Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/19884/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 22.06.2021. Зареєстровано: 22.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.06.2021.

Номер судового провадження: 2/761/24/2021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 761/19884/15-ц
		Провадження № 2/761/24/2021
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       14 квітня 2021 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
		 
		головуючого:                                                     судді - Притули Н.Г.
		при секретарі:                                                             Венгерчук В.В.,
		за участі представника позивача:                                Воробйова В.В.,
		представника відповідача - ОСОБА_1 :                         ОСОБА_2 ,
		представника відповідача - Обслуговуючого 
		кооперативу «ЖБК-1»:                                        Стрикаль О.В.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Шевченківської окружної прокуратури міста Києва до Київської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Обслуговуючого кооперативу «ЖБК-1», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Олег Володимирович, Комунальне підприємство «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі», Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсним рішення, державного акту на право власності на земельну ділянку, договору купівлі-продажу, договору про право користування чужою земельною ділянкою для забудови, витребування земельної ділянки, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		14 липня 2015 року до суду надійшла позовна заява Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах Держави до Київської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Обслуговуючого кооперативу «ЖБК-1» про визнання недійсним рішення, державного акту на право власності на земельну ділянку, договору купівлі-продажу, договору про право користування чужою земельною ділянкою для забудови, витребування земельної ділянки, яка була розподілена судді ОСОБА_4
		У зв`язку зі зміною назви прокуратури було замінено позивача Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва на Керівника київської місцевої прокуратури № 10, а в подальшому на Шевченківську окружну прокуратуру міста Києва.
		Під час розгляду справи як треті особи було залучено - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойко Олега Володимировича, Комунальне підприємство «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» та Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_4 , на підставі розпорядження керівника апарату суду від 21.11.2018 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2018 року, в провадження судді Притули Н.Г. надійшла зазначена справа.
		В позовних вимогах позивач просить: 
		-визнати незаконним та скасувати рішення ІІІ сесії VІ скликання Київської міської ради від 02.04.2009 №240/1296 щодо передачі ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 ;
		-визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ №128477, який зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №01-7-01646 виданий ОСОБА_3 на підставі рішення ІІІ сесії VІ скликання Київської міської ради від 02.04.2009 №240/1296;
		-визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком О.В. 25.12.2013 та зареєстрований у реєстрі за №2732;
		-визнати недійсним договір про право користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) за адресою: АДРЕСА_1 від 25.12.2013, укладений між ОСОБА_1 та ОК «ЖБК-1», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком О.В. 25.12.2013 та зареєстрований у реєстрі за №2734;
		-витребувати земельну ділянку площею 0,10 га розташовану по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:91:097:0046 від ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Києва;
		-зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 0,10 га розташовану по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:91:097:0046 територіальній громаді міста Києва.
		Вимоги обгрунтовані тим, що під час нагляду, що здійснюється прокуратурою у кримінальному провадженні №12014100100007454 було встановлено. що оскаржуваним рішенням затверджено проект землеустрою та передано ОСОБА_3 у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1 .
		На підставі оскаржуваного рішення, Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку.
		Як зазначає позивач, оскаржуване рішення та державний акт видані з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим рішення має бути визнане незаконним і скасовано, а державний акт визнаний недійсним.
		Також представник зазначає, що проект землеустрою розроблений на підставі листа-доручення від 19.02.2007 року, проте він має бути розроблений на підставі відповідного рішення сільської, селищної чи міської ради, як передбачено ч.1 ст.116 Земельного Кодексу України, п.35 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст.ст.1, 22 Закону України «Про землеустрій».
		Крім того, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в межах міста Києва за складом мав відповідати вимогам ст.ст.116, 118, 151 Земельного Кодексу України, ст.ст.22, 25, 29, 30, 34 Закону України «Про землеустрій», Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 26.05.2004 №677, Еталону 1999. 
		В різних документах, які є складовими проекту землеустрою зазначена різна інформація про правовий режим території, за рахунок якої ОСОБА_3 відводиться земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
		Оспорюване рішення Київради прийнято в порушення вимог ст.116, 118, 193, 204, 151 Земельного Кодексу України, ст.ст.22, 29 Закону України «Про землеустрій», ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
		Земельна ділянка, що була надана відповідачу відноситься до «територій зелених насаджень загального користування», тобто до рекреаційних земель, таким чином Київською міською радою порушено статті 51 та 52 Земельного кодексу та в порушення ст.20 Земельного кодексу України не було змінено цільове призначення земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством України. А тому на підставі ст.21 Земельного кодексу України оскаржуване рішення має бути визнане недійсним. 
		Також в позовній заяві позивач зазначає, що оспорюване рішення прийнято з порушенням вимог ч.2 ст.52, ст.118 ЗК України та п.10.4 ДБН 360-92**.
		Так як є підстави для визнання рішення Київської міської ради недійсним, має бути визнаний недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, що виданий ОСОБА_3 та подальші договори купівлі-продажу та про користування земельною ділянкою.
		 
		В судовому засіданні представник прокуратури заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
		Представник відповідача - ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог на тій підставі, що на час звернення до суду позивач пропустив строк позовної давності та позов поданий після закінчення трирічного строку. Позивач мав можливість звернутися до суду з позовом протягом трирічного строку так як на засіданні Київської міської ради 02.04.2009 року був присутній заступник прокурора міста Києва Горан В.А., що підтверджується стенограмою пленарного засідання. У зв`язку із пропуском строків позовної давності представник просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Представник зазначає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб`єктом владних повноважень) ненормативного акту, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту. Вказаної позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 11.11.2014 у справі №21-405а14. Також представник зауважує, що оскільки є державні органи які мають функції державного нагляду дотримання земельного законодавства, а прокурором не зазначено органу в інтересах якого він діє, то в позові необхідно відмовити, оскільки відсутні законодавчі підстави для звернення прокурора з позовом без визначення в інтересах якого органу він діє. Висновок експерта, який надав прокурор до позовної заяви не може бути належним та допустимим доказом, оскільки він проведений не в рамках цивільної справи та з його змісту зрозуміло що проект було надано не в повному обсязі. Норми діючого законодавства на які посилається позивач в позовній заяві жодним чином не були порушені під час розробки оспорюваного проекту землеустрою. Представник зазначив, що позивач не надав доказів, що земельна ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення.
		На час передачі ОСОБА_3  земельної ділянки в приватну власність діяв Порядок набуття права на землю юридичними особами та громадянами у м.Києві, що затверджений рішенням Київської міської ради від 14.03.2002 року №313/1747 та вказаним Порядком не було передбачено ухвалення рішення Київради щодо розроблення проекту землеустрою. Всі вимоги вказаного порядку були виконані як під час складання проекту землеустрою так і під час підготовки проекту та ухвалення рішення Київської міської ради про затвердження проекту відведення та передачу земельної ділянки у власність.
		Представник відповідача - ОК «ЖБК-1» в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог на тій підставі, що права позивача будь-яким чином не порушені, він не є стороною правочину. На час звернення до суду з позовом пропущені строки звернення до суду з позовом, а тому заявив про застосування наслідків спливу строків позовної давності. Позовні вимоги в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки не обгрунтовані. Позивач не надав доказів, що земельна ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення.
		Відповідачі - Київська міська рада та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомили, відзив на заявлені вимоги не направили.
		Треті особи - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Олег Володимирович та Комунальне підприємство «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» в судове засідання представників не направили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомили, пояснення на заявлені вимоги не надходили.
		Представник третьої особи - Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою про слухання справи в його відсутність та просив прийняти рішення у відповідності до положень діючого законодавства. В поясненнях, які 30.03.2017 року надійшли до суду представник зазначає, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 погоджений відповідними органами, як визначено ч.9 ст.118 ЗК України. Проект було передано для розгляду Київською міською радою. Після отримання погодження проекту Київською міською радою прийнято рішення від 02.04.2009 року №240/1296 1296 «Про передачу громадянину ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 » (справа №А-10259). Також представник зазначає, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог діючого на той час законодавства компетентним органом у спосіб, встановлений законом.
		На підставі положень статті 223 ЦПК України суд ухвалив про подальше слухання справи у відсутність сторін, які не з`явились в судове засідання.
		Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.
		Вислухавши сторони, оцінивши в сукупності надані в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за наступних підстав.
		Стаття 116 Земельного Кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначала, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. 
		Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. 
		Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: 
		а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; 
		б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; 
		в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. 
		Стаття 118 ЗК України визначає порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
		Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки (ч.1). 
		Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки (ч.2). 
		Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель (ч.4). 
		Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. До заяви додаються матеріали, передбачені частиною п`ятою статті 151 цього Кодексу, а також висновки конкурсної комісії (у разі відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства) (ч.6). 
		Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу (ч.7). 
		Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін (ч.8). 
		Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування (ч.9).
		Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність (ч.10). 
		Крім того, на час виникнення спірних правовідносин діяв Порядок набуття права на землю юридичними особами та громадянами у м. Києві, що затверджений рішенням Київської міської ради від 14 березня 2002 р. N 313/1747.
		Вказаний Порядок було розроблено з метою впорядкування та оперативного вирішення земельно-правових питань з урахуванням специфіки м. Києва як столиці України, удосконалення процедури набуття права на землю.
		Згідно з п.7.5 зазначеного Порядку, в місячний термін з дня отримання запитів Головкиївархітектура, Державне управління екології та природних ресурсів в м. Києві, міська санітарно-епідеміологічна станція подають до управління земельних ресурсів висновки щодо відведення земельної ділянки відповідно до своєї компетенції із зазначенням умов та обмежень використання землі відповідно до ст. 111 Земельного кодексу України та інших нормативно-правових актів, при цьому розгляд запитів здійснюється всіма переліченими органами одночасно.
		У відповідності з п. 7.8 Порядку, складений проект відведення земельної ділянки землевпорядна організація подає до управління земельних ресурсів. Управління розглядає подані матеріали і готує проект рішення Київської міської ради про затвердження проекту відведення та передачу у власність або в оренду земельної ділянки. 
		Після прийняття рішення Київської міської ради про передачу земельної ділянки у власність чи в оренду здійснюється перенесення її меж у натуру (на місцевість) та виготовлення документа, що посвідчує право користування землею або право власності на землю (п.7.9). 
		Управління земельних ресурсів після виготовлення документа, що посвідчує право користування землею або право власності на землю, проводить його державну реєстрацію (п.7.10).
		Як встановлено судом, рішенням Київської міської ради від 02.04.2009 року №240/1296 «Про передачу громадянину ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 » відповідно до статей 81, 116, 118, 121 Земельного Кодексу України та розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, Київська міська рада вирішила затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 (справа №А-10259) та передано громадянину ОСОБА_3 у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.
		За договором купівлі-продажу земельної ділянки від 25.12.2013 року ОСОБА_3 відчужив зазначену земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:91:097:0046 ОСОБА_1 .
		В подальшому, 25.12.2013 року між ОК «ЖБК-1» (далі - Забудовник) та ОСОБА_1 (далі - Землевласник) був укладений Договір про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) за умовами якого Землевласник надав Забудовнику право користування зазначеною земельною ділянкою для будівництва на ній будівлі (споруди). 
		Як вбачається з матеріалів справи, на виконання листа-доручення заступника Київського міського голови - секретаря Київради від 19.02.2007 року №225-032-1000 та завданням на складання проекту відведення земельної ділянки, Комунальне підприємство «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» розробив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 .
		Вказаний проект землеустрою погоджений висновком Головного управління земельних ресурсів КМДА №05-4264 від 18.02.2009 року.
		Станом на 02.04.2009 року, вимоги до складу проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок було врегульовано, головним чином нормативно-технічними актами, насамперед, Еталоном проекту відведення земельної ділянки юридичним та фізичним особам для будь-яких потреб (далі Еталон 1999), затвердженим Першим заступником голови Державного комітету України по земельних ресурсах А.Третяком 18.06.1999 та впровадженим вказівкою Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.07.1999 № 11 "Про впровадження Еталону проекту відведення земельної ділянки (втратила чинність згідно із наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 21.11.2012 № 583).
		Як вказано у вступі до Еталону 1999, він є "обов`язковим для всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних та інших землевпорядних органів при розробці проектів відведення земельних ділянок».
		Згідно із ст. 14 Закону України "Про землеустрій" здійснення землеустрою і державного контролю за його проведенням, розроблення затвердження в установленому законодавством порядку нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою належить до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. 
		Відповідно до Положення про Державний комітет України по земельних ресурсах (далі - Положення), затвердженого Указом Президента України від 13.5.1996 № 340/96 (чинний в 1999 році), центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів є Державний комітет України по земельних ресурсах (Держкомзем).
		Пунктом 3 Положення встановлено, що одним із основних завдань Держкомзему є проведення землеустрою.
		Згідно із п.п. 1, 8 п. 4 Положення Держкомзем відповідно до покладених на нього завдань бере участь у формуванні та реалізації державної політики щодо регулювання земельних відносин, забезпечує механізм її запровадження, розглядає та затверджує нормативно-технічну документацію щодо проектування, у межах своєї компетенції.
		Отже, станом на 02.04.2009 Еталон 1999 використовувався як нормативно-технічний акт, яким встановлено вимоги до складу та змісту проекту землеустрою.
		Згідно Еталону 1999, з урахуванням ст.ст. 116, 123, 124, 151 Земельного кодексу України, ст.ст. 22, 25, 29, 30, 34, 56 Закону України "Про землеустрій", Порядку № 677 (втратив чинність 21.03.2013), Порядку № 174 (втратив чинність 20.08.2012), станом на 02.04.2009 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність фізичній особі мав містити:
		- вихідну земельно-кадастрову інформацію;
		- пояснювальну записку;
		- клопотання (заява) замовника про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою;
		- графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки;
		- письмову згоду землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, перебуває у користуванні інших осіб);
		- копію документа, що посвідчує особу;
		- дозвіл відповідного органу на розробку проекту землеустрою;
		- умови відведення земельної ділянки;
		- технічне завдання;
		- план відведення земельної ділянки;
		- викопіювання із чергового кадастрового плану;
		- відомості про наявність чи відсутність обмежень земельної ділянки;
		- план меж зон обмежень і сервітутів (у разі наявності);
		- креслення перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) із зазначенням прив`язки опорних пунктів до Державної геодезичної мережі;
		- акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання;
		- відомості про обчислення площі земельної ділянки;
		- довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями за формою 6-зем;
		- копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об`єктів);
		- розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
		- розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
		- матеріали вибору місця розташування земельної ділянки;
		- матеріали погодження проекту землеустрою.
		Звертаючись до суду з позовом, позивач надав копію висновку експерта на підтвердження невідповідності проекту вимогам діючого законодавства.
		Проте, суд не може взяти до уваги як належний доказ висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №12522/14-41, що складений в листопаді 2014 експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на тій підставі, що з висновку суд позбавлений можливості встановити яка документація досліджувалась (не вказано кількість аркушів та ким вони були завірені) та експерт без погодження слідчого, який призначив експертизу, змінив питання які ставились на його вирішення, враховуючи що експерт зазначив у висновку, що проект землеустрою та технічна документація із землеустрою є різними видами документації із землеустрою, яким передбачено здійснення різних заходів.
		 
		На виконання ухвали суду від 16.01.2017 року про витребування доказів, 27.02.2017 року до суду надійшла завірена Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) копія проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 .
		Ухвалою суду від 06.11.2017 року була призначена судова земельно - технічна експертиза для вирішення питання - чи відповідає розроблена документація із землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.
		Висновками експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою №2957/18-41/13201/18-41 від 09.07.2018 року встановлено, що за результатами проведених досліджень невідповідностей проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 , затвердженого рішенням Київської міської ради від 02.04.2009 №240/1296, вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, чинних на дату затвердження вказаного проекту землеустрою, які впливають на результати заходів, передбачених цим проектом, не виявлено. 
		Дійсно даним Висновком встановлено відсутність певних документів, які у відповідності до чинних на той час нормативних актів мав містити проект землеустрою. Проте позивач не довів належними та допустимими доказами, що відсутність в проекті умови відведення земельної ділянки, наданих територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, креслення перенесення меж земельної ділянки в натурі (на місцевість) та акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання та відомості про обчислення площі земельної ділянки вплинуло на законність прийнятого рішення Київською міською радою. Крім того, суд вважає, що відсутність вказаних документів не може бути підставою для визнання недійсним рішення, оскільки проект погоджено в порядку, передбаченому ч.9 ст.118 ЗК України.
		 
		Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначав, що в проекті землеустрою відсутній лист-доручення заступника Київського міського голови - секретаря Київради від 19.02.2007 року №225-032-1000. Проте вказане позивачем спростоване матеріалами справи, оскільки в проекті, який наданий на виконання ухвали суду про витребування доказів, такий лист наявний.
		 
		В той же час, представник позивача в позові зазначав, що для розроблення проекту землеустрою необхідне рішення відповідної ради на підставі якого такий проект буде розроблятись, проте положеннями ч.1 ст.116 Земельного Кодексу України передбачено набуття права власності та права користування земельними ділянками на підставі рішення органу місцевого самоврядування, п.35 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - на пленарних засіданнях відповідних рад вирішується питання затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад; та ст.ст.1, 22 Закону України «Про землеустрій» - значення термінів, які вживаються в цьому Законі та підстави здійснення землеустрою. Жодна із зазначених норм діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства, не передбачала що проект землеустрою розробляється саме на підставі рішення відповідної ради.
		 
		Крім того, звертаючись до суду з позовом, позивач зазначав, що земельна ділянка, яка надана ОСОБА_3 належить до рекреаційних земель.
		Стаття 50 ЗК України визначає, що до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.
		В той же час згідно з положеннями статті 51 ЗК України, до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації.
		Проте, позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що земельна ділянка, яка надана ОСОБА_3 належить до земель рекреаційного призначення. В той же час, як вбачається з висновку Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 01.06.2007 року, відповідно до Генерального плану міста, затвердженого рішенням Київради від 28.03.02 №370/1804, територія за функціональним призначенням належить до території багатоповерхової забудови. 
		Отже, під час слухання справи судом не встановлено порушень вимог земельного законодавства, внаслідок чого є законом передбачені підстави для визнання незаконним та скасування рішення ІІІ сесії VІ скликання Київської міської ради від 02.04.2009 №240/1296 щодо передачі ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 .
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		Таким чином, Позивачем в позовній заяві, а представником Позивача в судовому засіданні не наведено переконливих доводів, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що рішення КМР від 02.04.2009р. №240/1296 є незаконним, а державний акт на право власності на земельну ділянку, договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25.12.2013 року, договір про право користування земельною ділянкою від 25.12.2013 року було видано та укладено з порушенням вимог чинного законодавства, які б могли стати підставою для визнання їх недійсними. З урахуванням наведеного у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
		Так як суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог по суті, суд не вбачає підстав для застосування наслідків спливу строків позовної давності.
		Згідно з положеннями статті 158 ЦПК України суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову.
		На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4, 77-81, 141, 263, 265ЦПК України, суд -
		В И Р І Ш И В :
		В позові Шевченківської окружної прокуратури міста Києва до Київської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Обслуговуючого кооперативу «ЖБК-1», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Олег Володимирович, Комунальне підприємство «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі», Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсним рішення, державного акту на право власності на земельну ділянку, договору купівлі-продажу, договору про право користування чужою земельною ділянкою для забудови, витребування земельної ділянки - відмовити в повному обсязі.
		Скасувати заходи забезпечення позову застосовані ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 25.05.2019 року, а саме: скасувати арешт земельної ділянки площею 0,10 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер №8000000000:91:097:0046.
		Боржник - Шевченківська окружна прокуратура міста Києва (ЄДРПОУ 02910019), місце знаходження: вул. Січових Стрільців, 89, м. Київ.
		Стягувач - ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		Повний текст рішення виготовлено 11 травня 2021 року
		 
		Суддя:                                                                 Н.Г.Притула

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...