Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 497/178/2021 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 22.06.2021. Зареєстровано: 23.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 24.06.2021.
Дата набрання законної сили: 07.06.2023 (частково)
Результат оскарження 07.06.2023 Одеський апеляційний суд: змінено вирок
Номер судового провадження: 1-кп/497/27/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020160270000243

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		22.06.2021 
		Справа №497/178/2021
		Провадження №1-кп/497/27/2021
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22.06.2021 року Болградський районний суд Одеської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		секретар судового засідання  ОСОБА_2 ,
		за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника  адвоката ОСОБА_5 ,
		потерпілої ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Болград кримінальне провадження №12020160270000243 від 17.11.2020 року з обвинувальним актом відносно
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Оріхівка Болградського району Одеської області, зі слів  з неповною середньою освітою (9 класів), українську мову розуміє, офіційно не працевлаштований, не одружений, дітей не має, зареєстрований та проживає з батьком за адресою: АДРЕСА_1 , судимий:
		- 19.11.2010р. вироком Болградського районного суду Одеської області за ст.185 ч.3 КК України до 3-х років позбавлення волі з застосуванням ст.ст.75,104,76 КК України - з випробуванням, строком на 1 рік;
		- 05.03.2012р. вироком Болградського районного суду Одеської області за ст.185ч.3 КК України до 3-х років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України - з випробуванням, строком на 1 рік;
		- 22.08.2014р. вироком Ізмаїльського міськрайсуду Одеської області за ст.185ч.3 КК України, до 3-х років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України - з випробуванням, строком на 1 рік,
		- який обвинувачується за ч.1ст.115 КК України, утримується під вартою з 17.11.2020р.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		   Суд визнає доведеним, що 16 листопада 2020 року приблизно о 23:30 годині (більш точний час не встановлено) ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, у житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , скоїв умисне вбивство гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за наступних обставин.
		Так, у зазначені час та місці обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи у вищевказаному будинку разом з ОСОБА_7 , в якому вона проживала, в результаті сварки, що виникла раптово між ними з мотивів особистих неприязних відносин після спільного вживання алкогольних напоїв, з побутових підстав, реалізуючи свій намір, спрямований на заподіяння смерті ОСОБА_7 та передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків в результаті своїх дій, кухонним ножем, знайденим у кухонній кімнаті на місці події, наніс численні колюче-ріжучі удари (не менш дев`яти) у шію ОСОБА_7 , внаслідок чого заподіяв їй тілесні ушкодження у виді: двох поверхневих колото-різаних ран її шиї, двох поверхневих різаних ран шиї, а також: поверхневої різаної рани 4-го пальця її лівої кисті, що супроводжувалась незначною зовнішньою кровотечею,  які за ступенем тяжкості відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я; крім того, одночасно, ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_7 ще наскрізні колото-різані поранення: на лівій переднє-боковій поверхні шиї у середній третині, на правій переднє-боковій поверхні шиї у верхній її третині з ушкодженням м`яких тканин шиї, лівого грудино-ключично-сосцевидного м`язу, лівої внутрішньої яремної вени, лівої лицьової артерії, щитовидного і листовидного хрящів гортані, бокових (лівої і правої) стінок гортаноглотки, правої навколовушної слинної залози, а також: сліпого колото-різаного поранення на лівій боковій поверхні шиї в середній третині з ушкодженням м`яких тканин шиї (м`язи, фасції), дрібних судин шиї, великого різаного поранення передньої поверхні шиї в середній третині з ушкодженням м`яких тканини шиї (м`язи, фасції), дрібних судин шиї,  що супроводжувалися геморагічним шоком: недокрів`я внутрішніх органів, «шокові» нирки, порушеннями гемодинаміки мікроциркуляторного русла,  які за ступенем тяжкості відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, небезпечних для життя на момент спричинення, від чого, внаслідок геморагічного шоку, настала смерть ОСОБА_8 на місці злочину.
		Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення у виді злочину, що передбачене ст.115ч.1 КК України  за кваліфікуючими ознаками: вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
		 
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою не визнав та стверджував, що вказаний злочин скоїв його рідний брат  ОСОБА_9 , а він, ОСОБА_10 , добровільно узяв його вину на себе, тобто, оговорив себе в ході досудового розслідування, оскільки має судимості, знає, як відбувається процес і не боявся суду, а його брат, на його думку, раніше не був судимий  міг злякатися процесу, тому він, ОСОБА_4 , пожалів його; але через те, що йому, обвинуваченому, у слідчому ізоляторі почали надходити погрози, він не бажає більше приховувати справжнього злочинця і відбувати за нього покарання, оскільки має побоювання за своє життя.
		 
		Так, обвинувачений ОСОБА_4 суду пояснив, що 16.11.2020 року він придбав у сусідки пляшку вина та пішов до своєї тітки (сестри батька) ОСОБА_11 , яка живе неподалік  майже навпроти його домоволодіння. У тітки живе його рідний старший брат ОСОБА_12 , якому 38 років. Вони всі там вживали домашнє вино, та він, обвинувачений, ліг спати, оскільки багато випив і сп`янів, трохи поспав, і біля полуночі пішов до себе додому. Куди пішов його брат в цей час  йому було невідомо, але він бачив як брат з його товаришем  ОСОБА_13 кудись увечері ходив. Наступного дня до нього, обвинуваченого, прийшов дільничний інспектор разом з братом ОСОБА_12 , та відвели його до сільської ради, де його, обвинуваченого, били працівники поліції, та змусили взяти на себе всю провину, що він й зробив від страху. Наголошує, що під час вбивства ОСОБА_7 він знаходився вдома в тітки, що можуть підтвердити сусіди. За підказкою брата він, обвинувачений вказав на місцезнаходження ножа в туалеті, за вказівкою лікаря на місці злочину  вказав, що наніс 6 порізів, а не 4. При цьому в хаті у вбитої він, обвинувачений, ніколи не був, не знав де вона спала, їла. Але брат там бував багато разів, бо ходив до ОСОБА_7 в гості, де, з нею ж, вживав спиртні напої. На його, обвинуваченого, думку, вбити ОСОБА_7 міг його брат ОСОБА_12 разом з тим товаришем  ОСОБА_13 . Під час слідчих дій (допитах та на слідчому експерименті, під час проведення експертиз) він, ОСОБА_4 , розказував, що саме він вбив ОСОБА_7 , оскільки йому було жалко брата, і вин вирішив взяти його вину на себе. 
		Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 в ході судового засідання повідомив, а пізніше підтвердив, що він зі слідчого ізолятора спілкувався мобільним телефоном з тіткою  ОСОБА_11 , яку просив принести передачу (речі, їжу), телефона йому надав охоронець; тітка може підтвердити, що він, обвинувачений, увесь вечір знаходився в її будинку і нікуди не виходив.
		Потерпіла ОСОБА_6  сестра вбитої ОСОБА_7  в ході судового засідання пояснила суду, що вона вранці 16.11.2020 року від дільничного інспектора поліції дізналася, що вбили її старшу сестру ОСОБА_7 у будинку, де та проживала і який придбала вона, ОСОБА_6 , на майбутнє для своєї родини, і щоби будинок не пустував, дозволила там сестрі жити. Будинок розташований за адресою АДРЕСА_2 . Сестра раніше жила в м.Болград, а в селі жила останні 6-7 років, в будинку проживала сама, працювала на полігоні, доглядала за виноградником. З сестрою вони постійно спілкувалися, сестра їй допомогала доглядати за її дітьми. До її сестри ( ОСОБА_7 ) часто ходив брат обвинуваченого на ім`я ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 ), вони разом вживали алкогольні напої, але разом не проживали. Не пам`ятає, щоб ОСОБА_7 гуляла з обвинуваченим. Вважає, виходячи з чуток та обставин, які їй відомі, що її сестру ( ОСОБА_7 ) вбив брат обвинуваченого  ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 ), якого покриває сам обвинувачений. Ані з обвинуваченим, а ні з його братом вона, потерпіла ОСОБА_6 , не спілкувалася та за одним столом ніколи не була, оскільки з ними не товаришувала. У поданій на адресу суду письмовій заяві про продовження судового засідання за її відсутністю, потерпіла ОСОБА_6 серед іншого, вказала, що бажає призначення покарання винному у відповідності до законодавства (а.с.54, т.1).
		Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні показав, що він є рідним братом обвинуваченого. Відмовився давати свідчення стосовно брата, скориставшись правом, передбаченим ст.63 Конституції України, але щодо обставин справи пояснив, що загиблу ОСОБА_7 знає приблизно 5-6 років, оскільки вона проживала на сусідній вулиці  на АДРЕСА_2 , неподалік від нього. Він проживає у тітки  ОСОБА_11 , що є рідною сестрою батька, - після того, як його, свідка, і ОСОБА_16  обвинуваченого мати покинула їх з батьком ще маленькими і переїхала проживати у сусіднє село, де утворила іншу родину з іншим чоловіком. Він, свідок, працює у с.Кубей чабаном, а ОСОБА_7 працювала в м.Болград на виноградниках. Спілкувався він з вбитою 3-4 рази на рік, мав намір одружитися з нею. Зазначив, що в листопаді 2020 року, в той день коли її вбили, приблизно о 23-00 годині бачив її живою. Так, він 16.11.2020 року знаходився вдома, допомагав тітці по господарству. До вечора пив вино з обвинуваченим та дідусем, потім прийшов ОСОБА_13 , з яким він посварився та побився. Десь о 17-00 чи 18-00 годині продовжував пити вдома. До якої години пили  не пам`ятає. Приблизно о 22-00 чи о 23-00 годині, поки тітка та дідусь дивилися телевізор, він, свідок, разом з обвинуваченим пішов до ОСОБА_7 додому, де вони всі втрьох пили вино, яке він, свідок, купив у сусідки та приніс із собою. Станом на час, коли він, свідок, разом з братом (обвинуваченим ОСОБА_4 ) прийшли до ОСОБА_7 , вона вже була у стані сп`яніння, з ким вона пила  він, свідок, не знає. Оскільки не було закуски, він, свідок ОСОБА_12 , повернувся по закуску до тітки, в якої проживає  додому, там узяв хліба, бринзи і шматок сала. Повернувшись приблизно через 30 хвилин до будинку ОСОБА_7 , побачив кров і тіло ОСОБА_7 , після чого він повідомив про вбивство сусідці ОСОБА_17 , своєму батькові  ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_13 , які йому не повірили. Але потім він з ОСОБА_13 поїхали додому до вбитої ОСОБА_7 , де прибрали кружки, витерли двері, стіл, він розбив навмисно склянку, проте не розуміє, навіщо вони це зробили. Потім він, свідок, поїхав до товариша Віті, звідки його вже під ранок забрала поліція до сільської ради. В цей день обвинувачений був вдягнений в синій светр, теплу чорну куртку. На запитання суду про наявність у домівці вбитої ножа, свідок зазначив, що того вечора вони у будинку вбитої закусювали яблоком, яке різали ножем  невеликий столовий ніж з ручкою жовтого кольору. Потім цей ніж він, свідок, бачив на землі у дворі у батька. На запитання захисника обвинуваченого свідок відповів, що не знає хто міг вбити ОСОБА_7 , оскільки коли він повернувся з закускою, ОСОБА_7 вже була мертва та лежала в кімнаті на лівому боці в ліжку, ОСОБА_4 у будинку вже не було, де він був в цей час  йому, свідку, не відомо.
		Свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні пояснив суду, що знає обвинуваченого більше 10-ти років. Добре спілкується зі ОСОБА_21 , а зі ОСОБА_22  зрідка  по роботі, оскільки разом з ними іноді працює на різних роботах за наймом. Вбиту знає, у будинку в неї бував, однак, протягом останнього року  не був жодного разу. Ввечері 16.11.2020 року у період, приблизно з 17-00 до 18-00 години, після того, як його побили брати ОСОБА_12 та обвинувачений ОСОБА_4 , він пішов додому. Вночі, приблизно о 00-45 вже наступної доби, йому зателефонував ОСОБА_12 та повідомив, що вбили ОСОБА_7 , однак він, свідок, не повірив. Після того до нього прийшов ОСОБА_12 і вони разом пішли до будинку ОСОБА_7 зайшли у будинок, де в одній з кімнат горіло світло, стояла тумбочка та два стільці. Буянова була в іншій кімнаті  лежала на ліжку роздягнута. Вони вдвох у тому будинку взяли та допили пляшку горілки та викинули її у дворі  ОСОБА_23 її так кинув, що вона розбилася. Потім він, свідок, пішов додому. Вранці 17.11.2020 року, коли його, свідка, дільничний привіз до сільської ради, він там побачив ОСОБА_4 в кайданках. Також пояснив, що нічого в будинку не витирав. Він, свідок вважає, що обвинувачений не вбивав ОСОБА_7 , це міг зробити, на його думку, ОСОБА_24 , який його, свідка, місяць тому, під час сварки підрізав на кошарі та погрожував вбити так, як і ОСОБА_7 .
		Свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні пояснив суду, що є батьком обвинуваченого ОСОБА_25 та проживає разом з ним, сам його виростив, оскільки його мати покинула у 4-ри-місячному віці і утворила нову родину з іншим чоловіком. Обвинуваченого виростила фактично мачуха  його, свідка, друга дружина, з якою він теж наразі розлучений. Він, свідок, знав ОСОБА_7 , яка проживала в їхньому селі. В день вбивства він, свідок, ходив з товаришем по селу та різав, кому потрібно, дрова (заробляв). Вдень, приблизно о 16-й годині заходив до ОСОБА_7 позичити 500 гривень. Повернувся додому приблизно о 17-й годині та ліг спати. Він, свідок не може точно пригадати, чи був його син ОСОБА_10 вдома ввечері, приблизно о 23-й годині, - коли його, свідка, син ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 ) зайшов та повідомив йому, що ОСОБА_7 вбили. Щодо ножа, який знайшли у дворовому туалеті в його, свідка, домоволодінні, зазначив, що такого ножа в них вдома ніколи не було, він не знає, хто міг вбити ОСОБА_7 , на слідчому експерименті не був присутній. Туалет, де знайшли ніж, знаходиться на вулиці, його не закривають, хто туди міг кинути того ножа  не знає. Він, свідок, вважає, що ОСОБА_4 не міг вбити, а ОСОБА_12  міг. ОСОБА_26 (Станкова) жалів та міг взяти вину на себе. 
		Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні повідомила, що ОСОБА_27 та ОСОБА_14 є її племінниками, яких ще малими покинула мати проживати з батьком, тому вона, свідок, взяла ОСОБА_28 жити до себе, бо він був старший ( ОСОБА_16 було лише чотири місяці і його виховувала мачуха). Обвинувачений є спокійною людиною, але ставав агресивним як вживав спиртні напої, останній час він часто їх вживав  майже кожного дня, але її, свідка, слухався. Обвинувачений ОСОБА_29 кожного вечора приходив до неї, свідка, дивитися телевізора. 16.11.2020 року ОСОБА_16 та ОСОБА_30 пили в неї вдома вино. І вона вважає, що від неї її племінник ОСОБА_16 пішов до себе додому десь після опівночі, в той момент, як закінчився показ серіалу і почався "Телемагазин", де рекламують пилососи та штори, а до цього часу спав на дивані.В цей день сусідка ОСОБА_31 дала ОСОБА_32 два светри. Який светр надягнув ОСОБА_16  вона не бачила, оскільки в нього зверху була чорна куртка. Як опинився в її дворовому туалеті светр у смужку  пояснити не може. Хто міг вбити ОСОБА_7 не знає, впевнена, що не ОСОБА_16 . Щодо спілкування з ОСОБА_16 телефоном у той час, як він перебував у слідчому ізоляторі  підтвердила, що ОСОБА_16 їй телефонував, вона поздоровила його з днем народження, та ОСОБА_16 попросив принести деякі речі і їжу.
		Свідок ОСОБА_33 у судовому засіданні повідомила суду, що знайома з обвинуваченим, є його сусідкою. Вона була присутня на слідчому експерименті, де ОСОБА_29 все показував та розказував самостійно, добровільно, йому ніхто не підказував та не допомагав. Вона це підтверджує, та запевняє, що експерт також не підказував нічого обвинуваченому, який сам усе докладно і послідовно розказував, як він з братом прийшли до загиблої вночі додому, вживали спиртні напої (випивали), потім між його братом ОСОБА_34 та ОСОБА_7 відбувся статевий зв`язок у сусідній кімнаті, потім брат вийшов, а він, обвинувачений ОСОБА_29 , розказав і показав, як він роздягнувся, куди поклав одяг, пішов також у сусідню кімнату до ОСОБА_7 , між ними відбувся статевий зв`язок, потім ОСОБА_7 почала сваритися і він, обвинувачений, вийшов до першої кімнати, взяв на столі ніж і підійшовши до ОСОБА_7 ззаду, яка лежала на дивані, наніс їй кілька ударів тим ножем по горлу, перерізавши його. Він це розказував спокійно і послідовно, показуючи на статисті  на сусідові. Ніхто не надавав поради ОСОБА_4 як і що розказувати  він сам розказав.
		Свідок ОСОБА_35 у судовому засіданні повідомила суду, що знайома з обвинуваченим ОСОБА_22 , характеризує його з позитивного боку, проживає по-сусідству з будинком, де жила ОСОБА_7 . У день вбивства вона, свідок, нічого не чула, оскільки в неї працював телевізор, а її будинок знаходиться на певній відстані від будинку ОСОБА_7 . Зазначила, що була присутня на слідчому експерименті, де ОСОБА_4 про усі обставини вбивства розказував та показував самостійно і послідовно, було усе зрозуміло, йому ніхто не підказував та не допомагав. Про присутність експерта на слідчому експерименті не пам`ятає  там були працівники поліції, а хто з них експерт  не знає.
		Експерт ОСОБА_36 у судовому засіданні повідомив суду, що причина смерті ОСОБА_7 вказана в його експертному висновку, згідно якого вона отримала колото-різані поранення в шію. Було виявлено 10 поранень, що не свідчить про 10 ударів, це свідчить про те, що наносили удари, витягували ніж не до кінця й знову наносили удари, від яких ОСОБА_7 і померла на місці злочину від крововтрати та геморагічного шоку. В її пихві також були знайдені сперматозоїди, що свідчить про те, шо в неї був статевий контакт незадовго до її смерті. Кінчик ножа міг бути деформований внаслідок нанесення ударів. Експерт також зазначив, що брав участь у слідчому експерименті, обвинувачений на місці все добровільно розповідав та був згодний розповідати, його ніхто не примушував, він розповів як наносив удари і порізи на шії ОСОБА_7 , які співпадають з пошкодженнями на трупі. Будь-яких сумнівів в правдивості свідчень обвинуваченого в експерта, на його твердження, не виникало. Жодна особа на обвинуваченого не тиснула в присутності нього. В який одяг був вдягнутий ОСОБА_4  він, експерт, не пам`ятає, проте впевнений, що злочин скоїв саме ОСОБА_4 , який як на слідчому експерименті так і в його кабінеті послідовно розповідав яким чином він скоїв вбивство і його розповідь про тілесні ушкодження співпадає з наявними тілесними ушкодженнями на трупі загиблої. Про причини скоєння злочину обвинувачений не розповів.
		   Свідок ОСОБА_37 суду пояснив, що був пойнятим під час відтворення подій, обстановки, та обставин злочину  його було запрошено дільничним офіцером поліції і він добровільно погодився бути статистом на слідчому експерименті  він був тією особою, на якій обвинувачений показував яким чином вбивав ОСОБА_7 , та він, свідок, підтверджує, що обвинувачений добровільно, без будь-якого тиску, без підказок з будь-чиєго боку сам повільно і послідовно показав та розказав яким чином і за яких обставин скоїв вбивство, показував макетом ножа  гумовим ножем, який йому надав слідчий,  як він наносив удари потерпілій, в якому напрямку і в які ділянки тіла  в шию ззаду. Він, свідок, при цьому не боявся обвинуваченого, чому  не знає, оскільки обвинувачений ніколи раніше не проявляв агресивності, також і під час слідчого експерименту не здавався небезпечним. Він, свідок, підтверджує, що обвинувачений ОСОБА_4 твердо і впевнено повідомив, що саме він скоїв злочин, не посилався при цьому на те, що злочин міг скоїти або скоїв його брат чи будь-яка інша особа.
		   Судом також були досліджені письмові докази, що були надані стороною обвинувачення. Так, прокурор надав суду наступні письмові докази, що є належними і допустимими:
		- витяг з ЄРДР про внесення 17.11.2020р. о 07:04:41 відомостей про вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст.115 КК України, а також про утворення групи слідчих і групи прокурорів (т.1, а.с.64,65,66);
		- рапорт від 17.11.2020р. ст. інспектора  чергового СРПП Болградського відділення поліції Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_38 про отримання 17.11.2020р. о 04:45 годині повідомлення від дільничного офіцера поліції службою 102 про вбивство з ознаками насильницької смерті громадянки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка, як встановлено було на той момент, за життя зловживала спиртними напоями (т.1, а.с.67);
		- розписку потерпілої ОСОБА_6 від 17.11.2020р.  як власника домоволодіння про надання дозволу працівникам поліції на проведення огляду, фото та відео зйомки місця злочину  домоволодіння (т.1, а.с.68);
		- протокол огляду місця події від 17.11.2020р. з таблицею ілюстрацій до протоколу огляду місця події від 17.11.2020р. та відеофіксацією слідчої дії, згідно яких у період часу з 06:30 години до 11:20 години у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 , ст. лейтенантом поліції ОСОБА_39 у присутності двох понятих та начальника СКЗ СВ Ізмаїльського ВП ОСОБА_40 , лікаря судово-медичного експерта ОСОБА_41 , завідуючої сектору судової експертизи (м.Ізмаїл) Одеського НДЄКУ ОСОБА_42 - було здійснено огляд місця злочину, в ході якого був виявлений труп ОСОБА_7 , а також предмети та засоби, що могли стосуватися злочину; на фото вбачається труп жінки, тіло та живіт якої розташовані на ліжку, а ноги на дерев`яній підлозі, з одягу на ній вдягнута футболка сірого кольору, що заляпана кров`ю, спідня білизна приспущена до половини стегна, на обличчі, шиї, грудях, руках  наявні плями, що схожі на кров, на лівій передній та боковій поверхні шиї  шість колото-різаних ран з потьоками крові, у будинку за допомогою фотофіксації зафіксовано наявність плям, що схожі на кров  на подушці та ліжку в цілому, є оглядові знімки місця злочину (т.1а.с.69-88);
		- заяву від 18.11.2020р. про притягнення в якості потерпілої сестри вбитої ОСОБА_7  ОСОБА_6 до участі у кримінальному провадженні (т.1, а.с.89);
		- постанову від 18.11.2020р. про визнання ОСОБА_6 потерпілою (т.1, а.с.90);
		- розписка від 17.11.2020р. ОСОБА_18 про згоду на проведення огляду місця події  його домоволодіння (т.1, а.с.92);
		- протокол огляду місця події від 17.11.2020р. з фототаблицею ілюстрацій до протоколу огляду місця події від 17.11.2020р., згідно якого, у період часу з 13:10 години до 14:05 години у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , заступник начальника СВ Болградського ВП капітан поліції ОСОБА_43 у присутності двох понятих та за участю ОСОБА_18 здійснила огляд місця злочину, в ході якого було виявлено та вилучено предмети зовні схожі на ножі, чоловіча спортивна куртка та пара чоловічих резинових тапочок, до протоколу додаються фототаблиці та цифровий носій  карта пам`яті з відеокамери, на якій зафіксовано цю слідчу дію (т.1, а.с.93-100);
		- клопотання від 18.11.2020р. про визнання правомірним проведеного обшуку у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , (т.1, а.с.101-102);
		- ухвалу слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 18.11.2020р. про задоволення клопотання слідчого та визнання правомірним проведення вищевказаного обшуку (т.1, а.с.103-104);
		- протокол огляду предметів від 17.11.2020р., згідно якого слідчий ОСОБА_44 за участю ОСОБА_20 та ОСОБА_12 провів огляд мобільного телефону марки «Siema», що зі слів ОСОБА_12 належить йому та дійсно підтвердив те, що він двічі дзвонив ОСОБА_20 , в один з таких дзвінків він, ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_20 про виявлений ним труп (т.1, а.с.105);
		- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 17.11.2020р.  відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1, а.с.106-108);
		- протокол роз`яснення права на захист від 17.11.2020р., що був складений слідчим ОСОБА_45 щодо ОСОБА_4 (т.1, а.с.109);
		- протокол роз`яснення особі мови, якою здійснюється досудове розслідування  від 17.11.2020р. (т.1, а.с.110);
		- постанову про доручення призначення адвоката для здійснення захисту за призначенням від 17.11.2020р. (т.1, а.с.114);
		- постанову слідчого про залучення до участі у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування захисника підозрюваного  від 17.11.2020р. (т.1, а.с.119);
		- протокол огляду трупу ОСОБА_7 від 18.11.2020р., що був здійснений слідчим ОСОБА_45 за участю лікаря судово-медичного експерта ОСОБА_41 , та згідно якого на шиї в померлої виявлено шість колото-різаних ран, на кістках згустки крові та вилучено футболку сірого кольору, яка у верхній частині просякнута кров`ю (т.1, а.с.120);
		- висновок експерта №149 стосовно факту смерті ОСОБА_7 , який, як вказано вище, підтверджує наявність геморагічного шоку, травми декількох кровоносних судин на рівні шиї, а також напад з застосуванням гострого предмету з метою вбивства чи нанесення ушкодження (т.1, а.с.121-125);
		- акт судово-медичного дослідження №5913/149 щодо наявності спирту в крові та сечі ОСОБА_7 , згідно якого було встановлено, що ОСОБА_7 на момент смерті перебувала у стані алкогольного сп`яніння  у крові виявлено концентрація 2,91%о вмісту алкоголю, а в сечі  3,37%о (т.1, а.с.126);
		- акт судово-медичного дослідження №47 щодо наявності сперматозоїдів у двох мазках та тампоні з вмістом піхви з трупу ОСОБА_7 , у мазках та тампонах з вмістом ануса та ротової порожнини сперматозоїди не знайдені (т.1, а.с.127);
		- акт судово-медичного дослідження №1215 щодо встановлення групи крові постраждалої ОСОБА_7 , згідно якого кров відноситься до групи А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В за системою АВО (т.1, а.с.128);
		- акт судово-медичного-гістологічного дослідження №2844/149 щодо підтвердження діагнозу та причин смерті, серед яких  «шокова нирка», нерівномірне кровонаповнення органів, пошкодження м`яких тканин шиї з рівними стінками раньових каналів, лівої яремної вени, лівої лицьової артерії, гортаноглотки (т.1, а.с.129);
		- акт судово медичного дослідження №539 щодо виявлення на клапті шкіри шиї 9-ти ушкоджень, які могли бути спричинені ріжучою кромкою (лезом) плаского ріжучого або колюче-ріжучого предмета з поринулими частинами від 0.3 см до 3 см (т.1, а.с.130-134);
		- постанова (т.1, а.с.140), та протокол про отримання зразків для проведення експертизи щодо відібрання змивів та зрізів нігтьових пластин з обох рук, крові, слини та дактилокарти у ОСОБА_4 (т.1, а.с.141-142);
		- повідомлення про підозру від 18.11.2020р. громадянину ОСОБА_4 (т.1, а.с.143-145);
		- клопотання щодо арешту тимчасово вилученого майна, серед яких: предмет зовні схожий на ніж, фрагменти марлі, металеві шпінгалети, труси білого кольору з трупа ОСОБА_7 , фрагменти слини та ін. (т.1, а.с.146-150);
		- ухвала слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 18.11.2020 року про арешт тимчасово вищезазначеного вилученого майна (т.1, а.с.151-152);
		- протокол проведення слідчого експерименту від 18.11.2020р., в ході якого ОСОБА_4 показує як саме відбувалися події, що передували вбивству, а також в момент вбивства та після вбивства ОСОБА_7 , ОСОБА_4 показує як потрапив до будинку ОСОБА_7 , як наносив удари та куди викинув ніж  у вигрібну яму дворового туалету на подвір`ї, де проживає сам разом з батьком, та яким наносив удари ОСОБА_7 - усе це зафіксовано на цифровому носії та у фототаблиці до протоколу (т.1, а.с. 153-167);
		- ухвала слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 19.11.2020р. про задоволення клопотання слідчого ОСОБА_46 щодо обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою (т.1, а.с.172-174);
		- протокол огляду предметів від 22.11.2020р., серед яких: жіночі труси та светр, що зняті з трупу ОСОБА_7 , тканини з плямами темно-бурого кольору, чоловіча куртка, подушка, чоловічі труси, штани, футболка, рубашка, панчохи та ін. (т.1, а.с. 175-193);
		- постанова слідчого від 22.11.2020р. про визнання речовими доказами зазначених предметів (т.1, а.с.194-196);
		- постанова (т.1, а.с.197), та протокол отримання зразків для проведення експертизи від 23.11.2020р. щодо відібрання крові, слини та дактилокарти у ОСОБА_12 (т.1, а.с.198-199);
		- розписка ОСОБА_11 як власника будинку щодо надання дозволу для проведення огляду за адресою АДРЕСА_1 (т.1,а.с.200);
		- протокол огляду місця події від 26.11.2020р. за адресою АДРЕСА_1 , де на подвір`ї, у вигрібній ямі туалету за показаннями ОСОБА_12 знайдений светр ОСОБА_4 , - з фототаблицею та відеофіксацією слідчої дії (т.1, а.с.201-203);
		- ухвала слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 30.11.2020р. про задоволення клопотання слідчого ОСОБА_46 про визнання обшуку правомірним (т.1, а.с.206);
		- заява ОСОБА_18 від 26.01.2020р. про добровільну видачу штанів, що носив його син ОСОБА_12 для проведення експертизи (т.1, а.с.207);
		- ухвала слідчого судді Болградського районного суду Одеської області про задоволення клопотання слідчого ОСОБА_46 про вилучення речових доказів (т.1, а.с.210-211);
		- протокол огляду вилучених предметів від 30.11.2020р., серед яких светр жіночий сірого кольору з плямами темно-бурого кольору, бюстгальтер чорного кольору та блуза коричневого кольору (т.1, а.с.212-218);
		- постанова від 24.11.2020р. про призначення амбулаторної судово-психіатричної експертизи стосовно ОСОБА_4 (т.1, а.с.219-221);
		- висновок судово-психіатричного експерта №581 щодо відсутності психічних захворювань у підозрюваного ОСОБА_4 (т.1, а.с.222-228) та його зізнавальні свідчення лікарю-психіатру щодо скоєння вбивства ОСОБА_7 ;
		- довідка про витрати на проведення судової товарознавчої експертизи (т.1, а.с.230), та висновок експерта від 15.12.2020р. №СЕ-19/116-20/25487-ТР щодо відбитків пальців на місці злочину (т.1, а.с.231-241);
		- висновок експерта №571 щодо наявності на клапті шкіри шиї, вилученого з трупу гр. ОСОБА_7 9-ти ушкоджень та характер ушкоджень (т.1, а.с.243-251);
		- висновок експерта №1297 щодо групи крові підозрюваного ОСОБА_4 та групи крові свідка ОСОБА_12 , згідно якого вони є різними (т.2, а.с.5-6);
		- висновок експерта №1302 щодо наявності крові на кухонному ножі, вилученому під час обшуку домоволодіння, де проживає ОСОБА_4 , та яка може належити ОСОБА_7 , обвинуваченому ОСОБА_4 , та не моженалежати свідку ОСОБА_12  (т.2, а.с.10-13);
		- висновок експерта №1342 щодо наявності крові в змивах на марлі, яка може належати померлій ОСОБА_7 (т.2, а.с.15-18);
		- висновок експерта № 1336 щодо наявності сперматозоїдів у піхві померлої ОСОБА_7 , що можуть належати ОСОБА_12 та ОСОБА_4 (т.2, а.с.44-46);
		- висновок експерта №1349 щодо наявності крові на шпінгалеті від дверей, що був вилучений під час огляду місця події,  яка може належати ОСОБА_4 (т.2, а.с.51-54);
		- висновок експерта № 1352 щодо наявності крові на жіночих трусах потерпілої ОСОБА_7 , що може належати їй за умови відсутності кровотечі у підозрюваного ОСОБА_4 (т.2, а.с.56-59);
		- постанова від 18 січня 2021 року про визначення органу для подальшого досудового розслідування кримінального провадження (т.2, а.с.71);
		- постанова про призначення слідчої групи від 18.01.2021 року (т.2, а.с.72);
		- квитанції про прийняття речових доказів на зберігання №б/н від 26.01.2021 року (т.2, а.с.73-74) та №185 від 04.02.2021 (т.2, а.с.75);
		- та інші процесуальні документи, що не є прямими доказами на підтвердження вини обвинуваченого, що були надані суду прокурором, досліджені в ході судового засідання та мають суттєве значення для визначення інших доказів належними і допустимими, у тому числі  докази щодо характеристики особи обвинуваченого. 
		    Прокурор, вважаючи вину обвинуваченого доведеною достатніми доказами, що узгоджуються між собою, просив суд визнати ОСОБА_4 винним за ч.1ст.115 КК України, та призначити йому покарання у виді 
		13 років позбавлення волі.
		Захисник, вважаючи обвинуваченого невинуватим у скоєнні інкримінованого йому злочину  вбивстві ОСОБА_7 , - просить ухвалити виправдовувальний вирок.
		Вислухавши у судовому засіданні прокурора, обвинуваченого, його захисника, потерпілу, свідків та оцінивши зібрані в ході досудового провадження і досліджені в ході судового розгляду докази в їх сукупності, суд, з врахуванням вимог ст.94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись вимогами чинного законодавства, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для ухвалення остаточного процесуального рішення, та, з урахуванням вимоги закону що жоден доказ не має наперед встановленої сили, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст.115 КК України  повністю доведена належними і допустимими доказами, а кваліфікація його дій  є правильною.
		Таким чином, суд дійшов висновку, що саме ОСОБА_4 своїми умисними діями  умисно протиправно заподіяв смерть іншій людині, та дійсно вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.115 КК України, виходячи з наступного.
		Незважаючи на невизнання самим обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини у заподіянні потерпілій ОСОБА_7 травм  тілесних ушкоджень, від яких настала її смерть, його вина у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст.115 КК України, повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими під час судового розгляду письмовими доказами, що узгоджуються між собою та поясненнями потерпілої, свідків і судово-медичного експерта щодо обставин та події злочину, є допустимими і належними.
		Так, наведені вище докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено особу винного, подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини, зазначені уст.91 КПК України. Всі докази взаємодоповнюють один одного і у сукупності підтверджують вину ОСОБА_4 в інкримінованому йому злочині.
		Посилання обвинуваченого на пояснення його тітки  свідка ОСОБА_11  щодо перебування його, обвинуваченого весь вечір в ніч вбивства ОСОБА_7 у будинку ОСОБА_11 , де він спав п`яний, а після першої години ночі пішов додому  не підтверджуються показами самої свідка ОСОБА_11 , яка не назвала суду точного часу, коли від неї пішов обвинувачений, оскільки надала відповідь, що він пішов коли вона дивилася телепередачі, в той час йшла реклама, крім того, оскільки судом встановлений і підтверджений самими обвинуваченим і свідком факт спілкування свідка ОСОБА_11 з обвинуваченим ОСОБА_4 телефоном після його затримання і поміщення до слідчого ізолятора  перед судовим засіданням  свідчить про можливу домовленість між ними щодо надання суду свідчень, та їх пояснення не підтверджуються будь-якими іншими доказами. Прокурором було надано суду протокол допиту свідка ОСОБА_11 , де вона в ході досудового розслідування надавала інші свідчення слідчому  що обвинувачений ОСОБА_4 покинув її домівку в той вечір біля 19-ї години, а у судовому засіданні ці розбіжності пояснила, що через тривалий час, що пройшов з дня скоєння злочину і до судового засідання вже усе геть забула, має сумніви у своїх показах, не наполягає на своїх показах, наданих суду у судовому засіданні, бо не пам`ятає точно події того вечора.
		Крім того, твердження обвинуваченого ОСОБА_4 щодо того, що не він скоїв злочин, спростовуються тим фактом, що саме завдяки його свідченням було знайдене знаряддя вбивства  ніж  у вигрібній ямі дворового туалету у домоволодінні, де проживає обвинувачений ОСОБА_4 , та без його свідчення це знаряддя не було би знайдене, оскільки, як вбачається з відеофіксації процесуальної дії  цей туалет був зарощий бур`яном, ним останнього часу ніхто не користувався, він дуже глибокий, і без свідчення обвинуваченого цей ніж ніхто би не розгледів і не знайшов.
		Головне свідчення обвинуваченого ОСОБА_4 щодо здійснення на нього тиску і надання ним хибних свідчень під впливом працівників поліції  не знайшло своє підтвердження в ході судового засідання жодним доказом: на його тілі експертом не було знайдено жодного тілесного ушкодження, а його, ОСОБА_4 , допит здійснювався у приміщенні сільської ради, у присутності чисельних свідків і адвоката, які не підтвердили факт здійснення будь-якого тиску на обвинуваченого будь-яким чином (обіцянками, погрозами, тим більш  незаконними методами ведення розслідування, на які посилається сам обвинувачений), оскільки ця версія в нього виникла вже в ході розгляду кримінального провадження по суті, а до того часу він ані в ході досудового розслідування своєму адвокату, ані слідчому судді, ані у підготовчому судовому засіданні не скаржився на те, що на нього здійснювався будь-який тиск з боку працівників поліції з метою надання ним зізнавальних показів. Свідок ОСОБА_20 повідомив, що з с.Оріхівка до м.Болград, до відділку поліції, він, доставлявся разом з обвинуваченим однім й тим самим автомобілем, між ними сидів працівник поліції і вони всю дорогу мовчали, з ними  з ОСОБА_20 і ОСОБА_4 ніхто взагалі не розмовляв, а у приміщенні сільської ради ніхто не чув, щоби на ОСОБА_4 здійснювався будь-який вплив з боку працівників поліції.
		Крім того, свідки ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_47 і ОСОБА_35 , що були присутні під час процесуальної дії  відтворення події та обставин події  на слідчому експерименті  усі пояснили суду, що ОСОБА_4 надавав під час слідчого експерименту свідчення такі, як особа, що була присутня в цьому місці раніше, він добровільно і послідовно розказував про усі події і обставини того вечора  коли і яким чином він вбивав ОСОБА_7 , а саме, пояснюючи такі обставини, які були відомі лише йому  як він роздягався, яким чином скоював статевий акт з загиблою, де взяв ніж, яким чином і з-за чого він наносив ножові поранення ОСОБА_7 , при цьому не хвилювався, і зрозуміло, без будь-чиїх підказок розповів послідовно усі події злочину.
		Твердження захисника у судовому засіданні щодо того, що обвинуваченому ОСОБА_4 саме експерт ОСОБА_36 підказував яким чином наносилися удари і їх кількість спростовуються показами свідків та самим експертом у суді, який був присутній на слідчому експерименті ще до інших процесуальних дій  навіть дослідження трупу, і пояснив суду, що не міг підказувати обвинуваченому, але його, обвинуваченого пояснення в ході слідчого експерименту потім підтвердилися на дослідженні трупу ОСОБА_7  щодо характеру і напрямку та кількості ножових поранень на тілі жертви.
		Таким чином, оскільки відтворення подій та обставин злочину є окремою процесуальною дією, здійснювалася без жодних порушень кримінально-процесуального Закону, фіксувалася належним чином, ніким не ставилося питання щодо визнання цього доказу неналежним, тому суд дійшов висновку, що твердження обвинуваченого ОСОБА_4 щодо того, що він не скоював цей злочин  є способом захисту і тому не може бути взятим до уваги як достовірний доказ, оскільки не підтверджений жодним чином в ході судового засідання, та, навпаки, спростовуються сукупністю усіх доказів, досліджених судом  письмових та показами свідків.
		Твердження ОСОБА_4 щодо погроз, які йому надходили у слідчому ізоляторі, під впливом яких він вирішив змінити свої покази і зізнатися, що злочин скоїв його брат а не він, оскільки боїться за своє життя у місцях позбавлення волі, - не підтверджені жодним чином, оскільки сам ОСОБА_4 утримується в слідчому ізоляторі в одиночній камері через захворювання туберкульозом, проходить лікування  це підтверджується листом начальника слідчого ізолятора на запит суду, а також його твердження про погрози з боку охоронців спростовуються його ж, обвинуваченого свідченнями про те, що саме охоронці надавали йому можливість спілкуватися з тіткою, надавши у тимчасове користування телефон.
		Щодо кваліфікації дій обвинуваченого та скоєння ним навмисного вбивства, з якими не погоджуються обвинувачений і його захисник, суд зазначає наступне.
		Питання правильної кваліфікації злочину завжди стратегічне при звинуваченні, а при загибелі потерпілого  життєво важливе для підсудного. Інколи дуже складно правильно кваліфікувати діяння підсудного і розрізнити: умисне вбивство (ст. 115 КК), умисне вбивство при перевищенні меж самооборони, (ст.115 КК), необхідну самооборону(ст.36 КК), та спричинення тяжких тілесних ушкоджень, від яких настала смерть потерпілого (ст.121 КК).
		   Згідно коментарів до ст.115 КК України, об`єктивна сторона злочину (вбивства) характеризується; 1) діянням  посяганням на життя іншої особи; 2) наслідками у вигляді фізіологічної смерті потерпілого; 3) причинним зв`язком між вказаними діянням та наслідками. 
		   Суспільне небезпечне діяння при вбивстві може проявитися в дії або бездіяльності. Найчастіше умисне вбивство вчиняється шляхом дії, спрямованої на порушення функцій чи анатомічної цілісності життєво важливих органів іншої людини.
		   Необхідними умовами кваліфікації протиправного заподіяння смерті іншій особі у формі бездіяльності за ст.115 є обов`язок винного турбуватися про потерпілого та наявність в нього можливості не допустити настання його смерті (наприклад, батьки з метою позбавити немовля життя тривалий час не годують його, медичний працівник з тією ж метою не виконує свої професійні обов`язки щодо хворого).
		   Суспільно небезпечним наслідком вбивства є настання фізіологічної (незворотної) смерті потерпілого.
		   Згідно з Законом, активні заходи щодо підтримання життя хворого припиняються у випадку, якщо стан людини визначається як незворотна смерть. Людина вважається померлою з моменту, коли встановлена смерть її мозку. 
		   Якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що пройшов з моменту нанесення ушкоджень і до смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має.
		   Причинний зв`язок між вказаними вище діянням і наслідками має бути необхідним  смерть потерпілого є закономірним результатом діяння винної особи, а не третіх осіб або яких-небудь зовнішніх сил.
		   Способи умисного вбивства можуть бути різними і вони не впливають на кваліфікацію діяння за ст.115 КК України. Однак встановлення способу вбивства є обов`язковим, оскільки вчинення вбивства з особливою жорстокістю або способом, небезпечним для життя багатьох осіб, слід кваліфікувати, за ст.115 КК України як вбивство. Злочин вважається закінченим з моменту настання фізіологічної смерті потерпілого.
		Суб`єктом злочину є осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 14-річного віку.
		Суб`єктивна сторона умисного вбивства характеризується виною у формі умислу.
		Для відмежування умисного вбивства від заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, слід ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел слід вирішувати виходячи з сукупності всіх обставин вчиненого злочину, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, попередню поведінку винного і потерпілого, їхні взаємовідносини. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій. При умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, у випадку заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, ставлення до настання смерті проявляється в необережності. Навіть вбивство віз замаху на вбивство відрізняється тим, що замах може бути вчинено лише з прямим умислом, - коли винний передбачав настання смерті потерпілого і бажав цього, але такі наслідки не настали з незалежних від його волі обставин, проте вбивство може бути вчинене й з непрямим умислом на його вчинення.
		У даному випадку, виходячи з сукупності всіх обставин вчиненого злочину, суд дійшов висновку про правильність кваліфікації дій обвинуваченого як вбивство  умисне протиправне позбавлення життя постраждалої, зокрема: враховуючи спосіб скоєння злочину  виходячи з анатомічних відмінностей між обвинуваченим та постраждалою  ОСОБА_4 є молодим сильним чоловіком, добре розвинений фізично, середнього зросту, а постраждала ОСОБА_7  жінка, що перебувала у стані сильного алкогольного сп`яніння, а також враховуючи кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень  чисельність близько дев`яти небезпечним предметом  ножем  що спричинило пошкодження життєво важливих органів та великих кровеносних судин постраждалої, від чого в неї виникли травми, несумісні з життям, та, враховуючи відсутність відомостей щодо провокації злочину з боку постраждалої, тобто, даний злочин був скоєний з метою позбавити людину життя, з власного бажання обвинуваченого.
		Згідно ч.1ст.85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Відповідно до ч.1ст. 8 Конституції Українив Україні діє принцип верховенства права.
		Відповідно дост.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,суди застосовуютьЄвропейську конвенцію з прав людинита основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини наголошує, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумнім сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
		Таким чином, з урахуванням досліджених доказів, характеру дій обвинуваченого ,та наслідків від його дій, суд дійшов висновку, що всі досліджені докази є належними, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягали доказуванню, а також докази є допустимими, оскільки отримані у порядку, встановленомуКПК України, є достовірними, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
		Таким чином, оцінюючі всі зібраніу судовому засіданні по справі докази в умовах повної змагальності в їх сукупності та не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду дійти однозначного висновку про те, що вина ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованого йому злочину, знайшла своє підтвердження, суд вважає правильною кваліфікацію його дій за ч.1ст.115 КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
		Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		Згідно ст.12 КК Україникримінальне правопорушення, передбачене ч.1ст.115 КК Українивідноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
		Відповідно до ч.2ст.50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Так, згідно з роз`ясненнями, які містить п.1Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", суди при призначенні покаранняв кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винниму вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимогст.50 КК Українистосовно загальних засадпризначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у відповідності до вимогст.65 КК України,суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 згідност. 66 КК України, - судом не встановлено.
		Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_4 згідност.67ККУкраїни  суд визнає скоєння злочину у стані алкогольного сп`яніння.
		Крім того, суд враховує висновок судово-психіатричної експертизи стосовно обвинуваченого, згідно яких обвинувачений є осудним, та докази, що характеризують його особу.
		Як вбачається з характеристики без номеру та дати, наданої Оріхівським сільським головою, ОСОБА_4 не працює, спокійний, нетовариський, працьовитий. Зловживає спиртними напоями, але сварок, скандалів не влаштовує, скарг на його поведінку не надходило. 
		Згідно довідок від 18.11.2020 року Болградської ЦРЛ ОСОБА_4 на «Д» обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах не перебуває.
		Згідно висновку судово-психіатрічної експертизи №581 від 15.02.2020р.  на час скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного сп`яніння, він був здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 здатний розуміти сенс пред`явленої йому підозри, покази свідків, усвідомлювати необхідність відповідальності, брати участь в слідчих діях і постати перед судом. Застосування примусових заходів психологічного характеру не потребує.
		У досліджуваній у справі ситуації відсутні докази того що обвинувачений міг на момент скоєння злочину перебувати у будь-якому юридично-значимому стані, у тому числі і в стані фізіологічного афекту, який би міг суттєво вплинути на його свідомість та поведінку, окрім перебування у стані алкогольного сп`яніння, що підкреслив сам обвинувачений неодноразово в ході судового засідання та в останньому слові  з-за чого, на його думку, він не пам`ятає причини скоєння ним злочину.
		   Тобто, на час, що відноситься до вчинення інкримінованого ОСОБА_4 діяння він перебував у стані простого (непатологічного) алкогольною сп`яніння, при цьому його дії не були обумовлені маяченням, обманами сприйняття, афективними розладами та кількісно будь-яким хронічним психічним захворюванням, іншим хворобливим станом психіки не страждав, ознак будь-якого тимчасовою розладу психічної діяльності не виявляв, а виявляв клінічні ознаки «Органічного розладу особистості та поведінки сполученого генезу, які за глибиною та ступенем виразності не позбавляли його можливості повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під час психіатричного дослідження докладно розповів лікарю-психіатру про те, що саме він скоїв злочин, визнає свою вину. 
		   На підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінюючи у сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, суд, при обранні міри покарання обвинуваченому бере до уваги обставини вчинення злочину, характер і ступень суспільної небезпеки скоєного, наслідки від скоєного злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який відповідно до висновку судово-психіатричних експертів №581 від 15.12.2020р. року є осудним,тобтоособою, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії і керувати ними та може предстати перед судом (ст.19 ч.1 КК України), беручи до уваги обставини щодо наявності в обвинуваченого неодноразово судимостей, а також враховуючи, що він на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, в лікаря-психіатра перебуває, за місцем проживання характеризується у цілому позитивно, але часто зловживає алкогольними напоями, враховуючи обставини вчиненого злочину, характер і ступень суспільної небезпеки скоєного, поведінку обвинуваченого у судовому засіданні, де він заперечує свою провину, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, тому він підлягає притягненню до кримінальної відповідальності у виді покарання,що пов`язане з позбавленням волі, - що передбачене санкцією інкримінованої йому статті КК України, за якою його визнав винним суд, - що є необхідним і буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановленихст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
		При цьому, суд не знаходить підстав для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 ст.ст.69,75 КК України, оскільки будь-яких обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину не встановлено, а призначення виправного строку виключається з огляду на обставини і наслідки скоєння злочину, а також характеристики обвинуваченого, який тричі притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння корисливих злочинів, та з огляду на застосування щодо нього дії ст.75 КК України і звільненням його від відбування покарання з випробуванням, на шлях виправлення не став, ще раз притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину щодо жінки  насильницьких дій (удушіння, побиття та спроба зґвалтування судки) у стані алкогольного сп`яніння, але постановою Болградського районного суду Одеської області від 09.07.2012р. був направлений на примусове лікування на підставі висновку психіатричної експертизи про неосудність (т.2, а.с.85). 
		Дане покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.
		Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили слід залишити у виді тримання під вартою, з метою запобігти ризикам, передбачених ст.177 КПК України, а саме  переховуванню обвинуваченого від суду та уникнення покарання.
		Цивільний позов у даному кримінальному провадженні відсутній.
		Судові витрати у даному кримінальному провадженні складаються з вартості експертизи в розмірі 1307,60 грн., що підлягають стягненню з засудженого.
		Згідно ст.ст.100 ч.9, 124 ч.2, 174 ч.4 КПК України суд вирішує долю речових доказів, процесуальних витрат та арештованого майна, а тому арешт, накладений на речові докази ухвалою слідчого судді слід скасувати, а речові докази, що не є матеріальними цінностями, - підлягають знищенню після набрання вироком законної сили.
		Керуючись ст.ст.100,124,174,177,369,370,374 КПК України, ст.115ч.1 КК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 12 (дванадцять) років.
		Строк відбування ОСОБА_4 покарання, призначеного даним вироком,  рахувати з моменту його затримання  з 17.11.2020 року.
		На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 17.11.2020 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили  залишити  у виді тримання під вартою.
		Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в дохід держави процесуальні витрати в розмірі 1307 (одна тисяча триста сім) гривень 60 копійок.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 18.11.2020 року  на речові докази,  скасувати після набрання даним вироком законної сили.
		Речові докази: металевий шпінгалет з плямами темнобурого кольору, один фрагмент марлі зі змивом з внутрішньої сторони ручки плями темнобурого кольору, один фрагмент марлі зі змивом з бильця ліжка плями темнобурого кольору, фрагмент марлі зі змивом з бильця ліжка, фрагмент марлі зі змивом з підлоги біля ліжка, сірниковий короб з 7 (сьома) недопалками та окремо 2 (два) недопалки, одну липку стрічку зі слідами рук, труси білого кольору з трупа ОСОБА_48 , бюстгальтер темного кольору, майка коричневого кольору, светр білосірого кольору, ковдру жовтого кольору з плямами темнобурого кольору, полушубок з хутра темнокоричневого кольору з плямами темнобурого кольору, подушку червоного кольору з плямами темнобурого кольору, підковдра і простирадло з плямами темнобурого кольору, три фрагменти скла, спортивну кофту з капюшоном синього кольору, светр чорного кольору, светр чорного кольору (з поперечними стрічками білого, синього, червоного кольорів), сорочку сірого кольору, футболку сірого кольору, джинсові штани синього кольору, труси білого кольору, пару панчіх чорного кольору, предмет, зовні схожий на ніж з рукояткою, з наявною речовиною зовні схожою на кров, предмет, зовні схожий на розкладний ніж з рукояткою, капці гумові, спортивну кофту, змиви з правої і лівої руки, зрізи нігтьових пластин з правої і лівої руки, зразок слини, дактилокарту, чоловічий светр чорного кольору з горизонтальними лініями спереду, чоловічі зимні спортивні штани чорного кольору,  що були передані на зберігання до Болградського РВП ГУНП в Одеській області (згідно квитанції б/н від 26.01.2021р., №185 від 04.02.2021р.)  знищити після набрання даним вироком зак онної сили.
		Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення та набирає законної сили по закінченню цього строку в разі, якщо він не оскаржений.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Головуючий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...