Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/7819/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; купівлі-продажу.
Надіслано для оприлюднення: 22.06.2021. Зареєстровано: 23.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 24.06.2021.

Номер судового провадження: 2/369/1504/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 369/7819/20
		Провадження № 2/369/1504/21
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		18.06.2021 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
		головуючої судді                     Дубас Т.В.
		при секретарі судових засідань            Мазурик Д.С.,
		за участю представника позивача             ОСОБА_1 , 
		представника відповідача                 ОСОБА_2 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Києва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стегостенко Наталя Борисівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		   У червні 2020 року звернулась ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стегостенко Наталя Борисівна, про визнання недійсними договору купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 3222486200:04:001:5152, за реєстровим № 555 від 14.06.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стегостенко Наталею Борисівною.
		   Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він була власником земельної ділянки площею 1,7935 га за кадастровим номером 3222486200:04:001:5152, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки  для ведення фермерського господарства на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 37699826, виданого 19.05.2015 року державним реєстратором Галкіним Є.В. Реєстраційною служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області. Право власності зареєстроване тим же державним реєстратором 27.04.2015 року за номером запису 9707432, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна  638735132224.
		   У 2017 році позивач проходила лікування, відповідно до якого, позивачу було призначено медичні препарати сильної дії, внаслідок вживання яких, позивач час від часу не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними. В період лікування, позивачем було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 3222486200:04:001:5152, за реєстровим № 555 від 14.06.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стегостенко Н.Б.
		   Як зазначив позивач, що даний договір купівлі-продажу земельних ділянок було укладено без її вільного волевиявлення, що не відповідає її внутрішній волі, оскільки в момент укладання позивач не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними. 
		   З огляду на викладені обставини позивач звернувся до суду з даними позовними вимогами, а так просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 3222486200:04:001:5152, за реєстровим № 555 від 14.06.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стегостенко Наталею Борисівною та стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
		   Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.07.2020 року відкрито провадження у справі №369/7819/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стегостенко Наталя Борисівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та призначено підготовче судове засідання.
		   18.02.2021 року представником позивача було подано заяву про зміну позовних вимог, позивач просив визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 3222486200:04:001:5152, за реєстровим № 555 від 14.06.2017 року недійсним з підстави, що у 2017 році зі сторони відповідача при укладанні договору купівлі-продажу мав місце обман.
		Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.05.2021 року задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову та накладено арешт на земельну ділянку, 3222486200:04:001:5265, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Софіївсько-Борщагівська сільська рада, яка утворилась внаслідок об`єднання з іншими суміжними земельними ділянками за кадастровими номерами 3222486200:04:001:5222, 3222486200:04:001:5151, 3222486200:04:001:0033 та заборонено вчиняти будь-які дії щодо вказаної земельної ділянки.
		В судовому засіданні 13.05.2021 адвокат Степанюк Євгеній Володимирович відкликав подане клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи.
		Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.05.2021 року було закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні.
		   У судове засідання 03.06.2021 року з`явилися представник позивача  ОСОБА_1 , який позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі та представник відповідача - ОСОБА_2 , який проти вимог позову заперечував та просив в позові відмовити в повному обсязі.
		Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стегостенко Наталя Борисівна у судове засідання 03.06.2021 не з`явилася. Про дату, час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином. В матеріалах справи міститься заява від приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Стегостенко Наталі Борисівни від 24.12.2020 року, в якій просила розглядати справу без її участі та за наявними матеріалами у справі.
		В судовому засіданні 03.06.2021 була оголошена перерва до 16 год. 30 хв.. В подальшому учасники справи в судове засідання не з`явилися.
		У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
		У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволення виходячи з наступного.    
		Судом встановлено, що позивач був власником земельної ділянки площею 1,7935 га за кадастровим номером 3222486200:04:001:5152, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки  для ведення фермерського господарства на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 37699826, виданого 19.05.2015 року державним реєстратором Галкіним Є.В. Реєстраційною служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області. Право власності зареєстроване тим же державним реєстратором 27.04.2015 року за номером запису 9707432, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна  638735132224.
		05.10.2016 року між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_4 було укладено попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 3222486200:04:001:5152, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки  для ведення фермерського господарства, реєстровий № 2005, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стегостенко Наталею Борисівною. 
		Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. даного попереднього договору купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 3222486200:04:001:5152, реєстровий № 2005, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стегостенко Наталею Борисівною. 05.10.2016 року, сторони домовились, що зобов`язані в майбутньому, укласти та нотаріально посвідчити основний договір 30.11.2017 року на умовах та в порядку визначеному даним попереднім договором купівлі-продажу земельної ділянки. За домовленістю сторін може бути призначений інший час, дата та місце підписання основного договору.
		14.06.2017 року між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_4 було укладено Договір про розірвання попереднього договору, реєстровий № 2005, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стегостенко Наталею Борисівною 05.10.2016 року.
		Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 3222486200:04:001:5152, за реєстровим № 555 від 14.06.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стегостенко Наталею Борисівною.
		Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 3222486200:04:001:5152, за реєстровим № 555 від 14.06.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стегостенко Наталею Борисівною, ОСОБА_3 як продавець та ОСОБА_4 як покупець, разом сторони розуміли значення своїх дій, діючи добросовісно та розумно, без будь-якого примушення, як фізичного так і морального, та без збігу тяжких обставин, попередньо ознайомлені нотаріусом з вимогами законодавства щодо чинності правочину, однаково розуміючи поняття, зміст, юридичні наслідки цього договору. Відповідно до п. 1.1. даного договору купівлі-продажу продавець ОСОБА_3 продає (передає у власність) покупцю ОСОБА_4 , а покупець купує (приймає у власність) належну продавцю на праві приватної власності земельну ділянку площею 1,7935 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:5152, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки  для ведення фермерського господарства. Відповідно до п. 2.1. даного договору купівлі-продажу земельної ділянки, продаж земельної ділянки за домовленістю сторін вчиняється за 548 301, 00 гривень, які продавець отримав від покупця готівкою до підписання цього договору. На час підписання та нотаріального посвідчення цього Договору сторони не мають одна до одної жодних претензій будь-якого фінансового характеру та стверджують факт повного розрахунку за цим договором. Пунктом 5.1. даного договору купівлі-продажу земельної ділянки сторони підтвердили, що вони не визнані недієздатними та не обмежені в дієздатності; укладення договору відповідає їх інтересам; волевиявлення є вільним і усвідомленим; умови цього договору зрозумілі й відповідають дійсній домовленості сторін; цей договір не приховує іншого правочину та спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені в ньому; в тексті цього договору зафіксовані всі істотні умови стосовно купівлі-продажу земельної ділянки; цей правочин не є фінансовою операцією з легалізації доходів одержаних злочинним шляхом або фінансування тероризму; гроші, за які набувається земельна ділянка, не є доходами одержаними внаслідок легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом або фінансування тероризму.
		Пунктом 7.8. даного договору купівлі-продажу земельної ділянки регламентовано, що до підписання цього договору сторони ознайомилися з повним його текстом. Даний договір купівлі-продажу земельної ділянки містить підписи позивача та відповідача та належним чином нотаріально посвідчений.
		   В матеріалах справи наявні копія розписки позивача від 05.10.2016 року, копія розписки позивача від 14.04.2016 року про те, що позивач дійсно отримала кошти у розмірі 125000 тис. доларів США та 250000 тис. доларів США за земельну ділянку кадастровий номер 3222486200:04:001:5152, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
		У відповідності до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Статтею 41 Конституції України проголошено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		Виходячи зі змісту ст. 55 Конституції України, кожному гарантується захист його прав і свобод у судовому порядку.
		Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		З огляду на ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.    
		Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.
		Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		За положеннями статей 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну суму.
		Обов`язковою (істотною) умовою договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна відповідно до статті 657 ЦК України є укладання його в письмовій формі, нотаріальне посвідчення та державна реєстрація.
		Загальними вимогами чинності правочину згідно зі статтею 203 ЦК України є наявність вільного волевиявлення учасника правочину, яке повинно відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Відповідно до частини другої статті 209 ЦК України, нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.
		Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Частиною першою статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
		За нормами частини третьої статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Разом з тим в спірному договорі купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 3222486200:04:001:5152, за реєстровим № 555 від 14.06.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стегостенко Наталею Борисівною, зазначено, що суму грошей продавець отримав повністю від покупця до підписання цього договору та на час підписання та нотаріального посвідчення цього договору сторони не мають одна до одної жодних претензій будь-якого фінансового характеру та стверджують факт повного розрахунку за цим договором.
		Таким чином, кошти були отримані позивачем ОСОБА_3 від відповідача ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу земельних ділянок. 
		Позивач та відповідач, як сторони спірних договорів підтвердили те, що договори купівлі-продажу земельної ділянки не носить характеру уявних та удаваних правочинів. Зокрема, п. 5.1. даних договорів купівлі-продажу земельної ділянки сторони підтвердили, що вони не визнані недієздатними та не обмежені в дієздатності; укладення договору відповідає їх інтересам; волевиявлення є вільним і усвідомленим; умови цього договору зрозумілі й відповідають дійсній домовленості сторін; цей договір не приховує іншого правочину та спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені в ньому; в тексті цього договору зафіксовані всі істотні умови стосовно купівлі-продажу земельної ділянки; цей правочин не є фінансовою операцією з легалізації доходів одержаних злочинним шляхом або фінансування тероризму; гроші, за які набувається земельна ділянка, не є доходами одержаними внаслідок легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом або фінансування тероризму.
		Як єдину підставу для визнання недійсними оспорюваних договорів купівлі-продажу земельних ділянок, позивач спочатку зазначила відсутність її вільного волевиявлення та не усвідомлення значення своїх дій під час укладання даних правочинів. Після зміни підстави позову, позивач у своїй заяві зазначила, що у 2017 році зі сторони відповідача при укладанні договору купівлі-продажу мав місце обман, оскільки відповідач знав про занижену оцінку майна та про те, що не будуть виконані обіцянки по сплаті реальної вартості майна. Суд критично ставиться до даної підстави позовних вимог, оскільки матеріали справи не містять, а позивачем не подано доказів того, що відповідач як одна із сторін правочину навмисно ввела позивача як другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення.
		Разом з тим, позивач виклав обставини і посилання на ст. 230 ЦК України, не надавши належних та допустимих доказів, які б мали свідчити про наявність умислу в діях відповідача спрямованого на введення позивача в оману.
		 
		Встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 3222486200:04:001:5152, за реєстровим № 555 від 14.06.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стегостенко Наталею Борисівною укладено в письмовій формі та посвідчено приватним нотаріусом.
		З пояснень сторін та наданих доказів не можна дійти висновку, що в момент укладання зазначеного договору купівлі-продажу відповідач ввів в оману позивача щодо укладання цього договору, в розумінні вимог ст. 230 ЦК України.
		Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. 
		Суд вважає, що при укладенні умов договору позивач діяла вільно, виходячи з власних інтересів, прийняла рішення про вибір контрагента та про вступ з ним в договірні відносини, на власний розсуд з контрагентом визначила характер договору, який вони уклали, його умови (зміст), в тому числі щодо прав та обов`язків.
		На підставі наведеного, оцінюючи кожний доказ окремо та у їх сукупності, суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог. Враховуючи вимоги закону та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що позивач у судовому засіданні не довела, що оспорюваний договір не відповідає вимогам ст. 203 ЦК України і підлягає визнанню недійсним на підставі ст. 215 ЦК України, оскільки умови договору та необхідні платежі були погоджені сторонами при їх укладенні та визнані позивачем такими, що не є несправедливими.
		Окрім того, як встановлено судом, позивач вживав всі необхідні дії для укладання оспорюваних договорів купівлі-продажу земельних ділянок, оскільки позивачем до дня укладання договорів купівлі-продажу земельних ділянок замовлявся Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, що був виготовлений 14.06.2017 року суб`єктом оціночної діяльності ПП «Світлиця-Нова». Таким чином, позивач мав дійсний намір продати земельну ділянку за кадастровим номером 3222486200:04:001:5152.
		В заяві приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стегостенко Наталі Борисівни від 24.12.2020 року, яка міститься в матеріалах справи зазначено, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 44 Закону України «Про нотаріат» під час посвідчення правочинів визначається обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які беруть участь у них. Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної особи здійснюється за паспортом громадянина України або іншими документами, передбаченими статтею 43 цього Закону, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії. Відповідно до п. 1 глави 4 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, дієздатність громадянина, що звернувся за вчиненням нотаріальної дії, перевіряється нотаріусом на підставі наданих документів, передбачених ст. 43 Закону, що підтверджують його вік, а також на підставі переконаності нотаріуса в результаті проведеної розмови та роз`яснення наслідків вчинення нотаріальних дій у здатності цієї особи усвідомлювати значення цієї нотаріальної дії, її наслідків та змісту роз`яснень нотаріуса, а також відповідності волі і волевиявлення особи щодо вчинення нотаріальної дії. Також зазначено, що в ході проведеної розмови з позивачем та роз`яснення наслідків вчинення договору купівлі-продажу земельної ділянки позивач вів себе адекватно, про своє лікування та прийом препаратів не повідомляв, за результатами розмови та роз`яснення наслідків вчинення нотаріальної дії, нотаріус переконався у здатності позивача усвідомлювати значення договору купівлі-продажу земельної ділянки, його наслідків та змісту роз`яснень нотаріуса, а також відповідності волі і волевиявлення позивача щодо вчинення договору купівлі-продажу земельної ділянки.
		Враховуючи, що суд розглядає справу лише в межах заявлених позовних вимог, доводи позивача про факт подання заяви до СУ ГУНП у м. Києві щодо неправомірних дій з боку приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стевастенко Наталі Борисівни та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100000000276 від 07.04.2021 року не може підтвердити, що даний договір купівлі-продажу земельної ділянки було укладено позивачем без вільного волевиявлення позивача, що не відповідало його внутрішній волі та було вчинено під впливом обману. Також обвинувальний вирок суду, який набрав законної сили, на час ухвалення судом рішення відсутній. 
		А отже, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання недійсними договору купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 3222486200:04:001:5152, за реєстровим № 555 від 14.06.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стегостенко Наталею Борисівною, оскільки волевиявлення позивача та відповідача як сторін правочинів було вільним і відповідало їх внутрішній волі, виходячи з власних інтересів, позивач прийняла рішення про вибір контрагента та про вступ з ним в договірні відносини, на власний розсуд з контрагентом визначила характер договору, який вони уклали, його умови (зміст), в тому числі щодо прав та обов`язків.
		Стаття 76 ЦПК України визначає що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ст. 80 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
		Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
		Стаття 81 ЦПК України визначає що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).
		Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні вимог позову.
		Відповідно до ст.ст. 15, 16, 203, 205, 209, 215, 216, 220, 236, 635, 657 ЦК України, та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		У задоволені позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стегостенко Наталя Борисівна, про визнання недійсними договору купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 3222486200:04:001:5152, за реєстровим № 555 від 14.06.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стегостенко Наталею Борисівною, - відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області. 
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		Суддя                                          Т.В. Дубас

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...