Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/6920/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 22.06.2021. Зареєстровано: 24.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 24.06.2021.
Дата набрання законної сили: 17.06.2021
Номер судового провадження: К/9901/36394/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 червня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 420/6920/19
		адміністративне провадження № К/9901/36394/20
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючої судді  - Блажівської Н.Є.,
		суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.
		за участі:
		секретаря судових засідань: Жураковської Б.М.,
		представника Позивача: Авраменка С.Г.,
		розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області 
		на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2020 року (суддя Корой С.М.)
		та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року (головуючий суддя: Єщенко О.В., судді: Димерлій О.О., Танасогло Т.М.)
		у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ЧОРНОМОРСЬКА ІНДУСТРІЯ»
		до Головного управління ДПС в Одеській області 
		про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
		1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		1.1.Короткий зміст позовних вимог
		Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ЧОРНОМОРСЬКА ІНДУСТРІЯ» (надалі також - Позивач, ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЧОРНОМОРСЬКА ІНДУСТРІЯ») звернулось до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень до позову, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області (надалі також - Відповідач, скаржник) №0000761202 від 15 серпня 2019 року.
		В обґрунтування позовних вимог Позивачем зазначено, що у зв`язку із зняттям контролюючим органом попередньо заявленої платником до відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі 7063013 грн в декларації з податку на додану вартість за квітень 2019 року, Позивачем 5 червня 2019 року подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість за квітень 2019 року. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку, як збільшення так і зменшення, враховано у рядку 16.2 декларації за звітний період, в якому подано такий уточнюючий розрахунок, тобто у декларації з податку на додану вартість за травень 2019 року. При цьому, Позивачем у повній мірі дотримано положення пункту 46.1 статті 46, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, статті 200-1 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України), отже суми податку на додану вартість, визначені до відшкодування на рахунок платника, заявлено правомірно та обґрунтовано.  
		1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0000761202 від 15 серпня 2019 року.
		Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходили з того, що уточнюючий розрахунок є невід`ємною частиною податкової декларації, а різниця між грошовим зобов`язанням, зазначеним у поданому раніше звітному документі, та грошовим зобов`язанням, розрахованим з урахуванням виявлених платником помилок згідно з первинними показниками (коригування), зазначених у поданому та прийнятому фіскальним органом уточнюючому розрахунку, є обов`язковими для відображення та відповідного коригування у інтегрованій картці платника.
		З огляду на те, що показники декларацій та уточнюючих розрахунків до декларацій мають бути внесені до інтегрованої картки платника, а уточнюючий розрахунок до декларації попереднього періоду поданий до надсилання звітності за наступний звітний період, чим спростовується факт повторного заявлення до відшкодування сум податку на додану вартість, і правомірність формування податкового кредиту не заперечується Відповідачем, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необґрунтованість зменшення Позивачу бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за травень 2019 року згідно з оскарженим у цій справі рішенням.
		Суд апеляційної інстанції також зауважив на тому, що недостовірність заявлених до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість за травень 2019 року Відповідачем не встановлено. 
		1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
		Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
		Позивач      у відзиві на касаційну скаргу просив залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення   судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
		2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
		Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 16 травня 2019 року ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЧОРНОМОРСЬКА ІНДУСТРІЯ» направлено засобами електронного зв`язку податкову декларацію з податку на додану вартість №102172509 за квітень 2019 року, у якій задекларовано:
		- у рядку 19 «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) (позитивне значення) 18470098 грн;
		- у рядку 20 «Сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1) 18470098 грн, яка:
		відповідно до рядку 20.2 підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2) (рядок 3 Д3) 7065013 грн:
		відповідно до рядку 20.2.1 на рахунок платника у банку 7065013 грн;
		- у рядку 20.3 зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) 11405085 грн;
		- у рядку 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) 11405085 грн.
		До декларації додано:
		- Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1);
		- Довідку про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2), в якій визначено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21), та виникло за період лютий, березень, квітень 2019 року, всього у сумі 11405085 грн;
		- Розрахунок бюджетного відшкодування (Д3) на суму від`ємного значення, у тому числі сплачено постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, отримано послуг від нерезидента на митній території України, 7065013 грн;
		- Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4), в якій відповідно до статті 200 Розділу V Кодексу бюджетне відшкодування, визначене у податковій декларації за звітний (податковий) період (рядок 20.2) з податку на додану вартість квітень 2019 року у сумі (рядок 20.2.1) 7065013 грн, підприємство просило перерахувати на рахунок № НОМЕР_1 МФО 351005 в АТ «УкрСиббанк»;
		- Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5);
		- Довідку (Д6) подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів.
		Згідно з квитанцією №1 податкова звітність доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 16 травня 2019 року о 16:08:21 год.
		Згідно з квитанцією №2 податкова звітність доставлена до районного рівня ГУ ДФС в Одеській області 16 травня 2019 року о 16:08:21 год.
		Згідно з даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість 16 травня 2019 року о 16:23 год. проведено реєстрацію суми податку, заявленої платником до відшкодування, у розмірі 7065013 грн.
		20 травня 2019 року о 17:36 год. проведено реєстрацію зняття суми податку на додану вартість, заявлену до відшкодування.
		З огляду на зняття заявлених сум до бюджетного відшкодування та неможливість їх повторного відображення у звітності відповідного податкового періоду, 5 червня 2019 року ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЧОРНОМОРСЬКА ІНДУСТРІЯ» подало уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якому визначено уточнені дані звітності за квітень 2019 року:
		- у рядку 19 «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17-рядок 9 декларації) (позитивне значення) 18470098 грн;
		- у рядку 20 «Сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1) 18470098 грн.
		- у рядку 20.3 зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) 18470098 грн;
		- у рядку 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) 18470098 грн.
		До уточнюючого розрахунку додано:
		- Довідку про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2), в якій визначено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21), та яка виникла за період лютий, березень, квітень 2019 року, всього у розмірі 18470098 грн;
		- Розрахунок бюджетного відшкодування (Д3) на суму від`ємного значення, у тому числі сплачено постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, отримано послуг від нерезидента на митній території України, в якому визначено суму від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200 Розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20 - рядок 20.1 декларації звітного (податкового) періоду), 18470098 грн;
		- Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4), із нульовими показниками.
		Згідно з квитанцією №2 уточнена податкова звітність доставлена до районного рівня ГУ ДФС в Одеській області 5 червня 2019 року о 17:08:15 год.
		19 червня 2019 року ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЧОРНОМОРСЬКА ІНДУСТРІЯ» направлено засобами електронного зв`язку податкову декларацію з податку на додану вартість №9130771617 за травень 2019 року, у якій задекларовано:
		- у рядку 19 «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17-рядок 9 декларації) (позитивне значення) 8021310 грн;
		- у рядку 20 «Сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1) 8021310 грн, яка:
		відповідно до рядку 20.2 підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2) (рядок 3 Д3) 7065013 грн:
		відповідно до рядку 20.2.1 на рахунок платника у банку 7065013 грн;
		- у рядку 20.3 зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) 1136297 грн;
		- у рядку 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) 1136297 грн.
		До декларації додано:
		- Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1);
		- Довідку про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2), в якій визначено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21), яка виникла за період лютий, березень, квітень 2019 року, всього у розмірі 1136297 грн;
		- Розрахунок бюджетного відшкодування (Д3) на суму від`ємного значення, у тому числі сплачено постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, отримано послуг від нерезидента на митній території України, 7065013 грн;
		- Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4), в якій відповідно до статті 200 Розділу V Кодексу бюджетне відшкодування, визначене у податковій декларації за звітний (податковий) період (рядок 20.2) з податку на додану вартість травень 2019 року у сумі (рядок 20.2.1) 7065013 грн, підприємство просило перерахувати на рахунок № НОМЕР_1 МФО 351005 в АТ «УкрСиббанк»;
		- Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5);
		- Довідку (Д6) подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів.
		Згідно з квитанцією №2 податкова звітність доставлена до районного рівня ГУ ДФС в Одеській області 19 червня 2019 року о 16:48:17 год.
		25 червня 2019 року Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі статті 16, пункту 73.3 статті 73 ПК України направлено Позивачу запит про надання інформації (пояснення) та її документальне підтвердження (завірені належним чином копії документів), що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) із підприємствами (контрагентами) за рахунок яких відповідно складено розрахунок суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2019 року (декларація з податку на додану вартість від 19 червня 2019 року №9130771617).
		У відповідь на вказаний запит Позивач у листі від 22 липня 2019 року №306-19 надав Відповідачу інформацію про те, що заявлена до відшкодування за травень 2019 року сума податку на додану вартість фактично сплачена підприємством під час ввезення товарів на митну територію України у квітні 2019 року (митні декларації UA№125110/2019/407251 та UA№125110/2019/407250 від 20 квітня 2019 року).
		На підтвердження повідомлених обставин Позивачем до вказаного листа додано контракти, ВМД, CMR, прибуткові накладні, сертифікати, виписки по рахунку, оборотно-сальдові відомості тощо.
		11 липня 2019 року ГУ ДФС в Одеській області проведено камеральну перевірку ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЧОРНОМОРСЬКА ІНДУСТРІЯ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку по декларації з податку на додану вартість за травень 2019 року, за результатом якої складено акт №413/15-32-12-02/32790454.
		Зазначеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЧОРНОМОРСЬКА ІНДУСТРІЯ» вимог ПК України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2019 року, а саме: пункту 200.4 статті 200 ПК України, пункту 5 Розділу VI наказу Міністерства Фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 28 січня 2016 року №21, в результаті чого підприємством завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника у розмірі 7065013 грн.
		Вказані висновки контролюючий орган обґрунтовує тим, що підприємством вдруге заявлено суму податку на додану вартість (7065013 грн - суми податку на додану вартість сплачені на митниці в квітні 2019 року), яку зменшено уточнюючим розрахунком у червні 2019 року та, відповідно, може бути включено до складу податкового кредиту декларації за червень 2019 року.
		На підставі виявлених порушень Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15 серпня 2019 року №0000761202 форми «В1», яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2019 року на суму 7065013 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1766253 грн.
		Позивач скористався правом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, подавши скаргу до контролюючого органу вищого рівня, проте скарга була залишена без задоволення, а рішення Відповідача - без змін.
		2. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		2.1. Доводи Відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)
		У касаційній скарзі Відповідач наполягає на тому, що за результатом проведеної камеральної перевірки було встановлено, що Позивачем вдруге заявлено до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість (7065013 грн як суму податку на додану вартість сплачену на митниці у квітні 2019 року), яку було зменшено уточнюючим розрахунком, поданим у червні 2019 року, тому така сума може бути включена до складу податкового кредиту по декларації за червень 2019 року.
		Стверджує, що Позивачем порушено положення пункту 200.4 статті 200 ПК України, що зумовило завищення суми бюджетного відшкодування за травень 2019 року, тому спірне податкове повідомлення-рішення винесене обґрунтовано.
		2.2. Доводи Позивача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)
		У відзиві на касаційну скаргу Позивач зазначає про безпідставність доводів скаржника щодо повторного відшкодування податку на додану вартість. Стверджує, що після подання податкової декларації за квітень 2019 року з відображеною сумою податку на додану вартість, заявленою до бюджетного відшкодування, станом на 20 травня 2019 року таку не було відображено у Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, що, з урахуванням формування Реєстру по закінченню строку подачі декларації, спростовує доводи Відповідача щодо повторного відображення суми бюджетного відшкодування.
		Пояснює, що відповідно до пункту 5 розділу VI наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21, значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховано у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок, тобто у декларації з податку на додану вартість за червень 2019 року, а декларацію за травень 2019 року складено з урахуванням відображених даних в декларації за квітень 2019 року та перенесено суму від`ємного значення в розмірі 8201310 грн. Оскільки обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України сума на момент подання податкової звітності склала 20952749 грн, що свідчить про відсутність завищення бюджетного відшкодування та правомірного заявлення в декларації з податку на додану вартість за травень 2019 року до відшкодування 7065013 грн та 1136297 грн зарахування до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. 
		4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
		Перевіряючи правильність наданої судами попередніх інстанцій правової оцінки оскарженому Позивачем індивідуальному акту в контексті дотримання Відповідачем частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) при його прийнятті, Суд звертає увагу на таке. 
		Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
		Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
		а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу
		б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
		в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
		За правилами пунктів 200.7, 200.8, 200.9, 200.10 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
		До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.
		Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
		У строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
		Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
		Відповідно до пункту 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
		у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
		у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
		Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 4, 5 Розділу ІV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 (надалі також - Порядок №21), у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.
		Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу.
		У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.
		Не може бути зменшена сума податкових зобов`язань, яка не була сплачена до бюджету в минулих звітних (податкових) періодах, у зв`язку з повним або частковим списанням податкового боргу.
		Зміна напряму узгодженого бюджетного відшкодування за рішенням платника податку здійснюється шляхом подання до контролюючого органу уточнюючого розрахунку до декларації за звітний (податковий) період, в якому було задеклароване таке бюджетне відшкодування.
		Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 4, 5 Розділу VІ Порядку №21 уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.
		У графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється.
		У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення.
		У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).
		У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.
		В контексті встановлених обставин у цій справі суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що за наслідком проведеної камеральної перевірки Відповідачем не встановлено невідповідності заявленої Позивачем суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації. Отже, висновки податкового органу про подвійне заявлення до бюджетного відшкодування суми по податковій декларації за квітень 2019 року у розмірі 7065013 грн без урахування того, що Позивачем до подання податкової декларації за травень 2019 року було подано уточнюючий розрахунок по декларації за квітень 2019 року у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, згідно з яким знято попередньо заявлену у квітні 2019 року до бюджетного відшкодування суму у розмірі 7065013 грн з одночасним збільшенням суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 декларації), є необґрунтованими. 
		Водночас, значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховано платником податку у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано уточнюючий розрахунок, тобто у декларації з податку на додану вартість за червень 2019 року (пункт 5 розділу VI наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21).
		Суди попередніх інстанцій правильно врахували те, що відповідно до пункту 3 підрозділу 6 розділу III Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7 квітня 2016 року №422 (чинного на час спірних правовідносин, який в подальшому втратив чинність на підставі наказу Міністерства фінансів №5 від 12 січня 2021 року) після рознесення до ІКП інформації про суму відшкодування ПДВ на рахунок платника або зменшення такої суми за уточненим розрахунком, поданим до раніше поданої звітності, в інтегрованій картці платника платника зменшується залишок бюджетного відшкодування за відповідний звітний (податковий) період, а у разі його недостатності відбувається зменшення позитивного сальдо розрахунків платника з бюджетом, у разі відсутності позитивного сальдо виникає податковий борг.
		Отже, з метою обліку сум бюджетного відшкодування в інтегрованій картці платника відображаються облікові операції щодо сум, які заявлені платниками до відшкодування згідно із податковою звітністю. Відтак, показники поданого платником та прийнятого у визначеному законом порядку податкового документа, зокрема, уточнюючого розрахунку до податкової декларації, є обов`язковими для відображення та відповідного коригування у інтегрованій картці платника.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, у зв`язку з виявленням помилок у податковій декларації з податку на додану вартість від 16 травня 2019 року №1021725509 Позивачем 5 червня 2019 року було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якому ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЧОРНОМОРСЬКА ІНДУСТРІЯ» відмовилось від заявленої суми бюджетного відшкодування за квітень 2019 року у повному обсязі (7065013 грн) та збільшило суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 декларації) на 7065013 грн, тому такий показник (уточнений) мав бути внесений до інтегрованої картки платника. 
		Таким чином, суди обох інстанцій правильно виходили з того, що Відповідачем не доведено факт повторного (вдруге) заявлення Позивачем до бюджетного відшкодування суми 7065013 грн (як сум податку на додану вартість, сплачених під час ввезення товарів на митну територію України у квітні 2019 року: митні декларації UA№125110/2019/407251 та UA№125110/2019/407250 від 20 квітня 2019 року).
		Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що податковим органом непідтверджено висновки щодо завищення заявленої Позивачем до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість по декларації за травень 2019 року.
		Враховуючи зміст встановлених фактичних обставин, описаних вище, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваного Позивачем індивідуального акта.
		Загалом обґрунтування касаційної скарги зводяться до вимог здійснити переоцінку встановлених судами обставин справи, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
		Таким чином, доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, а суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі обставин, з огляду на що підстави для скасування рішень судів попередніх інстанцій відсутні.
		4.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Частиною четвертою   статті 328 КАС України   визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до частин першої, другої та третьої   статті 242 КАС України   судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Отже, переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що при ухваленні оскаржених судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень.
		Відповідно до пункту 1 частини першої   статті 349 КАС України  суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша   статті 350 КАС України).
		З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
		Керуючись статтями   3,   343,   349,   350,   355,   359 КАС України, Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуюча суддя                                                               Н.Є. Блажівська   
		Судді                                                                                                                               О.В. Білоус 
		                                                                                 І.Л. Желтобрюх

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...