Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/15666/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв.
Надіслано для оприлюднення: 24.06.2021. Зареєстровано: 25.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.06.2021.
Дата набрання законної сили: 16.06.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"16" червня 2021 р.           Справа№ 910/15666/20
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Іоннікової І.А.
		суддів:            Тарасенко К.В. 
		          Михальської Ю.Б. 
		 
		за участю секретаря судового засідання Тарнавського В.Б.
		 
		за участю представника(-ів) згідно протоколу судового засідання від 16.06.2021
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець"
		на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 (повний текст складено 22.03.2021)
		у справі №910/15666/20 (суддя Стасюк С.В.)
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Солар"
		до Державного підприємства "Гарантований покупець"
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
		1. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго";
		2. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
		про стягнення 49 438 042,55 грн,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Віта Солар" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 49 483 353,92 грн, з яких: 44 245 082,64 грн основного боргу, 3 294 165,69 грн 7 % штрафу, 1 518 222, 88 грн пені, 368 212,14 грн 3% річних та 57 670,57 грн інфляційних втрат.
		Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача заборгованості з оплати поставленої позивачем згідно договору № 15366/01 від 31.07.2018 електричної енергії у період з березня - по липень 2020.
		Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції 
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Солар" 44 226   620,05 грн основного боргу, 3 267   837,95 грн штрафу, 1 517   816,33 грн пені, 368   113,66 грн 3% річних, 57   654,56 грн інфляційних втрат, 735   700,00 грн судового збору.
		Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем наявності правових підстав для стягнення в судовому порядку заборгованості, штрафу, пені 3 % річних та інфляційних втрат.
		Не погодившись з прийнятим рішенням, Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 у справі №910/15666/20 в повному обсязі та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
		Разом з тим, скаржник просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення Північним апеляційним господарським судом постанови у даній справі, в зв`язку із тяжким фінансовим становищем відповідача.
		Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів
		Підставою для скасування рішення суду відповідач зазначає неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а саме статей 33, 62, 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статей 174, 193, 196 Господарського кодексу України, частини 1 статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020 №810-ІХ, статей 19, 92, 129, 129-1 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, статей 2, 7, 13, 73, 74, 86, 202, 236 та параграфів 2-4 Глави 6 Господарського процесуального кодексу України.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на ті ж самі обставини, що й під час розгляду справи в суді першої інстанції, а саме на специфіку правовідносин в частині способу та порядку розрахунків відповідачем з виробниками електричної енергії за "зеленим" тарифом та відсутність вини відповідача у невиконанні зобов`язання з оплати спірної енергії.
		За твердженням відповідача судом першої інстанції не враховано наступне:
		- по - перше, строки виникнення договірного зобов`язання у відповідача з оплати теплової енергії, у зв`язку з недоведеністю позивачем факту отримання відповідачем підписаних актів купівлі-продажу електроенергії.
		- по - друге, оплата вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом залежить від надходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання перед Державним підприємством "Гарантований покупець".
		Окрім цього, на переконання відповідача, виконання його грошових зобов`язань перед позивачем повинно здійснюватися впродовж 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років на підставі п. 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії".
		Також від відповідача до суду апеляційної інстанції надійшли письмові заперечення на відзив апеляційної інстанції, в яких відповідач заперечуючи проти доводів викладених у відзиві на апеляційну скаргу повністю підтримує свою позицію вказану у апеляційній скарзі.
		Короткий зміст відзиву позивача на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів
		У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування судового рішення є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.
		Узагальнений виклад позицій третіх осіб
		Треті особи не скористались правом подати відзиви на апеляційну скаргу, хоча були належним чином повідомлені про розгляд апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2021. Неподання відзивів не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.
		Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
		Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2021 апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 у справі №910/15666/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Михальської Ю.Б.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2021 відмовлено Державному підприємству "Гарантований покупець" в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 у справі №910/15666/20 залишено без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.
		До Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшов лист на виконання зазначеної вищезгаданої ухвали до якого скаржник долучив оригінал платіжного доручення №423 від 06.05.2021 із якого вбачається, що скаржником усунуто недоліки апеляційної скарги та сплачено 1 103 550,00 грн судового збору.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 у справі №910/15666/20; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 року у справі №910/15666/20 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги; призначено розгляд апеляційної скарги на 16.06.2021.
		08.04.2021 від відповідача до Північного апеляційного господарського суду надійшли наступні документи:
		- заява про залучення до участі у справі Кабінет Міністрів України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Вказана заява мотивована тим, що Кабінет Міністрів України є органом управління відповідача, тому на думку відповідача, прийняття рішення у даній справі безпосередньо вплине на права та обов`язки Кабінету Міністрів України в частині необхідності розроблення нормативно-правових актів спрямованих на врегулювання діяльності гарантованого покупця та порядку погашення розрахунків з виробниками електричної енергії;
		- клопотання про зменшення розміру неустойки, 3 % річних та інфляційних нарахувань.
		В судове засідання, яке відбулося 16.06.2021 з`явилися представники позивача та відповідача, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.
		Представники третіх осіб у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд апеляційної інстанції не сповістили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021, про що свідчить долучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштових відправлень за №№0411634766278, 0411634766286.
		Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
		Враховуючи, що явка в судове засідання третіх осіб судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представників третіх осіб.
		В судовому засіданні представник відповідача підтримав заяву про залучення до участі у справі Кабінет Міністрів України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
		Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення вищезгаданої заяви заперечував.
		Розглянувши заяву відповідача про залучення до участі у справі Кабінет Міністрів України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, судова колегія дійшла висновку про її відхилення, оскільки рішення у даній справі жодним чином не вплине на права та обов`язки Кабінет Міністрів України.
		Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
		Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
		31.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віта Солар" та Державним підприємством "Енергоринок" укладено Договір №15366/01 (надалі за текстом - Договір). 
		30.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віта Солар", Державним підприємством "Енергоринок" та Державним підприємством "Гарантований покупець" укладено Додаткову угоду № 260/01 до Договору, якою замінено сторону Договору - Державне підприємство "Енергоринок" на Державне підприємство "Гарантований покупець", статті 1-10 Договору замінено статтями 1-8 в новій редакції.
		Додатковою угодою від 30.06.2019 до Договору Договір приведено у відповідність до чинної на момент підписання редакції Типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом між Гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 № 641.
		27.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віта Солар" та Державним підприємством "Гарантований покупець" укладено Додаткову угоду № 1618/01 до Договору, якою змінено банківські реквізити сторін.  
		23.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віта Солар" та Державним підприємством "Гарантований покупець" укладено Додаткову угоду №1239/01/20 до Договору, якою статті 1-7 Договору викладено у новій редакції.
		Таким чином, з укладенням Додаткової угоди №260/01 від 30.06.2019 до Договору № 15366/01 від 31.07.2018 відбулась заміна покупця виробленої позивачем електроенергії з Державного підприємства "Енергоринок" на Державне підприємство "Гарантований покупець", а умови Договору № 15366/01 від 31.07.2018 викладено у новій редакції, з метою приведення його змісту у відповідність з Типовим договором про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом між Гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі за текстом також - НКРЕКП) від 26.04.19 № 641, у зв`язку з чим посилаючись на умови Договору № 15366/01 від 31.07.2018 в редакції Додаткової угоди №260/01 від 30.06.2019 та Додаткової угоди № 1239/01/20 від 23.04.2020 року застосовується скорочене найменування - Договір.
		Так, згідно з п. 1.1. Договору, за цим Договором продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, (надалі за текстом також - Порядок) або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804 (надалі за текстом також - Порядок продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами).
		За змістом п. 2.3. - 2.4. Договору, продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
		Продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продаваць є виробником за "зеленим" тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Регулятором у національній валюті України.
		Регулятором, в розумінні умов цього договору є - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
		Згідно з п. 2.5. Договору, вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим тарифом" у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або Глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці. 
		Пунктом 3.1. Договору встановлено, що обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або Глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або Глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.
		Відповідно до п. 3.2. Договору, розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.
		Згідно з п. 3.3. Договору, оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.
		Відповідно до п. 4.1. Договору, продавець за "зеленим" тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього Договору.
		У п. 4.5. Договору встановлено, що гарантований покупець зобов`язаний, в тому числі,: купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; здійснювати у повному обсязі своєчасні розрахунки за куплену у продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію.
		Згідно з п. 7.4. Договору сторони також погодили строк дії Договору та вказали, що якщо продавець за "зеленим" тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, і Регулятор вже встановив "зелений" тариф продавцеві і продавець за "зеленим" тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01 січня 2030 року).
		На виконання умов Договору у березні 2020 року позивачем було вироблено та продано, а відповідачем придбано електричну енергію в обсязі 1 725 501 кВт*год загальною вартістю 8 185 914,78 грн. (з ПДВ). Факт здійснення вищенаведеного постачання підтверджується Актом купівлі-продажу електроенергії від 31 березня 2020 рок між Державним підприємством "Гарантований Покупець" та виробником електроенергії Товариством з обмеженою відповідальністю "Віта Солар" за березень 2020 року.
		Відповідно до банківських виписок, наявних в матеріалах справи, відповідачем сплачено позивачу за електроенергію, 16.03.2020 - 429 505,50 грн; 25.03.2020 - 576 965,07 грн; 12.06.2020 - 63 805,06 грн; 18.06.2020 - 194 775,09 грн; 25.06.2020 - 194 723,04 грн; 30.06.2020 - 291 899,97 грн; 15.07.2020 - 323 011,42 грн; 23.07.2020 - 262 690,01 грн; 30.07.2020 - 830 943,20 грн; 31.07.2020 - 652 578,43 грн.
		Як вбачається з матеріалів справи 14.09.2020 відбулось часткове погашення заборгованості за березень 2020 року шляхом зарахування зустрічних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Солар" та Державного підприємства "Гарантований покупець" на суму 4 113,12 грн, відповідно до листа від 14.09.2020 та 02.11.2020  відбулось часткове погашення заборгованості за березень 2020, шляхом зарахування зустрічних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Солар" та Державного підприємства "Гарантований покупець" на суму 2 519,11 грн, відповідно до листа від 02.11.2020. У зв`язку з частковим погашенням заборгованості позивачем зменшено розмір позовних вимог. 
		Відповідно до акта коригування від 20.10.2020 до Акту купівлі-продажу електроенергії за березень 2020 від 31.03.2020 відбулось зменшення вартості вже поставленої за Договором електроенергії за березень 2020 на суму 2 187,02 грн.
		На виконання умов Договору у квітні 2020 позивачем було вироблено та продано, а відповідачем придбано електричну енергію в обсязі 2 252 154 кВт*год загальною вартістю 11 495 714,70 грн (з ПДВ). Факт здійснення вищенаведеного постачання підтверджується Актом купівлі-продажу електроенергії від 30.04.2020 між Державним підприємством "Гарантований Покупець" та виробником електроенергії Товариством з обмеженою відповідальністю "Віта Солар" за квітень 2020.
		Відповідно до банківських виписок, наявних в матеріалах справи, відповідачем сплачено позивачу за електроенергію, відпущену у квітні 2020 року: 16.04.2020 - 220 417,40 грн; 24.04.2020  - 324 816,49 грн.
		Відповідно до акта коригування від 03.11.2020 до Акту купівлі-продажу електроенергії за квітень 2020 - відбулось зменшення вартості вже поставленої за Договором електроенергії за квітень 2020 на суму 2 531,75 грн.
		На виконання умов Договору у травні 2020 року позивачем було вироблено та продано, а відповідачем придбано електричну енергію в обсязі  804 986 кВт*год загальною вартістю 9 213 226,14 грн (з ПДВ).
		Факт здійснення вищенаведеного постачання підтверджується Актом купівлі продажу електроенергії від 31 травня 2020 року між Державним підприємством "Гарантований Покупець" та виробником електроенергії Товариством з обмеженою відповідальністю "Віта Солар" за травень 2020 року.
		Відповідно до банківських виписок, наявних в матеріалах справи, відповідачем сплачено позивачу за електроенергію, відпущену у травні 2020: 15.05.2020 - 145 649,04 грн; 25.05.2020 - 307 483,24 грн.
		Відповідно до акта коригування від 16.11.2020 до Акту купівлі-продажу електроенергії за травень 2020 від 31.05.2020- відбулось зменшення вартості вже поставленої за Договором електроенергії за травень 2020 на суму 566,58 грн. 
		На виконання умов Договору у червні 2020 позивачем було вироблено та продано, а відповідачем придбано електричну енергію в обсязі 987 938 кВт*год загальною вартістю 10 147 071,70 грн (з ПДВ).
		Факт здійснення вищенаведеного постачання підтверджується Актом купівлі продажу електроенергії від 30.06.2020 між Державним підприємством "Гарантований Покупець" та виробником електроенергії Товариством з обмеженою відповідальністю "Віта Солар" за червень 2020.
		Відповідно до банківських виписок, наявних в матеріалах справи, відповідачем сплачено позивачу за електроенергію, відпущену у червні 2020: 15.06.2020 - 196 114,15 грн; 25.06.2020 - 199 608,43 грн.
		Відповідно до акта коригування від 23.11.2020 до Акту купівлі-продажу електроенергії за червень 2020 від 30.06.2020- відбулось зменшення вартості вже поставленої за Договором електроенергії за червень 2020 року на 1 709,95 грн. 
		На виконання умов Договору у липні 2020 позивачем було вироблено та продано, а відповідачем придбано електричну енергію в обсязі 1 991 434 кВт*год загальною вартістю 10 782 420,25 грн (з ПДВ).
		Факт здійснення вищенаведеного постачання підтверджується Актом купівлі продажу електроенергії від 31.07.2020 між Державним підприємством "Гарантований Покупець" та виробником електроенергії Товариством з обмеженою відповідальністю "Віта Солар" за липень 2020.
		Відповідно до банківських виписок, наявних в матеріалах справи, відповідачем сплачено позивачу за електроенергію, відпущену у липні 2020 року: 15 .07.2020  - 209 017,77 грн; 24.07.2020 - 155 261,62 грн.
		Відповідно до акту коригування від 11.12.2020 до Акту купівлі-продажу електроенергії за липень 2020 від 31.07.2020 - відбулось зменшення вартості вже поставленої за Договором електроенергії за липень 2020 на суму 4 835,06 грн. 
		Таким чином, згідно розрахунків за продану електроенергію у березні-липні 2020 у відповідача виникла заборгованість, яка станом на 03.02.2021, з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог (яке відбулось у зв`язку з зарахування зустрічних вимог та актами коригування) становить 44 226 620,05 грн.
		Здійснення поставок за вищезазначений період також підтверджується Актом звірки розрахунків на кінець дня 31 серпня 2020 року, що підписаний між позивачем та відповідачем. 
		Спір у справі виник в результаті неналежного, на думку позивача, виконання відповідачем грошового зобов`язання по оплаті придбаної у березні-липні 2020 на підставі Договору електроенергії, що призвело до виникнення у відповідача заборгованості в розмірі 44 226 620,05 грн, та у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача загальної суми заборгованості у розмірі 49 438 042,55 грн з яких: 44 226 620,05 грн основної заборгованості, 3 267 837,95 грн штрафу, 1 517 816,33 грн - пені, 57 654,56 грн - інфляційних втрат та 368 113,66 грн. 3 % річних.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Солар" 44 226   620,05 грн основного боргу, 3 267   837,95 грн штрафу, 1 517   816,33 грн пені, 368   113,66 грн 3% річних, 57   654,56 грн інфляційних втрат, 735   700,00 грн судового збору.
		Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
		В силу вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
		Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		За правовою природою укладений між сторонами у справі договір є договором поставки.
		Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не установлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
		Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
		Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, установленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
		Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст. 193 Господарського кодексу України.
		Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
		Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2802 від 13.12.2019 в Порядок купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затверджений постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (нова назва - Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії) внесені зміни, які набрали чинності з 28.12.2019.
		Відповідно до п. 10.1 Порядку у новій редакції до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
		Згідно з п. 10.4 Порядку в новій редакції після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
		Відповідно до ч. 5 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.
		З матеріалів справи вбачається, що в березні-липні 2020 позивач на виконання своїх зобов`язань за договором здійснив поставку електричної енергії відповідачу, яка прийнята останнім без будь яких заперечень та зауважень та станом на 03.02.2021, з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог (яке відбулось у зв`язку з зарахування зустрічних вимог та актами коригування) становить 44 226 620,05 грн.
		За умовами укладеного сторонами договору вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників з "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом з урахуванням ПДВ.
		За правилами глави 10 Порядку гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
		Постановою НКРЕКП від 29.04.2020 №902 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству "Гарантований покупець" у березні 2020.
		Враховуючи вищенаведену постанову НКРЕКП та умови п. 10.4 Порядку строк 100% сплати за поставлену у березні 2020 електроенергію припадає на 04.05.2020 (Постанова НКРЕКП від 29.04.2020 + 2 робочі дні).  
		Постановою НКРЕКП від 27.05.2020 №995 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству "Гарантований покупець" у квітні 2020.
		Враховуючи вищенаведену постанову НКРЕКП та умови п. 10.4 Порядку строк 100% сплати за поставлену у квітні 2020 електроенергію припадає на 29.05.2020 (Постанова НКРЕКП від 27.05.2020 + 2 робочі дні).  
		Постановою НКРЕКП від 24.06.2020 №1211 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству "Гарантований покупець" у травні 2020.
		Враховуючи вищенаведену постанову НКРЕКП та умови п. 10.4 Порядку строк 100% сплати за поставлену у травні 2020 електроенергію припадає на 26.06.2020 (Постанова НКРЕКП від 24.06.2020 + 2 робочі дні).  
		Постановою НКРЕКП від 22.07.2020 №1435 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству "Гарантований покупець" у червні 2020 року.
		Враховуючи вищенаведену постанову НКРЕКП та умови п. 10.4 Порядку строк 100% сплати за поставлену у червні 2020 року електроенергію припадає на 24.07.2020 (Постанова НКРЕКП від 22.07.2020 + 2 робочі дні).  
		Постановою НКРЕКП від 19.08.2020 №1600 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству "Гарантований покупець" у липні 2020.
		Враховуючи вищенаведену постанову НКРЕКП та умови п. 10.4 Порядку строк 100% сплати за поставлену у липні 2020 електроенергію припадає на 21.08.2020 (Постанова НКРЕКП від 19.08.2020 + 2 робочі дні).  
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що, у відповідності до положень договору та чинного законодавства, остаточний розрахунок за отриману електричну енергію у спірному періоді, відповідач повинен був здійснити на протязі двох днів після отримання від продавця актів купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
		Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
		Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Таким чином матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 44 245 082,64 грн на підставі договору за поставлену електричну енергію. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
		Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
		Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд прийшов до правомірного висновку стосовно наявності факту порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань.
		Стосовно доводів апеляційної скарги відповідача, що судом першої інстанції не було враховано строки виникнення зобов`язання з оплати у зв`язку з недоведеністю позивачем факту отримання відповідачем підписаних актів купівлі-продажу електроенергії, колегія суддів зазначає наступне.
		В підписаних обома сторонами актах купівлі-продажу електроенергії зазначена конкретна дата їх складання та підписання, яка у всіх спірних періодах у будь-якому випадку передує даті затвердження регулятором (НКРЕКП) розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. За вказаних обставин позивачем належними доказами підтверджено дату виникнення зобов`язання відповідача з остаточної оплати вартості електричної енергії. Разом з цим, відповідачем зазначені факти жодними належними та допустимими доказами не спростовано та не вказано іншої дати виникнення зобов`язання по оплаті придбаної електричної енергії, ніж встановлено судом першої інстанції, із посиланням на відповідні докази.
		Також у поданій апеляційній скарзі відповідач зазначає, що оплата вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом залежить від надходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання.
		Колегія суддів вказує на те, що відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
		Згідно з приписами ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
		З огляду на зазначені приписи, саме лише посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, не може бути прийнято до уваги, оскільки недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника без підтвердження цього належними доказами, не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов`язань, у тому числі в частині здійснення своєчасної оплати вартості обсягу виробленої позивачем електричної енергії за "зеленим" тарифом.
		Окрім цього, судова колегія звертає увагу, що укладеним між сторонами договором саме Державне підприємство "Гарантований покупець" взяло на себе обов`язок купувати усю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №641 від 26.04.2019, тому наведені аргументи скаржника колегія суддів вважає необґрунтованими.
		Судовою колегією також відхиляються доводи відповідача про те, що виконання його грошових зобов`язань перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років на підставі пункту 4 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії", оскільки, як правильно зазначено судом першої інстанції, наразі відсутній нормативний акт, який би встановлював інший порядок і спосіб виконання зобов`язань відповідача перед позивачем, ніж передбачений договором та Порядком.
		Аналогічна правова позиція сформована у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.05.2021 у справі №910/11830/20 з аналогічних правовідносин.
		Отже, відповідачем всупереч ст. ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів та не доведено обставин і підстав звільнення його від виконання договірних зобов`язань з оплати вартості придбаної електроенергії.
		Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
		Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
		Штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
		Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
		Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
		Пунктом 4.6 договору передбачено, що гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягувалися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за "зеленим" тарифом.
		Враховуючи, що судом першої інстанції правомірно встановлено факт несплати у належному обсязі відповідачем заборгованості за відпущену позивачем електричну енергію у спірний період з березня по липень 2020 року (включно), відповідач є таким, що порушив своє договірне грошове зобов`язання, у тому числі і на строк понад 30 календарних днів, який станом на час розгляду справи є таким, що настав.
		Поряд з цим, місцевим господарським судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки до 1 грн. Мотивуючи відсутність підстав для задоволення поданого клопотання, суд першої інстанції зазначив, що заявивши клопотання про зменшення розміру штрафних санкції не надав суду першої інстанції жодних доказів та не навів жодних обставин, які могли свідчити про поважність причин неналежного виконання зобов`язання, винятковість обставин чи невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) наслідкам порушення зобов`язання. Також відповідач не вказав про жодні обставини, які могли б свідчити про майновий стан сторін та соціальну значущість підприємства, що мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій.
		У поданому клопотанні про зменшення  розміру неустойки, 3 % річних та інфляційних нарахувань до 1 грн, відповідач вказує на те, що з урахуванням специфіки спірних правовідносин, фінансового стану гарантованого покупця, характеру його діяльності, що не пов`язана з отриманням прибутку, а зумовлена виключно виконанням спеціальних обов`язків, дій позивача, що спрямовані лише на отримання додаткового прибутку за рахунок державного підприємства, а не грошових коштів за електричну енергію, штрафні санкції підлягали зменшенню до 1 гривні.
		Однак, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду стосовно відсутності підстав для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, у зв`язку з чим вважає необґрунтованими наведені доводи викладені у клопотанні відповідача, виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
		Положеннями ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
		Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення неустойки (штрафу), суд повинен встановити співрозмірність неустойки невиконаному зобов`язанню відповідачем та врахувати інтереси обох сторін.
		Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
		Цивільні та господарські відносини ґрунтуються на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
		Отже зменшення розміру заявлених позивачем штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (штрафних санкцій).
		Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №924/709/17, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
		На переконання колегії суддів, у даному конкретному випадку судом першої інстанції під час вирішення питання про відсутність підстав для зменшення нарахованих до стягнення штрафних санкцій враховано наступні обставини:
		- систематичне прострочення виконання відповідачем грошових зобов`язань з оплати отриманої електричної енергії;
		- розмір боргового зобов`язання відповідача з оплати отриманої від позивача електричної енергії станом на дату здійснення розрахунку штрафних санкцій складає 1025174,67 гривень, що більше ніж у 6 разів перевищує розмір нарахованих та заявлених до стягнення пені і штрафу;
		- відсутність доказів, що підтверджують наявність обставин, які є підставою для зменшення штрафних санкцій у визначеному відповідачем розмірі.
		При цьому, обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
		Натомість, заявляючи відповідне клопотання, відповідач лише посилався на складну ситуацію у державі та негативне економічне становище, вжиття гарантованим покупцем заходів по виконанню зобов`язання, неприбутковість відповідача, постійне здійснення оплати електричної енергії у спірний період.
		Однак, як було зазначено вище, обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру штрафних санкцій покладається саме на Державне підприємство "Гарантований покупець". Проте, на підтвердження наявності підстав для зменшення штрафних санкцій відповідачем не надано суду першої інстанції належних та допустимих доказів.
		З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що підстав для зменшення розміру заявлених до стягнення пені і штрафу до 1 грн відсутні.
		Підсумовуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність у відповідача обов`язку зі сплати заборгованості за поставлену позивачем електроенергію за період з березня по  по липень 2020 на підставі договору, у зв`язку з чим правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача 44 245 082,64 грн основного боргу, 3 294 165,69 грн 7 % штрафу, 1 518 222, 88 грн пені, 368 212,14 грн 3% річних та 57 670,57 грн інфляційних втрат.
		Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.
		Наведені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги відповідача.
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
		Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Висновки за результатами апеляційної скарги
		За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
		З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
		Судові витрати
		У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
		Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 у справі №910/15666/20 - без змін.
		Матеріали справи №910/15666/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
		Повний текст постанови складено 23.06.2021.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                            І.А. Іоннікова 
		 
		Судді                                                                                К.В. Тарасенко
		 
		                                                                                Ю.Б. Михальська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...