Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 912/2846/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про усунення порушення прав власника.
Надіслано для оприлюднення: 22.06.2021. Зареєстровано: 23.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 24.06.2021.
Дата набрання законної сили: 09.06.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09.06.2021 року м.Дніпро Справа № 912/2846/20
		 
		Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач), 
		суддів: Березкіної О.В., Антоніка С.Г., 
		секретар судового засідання: Логвіненко І.Г.
		представники сторін:
		від Дніпропетровської обласної прокуратури: Міщук Н.П., посвідчення № 058583 від 14.12.2020 р., прокурор;
		інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином;
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Безкоровайного Юрія Петровича на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.01.2021, ухвалене суддею Вавренюк Л.С., повний текст якого складений 01.02.2021, у справі №912/2846/20 
		за позовом першого заступника керівника Знам`янської місцевої прокуратури в інтересах держави, уповноваженими органами якої виступають: 
		1. Кіровоградська обласна державна адміністрація, м. Кропивницький
		2. Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, м. Кропивницький 
		до Фізичної особи-підприємця Безкоровайного Юрія Петровича, м.Світловодськ Кіровоградської області 
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Тепличний комбінат", с. Подорожнє Світловодського району Кіровоградської області 
		про усунення перешкод в користуванні землею та зобов`язання звільнити земельну ділянку
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Знам`янської місцевої прокуратури (далі - Прокурор) (з урахуванням заяви від 09.11.2020 № 49-3499-20 (вх. №13873/2020 від 09.11.2020) в інтересах держави, уповноваженими органами якої виступають Кіровоградська обласна державна адміністрація та Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області до Фізичної особи-підприємця Безкоровайного Юрія Петровича про усунення перешкоди в користуванні державою в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації землею, та зобов`язання фізичної особи - підприємця Безкоровайного Ю.П. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,15 га, що розташована у прибережній захисній смузі річки Дніпро у складі водоохоронної зони, за межами населеного пункту села Подорожнє Великоандрусівської об`єднаної територіальної громади Світловодського району Кіровоградської області (біля земельної ділянки з кадастровим номером 3510900000:50:105:0020) шляхом демонтажу, розміщених на вказаній земельній ділянці фізичною особою - підприємцем Безкоровайним Ю.П. об`єктів: некапітальних підсобних приміщень (крім приміщення площею 15 кв. м., що належить ТОВ "Тепличний комбінат"), рефрижераторного морозильного контейнера, двох дерев`яних причалів; судові витрати стягнути з відповідача на користь прокуратури Кіровоградської області в розмірі 4 204,00 грн.
		В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що фізичною особою-підприємцем Безкоровайним Юрієм Петровичем з 2018 року самовільно зайнята та використовується земельна ділянка загальною площею 0,15 га, яка знаходиться в прибережній захисній смузі у складі водоохоронної зони за межами населеного пункту с. Подорожнє на території Великоандрусівської об`єднаної територіальної громади Світловодського району Кіровоградської області. Прокурор вказує, що дії фізичної особи-підприємця Безкоровайного Юрія Петровича, щодо самовільного зайняття земельної ділянки є незаконними, документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою відсутні.
		Ухвалою суду від 07.09.2020 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Тепличний комбінат" третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у даній справі.
		 
		Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 21.01.2021 у справі №912/2846/20 позов задоволено у повному обсязі.
		Зобов`язано фізичну особу - підприємця Безкоровайного Юрія Петровича усунути перешкоди в користуванні державою в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації землею та звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,15 га, що розташована у прибережній захисній смузі річки Дніпро у складі водоохоронної зони, за межами населеного пункту села Подорожнє Великоандрусівської об`єднаної територіальної громади Світловодського району Кіровоградської області (біля земельної ділянки з кадастровим номером 3510900000:50:105:0020) шляхом демонтажу, розміщених на вказаній земельній ділянці об`єктів: некапітальних підсобних приміщень (крім приміщення площею 15 кв. м., що належить ТОВ "Тепличний комбінат"), рефрижераторного морозильного контейнера, двох дерев`яних причалів.
		Стягнуто з фізичної особи - підприємця Безкоровайного Юрія Петровича на користь Кіровоградської обласної прокуратури 4204,00 грн судового збору.
		 
		Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Фізична особа-підприємець Безкоровайний Юрій Петрович, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема неналежне дослідження підстав щодо звернення прокурора до суду з позовом, неправильне визначення юрисдикції спору, нез`ясування обставин справи, просить рішення суду від 21.01.2021 скасувати, ухвалити нове рішення про залишення позову прокурора без розгляду. 
		При цьому, заявник апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про наявність підстав для здійснення Прокурором представництва в суді законних інтересів держави, оскільки в оскаржуваному рішенні суд помилково дійшов висновку про невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави, а тому постановив рішення, яке не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.
		Не погоджується з висновком господарського суду, який визнав неналежним доказом ксерокопію договору оренди № 5 від 01 жовтня 2018 року, укладеного між фізичною особою - підприємцем Безкоровайнгш Юрієм Петровичем (Орендар) та ТОВ "Тепличний комбінат" (Орендодавець), з огляду на те, що договір не засвідчений належним чином Прокурором, а Відповідач не надав оригіналу цього договору.
		Вважає, що в даному випадку Кіровоградська обласна державна адміністрація та Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області виступають в ролі суб`єкта владних повноважень, законом їм надано право на звернення до суду, отже, суперечці притаманні ознаки публічно-правового спору і він повинен розглядатися судами адміністративної юрисдикції. А тому справа повинна бути закрита з підстав п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
		 
		Кіровоградська обласна державна адміністрація у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Враховуючи, що фізичною особою-підприємцем Безкоровайним Юрієм Петровичем використовується самовільно зайнята земельна ділянка загальною площею 0,15 га, яка знаходиться в прибережній захисній смузі у складі водоохоронної зони за межами населеного пункту с. Подорожнє на території Великоандрусівської об`єднаної територіальної громади Світловодського району Кіровоградської області, без будь-яких правовстановлюючих документів, вказана земельна ділянка підлягає поверненню державі в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації.
		 
		Позивачі та Прокурор правом, передбаченим ст. 263 ГПК України, не скористалися, відзив на апеляційну скаргу не надали.
		 
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2021 (у складі головуючого доповідача  Іванова О.Г.) відмовлено у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Безкоровайного Юрія Петровича про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду; апеляційну скаргу відповідача залишено без руху з підстав неподання доказів оплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (6306,00 грн), з наданням апелянту строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.03.2021 (колегія суддів у складі: головуючий, доповідач  Іванов О.Г., судді  Антонік С.Г., Березкіна О.В.) відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Безкоровайного Юрія Петровича на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.01.2021 у справі №912/2846/20; розгляд апеляційної скарги призначений на 21.04.2021.
		20.04.2021 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №912/2846/20 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Антоніка С.Г.
		Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2021, справу №912/2846/20 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Дармін М.О., якою справу 20.04.2021 прийнято до свого провадження.
		В судовому засіданні 21.04.2021 оголошено перерву до 24.05.2021.
		В судовому засіданні 24.05.2021 оголошено перерву до 09.06.2021.
		08.06.2021 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №912/2846/20 у зв`язку з відпусткою судді Дарміна М.О.
		Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2021, справу №912/2846/20 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Антонік С.Г., якою справу прийнято до свого провадження.
		 
		Позивачі: Кіровоградська обласна державна адміністрація та Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, правом, передбаченим ст. 42 ГПК України, не скористалися, про час та місце судового засідання повідомлені судом апеляційної інстанції належним чином; Позивач-1 просив розгляну справу за відсутності представника Кіровоградської обласної державної адміністрації.
		Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
		За приписами частини 2 ст.120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. 
		Оскільки суд апеляційної інстанції не визнавав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 273 ГПК України, а також відсутність передбачених ч. 11 ст. 270 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи, враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість в порядку ч. 12 ст. 270 ГПК України розглянути справу у відсутність представників Позивачів.
		В судовому засіданні 09.06.2021 Центральним апеляційним господарським судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
		 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення Фізичної особи-підприємця Безкоровайного Юрія Петровича та його представника, прокурора, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. 
		Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
		 
		Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
		10.12.2019 державним інспектором Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в присутності Фізичної особи-підприємця Безкоровайного Юрія Петровича проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки, яка розташована за межами населеного пункту с. Подорожнє Великоандрусівської об`єднаної територіальної громади Світловодського району Кіровоградської області площею 0,15 га (кадастровий номер відсутній).
		За результатами перевірки складено акт від 10.12.2019 №854-ДК/1282/АП/09/01/-19 (а.с. 41-42 т. 1).
		В ході перевірки встановлено, що Фізичною особою-підприємцем Безкоровайним Юрієм Петровичем не оформлено право власності чи право користування вказаною земельною ділянкою на підставі наявності на ній будівлі, чим порушено ч. 1, 2 ст. 116, 120, 125, 126, 206 Земельного кодексу України.
		Також перевіркою визначено, що на земельній ділянці орієнтовною площею 0,15 га наявна будівля, яка відповідно до договору оренди №5 від 01.10.2018, укладеного між орендодавцем ТОВ "Тепличний комбінат" та орендарем ФОП Безкоровайним Ю.П., знаходиться в оренді останнього. Приміщення надане орендарю для здійснення рибогосподарської підприємницької діяльності. Згідно п. 1.4 договору оренди №5 від 01.10.2018 надається право на користування земельною ділянкою, на якій знаходиться орендоване майно, та земельною ділянкою, що прилягає до об`єкта оренди у розмірі, необхідному для досягнення мети оренди. Правовою підставою для користування земельною ділянкою ФОП Безкоровайним Ю.П. є наявність на ній будівлі, що перебуває в оренді такого суб`єкта. 
		10.03.2020 державним інспектором Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства щодо спірної земельної ділянки, про що складено акт №241-ДК/179/АП/09/01/-19 (а.с. 49-50 т. 1).
		За результатами даної перевірки встановлено, що Фізичною особою-підприємцем Безкоровайним Юрієм Петровичем не оформлено право користування вказаною земельною ділянкою на підставі наявності на ній будівлі, що перебуває в оренді даної особи, чим порушено ч. 1, 2 ст. 116, 120, 125, 126, 206 Земельного кодексу України.
		Прокурор звернувся листом від 26.05.2020 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепличний комбінат" з проханням надати письмову інформацію щодо того, чи укладався між орендодавцем ТОВ "Тепличний комбінат" та орендарем ФОП Безкоровайним Ю.П. договір оренди №5 від 01.10.2018 приміщення площею 15 кв.м. за адресою: м. Світловодськ, Ревівська затока, чи підписувався акт прийому-передачі цього приміщення та надати копії даних документів (а.с. 54 т. 1).
		Листом від 27.05.2020 №3 Товариство з обмеженою відповідальністю "Тепличний комбінат" повідомило прокуратуру, що договір оренди №5 від 01.10.2018 не укладався між орендодавцем ТОВ "Тепличний комбінат" в особі директора Карпова Володимира Олексійовича і орендарем ФОП Безкоровайним Юрієм Петровичем та не підписувався.
		Акт прийому-передачі приміщення площею 15 кв.м. за адресою м. Світловодськ, Ревівська затока, земельної ділянки, на якій знаходиться дане приміщення та земельної ділянки, що прилягає до цього приміщення не складався та директором ТОВ "Тепличний комбінат" ОСОБА_1 не підписувався.
		Також у згаданому листі Товариство з обмеженою відповідальністю "Тепличний комбінат" повідомило, що приміщення площею 15 кв.м., про яке зазначено у копії договору №5 від 01.10.2018, належить на праві власності ТОВ "Тепличний комбінат", проте правовстановлюючі документи на нього відсутні, ніколи не замовлялися, не виготовлялися, не проходили державну реєстрацію. Державна реєстрація права власності на приміщення не здійснювалася. Вказане приміщення площею 15 кв.м. без фундаменту, некапітальна, а тимчасова дерев`яна споруда, право на яку не оформляється та не реєструється згідно з чинним законодавством, останню можна транспортувати та перевозити. До даної тимчасової споруди під`єднано електропостачання. За фактично використану ФОП Безкоровайним Ю.П. електроенергію згідно показників лічильника останній сплачує ТОВ "Тепличний комбінат" у готівковій формі. Електроенергія потрібна ФОП Безкоровайному Ю.П. для роботи морозильного та холодильного обладнання, у якому зберігається риба.
		ТОВ "Тепличний комбінат" на вимогу прокуратури від 26.05.2020 також повідомлено, що копія договору оренди №5 від 01.10.2018 є підробленою.
		Перераховані обставини підтверджуються протоколом допиту в якості свідка директора ТОВ "Тепличний комбінат" ОСОБА_1 від 27.05.2020 (а.с. 125-128 т. 1).
		Згідно витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом підробки ФОП Безкоровайним Ю.П. договору оренди №5 від 01.10.2018 та його використання шляхом надання працівникам органів державного контролю при проведенні перевірок розпочато кримінальні провадження: №42020121160000022 за ч. 2 ст. 358 Кримінального кодексу України та №42020121160000023 за ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (а.с. 138-140 т. 1).
		Досудове розслідування вказаних кримінальних проваджень проводиться СВ Світловодського ВП ГУНП в Кіровоградській області.
		 
		З огляду на те, що Відповідачем до суду не надано ані самого оригіналу договору оренди № 5 від 01.10.2018 з відповідним до нього актом приймання-передачі, ані належним чином засвідчені копії, відповідно, договору та акту до нього; надана прокурором до суду ксерокопія договору № 5 від 01.10.2018 не є належним у справі доказом, оскільки не засвідчена належним чином у визначеному законом порядку; за доводами прокурора, викладеними у позові, оригінал вказаного договору взагалі відсутній, господарський суд прийшов до висновку, що Відповідачем не доведено належними у справі доказами фактичного отримання ним в оренду приміщення площею 15 кв.м.
		 
		Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду щодо цих фактичних обставин справи з огляду на наступне.
		21.05.2021 Відповідачем через канцелярію суду заявлене клопотання про долучення до матеріалів справи нових доказів, а саме копії висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи у кримінальному провадження № 12019120270001849, складеного експертом Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Бандурко В. 25.01.2021, відповідно до якого досліджувались підписи «Сторін» договору оренди № 5 від 01 жовтня 2018 року, укладеного між фізичною особою - підприємцем Безкоровайним Юрієм Петровичем (Орендар) та ТОВ «Тепличний комбінат» (Орендодавець) в особі директора Карпова В.О.
		Щодо даного клопотання колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно з приписами частини третьої статті 269 ГПК докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
		Обґрунтовуючи неможливість подання зазначених вище документів до суду першої інстанції, апелянт зазначив, що вказаний доказ не міг бути долучений до матеріалів справи в суді першої інстанції з незалежних від нього причин, оскільки був складений після постановлення оскаржуваного рішення суду, а саме 25.01.2021, а з результатами цього висновку він був ознайомлений вже після подання апеляційної скарги, тому не мав можливості подати його разом з апеляційною скаргою.
		Господарський процесуальний кодекс допускає випадки подачі на стадії апеляційного розгляду нових доказів для підтвердження обставин, на які посилається сторона. Однак неприйнятно, коли суд першої інстанції задовольнив позов, а заявник апеляційної скарги просить долучити до апеляційної скарги документи без доведення винятковості такого випадку.
		Заперечуючи проти позову, Відповідач стверджував, що на законних підставах використовує приміщення (некапітальної споруди) площею 15 кв.м., яке належить ТОВ «Тепличний комбінат». Зазначене приміщення використовується на підставі Договору оренди № 5 від 01.10.2018, який в оригіналі був переданий на дослідження експерту.
		Звертаючись із позовною заявою, Прокурор також посилався на даний договір, однак зазначив, що Договір оренди № 5 від 01.10.2018 впродовж 2018  2019 років не був чинним, оскільки не підписувався та не реєструвався директором ТОВ «Тепличний комбінат» Карповим В.О.
		В той же час, відповідно до висновку експерта судової почеркознавчої експертизи підписи від імені Безкоровайного Юрія Петровича в графі «Орендар» та ОСОБА_1 в графі «Орендодавець» у Договорі оренди від 01.10.2018 виконані самими особами.
		Таким чином, даний висновок експерта підтверджує доводи Відповідача про фактичне отримання ним в оренду приміщення площею 15 кв.м., тобто про правомірне користування цим приміщенням.
		З огляду на те, що вказаний доказ не міг бути долучений до матеріалів справи в суді першої інстанції з незалежних від Відповідача причин, оскільки був складений після постановлення оскаржуваного рішення суду, а саме 25.01.2021, оригінал договору оренди фактично був наявний у Відповідача, однак був вилучений у останнього з метою проведення даної експертизи, колегія суддів вважає, що апелянтом доведено винятковість випадку неможливості надання суду першої інстанції копії висновку експерта судової почеркознавчої експертизи, яку просить долучити до справи на стадії апеляційного розгляду згідно з клопотанням від 21.05.2021, та надано докази неможливості подання цього висновку до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від апелянта.
		На підставі викладеного колегією суддів задоволено клопотання про долучення до матеріалів справи копії висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи у кримінальному провадження № 12019120270001849.
		 
		Відповідно до ч. 2, 6 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. 
		Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
		Колегія суддів констатує, що протягом розгляду справи в суді першої інстанції ані прокурор, ані жоден з Позивачів не заявляв клопотання про витребування у Відповідача оригіналу Договору оренди № 5 від 01.10.2018.
		З метою уникнення дублювання документів, які вже є в матеріалах справи, Відповідачем і не надавалась копія договору оренди до суду, а суд, маючи сумніви, не витребував у Відповідача цей доказ, чим порушив принцип змагальності сторін та рівності учасників судового процесу перед законом і судом.
		З огляду на викладене колегією суддів досліджено належним чином засвідчену ксерокопію договору оренди № 5 від 01.10.2018; ксерокопію ухвали слідчого судді від 07.12.2020 та опис речей та документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 18.12.2020, згідно якого оригінал договору оренди № 5 від 01.10.2018 вилучений слідчим ВР ЗСГСД СУ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області лейтенантом поліції Козловським О.В.
		Відповідно до договору оренди № 5 від 01.10.2018, укладеного між Відповідачем як фізичною особою - підприємцем Безкоровайним Юрієм Петровичем (Орендар) та ТОВ «Тепличний комбінат» (Орендодавець), Орендодавець зобов`язується передати Орендареві у строкове платне користування приміщення, а Орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування приміщення, що визначене у цьому Договорі ( надалі іменується «Приміщення»), та зобов`язується сплачувати Орендодавцеві орендну плату ( п. 1.1 Договору).
		Відповідно до пунктів 1.2, 1.3,1.4 Договору, адреса приміщення, що орендується : Україна, Кіровоградська область, м. Світловодськ, Ревівська затока. Загальна площа Приміщення, що орендується : 15 кв. м. Орендарю надається право на користування земельною ділянкою, на якій знаходиться орендоване майно, та земельною ділянкою, що прилягає до об`єкта оренди в розмірі необхідному для досягнення мети оренди.
		Строк цього Договору починає свій перебіг з 01 жовтня 2018 року та закінчується 30 вересня 2021 року ( п. 10.3 Договору).
		Вказаний договір був складений, роздрукований та запропонований мені для підписання в редакції ТОВ «Тепличний комбінат».
		Статтею 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
		У письмовій формі належить вчиняти, зокрема правочини між юридичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України).
		Відповідно до презумпції правомірності правочину, закріпленої ст. 204 ЦК України, укладений між ТОВ «Тепличний комбінат» та ФОП Безкоровайний Ю.П. правочини є чинним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судовим рішенням.
		Питання про визнання цього договору недійсним в судовому порядку не вирішувалось, а тому договір є чинним.
		Суд першої інстанції помилково обґрунтував рішення суду на підставі наданих прокурором копій матеріалів досудового розслідування, показів свідка в кримінальному провадженні та письмових пояснень ТОВ «Тепличний комбінат» наданих прокурору, адже до винесення вироку суду в рамках кримінального провадження, протокол допиту свідка, не може вважатись належним доказом в господарському судочинстві.
		Вирок суду за результатами зазначеного кримінального провадження відсутній, а тому сам факт досудового розслідування кримінального провадження не може розглядатись як належний, допустимий та достовірний доказ того, що договір між Відповідачем та ТОВ «Тепличний комбінат» не укладався, або є недійсним.
		З огляду на викладене висновок експерта підтверджує факт укладання Договору оренди № 5 від 01.10.2018 між Відповідачем як фізичною особою - підприємцем Безкоровайним Юрієм Петровичем (Орендар) та ТОВ «Тепличний комбінат» (Орендодавець), а наявність Договору оренди підтверджує факт правомірного користування Відповідачем належного ТОВ «Тепличний комбінат» приміщення площею 15 кв.м.
		 
		Досліджуючи наявні у справі докази, колегією суддів встановлено, що 05.06.2020 державним інспектором Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в присутності Фізичної особи-підприємця Безкоровайного Юрія Петровича повторно проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства щодо спірної земельної ділянки, про що свідчить акт №507-ДК/332/АП/09/01/-20 (а.с. 99 т. 1).
		На момент перевірки встановлено, що земельна ділянка площею 0,15 га (кадастровий номер відсутній, знаходиться біля земельної ділянки з кадастровим номером 3510900000:50:105:0020) розташована за межами населеного пункту с. Подорожнє Великоандрусівської ОТГ Світловодського району Кіровоградської області. Форма власності - державна. Категорія земель - землі водного фонду. Цільове призначення земель - для рибогосподарських потреб. 
		У вказаному акті зазначено, що земельна ділянка розташована в зоні прибережної захисної смуги річки Дніпро.
		Також виявлено, що на земельній ділянці наявні 4 некапітальні підсобні приміщення, рефрижераторний морозильний контейнер, два дерев`яні причали та пришвартовані човни, що використовуються гр. ОСОБА_2 .
		Перевіркою визначено, що документи, які посвідчують право користування земельною ділянкою відсутні, зазначена земельна ділянка є самовільно зайнята, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 116, ст. 125, ст. 126, ст. 206 Земельного кодексу України.
		Дані обставини також зафіксовані в акті обстеження земельної ділянки від 05.06.2020 №507-ДК/214/АО/10/01/-20 (а.с. 97-98 т. 1).
		05.06.2020 громадянину ОСОБА_2 вручено припис №507-ДК/0116Пр/03/01/-20 з вимогою усунути зазначене порушення земельного законодавства та звільнити самовільно зайняту земельну ділянку (а.с. 104 т. 1).
		За вказаним фактом правопорушення відносно гр. ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 53-1 КУпАП та п. б) ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України від 05.06.2020 №507-ДК/0077П/07/01/-20 (а.с. 102 т. 1).
		На підставі викладеного, 05.06.2020 державним інспектором винесено постанову №507-ДК/0078По/08/01/-20 про накладення адміністративного стягнення за порушення вимог ч. 1 ст. 116, ст. 125, 126, 206 Земельного кодексу України. Даною постановою громадянина ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 188-5 КУпАП, накладено штраф у сумі 170,00 грн, та постановлено у разі несплати штрафу у встановлений строк, стягнути штраф в розмірі 340,00 грн (а.с. 103 т. 1).
		Окрім того, у зазначеній постанові вказано, що правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 258,00 грн.
		Розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, здійснено державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель, відповідно до якого розмір заподіяної шкоди становить 258,00 грн. Вказаний розрахунок отримано гр. ОСОБА_2 05.06.2020 (а.с. 101 т. 1).
		Поміж тим, 05.06.2020 винесено повідомлення №507-ДК/0041ШК/11/01-20 про сплату шкоди в розмірі 258,00 грн, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (а.с. 100 т. 1).
		10.06.2020 ОСОБА_2 сплачено штраф у сумі 170,00 грн. та заподіяну шкоду в розмірі 258,00 грн., що підтверджується дублікатами квитанцій відповідно №0.0.1730898990.1, 10.06.2020 №0.0.1730886943.1 (а.с. 105-106 т. 1).
		З матеріалів справи вбачається, що відповідач звертався до Кіровоградської обласної державної адміністрації із заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4 га в оренду (постійне користування) строком на 49 років для здійснення промислового рибальства за рахунок земель прибережної захисної смуги на території Великоандрусівської ОТГ Світловодського району Кіровоградської області, а також щодо включення водного об`єкта загальною площею 0,4 га до переліку земельних ділянок, які будуть виставлятися на земельні торги (а.с. 174, 182 т. 1). 
		Кіровоградська обласна державна адміністрація повідомила відповідача листами від 31.03.2020 №01-33/411/0.3, від 04.09.2020 № 01-33/844/0.3 про те, що за результатами вивчення наданих матеріалів звернення буде направлено на розгляд робочої групи з питань землевідведення, а також питання щодо включення водного об`єкта враховане для визначення переліку земельних ділянок, права на які виставлятимуться на земельні торги, та буде направлене на розгляд до робочої групи з питань реалізації повноважень обласної державної адміністрації у галузі земельних відносин та використання водних об`єктів, утвореної розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 16.04.2019 № 635-р (а.с. 176, 183 т. 1).
		Під час розгляду даної справи державним інспектором Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки площею 0,15 га за межами населеного пункту с. Подорожнє Великоандрусівської сільської ОТГ Світловодського району Кіровоградської області за участю Кропивницької філії ДП "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" та проведено обстеження даної земельної ділянки, що підтверджується відповідними актами від 17.11.2020 №1124-ДК/870/АП/09/01/-20 та №1124-ДК/884/АО/10/01/-20 (а.с. 43-44, 45-46 т. 2).
		За доводами представника позивача - Кіровоградської ОДА у судовому засіданні, питання щодо надання у користування земельну ділянку відповідачу у справі на даний час не вирішено. 
		В ході перевірки встановлено, що вказана земельна ділянка самовільно зайнята Фізичною особою-підприємцем Безкоровайним Юрієм Петровичем та не звільнена останнім.
		 
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що будь-яких правовстановлюючих документів, передбачених діючими нормами законодавства, для підтвердження правомірності дій відповідача щодо зайняття спірної у справі земельної ділянки, відповідачем суду не надано, тому вказана земельна ділянка підлягає поверненню державі в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації.
		 
		Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
		Щодо правомочності звернення прокурора з апеляційною скаргою.
		При зверненні до суду прокурор посилався на положення ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 131-1 Конституції України, ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, а саме: здійснення ним представництва інтересів держави в суді в інтересах держави в особі Михайлівської сільської ради, як органу, який уповноважений здійснювати функції із захисту майнових інтересів держави у спірних відносинах, але належним чином не здійснює захист інтересів держави представницькими засобами.
		Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Частиною 2 ст. 2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі ст.ст. 167, 170 Цивільного кодексу України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
		У судовому процесі, зокрема у господарському, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Отже, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.
		Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц та від 27.02.2019 у справі №761/3884/18.
		Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Тобто, зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. 
		Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні №4-рп/2008 від 01.04.2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої і судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
		Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом.
		Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		За приписами ч. 4 ст. 23 Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
		Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
		Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.
		За приписами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.
		Аналіз положень ст. 53 Кодексу у взаємозв`язку зі змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.
		Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
		Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
		Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
		Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
		Зазначену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
		 
		Позов у справі, що розглядається, подано прокурором в інтересах держави, а позовні вимоги аргументовано тим, що відповідачем порушено вимоги земельного законодавства, а саме, - незаконне та безоплатне користування відповідачем у продовж тривалого часу земельними ділянками водного фонду площею 0,15 га.
		Порушення інтересів держави обґрунтовується також тим, що землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання їх у користування. Окрім цього, прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.
		Тому, звернення прокурора до суду спрямоване на захист прав та інтересів держави у зазначеній сфері щодо використання земель водного фонду на землях державної форми власності у прибережній зоні річки Дніпро та повернення у власність держави вказаних земель, які відповідач набув з порушенням закону, у зв`язку з чим цей позов заявлено Прокурором в інтересах держави.
		Відповідно до вимог ст. 1 Земельного Кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
		Положеннями ст. 2 Закону України "Про охорону земель" визначено, що об`єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.
		Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
		Отже, в основі інтересу держави (національного, суспільного інтересу) лежить потреба у здійсненні дій, спрямованих на охорону землі як національного багатства.
		Частиною 4 ст. 13 Конституції України встановлено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.
		У зв`язку з цим, уповноважені державні та інші органи зобов`язані вживати (реалізувати) комплекс організаційно-правових та інших заходів, спрямованих на створення умов для такого захисту прав.
		За приписами ст. 118 Конституції України виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.
		До відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, зокрема, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля (п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації").
		У статті 19 Земельного кодексу України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі водного фонду.
		До земель водного фонду, серед іншого, належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами (ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України та ст. 4 Водного кодексу України).
		У відповідності до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
		Прокурором зазначено, що Кіровоградська обласна державна адміністрація є органом, уповноваженим на даний час розпоряджатися земельними ділянками державної власності водного фонду, розташованими за межами населених пунктів, на території Кіровоградської області.
		 
		26.05.2020 прокурор в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" звернувся до Кіровоградської обласної державної адміністрації з листом №12.32-70-3569ВИХ-20 про надання інформації щодо спірної земельної ділянки, необхідної для забезпечення захисту інтересів держави, з метою визначення органу, права якого порушено незаконним використанням Фізичною особою-підприємцем Безкоровайним Ю.П. даної земельної ділянки та звернення з позовом до суду (а.с. 57-58 т. 1).
		Листом від 04.06.2020 №8795-20 Кіровоградська обласна державна адміністрація повідомила, що не заперечує з приводу здійснення прокуратурою представництва у суді законних інтересів держави в особі облдержадміністрації (а.с. 59-60 том 1).
		Отже, незважаючи на те, що Кіровоградській обласній державній адміністрації відомо про самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки, відповідних заходів щодо її повернення державі не вжито.
		При цьому, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
		Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
		Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
		Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
		Разом з тим, доказів оскарження Кіровоградською обласною державною адміністрацією підстав для представництва її інтересів прокуратурою суду не подано.
		Обласна адміністрація свою позицію щодо порушення інтересів держави жодним чином не висловила, про наміри самостійно звернутися з позовом не заявила, водночас не спростувала й твердження прокурора щодо виявлених порушень законодавства.
		Компетентний орган - Кіровоградська обласна державна адміністрація, після отримання повідомлення самостійно не звернулась до суду з позовом в інтересах держави, що є достатнім аргументом для підтвердження її бездіяльності та підставою для представництва прокурором інтересів держави.
		 
		Відповідно до статті 188 Земельного кодексу України, державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Згідно зі статтею 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
		У статті 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" також встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
		Відповідно до пункту 1 Положення про державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 (далі Положення) центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).
		Основними завданнями Держгеокадастру є: реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
		Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах; дотриманням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов`язковим здійсненням заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення.
		Поряд із цим, відповідно до пункту 7 вказаного Положення Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
		27.03.2020 прокурор звернувся до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" з листом №12.32-70-2137ВИХ-20 з проханням провести перевірку дотримання вимог земельного законодавства при наданні у власність та користування земельних ділянок, що розташовані у прибережній захисній смузі Кременчуцького водосховища річки Дніпро, в тому числі земельної ділянки за межами населеного пункту села Подорожнє Великоандрусівської ОТГ Світловодського району Кіровоградської області площею 0,15 га з наданням відповідних матеріалів (а.с. 35-36 т. 1).
		ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області листом №10-11-0.47-5361/2-20 від 22.05.2020 надано прокурору запитувану інформацію та документи (а.с. 37-38 т. 1).
		Даним листом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомило, що на час перевірки, зокрема, спірної земельної ділянки Фізичною особою-підприємцем Безкоровайним Ю.П. не оформлено право користування даною земельною ділянкою, у зв`язку з чим останньому видано приписи, які не виконані відповідачем.
		Також у вказаному листі зазначено, що до Кіровоградської обласної державної адміністрації направлено листа від 25.03.2020 №13-11-0.47-3543/2-20 про вжиття заходів щодо припинення права користування спірною земельною ділянкою (а.с. 39-40 т. 1).
		Отже, ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області також відомо про самовільне зайняття спірної земельної ділянки.
		З огляду на викладене та враховуючи, що з даним позовом до суду Прокурор звернувся 03.09.2020, Кіровоградська обласна державна адміністрація та ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області мали достатньо часу для звернення до суду.
		31.08.2020 прокуратурою направлено Кіровоградській обласній державній адміністрації та ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомлення в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" про звернення до господарського суду з даним позовом (а.с. 129-136 т. 1).
		 
		З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що прокурором дотримано встановлений ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" порядок щодо звернення до органів, уповноважених на захист майнових інтересів держави, якими у цій справі є Кіровоградська обласна державна адміністрація та ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, з повідомленням про виявлені порушення Фізичною особою-підприємцем Безкоровайним Ю.П. при використанні земельної ділянки та надання розумного строку для відреагування на стверджувані порушення інтересів держави. 
		Із відповіді та фактичних дій (бездіяльності) Позивачів очевидно, що Кіровоградська обласна державна адміністрація та ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області не мали наміру на звернення із відповідною позовною заявою.
		Вказані обставини, в силу ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", покладають обов`язок представництва інтересів держави в особі вказаної територіальної громади на прокурора.
		Вищенаведеним спростовуються доводи заявника апеляційної скарги про відсутність підстав для здійснення Прокурором представництва в суді законних інтересів держави.
		 
		Згідно ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
		Відповідно до ст. 14 Конституції України та ст. 1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
		Згідно ч. ч. 1-3 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
		Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
		Статтею 84 ЗК України передбачено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
		Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
		За змістом положень ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
		Відповідно до ч. 5 ст. 122 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
		Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України).
		Згідно ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно".
		На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що будь-яких правовстановлюючих документів, передбачених наведеними вище нормами законодавства, для підтвердження правомірності дій Відповідача щодо зайняття спірної у справі земельної ділянки, Відповідачем суду не надано.
		 
		Відповідно до ч. 5 ст. 59 ЗК України використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або з погодженням із землекористувачами.
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документу, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.
		За всіма, передбаченими ст. 1 наведеного Закону ознаками самовільного зайняття земельної ділянки, спірна у справі земельна ділянка підпадає під це визначення.
		Наявними матеріалами справи підтверджено, що Фізична особа-підприємець Безкоровайний Юрій Петрович безпідставно використовує земельну ділянку водного фонду, та без документів, що посвідчують права на неї, тобто самовільно.
		Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду (ст. 212 ЗК України).
		 
		Як вже зазначено вище, колегія суддів погодилася з доводами заявника апеляційної скарг про те, що наявність Договору оренди підтверджує факт правомірного користування Відповідачем належного ТОВ "Тепличний комбінат" приміщення площею 15 кв.м.
		Особливості переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду врегульовано ст. 120 Земельного Кодексу України.
		Так,у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення (ч. 1).
		Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч. 2).
		Отже, ст. 120 Земельного Кодексу України виникнення права на земельну ділянку у разі набуття права на будівлю або споруду пов`язує з двома умовами:
		- особа набуває право на нерухоме майно;
		- особа набуває не будь-яке речове право на нерухоме майно, а виключно право власності.
		Оскільки за Договором оренди № 5 від 01.10.2018 Відповідач набув право користування рухомим майном (жодною стороною не заперечується, що приміщення площею 15 кв.м. без фундаменту, некапітальна, а тимчасова дерев`яна споруда, право на яку не оформляється та не реєструється згідно з чинним законодавством, останню можна транспортувати та перевозити), а не право власності на нерухоме майно, то факт правомірного користування Відповідачем належною ТОВ "Тепличний комбінат" тимчасовою спорудою площею 15 кв.м. не є підставою для виникнення у Відповідача в порядку ст. 120 Земельного Кодексу України права на земельну ділянку, що розташована під даною спорудою.
		Таким чином, враховуючи, що фізичною особою-підприємцем Безкоровайним Юрієм Петровичем використовується самовільно зайнята земельна ділянка загальною площею 0,15 га, яка знаходиться в прибережній захисній смузі у складі водоохоронної зони за межами населеного пункту с. Подорожнє на території Великоандрусівської об`єднаної територіальної громади Світловодського району Кіровоградської області, без будь-яких правовстановлюючих документів, вказана земельна ділянка підлягає поверненню державі в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації.
		 
		Щодо юрисдикції спору колегія суддів зазначає наступне.
		Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
		Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
		Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
		Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		 
		Прокурор обґрунтував позов порушенням права держави в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації на користування спірною земельною ділянкою. Тобто існує спір про право, що унеможливлює розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства. 
		Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Господарський процесуальний кодекс України також установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункти 1, 6 частини першої статті 20 ГПК України).
		Оскільки спірні правовідносини пов`язані із захистом права власності на земельну ділянку, Кіровоградська обласна державна адміністрація виступає в даному випадку як власник земельної ділянки, а не як суб`єкт владних повноважень, тому спір у цій справі не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що унеможливлює його розгляд у порядку адміністративного судочинства. 
		Отже, з огляду на суб`єктний склад учасників спору, предмет і підстави позову, а також характер спірних правовідносин колегія суддів вважає правильним розгляд цієї справи за правилами господарського судочинства.
		 
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
		Зважаючи на результати вирішення спору, за якими рішення відбулось на користь Позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати при розгляді апеляційної скарги покладаються на Відповідача (заявника у апеляційній скарзі).
		Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Безкоровайного Юрія Петровича, м.Світловодськ Кіровоградської області на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.01.2021 у справі №912/2846/20 - залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.01.2021 у справі №912/2846/20 - залишити без змін.
		Судові витрати Фізичної особи-підприємця Безкоровайного Юрія Петровича, м.Світловодськ Кіровоградської області за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повне рішення складено та підписано 22.06.2021.
		 
		 
		Головуючий суддяО.Г. Іванов
		 
		СуддяО.В. Березкіна
		 
		СуддяС.Г. Антонік

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...