Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а-283/09 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 10.06.2010. Оприлюднено: 25.08.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
				 
					 
				
				Справа: № 2-а-283/09 Головуючий у 1-й інстанції: Горбань Н.І., 
			
			Суддя-доповідач: Костюк Л.О. 
			 ПОСТАНОВА
			І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
			 "27" травня 2010 р. 
			 Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
			головуючого судді Костюк Л.О.;
			суддівІзмайлової Т.Л., Шостака О.О.;
			 розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва та ОСОБА_2 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 31 березня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, -
			В С Т А Н О В И В :
			В лютому 2009 року ОСОБА_2 звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом в якому, посилаючись на порушення відповідачем положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни», просила відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом своїх порушених прав за період з 01.01.2006 р. по теперішній час, визнати відмову Управління пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва щодо нарахування і виплати несплаченої їй державної соціальної допомоги як дитині війни (30 % надбавки до пенсії) з 01.01.2006 р. по теперішній час незаконною та зобовязати Управління пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва протягом 5 (пяти) календарних днів з дня набрання судовим рішенням чинності нарахувати їй до виплати та виплатити у повному обсязі недоплачену їй як дитині війни щомісячну державну соціальну 30 % надбавку, що передбачена ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»починаючи з 01.01.06 р. по 31.12.08 р. загальною сумою 3891 гривень 90 коп., проіндексувавши її з урахуванням інфляції, що мала місце протягом вказаного періоду (а.с. 2-5).
			Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 31 березня 2009 року вказаний позов задоволено частково, а саме: поновлено ОСОБА_2 строк звернення до адміністративного суду, зобовязано Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 1 січня 2006 р. по 31 грудня 2008 р., в решті позовних вимог відмовлено (а.с. 23-26).
			Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач та позивач подали апеляційні скарги, в яких відповідно просять, в першому випадку - скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні адміністративного позову та в другому задовольнити позов та зобовязати відповідача виплатити їй 30 % надбавку до пенсії з урахуванням інфляції загальною сумою 5112,25 грн. (а.с. а.с. 28-29, 34).
			Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційних скарг, та, перевіривши доводи апеляцій наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню.
			Як вбачається з матеріалів справи, свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що вона є дитиною війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи ксерокопією посвідчення НОМЕР_1 (а.с. 8), а отже має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, яку в 2006-2008 роках їй не було нараховано та виплачено відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
			Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 № 2195 (далі Закону № 2195), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
			Оскільки позивач відноситься до категорії громадян, на яких поширюється дія ст. 6 Закону № 2195, відтак він має право на отримання підвищеної пенсії.
			Разом з тим, ОСОБА_2 не отримувала вказане підвищення пенсії.
			Дію положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2006-2008 роки зупинено Законами України «Про Державний бюджет України на відповідні роки», а застосування законів, дію яких зупинено не допускається.
			Згідно п. 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»зупинено на 2006 рік., а пізніше відновлено Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 19.01.06. Відтоді статтею вказаного Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 у 2006 році проводяться поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, в порядку, визначеному КМУ за погодженням з Комітетом ВРУ з питань бюджету.
			Положення зазначеної статті Закону неконституційними не визнавалось, а тому, дії відповідача щодо нарахування та виплати надбавки до пенсії, як дитині війни, у 2006 році є правомірними, оскільки він керувався останнім у часі нормативно-правовим актом  Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
			Щодо нарахування та виплати надбавки до пенсії (соціальної допомоги) позивачу як дитині війни за 2007 рік, то позовні вимоги підлягають задоволенню з дня прийняття 09.07.07 рішення Конституційним Судом України, з наступних підстав.
			Згідно п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.06 з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». З урахуванням ст. 111 вказаного Закону, підвищення до пенсії у 2007 році або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
			Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.07 № 6-рп/2007 року (далі Рішення КСУ), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006 року № 489.
			Крім того, згідно Рішення КСУ визначено, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.
			А тому, Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
			Таким чином, позивач має право у 2007 році на підвищення своєї пенсії (соціальну допомогу) на 30 % мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року.
			Однак, Голосіївський районний суд м. Києва в своєму рішенні зобовязав Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 1 січня 2006 р. по 31 грудня 2008 р.
			Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, який вважає, що позивач має право на одержання підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком у 2007 році, а саме в період з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року та в цій частині позовних вимог позивачу слід відмовити.
			Колегія суддів вважає, що задоволенню підлягають позовні вимоги позивача, які стосуються виплат до пенсії у розмірі 30 % від мінімального розміру пенсії за віком, з дня прийняття 09.07.07 рішення Конституційним Судом України.
			Щодо нарахування та виплати надбавки до пенсії (соціальної допомоги) позивачу як дитині війни за 2008 рік, то позовні вимоги підлягають задоволенню з дня прийняття 22.05.08 рішення Конституційним Судом України, з наступних підстав.
			Пунктом 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»від 28.12.2007 року внесені зміни в ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які вступили в законну силу 01.01.2008 року. Відтоді дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового забезпечення, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки встановленої для учасників війни (тобто 10 % прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність).
			Рішенням Конституційного Суду України № 10рп/08 від 22.05.2008 року положення вказаної статті визнано неконституційними, а тому втратило чинність з часу проголошення вказаного рішення.
			Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
			Таким чином, позивач має право у 2008 році на підвищення своєї пенсії (соціальну допомогу) на 30 % мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року.
			Однак, як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції зобовязав відповідача здійснити нарахування та виплату позивачеві пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 1 січня 2006 р. по 31 грудня 2008 р.
			Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, який вважає, що позивач має право на одержання підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком у 2008 році, а саме в період з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року та в цій частині позовних вимог позивачу слід відмовити.
			Колегія суддів вважає, що задоволенню підлягають позовні вимоги позивача, які стосуються виплат до пенсії у розмірі 30 % від мінімального розміру пенсії за віком, з дня прийняття 22.05.08 рішення Конституційним Судом України.
			Разом із тим, позивачем пропущено річний строк для звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України.
			Крім того, як вбачається із матеріалів справи, у відповідності до вимог ст. 100 КАС України, відповідач наполягав на відмові у задоволенні позову, в звязку із пропуском позивачем строку звернення до суду (а.с. 17-18).
			Однак, суд першої інстанції поновив позивачу строк звернення до адміністративного суду, так як вважає що її доводи про те, що вона дізналася про порушення свого права із засобів масової інформації в кінці 2008 р. заслуговують на увагу.
			Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що задоволенню підлягають позовні вимоги позивача щодо нарахування та стягнення доплати до пенсійного забезпечення з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» протягом 2007 року за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та протягом 2008 року за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум.
			Таким чином, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню.
			Розмір мінімальної пенсії за віком визначений у ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».
			На думку колегії суддів, положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших повязаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною першою цієї статті.
			Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання. 
			На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 160, 171, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
			п о с т а н о в и в :
			Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
			Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва задовольнити частково.
			Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 31 березня 2009 року скасувати в частині зобовязання Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 1 січня 2006 р. по 31 грудня 2008 р. та прийняти в цій частині нову.
			Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплатити доплату до пенсійного забезпечення ОСОБА_2 з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»протягом 2007 року за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та протягом 2008 року за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням виплаченого.
			В решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
			Пост?анова набирає законної сили з? моменту її складення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
			 Головуючий суддяЛ. Костюк
			 Судді:Т. Ізмайлова
			 О. Шостак

</body>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...