Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 176/562/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них.
Надіслано для оприлюднення: 17.06.2021. Зареєстровано: 17.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.06.2021.
Дата набрання законної сили: 14.12.2021
Номер судового провадження: 2/176/388/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа №176/562/21
		провадження №2/176/388/21
		 
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		16 червня 2021 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:
		головуючого судді Гусейнова К.А.,
		розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, в залі суду в м.Жовті Води цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		15 квітня 2021 року, ОСОБА_1 звернулась до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з вказаним вище позовом, де просить ухвалити судове рішення, яким визнати недійсним кредитний договір №1007811-А від 29.08.2020 року, який укладений між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 .
		       В обґрунтування своїх вимог позивач посилалась на те, що 28.08.2020 о 20:35 на її мобільний номер надійшло повідомлення мобільного оператора «Vodafone» наступного змісту: «Увага! Протягом 60 хвилин буде виконана заміна SIM-карти за Вашим номером». Одразу вона цього повідомлення не побачила та не звернула на нього увагу. Таким чином, приблизно в цей час її SIM-карта була заблокована та замінена на іншу невідомими особами. Наступного дня, зрозумівши, що її SIM-карта заблокована та замінена на іншу, позивач негайно повідомила усі фінансові установи про вказаний факт та заблокувала пенсійну та кредитну картки. 29 серпня вона відновила свою SIM-картку з прив`язкою до паспортних даних. Проте, 27.09.2020 їй зателефонував представник ТОВ «СС Лоун» та повідомив, що у неї існує прострочена кредитна заборгованість у розмірі 1500 грн відповідно до укладеного кредитного договору №1007811-А від 29.08.2020. В листопаді 2020 позивач звернулась до Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, однак отримала відмову слідчого внести відомості до ЄРДР. Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 09.12.2020 було зобов`язано керівника органу досудового розслідування внести відповідні дані до ЄРДР. 12.12.2020 Жовтоводським ВП ГУНП в Дніпропетровській області було відкрито кримінальне провадження №12020045220000157 за ч.1 ст.190 КК України за заявою позивача, досудове розслідування триває. Крім того, за заявою позивача ТОВ «СС Лоун» надало їй копію кредитного договору №1007811-А від 29.08.2020 та повідомило, що верифікація під час отримання кредитних коштів була проведена належним чином і підстав списувати борг у них немає. Також, її було повідомлено, що відповідачем було відступлено право вимоги за кредитним договором та новим кредитором є ТОВ «Фінфорс». Позивач стверджує, що ніколи не реєструвалась на сайті ТОВ «СС Лоун», не заповнювала ніякої анкети, не отримувала ніяких кодів та не робила жодних дій, які підтверджували її наміри щодо отримання позики від даної фінансової установи. Крім того вказала, що її волі на укладення оспорюваного кредитного договору не було, невстановлена особа, використавши її персональні дані, шахрайським шляхом оформила кредитний договір, здійснивши дії, спрямовані на настання юридичних прав та обов`язків.
		 
		Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2021 року було відкрито провадження по даній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
		 
		12 травня 2021 року на адресу суду  надійшов відзив ТОВ «СС Лоун», в якому вони просять відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Відповідач не визнає позовні вимоги позивача повністю та вважає їх безпідставними з наступних підстав. Відповідач є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК №737 від 14.04.2016 року видане Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Також відповідач має ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, яка була видана відповідачу розпорядженням Нацкомфінпослуг від 13.04.2017 року №1127. 29 серпня 2020 року між ТОВ «СС Лоун» та ОСОБА_1 було укладено електронний Кредитний договір «1007811-А», на підставі Примірного кредитного договору та Правил надання коштів в кредит ТОВ «СС Лоун», затверджених 29.07.2020 року наказом ТОВ «СС Лоун» №2907-1. Кредитний договір та Правила розміщені у вільному доступі на Веб-сайті ТОВ «СС Лоун» і будь-яка особа, яка бажає отримати кредит має можливість безперешкодно ознайомитися з цими документами перед укладанням договору. Відповідно до п.2.1., 2.6.1. кредитного договору Кредитор надав позичальнику кредит в сумі 1500,00. Згідно з п.2.6.1. кредитного договору - строк кредиту з 29.08.2020 по 27.09.2020. Умовами договору було передбачено також: акційна процентна ставка у розмірі 0,01% від суми кредиту за кожен день користування кредитом; реальна річна процентна ставка за користування кредитом 3,65%. Крім того, п.5.7. Кредитного договору сторони погодили, що у випадку несплати позичальником заборгованості до запланованої дати повернення, цей договір вважатиметься авто пролонгованим та діятиме з підвищеною процентною ставкою у розмірі 4%.
		04.11.2020 між ТОВ «СС Лоун» та ТОВ «Фінфорс» було укладено договір факторингу №40071779-75, згідно з яким Клієнт відступив фактору права грошової вимоги за Кредитним договором №1007811-А від 29.08.2020 на загальну суму 3442,5 грн.
		Позивач уклав з Товариством електронний кредитний договір, який був підписаний позивачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що повністю відповідає вимогам ст.ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію». Крім того, позивач була повністю ознайомлена з порядком підписання Кредитного договору, про що свідчать виконані позивачем фактичні дії і ІТС Товариства, а також отримання та використання позивачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Без проходження процедури реєстрації в ІТС ТОВ «СС Лоун», без здійснення входу на сайт ТОВ «СС Лоун» за допомогою Логіна Особистого кабінету і Пароля Особистого кабінету, без ідентифікації та верифікації Позивача та його кредитної картки, без підписання Кредитного договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором - Кредитний договір між Позивачем та ТОВ «СС Лоун» не був би укладений. Відповідач також звертає увагу, що посилання позивача про блокування її SIM-карти не повинно братися судом до уваги, оскільки оспорюваний Кредитний договір містить ідентифікуючі дані позичальника (ПІБ, дату народження, номер паспорту, РНОКПП, адресу проживання), а не тільки номер мобільного телефону. Матеріали справи не містять доказів того, що позивач повідомляла правоохоронні органи про зникнення у неї документів, які містять вищезазначені дані, а без наявності цих даних договір не міг би бути укладеним. Таким чином, відповідач вважає, що намагання позивача визнати Кредитний договір недійсним направлені лише на уникнення цивільно-правової відповідальності за кредитним договором.
		 
		14 травня 2021 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що у розділі 17 договору №1007811-А від 29.08.2020 «Реквізити і підписи сторін» зазначається: «електронний підпис/НОМЕР_2/ ОСОБА_1 », будь-які рукотворні, факсимільні або іншим чином утворені підписи відсутні. Вважає, що кредитний договір повинен бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, виходячи з норм цивільного законодавства. На думку позивача, електронний підпис - це спосіб ідентифікації особи, яка підписує документ. Однак, як зазначає позивач, вона ніколи не отримувала електронно-цифровий підпис та ніколи їм не підписувалась. Головна задача електронного підпису, як і звичайного, це однозначна ідентифікація особи як такої і підтвердження саме її волевиявлення на укладення договору. СМС-повідомлення (одноразовий ідентифікатор) таким аналогом власноручного чи електронного підпису не являється в розумінні ст.208 ЦК України. Таким чином, оскільки не було дотримано письмової форми договору, на думку позивача, є всі підстави визнати його недійсним. Крім того, номер її паспорту у договорі зазначено не вірно (замість НОМЕР_3 зазначено НОМЕР_4). Щодо процедури верифікації, то довідка АТ КБ «ПриватБанк» підтверджує лише той факт, що вказаний рахунок існує взагалі. Ні прив`язки до прізвища власника, ні банківської установи, де він був відкритий відповідачем не надано. Позивач вважає безпідставним посилання відповідача на ЗУ «Про споживче кредитування» та ЗУ «Про електронну комерцію». Крім того, вважає, що матеріали справи не містять доказів, що договір №1007811-А від 29.08.2020 був погоджений саме з позивачем.
		Також позивачем до матеріалів справи був доданий лист №21.2/41749 від 19.05.2021 АТ «Ідея Банк», який повідомляє, що банківська платіжна картка НОМЕР_1 емітована банком не на ім`я ОСОБА_1 та не видавалась їй. ОСОБА_1 ніколи не була клієнтом АТ «Ідея Банк» (а.с.135). 
		 
		09 червня 2021 року на адресу суду надійшли заперечення ТОВ «СС Лоун» на відповідь на відзив ОСОБА_1 , в яких просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. На думку відповідача, аналіз положень ЗУ «Про електронну комерцію» чітко та недвозначно встановлює, що положення цього закону застосовуються до правовідносин за участю як суб`єктів господарювання, так і фізичних осіб під час вчинення електронних правочинів. Тобто укладення електронних кредитних договорів з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем прямо підпадає під сферу дії цього закону. Крім того, електронний підпис одноразовим ідентифікатором є різновидом електронного підпису і його використання має на меті саме ідентифікацію особи підписанта та підтвердження дійсної волі на укладання договору. Згідно з наданими суду копіями кредитного договору, а також копій відповідних сторінок з ІТС Товариства чітко вбачається, що вказаний Кредитний договір підписано в порядку, передбаченому ст.11,12 ЗУ «Про електронну комерцію», а саме: електронним підписом одноразовим ідентифікатором «НОМЕР_2», що повністю відповідає вимогам законодавства. Позивач була ознайомлена з порядком підписання Кредитного договору, про що свідчать виконані позивачем фактичні дії в ІТС Товариства, а також отримання та використання позивачем електронного підпису одноразового ідентифікатора. Крім того, відповідно до чинного законодавства, якщо сторони домовились укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Також, відповідач зазначає, що надані позивачем додаткові докази не повинні братися судом до уваги, оскільки з них вбачається про блокування інших платіжних карток, відмінних від тієї, на яку були перераховані грошові кошти відповідачем. На думку відповідача всі намагання позивача визнати Кредитний договір недійсним направленні лише на уникнення цивільно-правової відповідальності за кредитним договором.
		 
		Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		 
		Судом встановлено, що згідно Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ФК №737 від 14.04.2016 року, виданого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, вбачається, що ТОВ «СС Лоун» є фінансовою установою (а.с.37).
		Крім того, ТОВ «СС Лоун» має ліцензію на провадження діяльності з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, яка була видана ТОВ «СС Лоун» розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 13.04.2017 року №1127 (а.с.39-40).
		29 серпня 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір «1007811-А», згідно якого ТОВ «СС Лоун» надало позичальнику кредит в сумі 1500,00 гривень, строком на 30 календарних днів, що вбачаэться з п.п.2.6.1. та п.3 зазначеного договору (а.с.6-12).
		Відповідно до п.2.2. даного кредитного договору, кредит надається в національній грошовій одиниці - гривні, в безготівковій формі, шляхом перерахування суми кредиту на платіжну картку, вказану позичальником в заявці на отримання кредиту, або в готівковій формі в пунктах надання фінансових послуг платіжною системою.
		29.08.2020 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ "СС ЛОУН" Угоду до кредитного договору № 1007811-А від 29.08.2020, відповідно до якої строк користування кредитом продовжено з 28.09.2020 року по 17.10.2020 року, реальна річна процентна ставка за користування кредитом становить 945,35 % (а.с.13-14).
		Надання кредиту здійснено за допомогою сервісу «LiqPay» АТ КБ «ПриватБанк», яке співпрацює з ТОВ « СС ЛОУН» на підставі договору № 3537 про надання послуг в системі «LiqPay» від 08.08.2019 року, шляхом перерахування коштів на платіжну картку ОСОБА_1 , що підтверджується дослідженими судом документами, а саме: витягом з реєстру виданих кредитів, здійснених за допомогою сервісу «LiqPay» АТ КБ «ПриватБанк» згідно договору № 3537 від 08.08.2019 року; договором № 3537 про надання послуг в системі «LiqPay» від 08.08.2019 року; карткою рахунку № 376 за 29.08.2020 року - 23.04.2021 року; витягом з платіжної системи «LiqPay» щодо переказу коштів на платіжну картку; довідками АТ КБ «ПриватБанк» від 26.04.2021 року щодо успішно проведеної транзакції типу «верифікація» та фінансової операції по переказу коштів, одержувач - ОСОБА_1 (а.с.85,86,87,88-92).
		Кредитний договір укладено на підставі примірного кредитного договору та Правил надання коштів в кредит ТОВ «СС Лоун», затверджених наказом директора ТОВ «СС Лоун» від 29.07.2020 року №2907-1 (а.с.41-49, 50-58).
		Кредитний договір та Правила розміщені у вільному доступі на офіційному Веб-сайті ТОВ «СС Лоун» з вільним доступом для невизначеного кола осіб, на якому міститься інформація про можливість отримання кредиту.
		Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
		 
		Згідно з договором факторингу №40071779-75 від 04.11.2020 року, укладеного між ТОВ «ФІНФОРС» та ТОВ "СС Лоун", а також з витягом з реєстру прав грошових вимог до договору факторингу, Додатками до вказаного договору факторингу вбачається, що право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1007811-А відступлено ТОВ «ФІНФОРС» (а.с.100-107,108).
		Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «СС Лоун» повідомило позичальника шляхом направлення на електронну адресу позичальника, вказану нею у особистому кабінеті та у Кредитному договорі (а.с.109-110).
		 
		Згідно з ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України ( далі - ЦК України) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України). Стаття 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. 
		Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно з п. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
		Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
		Однак важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, в зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
		Так, матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі.
		Відповідно ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. 
		В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
		Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
		Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
		Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
		Відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. 
		З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
		Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
		Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
		Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19), вбачається, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
		Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивач пройшла реєстрацію в ІТС (Інформаційно-телекомунікаційній системі товариства), з метою отримання кредиту. Верифікація позивача в системі свідчить, про те, що вона ознайомилась з Правилами та іншою наданою на сайті відповідача інформацією (а.с.71-80).
		Про це свідчить: надання позивачем своїх особистих/персональних та інших, супутніх даних (номер телефону, розмір доходів, номер телефону та ПІБ товариша; підтвердження свого номера мобільного телефону шляхом введення смс-коду, який відправлений на нього; надання згоди на обробку персональних даних, згідно із Законом України «Про захист персональних даних»; створення особистого кабінету; ознайомлення в особистому кабінеті з паспортом кредиту; подання в ІТС товариства кредитної заявки (з зазначенням бажаної суми та строку кредитування) .
		Своєю відміткою в ІТС товариства позивач підтвердила ознайомлення та прийняття Правил.
		Зі змісту заявки-анкети вбачається, що ОСОБА_1 підтверджує, що вона ознайомлена та приймає умови правил надання грошових коштів в кредит ТОВ «СС Лоун», а також, що в повному обсязі отримала інформацію, зазначену в ч.2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". Більше того, без поставлення вищевказаних відміток позивач не зміг би завершити процес подачі кредитної заявки в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «СС Лоун».
		Крім того пунктами 10.4, 10.5. підтверджується, що позичальник гарантує та підтверджує, що повністю ознайомився і погоджується з умовами договору, вони є зрозумілими й справедливими для нього, його волевиявлення є вільним, відповідає його внутрішній волі та він не перебуває під тиском й на момент укладення договору він не знаходиться під впливом тяжких обставин.
		В процесі реєстрації в ІТС товариства позичальник також пройшла процедуру верифікації платіжної картки.
		Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 підписала кредитний договір «1007811-А», шляхом використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором для власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, визначеного ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію».
		Згідно з пунктом 5.3. Правил позичальник визнає, що всі документи, засвідчені з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, є еквівалентом документа в письмовій формі, які підписані власноручно. Позичальник визнає, що використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором в повідомленнях, переданих в рамках користування особистим кабінетом, призводить до юридичних наслідків, аналогічно з використанням власноручного підпису відповідно до вимог законів.
		Згідно з п.5.4. сторони підтверджують, що даний електронний договір має таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто, вчинені в простій письмовій формі.
		Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачено ч.13 ст.11 вищезазначеного закону.
		Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Судом встановлено та підтверджено дослідженими доказами, що сторони кредитного договору досягли згоди з усіх істотних умов договору перед його укладанням (сума кредиту, строк кредиту, процентна ставка по кредиту, розмір процентів за користування кредитом в гривні, розмір неустойки (штрафу), річна процентна ставка, загальна вартість кредиту для позичальника з урахуванням процентної ставки та виходячи з обраних споживачем умов кредитування), позичальник ОСОБА_1 погодилася на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить її заявка до ТОВ «СС Лоун» та підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, кредитні кошти перераховані кредитодавцем на рахунок позичальника, тому в силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним.
		Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
		В силу ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Згідно ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
		Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		 
		Відповідно до положень ч.3 ст. 12 ЦПК України та ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		З аналізу зібраних у справі доказів та наведених вище норм діючого законодавства, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги позивача в даному випадку не підлягають задоволенню, оскільки відсутні підстави для визнання договору про споживчий кредит №1007811-А від 29 серпня 2020 року, укладеного між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 недійсним, а відтак позов є безпідставним та необгрунтованим. 
		 
		Посилання позивача на те, що вона не підписувала кредитного договору від 29.08.2020 року, не отримувала його, не була ознайомлена зі всіма істотними умовами договору, що вона не мала волі на укладення спірного правочину, як на підстави визнання договору недійсним - не знайшли своє підтвердження належними та допустимими доказами. 
		 
		Витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 12020045220000157 (а.с.19), суд не приймає до уваги, оскільки він є лише наслідком виконання слідчим, прокурором обов`язків, передбачених ст.25, ч.1 ст.214 КПК України щодо внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Судові рішення, які набрали законної сили та свідчили б про те, що треті особи, заволодівши мобільним номером телефона позивача, отримали доступ до акаунта позивача в системі «Приват24», електронної пошти, облікових записів, з незаконним використанням персональних даних позивача, оформили позику на ім`я позивача - відсутні. 
		Крім того, позивачем також не доведені належними та допустимим доказами обставини щодо заблокування 28.08.2020 року о 20:35 належної їй СІМ-карти та заміни її на іншу невідомими особами.
		Доводи позивача, що згідно довідки АТ "Ідея Банк" вона не отримувала банківську платіжну карту НОМЕР_1 та не є клієнтом даного банку (а.с.135) є передчасними та не доведеними належними та допустимими доказами, а тому не можуть бути покладені в основу задоволення позову. Така інформація, з вказанням дійсного власника вищевказаної карти з його ідентифікаційними даними та з інформацією щодо отримання коштів від ТОВ "ССлоун" на дану картку, може бути надана за вимогою правоохоронних органів щодо розкриття банківської таємниці в рамках кримінального провадження. 
		 
		Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.
		Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору, а в задоволені її позову відмовлено, то судовий збір відповідно компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідно до положень статті 141 ЦПК України.
		На підставі ст.ст. 207, 634, 638, 1055, 1054 ЦК України ст.ст. 11, 12, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та, керуючись ст. ст.81, 141, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
		В И Р І Ш И В:
		 
		В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним, відмовити.
		Судові витрати віднести за рахунок держави.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. 
		 
		Суддя                                                                                 К.А. Гусейнов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...