Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 135/1915/16-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 17.06.2021. Зареєстровано: 18.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 18.06.2021.
Дата набрання законної сили: 16.06.2021
Номер судового провадження: К/9901/44914/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 червня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 135/1915/16-а
		адміністративне провадження № К/9901/44914/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючий - Стародуб О.П., 
		судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 (судді - Мельник-Томенко Ж.М., Ватаманюк Р.В., Сторчак В.Ю.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ладижинської міської ради Вінницької області про скасування постанови, 
		встановив:
		У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення  №166 від 24.11.2016, винесену адміністративною комісією Ладижинської міської ради Вінницької області, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152 КУпАП.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням №446 від 21.05.2012 року 14 сесії 6 скликання Ладижинської міської ради було затверджено Правила благоустрою населених пунктів, які розташовані на території Ладижинської міської ради. 
		Відповідно до п.3.2.5. цих Правил, громадяни у сфері благоустрою населених пунктів, які розташовані на території Ладижинської міської ради, зобов`язані згідно з вимогами діючого законодавства України у сфері поводження з відходами укладати договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів, здійснювати оплату таких послуг та забезпечувати роздільне збирання побутових відходів (за винятком коли плата за вивезення відходів є у складі квартплати або плати за утримання прибудинкової території).
		Відповідно до рішення виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області №384 від 22.12.2014, виконавчий комітет міської ради вирішив визнати виконавцем послуг з вивезення побутових відходів з населених пунктів на території Ладижинської міської ради КП «Ладижинський комбінат комунальних підприємств» та укласти договір на надання послуг з вивезення побутових відходів строком на 5 років.
		08.11.2016 інспектором КП ЛМР «Муніципальна поліція» Краєвським О.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії АА № 000231 від 08.11.2016, в якому зазначено, що ОСОБА_1 умисно не виконав умов припису від 01.11.2016 №000157 з терміном усунення до 05.11.2016, а саме: не вжив заходів щодо укладення договору на вивіз побутових відходів по АДРЕСА_1 , чим порушив п.3.2.5. Правил благоустрою населених пунктів, які розташовані на території Ладижинської міської ради.
		Постановою Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ладижинської міської ради №166 від 24.11.2016 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152 КУпАП у виді 340 грн. штрафу за те, що 08.11.2016 о 11 год. 41 хв., усвідомлюючи свої протиправні дії, він умисно не виконав умов припису від 01.11.2016 №000157 з терміном усунення до 05.11.2016, а саме: не вжив заходів щодо укладення договору на вивіз побутових відходів по АДРЕСА_1 , чим порушив п.3.2.5. Правил благоустрою населених пунктів, які розташовані на території Ладижинської міської ради.
		Відповідно до копії протоколу Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ладижинської міської ради від 24.11.2016, комісія в присутності ОСОБА_1 , розглянула матеріали про адміністративне правопорушення, за ст.152 КУпАП. ОСОБА_1 було визнано винним та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
		Не прогоджуючись з оскаржуваною постановою, вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
		В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що згідно ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір на вивезення сміття не відноситься до публічного договору, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративні правопорушення - закриттю.
		Постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 11.07.2017 позов задоволено частково.
		Скасовано постанову адміністративної комісії Ладижинської міської ради №166 від 24.11.2016 по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП у виді штрафу в сумі 340 грн.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 11.07.2017 скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанці виходив з того, що оскільки підготовлений договір КП «Ладижинський ККП» не відповідає в повній мірі положенням типового договору, ОСОБА_1 не був зобов`язаний його укладати. Відтак, в діянні позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, а тому позовні вимоги в частині скасування постанови є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції зазначив, що адміністративні суди не наділені повноваженнями закривати провадження у справах про адміністративні правопорушення. 
		Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову про відмову в позові у повному обсязі, апеляційний суд виходив з того, що відповідно до п.3.2.5. Правил благоустрою населених пунктів, які розташовані на території Ладижинської міської ради, завтерджених рішенням 14 сесії 6 скликання Ладижинської міської ради №446 від 24.05.2012, громадяни у сфері благоустрою населених пунктів, які розташовані на території Ладижинської міської ради зобов`язані згідно з вимогами діючого законодавства України у сфері поводження з відходами укладати договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів, здійснювати оплату таких послуг та забезпечувати роздільне збирання побутових відходів (за винятком коли плата за вивезення відходів є у складі квартплати або плати за утримання прибудинкової території).
		Враховуючи, що зазначені Правила є чинними, такі підлягають обов`язковому виконанню на території населених пунктів Ладижинської міської ради.
		В свою чергу, позивачем договір на вивіз побутових відходів не укладено, що підтверджується матеріалами справи та його показами на засіданні адміністративної комісії.
		Апеляційний суд визнав необгрунтованим посилання суду першої інстанції на правову позицію, висловлену в постанові Верховного Суду України від 10.10.2012 №6-110 цс12, згідно якої у разі відмови від укладення договору, що відповідає типовому, виконавець послуг вправі звернутися до суду за захистом свого права, яке підлягає захисту судом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 6 ЦПК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбаченим нормативним актом обов`язкової дії, оскільки в даному випадку позивач взагалі відмовлявся укладати договір на вивезення побутових відходів, а тому суд першої інстанції не міг дослідити договір, який виконавець послуг мав би укласти з ОСОБА_1 , та робити висновок про відповідність договору положенням типового договору, так як вказані обставини підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства за настання певних умов.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про порушення позивачем ст. 152 КУпАП та Правил благоустрою населених пунктів, які розташовані на території Ладижинської міської ради та правомірність винесеної Адміністративною комісією Ладижинської міської ради постанови №166 від 24.11.2016.
		З рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, звернувся з  касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просив  скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.
		В обгрунтування касаційної скарги посилається на те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
		Зокрема, посилався на те, що відповідно до п. 3 Правил надання послуг з вивезення побутових відходів у містах, затверджених постановою КМУ №1070 від 10.12.2008 договір про надання послуг укладається відповідно до типового договору, наведного в додатку 1. Водночас, положення договору про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, які КП «Ладижинський ККП» підготувало для укладання із споживачами, не вдповідає в повній мірі положенням типового договору, затвердженого в додатку 1 зазначених Правил, а тому він не був зобов`язаний його укладати. 
		Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
		За правилами п.п. 7 п. "а" ч. 1 ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, організація благоустрою населених пунктів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (далі - Закон №2807-IV) благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону №2807-IV до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.
		Згідно з ч. 2 ст. 17 цього Закону громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані дотримуватися правил благоустрою територій населених пунктів, не порушуючи права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів.
		Відповідно до ст. 152 КУпАП порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Так, справа з правовідносинами, які є подібними до правовідносин у справі що розглядається, вже була предметом розгляду Верховного Суду.
		Зокрема у постанові від 18.06.2020 у справі №135/623/17 Верховний Суд дійшов наступних висновків: 
		«? ...?  відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Вказаний обов`язок відповідає зустрічному обов`язку виконавця, визначеному п. 3 ч. 2 ст. 21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
		Таким чином, наведеною вище нормою покладено обов`язок на споживача укласти підготовлений виконавцем договір про надання житлово-комунальних послуг, однак виключно за умови, що такий договір відповідає типовому договору.
		Механізм надання суб`єктами господарювання послуг з вивезення побутових відходів у містах визначено Правилами надання послуг з вивезення побутових відходів, затвердженими Постановою КМУ №1070 від 10.12.2008.
		Відповідно до п. 3 вказаних Правил, договір про надання послуг укладається відповідно до типового договору, наведеного в додатку 1.
		З наявного в матеріалах справи примірника договору про надання послуг з вивезення побутових відходів для будинків приватного сектору вбачається, що виконавцем послуг з вивезення побутових відходів з населених пунктів на території Ладижинської міської ради визнано КП "Ладижинський комбінат комунальних підприємств".
		Між тим, положення договору про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, які КП "Ладижинський ККП" пропонує укладати споживачу, не відповідають в повній мірі положенням типового договору, затвердженого в додатку 1 Правил надання послуг з вивезення побутових відходів.
		Так, підготовлений договір КП "Ладижинський ККП" не містить чіткого зазначення пунктів, що містяться в типовому договорі, які мають істотне значення, а саме: за якою схемою має здійснюватись вивіз відходів - контейнерною чи без контейнерною (п. 4 Типового договору); не вказано хто повинен здійснювати завантаження твердих відходів, великогабаритних і ремонтних (п. 7 Типового договору); не вказано час вивезення відходів та графік вивезення чи періодичність вивезення (п. 5); не зазначено місця, де споживач повинен залишати відходи, у якому вигляді мають бути залишені ці відходи (п. 5), тощо.
		Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Відтак, позивач не заперечує свого обов`язку щодо укладення договору на вивезення побутових відходів, проте через невідповідність підготовленого договору КП "Ладижинський ККП" положенням типового договору, відсутня вина позивача в його неукладенні, а відтак й склад правопорушення.»
		У справі що розглядається, судом першої інстанції було проаналізовано положення договору про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, які КП «Ладижинський ККП» підготувало для укладання із споживачами, та було встановлено невідповідність такого в повній мірі положенням типового договору, затвердженого в додатку 1 Правил надання послуг з вивезення побутових відходів.
		Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Враховуючи відсутність у споживача (позивача) обов`язку укладати договір, який не відповідає положенням типового договору, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності вини позивача щодо неукладення договору на вивезення побутових відходів, а отже і відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП.
		Відповідно до ст. 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		З огляду на допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального права та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, суд дійшов висновку про те, що касаційну скаргу слід задовольнити, постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 скасувати, а постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 11.07.2017 залишити в силі.
		Керуючись статтями 341, 345, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		постановив:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 скасувати, а постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 11.07.2017 - залишити в силі.
		Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                
		О.П. Стародуб                                                                                                                        
		А.А. Єзеров
		В.М. Кравчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...