Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/12126/21 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.06.2021.
Дата набрання законної сили: 14.06.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		апеляційне провадження №33/824/2774/2021   
		справа №760/12126/21
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14 червня 2021 року                                                                                                          м.Київ
		 
		 
		 Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поліщук Н.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 )- адвоката Поліщук Лідії Іванівни на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 14 травня 2021 року 
		у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина Греції ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Греція, м.Гітіон, місце постійного проживання: АДРЕСА_1 , місце тимчасово проживання: АДРЕСА_2 ; місце роботи: безробітний (зі слів), паспорт громадянина Греції для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 03 вересня 2016 року; орган, що видав 1.81., ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , тимчасова посвідка на постійне проживання № НОМЕР_3 , видана 16 грудня 2003 року, за ознаками порушення митних правил, передбачених статтею 471 Митного кодексу України, 
		встановив:
		 
		Відповідно до даних протоколу про порушення митних правил №0580/10000/20 від 11 квітня 2020 року (визначення дати "2020" є очевидною технічною опискою): 
		11.04.2021 року о 10 год. 10 хв. для проходження митного контролю в зоні митного контролю залу "Приліт" терміналу "Д" ДП МА "Бориспіль" поступив громадянин Греції ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), що прибув до України з Туреччини, м.Стамбул, авіарейсом НОМЕР_4 , авіакомпанії "Turkish Airlines". Для проходження митного контролю громадянина Греції ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - "зелений коридор", тим самим, відповідно до частини 5 статті 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України, тобто своїми діями засвідчила факти, що мають юридичне значення.
		Відповідно до положень частини 2 статті 366 МК України канал, позначений символами зеленого кольору - "Зелений коридор" призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
		Відповідно до положень частини 4 статті 366 МК України громадянин, який переміщує товари через митний кордон самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю.
		При цьому перетин особою (громадянином), що переміщує товари через митний кордон - "зеленої лінії", згідно положень Наказу Міністерства Фінансів України №671 від 03.08.2018р. "Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті", яка позначає початок "зеленого коридору", вказує, що для проходження митного контролю особою (громадянином) обрано "зелений коридор", і декларування переміщуваних товарів здійснюється шляхом вчинення дій.
		На підставі положень пункту 4 статті 336 та статті 342 Митного Кодексу України, в якості використання однієї з форм митного контролю, співробітниками митниці було проведено усне опитування громадянина Греції ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ). На запитання співробітників митниці громадянин Греції ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) повідомив, що переміщує через митний кордон України близько 17400 євро.
		Після проведення опитування громадянина Греції ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) було запропоновано пред`явити всю готівку в службовому приміщенні митниці. Громадянином було видано готівку в розмірі 17400 євро, що знаходились в одному з відділень чоловічої сумки пасажира (ручна поклажа). Готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянина Греції ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), вся валюта належить йому особисто. Готівка була перерахована в службовому приміщенні митниці в присутності громадянина Греції ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ).
		Відповідно до приписів Постанови Правління НБУ №3 від 02.01.2019 року "Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей" та Постанови Правління НБУ №5 від 02.01.2019 року "Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті" фізичні особи (резиденти та нерезиденти) ввозять в Україну та вивозять за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу.
		Фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі. При цьому перерахунок сум готівкової валюти і вартості банківських металів у євро для вимог вищевказаного "Положення…" здійснюється за офіційним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України або за крос-курсом, визначеним згідно з офіційним курсом гривні до відповідних іноземних валют і банківських металів, установленим Національним банком, на день перетинання митного кордону України або на день пересилання готівкової валюти, банківських металів.
		На підставі вищевикладених норм, з виявленої суми готівки громадянину Греції ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), в зв`язку з відсутністю дрібних купюр, було пропущено 10 000 євро.
		Оскільки громадянин Греції ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) самостійно, своїми діями, що були виражені у обранні для проходження митного контролю переміщуваною ним готівкової валюти обрав канал, що позначений символами зеленого кольору - "Зелений коридор", та на момент проходження митного контролю, належним чином заповненої митної декларації громадянин Греції ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) до митного оформлення не подав, співробітниками митниці було складено протокол про порушення митних правил № 0580/10000/21 від 11.04.2021. Даний протокол складено на місці виявлення правопорушення - в зоні митного контролю залу "Приліт" терміналу "Д" ДП МА "Бориспіль". За протоколом про порушення митних правил, на підставі положень частини 3 статті 197, статті 511 МК України у громадянина Греції ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) вилучено предмет правопорушення 7400 євро."
		 
		Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 14 травня 2021 року вирішено:
		Визнати винним громадянина Греції ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 471 Митного кодексу України, накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. Вилучену валюту в сумі 7400 євро - конфісковано на користь держави. Стягнуто судовий збір у розмірі 454 грн.
		            
		 
		            Не погодившись з прийнятою постановою, захисником ОСОБА_1 - адвокатом Поліщук Л.І. подано апеляційну скаргу, у якій просить постанову скасувати, вилучену валюту повернути.
		 
		            Посилається на те, що викладені у протоколі події відповідають дійсності, проте ОСОБА_1 не переміщував через митний кордон України товари, переміщення яких заборонено або обмежено законодавством України. 
		 
		            Так, зазначає, що Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене Постановою Правління НБУ №5 від 02 січня 2019 року не регулює транскордонне переміщення валютних цінностей фізичними особами - нерезидентами. Пункт 6 Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затверджене Постановою Правління НБУ №3 від 02 січня 2019 року, дозволяє фізичній особі ввозити в Україну та вивозити за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.
		 
		Посилається на те, що Законом України "Про валюту та валютні операції" передбачено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства.
		 
		Зазначає, що сума коштів, що переміщувалися через митний кордон ОСОБА_1 , складає його пенсійні збереження з 2015 року, йому 73 року. Легальність походження вказаної суми підтверджується листом обслуговуючого його банку про зняття готівки з банківського рахунку та виписками по рахунку, які були надані суд першої інстанції, а також довідкою з пенсійного фонду BMC Грецької республіки, яка підтверджує, що кошти є накопиченнями пенсії з 01 вересня 2015 року.
		 
		Конфіскація суми є для ОСОБА_1 надмірним тягарем.
		 
		Також посилається на те, що ОСОБА_1 має посвідку на постійне проживання в Україні з грудня 2003 року, тут проживає його дружина та син, який проходить навчання у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця. Сума валютних цінностей, яка переміщувалася через митний кордон України, була необхідна для підтримки родини в Україні та оплати навчання сина в українському вищому навчальному закладі.
		 
		Вказує, що вилучення коштів не відповідає критерію "справедливого балансу", що має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини і суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року практиці Європейського суду з прав людини. 
		 
		Просить звернути увагу на такі обставини справи.
		 
		На момент складання протоколу про порушення митних правил вік ОСОБА_1 складав понад 73 роки. На момент  проходження митного контролю в зоні митного контролю заходився в дорозі більше 15 годин. До України здійснював переліт по маршрутам Афіни (Греція) - Стамбул (Туреччина), Стамбул (Туреччина) - Київ (Україна). Переліт займав 10 годин 50 хвилин, що є важким для літньої людини, тому ОСОБА_1 на момент обрання каналу, позначеного символами зеленого кольору діяв не маючи умислу, а фактично допустив помилку через втому та відсутність необхідної та достатньої інформації. При цьому він самостійно та добровільно повідомив співробітникам митниці суму валюти, яку перевозить та саме перевезення здійснювалося без ознак приховування.
		 
		Окрім того, в зоні митного контролю "Приліт" терміналу "D" ДП МА "Бориспіль" відсутня інформація на грецькій мові щодо суми готівкової валюти, яку можна перевозити без письмового декларування. При цьому точних роз`яснень на грецькій мові з цього питання ніхто з співробітників митниці надати не зміг. Частково розуміє англійську. Для складання протоколу був залучений перекладач з англійської мови, але ураховуючи попередньо зазначені обставини цього було недостатнім, у зв`язку із чим не дотримано вимог статей 492, 498, 503 Митного кодексу України, що є підставою для припинення провадження у справі про порушення митих правил відповідно до пункту 4 частини 1 статті 531 Митного кодексу України. 
		 
		Посилається на те, що дата протоколу не співпадає із датою правопорушення, митний орган відмовився від отримання адвокатського запиту.
		 
		            В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити.
		 
		            Представник митного органу до суду не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.
		 
		            Відповідно до частини 5 статті 529 Митного кодексу України постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.
		       
		       Стаття 471 МК України, яка на твердження митного органу була порушена громадянином ОСОБА_1 , передбачає наступне:
		1. Порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, -
		тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.
		 
		            Вирішуючи питання про те, чи допущено ОСОБА_1 порушення митних правил, апеляційний суд керується та виходить з наступного.
		 
		            Відповідно до частини 1 статті 4 МК України:
		       1-1) валютні цінності: а) валюта України - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу; б) іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу;
		24) митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку;
		            57) товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі;
		 
		            Відповідно до статті 246 МК України:
		            1. Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
		            2. Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
		 
		            Відповідно до статті 366 МК України:
		1. Двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України.
		2. Канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
		3. Канал, позначений символами червоного кольору ("червоний коридор"), призначений для всіх інших громадян.
		4. Громадянин самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю за двоканальною системою.
		5. Обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.
		6. Громадяни, які проходять (проїжджають) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.
		 
		            Відповідно до окремих положень розділу V "Митний контроль і митне оформлення товарів (у тому числі особистих речей), що перевозять пасажири на борту ПС" Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 03 серпня 2018 року №671:
		1. Товари (у тому числі особисті речі), що переміщуються у супроводжуваному багажі та ручній поклажі пасажирів ПС (далі - багаж), підлягають декларуванню органу доходів і зборів у встановленому порядку.
		2. Митний контроль і митне оформлення багажу пасажирів ПС здійснюють посадові особи органу доходів і зборів у зоні митного контролю із застосуванням двоканальної системи митного контролю ("зелений коридор"/"червоний коридор").
		"Зелений коридор" призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
		"Червоний коридор" призначений для всіх інших громадян.
		Кожний канал має чітке маркування, а саме:
		канал "червоний коридор" - позначається написом "Червоний коридор" ("RED CHANNEL") та зображенням на білому фоні квадрата червоного кольору з написом "ТОВАРИ ДЛЯ ПИСЬМОВОГО ДЕКЛАРУВАННЯ" ("GООDS ТО DЕСLАRЕ");
		канал "зелений коридор" - позначається написом "Зелений коридор" ("GREEN CHANNEL") та зображенням на білому фоні восьмикутника зеленого кольору з написом "ТОВАРИ, ЯКІ НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ ПИСЬМОВОМУ ДЕКЛАРУВАННЮ" ("NОТНING ТО DЕСLАRЕ").
		Місця здійснення митних формальностей посадові особи органу доходів і зборів позначають написами "ОРГАН ДОХОДІВ І ЗБОРІВ" ("СUSТОМS").
		Написи виконуються українською та англійською мовами.
		Початок "зеленого коридору" та "червоного коридору" позначаються лініями зеленого та червоного кольору відповідно. Кінець "зеленого коридору" та "червоного коридору" співпадає з межами, що позначають закінчення зони митного контролю.
		Безпосередньо перед двоканальною системою створюється інформаційна зона, яка надає можливість громадянину зробити свідомий вибір відповідного каналу ("зелений коридор" або "червоний коридор"), для проходження митного контролю.
		В інформаційній зоні розміщуються стислі довідки щодо порядку переміщення громадянами багажу через митний кордон України, порядку використання двоканальної системи, попередження про відповідальність за порушення митних правил, інша актуальна інформація щодо вимог законодавства України з питань державної митної справи.
		Також у цій зоні облаштовуються місця для заповнення митних декларацій, розміщуються чисті бланки митних декларацій та зразки їх заповнення.
		Громадянин самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю.
		Перетин громадянином зеленої лінії, яка позначає початок "зеленого коридору", вказує, що для проходження митного контролю ним обрано "зелений коридор", і декларування здійснюється шляхом вчинення дій.
		5. У разі виявлення факту порушення громадянином митних правил посадова особа органу доходів і зборів вживає заходів, передбачених законодавством України.
		 
		            Частиною 3 статті 197 МК України визначено, що переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів через митний кордон України здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про валюту і валютні операції".
		 
		            Частиною 1 статті 1 Закону України "Про валюту і валютні операції" наведено, зокрема, такі терміни:
		            1) валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак:
		            а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта;
		            б) торгівля валютними цінностями;
		            в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей.
		 
		            Згідно із статтею 8 Закону України "Про валюту і валютні операції": 
		            1. Транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 тисяч євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню митним органам, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		            2. Транскордонне переміщення валютних цінностей шляхом поштових відправлень здійснюється лише шляхом поштових відправлень з оголошеною вартістю.
		            3. Порядок транскордонного переміщення валютних цінностей суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами визначається Національним банком України з урахуванням норм частини першої цієї статті.
		 
		            Відповідно до пунктів 5 та 6 Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 02 січня 2019 року №3:
		            5. Фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу.
		            6. Фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.
		 
		            Відповідно до зазначених приписів законів та прийнятих на їх підставі підзаконних актах особи, які ввозять на територію України готівкову валюту в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, зобов`язана письмово задекларувати її під час проходження митного контролю інакше несе ризик конфіскації.
		 
		            Наведені положення законодавства та обставини події, у зв`язку із якою складено протокол про порушення митних правил, вказують на наявність складу правопорушення за статтею 471 МК України.
		 
		            Вирішуючи питання про те, чи можливо уважати застосовану санкцію статті надмірним тягарем та чи дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства і основними правами окремої людини, апеляційний суд виходить з наступного.
		 
		            Відповідно до статті 461 МК України:
		            1. За порушення митних правил можуть бути накладені такі адміністративні стягнення:
		            1) попередження;
		            2) штраф;
		            3) конфіскація товарів, транспортних засобів комерційного призначення - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу.
		 
		            Статтею 462 МК України визначено основні та додаткові адміністративні стягнення, до яких належать:
		            1. Попередження та штраф можуть застосовуватися тільки як основні адміністративні стягнення за порушення митних правил.
		            2. Конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, може застосовуватися як основне і як додаткове адміністративне стягнення.
		            3. За одне і те саме порушення митних правил може накладатися тільки основне або основне і додаткове адміністративні стягнення. Якщо статтею, якою встановлюється адміністративна відповідальність за порушення митних правил, передбачається основне і додаткове адміністративні стягнення, застосування лише додаткового адміністративного стягнення без основного не допускається, крім випадку, передбаченого частиною третьою статті 467 цього Кодексу.
		 
		            Згідно із статтею 464 МК України:
		            1. Штраф як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у покладенні на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за таке правопорушення, обов`язку сплатити до державного бюджету грошові кошти у сумі, яка визначається цим Кодексом залежно від виду та характеру вчиненого правопорушення.
		            2. Сплата штрафу, якщо при цьому не застосовується адміністративне стягнення у вигляді конфіскації товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, не звільняє особу, яка вчинила порушення митних правил, від сплати митних платежів, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
		 
		            Згідно із статтею 465 МК України:
		            1. Конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави. При цьому моторні транспортні засоби та несамохідні транспортні засоби, що буксируються ними, розглядаються як самостійні об`єкти конфіскації.
		            2. Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються цим Кодексом та іншими законами України.
		            3. Конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.
		 
		            Апеляційний суд зазначає, що застосування конфіскації як додаткової каральної санкції за правопорушення допускається з урахуванням, насамперед, його серйозності у взаємозв`язку із обставинами, за яких його вчинено та інших чинників, що характеризують як правопорушника так і природу валютних цінностей. В цій справі не установлено підстав уважати, що дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності мали протизаконний умисел, що посягає на визначений правопорядок в Україні, а тому застосування додаткового стягнення у вигляді конфіскації є невиправданим втручанням у баланс між захистом права власності та вимогами закону і загального інтересу.
		 
		            На підтвердження своїх висновків апеляційний суд також враховує практику Європейського суду з прав людини.
		 
		            Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Садоха проти України" (Заява №77508/11) навів висновки та вказав на таке:
		23. Суд повторює свій послідовний підхід, що захід у вигляді конфіскації, навіть якщо він передбачає позбавлення власності, підпадає під сферу дії другого абзацу статті 1 Першого протоколу до Конвенції, яким Договірним державам дозволяється здійснювати контроль за користуванням майном для забезпечення сплати податків (див. згадане рішення у справі "Габріч проти Хорватії" (<...>), пункт 33 з подальшими посиланнями).
		25. Суд зазначає, що заявника по суті було визнано винним у недекларуванні митним органам суми готівки, яку він перевозив. Стягнення за це правопорушення, а саме - штраф або конфіскація, - були передбачені статтею 340 Митного кодексу України (див. пункт 14). Обов`язок декларувати митному органу готівку в сумі, що перевищувала 10000 євро, був закріплений Інструкцією, затвердженою Національним банком України (див. пункт 15). Повноваження Національного банку України з цього питання згадувались у статті 97 Митного кодексу України. Суд вважає, що зазначені норми були сформульовані достатньо чітко, а тому відповідали якісній вимозі передбачуваності. Він також зазначає, що відповідно до доступної на веб-сайті Верховної Ради України бази даних "Законодавство України" Інструкцію було опубліковано в "Офіційному віснику України" від 23 червня 2008 року, № 43, а тому вона була загальнодоступною. Той факт, що постанова Національного банку України, якою було затверджено Інструкцію, не була законом у формальному розумінні, не змінює наведеної оцінки, оскільки поняття закону відповідно до Конвенції також має автономне тлумачення, яке може включати підзаконні акти (див., наприклад, рішення у справі "Бітто та інші проти Словаччини" (<...>), заява № 30255/09, пункт 102, від 28 січня 2014 року). Отже, Суд переконаний, що втручання у право власності заявника ґрунтувалося на законі, як вимагається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.
		26. Далі Суд зазначає, що держави мають законний інтерес, а також обов`язок відповідно до різних міжнародних договорів вживати заходи для виявлення та контролю за рухом готівки через їхні кордони, оскільки великі обсяги готівки можуть використовуватися для відмивання грошей, обігу наркотичних засобів, фінансування тероризму або організованої злочинності, ухилення від сплати податків або вчинення інших серйозних фінансових злочинів. Загальна вимога про декларування, що застосовується до будь-якої особи, яка перетинає державний кордон, запобігає непомітному ввезенню та вивезенню готівки з країни, а конфіскація внаслідок недекларування готівки митним органам є частиною загальної системи регулювання, створеної для боротьби з цими злочинами. Отже, Суд вважає, що захід у вигляді конфіскації відповідало загальному суспільному інтересу (див. згадане рішення у справі "Гирлян проти Росії" (Gyrlyan v. Russia), пункт 23).
		27. Інше питання, яке Суд має вирішити, - чи забезпечило втручання необхідний справедливий баланс між захистом права власності та вимогами загального інтересу з огляду на свободу розсуду, якою наділена держава у цій сфері. Необхідний баланс не буде досягнуто, якщо на відповідного власника майна буде покладено "індивідуальний та надмірний тягар". Крім того, хоча другий абзац статті 1 Першого протоколу до Конвенції не містить чітких процесуальних вимог, Суд має встановити, чи забезпечило провадження в цілому заявника можливістю представити свою справу компетентним органам державної влади, щоб надати їм можливість встановити справедливий баланс між зазначеними конфліктуючими інтересами (див. згадане рішення у справі "Болєвіч проти Хорватії" (<...>), пункт 41; рішення у справах "Денісова і Моїсеєва проти Росії" (Denisova and Moiseyeva v. Russia), заява № 16903/03, пункти 58 і 59, від 01 квітня 2010 року, та "Руммі проти Естонії" (Rummi v. Estonia), заява № 63362/09, пункт 104, від 15 січня 2015 року).
		28. Адміністративне правопорушення, у вчиненні якого заявника було визнано винним, полягало у недекларуванні ним суми готівки, яку він перевозив через митний кордон. У зв`язку з цим слід зазначити, що, дійсно, як вказав заявник, вивезення іноземної валюти з території України не було незаконним відповідно до українського законодавства. Дозволялося не лише вивезення валюти, але й сума, яка могла бути законно перерахована або, як у цій справі, фізично перевезена через митний кордон у випадку декларування, в принципі, не була обмежена на момент подій (див. пункт 15). Ці елементи відрізняють цю справу від деяких інших, в яких конфіскація застосовувалася до товарів, ввезення яких було заборонено, або до транспортних засобів, які використовувалися для перевезення заборонених речовин чи торгівлі людьми (приклади таких справ див. у згаданому рішенні у справі "Ісмаїлов проти Росії" (Ismayilov v. Russia), пункт 35).
		29. Крім того, під час провадження у районному суді заявник пояснив, що отримав кошти за договором приватної позики, і надав документи на підтвердження цих фактологічних тверджень (див. пункт 9). Органи державної влади прямо не розглянули це питання, оскільки, вочевидь, вважали, що воно не стосувалося справи, принаймні застосування заходу у вигляді конфіскації. Суд зазначає, що у нього немає доказів, які б вказували на те, що заявник надав митним органам договір позики, який був написаним від руки документом, укладеним між заявником і фізичною особою у день його виїзду з України. Як вбачається з наявних документів, уперше посилання на договір було зроблено під час судового провадження. Проте з огляду на непроведення національним судом оцінки законності походження коштів і те, що у своїх зауваженнях до цього Суду Уряд не висловив жодних сумнівів щодо достовірності договору позики, Суд не може ставити під сумнів законне походження конфіскованої готівки. На цій підставі Суд відрізняє цю справу від справ, в яких конфіскація стосувалася активів, отриманих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, які вважалися отриманими незаконним шляхом або призначеними для використання у незаконній діяльності (приклади таких справ див. у згаданому рішенні у справі "Ісмаїлов проти Росії" (Ismayilov v. Russia), пункт 36, та в рішенні у справі "Гріфхорст проти Франції" (Grifhorst v. France), заява № 28336/02, пункт 99, від 26 лютого 2009 року).
		30. Повертаючись до поведінки заявника, Суд зазначає, що немає жодних ознак того, що він умисно намагався обійти митні правила. Уряд не оскаржив, що під час перевірки на безпеку заявник не заперечував перевезення готівки (див. пункт 19 і див., для порівняння, рішення у справі "Мун проти Франції" (Moon v. France), заява № 39973/03, пункт 8, від 09 липня 2009 року, та згадане рішення у справі "Гріфхорст проти Франції" (Grifhorst v. France), пункт 8, в яких заявники заперечили наявність у них коштів). Той факт, що українські органи державної влади не порушили кримінальне провадження щодо заявника, також свідчить про визнання ними того, що заявник не мав наміру обманути їх і, що наклавши на заявника стягнення у вигляді конфіскації, українські органи влади не прагнули запобігти якій-небудь незаконній діяльності, такій як відмивання грошей, обіг наркотичних засобів, фінансування тероризму або ухилення від сплати податків. Кошти, які перевозив заявник, були отримані законним шляхом, і він мав право вивезти їх з України, якби задекларував їх митним органам. З цього випливає, що єдиною протиправною (проте не кримінальною) поведінкою, відповідальність за яку могла бути покладена на заявника, було те, що він письмово не задекларував митним органам факт перевезення ним через кордон готівки у такому обсязі.
		31. Суд повторює, що для того, щоб втручання було пропорційним, воно має відповідати серйозності вчиненого правопорушення, а санкція - серйозності злочину, який вона має покарати, у цій справі - недотримання вимоги щодо декларування (див. згадані рішення у справах "Гирлян проти Росії" (Gyrlyan v. Russia), пункт 28, і "Габріч проти Хорватії" (<...>), пункт 29).
		32. Дійсно, конфіскована сума була значною для заявника. Проте немає жодних доказів, що заявник міг завдати якоїсь серйозної шкоди державі: він не ухилявся від сплати мита або будь-яких інших зборів і не завдав державі будь-якої іншої матеріальної шкоди. Твердження, яке містилося у постанові апеляційного суду, що дії заявника завдали "істотної шкоди зовнішньоекономічним інтересам і безпеці України", є занадто нечітким і загальним та не є підтвердженим іншими деталями щодо того, у чому саме полягала ця шкода. Тому Суд вважає, що стягнення у вигляді конфіскації не було направлено на відшкодування матеріальної шкоди, оскільки держава не зазнала жодних втрат внаслідок недекларування заявником коштів, а було стримуючим та каральним за своїм призначенням (див. згадане рішення у справі "Гирлян проти Росії" (Gyrlyan v. Russia), пункт 29).
		35. У зв`язку з цим Суд зазначає, що на відміну від згаданої справи "Гирлян проти Росії" (Gyrlyan v. Russia), в якій, як вбачалося, російські суди не мали жодних дискреційних повноважень з цього питання, оскільки відповідно до законодавства незадекларовані кошти у будь-якому разі у повному обсязі вилучалися державою, незалежно від накладення стягнення у вигляді штрафу або конфіскації, у справі заявника українські суди насправді мали вибір щодо розміру штрафу, який мав бути накладений як санкція (див. пункт 14).
		36. За цих обставин конфіскація незадекларованих коштів у повному обсязі, на думку Суду, поклала індивідуальний і надмірний тягар на заявника та була непропорційною вчиненому правопорушенню (див. згадані рішення у справах "Габріч проти Хорватії" (<...>), пункт 39, "Ісмаїлов проти Росії" (Ismayilov v. Russia), пункт 38, та рішення у справі "Танасов проти Румунії" [Комітет] (Tanasov v. Romania) [Committee], заява № 65910/09, пункт 28, від 31 жовтня 2017 року).
		 
		            Відповідно до зібраних у справі доказів установлено, що ОСОБА_1 є громадянином Грецької Республіки, є платником податків на території України (йому видано довідку фізичної особи-платника податків), має право безстрокового проживання в Україні, з березня 2000 року одружений на громадянці України, має сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який також має право на безстрокове проживання в Україні, при цьому є студентом Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (період навчання: 01 вересня 2017 року - 30 червня 2023 року, на платній основі 190920 грн. за весь строк). 
		 
		            Відповідно до інформації Національного агентства соціального страхування Грецької Республіки ОСОБА_1 було здійснено нарахування пенсії в розмірі 17473,43 євро з вже утриманим податком. Відповідно до інформації грецького банку в січні 2021 року ОСОБА_1 зняв готівку на суму 17300 євро.
		 
		            Беручи до уваги положення цитованого вище законодавства, ступінь вчиненого правопорушення, особу, яка його вчинила, інформацію про законність/легальність джерел походження коштів, їх соціальної спрямованості (пенсії), апеляційний суд доходить висновку, що покладення на ОСОБА_1 додаткового стягнення у вигляді конфіскації не відповідатиме законодавчо спрямованій меті конфіскації у зв`язку із незначним ступенем вчиненого правопорушення в контексті його конкретних характеристик, враховуючи і дані про особу, яка притягується до відповідальності.
		 
		            Відтак суд дійшов висновку про скасування постанови суду першої інстанції в частині застосування конфіскації та прийняття в цій частині рішення про повернення вилученої валюти відповідно до протоколу про порушення митних правил №0580/10000/20.
		 
		            Керуючись статтею 471 МК України, суд-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 (ОСОБА_1 ) - адвоката Поліщук Лідії Іванівни задовольнити частково.
		 
		Постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 14 травня 2021 року в частині конфіскації на користь держави вилученої валюти в сумі 7400 євро - скасувати.
		 
		Вилучену згідно протоколу про порушення митних правил №0580/10000/20 та опису предметів від 11 квітня 2021 року валюту у сумі 7400 євро повернути ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Греція, м.Гітіон, місце постійного проживання: АДРЕСА_1 , місце тимчасово проживання: АДРЕСА_2 ; місце роботи: безробітний (зі слів), паспорт громадянина Греції для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 03 вересня 2016 року; орган, що видав 1.81., ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , тимчасова посвідка на постійне проживання № НОМЕР_3 , видана 16 грудня 2003 року.
		 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя                                                                                                Н.В. Поліщук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...