Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 926/2987-б/20 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 23.06.2021. Зареєстровано: 24.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.06.2021.
Дата набрання законної сили: 17.06.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 червня 2021 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  926/2987-б/20 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		головуючого - Пєскова В. Г.,
		суддів: Васьковський О. В., Погребняка В. Я.,
		за участю помічника судді Патієвича А. Б. (за дорученням судді), 
		 
		учасники справи:
		боржник - фізична особа ОСОБА_1 ,
		керуючий реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_2 - арбітражний керуючий Чорненький Сергій Вікторович,
		представник скаржника - Калмикова С.С., 
		представники інших учасників справи в судове засідання не з`явилися, 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Чернівецького обласного управління АТ "Ощадбанк" за вх. №     4297/2021
		на постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2021
		у складі колегії суддів: Матущака О.І. (головуючий), Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.
		та на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 05.01.2021
		у складі судді Бутирський А.А.
		у справі за заявою фізичної особи ОСОБА_1 
		про неплатоспроможність,
		 
		 
		ВСТАНОВИВ
		Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
		1.          07.12.2020 до Господарського суду Чернівецької області надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. 
		2.          25.01.2013 зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини ОСОБА_1 змінено на ОСОБА_1 .
		3.          Заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність обґрунтована неспроможністю заявника (іпотекодавець) погасити заборгованість перед Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - АТ "Ощадбанк") у розмірі 516 692,80 грн, що виникла у зв`язку з невиконанням ОСОБА_7 (позичальник) своїх кредитних зобов`язань перед банком.
		4.          На підтвердження своїх посилань, заявником надано суду копію рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 03.12.2013 у справі №  723/1964/13-ц, яким стягнуто з ОСОБА_7 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" 49 660 Євро, 57 євроцентів, що еквівалентно станом на 03.07.2013 516 692,80 грн. Також даним рішенням у рахунок погашення заборгованості у сумі 49 660 Євро, 57 євроцентів, що еквівалентно станом на 03.07.2013 516 692,80 грн звернуто стягнення на нерухоме майно, а саме: АДРЕСА_1 і належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом продажу вказаної квартири на прилюдних торгах, визначивши початкову ціну на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій.     
		5.          Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 з 02.01.2020 ОСОБА_2 переведено на посаду лікаря з гігієни харчування відділення організації епідеміологічного нагляду та профілактики інфекційних захворювань Чернівецької міської філії Державної установи "Чернівецький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України".
		6.          Згідно з довідками про доходи від 03.03.2020, сукупний дохід боржника за 2017 рік становить 66 292,71 грн, за 2018 рік - 81 567,76 грн, за 2019 рік - 82 896,12 грн.
		7.           ОСОБА_2 не є фізичною особою - підприємцем, про що свідчить інформація з безкоштовного запиту з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 04.08.2020.
		8.          Відповідно до довідки АТ "Комерційний банк "Приватбанк" станом на 30.06.2020 залишок грошових коштів на поточному рахунку складає 68,45 грн, а на картці для виплат (цільові надходження) знаходиться 1 101,76 грн.
		9.          Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна квартира АДРЕСА_3 і належить боржнику, перебуває під арештом згідно з постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (серія та номер: АА № 645388 від 06.08.2010), виданої ВДВС Сторожинецького РУЮ. 
		10.          Відповідно до декларації про майновий стан боржника за 2017-2020 роки членами сім`ї боржника є: чоловік - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , син - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька - ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на праві власності боржника перебуває квартира АДРЕСА_3 . 
		11.          Згідно з довідкою МВС серії ААА № 0927742, громадянка України ОСОБА_2 станом на 07.08.2020 до кримінальної відповідальності не притягувалася, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.     
		12.          Щодо пропозицій по реструктуризації боргів, заявник зазначає, що на погашення боргів може сплачувати впродовж 10 років суму в розмірі 262 680 грн (по 2 189 грн щомісяця).
		 
		Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
		13.          05.01.2021 ухвалою Господарського суду Чернівецької області відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 та ухвалено здійснити всі дії, пов`язані з відкриттям провадження.
		14.          За наслідками розгляду у підготовчому засіданні заяви ОСОБА_2 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність суд першої інстанцій встановив відсутність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, визначених положеннями частини четвертої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства.
		 
		Короткий зміст апеляційної скарги 
		15.          22.01.2021 АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Чернівецького обласного управління АТ "Ощадбанк" (далі - АТ "Ощадбанк") звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просило, зокрема, скасувати ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 05.01.2021 та відмовити ОСОБА_2 у відкритті провадження у справі про банкрутство. 
		16.          Скаржник стверджує, що ОСОБА_2 не є боржником у кредитному зобов`язанні перед АТ "Ощадбанк", оскільки кредитний договір був укладений з ОСОБА_7 , для забезпечення виконання якого банком був укладений іпотечний договір з майновим поручителем - ОСОБА_2 , предметом якого є квартира, за адресою АДРЕСА_4 . 
		17. Скаржник вважає, що ототожнення боржника та майнового поручителя є неправомірним та ОСОБА_2 не є боржником у відповідному основному зобов`язанні та вона відповідає перед АТ "Ощадбанк" лише власним нерухомим майном, а банк має право задовольнити свої вимоги лише за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки. 
		18. Вважає, що ОСОБА_2 надано недостовірну інформацію щодо кредитора, загальної суми грошових вимог, підстав виникнення зобов`язань та строку їх виконання, оскільки вона є майновим поручителем і у неї не виникає прямого грошового зобов`язання в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства. Щодо суми заборгованості АТ "Ощадбанк" вказує, що стягувачеві має бути перерахована вказана в резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні. Також, скаржник вважає, що виконання частини другої статті 128 Кодексу України з процедур банкрутства щодо переукладання цивільно-правових договорів боржника з новими умовами на виконання затвердженого судом плану реструктуризації боргів є неможливим, оскільки боржник за основним зобов`язанням помер та станом на 21.01.2021 відсутні спадкоємці, які прийняти спадщину та відсутні особи, з яким такі договори можна переукласти. 
		19. Крім того, АТ "Ощадбанк" вказує, що виконавче провадження (виконавчий лист від 03.12.2013 по справі № 723/1964/13-ц) про звернення стягнення на предмет іпотеки було відкрите, однак не виконується через норми Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті. Заявником не дотримано вимоги статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема, не подано ухвалену постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернуто стягнення та не наведено переліку обставин, які б підтверджували, що боржник найближчим часом не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати поточні платежі, не обґрунтовано загрозу неплатоспроможності.  
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		20.          01.04.2021 постановою Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії   - Чернівецького обласного управління АТ "Ощадбанк" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 05.01.2021 у справі № 926/2987-б/20 залишено без змін. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишено за апелянтом. Справу повернуто до місцевого господарського суду.
		21.  Апеляційний господарський суд погодився із висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . 
		22.          Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що враховуючи те, що рішенням суду підтверджується невиконання боржником свого зобов`язання щодо сплати коштів перед кредитором - Банком, то поручитель - у даному разі ОСОБА_1 відповідає за таким зобов`язаннями у повному обсязі. Заявник - ОСОБА_1 є поручителем у розумінні іпотечного договору та кредитного зобов`язання, водночас, враховуючи наявність рішення суду, яке набрало законної сили, та яким звернуто стягнення на її майно, є боржником перед Банком за цими зобов`язаннями. 
		23.          Суд апеляційної інстанції визнав безпідставними твердження апелянта про те, що заявник є поручителем, а відтак у неї не виникає прямого зобов`язання перед кредитором - банком, з огляду те, що в силу статей 553, 554 Цивільного кодексу України боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, а тому, поручитель відповідає перед банком за усіма зобов`язаннями, які невиконані боржником. 
		 
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
		А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		24.          21.04.2021 АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Чернівецького обласного управління АТ "Ощадбанк" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 05.01.2021 у справі №  926/2978-б/20, прийняте нове рішення про відмову ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, посилаючись на відсутність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
		25.          Скаржник вважає, що ОСОБА_1 не є боржником у кредитному зобов`язанні перед AT "Ощадбанк" в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства. Ототожнення боржника та майнового поручителя, на думку скаржника, є неправомірним та ОСОБА_1 не є боржником у відповідному зобов`язання та вона відповідає перед АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Чернівецького обласного управління АТ "Ощадбанк" лише власним нерухомим майном, а Банк має право задовольнити свої вимоги лише за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки. 
		26.          АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Чернівецького обласного управління АТ "Ощадбанк" вказує, що рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 03.12.2013 у справі №723/1964/13-ц не передбачає стягнення грошового зобов`язання з майнового поручителя ОСОБА_1 , а лише встановлює звернення стягнення на іпотечне майно, шляхом його продажу на прилюдних торгах. Законодавець передбачає виключний перелік саме грошового зобов`язання з яким боржник може звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
		27.          Скаржник стверджує, що у майнового поручителя не виникає прямого грошового зобов`язання в розумінні Кодексу України з процедуро банкрутства перед кредитором, він відповідає виключно наданим в забезпечення предметом іпотеки, а іпотекодержатель має лише право звернути стягнення на предмет іпотеки, а не стягнути відповідні грошові кошти. Останнє можливе лише щодо боржника (позичальника), а не щодо майнового поручителя. При цьому Закон України "Про іпотеку" та Іпотечний договір не лише передбачає можливість реалізації предмета іпотеки та отримання відповідних грошових коштів, а й набуття у власність предмета іпотеки в рахунок погашення боргу боржника за кредитом в разі не реалізації іпотечного майна, що також підтверджує не лише грошовий принцип іпотечного зобов`язання.
		28.          Скаржник зазначає, що судами неврахована правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.05.2020 у справі №161/6253/15-ц, відповідно до якої, зокрема, боржник за основним зобов`язанням та майновий поручитель - іпотекодавець не є солідарними боржниками, оскільки солідарна відповідальність настає лише у випадках, прямо передбачених законом або договором (стаття 541 ЦК України).
		29.          Окрім того, скаржник стверджує, що судом апеляційної інстанції не зазначено мотиву відхилення аргументу касатора, щодо того що виконання вимог статей 126, 127, частин другої статті 128 Кодексу України з процедур банкрутства є неможливим, так як боржник за основним зобов`язанням помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , станом на 21.01.2021 відсутні спадкоємці які прийняли спадщину, та відсутні особи з якими можливе переукладення відповідних цивільно-правових договорів боржника з новими умовами їх виконання.
		30.          Скаржник стверджує, що при зверненні ОСОБА_1 до Господарського суду Чернівецької області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність було додано недостовірну інформацію, щодо кредитора, а саме АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Чернівецького обласного управління АТ "Ощадбанк" із зазначенням загальної суми грошових вимог (грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором) в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства, так як вона є майновим поручителем і у неї не виникає прямого грошового зобов`язання в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства перед кредитом, заявниця відповідає виключно наданим в забезпечення предметом іпотеки.
		31. Судами першої та апеляційної інстанції при винесенні рішення не враховано постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15, у якій вказано на те, що у разі зазначення в судовому рішенні про стягнення коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривнях стягувачеві має бути перерахована вказана в резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривнях.
		32. Отже, на думку скаржника, заявник не тільки надала недостовірні данні щодо боржника з якого необхідно стягнути грошові кошти, а також і надала недостовірну інформацію, щодо суми в рахунок якої необхідно звернути стягнення на предмет іпотеки.
		33.          АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Чернівецького обласного управління АТ "Ощадбанк" також вважає, що в порушення норми статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, заявником не дотримано обов`язкових умов для звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, не подано ухвалену постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення та не наведено переліку обставин, які б підтверджували, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі, не обґрунтовано загрозу неплатоспроможності.
		34.          Крім того, скаржник вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо визнання майнового поручителя (фізичної особи) банкрутом та ототожнення його з боржником в розумінні книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
		 
		Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
		35.          Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходило.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ           
		А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
		36.          Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		37.          Здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних ухвали та постанови, оцінивши оводи касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.
		38.          Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , яка є майновим поручителем за договором іпотеки, який забезпечує валютні кредитні зобов`язання позичальника ( ОСОБА_7 ) перед банком.
		39.          Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
		40.          21.04.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019 та який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
		41.          На відміну від Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який визначав боржником у розумінні процедур банкрутства юридичних осіб та фізичних осіб за зобов`язаннями, які виникли у фізичної особи у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності,  новелою Кодексу України з процедур банкрутства є Книга Четверта "Відновлення платоспроможності фізичної особи", яка регулює провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи та не пов`язує можливість здійснення процедур, урегульованих Кодексом, із обов`язковою наявністю у особи статусу фізичної особи - підприємця. 
		42.          Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення від 06.12.2007 у справі "Воловік проти України").
		43. Функція роз`яснення та тлумачення положень національного закону належить насамперед національним судам (рішення ЄСПЛ від 28.09.1999 у справі "Озтюрк проти Туреччини").
		44.          Одним із завдань Верховного Суду є тлумачення чинного законодавства, усунення недоліків законодавчої техніки та нормативних прогалин.
		45.          Як вбачається із Пояснювальної записки до проекту Кодексу України з процедур банкрутства, метою необхідності прийняття Кодексу України з процедур банкрутства, в тому числі, є врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності фізичних осіб, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку Держави. 
		46.          Стаття 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
		47.          Суд доходить висновку, що положення Книги Четвертої Кодексу України з процедур банкрутства визначають предметом свого регулювання родовий об`єкт - суспільні відносини у сфері банкрутства фізичних осіб, безвідносно до наявності у такої особи статусу майнового поручителя за зобов`язаннями іншої особи. 
		48.          Суд зазначає, що метою законодавця при введенні процедури банкрутства фізичних осіб було створення правового механізму, який дозволить фізичній особі-боржнику реструктурувати свої боргові зобов`язання та перевести їх з іноземної валюти у національну валюту України, для унеможливлення негайної реалізації житла фізичних осіб, переданого в іпотеку банкам за валютними кредитами. Отже, така процедура є спеціальною та має застосовуватися переважно щодо інших процедур звернення стягнення на іпотечне майно у випадку ініціювання боржником провадження у справі про банкрутство. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10.09.2020 у справі № 902/227/20.
		49.          Заперечуючи проти відкриття провадження у справі про неплатоспроможність   АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Чернівецького обласного управління АТ "Ощадбанк" вважає, що у майнового поручителя не виникає прямого грошового зобов`язання в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства перед кредитом, оскільки він відповідає виключно наданим в забезпечення предметом іпотеки, а ОСОБА_1 не є боржником у відповідному зобов`язанні.
		50. З цього приводу, Верховний Суд зауважує таке.
		51.          Положення частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначають, що боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав. 
		52.          Грошове зобов`язання, відповідно до визначення названого Кодексу, це - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загально-обов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
		53.          Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.
		54.          При цьому, порядок виявлення кредиторів та визначення кількості голосів кредиторів у справах про неплатоспроможність фізичних осіб здійснюється у порядку визначеному Кодексом України з процедур банкрутства (статті 122, 123 КУзПБ).
		55.          Норми Кодексу України з процедур банкрутства не містять вичерпного переліку підстав, з яких виникають зобов`язання боржника, які як стверджує скаржник, є грошовими в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства. Водночас, визначальним для таких зобов`язань є можливість вираження зобов`язань саме в грошових одиницях. 
		56.          Зокрема, заборгованість за кредитом позичальника виражається в грошових одиницях, водночас, наявність забезпечення такого зобов`язання дає кредитору можливість самостійно визначити модель поведінки щодо своєї участі у справі про банкрутство: або його вимоги є повністю забезпеченими однак при цьому він бере участь у засіданні зборів кредиторів та комітеті кредиторів лише з правом дорадчого голосу, або він вчиняє активні процесуальні дії щодо повної чи часткової відмови від забезпечення і таким чином набуватиме право вирішального голосу на зборах кредиторів.
		57.          Окрім того, норми Кодексу не містять заборони звернення кредитором до боржника - майнового поручителя. 
		58.          Зокрема, питання порядку визначення розміру вимог забезпечених кредиторів, заявлених до боржника (юридичної особи) як до майнового поручителя було предметом розгляду у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 04.02.2021 у справі № 904/1360/19.
		59.          Враховуючи, що провадження у справах про неплатоспроможність фізичних осіб здійснюється у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, визначених Книгою Четвертою названого Кодексу та з огляду на встановлені у цій конкретній справі обставини, Верховний Суд не вбачає підстав для непоширення на фізичну особу ( ОСОБА_1 ), що є майновим поручителем, статусу боржника у справі про неплатоспроможність в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства.
		60.          З урахуванням наведеного, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника, наведені в касаційній скарзі, що ОСОБА_1 не є боржником, а її зобов`язання не є грошовим у розумінні  Кодексу України з процедур банкрутства.
		61.          Доводи касаційної скарги АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Чернівецького обласного управління АТ "Ощадбанк", що в порушення норми статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства заявником не подано ухвалену постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення та не наведено переліку обставин, які б підтверджували, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі Верховний Суд відхиляє з огляду на таке.
		62.          Частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 
		1) розмір прострочених зобов`язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
		2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців;
		3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;
		4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
		63.          Верховний Суд звертає увагу, що перелік підстав, визначених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства для порушення провадження у справі про банкрутство фізичної особи, не є вичерпним, оскільки пунктом 4 частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено можливість "існування інших обставин, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності)." Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10.09.2020 у справі №  902/227/20. 
		64. При  цьому, колегія суддів зауважує, що право боржника звернутися із заявою про  відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх чотирьох підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства. 
		65.          Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись місцевим судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов`язанням строк або в майбутньому). 
		66.          Способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст, зокрема:
		- конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором (пункт 3);
		- опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна та копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно (пункти 4, 5);
		- перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, сума грошових вимог, підстава виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором (пункт 6);
		- копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати (пункт 7);
		- декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства (пункт 11);
		- інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу (пункт 14).
		67.          З урахуванням положень частини третьої статті 13, статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, місцевий господарський суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства та з`ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
		68.          У цій справі, за результатом перевірки поданих ОСОБА_1 документів,  встановивши обставини існування заборгованості, стягнутої рішенням суду, належності боржнику квартири, яка перебуває в іпотеці та забезпечує зобов`язання позичальника, неможливості заявниці виконати зобов`язання та за відсутності підстав, визначених частиною четвертою статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. 
		69.          Доводи касаційної скарги АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Чернівецького обласного управління АТ "Ощадбанк", із посиланням на правову позицію Верховного Суду від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15 (щодо зазначення в судовому рішенні про стягнення коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривнях) про те, що заявниця надала недостовірну інформацію щодо боржника, з якого необхідно стягнути грошові кошти та щодо суми в рахунок якої необхідно звернути стягнення на предмет іпотеки Верховний Суд відхиляє, оскільки такі доводи виходять за межі повноважень суду касаційної інстанції та всупереч положенням статті 300 Господарського процесуального кодексу України вимагають переоцінки доказів у справі та встановлення обставин. При цьому, скаржником не наводиться конкретного пункту частини четвертої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства як підстави для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.  
		70.          Твердження скаржника про те, що боржник за кредитним договором померла, а тому є неможливим виконання положень частини другої статті 128 Кодексу України з процедур банкрутства Суд також не приймає до уваги з тих підстав, що такі обставини не спростовують підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність майнового поручителя, а обставини щодо виконання плану реструктуризації не є предметом розгляду на стадії відкриття провадження. 
		71.          Посилання скаржника не неврахуванням судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду у постанові від 05.05.2020 у справі № 161/6253/15-ц колегія суддів відхиляє з тих мотивів, що основним у справі № 161/6253/15-ц було вирішення питання визначення юрисдикції у спорі про звернення стягнення на предмет іпотеки, а також дійсності іпотеки незалежно від зміни власника майна, що свідчить про неподібність вказаної справи та цієї справи № 926/2987-б/20 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. 
		72. З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновків, що доводи наведені скаржником в касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим Суд не вбачає підстав для скасування законних та обґрунтованих ухвали та постанови судів попередніх інстанцій. 
		73.          Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.
		 
		Б. Висновки щодо застосування норми права
		74.          Враховуючи, що провадження у справах про неплатоспроможність фізичних осіб здійснюється у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, визначених Книгою Четвертою названого Кодексу та з огляду на встановлені обставини у цій конкретній справі, Верховний Суд не вбачає підстав для непоширення на фізичну особу, що є майновим поручителем, статусу боржника у справі про неплатоспроможність в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства.
		 
		В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		75.          Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що ухвала та постанова у справі прийняті з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		76.          Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Чернівецького обласного управління АТ "Ощадбанк" підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 05.01.2021 - залишенню без змін.
		 
		Г. Розподіл судових витрат
		77.          У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
		 
		Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308,  статтею 309,   315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		1.          Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Чернівецького обласного управління АТ "Ощадбанк" залишити без задоволення. 
		2.          Постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 05.01.2021 у справі № 926/2987-б/20 залишити без змін. 
		3.          Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                    В. Пєсков
		 
		Судді                                                                                          О. Васьковський 
		                                                                                          
		                                                                                          В. Погребняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...