Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1340/5779/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 16.06.2021. Зареєстровано: 17.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 17.06.2021.
Дата набрання законної сили: 15.06.2021
Номер судового провадження: К/9901/29520/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		15 червня 2021 року 
		Київ
		справа №1340/5779/18
		адміністративне провадження №К/9901/29520/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
		суддів: Рибачука А.І.,  Тацій Л.В., 
		розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №1340/577/18
		за позовом  ОСОБА_1 
		до Золочівської міської ради Львівської області
		про    визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії
		за касаційною скаргою Золочівської міської ради Львівської області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.05.2019 (колегія у складі: головуючого судді: Сакалоша В.М., суддів Гавдика З.В., Карп`як О.О.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019 (колегія у складі: головуючого судді Мікули О. І., суддів Качмара В.Я., Курильця А.Р.), -
		В С Т А Н О В И В:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Золочівської міської ради Львівської області, в якому просила: 
		- визнати протиправним та скасувати рішення Золочівської міської ради №1520 від 23.10.2018 "Про відмову у наданні дозволу на складання проекту землеустрою" щодо відведення земельної ділянки площею 0,12 га у власність для ведення садівництва на АДРЕСА_1 (напроти будинку АДРЕСА_2 );
		- зобов`язати Золочівську міську раду надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва по АДРЕСА_1 (напроти будинку АДРЕСА_2 ). 
		2. В обґрунтування позову позивач зазначала, що за правовим статусом земельна ділянка по АДРЕСА_1 (навпроти будинку АДРЕСА_2 ) орієнтовною площею 0,20 га належить до земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності. Відповідно до викопіювання з кадастрової карти, виданого відділом у Золочівському районі ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 21.02.2018 в державному земельному кадастрі відсутні відомості щодо перебування ділянки площею 0,12 га по АДРЕСА_1 в межах санітарно - захисних зон. Таким чином, позивач вважає відмову відповідача безпідставною та просить суд визнати оскаржуване рішення відповідача протиправним та скасувати його.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.05.2019 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Золочівської міської ради №1520 від 23.10.2018 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою", яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12 га у власність для ведення садівництва на АДРЕСА_1 (напроти будинку АДРЕСА_2 ). Зобов`язано Золочівську міську раду Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва по АДРЕСА_1 (напроти будинку АДРЕСА_2 ). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		4. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Золочівської міської ради №1520 від 23.10.2018 "Про відмову у наданні дозволу на складання проекту землеустрою" щодо відведення земельної ділянки площею      0,12 га у власність для ведення садівництва на АДРЕСА_1 (напроти будинку АДРЕСА_2 ) не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, які визначені ч.2 ст.2 КАС України, оскільки прийняте без зазначення конкретної підстави, визначеної ч.7 ст.118 ЗК України для відмови у наданні такого дозволу. Належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення відповідної земельної ділянки.
		5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.05.2019 у справі №1340/5779/18 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та зобов`язання Золочівської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва по АДРЕСА_1 (напроти будинку АДРЕСА_2 ) скасовано, та прийнято постанову, якою позов у цій частині задоволено. Зобов`язано Золочівську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.03.2018 та надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва по АДРЕСА_1 (напроти будинку АДРЕСА_2 ). У решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.05.2019 у справі №1340/5779/18 залишено без змін.
		6. Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, що у спірних правовідносинах не буде перебиранням судом на себе повноважень і функцій відповідача, а тому належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Золочівської міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.03.2018 та надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва по АДРЕСА_1 (напроти будинку АДРЕСА_2 ).
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		7. 28.10.2019 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Золочівської міської ради Львівської області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.05.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019, в якій скаржник просить скасувати вказані рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
		8. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив, що відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва навпроти будинку АДРЕСА_2 є неможливим. На даній території Генеральним планом міста Золочева на виконання вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Земельного кодексу України, Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, запроектовано територію зелених насаджень спецпризначення (санітарно-захисну зону) навколо промислових об`єктів V-IV класів шкідливості на АДРЕСА_1 , а розміщення садів на території санітарно-захисних прямо заборонено Законом. З наведеного вбачається, що Золочівська міська рада Львівської області, приймаючи рішення сесії № 1520 від 23.10.2018 року «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою» діяла виключно в межах та на підставі Закону. Дане рішення було прийняте з посиланням на ст. 114 та ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу, а саме: у зв`язку з виконанням міською радою обов`язків по забезпеченню екологічних прав громадян та на підставі невідповідності місця розташування земельної ділянки Генеральному плану міста Золочева.
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		9.    28.10.2019 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
		10. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2019, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Рибачук А.І., Тацій Л.В.
		11. Ухвалою Верховного Суду від 04.11.2019 вказану касаційну скаргу залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом зазначення належного обґрунтування наявності підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.
		12. Скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху виконано та усунуто зазначені в ній недоліки.
		13. Ухвалою Верховного Суду від 03.12.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Золочівської міської ради Львівської області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.05.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019.
		14. Ухвалою Верховного Суду від 14.06.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 15.06.2021.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		15. Як встановлено судами попередніх інстанції, 28.03.2018 ОСОБА_1 звернулася до Золочівської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12 га у власність для ведення садівництва, яка розташована по АДРЕСА_1 .
		16. 19.04.2018 рішенням № 24 сесії 7 демократичного скликання Золочівської міської ради "Про відмову у відведенні земельної ділянки" позивачу відмовлено у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12 га у власність для ведення садівництва з посилання                       на ст. 12 ЗК України.
		17. ОСОБА_1 оскаржила вказане рішення в судовому порядку.
		18. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 у справі №813/2466/18 визнано протиправним та скасовано рішення Золочівської міської ради Львівської області №1243 від 19.04.2018 про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12 га у власність для ведення садівництва та зобов`язано Золочівську міську раду Львівської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва по АДРЕСА_1 (навпроти будинку АДРЕСА_2 ). Вказане рішення набрало законної сили 21.08.2018.
		19. Разом з тим, рішенням XXIX сесії VII демократичного скликання Золочівської міської ради Львівської області від 23.10.2018 №1520 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою" позивачу повторно відмовлено у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12 га у власність для ведення садівництва на підставі ст.12, 114,                    ч.7 ст.118 ЗК України.
		20. Вказане рішення мотивоване тим, що згідно з генеральним планом міста Золочева, затвердженого сесією міської ради від 29.09.2015, на території                        м. Золочева відсутні вільні земельні ділянки для індивідуального садівництва, а в місці бажаного розташування земельної ділянки передбачено санітарно - захисну зону довкола об`єктів промисловості IV - V класів шкідливості.
		21. Не погодившись з прийнятим рішенням XXIX сесії VII демократичного скликання Золочівської міської ради Львівської області від 23.10.2018 №1520 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою", позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		22. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
		23. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		24. Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
		25. Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
		26. Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		27. Частиною другою статті 2 Закону № 280/97-ВР визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
		28. Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
		29. У відповідності до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
		30. Згідно частиною першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
		31. Пунктом «а» ч.3 ст. 22 ЗК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
		32. Згідно із п. «в» ч.1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара.
		33. У частині 3 ст.116 ЗК України перераховано умови безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадян, однією з яких є одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених ЗК України.
		34. Статтею 118 ЗК України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
		35. Відповідно до ч. 6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу. 
		36. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі, якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
		37. Частиною 7 ст.118 ЗК України передбачено підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, перелік яких є вичерпним, а саме: підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
		38. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач обґрунтовує відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою тим, що згідно з генеральним планом міста Золочева, затвердженим сесією міської ради від 29.09.2015, на території м.Золочева відсутні вільні земельні ділянки для індивідуального садівництва, а в місці бажаного розташування земельної ділянки передбачено санітарно - захисну зону довкола об`єктів промисловості IV - V класів шкідливості (зелені насадження спеціального призначення).
		39. Відповідно до статті 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
		40. Відповідно до статті 1 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту, план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
		41. Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
		42. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.
		43. Як вбачається з Генерального плану міста Золочева, на АДРЕСА_1 запроектовано розміщення ряду об`єктів. На основному кресленні генерального плану міста Золочева ці об`єкти позначені цифрами 8.6 - паркінги                                       (в т.ч. багаторівневі), гаражі; 8.11 - об`єкти промисловості V класу шкідливості та об`єкти комунально-складського господарства; 8.27 - об`єкти промисловості V- IV класів шкідливості, та об`єкти комунально-складського господарства; 10.3 - СТО.
		44. Статтею 114 Земельного кодексу України передбачено, що навколо об`єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об`єктів від територій житлової забудови, створюються санітарно-захисні зони.
		45. На виконання вказаної норми, Генеральним планом міста Золочева навколо промислових об`єктів V- IV класів шкідливості на АДРЕСА_1 запроектовано територію зелених насаджень спецпризначення зі сторони житлової забудови. 
		46. Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 105 від 10.04.2006 затверджено Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України (далі Правила №105). 
		47. Відповідно до п. 2.1 Правил №105 зелені насадження спеціального призначення - насадження транспортних магістралей і вулиць; на ділянках санітарно - захисних зон довкола промислових підприємств; виставок, кладовищ і крематоріїв, ліній електропередач високої напруги; лісомеліоративні, водоохоронні, вітрозахисні, протиерозійні, насадження розсадників, квітникарських господарств, пришляхові насадження в межах населених пунктів.
		Санітарно-захисна зона - це фактично озеленена територія спеціального призначення, яка відокремлює сельбищу частину міста від промислових підприємств. 
		48. Зелені насадження в санітарно- захисних зонах є об`єктами благоустрою у сфері зеленого господарства (п.п. 3.1 Правил №105).
		49. Підпунктом 4.1 Правил №105 встановлено, що об`єкти благоустрою зеленого господарства використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони і утримання відповідно до цих Правил.
		50. Наказом № 173 від 19.06.1996 Міністерства охорони здоров`я України затверджені Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів (далі Правила № 173). 
		51. Підпунктом 5.4 Правил № 173 встановлено, що промислові, сільськогосподарські та інші об`єкти, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними та біологічними факторами, при неможливості створення безвідходних технологій повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами. Санітарно-захисну зону слід встановлювати від джерел шкідливості до межі житлової забудови, ділянок громадських установ, будинків і споруд, в тому числі дитячих, навчальних, лікувально-профілактичних установ, закладів соціального забезпечення, спортивних споруд та ін., а також територій парків, садів, скверів та інших об`єктів зеленого будівництва загального користування, ділянок оздоровчих та фізкультурно-спортивних установ, місць відпочинку, садівницьких товариств та інших, прирівняних до них об`єктів.»
		52. У підпункті 5.10 Правил № 173 зазначено, що у санітарно-захисних зонах не можна допускати розміщення: 
		- житлових будинків з придомовими  територіями,  гуртожитків, готелів, будинків для приїжджих, аварійних селищ;
		- дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл, лікувально-профілактичних та  оздоровчих  установ  загального та спеціального призначення    зі стаціонарами,   наркологічних диспансерів;
		- спортивних споруд, садів, парків, садівницьких товариств;
		- охоронних зон джерел водопостачання, водозабірних споруд та споруд водопровідної розподільної мережі.
		53. Отже, ведення садівництва не допускається у санітарно-захисних зонах довкола об`єктів промисловості IV - V класів шкідливості (зелених насадженнях спеціального призначення), у зв`язку з чим, місце розташування земельної ділянки, яку бажає отримати у власність для ведення садівництва заявник, не відповідає Генеральному плану м. Золочева, який є містобудівним документом, що визначає умови та обмеження використання території міста для містобудівних потреб у межах визначених зон.
		54. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 30.07.2020 у справі №822/1030/18.
		55. Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України підставою відмови у наданні дозволу може бути, зокрема, невідповідність місця розташування об`єкта вимогам <…> генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації <…> затверджених у встановленому законом порядку.
		56. З огляду на вищенаведене, виявивши, що цільове призначення земельної ділянки, яку має намір одержати позивач, не відповідає вимогам Генерального плану, міська рада мала законні підстави для прийняття рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки у власність з підстав невідповідності місця розташування об`єкта вимогам Генерального плану населеного пункту. 
		57. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №522/14444/15-а.
		58. Отже, Золочівська міська рада Львівської області діяла правомірно, а рішення №1520 від 23.10.2018 "Про відмову у наданні дозволу на складання проекту землеустрою" щодо відведення земельної ділянки площею 0,12 га у власність для ведення садівництва на АДРЕСА_1 (напроти будинку АДРЕСА_2 ) є законним та не підлягає скасуванню.
		59.  Вирішуючи спір, суди неправильно застосували ч. 7 ст. 118 ЗК України, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення та необґрунтованого задоволення позову.
		60. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		61. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
		62. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		63. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
		64. Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
		65. У зв`язку із викладеним, враховуючи положення статті 351 КАС України, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.08.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 необхідно скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. 
		Керуючись статтями 345, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Золочівської міської ради Львівської області задовольнити.
		Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.05.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Золочівської міської ради Львівської області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії - відмовити.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		С.Г. Стеценко
		А.І. Рибачук 
		 Л.В. Тацій ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...