Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Категорія справи № 160/12165/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано судом: 17.06.2021. Зареєстровано: 18.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 18.06.2021.
Дата набрання законної сили: 17.06.2021
Номер судового провадження: К/9901/20488/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		17 червня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 160/12165/20
		адміністративне провадження № К/9901/20488/21
		Суддя Верховного Суду  у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В.Е., 
		перевіривши касаційну скаргу Дніпровського апеляційного суду
		на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020  року
		та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021  року
		у справі №  160/12165/20 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського апеляційного суду, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-
		УСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Дніпровського апеляційного суду, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати їй суддівської винагороди за період з 18 квітня по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки) із застосуванням обмежень, визначених статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"; зобов`язати Дніпровський апеляційний суд провести перерахунок її суддівської винагороди за період з 18 квітня по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до статті 130 Конституції України та статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", та виплатити недоотриману частину у розмірі 572078,91 грн.
		Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021  року, позов задоволено частково. 
		Визнано протиправними дії Дніпровського апеляційного суду щодо нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року (включно, за винятком днів відпустки) із застосуванням статті 29 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік". 
		Зобов`язано Дніпровський апеляційний суд провести перерахунок суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року (включно, за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та виплатити недоотриману частину у розмірі 572078,00 грн, з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при її виплаті. У задоволенні іншої частини  позову відмовлено.
		Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, Дніпровським апеляційним судом подано касаційну скаргу до Верховного Суду.
		Ухвалами Верховного Суду від 21 квітня 2021 року та від 07 травня 2021 року касаційні скарги Дніпровського апеляційного суду повернуто скаржнику у зв`язку із відсутністю підстав касаційного оскарження.
		02 червня 2021 року до Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга Дніпровського апеляційного суду.
		За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
		Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
		Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
		1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
		3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
		4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
		Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
		У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
		У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
		У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
		Так, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також зазначити, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів, та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
		Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити відповідні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
		Отже, після перевірки змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що вона містить посилання на пункт 1 частини четвертої  статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження.
		Посилаючись на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 25.07.2019 року у справі №804/3790/17, від 23.12.2019 року у справі №814/1274/17 щодо нарахування та виплати суддівської винагороди.
		Однак, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на постанову Верховного Суду, необхідно указати конкретну норму права (пункт, частина,  стаття), яка застосована судом без урахування висновку Верховного Суду.
		Разом з тим, скаржником не зазначено норму права, яку застосовано судами без урахування висновку Верховного Суду.
		Зміст касаційної скарги зводиться до незгоди відповідача із оскаржуваними судовими рішеннями та обґрунтування такої незгоди відповідними посиланнями на нормативно-правові акти України, а також посиланням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		В решті доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду.
		Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. 
		З урахуванням змін до  КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
		Згідно з пунктом 4 частини п`ятої  статті 332 КАС України  касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
		За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обґрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).
		Також скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Враховуючи, що касаційна скарга підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження суд не вирішує.
		На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,
		УХВАЛИВ:
		Касаційну скаргу Дніпровського апеляційного суду на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі № 160/12165/20 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського апеляційного суду, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - повернути скаржнику.
		Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
		Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
		Суддя Верховного Суду                                                                          В. Е. Мацедонська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...