Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/13780/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; дарування.
Надіслано для оприлюднення: 16.06.2021. Зареєстровано: 17.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.06.2021.
Дата набрання законної сили: 19.07.2021
Номер судового провадження: 2/308/4498/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/13780/19
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		        І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		(заочне)
		16 червня 2021 року                                                                місто Ужгород
		Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
		у складі: головуючого - судді Данко В.Й. ,
		секретар судового засідання Козак А.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Перша Ужгородська державна нотаріальна контора про визнання недійним договору дарування,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Перша Ужгородська державна нотаріальна контора про визнання недійним договору дарування. Мотивуючи свої вимоги вказує на те, що після смерті чоловіка вона залишилась проживати одна. На початку 2000 року вона придбала квартиру по АДРЕСА_1 . Оскільки їй виповнилось 70 років, вона часто хворіє і потребує сторонньої допомоги, у 2013 році її донька ОСОБА_2 запропонувала їй свої послуги по забезпеченню її доглядом, харчуванням, утримання її житлової квартири в належному стані, взамін попросила відписати їй належну квартиру по АДРЕСА_1 . 26.12.2013 року між ними було укладено в Ужгородській міській державній нотаріальній конторі договір, який зареєстровано в реєстрі №3-975 від 26.12.2013 року, тексту якого не читала, вважаючи що в ньому передбачені всі права і обов`язки, про які вони домовились. Перші три роки після укладення договору донька виконувала сумлінно свої обов`язки, а на початку 2016 року припинила забезпечувати її харчуванням і доглядом, оскільки поїхала проживати та працювати до Угорщини. Доньку вона не бачила уже останні чотири роки, донька відмовилась піклуватись, не обґрунтовуючи свою відмову, самоусунулася від наших домовленостей. Після її від`їзду вона знову залишилася проживати одна і вимушена була звернутись до свого сина, який погодився за нею доглядати за умовою, якщо вона укладе з ним договір довічного утримання, або подарує належну їй квартиру. Під час збирання документів, вона дізналась, що фактично між нею та донькою був укладений договір дарування, чого вона не бажала, оскільки між ними виникла домовленість які мають ознаки довічного утримання. Вона мала на меті укласти саме такий договір. Даний договір дарування не відповідає її внутрішній волі й був укладений під впливом тяжкої для неї обставини, а саме хвороби, безпорадного стану та сторонньої допомоги. 
		Окрім того наголошує на тому, що іншого житла у неї немає, вона продовжує проживати в спірній квартирі та виконує всі обов`язки власника житла. З 2005 року хворіє, постійно отримує курс лікування, є пенсіонеркою в якої дохід пенсії є мінімальний, отримує пенсію в розмірі 1631 грн. щомісячно, через свій похилий вік втратила здатність свідомо підходити до вирішення важливих питань.
		Таким чином просить поновити їй строк позовної давності подачі позову до суду, визнати недійсним договір дарування квартири за адресою: АДРЕСА_1 укладеного 26.12.2013 року, скасувати державну реєстрацію права власності на вказану квартиру та поновити державну реєстрацію права власності на вказану квартиру за нею та поновити їй державну реєстрацію права власності на квартиру.
		Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в останнє судове засідання не з`явилися. Однак, в попередніх судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.
		Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася повторно, будучи належним чином повідомлена про час та місце слухання справи, шляхом повідомлення на офіційному веб. сайті Судової влади. Відзив у визначений судом строк відповідач не подав. А тому суд приходить до переконання про можливість розглянути справи у відсутності відповідача згідно вимог ч.3 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК та ухвалює заочне рішення.
		Представник першої Ужгородської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлена про час та місце слухання справи
		Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що доньки ОСОБА_1 на даний час немає в Україні, вона мамі не телефонує та матеріально не допомагає.
		Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає біля позивачки ОСОБА_1 , донька позивачки не приїжджала до неї уже два роки і не допомагає їй. 
		Суд заслухавши пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
		В судовому засіданні належними доказами встановлено, що згідно договору дарування квартири від 26.12.2013 року посвідченого в Ужгородській міській державній нотаріальній конторі державним нотаріусом Ластівка А.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 3-975 вбачається, що ОСОБА_1 як дарувальник та ОСОБА_2 як обдарований домовились про те, що дарувальник передала безоплатно у власність обдарованій, а обдарована прийняла у власність квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . 
		Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу : 15521856 від 26.12.2013 року вбачається, що власником квартири за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 49 кв.м. належить на підставі договору дарування від 26.12.2013 ОСОБА_2 .
		Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
		Згідно ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона передає або зобов`язується передати у майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов`язок обдарованого вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.
		Відповідно до вимог ст. 719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Договір дарування майнового права та договір дарування з обов`язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.
		Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що незаборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		Згідно вимог ст. 722 ЦК України, право власності обдарованого на дарунок виникає з моменту його прийняття. 
		У відповідності з ч. 3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі та недодержання цього в момент вчинення правочину є підставою для недійсності правочину.
		Виходячи за змісту ст. 203, ст. 717 ЦК України, договір дарування вважаться укладеним, якщо сторони мають повне уявлення не лише про предмет договору, а й досягли згоди про всі його істотні умови.
		Дарувальник ОСОБА_1 свідчить, про те що вона домовлялась про довічне утримання з боку відповідача, про яке остання погодилась. Позивач в позові стверджує, що мала на меті укласти саме договір довічного утримання та помилилась щодо правової природи правочину, який підписала з відповідачем.
		Статтею 744 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
		За умовами договору дарування житла до обдарованого переходить право власності на житло, дарувальник фактично втрачає право на володіння, користування та розпорядження ним, право на проживання, а в обдарованого не має обов`язку надавати відчужене на його користь житло для проживання дарувальнику.
		Фактичний аналіз наявних у справі доказових матеріалів дає суду підстави для висновку про те, що укладаючи спірний договір дарування, позивачка помилялися щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, так як неправильно сприйняла фактичні обставини правочину, що вплинуло на її волевиявлення, оскільки вважала, що укладає договір довічного утримання передаючи належну квартиру відповідачу.
		Про наявність помилки (неправильного сприйняття позивачем фактичних обставин правочину, що вплинуло на волевиявлення особи під час укладення договору дарування замість договору довічного утримання) свідчить те, що позивачка є особою похилого віку, за станом здоров`я потребує стороннього догляду і матеріальної допомоги, укладаючи з відповідачем договір дарування належної їй на праві квартири діяла під впливом помилки, оскільки вважала, що укладає договір довічного утримання, за умовами якого відповідач буде доглядати за нею.
		З показів в судовому засіданні свідків слідує, що відповідач ОСОБА_2 останні роки не навідується до позивачки, не телефонує та матеріально не допомагає, оскільки виїхала за межі території України.
		Судом встановлено, що після укладення договору дарування позивач ОСОБА_1 , з часу вчинення правочину і до часу звернення до суду проживала та надалі проживає у вказаній квартирі, сплачує комунальні послуги, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій про оплату нею комунальних послуг, є особою похилого віку, за станом здоров`я потребує стороннього догляду та матеріальної допомоги.
		Згідно зі статтею 229 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
		Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
		Помилка - це неправильне сприйняття особою фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна було б вважати, що правочин не був вчинений. Для визнання правочину недійсним, як укладеного під впливом помилки необхідно, щоб помилка мала істотне значення. Під помилкою, що має істотне значення, Цивільний кодекс розуміє в тому числі і помилку в характері (природі) правочину, прав та обов`язків сторін.
		Так, помилка може виникнути внаслідок необачності або самовпевненості учасників правочину, невірного розуміння сторонами одна одної в ході переговорів, невірного тлумачення закону, дій третіх осіб тощо.
		У пункті 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам роз`яснено, обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК України), мають існувати саме на момент вчинення правочину
		Для визнання правочину недійсним як укладеного під впливом помилки необхідно, щоб помилка мала істотне значення. Під помилкою, що має істотне значення,Цивільний Кодекс розуміє: помилку в характері правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей та якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.
		Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Згідно ст.216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні в натурі все майно, яке одержане на виконання правочину, тобто у разі визнання договору дарування недійсним позивач набуває права власності на відчужений нею згідно договору дарування будинок.
		Згідно ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. 
		Згідно ч.5 ст.267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
		Суд вважає, що вказаний строк позивачем пропущено з поважних причин, оскільки позивачка протягом останніх років надіялась, що донька приїде та буде за нею доглядати та допомагати.
		Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що волевиявлення позивача ОСОБА_1 не відповідало її внутрішній волі та правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених договором дарування, що є підставою для визнання судом договору дарування недійсним. 
		Щодо заявлених вимог позивача про скасування запису про державну реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_6 суд виходить з наступного.
		Згідно вказаних правових висновків суду касаційної інстанції зазначено, що відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
		Рішення суду про визнання недійсним договору не є підставою для внесення запису про скасування прав на нерухоме майно без скасування відповідного рішення про державну реєстрацію прав. Тож, оскільки суд прийшов до висновку про необхідність задоволення вимог позивача про визнання договору дарування недійсним, який став підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав, обґрунтованими є і вимоги позивача про скасування вказаного рішення про державну реєстрацію прав, так як такі вимоги є відповідним і законним способом судового захисту в даному випадку, оскільки за чинним Цивільним кодексом України право власності виникає з моменту його реєстрації.
		Таким чином, на підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76, 89, 141, 223, 258, 263-265, 273, 279-284, 354, 355 ЦПК України,  ст.ст.15, 16, 203, 215, 216, 229, 328, 638, 717,719ЦК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Перша Ужгородська державна нотаріальна контора про визнання недійним договору дарування - задоволити.
		Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору дарування.
		 
		Визнати недійсним договір дарування квартири за адресою: АДРЕСА_1 укладеного 26.12.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого державним нотаріусом Ужгородської міської державної нотаріальної контори Ластівка А.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 3-975.
		 
		Скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт Серії НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_2 .
		 
		Поновити за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
		 
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача із дотриманням вимог ст.ст.284 - 285 ЦПК України.
		Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
		Позивачем заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання протягом тридцяти днів апеляційної скарги.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
		 
		 
		 
		Суддя Ужгородського
		міськрайонного суду                                                                     В.Й.Данко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...