Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/10157/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 18.06.2021.
Дата набрання законної сили: 17.06.2021
Номер судового провадження: 61-1048ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		17 червня 2021 року
		м. Київ
		 
		справа № 161/10157/20
		провадження № 61-1048св21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С.,                  Коротенка Є. В.,  
		 
		учасники справи:
		заявник - ОСОБА_1 ,
		заінтересована особа - Перша луцька державна нотаріальна контора,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Перша луцька державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім`єю
		 
		за касаційною скаргою адвоката Груника Анатолія Михайловича як представника ОСОБА_1   на постанову Волинського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Здрилюк О. І., Бовчалюк З. А., Карпук А. К.,
		 
		 ВСТАНОВИВ:
		 
		1.Описова частина
		Короткий зміст заяви
		 
		У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила встановити факт її проживання однією сім`єю із ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		 
		На обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначала, що вона проживала однією сім`єю із ОСОБА_2 , яка за станом здоров`я потребувала сторонньої допомоги та обслуговування, у квартирі АДРЕСА_1 з 07 листопада 2014 року до дня смерті ОСОБА_2 -   ІНФОРМАЦІЯ_1 . У них був спільний бюджет, спільні витрати, спільний побут, вони вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки.
		 
		Після смерті ОСОБА_2 . ОСОБА_1 залишилася проживати одна, оскільки родичів у неї не було, у шлюбі не перебувала, дітей не мала.
		 
		Встановлення факту спільного проживання однією сім`єю із померлою                    ОСОБА_2 необхідно їй для вчинення дій щодо прийняття спадщини.
		 
		Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила заяву задовольнити.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Луцький міськрайонний суд Волинської області рішенням від 06 жовтня                   2020 року заяву задовольнив. Установив факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 у період з 07 листопада 2014 року до дня відкриття спадщини, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що заявник надала письмові докази, що підтверджують факт її спільного проживання із спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім`єю із 07 листопада 2014 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 - дня смерті ОСОБА_2 .
		 
		Короткий зміст рішення апеляційного суду
		 
		Волинський апеляційний суд постановою від 17 грудня 2020 року рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 жовтня 2020 року скасував, заяву ОСОБА_1 залишив без розгляду. Роз`яснив ОСОБА_1 про її право подати позов на загальних підставах.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що під час розгляду справи у порядку окремого провадження встановлено, що існує спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, тому заяву                      ОСОБА_1 необхідно залишити без розгляду та роз`яснити, що вона має право подати позов на загальних підставах. 
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи 
		У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 18 січня 2021 року,                  адвокат Груник А. М. як представник ОСОБА_1 просить скасувати постанову Волинського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року та залишити            в силі рішення суду першої інстанції.
		Як  на  підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 12 серпня 2019 року у справі № 521/16365/15.
		На обґрунтування касаційної скарги зазначає про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваної постанови. 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
		 
		18 березня 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . 
		 
		У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Першої луцької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини на підставі статті 1264 ЦК України як особа, яка проживала зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. 
		 
		ОСОБА_3 як особа, яка не брала участі в розгляді справи, 06 листопада                    2020 року звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 жовтня 2020 року, в якій зазначив про існування спору про право на квартиру як на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 , в якій проживала ОСОБА_2 .
		 
		2. Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		 
		Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
		1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права                  у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
		3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
		4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		 
		Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		 
		Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм                   права  в  межах   касаційної  скарги,  дійшов  висновку,  що  касаційна  скарга  не
		підлягає задоволенню з огляду на таке.
		 
		Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
		 
		ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила встановити факт її проживання однією сім`єю із ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. 
		 
		Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		 
		Згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		Відповідно до статті 1264 ЦК України в четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.
		 
		Суди встановили, що встановлення факту проживання однією сім`єю із спадкодавцем необхідне ОСОБА_1 для вирішення питання про право на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 .
		 
		Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право,               а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі         № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що «[…] у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
		 
		Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
		- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;
		- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
		- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
		- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».
		 
		Таким    чином,   визначальною    обставиною   під    час    розгляду    заяви  про
		встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право.
		 
		Встановивши, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про скасування рішення суду першої інстанції                             і залишення заяви без розгляду, оскільки заява ОСОБА_1 має розглядатися у порядку позовного провадження з використанням відповідних процесуальних інститутів.
		 
		Крім того, визначення заінтересованою особою нотаріуса є помилковим, оскільки в разі відсутності інших спадкоємців та за відсутності спору про право заінтересованою особою у таких правовідносинах є відповідна територіальна громада в особі її ради. 
		 
		Аргументи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена без додержання норм процесуального права. 
		 
		Висновок апеляційного суду не суперечить висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 12 серпня 2019 року у справі № 521/16365/15, адже спір                 у справі № 521/16365/15 вирішено в позовному провадженні.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови апеляційного суду без змін. 
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу адвоката Груника Анатолія Михайловича як представника ОСОБА_1   залишити без задоволення.
		 
		Постанову Волинського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року залишити без змін.
		 
		Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття,                       є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді                                                                                     А. Ю. Зайцев
		 
		                                                                                                В. С. Жданова
		 
		                                                                                                Є. В. Коротенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...