Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 817/872/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки).
Надіслано для оприлюднення: 17.06.2021. Зареєстровано: 18.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 18.06.2021.
Дата набрання законної сили: 16.06.2021
Номер судового провадження: К/9901/45865/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		16 червня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 817/872/16
		адміністративне провадження № К/9901/45865/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючий - Стародуб О.П., 
		судді -  Єзеров А.А., Кравчук В.М.,         
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алвіга» на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 01.08.2016 (суддя - Сало А.Б.)  та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 (судді - Кузьменко Л.В., Іваненко Т.В., Франовська К.С.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до Приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Кучика Сергія Леонідовича про скасування рішення та запису, -
		встановив:
		У червні 2016 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулось до суду з позовом, в якому просило:
		- скасувати рішення приватного нотаріуса Рівненського нотаріального округу Кучика Сергія Леонідовича індексний номер 26345595 від 20.11.2015 та відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію припинення обтяження іпотекою приміщення нотаріальної кантори за адресою: АДРЕСА_1 , встановленої на підставі договору іпотеки від 20.11.2006, Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , номер запису про іпотеку 11801282, відомості про реєстрацію до 01.01.2013: назва реєстру Державний реєстр іпотек, реєстраційний номер 4084591. 20.11.2006 17:34:37, реєстратор: Кременчуцький міський нотаріальний округ.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.11.2006 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (у подальшому - ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_2 укладено Договір про надання споживчого кредиту №11079707000. 
		З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов`язань Позичальника за кредитним договором №11079707000, між Банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки від 20.11.2006, що посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В. та зареєстрований в реєстрі за №20144. 
		Відповідно до   умов угоди в іпотеку банку передано приміщення нотаріальної контори, загальною площею 84,2 кв.   м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 
		Обтяження нерухомого майна іпотекою було зареєстроване у Державному реєстрі іпотек 20.11.2006   за реєстраційним номером 4084591. 
		Згідно з розпорядженням №58-р від 18.02.2016 міського голови м. Кременчука «Про перейменування вулиць, провулків, тупиків, проїздів, парків та скверів міста Кременчука» було змінено назву АДРЕСА_1» на АДРЕСА_1 
		20.11.2015 приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кучиком Сергієм Леонідовичем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.11.2015 №26345595 та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про припинення іпотеки (номер запису про іпотеку 11801282) приміщення нотаріальної контори за адресою АДРЕСА_1 , встановленої на підставі Договору іпотеки від 20.11.2006. Як підставу припинення запису про обтяження майна іпотекою зазначено договір іпотеки, заяву банку серія та номер: 44 виданий 20.10.2015, видавник АКІБ «УкрСиббанк».
		Разом з тим, забезпечене іпотекою зобов`язання не виконане, заборгованість за кредитом не погашена та Банком не надавались жодні повідомлення про виконання забезпечених іпотекою зобов`язань або про наявність інших підстав для припинення обтяження майна іпотекою, у тому числі заява №44 від 20.10.2015, яка зазначена як підстава припинення іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
		Крім того, згідно з листом Приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Кучика С.Л. за №16 від 17.05.2016, ним не було вчинено жодних нотаріальних дій та не прийнято жодних рішень щодо припинення іпотеки приміщення нотаріальної контори за адресою АДРЕСА_1 . Одночасно з цим листом повідомлялось про факт компрометації логіну, паролю та ключа ЕЦП приватного нотаріуса. Вказане, крім зазначеного, підтверджується витягом з кримінального провадження №12015180010007588, звітом про роботу державних та приватних нотаріусів за 2015 рік, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 06.06.2016 №60732671. 
		Не погоджуючись з рішенням приватного нотаріуса, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що ПАТ «Укрсиббанк», як іпотекодержателем, не надавались нотаріусу будь-які документи про погашення забезпеченого іпотекою зобов`язання, а також враховуючи відсутність інших передбачених законом підстав для внесення до Реєстру запису про припинення іпотеки, реєстрація припинення іпотеки приміщення нотаріальної контори є незаконною.
		Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 01.08.2016, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017, позов задоволено частково.
		Визнано незаконним та скасовано запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію припинення обтяження іпотекою приміщення нотаріальної кантори за адресою: АДРЕСА_1 , встановленої на підставі договору іпотеки від 20.11.2006 року, Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , номер запису про іпотеку 11801282, відомості про реєстрацію до 01.01.2013 року: назва реєстру Державний реєстр іпотек, реєстраційний номер 4084591. 20.11.2006 17:34:37, реєстратор Кременчуцький міський нотаріальний округ.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що Банком, як іпотекодержателем, не подавалась нотаріусу заява про внесення до Реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення іпотеки, а також інші визначені Законом та Порядком документи, необхідні та достатні для прийняття державним реєстратором рішення про припинення іпотеки. 
		Крім того судами встановлено, що мав місце факт несанкціонованого втручання сторонніх осіб до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а приватним нотаріусом Кучиком С.Л. не вчинялись нотаріальні дії щодо припинення іпотеки (номер запису про іпотеку 11801282) приміщення нотаріальної контори за адресою АДРЕСА_1 .
		Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що запис про реєстрацію припинення іпотеки на нежитлове приміщення нотаріальної контори за адресою: АДРЕСА_1 є незаконним та підлягає скасуванню.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування рішення приватного нотаріуса №26345595 від 20.11.2015 про припинення іпотеки на приміщення нотаріальної кантори за адресою АДРЕСА_1 , встановленою на підставі договору іпотеки від 20.11.2006, суди виходили з того, що оскільки відповідачем таке рішення не приймалось, відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування.
		З ухваленими судовими рішеннями не погодилось ТОВ «Алвіга» - особа, яка не брала участі у справі, звернулась з касаційною скарго, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просила їх скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
		В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки обставинам справи, не досліджено належним чином докази, які мають значення для правильного вирішення спору та ухвалено рішення, які підлягають скасуванню.
		Крім того, посилається на те, що даний спір не є адміністративним, а підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. 
		Заперечуючи проти касаційної скарги, ПАТ «Укрсиббанк» та приватний нотаріус Рівненського нотаріального округу Кучик С.Л. просили у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню  з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
		Розглядаючи справу та приймаючи рішення по суті позовних вимог суди вважали, що між сторонами існує публічно-правовий спір, у зв`язку з чим розгляд даної справи слід здійснювати за правилами адміністративного судочинства.
		З такими висновками суддів колегія не погоджується з огляду на наступне.
		Так, відповідно до частини другої   статті 2 КАС України   (у редакції, чинній на час ухвалення рішень судами попередніх інстанцій) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності   Конституцією   чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
		Відповідно до пункту 7 частини першої   статті 3 КАС України   суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		Згідно із частиною другою   статті 4 КАС України   юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких   законом   установлений інший порядок судового вирішення.
		Пунктом 1 частини другої   статті 17 КАС України   визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
		Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15.12.2017р.), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції.
		Зокрема у постановах від 21.11.2018 у справі  №520/13190/17, від 27.11.2018 у справі №820/3534/17, від 19.02.2020 у справі №1340/3580/18 та інших Велика Палата дійшла наступних висновків:
		«До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час   здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких   законом   установлений інший порядок судового вирішення.
		Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
		Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений   законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії   суб`єктів владних повноважень.
		Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.». 
		Натомість до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній, відповідно, зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №914/2006/17).
		Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, колегія суддів не має підстав не враховувати запропонований підхід під час вирішення цієї справи. 
		Виникнення спірних правовідносин у даній справі обумовлені наявністю майнових вимог Банку на нерухоме майно (приміщення нотаріальної контори, власником якої на день укладення договору іпотеки був ОСОБА_1 ), в результаті укладеного договору іпотеки, згідно з яким Банк є іпотекодержателем за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_2 , та незгодою позивача з рішенням державного реєстратора про  скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень щодо спірного нерухомого майна, яке є предметом іпотеки.
		Крім того, внаслідок задоволення позову у цій справі та скасування рішення державного реєстратора та запису про реєстрацію припинення обтяження іпотекою приміщення нотаріальної кантори, банк знову набуде прав іпотекодержателя належного іпотекодавцю ( ОСОБА_1 ) майна.
		Фактично, спірні правовідносини у даній справі виникли між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 стосовно виконання кредитного договору та договору   іпотеки. 
		Таким чином, спірні правовідносини у цій справі пов`язані із реєстрацією майнових прав, що випливають із договірних відносин, що свідчить про приватно-правовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
		Подібні висновки щодо застосування норм права викладено у постановах Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №806/5146/15, від 11.02.2020 у справі №520/9544/18, від 18.03.2020 у справі №560/958/19, від 11.02.2020 у справі №520/9544/18, від 27.03.2020 у справі №822/1433/18.
		Крім того, Суд звертає увагу на той факт, що 21.11.2015 між ОСОБА_1 (продавець) та ТОВ «Алвіга» (покупець), яке є заявником касаційної скарги у даній справі, був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, що є предметом іпотеки. Отже, спір стосується безпосередньо майнових прав зазначеного товариства.
		Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про те, що юрисдикція адміністративних судів на спірні правовідносини не поширюється та необхідність вирішення спору в порядку цивільного судочинства.
		Відповідно до ч. 1 ст. 354 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. 
		Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
		З огляду на зазначене, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.
		Відповідно до статті 239 КАС України позивач має право протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі. 
		Керуючись ст. 238, 239, 341, 345, 349, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		постановив:
		Касаційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю «Алвіга» - задовольнити частково.
		Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 01.08.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 - скасувати.
		Провадження у справі №817/872/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до Приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Кучика Сергія Леонідовича про скасування рішення та запису, - закрити.
		Протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови позивач вправі звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. 
		 
		Судді:
		О.П. Стародуб
		А.А. Єзеров
		В.М. Кравчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...