Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 185/3471/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого.
Надіслано для оприлюднення: 17.06.2021. Зареєстровано: 17.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.06.2021.
Дата набрання законної сили: 30.09.2021
Результат оскарження 30.09.2021 Дніпровський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/185/429/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020040370000796

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 185/3471/21
		Провадження № 1-кп/185/429/21
		 
		В ИР ОК 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		16 червня 2021 року м.Павлоград
		Дніпропетровської області
		 
		Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
		 
		Головуючого ювенального судді - ОСОБА_1 , 
		за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
		прокурора - ОСОБА_3 ,
		законного представника 
		неповнолітньої ОСОБА_4 - ОСОБА_5 ,
		соціального педагога - ОСОБА_6 ,
		обвинуваченої - ОСОБА_7 ,
		захисників - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження від 13травня 2020рокуза № 12020040370000796 за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Григорівка Васильківського району Дніпропетровської області, громадянки України, з повною середньою освітою, не працюючої, не одруженої, без постійного місця проживання, котра тимчасово мешкала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, 
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 304 КК України, - 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		ОСОБА_7 та її неповнолітня донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , 12.05.2020 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, перебували на території кладовища, що розташоване на перехресті вулиць Харківська та Шутя в м. Павлограді Дніпропетровської області, де побачили на могилі ОСОБА_10 , 12.05.198720.05.2010рр., три вазони із живими квітами у вигляді букетів з троянд рожевого, червоного, білого та жовтого кольорів, та різнокольорових квітів сорту «Альстромерія». ОСОБА_7 , побачивши на могилі живі квіти, маючи не меті незаконне збагачення, шляхом незаконного заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, та подальшого отримання за них грошової винагороди шляхом продажу, тобто, діючи з корисливих мотивів, зневажаючи моральні засади суспільства в частині поваги до померлих та місць їхнього поховання, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер таких дій, достовірно знаючи, що її доньці - ОСОБА_4 не виповнилося 18 років, запропонувала своїй неповнолітній доньці заволодіти квітами, що знаходились на могилі, з метою їх подальшого збуту, тим самим втягнула свою неповнолітню доньку у скоєння злочину у виді незаконного заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів. 
		 
		На дану пропозицію неповнолітня ОСОБА_4 добровільно дала свою згоду та в подальшому, разом із матір`ю, ОСОБА_7 , незаконно заволоділи предметами, що знаходяться на могилі ОСОБА_10 . 
		 
		Таким чином ОСОБА_7 втягнула свою рідну неповнолітню доньку ОСОБА_4 у злочинну діяльність.
		 
		В подальшому, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, нехтуючи громадською моральністю у сфері шанобливого ставлення до померлих та місць їх поховання, неповнолітня ОСОБА_4 , за вказівкою матері, підійшла до могили, звідки шляхом вільного доступу заволоділа живими квітами - трояндами рожевого, червоного, білого та жовтого кольорів, різнокольоровими квітами сорту «Альстромерія», а ОСОБА_7 , знаходилась на алеї, з метою попередження можливої появи сторонніх осіб та попередження інших перешкод, що могли виникати під час скоєння злочину. 
		 
		Після того, як неповнолітня ОСОБА_4 заволоділа живими квітами у вигляді букетів з могили, вона повернулася на алею та разом із матір`ю, ОСОБА_7 , зникли з місця скоєння злочину розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
		 
		Тим самим ОСОБА_7 та неповнолітня ОСОБА_4 спричинили моральну шкоду близьким і рідним померлої ОСОБА_10 , а саме її матері - ОСОБА_11 .
		 
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 повністю визнала свою провину у вчиненні злочинів, що інкримінуються, заявила про щире каяття та дала показання про те, що вона зі своєю неповнолітньою донькою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , 12.05.2020 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, перебували на території кладовища, що розташоване на перехресті вулиць Харківська та Шутя в м. Павлограді Дніпропетровської області, де побачили на могилі ОСОБА_10 , 12.05.198720.05.2010рр., три вазони із живими квітами у вигляді букетів з троянд рожевого, червоного, білого та жовтого кольорів, та різнокольорових квітів сорту «Альстромерія». 
		 
		Вона, достовірно знаючи, що її доньці ОСОБА_4 не виповнилося 18 років, запропонувала їй викрасти квіти, що знаходились на могилі, з метою їх подальшого продажу. На дану пропозицію неповнолітня ОСОБА_4 добровільно дала свою згоду. Після цього, неповнолітня ОСОБА_4 , за її вказівкою, підійшла до могили та викрала живі квіти - троянди рожевого, червоного, білого та жовтого кольорів, різнокольорові квіти сорту «Альстромерія», а вона знаходилась на алеї з метою попередження можливої появи сторонніх осіб та попередження інших перешкод при скоєнні злочину. 
		 
		Після того, як неповнолітня ОСОБА_4 викрала живі квіти у вигляді букетів з могили, вона повернулася на алею та разом з нею зникли з місця скоєння злочину розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
		 
		Неповнолітній свідок ОСОБА_12 , в присутності свого законного представника, адвоката та соціального педагога надала аналогічні показання, щодо обставин вчинення її матір`ю ОСОБА_7 інкримінованих злочинів.
		 
		Крім того, в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 звернулась до суду з клопотанням допустити по справі застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки вона повністю визнає свою провину в скоєнні зазначених кримінальних правопорушень, не оспорю жодної із встановлених досудовим розслідуванням обставин вчинення нею злочинів, та вважає зібрані в справі докази її провини достовірними, допустимими та достатніми, в зв`язку з чим досліджувати їх а також допитувати інших осіб немає ніякої необхідності.
		 
		З`ясувавши думку прокурора, який не заперечував проти застосування у справі положень ч. 3 ст. 349 КПК України, роз`яснивши обвинуваченій , у присутності її захисника, правові наслідки застосування вказаної норми закону, з якими остання погодилася, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та застосував при розгляді даної справи положення ч. 3 ст. 349 КПК України.
		 
		Аналізуючи та співставляючи показання обвинуваченої ОСОБА_7 з висунутим обвинуваченням, суд приходить до висновку, що показання обвинуваченої мають характер логічних, послідовних, об`єктивних, що з урахуванням застосування при розгляді справи положень ст. 349 КПК України дозволяє суду зробити обґрунтований висновок про те, що винність обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 304 КК України доведена повністю.
		 
		Дії обвинуваченої ОСОБА_7 необхідно правильно кваліфікувати:
		 
		- ч. 3 ст. 297 КК України, як незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
		 
		- ч. 2 ст. 304 КК України, як втягнення неповнолітньої особи у злочинну діяльність, вчинене матір`ю потерпілого.
		 
		При призначенні виду і розміру покарання суд, у відповідності до ст.65,66,67 КК України враховує, що обвинувачена ОСОБА_7 раніше не судима, підлягає покаранню за вчинені нею тяжкі кримінальні правопорушення, не має постійного місця проживання, в період досудового розслідування перебувала у розшуку.
		 
		В якості пом`якшувальних обставин суд враховує що обвинувачена ОСОБА_7 повністю визнала свою провину. 
		 
		Обтяжливих обставин судом не встановлено.
		Ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини передбачено право на справедливий судовий розгляд. Загальні вимоги справедливості, що містяться у ст.6 застосовуються у провадженнях щодо всіх кримінальних справ.
		Відповідно дост.3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від злочинних посягань (ст. 27 Основного Закону).
		При призначенні покарання ОСОБА_7 суд, суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів та враховує обставини кримінальних правопорушень, його наслідки, характер та ступінь участі обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, ступінь їх тяжкості, дані про особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.
		Наведені обставини вчинення обвинуваченою інкримінованих правопорушень, вчинення злочинів проти громадського порядку та моральності, відсутність у обвинуваченої засобів для існування, реєстрації та постійного місця проживання, а також перебування обвинуваченої під час досудового розслідування у розшуку свідчить про те, що виправити обвинувачену ОСОБА_7 та запобігти її злочинної діяльності не можливо без її ізоляції від суспільства, в зв`язку з чим обвинувачена ОСОБА_7 має бути засуджена за ч. 3 ст. 297 та ч. 2 ст. 304 КК України до покарання у виді обмеження, та позбавлення волі, відповідно, в межах санкцій вказаних статей.
		 
		Остаточне покарання обвинуваченій ОСОБА_7 має бути призначене за правилами ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі.
		 
		Позовні вимоги у справі відсутні. 
		 
		Доля речових доказів має бути вирішена у відповідності до ст.100 КПК України.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 371, 374 КПК України, суд - 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_7 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 304 КК України.
		 
		ОСОБА_7 призначити покарання:
		 
		- за ч. 3 ст. 297 КК України - у виді обмеження волі, строком чотири роки; 
		 
		- за ч.2 ст. 304 КК України  у виді позбавлення волі, строком чотири роки. 
		 
		На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання ОСОБА_7 у виді позбавлення волі, строком чотири роки. 
		 
		До набрання вироком чинності запобіжний захід відносно ОСОБА_7 залишити не змінним - у вигляді тримання під вартою.
		 
		Строк відбуття покарання для ОСОБА_7 обчислювати з 18.00год. 30 березня 2021 року. 
		 
		Речові докази:
		 
		- два диски з відеозаписами подій від 12.05.2020 року, котрі зберігаються в матеріалах кримінального провадження  зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		 
		Вирок може бути оскаржено до Дніпровського Апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в строк тридцять днів з дня його проголошення, а особою під вартою - в той же строк, з дня отримання копії вироку.
		 
		 
		 
		 
		СУДДЯ ОСОБА_13 .

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...