Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/4404/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 16.06.2021. Зареєстровано: 18.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 18.06.2021.
Дата набрання законної сили: 16.06.2021
Номер судового провадження: К/9901/32931/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 червня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 520/4404/19
		адміністративне провадження № К/9901/32931/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Білоуса О.В.,  
		суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пларіум Юкрєйн» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року (головуючий суддя Зоркіна Ю.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року (головуючий суддя Перцова Т.С., судді Жигилій С.П., Чалий І.С.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пларіум Юкрєйн» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, заступника начальника відділу планових та позапланових перевірок Харківського управління Офісу великих платників Державної фіскальної служби Самойленко Тетяни Миколаївни про визнання дій протиправними,
		У С Т А Н О В И В:
		У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Пларіум Юкрєйн» (далі - ТОВ «Пларіум Юкрєйн») звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс ВПП ДФС),      заступника начальника відділу планових      та позапланових перевірок Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Самойленко Тетяни Миколаївни (далі - Самойленко Т.М.), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило: визнати відсутність (станом на 9 квітня 2019 року) компетенції у заступника начальника відділу планових та позапланових перевірок Харківського управління Офісу ВПП ДФС      Самойленко      Т.М. на підписання запитів про надання документів та інформації; визнати протиправними дії Офісу великих платників податків ДФС зі складання та направлення на адресу ТОВ «Пларіум Юкрєйн» запиту від 9 квітня 2019 року № 18072/10/28-10-50-16-014.
		Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року адміністративний позов залишено без задоволення.
		Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання відсутності компетенції у заступника начальника відділу планових та позапланових перевірок Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Самойленко Т.М. на підписання запитів про надання документів та інформації. Провадження в адміністративній справі у цій частині позовних вимог закрито. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року залишено без змін.
		Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «Пларіум Юкрєйн» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. 
		Офіс ВПП ДФС, скориставшись своїм правом надав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень зазначив, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін. 
		У судове засідання сторони не з`явилися хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
		У зв`язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до пункту 2 частини першої   статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі підпункту 78.1.16   пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, наказу      Офісу ВПП ДФС від 4 січня 2019 року № 21 розпочато документальну позапланову перевірку ТОВ «Пларіум Юкрєйн» з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» під час здійснення контрольованих операцій за звітний період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року.
		9 квітня 2019 року складено запит № 18072/10/28-10-50-16-14 про надання позивачем документів, який підписаний заступником начальника - начальником відділу планових та позапланових перевірок Харківського управління Офісу      великих платників податків ДФС Самойленко Т.М.
		Вважаючи протиправними дії відповідачів щодо направлення вказаного запиту, ТОВ «Пларіум Юкрєйн» звернулось до суду з цим позовом про визнання відсутності компетенції у Самойленко Т.М. на направлення вказаного запиту, оскарження дій Офісу ВПП ДФС щодо складання та направлення позивачу запиту від 9 квітня 2019 року № 18072/10/28-10-50-16-14.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами правомірно складено та направлено на адресу позивача запит про надання документів у порядку, визначеному   статтею 85 ПК України   та розділом ІІІ Порядку проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10 березня 2016 року № 344, а також з наявності у Самойленко Т.М. повноважень на підписання запитів платникам податків, у тому числі ТОВ «Пларіум Юкрєйн». 
		Зазначена позиція підтримана Другим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції у цій частині без змін.
		Щодо позовних вимог в частині визнання відсутності у заступника начальника відділу планових      та позапланових перевірок Харківського управління Офісу ВПП ДФС Самойленко      Т.М. компетенції на підписання запитів про надання документів та інформації, то суд першої інстанції дійшов висновку, що ці вимоги підлягають вирішенню за правилами адміністративного судочинства.
		Суд апеляційної інстанції у цій частині скасовуючи рішення Харківського окружного адміністративного суду дійшов висновку про те, що вимоги про визнання відсутності компетенції у заступника начальника відділу планових та позапланових перевірок Харківського управління Офісу ВПП ДФС Самойленко Т.М. на підписання запитів про надання документів та інформації не можуть бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства. При цьому, суд зазначив, що у цій справі поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» щодо вказаних позовних вимог слід тлумачити як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому зазначені вище вимоги не можуть бути вирішені в жодній юрисдикції.
		Верховний Суд погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.
		Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
		Відповідно до пунктів 3, 5 частини другої статті 245 вказаного Кодексу, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.
		Статтею 55 Конституції України   передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Водночас, у пункті 53 рішення від 8 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), пункт 57, Series A, № 93).
		Згідно із частиною першою   статті 19 КАС України   юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі   Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені   Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі   Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
		Під компетенційним спором вважається спір між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі - делегованих повноважень. Їхньою особливістю є те, що сторони у них - як позивач, так і відповідач - є суб`єктами владних повноважень. Завданням суду в таких спорах є встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.
		Компетенційні спори виникають виключно в межах реалізації функцій публічно-правового характеру суб`єктами владних повноважень. Особливість судового розгляду компетенційних спорів зумовлена необхідністю вирішення питання про те, чи належним чином реалізована компетенція відповідача та чи не порушена при реалізації повноважень відповідача компетенція позивача. Сталою судовою практикою є визначення спірної компетенції між двома суб`єктами владних повноважень. Розмежування компетенції різних органів має ґрунтуватися, зокрема, на положенні щодо недопущення дублювання їхніх повноважень.
		Однак, категорія «реалізація компетенції» визначає, що можуть мати місце не лише спори про її розмежування. Такі спори можуть виникати на підставі прийняття рішення, вчинення дій суб`єктом владних повноважень, які, з позиції іншого суб`єкта владних повноважень, не відповідають закону, виходять за межі компетенції відповідача або прийняті з порушенням встановленої процедури тощо.
		При цьому,   КАС України   регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів. Не поширюють свою дію ці положення на правові ситуації, що вимагають інших форм захисту від стверджуваних порушень прав чи інтересів.
		Відповідно до частини четвертої статті 5 КАС України,   суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених   Конституцією   та законами України. Можливість звернення суб`єкта владних повноважень до суду адміністративної юрисдикції має бути пов`язана з виконанням ним владних управлінських функцій, в межах повноважень та за умови, що право на таке звернення прямо передбачене законом.
		За змістом наведених правових норм компетенційними є спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб`єкти владних повноважень. Тобто позивачем у компетенційних спорах є суб`єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб`єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.
		Водночас у справі, яка переглядається, позивач не є суб`єктом владних повноважень, а отже, не наділений адміністративною процесуальною дієздатністю в частині пред`явлення позову щодо визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) у відповідача.
		Таким чином, враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимоги ТОВ «Пларіум Юкрєйн» про визнання відсутності у заступника начальника відділу планових      та позапланових перевірок Харківського управління Офісу ВПП ДФС Самойленко      Т.М. компетенції на підписання запитів про надання документів та інформації не можуть бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства, а тому провадження у справі у цій частині підлягає закриттю.  
		Крім того, Другим апеляційним адміністративним судом правомірно зазначено, що у цій справі поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» щодо вказаної позовної вимоги необхідно тлумачити як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому зазначені вище вимоги не можуть бути вирішені в судах жодної юрисдикції.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 800/227/17, від 12 червня 2019 року у справі                      № 9901/70/19.
		Що стосується позовних в частині визнання протиправними дій Офісу ВПП ДФС зі складання та направлення на адресу ТОВ «Пларіум Юкрєйн» запиту від 9 квітня 2019 року № 18072/10/28-10-50-16-014, то судами попередніх інстанцій встановлено таке. 
		Так, у запиті Офісу ВПП ДФС про надання документів від 9 квітня 2019 року №18072/10/28-10-50-16-14 підставою для його направлення зазначено підпункт 20.1.6 пункту 20.1   статті 20, підпункт 39.5.2.3   підпункту 39.5.2   пункту 39.5   статті 39, статтю 85 ПК України, а також вказано, що документи витребовуються у межах перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», яка проводиться на підставі підпункту 78.1.16   пункту 78.1   статті 78 ПК України.
		Відповідно до підпункту 39.5.1 пункту 39.5   статті 39 ПК України, податковий контроль за встановленням відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» здійснюється шляхом моніторингу контрольованих операцій, опитування з питань трансфертного ціноутворення та проведення перевірок з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки».
		 
		Згідно із підпунктом 39.5.1.1 підпункту 39.5.1   пункту 39.5   статті 39 ПК України, моніторинг умов контрольованих операцій здійснюється шляхом аналізу звітів про контрольовані операції, документації з трансфертного ціноутворення, отриманих, зокрема, на підставі запитів, надісланих відповідно до підпунктів 39.4.4 та 39.4.8 пункту 39.4 цієї статті, будь-яких інших інформаційних джерел, та шляхом отримання податкової інформації відповідно до   статті 73 цього Кодексу.
		За приписами підпункту 39.5.2   пункту 39.5   статті 39 ПК України,   перевірка з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» проводиться відповідно до положень глави   8   розділу   II   цього   Кодексу з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
		Підпунктом 39.5.2.1   підпункту 39.5.2   пункту 39.5   статті 39 ПК України передбачено, що перевірка з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» може бути проведена контролюючим органом у разі надання платником податків документації з трансфертного ціноутворення відповідно до підпункту 39.4.4 пункту 39.4 цієї статті або у разі неподання платником податків чи подання з порушенням вимог пункту 39.4 цієї статті звіту про контрольовані операції або документації з трансфертного ціноутворення.
		З аналізу вказаних норм чинного законодавства вбачається, що моніторинг контрольованих операцій та проведення перевірок з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» є різними формами податкового контролю за встановленням відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», порядок яких регулюється різними нормами   ПК України. При цьому, посилання на отримання податкової інформації в порядку, передбаченому   статтею 73 ПК України, передбачена лише у підпункті 39.5.1.1   підпункту 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 ПК України, який регулює порядок моніторингу, а не перевірок.
		Відповідно до підпункту 72.1.1 пункту 72.1   статті 72 ПК України   для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема, інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4   статті   133   цього   Кодексу, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово - господарські операції платників податків.
		Згідно із пунктом 73.1   статті 73 ПК України,   інформація, визначена у   статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається контролюючим органам періодично або на окремий письмовий запит контролюючого органу у терміни, визначені   пунктом 73.2 цього Кодексу.
		Пунктом   73.3   статті 73 ПК України   передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.
		За приписами підпункту 2 пункту 73.3   статті 73 ПК України, письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до   статті 39 цього Кодексу   та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом.
		Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).
		Відповідно до підпункту 78.1.14   пункту 78.1   статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання документально підтвердженої інформації та даних, що свідчать про невідповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» та/або встановлення невідповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» у порядку, передбаченому підпунктом 39.5.1.1   підпункту   39.5.1   пункту   39.5   статті   39   цього   Кодексу.
		Отже, з системного аналізу положень підпункту 39.5.1.1 підпункту 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 та статей 72-73 ПК України вбачається, податкова інформація в порядку, передбаченому пунктом   73.3   статті   73 ПК України, запитується для здійснення податкового моніторингу, та, відповідно, її ненадання або надання не у повному обсязі є підставою для призначення перевірки в порядку, визначеному   статті 78 ПК України. При цьому правовідносини, пов`язані з направленням письмового запиту в порядку пункту 73.3   статті 73 ПК України, після початку проведення перевірки припиняються.
		У той час, відповідно до підпункту 78.1.16   пункту 78.1   статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо отримано звіт про контрольовані операції, надісланий платником податків відповідно до пункту 39.4   статті   39   цього   Кодексу. У такому разі перевірка проводиться виключно з питань контролю трансфертного ціноутворення.
		Згідно із підпунктом 39.5.2.2   підпункту 39.5.2   пункту 39.5 статті 39 ПК України, порядок проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
		За приписами підпункту 39.5.2.3   підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 ПК України, надання платником податків документів відбувається згідно з вимогами пунктів 85.2 і 85.3 статті   85   цього   Кодексу   протягом 10 робочих днів з дати початку перевірки.
		У разі необхідності отримання додаткових документів, що підтверджують здійснення фінансово-господарських операцій під час проведення перевірки, вони надаються платником податків протягом 15 робочих днів з дати отримання запиту контролюючого органу.
		Відповідно до підпункту 39.5.2.6   підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 ПК України, проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» не перешкоджає проведенню перевірок, визначених статтею 75 цього Кодексу (камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки).
		Разом з тим, за приписами пункту 85.2 статті 85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
		При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов`язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.
		Порядок проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» затверджено   наказом Міністерства фінансів України від 10 березня 2016 року № 344   (далі - Порядок № 344).
		Відповідно до пунктів 1, 2 розділу І Порядку № 344, проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» (далі - перевірка дотримання принципу «витягнутої руки») є формою податкового контролю щодо встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки».
		Перевірка дотримання принципу «витягнутої руки» проводиться відповідно до положень глави   8   розділу   II ПК України з урахуванням особливостей, визначених   статтею 39 розділу І ПК України та цим Порядком.
		Згідно із пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 344, платник податків зобов`язаний надати посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи, пов`язані із предметом перевірки, протягом 10 робочих днів з дати початку перевірки.
		Під час проведення перевірки посадові особи контролюючого органу мають право отримувати від платника податків додаткові документи, що підтверджують здійснення фінансово-господарських операцій, відповідність умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», повноту нарахування і сплати податків під час проведення контрольованих операцій.
		За приписами пунктів 2, 3 розділу ІІІ Порядку № 344, такі документи надаються платником податків на усний запит посадових осіб, які проводять перевірку, в узгоджений із платником податків строк.
		У разі ненадання документів посадовим особам контролюючого органу на усний запит в узгоджений строк платнику податків направляється письмовий запит в порядку, визначеному статтею 42 глави 1 розділу ІІ Кодексу. Зазначені у письмовому запиті документи надаються платником податків протягом 15 робочих днів з дати отримання запиту контролюючого органу.
		З аналізу наведених норм вбачається, що після початку проведення перевірки з питань дотримання принципу «витягнутої руки» у платника податків, в силу приписів      пункту 85.2   статті 85 ПК України, п.1 розділу ІІІ Порядку № 344, виникає обов`язок протягом 10 днів надати до контролюючого органу всі документи, пов`язані з предметом перевірки. За наявності необхідності працівники контролюючого органу в ході перевірки можуть в усному порядку запитати у платника податків додаткові документи, а в разі ненадання цих документів на усний запит на адресу платника направляється письмовий запит в порядку, передбаченому   статтею 42 ПК України.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно із наказом Офісу ВПП ДФС від 4 січня 2019 року № 21 працівниками Харківського управління Офісу ВПП ДФС з 10 січня 2019 року розпочата перевірка ТОВ «Пларіум Юкрєйн» з питань дотримання принципу витягнутої руки при здійсненні контрольованих операцій.
		Позивач був обізнаний про те, що відносно нього проводиться саме цей вид перевірки. 
		Оскільки перевірка з приводу дотримання позивачем принципу «витягнутої руки» під час контрольованих операцій вже розпочалась, і в ході перевірки виникла потреба в отриманні додаткових документів, то відповідачем сформовано та направлено на адресу ТОВ «Пларіум Юкрєйн» запит про надання документів у порядку, визначеному   статтею 85 ПК України   та   розділу ІІІ   Порядку № 344, без посилання на положення   статті 73 ПК України.
		Що стосується посилань позивача як на підставу для задоволення позову, на відсутність у заступника начальника відділу планових та позапланових перевірок Харківського управління Офісу ВПП ДФС Самойленко Т.М. повноважень на підписання запиту про надання документів від 9 квітня 2019 року №18072/10/28-10-50-16-014, то судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
		Пунктом 42.1   статті 42 ПК України передбачено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
		Проте, ані вказаною нормою, ані пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 344 не визначено, ким саме повинен бути підписаний запит про надання документів, надісланий платнику податків в ході перевірки з питань трансфертного ціноутворення.
		Водночас, згідно із пунктом 20.4   статті 20 ПК України,   керівник контролюючого органу має право надавати посадовим (службовим) особам такого органу повноваження на виконання певних функцій, передбачених цим   Кодексом, законодавством з питань сплати єдиного внеску, законодавством з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за погодженням з керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
		За приписами підпункту   14.1.137-1   статті 14 ПК України, уповноважена особа контролюючого органу - посадова (службова) особа контролюючого органу, уповноважена керівником такого органу на виконання певних його функцій в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що наказом начальника Офісу ВПП ДФС від 5 травня 2017 року № 983, з метою організації роботи Офісу ВПП ДФС, враховуючи територіальну віддаленість      відокремлених структурних підрозділів, заступнику начальника управління-начальнику відділу аудиту Харківського управління Офісу ВПП ДФС Самойленко Т.М. делеговані повноваження щодо підписання в межах чинного законодавства листів платникам податків (крім випадків, встановлених пунктом 73.3   статті 73 ПК України).
		Повноваження делеговані Самойленко Т.М. відповідно до вимог пункту 3.1.2 Регламенту Офісу ВПП ДФС від 15 грудня 2014 року № 47 зі змінами, внесеними наказом від 4 лютого 2019 року № 22, відповідно до яких начальник Офісу має право делегувати посадовій особі Офісу ВПП ДФС повноваження щодо підписання окремих документів у межах чинного законодавства.
		Наказ начальника Офісу ВПП ДФС від 5 травня 2017 року № 983 на час виникнення спірних правовідносин був чинним.
		З огляду на викладене, судами попередніх інстанцій встановлено, що заступник начальника управління Харківського управління Офісу ВПП ДФС Самойленко Т.М. станом на 9 квітня 2019 року була уповноважена начальником Офісу ВПП ДФС, у відповідності до пункту 20.4   статті 20 ПК України, на підписання листів платникам податків (крім випадків, встановлених пунктом 73.3   статті 73 ПК України, яка до спірних правовідносин не застосовується).
		Відсутність у наказі Офісу ВПП ДФС від 5 травня 2017 року № 983 вказівки на пункт 20.4   статті 20 ПК України та формулювання факту надання повноважень Самойленко Т.М. як «делегування», не впливають на зміст спірних відносин та наявність у вказаної посадової особи повноважень на направлення запитів.
		Отже, суди попередніх інстанцій посилаючись на положення пунктів 2, 3 розділу ІІІ Порядку № 344, якими встановлено можливість витребування документів у платника податків на усний запит посадових осіб контролюючого органу, які проводять перевірку, або на письмовий запит таких осіб, без вказівки на конкретну посаду такої особи, дійшли обґрунтованого висновку про наявність у Самойленко Т.М. повноважень для направлення позивачу запиту про надання документів на перевірку від 9 квітня 2019 року № 18072/10/28-10-50-16-014.
		За таких обставин колегія суддів касаційної інстанції вважає правомірним висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що Офіс ВПП ДФС під час складання та направлення на адресу ТОВ «Пларіум Юкрєйн» запиту про надання документів від 9 квітня 2019 року № 18072/10/28-10-50-16-014, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодаством.
		Відповідно до частин першої, другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Таким чином, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, крім того, скарга не містять посилань на обставини, передбачені статтями 353-354 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення судів підлягають скасуванню, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.
		Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пларіум Юкрєйн» залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                О.В.Білоус
		Судді                                                                                                     Н.Є.Блажівська
		                                                                                                    І.Л.Желтобрюх

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...