Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/19452/16-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано для оприлюднення: 22.06.2021. Зареєстровано: 23.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.06.2021.
Дата набрання законної сили: 18.06.2021
Номер судового провадження: 11-кп/801/70/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42016020000000193

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 127/19452/16-к
		Провадження №11-кп/801/70/2021
		Категорія: крим.
		Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1 
		Доповідач: ОСОБА_2 
		 
		 
		ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 червня 2021 року м. Вінниця
		Вінницький апеляційний суд в складі:
		судді-доповідача: ОСОБА_2  
		суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		 
		за участю секретаря: ОСОБА_5 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42016020000000193 за апеляційноюскаргою захисника ОСОБА_6 в інтересахобвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 14.06.2019, яким 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жмеринка Вінницької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, учасника бойових дій, інваліда третьої групи, одруженого, має на утриманні 2 неповнолітніх дітей, раніше не судимого,
		визнано винним у вчинені кримінальних правопорушень та призначено покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у виді 2 років обмеження волі, за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
		На підставі ст.ст. 70, 72 КК України призначено ОСОБА_7 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
		Строк покарання вирішено рахувати з дня звернення вироку до виконання.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України вирішено зарахувати ОСОБА_7 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 10 червня 2016 року по 16 червня 2016 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Вирішено питання з накладеним арештом та процесуальними витратами.
		 
		За участюпрокурора ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,захисника ОСОБА_6 ,обвинуваченого ОСОБА_7 , 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Згідно вироку суду, ОСОБА_7 , згідно наказу начальника Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Вінницькій області» №1о/с від 07 листопада 2015 року, призначений на посаду лікаря-хірурга вказаної установи.
		ОСОБА_7 31 травня 2016 року, перебуваючи у власному службовому кабінеті №6, розташованому за адресою: м. Вінниця, вул. Верещагіна, 6, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи намір спрямований на заволодіння майном ОСОБА_10 через підбурення його до надання неправомірної вигоди, повідомив останньому про необхідність надати неправомірну вигоду голові обласної медико-соціальної експертної комісії №2 ОСОБА_11 у вигляді грошових коштів в сумі 900 доларів США за прийняття вказаною комісією рішення про встановлення ОСОБА_10 . III групи інвалідності строком на 3 роки.
		Згідно п.1 примітки до статті 364 Кримінального кодексу України, голова обласної МСЕК №2 ОСОБА_11 являється службовою особою, яка займає відповідальне становище.
		Надалі ОСОБА_7 , підбуривши ОСОБА_10 до надання вищевказаної неправомірної вигоди, досягнув з ним домовленості про те, що зазначені вище грошові кошти останній передасть ОСОБА_7 , а той у свою чергу - голові Вінницької обласної МСЕК №2 ОСОБА_11 та іншим членам Вінницької обласної МСЕК №2, за прийняття вказаною комісією рішення про встановлення ОСОБА_10 . III групи інвалідності.
		Своїми умисними діями ОСОБА_7 переконав ОСОБА_10 в тому, що лише за таких умов той зможе вирішити питання про прийняття рішення про встановлення останньому III групи інвалідності строком на 3 роки, викликавши у нього рішучість та бажання до надання зазначеної неправомірної вигоди, чим підбурив ОСОБА_10 до надання неправомірної вигоди голові Вінницької обласної МСЕК №2 ОСОБА_11 та іншим членам Вінницької обласної МСЕК №2.
		Після цього, 04 червня 2016 року у період часу з 12:00 год. по 12:10 год. ОСОБА_7 , перебуваючи у АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою підбурення ОСОБА_10 до надання неправомірної вигоди, повідомив останньому про необхідність надання голові Вінницької обласної МСЕК №2 ОСОБА_11 та іншим членам Вінницької обласної МСЕК №2 неправомірної вигоди та отримав від ОСОБА_10 частину попередньо обумовленої суми грошових коштів у розмірі 10 000 гривень.
		У подальшому, 08 червня 2016 року у період часу з 17:00 год. по 17:30 год. ОСОБА_7 , перебуваючи у м. Вінниці по вул. В. Порика, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою підбурення ОСОБА_10 до надання неправомірної вигоди, повідомив останньому про необхідність надання голові Вінницької обласної МСЕК №2 ОСОБА_11 та іншим членам Вінницької обласної МСЕК №2 неправомірної вигоди та отримав від ОСОБА_10 іншу частину обумовленої суми грошових коштів в розмірі 13 500 гривень.
		Також, під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_7 , згідно наказу начальника Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Вінницькій області» № 1 о/с від 07 листопада 2015 року, призначений на посаду лікаря-хірурга вказаної установи.
		Крім того, встановлено, що ОСОБА_7 31 травня 2016 року, перебуваючи у власному службовому кабінеті №6, розташованому за адресою: м. Вінниця, вул. Верещагина, 6, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи намір спрямований на заволодіння майном ОСОБА_10 , через підбурення його до надання неправомірної вигоди, повідомив останньому про необхідність надати неправомірну вигоду голові обласної медико-соціальної експертної комісії №2 ОСОБА_11 та іншим членам Вінницької обласної МСЕК №2 у вигляді грошових коштів в сумі 900 доларів США за прийняття вказаною комісією рішення про встановлення ОСОБА_10 . III групи інвалідності строком на 3 роки.
		Надалі ОСОБА_7 , підбуривши ОСОБА_10 до надання вищевказаної неправомірної вигоди, досягнув з ним домовленості про те, що зазначені вище грошові кошти останній передасть ОСОБА_7 , а той у свою чергу - голові Вінницької обласної МСЕК №2 ОСОБА_11 та іншим членам Вінницької обласної МСЕК №2, за прийняття вказаною комісією рішення про встановлення III групи інвалідності.
		Після цього, 04 червня 2016 року у період часу з 12:00 год. по 12:10 год. ОСОБА_7 , перебуваючи у АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, повідомив останньому про необхідність надання голові Вінницької обласної МСЕК №2 ОСОБА_11 та іншим членам Вінницької обласної МСЕК №2 неправомірної вигоди та отримав від ОСОБА_10 частину попередньо обумовленої суми грошових коштів у розмірі 10 000 гривень.
		Таким чином, ОСОБА_7 діючи умисно, з корисливих мотивів, не маючи наміру передавати зазначені грошові кошти в якості неправомірної вигоди голові Вінницької обласної МСЕК №2 ОСОБА_11 та іншим членам Вінницької обласної МСЕК №2, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_10 в сумі 10 000 грн.
		У подальшому, 08 червня 2016 року у період часу з 17:00 год. по 17:30 год. ОСОБА_7 , перебуваючи у м. Вінниці по вул. В. Порика, діючи умисно, з корисливих мотивів, повідомив останньому про необхідність надання голові Вінницької обласної МСЕК №2 ОСОБА_11 та іншим членам Вінницької обласної МСЕК №2 неправомірної вигоди та отримав від ОСОБА_10 іншу частину обумовленої суми грошових коштів в розмірі 13 500 гривень.
		Після цього, ОСОБА_7 діючи умисно, з корисливих мотивів, не маючи наміру передавати зазначені грошові кошти в якості неправомірної вигоди голові Вінницької обласної МСЕК №2 ОСОБА_11 та іншим членам Вінницької обласної МСЕК №2, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_10 в сумі 13 500 грн.
		 
		В апеляційнійскарзі захисник ОСОБА_6 в інтересахобвинуваченого ОСОБА_7  проситьскасувати вирокта ухвалитиновий вирок,яким постановитивиправдувальний вирокщодо ОСОБА_7 по обвинуваченню його у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України, а кримінальне провадження в цій частині закрити, а також призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_7 за вчинення ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, у виді виправних робіт на строк до одного місяця та звільнити  ОСОБА_7 від відбуванняпокарання завчинення нимзлочину,передбаченого ч.1ст.190КК України,на підставізастосування донього ЗаконуУкраїни «Проамністію у2016році». 
		Свої вимоги захисник мотивує тим, що потерпілому  ОСОБА_10 ніхто не чинив перепон в проходженні МСЕК та не ставив його в умови, які могли б викликати у останнього сумніви щодо неможливості йому продовження групи інвалідності, і після проходження ОСОБА_10 31.05.2016 МСЕК йому цього ж дня було продовжено 3 групу інвалідності строком на 3 роки, а тому висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються лише на безпідставних висновках органу досудового розслідування, які не підтверджуються жодним доказом по справі. 
		Крім того, статті 369 та 190 КК України взаємо виключають одна одну саме в розумінні суб`єктивної сторони ст. 369 КК України, і так як  ОСОБА_7 не мав умислу на пропозицію давання хабара або саме давання хабара будь-якій службовій особі МСЕК в його діях відсутня об`єктивна та суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. 
		Також  ОСОБА_7 визнав свою вину за ч. 1 ст. 190 КК України, а тому, за наявності підстав для застосування Закону України «Про амністію у 2016р.», суд мав звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності за даною статтею.
		 
		Заслухавши доповідь судді, захисника  ОСОБА_6 , який в інтересах обвинуваченого  ОСОБА_7 просить скасувати вирок в частині визнання винним  ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України і закрити в цій частині провадження, оскільки в суді не доведено, що  ОСОБА_7 вимагав хабар для передачі службовій особі МСЕК, яка займає відповідальне становище, а саме голові ОСОБА_11 , а лише обіцяв, що допоможе з отриманням групи інвалідності  ОСОБА_10  у МСЕК, за винагороду, яку не мав наміру передавати будь-кому, а з самого початку планував її отримати і використати у власних цілях, бо мав матеріальні труднощі, а тому  ОСОБА_7 не заперечує своєї вини за ст. 190 КК України, за якою просить звільнити  ОСОБА_7 від відбування покарання за закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а також просить врахувати, що в суді не здобуто доказів того, що  ОСОБА_7 знайомий з ОСОБА_11 , спілкувався з нею щодо групи інвалідності  ОСОБА_10  або ж з іншими членами комісії, які вирішували питання щодо продовження групи інвалідності  ОСОБА_10 , або ж, що ОСОБА_11 схиляла членів комісії щодо позитивного вирішення питання  ОСОБА_10 , обвинувачений  ОСОБА_7  підтримав доводи захисника та також пояснив, що визнає обставини, що обманув  ОСОБА_10 , що буде вирішувати в МСЕК питання щодо інвалідності, але лише за ст. 190 КК України і не знав, що його дії будуть кваліфікуватися ще й за ст. 369 КК України, також просить врахувати, що його дії були викликані складним матеріальним становищем, він кається, відшкодував шкоду потерпілому, просить врахувати його позитивну характеристику з місця роботи, бо він працює на разі в Дашівській МЛ, хірургом, і в силу складного становища через епідемію коронавірусу, виїжджає також на виклики до хворих та надає іншу медичну допомогу через відсутність в лікарні всіх спеціалістів, також просить врахувати, що він виїжджав на Чорнобильську АЕС, у зв`язку з чим мав захворювання і отримав 3 групу інвалідності, є учасником бойових дій, бо був в АТО, має на утриманні 3 дітей, дружина через інвалідність не працює, також батьки є інвалідами і потребують його допомоги, а тому просить не позбавляти його волі, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження та дослідивши докази, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
		 
		Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. 
		 
		На виконання постанови Верховного Суду від 02.09.2020, в апеляційному суді були повторно досліджені докази, які суд першої інстанції взяв до уваги в якості доказів.
		 
		Зокрема, допитана в якості свідка ОСОБА_11 суду пояснила, що вперше  ОСОБА_7 побачила в суді, до цього не була з ним знайомою, з нею, як з головою МСЕК не велося жодних розмов про продовження групи інвалідності  ОСОБА_10 , також з такою пропозицією не зверталися до неї члени МСЕК, вона не може вплинути на інших членів, оскільки рішення приймається шляхом голосування.
		 
		Проблем щодо продовження групи інвалідності  ОСОБА_10 не було, він був присутнім, йому оголосили про прийняте рішення і що необхідно прийти та отримати довідку.
		 
		Підтвердила,що донеї підходив ОСОБА_10 , щоб поговорити щодо ОСОБА_12 , та вона це сприйняла, як до голови травмологічої комісії і сказала до нього звертатися, а також після продовження групи казав, що хоче віддати гроші, але вона не стала з ним розмовляти, бо від нього було чутно запах алкоголю. Також повідомила, що  ОСОБА_7 за своїми обов`язками не мав повноважень звертатися до МСЕК, якщо виникали питання щодо консультацій, право на консультації мають лише голови ЛКК, а  ОСОБА_7  не був головою ЛКК.
		 
		В суді першої інстанції потерпілий ОСОБА_10 двічі допитувався в якості потерпілого, покази якого були відтворені і з його пояснень 21.03.2018 вбачається, що коли виникла необхідність продовження групи інвалідності, він звернувся до  ОСОБА_7 , який був його лікарем і останній надав йому перелік документів та запитав чи у нього є знайомі у МСЕК і що він може допомогти та подав необхідні документи, і також в подальшому повідомив, що 31.05.2016 відбудеться засідання комісії куди потерпілий з`явився, після комісії голова МСЕК сказала, щоб 08.06.2016 забрати висновок, і він поїхав до  ОСОБА_7 ,і обвинувачениййому сказав,що потрібно900доларів СШАдля передачіМСЕК і1тисячу грнза йогопослуги,він сказав,що дастьвідповідь пізніше,і оскількиу ньогоне булотаких грошейто звернувсядо Вінницькоїобласної прокуратуриі тамприйняли йогозаяву,після чого04.06.2016телефонував до ОСОБА_7 і дав йому 10000 грн, а 08.06.2016 ще 13000 грн і  ОСОБА_7 сказав, що рішення готове, щоб його забрати. При цьому  ОСОБА_7 не посилався на голову МСЕК або ж членів комісії, також уточнив, що це він так собі уявив, що  ОСОБА_7 передасть кошти голові МСЕК. На наступний день він забрав висновок МСЕК.
		 
		Також потерпілий підтвердив, що 02.06.2016 приходив до  ОСОБА_11 , щось запитував, хоча не знав хто саме  ОСОБА_11 .
		 
		Допитаний повторно, за клопотанням прокурора, 19.11.2018 потерпілий ОСОБА_10 дещо змінив свої показання і пояснював щодо своїх показань в судді, що не виключав, що гроші мали передаватися  ОСОБА_11 , можливо члену комісії чи для всієї комісії, бо саме вони вирішували це питання. Також підтвердив, що підходив до  ОСОБА_11 , але вона не захотіла з ним розмовляти, а також не говорила, щоб йшов до  ОСОБА_7 , а до ОСОБА_12 ,  ОСОБА_7 йому не називав прізвище  ОСОБА_11 , лише сказав, що у нього в МСЕК є людина.
		 
		Щодо інших доказів, а саме протоколів огляду та вручення грошових коштів, протоколів обшуку в квартирі  ОСОБА_7 та кабінеті  ОСОБА_11 , документів, які були отримані ОСОБА_10 та щодо особи ОСОБА_10 , які давали підстави для продовження групи інвалідності, повноважень  ОСОБА_11 , то сторона захисту не заперечує щодо допустимості даних доказів та не оспорюються учасниками кримінального провадження, а також не оспорюються покази свідків, членів МСЕК, а тому немає необхідності давати їм іншу оцінку.
		 
		В апеляційному суді також досліджувались протоколи негласних слідчих дій, а також встановлено, що негласні слідчі дії проводилися стосовно не тільки  ОСОБА_7 , але і  ОСОБА_11 .
		 
		Стороною обвинувачення надано в якості доказу лише протоколи де зафіксовані розмова ОСОБА_10 з  ОСОБА_7 , з яких вбачається, що жодного разу не називалося прізвище ОСОБА_13 , проте суд першої інстанції без достатніх для цього підстав у вироку зазначив, що грошові кошти він передасть посадовими особам обласного МСЕК, зокрема голові  ОСОБА_11  саме за продовження третьої групи інвалідності і що це підтверджується протоколами проведеними НСРД аудіо-відеоконтролю стосовно  ОСОБА_7 , а також що про це зазначав ОСОБА_10 у своїх поясненнях.
		 
		Також апеляційний суд бере до уваги, що в ході розмови  ОСОБА_7 з ОСОБА_10 , обвинувачений імітував нібито він дзвонив до невідомої особи з МСЕК, але оскільки  ОСОБА_7 був під контролем, то стороною обвинувачення не було надано доказів, що  ОСОБА_7 дійсно дзвонив до  ОСОБА_11  чи іншого члена комісії.
		 
		Апеляційний суд також дослідив зміст заяви ОСОБА_10 про вчинений злочин, де також не зазначено про передачу коштів  ОСОБА_11 .
		 
		Обвинувачений  ОСОБА_7 з цього приводу пояснив, що це він імітував перед ОСОБА_10 свої впливовість і можливість вирішення питання щодо групи інвалідності, з метою отримати кошти від ОСОБА_10 для власних цілей, а не з метою підбурити ОСОБА_10 до дачі неправомірної винагороди особі, що займає відповідальне становище.
		 
		Також апеляційний суд бере до уваги пояснення обвинуваченого  ОСОБА_7 , що він визнає свою вину за ч. 1 ст. 190 КК України, і що саме повідомлення ОСОБА_10 про можливість вирішити питання щодо продовження групи інвалідності через знайомство у МСЕК, було його формою введення ОСОБА_10 в оману, а інакше ОСОБА_10 не надав би йому кошти, а також бере до уваги, що в даному випадку має місце ідеальна сукупність злочинів щодо вчинення за одних і тих же обставин шахрайства та підбурювання до надання неправомірної вигоди.
		 
		Разом з тим не знайшла підтвердження кваліфікація дій  ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України, а саме підбурювання до передачі неправомірної вигоди голові обласної МСЕК № 2  ОСОБА_11 , як особі, що займає відповідальне становище, а в діях  ОСОБА_7 вбачається підбурювання до закінченого замаху на надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища та мають кваліфікуватися за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України, а обвинувачення необхідно викласти в наступній редакції.
		 
		ОСОБА_7 , будучи призначеним на посаду лікаря-хірурга ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України у Вінницькій області» та 31.05.2016, перебуваючи у власному службовому кабінеті № 6, розташованому в м. Вінниці, вул. Верещагіна, 6, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи намір спрямований на заволодіння коштами ОСОБА_10 через підбурення його до надання неправомірної вигоди повідомив останньому про необхідність надати неправомірну вигоду для передачі членам обласної МСЕК номер 2, які є службовими особами у вигляді грошових коштів в сумі 900 доларів США за прийняття вказаною комісією рішення про встановлення ОСОБА_10 3 групи інвалідності строком на 3 роки.
		Надалі ОСОБА_7 , підбуривши ОСОБА_10 до надання вищевказаної неправомірної вигоди, досягнув з ним домовленості про те, що зазначені вище грошові кошти останній передасть ОСОБА_7 , а той у свою чергу - членам Вінницької обласної МСЕК №2, за прийняття вказаною комісією рішення про встановлення ОСОБА_10 . III групи інвалідності.
		Своїми умисними діями ОСОБА_7 переконав ОСОБА_10 в тому, що лише за таких умов той зможе вирішити питання про прийняття рішення про встановлення останньому III групи інвалідності строком на 3 роки, викликавши у нього рішучість та бажання до надання зазначеної неправомірної вигоди, чим підбурив ОСОБА_10 до надання неправомірної вигоди членам Вінницької обласної МСЕК №2.
		Після цього, 04 червня 2016 року у період часу з 12:00 год. по 12:10 год. ОСОБА_7 , перебуваючи у АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою підбурення ОСОБА_10 до надання неправомірної вигоди, повідомив останньому про необхідність надання членам Вінницької обласної МСЕК №2 неправомірної вигоди та отримав від ОСОБА_10 частину попередньо обумовленої суми грошових коштів у розмірі 10 000 гривень.
		У подальшому, 08 червня 2016 року у період часу з 17:00 год. по 17:30 год. ОСОБА_7 , перебуваючи у м. Вінниці по вул. В. Порика, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою підбурення ОСОБА_10 до надання неправомірної вигоди, повідомив останньому про необхідність надання членам Вінницької обласної МСЕК №2 неправомірної вигоди та отримав від ОСОБА_10 іншу частину обумовленої суми грошових коштів в розмірі 13 500 гривень.
		Після цього, ОСОБА_7 діючи умисно, з корисливих мотивів, не маючи наміру передавати зазначені грошові кошти в якості неправомірної вигоди членам Вінницької обласної МСЕК №2, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_10 в сумі 13 500 грн.
		 
		Апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги захисту щодо необхідності звільнення  ОСОБА_7 від відбування покарання за ч. 1 ст. 190 КК України, оскільки з дня вчинення даного злочину сплинули строки передбачені в ст. 49 КК України.
		 
		Зважаючи на перекваліфікацію дій  ОСОБА_7 з ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України на ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України підлягає пом`якшенню і призначене покарання обвинуваченому  ОСОБА_7 .
		 
		При призначенні покарання за даний злочин, апеляційний суд керується ст. 50, 65 КК України, де зазначено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів, виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, де покарання за своїм видом та розміром має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		 
		При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують та обтяжують.
		 
		Визначаючи покарання апеляційний суд враховує, що  ОСОБА_7 вперше притягується до кримінальної відповідальності та визнав фактичні обставини.
		 
		Також суд бере до уваги особу обвинуваченого  позитивні характеристики, участь у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, у зв`язку з чим мав захворювання і отримав 3 групу інвалідності, статус учасника бойових дій, отриманого під час проведення АТО, та перебування на утриманні  ОСОБА_7  двох неповнолітніх дітей.
		 
		Обставини, які обтяжують покарання не встановлено.
		 
		Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає за необхідне призначити  ОСОБА_7 покарання у виді обмеження волі, яке буде достатнім для виправлення обвинуваченого та недопущення вчинення ним злочинів у майбутньому. 
		 
		Разом з тим, зважаючи, що з дня вчинення  ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України, минуло 5 років, а тому сплинули строки передбачені в ст. 49 КК України, апеляційний суд вважає за доцільне визначити покарання в межах санкції зазначеної статті та звільнити  ОСОБА_7 від відбування покарання за зазначеними статтями.
		 
		На підставі викладеного та керуючись ст. 407, 408, 409, 411, 419 КПК України
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересахобвинуваченого ОСОБА_7 задовільнити частково.
		 
		Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 14.06.2019 щодо  ОСОБА_7 змінити в частині кваліфікації дій ОСОБА_7 та покарання.
		 
		Перекваліфікувати дії ОСОБА_7 із ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України на ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України, та призначити покарання ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України у виді 2 років 6 місяців обмеження волі.
		 
		На підставі ст.ст.49, 74 ч. 5 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		 
		Звільнити ОСОБА_7 на підставі ст.ст.49, 74 ч. 5 КК України від відбування покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у виді 2 років обмеження волі у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		 
		В решті вирок залишити без змін.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду на протязі 3 місяців.
		 
		Судді: 
		 
		ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...