Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 560/1298/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Надіслано судом: 23.06.2021. Зареєстровано: 24.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.06.2021.
Дата набрання законної сили: 23.06.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 560/1298/21
		УХВАЛА
		 
		23 червня 2021 рокум. Хмельницький
		Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглядаючи адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач звернувся до суду з позовом від 04.02.2021, в якому просить: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 державної пенсії по інвалідності за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі основної пенсії - 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії по інвалідності за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі основної пенсії - 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадин, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
		Згідно з ухвалою від 10.02.2021, суд відкрив спрощене провадження без повідомлення учасників справи.
		Відповідно до ухвали від 16.03.2021, суд зупинив провадження у справі №560/1298/21 до набрання законної сили судовим рішенням Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №240/12017/19 (провадження №К/9901/15971/20).
		Згідно з ухвалою від 07.06.2021, суд поновив провадження у справі №560/1298/21. Позовну заяву ОСОБА_1 , залишив без руху. Запропонував ОСОБА_1 надати до суду письмове обгрунтування причин пропуску строку звернення до суду, і зокрема, реалізувати своє право визначене ч. 3 ст. 123 КАС України.
		18.06.2021 до суду електронним зв`язком поступила заява про поновлення строків, в якій представник позивача вказує, що саме листом № 2200-0304-8/5979 від 02.02.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області незаконно відмовило в перерахунку пенсії. Право пенсіонера на отримання належної йому пенсії певними строками є неприпустимим (аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.10.2020 у справі № 120/2276/19-а). Аналогічний правовий висновок в тотожному спорі щодо строку звернення до суду було висвітлено і в постанові Верховного Суду від 28.01.2021 року по справі № 520/5018/20. Зазначає, що Позивач не має юридичної освіти, не знає особливостей пенсійного законодавства, у зв`язку з чим не міг знати про специфіку судового захисту від порушеного права з боку органу державної влади. Зважаючи вік, сімейні обставини та стан здоров`я було пропущено строк звернення до суду, а тому останній не міг належним чином реалізувати своє право на звернення до суду. Тому, просить поновити строк на звернення до суду ОСОБА_1 з позовною заявою, як такий, що пропущений з поважних причин.
		Розглянувши заяву представника позивача, суд приходить до висновку, враховуючи наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		Так, згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Таким чином, законодавством регламентовано чіткі строки звернення до суду з адміністративним позовом, перебіг яких починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.
		Початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа дізналася, або повинна була дізнатись про порушення. Зазвичай ці два моменти збігаються, але це не обов`язково. Тому, при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. 
		Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного суду від 05 липня 2018 року по справі №810/384/17.
		Отже, законодавством передбачено, що у разі, якщо особа мала реальну можливість дізнатись про порушення свого права, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.
		Таким чином, позивач звернувшись 04.02.2021 до суду з позовними вимогами за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, пропустив строк звернення до суду.
		Питання, пов`язані з оцінкою поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, неодноразово вирішувалось й Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 27.05.2020 у справі № 9901/546/19 висловлено правову позицію про те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
		Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
		Тобто, строк звернення до адміністративного суду може бути поновлений лише за наявності поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами.
		Суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 24.02.2021 у справі №540/2097/18 виклав правову позицію, що юридична необізнаність не може визнаватися тією непереборною обставиною, явищем чи фактором, що завадили позивачу з дотриманням установлених законом строків звернутися до суду з позовом.
		Також, безпідставним є твердження про вік позивача, як підставу пропуску встановленого строку звернення до суду.
		Щодо обгрунтувань пропупуску строку звернення до суду у зв`язку з сімейними обставинами та станом здоров`я, суд враховує, що позивачем не надано до суду жодного доказу наявності таких обставин, зокрема щодо їх існування та термінів.
		Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 (справа №240/12017/19) виклав правову позицію, згідно якої отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду. Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
		Крім цього, Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 (справа №240/12017/19, до якої зупинялося провадження у цій справі) висловив правову позицію, згідно якої право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначила, що загальне правило щодо необхідності вчинення особою активних дій з метою призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший чи з`ясування видів та розміру складових, які враховані при розрахунку пенсії шляхом подання відповідних заяв визначено Законом N 1058-IV (зокрема, статті 44, 45) та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 N 22-1 (далі - Порядок N 22-1). Суд наголосив на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву. Суд зазначив, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
		Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
		Отже, вказані позивачем в заяві підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду є неповажними.
		Також, суд не знаходить інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, так як позивач інших причин не повідомляв.
		Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
		Таким чином суд приходить до висновку про необхідність встановлення позивачу строку для усунення виявлених недоліків, а саме надання до суду письмової заяви, в якій вказати інші підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску.
		Керуючись частиною 13 статті 171, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказані представником ОСОБА_1 у заяві від 18.06.2021.
		Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому цієї ухвали.
		Недоліки усуваються шляхом виконання вимог, зазначених в останньому абзаці описової частини ухвали.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
		Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
		 
		Головуючий суддя А.І. Петричкович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...