Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 333/1172/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 18.06.2021. Зареєстровано: 18.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.06.2021.
Дата набрання законної сили: 18.10.2021
Номер судового провадження: 1-кп/333/156/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019080050004238

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                    Справа № 333/1172/20
		Провадження №1-кп/333/370/20 
		ВИРОК
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		18 червня 2021 року Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
		головуючої судді         ОСОБА_1 
		за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		прокурорів             ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		обвинуваченої ОСОБА_8 ,
		захисника ОСОБА_9 ,
		представника потерпілої ОСОБА_10 ,
		представників цивільних відповідачів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019080050004238 відносно 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Сутковци Хмельницької області м. Запоріжжя, з середньою освітою, заміжня, працює водієм тролейбуса в тролейбусному депо №1 ЗКП «Запоріжелектротранс», зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима, обвинуваченого за ч.1 ст. 286 КК України, -
		В С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_8 02.12.2019 р. о 9 год. 35 хвил. керуючи тролейбусом №108, здійснюючи рух по проїзній частині вул. Новокузнецькій по маршруту №3 (4-й Южний - вул. Піщана) в напрямку вул. Автозаводської під`їхала на зупинку громадського транспорту «Новокузнецька», де відчинила пасажирські двері тролейбусу для висадки та посадки пасажирів. В цей час на вказаній зупинці громадського транспорту, з метою зайти в салон тролейбусу, до задніх дверей підійшла пішохід ОСОБА_13 , яка взявшись рукою за ручки на задніх пасажирських дверях намагалась зайти до салону тролейбусу. В руці останньої знаходилась сумка. В цей момент водій ОСОБА_8 перед початком руху не переконалась, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, закрила пасажирські двері, які, в свою чергу затиснули сумку та руку ОСОБА_13 та відновила рух прямо, в результаті чого пішохід ОСОБА_13 тримаючись за сумку впала на проїзну частину. 
		Своїми діями водій ОСОБА_8 порушила вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 р. відповідно до яких: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
		Порушення водієм ОСОБА_8 вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, згідно висновку інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод №9-75 від 04.02.2020 р. з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.
		В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_13 отримала тілесні ушкодження: закритий перелом лівої плечової кістки, яке кваліфікується як тілесне ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.
		Своїми діями ОСОБА_8 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286 КК України  порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
		Обвинувачена ОСОБА_8 свою провину визнала частково, суду пояснила, що 02.12.2019 року приблизно о 10-30 год. вона працювала водієм тролейбусу «Шкода» №108 по маршруту №3. Рухалась з Південного мікрорайону по вулиці Новокузнецькій в бік автовокзалу. Зупинилась на зупинці громадського транспорту «Ромакс», було мало пасажирів, вона подивилась у праве бокове дзеркало, побачила, що пасажирів не має, натиснула кнопку зачинення дверей, потім подивилась в ліве дзеркало, та почала рух тролейбусу. Потім почула крики людей на вулиці, зупинилась, вийшла з тролейбусу та побачила жінку, яка лежала на землі. Вона підійшла до цієї жінки, інші люди навіть не підходили, лише який-то чоловік допоміг їй відвезти жінку до стільця кафе. Потім хтось викликав швидку. Вона намагалась допомогти цій жінці, пропонувала їй ліки, проте остання повідомила, що в неї валідол на язику. Вона повідомила керівництву ЗКП «Запоріжелектротранс» про вказану пригоду. Двері у вказаному тролейбусі зачиняються за спливом певного часу після натискання кнопки на їх закриття, при цьому біля дверей роздається попереджувальний сигнал, які повідомляє пасажирів про те, що двері зачиняються. Рух вказаного тролейбусу можливий лише після повного зачинення дверей. Вона не бачила потерпілу, яка заходила до тролейбусу, була певна, що двері зачинені без перешкод, тому і почала рух.
		Провина обвинуваченої в обсязі, зазначеному у вироку, доводиться зібраними та дослідженими доказами.
		Потерпіла ОСОБА_13 суду пояснила, що 02.12.2019 р. до 10 год. ранку на зупинці громадського транспорту біля вулиці Водограйна зупинився тролейбус, але горіло червоне світло світлофору, вона швидко підійшла до задньої двері тролейбусу, взялася рукою за ручку тролейбусу, підняла одну ногу на сходи, в цей час двері почали зачинятися, вона встигла зняти ногу зі сходів, але не встигла витягти руку із сумкою, коли двері зачинилися, затиснувши їй руку з сумкою та тролейбус почав рух, вона побігла за тролейбусом в якому була затиснута рука, але не втрималася та впала. Прийшла до тями, коли сторонні люди надавали допомогу, когось попросила зателефонувати її синові з телефону. Потім відчула сильний біль лівого боку, руки, плеча. Хтось викликав швидку допомогу, яка відвезла її до міської лікарні №5. Там зробили рентген, пропонували зробити операцію, від якої вона відмовилась, тоді їй наклали бандаж. Вона проходила лікування вдома за призначенням лікаря-травматолога з 02.12.2019 р. по 27.01.2020 р.
		Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що вона, перебуваючи на зупинці громадського транспорту «Ромакс» бачила, як потерпіла заходила до тролейбусу, двері зачинились та тролейбус поїхав. Потерпіла заходила в задні двері. Її сумка затрягла в дверях, тому вважає, що потерпіла трималась за ручку тролейбусу і в ній була сумка. Люди почали кричати, оскільки потерпіла впала, а тролейбус протягнув її та зупинився. До потерпілої підбігли люди, вона була у непритомному стані. Який-то чоловік відніс потерпілу до кафе, посадили на стілець, викликали швидку, зателефонували сину. З тролейбусу вийшла жінка-водій.
		Висновки суду щодо місця та обставин вчиненого злочину підтверджуються даними, викладеними в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 02.12.2019 р., згідно якого огляд проводився в ясну, сонячну погоду, без опадів, в світлу пору доби. Місцем дорожньо-транспортної пригоди є проїзна частина вул. Новокузнецька напроти будинку №12. Транспортним засобом є тролейбус №108, який рухається по маршруту №3. В дзеркала заднього виду видно підходи до тролейбусу. Видимість перешкоди 100 м (а.с.104-107). 
		Згідно додаткового огляду місця події від 22.01.2020 р. було встановлено, що за умови відкритої двері, під час натиснення на педаль газу, тролейбус рух не здійснює. При затисненні якогось предмета (руки, сумки) двері тролейбусу автоматично не відкриваються, при цьому в такому положенні під час натиснення на педаль газу, тролейбус починає рух та може продовжити рух вперед. Оглядовість водія в дзеркало заднього виду назад складає більше 50 м, , в правий боковий бік від тролейбусу, в районі задньої двері, складає не менше 2,6 м. також водію в зовнішнє праве дзеркало заднього виду добре видно права бокова частина тролейбусу та проїжджа частина біля неї та оглядовість нічим не обмежена (а.с.112-114).
		З оглянутого відеозапису, наданого стороною захисту судом встановлено, що після натискання водієм кнопки закриття дверей до їх повного закриття проходить 7 секунд. 
		Також судом встановлено з інформації GPS-навігатора тролейбусу №108, що час стоянки його на зупинці громадського транспорту «Ромакс» 02.12.2019 р. тривав 16 секунд. 
		З висновку судової медичної експертизи №1113 судом встановлено, що у ОСОБА_13 встановлений закритий перелом лівої плечової кістки, який кваліфікується як тілесне ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалий розлад здоров`я. Тілесне ушкодження утворилось від дії тупого предмета. Не виключається можливість утворення виявленого тілесного ушкодження в умовах дорожньо-транспортної пригоди (а.с.110-111).
		За участю свідка ОСОБА_14 проводився слідчий експеримент 22.01.2020 р., під час якого свідок ОСОБА_14 розказала та продемонструвала яким чином потерпіла ОСОБА_13 намагалась зайти в тролейбус. Вказані в протоколі відомості відповідають показанням цього свідка, наданим в судовому засіданні.
		З висновку судової інженерно-транспортної експертизи з «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» № 9-75 від 04.02.2020 р. судом встановлено, що в даній дорожній ситуації водій тролейбуса №108 ОСОБА_8 повинна була діяти у відповідності із вимогами п. 10.1 Правил дорожнього руху. Оцінка дій пішоходів не вимагає застосування спеціальних технічних пізнань в області експертизи з дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод, тому дії пішохода ОСОБА_15 можуть бути оцінені судом самостійно на підставі розділу 4 Правил дорожнього руху. В діях водія ОСОБА_8 є невідповідність вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди. В даній дорожній ситуації технічна можливість у водія тролейбусу №108 ОСОБА_8 уникнути дорожньо-транспортної пригоди залежала від виконання нею вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху (а.с. 129-133). 
		Суд перевірив доводи сторони захисту та представника цивільного відповідача ЗКП «Запоріжелектротранс» про те, що вчиненню кримінального правопорушення сприяла неналежна поведінка потерпілої, яка розуміючи, що двері тролейбусу зачиняються, продовжила заходити до тролейбусу. Проте суд не може погодитись із вказаними доводами виходячи з такого. Як встановлено в судовому засіданні на підставі показань обвинуваченої та наданого стороною захисту відеозапису процесу закривання дверей тролейбусу №108, після натискання кнопки закриття дверей водієм до їх закриття, подається звуковий та світловий сигнали. Потерпіла ОСОБА_13 суду повідомила, що вона швидко підійшла вже до тролейбусу який стояв, схопилась рукою за поручень та підняла одну ногу на сходи, коли зрозуміла, що двері зачиняються. Після того, вона встигла спустити ногу на землю, але руку відпустити не встигла, коли двері зачинилися, затиснувши їй руку. Тобто, в даному випадку, потерпіла намагалась припинити входження до тролейбусу, оскільки зрозуміла, що двері зачиняються. Суд вважає, що саме дії водія ОСОБА_8 перебувають в причинно-наслідковому зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, оскільки саме на водія покладений обов`язок перед початком руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Саме водій ОСОБА_8 після закриття дверей не подивилась у праве бокове дзеркало, не упевнилась, що початок руху буде безпечним для інших учасників, яким є пасажир ОСОБА_13 . 
		Сукупність приведенихдоказів свідчитьпро те,що обвинувачена ОСОБА_8 допустила порушенняправил безпекидорожнього рухуособою,що керуєтранспортним засобом,що спричинилопотерпілому середньоїтяжкості тілеснеушкодження,отже їїдії правильнокваліфіковані органамидосудового розслідування за ч.1 ст. 286 КК України.
		При призначенні покарання обвинуваченій суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст. 65 КК України. Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, не знаходячи обставин, що обтяжують та пом`якшують покарання. 
		Суд враховує,що скоєне ОСОБА_8 кримінальне правопорушенняє проступком,вона ранішене судима,на облікуу лікарівнарколога тапсихіатра неперебуває,за місцемроботи характеризуєтьсяпозитивно. 
		При цьому суд вважає за можливе не призначати обвинуваченій додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки злочин вчинений без обтяжуючих покарання обставин, обвинувачена працює водієм тролейбусу, тобто робота пов`язана з керуванням транспортним засобом, є її джерелом доходів.
		По справі потерпілою ОСОБА_13 заявлений цивільний позов до Запорізького підприємства Міского електротранспорту «Запоріжелектротранс», товариства з додатковою відповідальністю «Мотор-Гарант» про стягнення матеріальної шкоди та моральної шкоди.
		В обґрунтування матеріальної шкоди ОСОБА_13 зазначила, що цивільна відповідальність ЗКП «Запоріжелектротранс» на момент ДТП застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю СК «Мотор-Гарант». Згідно додатку №1 до договору тролейбус №108 є застрахованим транспортним засобом за цим договором. Строк дії договору визначений в п. 5.2 і він покриває дату та час дорожньо-транспортної пригоди за участю джерела підвищеної небезпеки, що спричинило шкоду потерпілій, яка підлягає відшкодуванню. У зв`язку з отриманими травмами в результаті ДТП вона проходила лікування. За період лікування на час подання позовної заяви (уточненої) на придбання лікарських препаратів, медичних засобів нею було витрачено 2440,90 грн., які вона просить суд стягнути на її користь з Товариства з додатковою відповідальністю СК «Мотор-Гарант».
		В обґрунтування моральної шкоди потерпіла посилається на те, що внаслідок ДТП вона отримала тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому лівої плечової кістки. Після випадку, коли водій тролейбуса протягнула потерпілу по проїжджій частині, їй довелось довгий час лікуватись. Отримані тілесні ушкодження спричинили фізичний біль, потягли тривале лікування, фізіотерапевтичне відновлення. Лікування змінило уклад життя , позивач відчуває значний стрес, боїться користуватись громадським транспортом та будь-якими механічними приладами. Просить стягнути моральну шкоду в сумі 50000,00 грн. з ЗКП «Запоріжелектротранс».
		ЗКП «Запоріжелектротранс» позов пред`явлений до нього не визнав. У відзиві зазначив, що позивачем не доведено ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди. Так, потерпіла ОСОБА_13 підійшла до тролейбусу із-за задньої його частини, на момент закриття дверей продовжила спробу зайти до салону тролейбусу, коли вже водій закінчувала посадку пасажирів та вже почала закривати двері, тобто потерпіла могла бачити, що закриваються двері та відмовитись від посадки до салону і забрати руку з ручок дверей, у зв`язку з чим в її діях формально вбачається порушення правил посадки пасажирів до громадського транспорту  тролейбусу. Тобто, необхідно врахувати, що поведінка потерпілої сприяла виникненню дорожньо-транспортної пригоди. Позивач не обґрунтував свої вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 50000 грн. відповідальність за завдання в тому числі моральної шкоди покладена на страховика ТДВ «СК «Мотор-Гарант».
		Товариство з додатковою відповідальністю СК «Мотор-Гарант» позов пред`явлений до нього не визнало. У відзиві посилається на те, що 19.07.2019 р. між ТДВ «Страхова компанія «Мотор Гарант» та Запорізьким комунальним підприємством міського електротранспорту «Запоріжелектротранс» було укладено договір №19101622300 добровільного страхування цивільної відповідальності власника наземного транспортного засобу перед третіми особами. Вказаний договір передбачає обов`язок страховика відшкодувати збитки заподіяні транспортними засобами страхувальника майну, життю та здоров`ю третіх осіб внаслідок ДТП відповідно до умов договору та в межах страхової суми. Відповідно до п.п.3.3.4 п.3.3 договору, страховик не відшкодовує шкоду, що заподіяна потерпілій особі внаслідок навмисних дій цієї ж потерпілої особи. Слідством встановлено, що пішохід ОСОБА_15 підійшла до тролейбусу із-за задньої частини, при цьому в момент закриття дверей продовжила посадку пасажирів та вже почала закривати двері, таким чином, вона могла бачити, що закриваються двері та відмовитись від посадки до салону і забрати руку з ручок дверей, у зв`язку з чим, в її діях формально вбачається порушення правил посадки пасажирів до громадського транспорту  тролейбусу. ТДВ «СК «Мотор-Гарант» приходить до висновку, що шкоду потерпілій ОСОБА_13 заподіяно внаслідок її навмисних дій. На сьогоднішній день документи, необхідні для прийняття рішення щодо виплати/відмови у виплаті страхового відшкодування (заява про страхову відшкодування) до ТДВ «СК «Мотор-Гарант» від позивача не надходило. Вважають, що вони ніяким чином права позивача не порушували.
		В судовому засіданні встановлено, що транспортним засобом - тролейбусом №108, на момент дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_8 керувала на підставі трудового договору. Вказані обставини визнаються та не оспорюються сторонами.
		У відповідності зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що заподіяла таку шкоду за наявності вини. 
		Відповідно до ст.1187ЦК Українидіяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів є джерелом підвищеної небезпеки. Виходячи з цієї норми керівники підприємств застосовують до водіїв ч.2 цієї ж статті, яка встановлює, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки,відшкодовується особою, яка навідповідній правовій підставі(право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо)володієтранспортнимзасобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Таким чином, норма визначає, що відшкодовувати збитки має володілець транспортного засобу, який спричинив ДТП.
		Відповідно до п.4Постанови№6 Пленуму Верховного суду України від 27.03.92 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»встановлено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).Не вважається володільцемджерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілимособа, яка управляєджерелом підвищеної небезпекив силу трудових відносинз володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).
		Таким чином, в даному випадку завдання шкоди відбулося водієм юридичної особи - Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс» - ОСОБА_8 , яким ця юридична особа володіє на підставі права власності.
		Згідно договору №19101622300 добровільного страхування цивільної відповідальності власника наземного транспортного засобу перед третіми особами від 19.07.2019 р. тролейбус №108 був застрахований з 19.07.2019 р. по 18.07.2020 р. Страхова сума на одного потерпілого заподіяна життю та здоров`ю потерпілого складає 50000 грн. Франшиза складає 3000 грн. (а.с.59-67).
		Відповідно до п. 22.1. ст. 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. 
		П. 23.1. ст. 23 цього Закону як шкоду, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, визначає: шкоду,пов`язану злікуванням потерпілого; шкоду,пов`язану зтимчасовою втратоюпрацездатності потерпілим; шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральну шкоду, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкоду, пов`язану із смертю потерпілого.
		Відповідно до п. 24.1. ст. 24 цього Закону у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. 
		Позивачка в якості доказів спричинення їй матеріальної шкоди надала копії фіскальних чеків аптечних установ на загальну суму 565,90 грн., копії товарних чеків (а.с.56-58). Проте, суд не може прийняти вказані копії в якості доказів, виходячи з такого. З наданих копій фіскальних чеків неможливо встановити, які медичні препарати були придбані. Також не надано доказів на підтвердження того, що саме ці медичні препарати були призначені лікарем у зв`язку з отриманими потерпілою внаслідок ДТП травмами. Надана копія товарного чеку від 03.12.2019 р. №003108 на суму 691 грн. (а.с.56) не містить інформації про найменування придбаного товару, неможливо встановити чи дійсно медичні товари були придбані. Копія товарного чеку №12181 від 03.12.2019 року також не може бути прийнята судом в якості доказу, оскільки не надано доказів того, що вказане найменування товарів (Лизин, Ультракальци, Бизим) були призначені лікарями для лікування отриманих ОСОБА_13 травм. 
		У відповідності зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що заподіяла таку шкоду за наявності вини. Вина ОСОБА_8 , яка керувала тролейбусом з порушенням правил безпеки руху, які призвели до тілесних пошкоджень середньої тяжкості потерпілій, а отже і заподіяння моральної шкоди потерпілій доведена повністю, однак суд вважає, що позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню з підстав викладених нижче. 
		У відповідності зі ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням його прав. Моральна шкода полягає в т.ч. у фізичному болю та душевних стражданнях, які заподіяні фізичній особі у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини моральних страждань та інших обставин, що мають значення у справі. Так, суд враховує, що потерпіла ОСОБА_13 внаслідок ДТП перенесла моральні страждання, які виразились в переживаннях з приводу пошкодження здоров`я, фізичного болю, який вона перенесла у зв`язку із спричиненою травмою, змін з звичному укладі її життя протягом тривалого часу, перебуванні на лікуванні протягом 2 місяців, що є підставою для відшкодування моральної шкоди. Участь уДТП,пошкодження власногомайна безумовнонегативно вплинулона моральнийстан потерпілоїта призвелодо душевнихстраждань,а томупосилання відповідача нате,що позивачемне наданобудь-якихдоказів напідтвердження заподіянняїй моральноїшкоди єбезпідставними. 
		Виходячи з характеру правопорушення, виходячи з принципів розумності та справедливості та матеріального становища відповідача оцінює заподіяну моральну шкоду в сумі 30000 грн.
		У постанові від 4 липня 2018 року Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок щодо забезпечення дієвості інституту обов`язкового страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зазначивши таке. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок із виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 зазначеного Закону) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика в останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (пункт 72). Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») (пункт 73). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди, а тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 Цивільного кодексу України та 27 Закону України від 9 лютого 2012 року № 4391-VI «Про страхування» шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність. 
		За приписами ст 26- З1. ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком (у випадках, передбаченихпідпунктами "г"і"ґ"пункту 41.1 тапідпунктом "в"пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.
		Згідно п. 3.2.2 договору №19101622300 добровільного страхування цивільної відповідальності власника наземного транспортного засобу до страхових випадків відноситься настання цивільної відповідальності власника ТЗ за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю третіх особі внаслідок ДТП, в тому числі відшкодування моральної шкоди.
		Зазначена позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 06.04.2021 р. (справа 545/3210/18).
		Страхова сума за випадками спричинення збитків життю, здоров`ю та працездатності третіх осіб складає 50000 грн. (п. 4.2.2 Договору№19101622300).
		Отже, «Страхова компанія «Мотор-Гарант» має зобов`язання по відшкодуванню моральної шкоди в розмірі 2500 грн.
		Проте, позовні вимоги ОСОБА_13 до «Страхової компанії «Мотор-Гарант» про стягнення моральної шкоди не заявлялися.
		Оскільки судомвизначена сумаморальної шкодипотерпілій ОСОБА_13 в розмірі30000грн.,то зЗапорізького комунальногопідприємства міськогоелектротранспорту «Запоріжелектротранс» на користь потерпілої підлягає стягненню різниця між фактичним розміром завданої моральної шкоди і сумою страхового відшкодування, яка складає 27500 грн. (30000 грн. -2500 грн.)
		Згідно зі ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за залучення експертів складають 1570 гривень 10 коп.
		Вищезазначені процесуальні витрати документально підтверджені у матеріалах кримінального провадження.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст. ст.100, 368, 373, 374 КПК України, суд,- 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Визнати  ОСОБА_8  винуватою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити їй покарання за цією статтею у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. без позбавлення права керування транспортним засобом.
		Цивільний позов ОСОБА_13 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант», Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс» про стягнення матеріальної та моральної шкоди  задовольнити частково.
		Стягнути з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс» на користь ОСОБА_13 моральну шкоду в сумі 27500 (двадцять сім тисяч п`ятсот) грн.
		В решті позову  відмовити. 
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати за залучення експертів в сумі 1570 гривень 10 коп.
		Речові докази: 
		-Тролейбус бортовий № НОМЕР_1  повернути ЗКП «Запоріжелектротранс».
		Міру запобіжногозаходу  ОСОБА_8  не обирати.
		Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя Комунарского районного 
		суду м. Запоріжжя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...