник територіального підрозділу ДМС приймає рішення про оформлення паспорта або про відмову в його оформленні.
		У разі коли паспорт зразка 1994 року був оформлений територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, територіальний підрозділ ДМС надсилає запити до відповідного територіального органу ДМС.
		У разі коли картотеки заяв про видачу паспорта територіального підрозділу ДМС не збереглися, відсутня будь-яка інформація в наявних даних обліку територіального органу ДМС, проводиться процедура встановлення особи відповідно до пункту 43 цього Порядку.
		За результатами проведення процедури встановлення особи, підтвердження факту видачі паспорта зразка 1994 року, перевірки факту належності до громадянства України особи, яка набула громадянство України відповідно до статті 6 Закону України Про громадянство України, працівник територіального підрозділу ДМС складає висновок за встановленою МВС формою, який затверджується керівником територіального органу ДМС, та приймає рішення про оформлення паспорта або про відмову в його оформленні.
		Якщо за результатами проведення процедури встановлення особи її не було встановлено, приймається рішення про відмову в оформленні паспорта особі, яке доводиться до відома заявника в порядку і строки, встановлені законодавством, із зазначенням підстав відмови.
		Із системного аналізу наведених норм матеріального права можна дійти висновку щодо правомірності дій відповідоча стосовно здійснення перевірки належності позивача до громадянства України під час розгляду заяви позивача про обмін паспорту.
		Матеріалами справи встановлено, що за результатами перевірки заяви-анкети, поданої ОСОБА_1 щодо видачі паспорту у формі іd картки у зв`язку з заміною паспорту громадянина України зразку 1994 року (за власним бажанням), не підтверджено належність до громадянства України.
		Також матеріалами справи встановлено, що під час проведення перевірки з`ясовано, що згідно листа УДМС в Хмельницькій області, батько позивачки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно рішення УМВС в Хмельницькій області від 12.11.2002 року набув громадянство України відповідно до ст. 8 Закону України «Про громадянство України» (а.с.14).
		Згідно листа від №5100-4-5/676-20 від 11.01.2020 року ГУДМС в Одеській області, мати позивачки - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , набула громадянство України відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про громадянство України" від 30.12.1997 року, разом з матір`ю ОСОБА_6  донька ОСОБА_1 22.11.1993 року громадянство не набувала (а.с.15).
		Отже, отримання даної інформації стало підставою для відмови позивачу в оформленні обміну паспорту громадянина України. 
		Разом з цим, матеріалами особової справи позивача підтверджено, що батьки позивача народилися на території України, а саме: ОСОБА_6 народилася смт Іванівка, Одеська область, ОСОБА_3  с. Свириди, Ізяславського району, Хмельницької області та набули громадянство України до досягнення повноліття їх донки ОСОБА_8 (позивачки).
		Таким чином, позивач відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» мала право на громадянство України за територіальним походженням своїх батьків.
		Також матеріалами справи підтверджено, що позивач вперше отримала паспорт громадянина України 28.11.2009 року, виданий Ізяславським РВ УМВС України в Хмельницькій області, на ім`я ОСОБА_2 у зв`язку з досягненням 16 річного віку, що підтверджено відповідним листом Ізяславського районного сектору УДМС України в Хмельницькій області (а.с. 86).
		Відповідачем відмовлено у встановленні належності позивача до громадянства України з підстав того, що батьки не здійснили реєстрацію громадянства України дитини (позивачки), коли набували громадянство України.
		Так, дійсно матеріалами справи підтверджено, що в анкеті-заяві батьків відсутнє згадування про доньку.
		Однак, невчинення вказаних дій з боку батьків не спростовує факту, що позивач є їх донькою, мала право на набуття громадянства України за територіальним походженням своїх батьків, проживає в Україні з 2002 року, вперше отримала паспорт громадянина України 28.11.2009 року, виданий Ізяславським РВ УМВС України в Хмельницькій області, на ім`я ОСОБА_2 у зв`язку з досягненням 16  річного віку, що також підтверджено відповідним листом Ізяславського районного сектору УДМС України в Хмельницькій області (а.с. 86).
		Крім того, в 2011 році у зв`язку із укладанням шлюбу ОСОБА_1 отримала новий паспорт, виданий Роздільнянським РВ ГУ ДМС в Одеській області на ім`я ОСОБА_5 (а.с. 8) та в 2014 році, у зв`язку з укладанням нового шлюбу, знову змінила паспорт, виданий Роздільнянським РВ ГУ ДМС в Одеській області на ім`я ОСОБА_1 (а.с.6), що також підтверджено матеріалами особової справи позивача, та 12 березня 2015 року позивач отримала паспорт громадянина України для виїзду за кордон (а.с.17).
		Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-XII затверджено положення про паспорт громадянина України, відповідно до п. 1 якого паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
		Відповідно до п. 13 цього Положення, для одержання паспорта громадянин подає, серед іншого документи, що підтверджують громадянство України.
		Таким чином, враховуючи те, що 28.11.2019 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , була документована паспортом громадянина України НОМЕР_2 Ізяславським РВ УМВС України в Хмельницькій області, належність до громадянства України позивача підтверджено.
		Колегія суддів вважає доречними зауваження суду першої інстанції стосовно того, що позивач не може нести надмірний тягар за неналежну документацію під час оформлення громадянства України її батьків та навіть помилку суб`єкта владних повноважень у видачі паспорту громадянина України позивача вперше.
		Суб`єкт владних повноважень не може перекладати тягар вкрай негативних наслідків такої помилки на позивача.
		Також колегія суддів враховує, що згідно пояснень позивачки вона з 2002 року проживає на території України, батьки проживають на території України, позивач навчалася у школі та вищому навчальному закладі в Україні. Крім того, позивач має доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка народилася в Україні в м. Роздільна, Роздільнянського району Одеської області, яка є громадянкою України, що підтверджено свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_4 . З 2012 року позивач проходить військову службу в ДКВС України, що підтверджено довідкою ДУ «Одеська виправна колонія (№ 14), що свідчить про те, що позивач має тісні приватні та сімейні зв`язки в Україні, а саме: в Україні проживає її родина, в Україні народилися батьки та її донька, в Україні вона має роботу (професійні зв`язки). 
		З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що спірні правовідносини охоплюються сферою дії ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та незважаючи на законність дій відповідача щодо перевірки до належності громадянства України під час розгляду заяви про обмін паспорту, відмова у обміні паспорту громадянина України, не відповідає критерію необхідності у демократичному суспільстві, оскільки для позивача та членів її сім`ї відмова у обміні паспорту має наслідком повну зміну способу життя позивача, її родини, доньки.
		Так, стаття 8 Конвенції передбачає, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
		Приватне життя «охоплює право особи формувати та розвивати відносини з іншими людьми, включаючи відносини професійного чи ділового характеру» (див. п. 25 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «C. проти Бельгії» від 07 серпня 1996 року (Reports 1996)). 
		Стаття 8 Конвенції «захищає право на розвиток особистості та право формувати і розвивати відносини з іншими людьми та навколишнім світом» (див. п. 61 рішення ЄСПЛ у справі «Pretty проти Сполученого Королівства» (справа № 2346/02, ECHR 2002) та п. 65 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11).
		Будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо воно не здійснювалося «згідно із законом», не переслідувало легітимну ціль або цілі згідно з пунктом 2 та було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті (див. рішення ЄСПЛ у справі «Ельсхольц проти Німеччини» (Elsholz v. Germany) [ВП], заява № 25735/94, п. 45, ECHR 2000-VIII).
		Аналізуючи викладені вище норми законодавства, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано звернуто увагу на тому, що відповідачем не було наведено, які суспільні інтереси порушуються через обмін позивачу паспорту громадянина України 1994 року зразка на паспорт громадянина України у вигляді id- картки, та в чому суспільна потреба у відмові здійснення такого обміну.
		Також, колегія суддів враховує, що особа не може зазнавати безпідставного втручання у особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність житла, таємницю кореспонденції або на її честь і репутацію. Кожна людина має право на захист законом від такого втручання або таких посягань.
		З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом визнання протиправною відмови ГУ ДМС України в Одеській області в особі Малиновського районного відділу у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області у видачі паспорту громадянина України у формі id картки ОСОБА_9 та зобов`язання ГУ ДМС України в Одеській області видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі id картки.
		Доводи апеляційної скарги щодо правомірності дій відповідача, колегія суддів вважає такими, що правомірність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ГУ ДМС України в Одеській області.
		Отже, оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з того, що судом першоїі нстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, в апеляційній скарзі не зазначено.
		Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		У відповідності до ст.ст. 315, 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. 
		Оскільки, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, тому апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду - без змін.
		Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд  
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області  залишити без задоволення. 
		Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Малиновського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною відмову у видачі паспорта в формі іd-картки та зобов`язання вчинити певні дії  залишити без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		 
		Дата складення повного тексту судового рішення 14.06.2021р. 
		 
		 
		Головуючий суддя  Стас Л.В.Судді    Шевчук О.А.   Турецька І.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...