Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 455/630/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Надіслано для оприлюднення: 18.06.2021. Зареєстровано: 18.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.06.2021.
Дата набрання законної сили: 17.07.2021
Номер судового провадження: 1-кп/455/179/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021141320000103

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 455/630/21
		Провадження № 1-кп/455/179/2021
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		   16 червня 2021 року                            м.Старий Самбір
		 
		Старосамбірський районний суд Львівської області в складі: 
		головуючого судді ОСОБА_1 , 
		секретар судового засідання ОСОБА_2 , 
		 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021140320000103 від 27.04.2021, про обвинувачення:
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Кременець, Тернопільської області, жительки АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, з професійно-технічною освітою, заміжньої, не працюючої, раніше не судимої,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України,
		 
		з участю:
		прокурора ОСОБА_4 
		обвинуваченої ОСОБА_3 ,
		захисника  адвоката ОСОБА_5 ,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що вона 25.10.2020 (точний час слідством не встановлено) за попередньою змовою з невстановленою слідством групою осіб сприяла незаконному переправленню через державний кордон України шляхом надання засобів чотирьом особам: ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина Республіки Туреччина, ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина Сирійської Арабської Республіки, Ферман ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина Республіки Ірак, ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина Сирійської Арабської Республіки, до Європейського Союзу, а саме до Республіки Польща, при цьому будучи обізнаною про їх намір потрапити на територію Європейського Союзу та знаючи про відсутність у них законних підстав для перетину державного кордону України з Республікою Польщею. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на сприяння незаконному переправленню чотирьох осіб через державний кордон України, ОСОБА_3 по прибутті останніх із Республіки Туреччина в м. Одеса, сприяла з допомогою інших осіб їх перевезенню в м. Кременець Тернопільської області, де зустріла вищевказаних іноземців та на автомобілі «Опель Вектра», д.н.з. НОМЕР_1 доставила вказаних осіб до помешкання, яке напередодні винайняла для їхнього проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , де поселила їх, а також здійснювала оплату їхнього проживання та забезпечувала продуктами харчування за надані ними для цих цілей кошти. Приблизно через тиждень ОСОБА_3 виселила вищевказаних осіб, для подальшого їх доїзду до державного кордону України, сприяла з допомогою інших осіб їх перевезення до м. Львова для подальшого переправлення їх через лінію кордону поза офіційними пунктами пропуску в напрямку Республіки Польща. Під час незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ), ОСОБА_14 ( ОСОБА_11 ), ОСОБА_12 ) 07.11.2020 о 01 год. 50 хв. їх було виявлено працівниками прикордонного наряду «ПП» ВПС «Мшанець» ІНФОРМАЦІЯ_6 на автодорозі Мшанець - Головецько в напрямку 375 прикордонного знаку, на відстані 5 км до державного кордону України. Крім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 повторно приблизно 07.11.2020 року (точний час слідством не встановлено) за попередньою змовою невстановленою слідством групою осіб сприяла незаконному переправленню через державний кордон України шляхом надання засобів чотирьох осіб: ОСОБА_15 ( ОСОБА_16 ), ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянина Республіки Ірак, ОСОБА_17 ( ОСОБА_18 ), ІНФОРМАЦІЯ_8 , громадянина Республіки Ірак, ОСОБА_19 ( ОСОБА_20 ), ІНФОРМАЦІЯ_9 , громадянина Республіки Ірак, Sarkar ОСОБА_21 ( ОСОБА_22 ), ІНФОРМАЦІЯ_10 , громадянина Республіки Ірак, до Європейського Союзу, а саме до Республіки Польща, при цьому будучи обізнаною про їх намір потрапити на територію Європейського Союзу та знаючи про відсутність у них законних підстав для перетину державного кордону України з Республікою Польщею. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне переправлення чотирьох осіб через державний кордон України ОСОБА_3 по прибутті останніх із Республіки Туреччина в м. Одеса, які зупинилися в одному із готелів, сприяла з допомогою інших осіб їх перевезення в м.Кременець Тернопільської області, де зустріла останніх та на автомобілі «Опель Вектра», д.н.з. НОМЕР_1 доставила вказаних осіб до помешкання, яке напередодні винайняла для їхнього проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 де поселила їх, а також здійснювала оплату їхнього проживання та забезпечувала продуктами харчування протягом приблизно 10 днів, за надані ними для цих цілей кошти. В подальшому приблизно 18.11.2020 ОСОБА_3 сприяла з допомогою інших осіб перевезення вищевказаних осіб в м. Буськ Львівської області, де останні проживали в одному із готелів, декілька днів, після чого були доставлені в м. Львів на квартиру, що по АДРЕСА_4 для подальшої організації доїзду до державного кордону України. В ході проведення санкціонованого обшуку 17.12.2020 на квартирі за адресою: АДРЕСА_4 , було виявлено четверо осіб нелегальних мігрантів ОСОБА_15 ( ОСОБА_16 ), ОСОБА_17 ( ОСОБА_18 ), ОСОБА_19 (ASAN SYAMAND TOFIQ), Sarkar Mouhamad Mouhamad Ameen (Саркар Мохамед Мохамед Амін), які мали на меті незаконно перетнути державний кордон України та потрапити в країни Європейського Союзу.
		Такі дії обвинуваченої ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.2ст.332 КК України як сприяння незаконному переправленні осіб через державний кордон України шляхом наданням засобів, щодо кількох осіб, повторно і за попередньою змовою групою осіб.
		27 квітня 2021 між прокурором Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 , в присутності захисника  адвоката ОСОБА_5 , була укладена угода про визнання винуватості. Згідно з умовами даної угоди, ОСОБА_3 зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі пред`явленої підозри у судовому провадженні. Сторони угоди погодилися на призначення ОСОБА_3 покарання за ч.2ст.332 КК Україниу виді позбавлення волі на строк п`ять років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, із застосуванням ст.ст.75,76 КК України.
		Обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою надійшов до суду.
		В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст.332 КК України, визнала повністю тапідтвердила фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, щиро розкаялася у вчиненому. Крім того зазначила, що цілком розуміє надані їй законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості, та надала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання. Стверджувала, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Просила угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.
		Захисник  адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні підтримала позицію обвинуваченої та наполягала на затвердженні вказаної угоди, оскільки жодних порушень закону під час її підписання не було, вказана угода укладена добровільно без будь-якого примусу.
		Прокурор ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні також не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості, розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, та погодився на призначення узгодженого покарання.
		Крім того, в підготовчому судовому засіданні 16.06.2021 сторони уточнили угоду про визнання винуватості в частині узгодженого сторонами додаткового покарання, а саме: сторони угоди погодилися на призначення ОСОБА_3 покарання за ч.2ст.332 КК Україниу виді позбавлення волі на строк п`ять років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на строк 1 рік, із застосуванням ст.ст.75,76 КК України. 
		Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
		Як відомо із змісту п.1 ч.3ст.314 КПК Українипри прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
		У відповідності до п.2 ч.1ст.468 КПК Україниу кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Згідно ч.2 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
		Згідно п.1ч.4ст.469КПК України,угода провизнання винуватостіміж прокуроромта підозрюванимчи обвинуваченимможе бутиукладена упровадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
		Відповідно до абз.5 ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
		Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у видіпозбавлення волі на строк від п`яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, отже дане кримінальне правопорушення, відповідно до класифікації, наведеної у ст.12 КК України, є тяжким злочином, а відтак щодо такого відповідно до п.1 ч.4 ст.469 КПК України передбачена можливість укладення угоди про визнання винуватості.
		Потерпілих від кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні немає.
		В підготовчомусудовому засіданніобвинувачена ОСОБА_3 свою винуу вчиненніданого кримінальногоправопорушення визналабеззастережно танадала судузгоду напризначення узгодженогосторонами угодипро визнаннявинуватості покарання та звільнення від його відбування з випробуванням. Стверджувала, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. 
		При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_3 цілком розуміє права, передбачені п.1 ч.4ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
		Крім того, обвинуваченій роз`яснено наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ст.476 КПК України, зокрема те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості, прокурор, який затвердив угоду, має право звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку, та те, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.
		Суд також переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені угодою про визнання винуватості.
		Також судом перевірено угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального Кодексу України, в тому числі щодо змісту та порядку її укладення, та Кримінального Кодексу України, в тому числі щодо узгодженої міри покарання.
		Зокрема, встановлено, що при укладенні угоди прокурором враховано вимоги ст.470 КПК України, зміст угоди відповідає вимогам, передбаченим ст.472 КПК України, угода укладалася за участі захисника, відповідно до вимогст.52 КПК України.
		Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін чи інших осіб, обвинувачений реально може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
		Перевіряючи узгодженесторонами угодипокарання увиді позбавленняволі строкомна п`ятьроків з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, із застосуванням ст.ст.75,76 КК України, на відповідність його вимогам Кримінального Кодексу України, судом встановлено, що таке покарання визначене у межах, установлених у санкції ч.2 ст.332 КК України, із врахуванням ступеня тяжкості кримінального правопорушення, особи обвинуваченої, яка раніше не судима, до кримінальної відповідальності не притягувалася, позитивно характеризується за місцем проживання, наявності обставин, що пом`якшують покарання, якими є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відсутності обставин, що обтяжують покарання.
		Що стосується уточнення сторонами угоди про визнання винуватості, шляхом внесення відповідних змін до її змісту, то такі були погоджені між сторонами у присутності захисника, підтверджені в судовому засіданні та, на переконання суду, не погіршують становище обвинуваченої.
		При цьому, суд зважає на роз`яснення, наявні у п. 12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2015 №13 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод»згідно яких якщо в угоді наявні недоліки, які за своїм змістом не є суттєвими, зокрема угода вміщує суперечності, неточності, що обумовлено переважно правовою необізнаністю сторін, з огляду на заборону, передбачену ч. 8ст. 474 КПК, щодо повторного звернення з угодою в одному кримінальному провадженні правильним видається надання судом можливості сторонам уточнення укладеної угоди, внесення відповідних змін до її змісту. При цьому такі зміни мають бути погоджені між сторонами, відображені в журналі судового засідання, технічному записі та судовому рішенні. 
		Таким чином, на думку суду, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст.65 КК України, та за своїм видом та мірою відповідає, визначеній у ст.50 КК України, меті покарання.
		При цьому, можливість узгодження сторонами угоди звільнення від відбування покарання з випробуванням,передбачено у ст.471 КПК України та ч.2 ст.75 КК України.
		Так, згідно ч.2 ст.75 КК України суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді, зокрема, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Таким чином, підстав для відмови у затвердженні угоди, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, судом не встановлено.
		Відповідно до ч. 1ст. 475 КПК Україниякщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
		З огляду на вищенаведене, суд приходить до переконання, що угоду про визнання винуватості, укладену 27 квітня 2021 року між прокурором Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , та підозрюваною ОСОБА_3 , за участі захисника  адвоката ОСОБА_5 , слід затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену сторонами міру покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на строк 1 рік, із застосуванням ст.75,76 КК України.
		Відповідно до положень ст.75 КК України , враховуючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення та особу обвинуваченої, яка раніше не судима, суд вважає за можливе визначити обвинуваченій ОСОБА_3 іспитовий строк тривалістю в 1 (один) рік 6 (шість) місяців, із покладенням на неї обов`язків, регламентованихч.1 ст.76 КК України, що буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		Цивільний позов по справі не заявлявся.
		Речові докази у кримінальному провадженні №12021140320000103 відсутні.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався. Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
		Керуючись ст.ст.314,369-371,373-376,474,475 КПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12021140320000103 від 27.04.2021, укладену 27 квітня 2021 року між прокурором Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 та підозрюваною ОСОБА_3 , за участі захисника  адвоката ОСОБА_5 .
		ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України,та призначити їй узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, на строк 1 (один) рік.
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо вона протягом встановленого іспитового строку тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.
		Відповідно до ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Старосамбірський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбаченихч.4 ст.394 КПК України, а саме: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановленихчастинами четвертою,шостою,сьомою статті 474цього Кодексу,в томучислі нероз`ясненняйому наслідківукладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469цього Кодексу угода не може бути укладена. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...