Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 483/1992/14-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 18.06.2021.
Дата набрання законної сили: 14.06.2021
Номер судового провадження: 51-2151км20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12014150100000156

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова 
		Іменем України 
		 
		14 червня 2021 року
		м. Київ
		справа № 483/1992/14-к 
		провадження № 51-2151км20
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю: 
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора ОСОБА_5 ,
		захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_6 ,
		особи, щодо якої провадження закрито 
		(в режимі відеоконференції) ОСОБА_7  
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Херсонського апеляційного суду від19 січня 2021року у кримінальному провадженні, внесеному доЄдиного реєстру досудових розслідувань за №12014150100000156, заобвинуваченням
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Залуччя Чемеревецького району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368КК України.
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області вироком від18червня 2019року визнав ОСОБА_7 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368КК України (в редакції на момент вчинення злочину), та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5років з позбавленням права обіймати керівні посади в органах державної служби на строк три роки та з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.
		Як зазначено у вироку, ОСОБА_7 , працюючи на посаді начальника відділу державної виконавчої служби Очаківського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, використовуючи своє службове становище, 26та27червня 2014 року у приміщенні службового кабінету по АДРЕСА_2 отримав від ОСОБА_8 відповідно 5000грн та 10000грн неправомірної вигоди за невиконання дій у виконавчому провадженні, відкритому на підставі рішення Господарського суду Миколаївської області.
		Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 19 січня 2021року апеляційні скарги ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 були задоволені, вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від18червня 2019року скасовано, а провадження закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримати. 
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_7 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
		Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно закрив кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК. На думку прокурора, вину ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, доведено в повному обсязі судом першої інстанції, оскільки під час судового розгляду було досліджено всі докази сторони обвинувачення та визнано їх належними і допустимими. Вказує, що суд апеляційної інстанції безпідставно визнав недопустимими доказами матеріали проведення НСРД, як і похідні від нього докази, що потягло за собою неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. 
		Стверджує, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370 і 419 КПК України, що є підставою для її скасування. 
		У запереченні ОСОБА_7 просить касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського апеляційного суду від 19 січня 2021року щодо нього без зміни.
		 
		Позиції учасників судового провадження
		Прокурор підтримав подану касаційну скаргу. 
		ОСОБА_7 та його захисник заперечили проти задоволення касаційної скарги прокурора. 
		Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час тамісце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
		Мотиви Суду
		Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПКУкраїни підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення кримінального процесуального закону.
		При цьому ст. 412 КПК Українипередбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Ухвала апеляційного суду є рішенням суду вищого рівня стосовно законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції, яке перевіряється в апеляційному порядку, і повинна відповідати вимогам статей 370, 419 КПК України. 
		Відповідно до вимог ст. 419 КПК України в мотивувальній частині ухвали зазначається короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. Усі доводи, що містяться в апеляційних скаргах, мають бути проаналізовані з урахуванням наявних у справі доказів з тим, щоб жоден з них не залишився нерозглянутим. Однак цих законодавчих вимог апеляційний суд не дотримався.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд апеляційної інстанції переглянувши кримінальне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_7 та його захисника, дійшов висновку про скасування вироку Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від18червня 2019року щодо ОСОБА_7 та закриття провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримати. 
		Однак, ухвала апеляційного суду не може вважатися належно вмотивованою, оскільки зміст ухвали апеляційного суду не містить позиції суду з істотних питань, а також містить значні суперечності.
		Зокрема, вказуючи на окремі порушення, допущені місцевим судом, щодо порядку дослідження та оцінки доказів, отриманих в результаті проведення НСРД, які суд першої інстанції поклав в основу обвинувального вироку, суд апеляційної інстанції у змісті ухвали, посилаючись на позицію Великої Палати Верховного суду, викладену у постановах від 16 січня 2019 року та 16 жовтня 2019 року, не вказує свого висновку щодо належності та/чи допустимості цих доказів в аспекті викладених ним позицій Верховного Суду.
		Так само й стосовно інших доказів, крім матеріалів НСРД, суд апеляційної інстанції не наводить аспектів їх аналізу та власного висновку на предмет їх належності, допустимості і достатності, ухвалюючи при цьому рішення про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримати. 
		Крім цього, зміст окремих висновків апеляційного суду з указаних вище питань є суперечливим. Зокрема, в аспекті оцінки певних доказів суд апеляційної інстанції зазначає наступне: «Колегія суддів вважає пояснення потерпілого ОСОБА_8 і похідні від них його заяви, надані незаконно ним слідству грошові кошти, матеріали виконавчого провадження, посадові інструкції, судові експертизи та матеріали обшуку, також є належними доказами вини обвинуваченого і не спростовують доводи сторони захисту про те, що вилучені кошти є боргом ОСОБА_8 перед обвинуваченим». Зі змісту цього речення неможливо встановити позицію апеляційного суду щодо належності, допустимості та достатності таких доказів. 
		Окрім того, за змістом ухвали апеляційного суду колегія суддів, вказуючи, що повторне дослідження доказів в суді апеляційної інстанції є непотрібним, й що апеляційний суд виходить з доказів, досліджених місцевим судом, де вони були оцінені як такі, що підтверджують висунуте обвинувачення, з незрозумілих мотивів робить кінцевий висновок, що таких доказів недостатньо для доведеності винуватості особи.
		За таких обставин ухвала апеляційного суду не може вважатися законною й обґрунтованою, допущені цим судом порушення вимог кримінального процесуального закону у силу положень ч. 1ст. 412 КПК Україниє істотними; висновки суду про закриття кримінального провадження з указаних ним підстав є передчасними, що є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а тому ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню на підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
		При новому розгляді суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог закону й ухвалити рішення, яке відповідатиме положенням статей 370, 419 КПК України. 
		Керуючись ст. ст. 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Верховний Суд,
		ухвалив:
		Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково. 
		Ухвалу Херсонського апеляційного суду від 19 січня 2021 року щодо ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
		Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, єостаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:
		 
		ОСОБА_1    ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...