Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/10716/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 16.06.2021. Зареєстровано: 16.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.06.2021.
Дата набрання законної сили: 08.08.2022
Номер судового провадження: 1-кп/554/35/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019170040003112

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 554/10716/19
		 
		 
		 
		Дата документу 16.06.2021 
		Справа № 554/10716/19
		 
		                            Провадження №1кп/554/35/2021
		 
		В И Р О К
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		16 червня 2021 року            м.Полтава
		Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретар ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		потерпілої ОСОБА_5 ,
		представника потерпілої ОСОБА_6 ,
		захисників ОСОБА_7 ,  ОСОБА_8 , 
		обвинуваченого ОСОБА_9 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019170040003112 від 28.10.2019 року за обвинуваченням 
		ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Полтави,громадянина України,розлученого,освіта середнятехнічна, працюючого водієм ТОВ «Безполов», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 
		-04.12.2009 року Ленінським районним судом м.Полтави за ч.3 ст. 185, ч.2 ст.289 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 роки;
		-10.10.2012 року Октябрським районним судом м.Полтави за ч.1 ст.185 КК України до штрафу в розмірі 1000 грн.;
		-27.02.2014 року Ленінським районним судом м.Полтави за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 рік;
		-19.02.2015 року Ленінським районним судом м.Полтави за ч.1 ст.190 КК України до 2 років обмеження волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 рік;
		-07.12.2015 року Ленінським районним судом м.Полтави за ч.2 ст.185 КК України до 2 років 2 місяців обмеження волі, 10.05.2017 року звільнений умовно-достроково на 1 рік 13 днів, 
		   у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.190 КК України,-
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		11 травня 2017 року, ОСОБА_9 , перебуваючи на території Шевченківського району м. Полтави, умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном та особистого збагачення, зловживаючи довірою ОСОБА_5 , сформованої внаслідок тривалого спілкування, направленого на створення сімейних відносин, під приводом купівлі для неї вантажного автомобіля та отримання прибутку від його експлуатації, отримав від неї грошові кошти в розмірі 4000 доларів США, що відповідало 105823,44 грн., відповідно до постанови НБУ від 11.05.2017 року, виходячи з курсу 100 доларів США становило 2645,5859 грн., які та добровільно передала йому, будучи переконаною в доброчесності його намірів.
		Надалі ОСОБА_9 , отримавши від ОСОБА_5 вказану вище суму грошових коштів, не маючи наміру виконувати досягнуті з нею домовленості, переконавши в доброчесності своїх намірів щодо необхідності купівлі вантажного автомобіля з подальшим оформленням права власності на її ім`я та отримання прибутку від його експлуатації, шляхом шахрайства привласнив їх, а саме придбав у квітні 2017 року вантажний автомобіль марки «Fiat Ducаto», д.н.з. НОМЕР_1 для власного користування та 15 червня 2017 року, без дозволу потерпілої, продав його іншій особі, а отримані грошові кошти від продажу привласнив та витратив на власні потреби, чим завдав потерпілій збитку в розмірі 4000 доларів США, що станом на 11.05.2017 року відповідало 105823,44 грн.
		За таких обставин дії ОСОБА_9 слід кваліфікувати за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 вину не визнав, просив суд виправдати за відсутністю в його діях складу інкримінованого йому кримінального правопорушення та пояснив, що він не зловживав довірою потерпілою для отримання від неї коштів, а їхні відносини носили виключно цивільно-правовий характер. Він не зміг їй повернути гроші через тяжке матеріальне становище, оскільки мав погане самопочуття, одна з його дітей страждає на цукровий діабет, що потребувала значних майнових витрат. Окрім того, в рахунок відшкодування завданих збитків він добровільно повернув ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі приблизно 15000 грн., суму боргу не заперечував, написав розписку про повернення грошових коштів. 
		Описуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, ОСОБА_9 показав суду, що на початку 2017 року, під час відбування покарання у виді обмеження волі в Комсомольському виправному центрі № 136,через соціальну мережу Інтернет він познайомився з ОСОБА_5 , з якою склалися інтимні стосунки. Остання провідувала його, привозила передачі, давала йому гроші на лікування та він мав намір створити з нею сім`ю. У ході таких стосунків він запропонував їй придбати за її гроші вантажний автомобіль, яким можливо було б отримати прибуток від господарської діяльності, пов`язаної з перевезенням вантажів, на що та погодилася, оскільки мала потребу в грошах та в квітні 2017 року передала йому в м.Полтаві, отримані нею в кредит у різних банківських установах грошові кошти в розмірі 4000 доларів США. Після цього, протягом неділі він придбав по довіреності, виданої на його ім`я, автомобіль марки «Fiat Ducаto» за 3700 доларів США, а решту 300 доларів США витратив на його технічне обслуговування. Оскільки куплений автомобіль знаходився в технічно несправному стані, то отримати прибуток від його експлуатації він не зміг і постійно витрачав гроші на його ремонт, про що неодноразово повідомляв ОСОБА_5 . У червні 2017 року значно погіршився стан його здоров`я, одна з дітей захворіла на цукровий діабет, він же потрапив у дорожньо  транспортну пригоду, а тому мав нагальну потребу в грошових коштах. З цих підстав він одноособово вирішив продати автомобіль, оскільки прибутку від нього не отримав та в червні 2017 року продав його ОСОБА_10 за 3000 доларів США, а отримані від продажу гроші витратив виключно на власні потреби. ОСОБА_5 неодноразово телефонувала йому, цікавилася долею автомобіля, однак про його продаж він їй не повідомляв.
		Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_9 , суд вважає, що встановлені ним фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення повністю підтверджуються показаннями потерпілої, свідків, письмовими доказами в їх сукупності.
		Потерпіла ОСОБА_5 показала суду, що 07 січня 2017 року через соціальну мережу Інтернет вона познайомилася із ОСОБА_9 , який на той час відбував покарання в Комсомольському виправному центрі № 136. Між ними склалися інтимні довірливі стосунки, в ході яких вона провідувала його, спілкувалася, ділилася приватною інформацією щодо свого майнового стану, стану здоров`я, мала бажання створити з ним сім`ю. У ході таких стосунків ОСОБА_9 запропонував їй придбати вантажний автомобіль для отримання прибутку, оскільки він мав право керування транспортними засобами та досвід в перевезенні вантажів. Така пропозиція зацікавила її, оскільки на той час вона мала потребу в грошах, а також довіряла йому. Для більшого переконання останній запевнив її, що при купівлі транспортного засобу він оформить на її ім`я генеральну довіреність. З метою придбання автомобіля, 19 квітня 2017 року вона отримала в чотирьох банках кредит в гривневому еквіваленті та надалі купила 4000 доларів США, які 11 травня 2017 року передала ОСОБА_9 . Після купівлі вантажного автомобіля марки «Fiat Ducаto», д.н.з. НОМЕР_2 той почав одноособово ним користуватися та протягом п`яти місяців не сплатив їй жодного разу грошових коштів, не повідомляв про місцезнаходження автомобіля. З цих підстав вона почала пред`являти претензії, а ОСОБА_9 запевняв її, що автомобіль на ремонті, у нього погіршився стан здоров`я та виконає раніше обумовлені з нею домовленості. 13 вересня 2017 року, неподалік від місця свого проживання, вона виявила автомобіль «Fiat Ducаto», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував незнайомий їй раніше ОСОБА_10 . Останній повідомив, що в червні 2017 року придбав його в ОСОБА_9 за 3000 доларів США та переоформив на себе право власності. Після виявленого обману її фізичний стан погіршився, вона стала дратівливою, знервованою, перебувала в пригніченому настрої, хвилювалася, переймалася проблемами повернення кредитних коштів та на теперішній час має скрутне матеріальне становище, оскільки не може повністю розрахуватися з кредиторами. У зв`язку з цим звичний спосіб її життя та плани змінилися, оскільки кредитори вимагають від неї повного розрахунку, систематично надсилають їй письмові вимоги, телефонують, погрожують. Вона страждає на захворювання очей, потребує термінового оперативного втручання, на що відкладала гроші, однак внаслідок безгрошів`я позбавлена можливості це зробити, що призвело до погіршення стану здоров`я та сприяло звільненню її з роботи, що мало негативний вплив на стан здоров`я її престарілої матері ОСОБА_11 , яка померла від перенесених хвилювань 18 листопада 2017 року. 
		Свідок ОСОБА_12 повідомила суду, що являється донькою ОСОБА_5 та 13 вересня 2017 року від тієї вона дізналася про зловживання ОСОБА_13 довірою її матері та заволодіння грошовими коштами в розмірі 4000 доларів США. Остання повідомила їй, що ОСОБА_9 сперш придбав за ці гроші вантажний автомобіль, а потім самовільно продав його, гроші не повернув. Після виявленого обману фізичний стан матері погіршився, вона стала дратівливою, знервованою, постійно перебуває в пригніченому настрої, хвилюється і переймається проблемами повернення кредитних коштів, має скрутне матеріальне становище. 
		Свідок ОСОБА_14 , яка являється матір`ю ОСОБА_9 показала, що останній у травні 2017 року звільнився умовно  достроково з Комсомольського виправного центру № 136 та відразу ж після цього виїхав проживати в іншу область. Про стосунки її сина з ОСОБА_5 вона дізналася від неї ж у серпні 2017 року, коли та прибула за місцем її проживання та поцікавилася місцем знаходження ОСОБА_9 . У розмові ОСОБА_5 повідомила їй по виниклі інтимні стосунки з сином та ніби  то про те, що той заволодів її грошима. У відповідь на це вона відповіла, що її син одружений і має п`ятьох дітей, на що ОСОБА_5 відреагувала мовчанкою і пішла. Про обставини справи, купівлю ОСОБА_9 автомобіля, його продаж та заволодіння грошовими коштами їй нічого невідомо.
		Свідок ОСОБА_10 показав, що на сайті OLX він побачив оголошення про продаж автомобіля «Fiat Ducаto» за 3000 доларів США. Він зустрівся з володільцем цього транспортного засобу, яким виявився ОСОБА_9 , який повідомив про терміновість продажу автомобіля, оскільки він знайшов іншу роботу та виїжджає на постійне місце проживання в Київську область. Оскільки його влаштував технічний стан автомобіля, ціна, то 15 червня 2017 року він придбав за 3000 доларів США цей автомобіль, отримавши генеральну довіреність від колишньої власниці ОСОБА_15 , яку знайшов ОСОБА_9 . Надалі, у вересні 2017 року до нього підійшла ОСОБА_5 , яка перебуваючи у знервованому стані, повідомила, що це її автомобіль. 
		На а.с.216 тому № 1 наявна копія Кредитного договору № 44-214-851-2-17-Г від 19.04.2017 року, відповідно до якого ПАТ «Мегабанк» ( кредитодавець) надав ОСОБА_5 ( позичальник) грошові кошти у розмірі 68640 грн. зі сплатою процентів у розмірі 10 % річних. Кредит надано на споживчі цілі, шляхом видачі з каси банку готівкою. 
		На а.с.217 тому № 1 наявна копія Комплексного договору № 1/3105263 від 19.04.2017 року, відповідно до якого ПАТ «Креді Агріколь Банк» ( кредитодавець) надав ОСОБА_5 ( позичальник) грошові кошти у розмірі 52300 грн. зі сплатою процентів у розмірі 15 % річних. 
		На а.с. 36  52 тому № 1 наявна виписка по особовому рахунку на ім`я ОСОБА_16 роздруківка руху коштів в ПАТ «Мегабанк».
		Свідок ОСОБА_17 на фотознімку № 2 впізнав ОСОБА_9 як особу, якій він продав йому автомобіль «Fiat Ducаto», про що судом досліджено протокол від 13.12.2018 року. (а.с. 53-54 тому № 1).
		На а.с. 56 тому № 1 наявна реєстраційна картка транспортного засобу марки «Fiat Ducаto», д.н.з. НОМЕР_1 , де власником значиться ОСОБА_15 (а.с.56 тому № 1).
		На а.с. 57 тому № 1 наявна розписка, написана ОСОБА_9 про зобов`язання повернути одержані ним в борг від ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 4000 доларів США , яка датована 14.03.2019 роком. 
		Таким чином, досліджуючи обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_9 , суд визнає кожний доказ належним, допустимим, достовірним, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення в справі.
		Разом з тим, суд не приймає як допустимий доказ в справі аудіозаписи телефонних розмов, надані суду в судовому засіданні прокурором, на яких ніби то зафіксовано розмови потерпілої ОСОБА_5 з обвинуваченим ОСОБА_9 з приводу придбання автомобіля та його експлуатації, оскільки в процесуальному порядку не підтверджено здійснення таких аудіозаписів та джерело його отримання. 
		За результатами розгляду справи суд знаходить неспроможними та такими, що суперечать доказам у кримінальному провадженні, дослідженим у судовому засідання, показання обвинуваченого ОСОБА_9 в тій частині, що він не зловживав довірою потерпілої, а його відносини з нею носили цивільно  правовий характер.
		Відповідно до ч. 1ст. 190 КК України, шахрайством визначається заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.
		Зокрема, зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати в потерпілого впевненість у вигідності чи обов`язковості передачіїй майна або права на нього. При цьому обов`язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.
		Наявність між обвинуваченим та потерпілим певних цивільно-правових чи інших подібних правовідносин, які були закріплені у певному правочині, сама по собі не виключає можливості кваліфікації діяння особи як шахрайства за наявності усіх необхідних елементів складу цього злочину. В окремих випадках такі відносини цілком можуть бути частиною реалізації умислу особи на заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою.
		Принциповим у цьому питанні є встановлення і доведення поза розумним сумнівом, що особа, умисно, з корисливих мотивів заволодіваючи чужим майном або набуваючи права на майно шляхом обману чи зловживання довірою, зокрема й беручи на себе при цьому певні зобов`язання, одразу не мала наміру їх виконувати, використовуючи певні правовідносини як спосіб реалізації умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою. Висновок про це може бути зроблений, в тому числі й виходячи зсукупності фактичних дій такої особи. (Правова позиція Верховного Суду, справа № 127/11849/15-к, провадження № 51-930км19, викладена в постанові від 03.03.2021 року).
		Досліджуючи хронологію подій, судом встановлено, що обвинувачений та потерпіла познайомилися в січні 2017 року та між ними склалися інтимні стосунки. У ході цих стосунків ОСОБА_5 повідомляла ОСОБА_9 про її матеріальний стан, стан здоров`я, потребу в грошових коштах на лікування, можливість отримання нею кредитів. У кінці квітня 2017 року ОСОБА_5 отримала в кредит 4000 доларів США та 11 травня 2017 року передала їх ОСОБА_9 для придбання вантажного автомобіля. При чому, станом на 10 травня 2017 року, тобто в день звільнення умовно-достроково, ОСОБА_9 не мав самостійного джерела доходу, засобів для існування, натомість мав потребу в грошових коштах та знаходився в пошуках роботи.
		Суд акцентує увагу на тому, що ідея придбати автомобіль за кошти потерпілої з метою отримання прибутку виходила саме від ОСОБА_9 , з яким у ОСОБА_5 склалися довірчі стосунки та вона погодилася з його пропозицією і передала йому добровільно грошові кошти в розмірі 4000 доларів США, які отримала як кредит.
		Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_9 напервиннійстадіїсвоїхстосунків з потерпілою хоча ідіяв умежахцивільно  правовихвідносин,тобто згідно домовленостей отримав від неї грошові кошти в сумі 4000 доларів США, не заперечував їх розмір, придбав у травні 2017 року автомобіль, однак надалі свідомо оформив генеральну довіреність на своє ім`я, використовував автомобіль на власний розсуд, не повідомляв їй його місце знаходження та вже 15 червня 2017 року, не ставлячи до відома потерпілу, продав його третій особі,привласнивши грошовікошти від продажута використавшиїх навласні потреби.При цьому, заявляючи про необхідність продажу автомобіля з причин тяжкого матеріального становища, поганого самопочуття, хвороби однією з його дітей, ОСОБА_9 не надав жодного доказу, який би підтверджував, на що саме він витратив отримані кошти в розмірі 4000 доларів США. До того ж, 13 вересня 2017 року, тобто через три місяці з часу придбання, ОСОБА_5 , побачивши випадково автомобіль у володінні іншої особи, була обізнана про факт його продажу ОСОБА_9 . З часу продажу автомобіля останній не вжив жодних заходів для повернення ОСОБА_5 отриманих від неї коштів та відшкодування завданих збитків.
		Окрім того, у судовому засіданні встановлено, що розписка, яка датована 14.03.2019 роком (а.с. 57 тому № 1), в якій містилося зобов`язання повернути одержані в борг від ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 4000 доларів США, написана ОСОБА_9 вже під час досудового розслідування в кабінеті слідчого та долучена ним до матеріалів кримінального провадження, а тому наявність такої розписки не може спростовувати наявність в діях ОСОБА_9 шахрайства та безумовно вказувати на цивільно  правові відносини, як про це зазначив захисник.
		Окрім того, доводи ОСОБА_9 про повернення потерпілій грошових коштів в розмірів приблизно 15000 грн не ґрунтуються на матеріалах справи, а остання заперечила такі факти.
		Таким чином,встановлені обставинисправи тадосліджені доказидають судупідстави прийтидо висновку,що обвинувачений ОСОБА_9 умисно,з корисливихмотивів заволодівмайном потерпілої ОСОБА_5 шляхом зловживанняїї довірою,тобто беручина себепевні зобов`язання, використаввиниклі правовідносинияк спосібреалізації такогоумислу назаволодіння чужиммайном таз часуотримання грошовихкоштів немав наміруїх виконувати,а томуйоговинуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК Українидоведена повністю поза розумним сумнівом.
		При прийнятті даного рішення суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011, відповідно до якої при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».
		Визнавши показання обвинуваченого ОСОБА_9 неспроможними та суперечливими в частині того, що він не вчиняв дій, спрямованих на зловживання довірою потерпілою для отримання від неї коштів, а їх відносини мали виключно цивільно-правовий характер, суд розцінює його поведінку як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення, намаганням переконати суд про відсутність в його діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, а отже можливості уникнути покарання за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		При цьому суд визнає віктимною поведінку потерпілої ОСОБА_5 , а саме такою, що спровокувала виникнення ситуації, сприяла вчиненню кримінального правопорушення та можливості заподіяти їй шкоду. 
		На підтвердження цьому свідчить той факт, що ОСОБА_5 , будучи обізнаною про факт купівлі ОСОБА_9 на її гроші автомобіля, не перевірила оформлення права власності чи права користування на її ім`я, не оглядала його щодо технічної справності, не вживала заходів забезпечення догляду за ним. 
		Обставинами, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 не встановлено.
		Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , не встановлено.
		Згідност.65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання, а також прийняти до уваги те, що згідно з ч. 2ст.50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
		Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		У ході судового розгляду встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_9 вчинено нетяжкий злочин, він є офіційно працевлаштований, за місцем проживання характеризується посередньо, має незняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, на його утриманні перебувають четверо дітей, з якими він не проживає, на обліку в лікаря  психіатра, - нарколога, - невролога не перебуває.
		Таким чином, при призначенні покарання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, характеристику особи ОСОБА_9 , який є раніше судимим, вчинив правопорушення в період умовно  достроково звільнення, його поведінку як під час скоєння злочину, так і після, віктимну поведінку потерпілої, наявність на утриманні неповнолітніх дітей, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, відношення потерпілої до міри покарання, яка наполягала на суворій мірі покарання, а тому приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді обмеження волі, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів.
		Покарання обвинуваченому ОСОБА_9 необхідно призначити за правилами ч.1 ст.71 КК України, оскільки після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання він вчинив новий злочин.
		Потерпілою ОСОБА_5 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_9 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушення, а саме вона просить суд стягнути з останнього на свою користь майнову шкоду в розмірі 372000 грн. та моральну шкоду в розмірі 500000 грн.
		В обґрунтування позовних вимог потерпіла ОСОБА_5 зазначила, що 11 травня 2017 року вона передала ОСОБА_9 грошові кошти в розмірі 4000 доларів США, які отримала в чотирьох банківських установах як кредит, на купівлю вантажного автомобіля. Надалі ОСОБА_9 , зловживаючи її довірою, на отримані від неї грошові кошти в травні 2017 року придбав автомобіль марки «Fiat Ducаto», д.н.з. НОМЕР_1 , який через місяць, без її згоди, продав третій особі, а отримані від продажу грошові кошти привласнив. 01.02.2019 року рішенням Октябрського районного суду м.Полтави, внаслідок неналежного виконання боргових зобов`язань за кредитним договором № 44-214-851-2-17-Г від 19.04.2017 року з неї стягнуто на користь ПАТ «Мегабанк» суму заборгованості, яка виникла станом на 13.09.2018 року в розмірі 43662, 09 грн., з яких 5738, 30 грн.  сума залишку заборгованості за кредитом, 171, 79 грн. - сума залишку нарахованих та несплачених відсотків, 6864 грн.  нарахована та несплачена комісійна винагорода, 30888 грн.  сума штрафу.24.07.2019 року рішенням Октябрського районного суду м.Полтави, внаслідок неналежного виконання боргових забов`язань за кредитним договором № б\н від 30.04.2012 року, з неї стягнуто на користь АТ КБ «Приватбанк» суму заборгованості, яка виникла станом на 20.06.2018 року, в розмірі 29241, 15 грн. Внаслідок вчинення шахрайських дій стосовно неї ОСОБА_9 , вона не змогла належно виконати договірні зобов`язання, у зв`язку з чим виникла заборгованість.
		Окрім того, обвинувачений ОСОБА_9 заволодів належним їй планшетом вартістю 2000 грн., здійснив зняття з її карткового рахунку 18000 грн., а також на його вимогу вона перерахувала його матері ОСОБА_14 50000 грн., які той не повернув.
		При цьому, кримінальним правопорушенням їй заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінила в 500000 грн., яка полягає в душевних стражданнях, яких вона зазнала внаслідок неправомірних дій ОСОБА_9 , якому вона довіряла, покладалася на його порядність та очікувала отримання прибутку від господарської діяльності з використанням придбаного вантажного автомобіля. Він таких нервових потрясінь ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати. Також вона втратила можливість оплатити своє лікування, так як за медичними показаннями їй було рекомендовано оперативне втручання внаслідок вад зору. На теперішній час вона має скрутне матеріальне становище, потрапила в боргову кабалу, постійно відчуває пригнічений стан.
		Обвинувачений ОСОБА_9 заявлені до нього позовні вимоги визнав частково та не заперечуючи боргу в розмірі 4000 доларів США, які він не зміг повернути у зв`язку з тяжким матеріальним становищем, за виключенням суми, яку він повернув раніше в розмірі 15000 грн. У частині відшкодування моральної шкоди заперечив, оскільки не зміг повернути вчасно грошові кошти через збіг скрутних матеріальних обставин, пов`язані із тяжким самопочуттям, хворобою однієї з його дітей. 
		Заслухавши пояснення обвинуваченого, потерпілої, дослідивши матеріали справи, в частині вирішення цивільного позову суд дійшов такого висновку.
		Сторонами не заперечується, що 11 травня 2017 року для купівлі вантажного автомобіля ОСОБА_5 передала ОСОБА_9 грошові кошти в розмірі 4000 доларів США.
		Відповідно до ч.1 ст.128КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Судом досліджено наявну в матеріалах справи копію Кредитного договору № 44-214-851-2-17-Г від 19.04.2017 року, відповідно до якого ПАТ «Мегабанк» (кредитодавець) надав ОСОБА_5 ( позичальник) грошові кошти у розмірі 68640 грн. зі сплатою процентів у розмірі 10 % річних. Кредит надано на споживчі цілі, шляхом видачі з каси банку готівкою, а також копію Комплексного договору № 1/3105263 від 19.04.2017 року, відповідно до якого ПАТ «Креді Агріколь Банк» ( кредитодавець) надав ОСОБА_5 (позичальник) грошові кошти у розмірі 52300 грн. зі сплатою процентів у розмірі 15 % річних. 
		При цьому, суд дослідив рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 01.02.2019 року, яким з ОСОБА_5 стягнуто на користь ПАТ «Мегабанк» суму заборгованості, яка виникла станом на 13.09.2018 року в розмірі 43662, 09 грн., з яких 5738, 30 грн., а також рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 24.07.2019 року, внаслідок неналежного виконання боргових забов`язань за кредитним договором № б\н від 30.04.2012 року,з неї ж стягнуто на користь АТ КБ «Приватбанк» суму заборгованості, яка виникла станом на 20.06.2018 року, в розмірі 29241, 15 грн.
		Виходячи з положень ч.1 ст.128 КПК України, обвинувачений несе відповідальність за шкоду, завдану вчиненням кримінального правопорушення.
		Як встановлено, потерпіла ОСОБА_5 самостійно обрала джерело отримання грошових коштів в розмірі 4000 доларів США для придбання вантажного автомобіля, а саме вступила в цивільно  правові відносини з банківськими установами, уклавши при цьому Кредитні договори на умовах, які сама погодила та прийняла. При цьому обвинувачений ОСОБА_9 не був стороною кредитних договорів, поручителем не виступав, будь  яких зобов`язань по сплаті кредитних коштів перед банківськими установами та потерпілою не укладав. Натомість останній отримав грошові кошти в розмірі 4000 доларів США від ОСОБА_16 для придбання вантажного автомобіля, що жодним чином не пов`язано з виконанням ним боргових зобов`язань по сплаті кредитних зобов`язань. У зв`язку з цим відсотки, штрафні санкції, нараховані за кредитними зобов`язаннями ОСОБА_5 перед банківськими установами, стягненню з обвинуваченого не підлягають.
		З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що розмір завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди в розмірі 4000 доларів, що станом день ухвалення вироку, тобто 16 червня 2021 року по курсу 1 долар США складає 26, 9258 грн., що відповідає 107703,20 грн., яка підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілої. 
		Судом не досліджувалися обставини заволодіння ОСОБА_9 планшетом вартістю 2000 грн., зняття ним з карткового рахунку грошових коштів у розмірі 18000 грн., перерахування потерпілою його матері ОСОБА_14 50000 грн. та вони не охоплені об`ємом пред`явленого обвинувачення, а тому суд позовні вимоги в цій частині судом не вирішував. 
		Відповідно до ч.1ст.1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Пунктом 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»встановлено, що під моральною (немайновою) шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Відповідно до ч. 3ст. 23 ЦК Українирозмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
		При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності, пропорційності і справедливості.
		Матеріалами справи доведено, що обвинувачений ОСОБА_9 протиправно, зловживаючи довірою потерпілій ОСОБА_18 , заволодів належними їй грошовими коштами в розмірі 4000 доларів США
		Виходячи з обставин вчинення кримінального правопорушення, суд приходить до висновку, що діями обвинуваченого було завдано моральної шкоди потерпілій, яка полягає у душевних стражданнях, яких та зазнала, оскільки передана нею сума грошових коштів є для неї значною, що негативно відобразилося на її матеріальному становищі та порушило її життєві плани. При цьому такі дії ОСОБА_9 викликали в ОСОБА_5 негативні емоції, хвилювання, втрату спокою, оскільки тривалий час вона не була обізнана про долю автомобіля, не отримала відшкодування, втратила можливість володіти майном, яке було придбано на її грошові кошти. 
		При цьому матеріали справи не містять даних про те, що смерть матері потерпілої була пов`язана із вчиненням даного кримінального правопорушення стосовно неї, а тому такі доводи в обґрунтування позовних вимог суд до уваги не приймає.
		З урахуванням викладеного, суд оцінює завдану моральну шкоду потерпілій в розмірі 10000 грн., приймаючи при цьому віктимну поведінку останньої, яка своїми діями також сприяла вчиненню кримінального правопорушення та можливості заподіяти їй шкоду. 
		Таким чином, позов підлягає до часткового задоволення.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимогстатті 100 КПК України.
		Процесуальні витрати в справі відсутні.
		З метою забезпечення належного виконання обвинуваченим ОСОБА_9 призначеного покарання, яке він зобов`язаний відбувати реально, уникнення ризиків, пов`язаних із ухиленням від суду та продовження ним злочинної діяльності, незаконного впливу на потерпілу та свідків, до набрання вироком законної сили, суд вважає за доцільне обрати стосовно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду негайно.
		Відповідно доч.2ст.57Кримінально виконавчого кодексуУкраїни,з урахуванням особи та інших обставин кримінального провадження суд може направити засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. У цьому випадку засуджений звільняється з-під варти при прибутті до місця відбування покарання.
		Керуючись ст.ст.373,374 КПК, суд,-
		у х в а л и в:
		ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК Українита призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два ) роки.
		На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складення, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком за вироком Ленінського районногосуду м.Полтавивід 07.12.2015року таостаточно призначити ОСОБА_9 покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки 1 (один) місяць.
		Початок строку відбування покарання обвинуваченому  ОСОБА_9 рахувати із 16 червня 2021 року, виходячи з розрахунку одному дню попереднього ув`язнення відповідають 2 дні обмеження волі.
		До набрання вироком законної сили, обрати стосовно  ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду негайно.
		Після набрання вироком законної сили ОСОБА_9 , відповідно до ч.2 ст.57 КВК України, підлягає звільненню з  під варти.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_19 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням  задовольнити частково.
		Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_9 на користь потерпілої ОСОБА_19 в рахунок відшкодування майнової шкоди грошові кошти в розмірі 4000 (чотири тисячі) доларів США, що станом на 16.06.2021 року по курсу 1 долар США дорівнює 26,9258 грн., відповідає 107703 (сто сім тисяч сімсот три) грн. 20 коп., а також в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.
		В іншій частині позовних вимог  відмовити.
		Вирок може бути оскаржено через Октябрський районний суд м.Полтави до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору.
		Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
		 
		СуддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...