Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/354/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про державну власність; щодо оренди.
Надіслано для оприлюднення: 24.06.2021. Зареєстровано: 25.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.06.2021.
Дата набрання законної сили: 15.07.2021
Номер судового провадження: 25/01/911/354/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"08" червня 2021 р. м. Київ Справа № 911/354/21 
		 
		м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
		Господарський суд Київської області
		 
		Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Бондаренко О.М., розглянув матеріали
		за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
		08301, Київська обл., Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспіль-7, код ЄДРПОУ 20572069
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рапекс1"
		08300, Київська обл., Бориспільський район, Бориспіль-7, будівля технічних бригад № 260, МА "Бориспіль", код ЄДРПОУ 36134776
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача
		Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях
		03039, м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 50, код ЄДРПОУ 43173325
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 
		Товариство з обмеженою відповідальністю Скай Фуд Сервісес 
		08307, Київська обл., Бориспільський р-н, Бориспіль  7, Міжнародний аеропорт Бориспіль, код ЄДРПОУ 39939183
		про стягнення суми заборгованості, пені, 3% річних, інфляційних втрат та штрафу
		за участі представників сторін:
		позивача: Приходько Я.М., посвідчення №734 від 01.06.2017; довіреність №01-22/7-59 від 04.01.2021;
		відповідача: Дзюбенко С.М., посвідчення №7715/10 від 19.04.2019; довіреність №б/н від 05.03.2021.
		третьої особи-1: не з`явився;
		третьої особи-2: Власенко О.С., посвідчення серія КВ №6152 від 09.08.2018. 
		Обставини справи:
		До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. № 347/21 від 03.02.2021) Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рапекс1" про стягнення суми заборгованості, пені, 3% річних, інфляційних втрат та штрафу.
		Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем грошових зобов`язань за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності.
		Крім того, позивачем у позові заявлено про залучення до участі у справі в якості третьої особи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.
		Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.02.2021 судом прийнято позовну заяву (вх. № 347/21 від 03.02.2021) до розгляду, відкрито провадження у справі №911/354/21 за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання суду призначено на 02.03.2021 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (далі - третя особа-1).
		У судове засідання 02.03.2021 з`явились представники позивача та третьої особи та надали усні пояснення по справі, представник третьої особи заявив усне клопотання про продовження строку надання пояснень, що огрунтував недостатністю встановленого часу та необхідністю з`ясування обставин щодо звернення відповідача за знижкою з орендної плати у спірних правовідносинах, представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання не повідомлений, оскільки відповідно до інформації з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" щодо відправлення відповідачу ухвали Господарського суду Київської області від 05.02.2021, судом встановлено, що "відправлення не вручене під час доставки: інші причини".
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.03.2021 судом відкладено підготовче засідання у справі № 911/354/21 на 30.03.2021.
		Через канцелярію Господарського суду Київської області від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі (вх. №5920/21 від 12.03.2021).
		Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №7188/21 від 29.03.2021).
		У судове засідання 30.03.2021 з`явились всі учасники судового процесу та надали усні пояснення по справі.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.03.2021 судом продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/354/21 на 30 днів, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Скай Фуд Сервісес (далі - третя особа-2) та відкладено підготовче засідання на 20.04.2021.
		Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №8734/21 від 13.04.2021).
		Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшла відповідь на пояснення третьої особи-1 (вх. №8710/21 від 13.04.2021).
		Через канцелярію Господарського суду Київської області від третьої особи-2 надійшли письмові пояснення по справі (вх. №9411/21 від 20.04.2021).
		Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли відповіді на запитання в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України (вх. №9499/21 від 20.04.2021).
		Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №9424/21 від 20.04.2021).
		У судове засідання 20.04.2021 з`явились всі учасники судового процесу та надали усні пояснення по справі.
		У судовому засіданні 20.04.2021 представник третьої особи-1 заявив суду усне клопотання про продовження третій особі-1 строку виконання вимог пункту 10.1.2. ухвали Господарського суду Київської області від 30.03.2021.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.04.2021 судом відкладено підготовче засідання у справі №911/354/21 на 27.04.2021.
		Через канцелярію Господарського суду Київської області від третьої особи-1 надійшли додаткові пояснення (вх. №9598/21 від 22.04.2021).
		Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення по справі (вх. №1082/21 від 27.04.2021).
		У судове засідання 27.04.2021 з`явились представники всіх учасників судового процесу та надали усні пояснення по справі.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.04.2021 судом закрито підготовче провадження у справі №911/354/21 та призначено справу до розгляду по суті на 18.05.2021.
		У судове засідання 18.05.2021 з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи-2 та надали усні пояснення по справі, представник третьої особи-1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання третя особа-1 повідомлена.
		У судовому засіданні 18.05.2021 судом оголошено перерву до 01.06.2021, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.
		Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення по справі (вх. №13648/21 від 01.06.2021).
		У судовому засідання 01.06.2021 оголошено перерву до 08.06.2021, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.
		У судове засідання 08.06.2021 з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги, представник відповідача, який заперечував проти задоволення позову, представник третьої особи-2, який заперечував проти задоволення позову, представник третьої особи-1 у судове засідання не з`явився, про дату, місце та час судового розгляду третя особа-1 повідомлена належним чином.
		Відповідно до частини 6 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 08.06.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -
		встановив:
		Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (далі - орендодавець, третя особа-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рапекс1» (далі - орендар, відповідач) укладено договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 1652 від 28.01.2015 (далі - Договір, з урахуванням змін, що внесені 30.06.2015).
		Відповідно до пункту 1.1. Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно  нежитлове приміщення будівлі цеху бортового харчування, загальною площею 1658,6 кв.м та твердого покриття біля будівлі цеху бортового харчування, площею 1943,9 кв.м, що розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, ДП «Міжнародний аеропорт Бориспіль» та перебуває на балансі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт Бориспіль» (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна на 31.05.2014 і становить 44565050,00 грн.
		Згідно з пунктом 1.2. Договору майно передається в оренду з метою розміщення виробничих та офісних приміщень.
		Пунктом 3.1 Договору визначено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 і становить за базовий місяць розрахунку  травень 2014 року - 557063,13 грн., згідно розрахунку орендної плати, який додається.
		Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж у наступному співвідношенні: 70% - до державного бюджету, 30% - балансоутримувачу (пункт 3.6. Договору).
		Відповідно до пункту 3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. Договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
		Згідно з пунктом 3.8. Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 21% від суми заборгованості.
		Пунктом 6.5. Договору визначено, що орендар має право здавати майно в суборенду.
		Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за договором у випадку настання обставин непереборної сили (форс-мажор), які настали під час укладення договору, і на які сторони не могли вплинути, і які цілком або частково перешкоджають належному виконанню сторонами своїх зобов`язань передбачених договором (пункт 9.6.1. Договору).
		Відповідно до пункту 9.6.3 Договору сторона, яка зазнала дії обставин форс-мажору, зобов`язана негайно (але не пізніше 5 календарних днів з моменту їх виникнення) повідомити другу сторону про їх виникнення, характер і приблизну тривалість. Невиконання стороною цього обов`язку позбавляє її права посилатись на ці обставини, як на підставу для звільнення від відповідальності.
		Згідно з пунктом 10.1 Договору цей договір укладено строком на десять років, з 28.01.2015 по 27.01.2025.
		1. Короткий зміст позовних вимог
		1.1. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем грошових зобов`язань зі сплати орендних платежів за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності.
		2. Аргументи Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»
		2.1. 19.02.2015, за актом приймання-передачі, відповідачу передано нерухоме майно, проте, станом на дату звернення з позовом до суду у відповідача наявна заборгованість з орендної плати у сумі 2378834,74 грн., що підтверджується: актами приймання передачі, рахунками фактури за березень-червень 2020 року.
		02.07.2020 до позивача надійшов лист відповідача від 01.07.2020 № 01/07/20-1, в якому відповідач повідомив, що 16.03.2020 звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях стосовно неможливості використовувати орендоване майно у зв`язку із поширенням Ковід  19 на території України до якого додано сертифікат № 3100-2-1104 про форс-мажорні обставини від 24.06.2020 (термін дії з 17.03.2020 та тривають по 24.06.2020).
		21.08.2020 позивач листом № 19-22/1-378 повідомив, що сертифікат не звільняє відповідача від обов`язку щодо сплати орендної плати за договором, з огляду на пропущення строку повідомлення, визначеного пунктами 9.6.1, 9.6.3 Договору.
		14.09.2020 на адресу відповідача направлено претензію № 35-28/5-156 з вимогою сплати грошових коштів, яка залишена без реагування.
		2.2. З огляду на те, що відповідачем не сплачено орендну плату, у визначений пунктом 3.6 Договору строк, позивачем нараховані: на підставі пункту 3.8 Договору штраф у розмірі 499555,30 грн., на підставі пункту 3.7 Договору пеню у розмірі 189123,22 грн., на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України 3 % річних у розмірі 45704,04 грн. та інфляційні втрати у розмірі 55777,80 грн.
		2.3. Аргументи відповідача про наявність підстав для звільнення від сплати орендної плати не підлягають задоволенню з огляду на таке.
		Згідно з пунктом 1.2. Договору майно передається в оренду з метою розміщення виробничих та офісних приміщень.
		Пунктом 5.1 Договору визначено, що орендар зобов`язаний використовувати орендоване майно відповідно до призначення та умов договору.
		Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру видами діяльності відповідача є: 68.20 - надання майна в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 43.39 - інші роботи із завершення будівництва; 43.99 - інші спеціалізовані будівельні роботи; 68.10 - купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.31 - агентства нерухомості; 41.10 - організація будівництва будівель; 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель.
		Тобто, введення карантинних обмежень у частині здійснення авіаперевезень жодним чином не впливає на діяльність відповідача.
		2.4. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2020 № 287-р тимчасово закрито з 00 год. 00 хв. 17 березня 2020 року до 22 травня 2020 року пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон для міжнародного пасажирського залізничного, повітряного, автомобільного (для автобусів) сполучення, крім здійснення перевезень осіб з метою забезпечення захисту національних інтересів або у зв`язку з виконанням міжнародних зобов`язань, а також представників дипломатичних установ та гуманітарних місій.
		Тимчасово заборонено з 00 год. 00 хв. 16 березня 2020 року до 22 червня 2020 року перетинання державного кордону на в`їзд в Україну для іноземців та осіб без громадянства, (крім тих, що мають право на постійне або тимчасове проживання в Україні, є подружжям або дітьми громадян України, працівників іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, акредитованих в Україні, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їх сімей, а також водіїв та членів екіпажів вантажних транспортних засобів, членів екіпажів повітряних, морських і річкових суден, членів поїзних і локомотивних бригад держав, що не обмежують перетинання власного державного кордону такими особами з України). До водіїв та членів екіпажів вантажних транспортних засобів, членів екіпажів повітряних, морських і річкових суден, членів поїзних і локомотивних бригад держав, що встановили обмеження, можуть застосовуватися відповідні заходи на засадах взаємності. В`їзд в Україну інших категорій іноземців та осіб без громадянства здійснюється за погодженням з Міністерством закордонних справ.
		2.5. Тобто, аргументи відповідача про неможливість використовувати третьою особою-2, яка надає послуги з харчування, вищезазначених приміщень, з огляду на запровадження карантину, підлягають відхиленню, оскільки діяльність відповідача як орендаря жодним чином не відноситься до послуг з харчування, отже, він не позбавлений можливості розмістити в орендованому приміщенні власні виробничі та офісні приміщення, а третя особа-2 може продовжувати здійснювати свою діяльність, з огляду на фактичне здійснення авіаперевезень (з чітко визначеними категоріями осіб), тобто, відсутні підстави для застосування частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України.
		2.6. Пунктом 14 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України установлено, що з моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.
		Проте, відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що він не міг використовувати у своїй підприємницькій діяльності орендоване майно через встановлені Кабінетом Міністрів України обмеження та заборони.
		2.7. Крім того, 18.01.2021 до позивача надійшов лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській області від 28.12.2020 № 50-02.02-5176 в додатках до якого надано перелік орендарів державного майна щодо яких орендодавець прийняв рішення про перерахунок орендної плати на період дії карантину на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину».
		Зі змісту пункту 153 Додатку вбачається, що відповідачу відмовлено у проведенні перерахунку орендної плати, а долучений вже під час розгляду справи наказ від 05.04.2021 № 300 фактично суперечить постанові Кабінету Міністрів України № 611 як акту цивільного законодавства, який врегульовує спірні відносини, з огляду на те, що призначення приміщень: розміщення виробничих та офісних приміщень - відсутнє у переліку вищезазначеної постанови щодо перерахунку орендної плати на період дії карантину.
		3. Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю «Рапекс1»
		3.1. Відповідно до пункту 5.22. Договору протягом строку дії договору орендар зобов`язаний створити не менше ніж 250 робочих місць, задіяних у виробництві бортового харчування. У випадку передачі, в порядку, встановленому цим договором, майна в суборенду, обов`язок щодо створення відповідної кількості робочих місць покладається на суборендаря.
		Як вказано у звіті про незалежну оцінку майна від 16.05.2015, функціональне призначення об`єкта оцінки  на дату здійснення оцінки об`єкт використовується для розміщення виробничих (цех бортового харчування) та офісних приміщень, а також як майданчик для навантаження та розвантаження автотранспорту.
		Сукупність наведених обставин свідчить, що майно передано в оренду з метою його використання у підприємницькій діяльності із забезпечення авіаперевізників бортовим харчування в аеропорту «Бориспіль» шляхом виробництва і постачання бортового харчування на повітряні судна.
		3.2. 21.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рапекс1» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скай Фуд Сервісес» укладено договір суборенди.
		З 12.03.2020 на всій території України оголошено карантин, протягом якого вводились відповідні заборони і обмеження, в тому числі, щодо здійснення пасажирських повітряних перевезень.
		Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.2020 № 287-р тимчасово закриті з 00 год. 00 хв. 17 березня 2020 року до 22 травня 2020 року пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон для міжнародного пасажирського залізничного, повітряного, автомобільного (для автобусів) сполучення.
		Тимчасово заборонено з 00 год. 00 хв. 16 березня 2020 року до 22 червня 2020 року перетинання державного кордону на в`їзд в Україну для іноземців та осіб без громадянства.
		Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 23.03.2020 заборонено з 12 год. 00 хв. 24 березня 2020 року до 22 травня 2020 року прийняття та відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення осіб, які здійснюють подорож з туристичною метою; прийняття та відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення, крім перевезень, які здійснюються через Державне підприємство Міжнародний аеропорт Бориспіль або, у разі неможливості, прийняття та відправлення повітряних суден Державним підприємством Міжнародний аеропорт Бориспіль.
		У зв`язку із цим, суборендар, у період дії карантину, фактично не здійснював діяльність з використанням об`єкта оренди у своїй господарській діяльності у повному обсязі.
		3.3. Сертифікатом Торгово-промислової палати України № 3100-20-1104 зафіксовано форс-мажорні обставини.
		З огляду на вказані вище заборони та обмежувальні заходи, орендар, листом від 29.05.2020 № 29/05/20-1, звернувся до орендодавця із пропозицією щодо дострокового розірвання договору оренди через істотну зміну обставин.
		03.09.2020 майно повернуто балансоутримувачу, що підтверджується актом приймання-передачі державного майна.
		3.4. Враховуючи закриття пункту пропуску через державний кордон України для повітряного сполучення та забороною прийняття та відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення осіб, які здійснюють подорож з туристичною метою, об`єкт оренди не міг використовуватись для здійснення підприємницької діяльності  виготовлення бортового харчування та його постачання на повітряні судна, що виконують рейси із аеропорту «Бориспіль», що є підставою для звільнення від орендної плати (частина 6 статті 762 Цивільного кодексу України).
		3.5. Пунктом 14 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України установлено, що з моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача у повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.
		У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг.
		Ураховуючи, що всі витрати, що вказані у пункті 14 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України ніс суборендар, а не орендодавець, орендна плата за період карантину не повинна нараховуватись.
		3.6. Постановою Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 установлено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2: 1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1; 2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786, здійснюється у розмірі: 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2; 25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.
		Додатком № 3 до постанови Кабінету Міністрів України № 611 встановлено, що нарахування орендної плати за користування нерухомим майном здійснюється у розмірі 25 % орендарям, які використовують нерухоме державне майно для розміщення ресторану.
		Отже, діяльність із виготовлення та постачання бортового харчування на повітряні судна відповідає діяльності ресторану за спеціальним замовленням (пункт 3.28 Стандарту), що і було б підставою для нарахування орендної плати у розмірі 25% нарахованої орендної плати, якби б орендар не був звільнений від орендної плати за приписами статті 762 Цивільного кодексу України.
		З огляду на те, що позивач не є стороною договору, у нього відсутні правові підстави для нарахування штрафних санкцій.
		4. Аргументи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях
		4.1. Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рапекс1» укладено договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 1652 від 28.01.2015.
		Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж у наступному співвідношенні 70% - до державного бюджету, 30% - балансоутримувачу (пункт 3.6. Договору).
		Пунктом 5.3 Договору на орендаря покладено обов`язок своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.
		4.2. У зв`язку із неналежним виконанням орендарем договірних зобов`язань, у відповідача, станом на 05.03.2021, існує заборгованість у розмірі 3479436,99 грн. основного боргу, 87897,18 грн. пені, 730681,76 грн. штрафу.
		4.3. Одночасно, третя особі-1 повідомляє, що відповідно до її наказу № 300 від 05.04.2021 орендарю - Товариству з обмеженою відповідальністю «Рапекс1» за договором оренди № 1652 від 28.01.2015 нарахування орендної плати здійснюється у розмірі 50 % суми нарахованої орендної плати, копію вказаного наказу долучено до матеріалів справи.
		5. Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Фуд Сервісес»
		5.1. Відповідно до пункту 1.1. Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно  нежитлове приміщення будівлі цеху бортового харчування, загальною площею 1658,6 кв.м та твердого покриття біля будівлі цеху бортового харчування, площею 1943,9 кв.м, що розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, ДП «Міжнародний аеропорт Бориспіль» та перебуває на балансі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт Бориспіль».
		Відповідно до пункту 5.22 Договору протягом строку дії договору орендар зобов`язаний створити не менше, ніж 250 робочих місць, задіяних у виробництві бортового харчування. У випадку передачі, в порядку, встановленому цим договором, майна в суборенду, обов`язок щодо створення відповідної кількості робочих місць покладається на суборендаря.
		5.2. 21.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рапекс1» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скай Фуд Сервісес» укладено договір суборенди.
		30.10.2015 між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скай Фуд Сервісес» укладено генеральну угоду про комерційне виконання послуг із забезпечення бортовим харчуванням на пероні та місцях стоянок № 02.1-14/4-02 від 30.10.2015, згідно з якою аеропорт надає товариству за плату право здійснювати комерційну діяльність із завантаження та розвантаження та перевезення бортового харчування з використанням інфраструктури аеропорту.
		06.04.2016 між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скай Фуд Сервісес» укладено договір про надання послуг з контролю на безпеку бортового харчування, згідно з яким аеропорт надає послуги із забезпечення контролю на безпеку бортового харчування на вихідній лінії цехів бортового харчування товариства.
		Також, на виконання положень пункту 5.11. Договору суборенди, третя особа-2 уклала з позивачем договір про надання послуг з водопостачання та відведення стічних вод від 30.10.2015, договір про надання послуг з теплопостачання від 30.10.2015, договір про надання телекомунікаційних послуг від 30.10.2015, договір про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії від 04.06.2019, договір про надання телекомунікаційних послуг від 05.02.2016.
		5.3. З 12.03.2020 Кабінет Міністрів України встановив карантин, протягом якого запроваджено ряд обмежень та заборон, зокрема, щодо здійснення повітряного сполучення, в наслідок чого стало неможливим здійснення господарської діяльності.
		5.4. 16.03.2020 на адресу позивача направлено лист вх. № 127-П з проханням не направляти співробітників САБ для надання послуг з контролю на безпеку та догляду бортового харчування та не виставляти рахунки за надані послуги.
		5.5. У період з березня по липень 2020 року, третя особа повністю сплатила вищезазначені послуги, що, з урахуванням вимог пункту 14 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, виключає можливість стягнення орендної плати.
		З урахуванням вищезазначеного, третя особа-2 вважає безпідставними позовні вимоги та повністю підтримує доводи відповідача щодо звільнення та/або зменшення орендної плати.
		6. Норми права, що підлягають застосуванню
		Згідно з частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).
		Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
		Згідно з частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з нормами частини 1 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір найму укладається на строк, встановлений договором.
		Статтею 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
		Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», одними з істотних умов договору оренди є об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації), орендна плата з урахуванням її індексації.
		Згідно з статтею 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата є платежем, який вносить орендар орендодавцеві незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
		Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної владиабо органами місцевого самоврядування.
		Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		За змістом положень статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Згідно з статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Частиною 6 статті 762 Цивільного кодексу України визначено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
		Відповідно до статті 1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об`єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об`єднання.
		Згідно з статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
		Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлено Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили (далі - Регламент).
		Відповідно до пункту 6.1 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44(5), із змінами та доповненнями, внесеними Рішеннями Президії Торгово-промислової палати України, підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», у редакції від 02.09.2014, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.
		Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності.
		Згідно з пунктом 6.3 Регламенту заява за встановленою Торгово-промисловою палатою України формою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (Додатки № 1, 2, 3, 4 до Регламенту) подається за підписом керівника підприємства, організації та з відбитком печатки підприємства, або за його дорученням - довіреною особою.
		У заяві, зокрема, зазначається, які саме зобов`язання за договором, контрактом, угодою та/або законом, нормативним актом не можуть бути виконані у встановлений термін внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), форсмажорні обставини (обставини непереборної сили) з посиланням і наданням доказів таких обставин, початок їх виникнення і термін дії, які на думку заявника унеможливили виконання цих зобов`язань у встановлений договором, контрактом, угодою та/або законом, нормативним актом термін та інші відповідні відомості.
		Відповідно до пункту 6.9 Регламенту, надані заявником документи для засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) мають свідчити про: надзвичайність таких обставин (носять винятковий характер і знаходяться за межами впливу сторін); непередбачуваність обставин (їх настання або наслідки неможливо було передбачити, зокрема на момент укладення відповідного договору, перед терміном настанням зобов`язання або до настання відповідного обов`язку); невідворотність (непереборність) обставин (неминучість події/подій та/або її/ix наслідків); причинно-наслідковий зв`язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань (за договором, контрактом, угодою, законом, нормативним актом, актом органів місцевого самоврядування тощо).
		За результатами розгляду заяви і наданих документів та прийняття рішення уповноваженою особою щодо можливості засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за наявністю підстав, видається Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (пункт 6.10 Регламенту).
		7. Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи
		Предмет позову: стягнення основного боргу у розмірі 2378834,74 грн., пені у розмірі 189123,22 грн., інфляційних втрат у розмірі 55777,80 грн., 3% річних у розмірі 45704,04 грн., штрафу у розмірі 499555,30 грн.
		Підстави позову: неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань зі сплати орендних платежів за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності.
		Обставини справи, що підлягають встановленню:
		- належне виконання сторонами зобов`язань за договором;
		- наявність форс-мажорних обставин та обставин непереборної сили;
		- порушення строків оплати;
		- вірність розрахунку штрафних санкцій.
		7.1. Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рапекс1» укладено договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 1652 від 28.01.2015 (далі - Договір, з урахуванням змін, що внесені 30.06.2015).
		Відповідно до пункту 1.1. Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно  нежитлове приміщення будівлі цеху бортового харчування, загальною площею 1658,6 кв.м та твердого покриття біля будівлі цеху бортового харчування, площею 1943,9 кв.м, що розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, ДП «Міжнародний аеропорт Бориспіль» та перебуває на балансі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт Бориспіль». 
		Згідно з пунктом 1.2. Договору майно передається в оренду з метою розміщення виробничих та офісних приміщень.
		Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж у наступному співвідношенні: 70% - до державного бюджету, 30% - балансоутримувачу (пункт 3.6. Договору).
		19.02.2015 за актом приймання-передачі відповідачу передано нерухоме майно.
		7.2. Позовні вимоги заявлені за період: за березень 2020 року на суму 1415948,45 грн. зі строком оплати до 15.04.2020, що підтверджується рахунком-фактури № 76/555 від 31.03.2020, актом приймання  здачі виконаних послуг від 31.03.2020; за квітень 2020 року на суму 1427276,04 грн. зі строком оплати до 15.05.2020, що підтверджується рахунком-фактури № 76/786 від 30.04.2020, актом приймання  здачі виконаних послуг від 30.04.2020; за травень 2020 року на суму 1431557,84 грн. зі строком оплати до 15.06.2020, що підтверджується рахунком-фактури № 76/989 від 31.05.2020, актом здачі виконаних послуг від 31.05.2020; за червень 2020 року на суму 1434420,98 грн. зі строком оплати до 15.07.2020, що підтверджується рахунком-фактури № 76/1229 від 30.06.2020, актом здачі виконаних послуг від 30.06.2020 та реєстрами виданих/отриманих оригіналів документів, за підписом бухгалтера відповідача. 
		7.3. Також матеріали справи містять: лист вх. № 02-06-2020-1 від 02.06.2020 та акт приймання-здачі від 30.04.2020 із запереченнями, оскільки на території України встановлені обмежувальні заходи щодо користування майном; лист вх. № 15-07-2020-1 від 15.07.2020 та акт приймання-здачі від 30.06.2020 із запереченнями, оскільки на території України встановлені обмежувальні заходи щодо користування майном; лист вх. № 21-08-2020-1 від 21.08.2020 та акт приймання-здачі від 31.07.2020 із запереченнями, оскільки на території України встановлені обмежувальні заходи щодо користування майном.
		7.4. Відповідно до пункту 5.19. Договору орендар зобов`язаний до 15 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача акт приймання-здачі виконання послуг та рахунок. Підписаний акт приймання-здачі виконаних послуг орендар зобов`язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5ти днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5 днів акт приймання-здачі не буде повернуто балансоутримувачу та не надана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним сторонами.
		Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за договором у випадку настання обставин непереборної сили (форс-мажор), які настали під час укладення договору, і на які сторони не могли вплинути, і які цілком або частково перешкоджають належному виконанню сторонами своїх зобов`язань, передбачених договором (пункт 9.6.1. Договору).
		Відповідно до пункту 9.6.3. Договору сторона, яка зазнала дії обставин форс-мажору, зобов`язана негайно (але не пізніше 5 календарних днів з моменту їх виникнення) повідомити другу сторону про їх виникнення, характер і приблизну тривалість. Невиконання стороною цього обов`язку позбавляє її права посилатись на ці обставини, як на підставу для звільнення від відповідальності.
		7.5. 16.03.2020 на адресу в.о. начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях відповідачем направлено лист вх. № 16/03-01 відповідно якого повідомлено про настання форс-мажорних обставин, що виникли у зв`язку із запровадженням карантинних заходів на території України.
		7.6. 24.06.2020 Торгово-промисловою палатою України відповідачу видано сертифікат № 3100-20-1104 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) згідно з яким встановлено період форс-мажорних обставин (настання 17.03.2020, тривають на 24.06.2020).
		Згідно з частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
		Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частина 2 статті 614 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до частини 1 статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
		Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (частина 2 статті 218 Господарського кодексу України).
		Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.
		Із наведеного вбачається, що для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання згідно з статтею 617 Цивільного кодексу України та статтею 218 Господарського кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: наявність обставин непереборної сили; їх надзвичайний характер; неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками.
		Форс-мажорні обставини не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань.
		Таким чином, сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, що саме через настання цих обставин сторона об`єктивно була позбавлена можливості виконати договірне зобов`язання.
		У пункті 1 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.
		Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, і ця подія завдала збитків.
		Згідно зі статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
		Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність форс-мажорних обставин у період з 17.03.2020 по 24.06.2020, що, у свою чергу, виключає можливість стягнення основного боргу за спірний період на підставі статті 617, частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України.
		Відносно аргументів відповідача про застосування частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України до правовідносин, що виникли у період з 01.03.2020 по 30.06.2020, суд зазначає таке.
		Приписи частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України визначають в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Обставини, зазначені у даній статті можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією як орендодавця, так і орендаря.
		Отже, для застосування частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України та звільнення наймача (орендатора) від плати за користування орендованим майном, визначальною умовою звільнення від сплати орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає, це такі обставини, за яких майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за ці обставини.
		Подібна правова позиція щодо застосування приписів статті 762 Цивільного кодексу України узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду у справах № 914/2264/17, № 914/1248/18, № 914/70/18.
		7.7. Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження обставин щодо неможливості користування орендованим майном відповідач у відзиві на позовну заяву послався на встановлення карантинних заходів на території України, тимчасове закриття міжнародного регулярного пасажирського сполучення з 17.03.2020 та неможливість використання суборендарем спірних приміщень, проте, зазначені аргументи не є безумовною підставою для звільнення від сплати орендної плати за Договором, оскільки, судом оцінюється неможливість використання орендованого майна відповідача у сукупності з усіма обставинами, з огляду на те, що закриття регулярних пасажирських перевезень не позбавляє відповідача права доступу до орендованих приміщень та їх використання на об`єкті оренди як орендаря, з урахуванням фактичної діяльності саме юридичної особи відповідача (види діяльності: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний); 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.31 Агентства нерухомості; 41.10 Організація будівництва будівель; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель), а, відтак, доводи відповідача про застосування вимог частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України за весь період спірних правовідносин, відхиляються судом, як необґрунтовані.
		7.8. Пунктом 14 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України установлено, що з моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.
		У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг.
		Зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов`язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково.
		7.9. За результатами дослідження долучених до матеріалів справи документів, суд зазначає, що відповідачем не доведено наявності підстав для застосування при вирішенні даного спору вищенаведених положень пункту 14 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, з огляду на те, що вищезазначені витрати фактично здійснювались суборендарем  Товариством з обмеженою відподвіальністю «Скай Фуд Сервісес», а відповідачем як орендарем, не наведено розрахунку розміру, до якого підлягає зменшенню плата за користування спірним майном з урахуванням положень абзацу другого цього пункту, та не надано доказів, які б підтверджували такий розрахунок (щодо обсягу витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг).
		7.10. Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" (далі - Постанова № 611) врегульовані деякі питання щодо звільнення орендарів від орендної плати, а також щодо нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном.
		Відповідно до пункту 1 Постанови № 611 визначено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2: 1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1; 2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 здійснюється у розмірі: 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2; 25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.
		7.11. Згідно з пунктом 1.2. Договору майно передається в оренду з метою розміщення виробничих та офісних приміщень.
		Відповідно до Додатку № 2 до Переліку (орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків) орендарі, які використовують нерухоме державне майно для розміщення: офісних приміщень (зокрема в аеропортах).
		Вітчизняні юридичні і фізичні особи, що є суб`єктами малого підприємництва, фізичні особи, які провадять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах (зокрема в аеропортах).
		Тобто, з огляду на пункт 1.2 Договору та вимоги додатку № 2 до Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" суд дійшов висновку, що відповідач має право на зниження орендної плати на 50 відсотків.
		7.12. Крім того, до матеріалів справи долучено наказ Фонду Державного майна України від 05.04.2021 № 300 про встановлення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном  Товариству з обмеженою відповідальністю «Рапекс1» у розмірі 50 % від суми нарахованої орендної плати.
		7.13. За таких обставин, суд зазначає, що належною до нарахування та стягнення з відповідача на користь позивача як балансоутримувача є орендна плата у розмірі 30%, розрахована відповідно до визначеної Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами), із зменшенням на 50% відповідно до положень підпункту 2 пункту 1 Постанови № 611 та додатку № 2 у періоди: з 12.03.2020 по 16.03.2020, з 25.06.2020 по 30.06.2020.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин.
		7.14. Отже, з огляду на вищезазначене, суд зазначає про наявність підстав для нарахування та стягнення орендної плати в такому розмірі: 
		Березень 2020 року - у розмірі 597675,41 грн. (з 01.03.2020 по 11.03.2020) повний доступ відповідача до орендованого майна (19279,85*11=212078,35); з 12.03.2020 по 16.03.2020  зменшення на 50% (19279,85 *5/2=48199,62 грн.).
		Сертифікат Торгово-промислової палати України № 3100-20-1104 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) згідно з яким встановлено період форс-мажорних обставин (настання 17.03.2020, тривають на 24.06.2020), відтак, за цей період орендна плата не нараховується.
		Червень 2020 року - у розмірі 592923,94 грн. (з 25.06.2020 по 30.06.2020) 19764,13*6/2=59292,39 грн.
		Враховуючи вищенаведені арифметичні розрахунки, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення основного боргу у розмірі 319570,36 грн.
		Подібні правовідносини досліджувались у постанові Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 у справі № 910/13394/20.
		7.15. Відповідно до пункту 3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. Договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
		Згідно з пунктом 3.8. Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 21% від суми заборгованості.
		Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
		Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
		Оскільки заборгованість відповідача зі сплати орендних платежів за вказаний період у розмірі 319570,36 грн. належним чином доведена, доказів сплати відповідачем вказаної суми матеріали справи не містять, а факт відсутності розрахунків між сторонами у спірний період відповідач не заперечує, суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для стягнення штрафу на підставі пункту 3.8 Договору, пені на підставі пункту 3.7 Договору, 3% річних та інфляційних втрат на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
		Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що він арифметично невірний.
		За результатами здійснення розрахунку за допомогою системи Ліга  Закон, за вищевказані судом періоди та суми основного боргу, суд зазначає, що стягненню підлягає пеня у розмірі 21225,17 грн., 3 % річних у розмірі 6893,58 грн., інфляційні втрати у розмірі 16925,27 грн., штраф у розмірі 67109,77 грн. 
		7.16. Аргументи сторін у частині правовідносин, що виникли на підставі Договору суборенди нерухомого майна від 21.09.2015, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рапекс1» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скай Фуд Сервісес» та долучені до матеріалів справи документи у частині виконання умов договору суборенди або укладення договорів між Товариством з обмеженою відповідальністю «Скай Фуд Сервісес» та Державним підприємтвом «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», а також використання спірного нерухомого майна третьою особою-2 не беруться судом до уваги, з огляду на те, що зазначені правовідносини та фактичні обставин, які виникають в наслідок виконання Договору суборенди від 21.09.2015, не підлягають з`ясуванню та встановленню у даній справі, оскільки не являються предметом та підставами позову, отже, жодним чином не впливають на обставин, які підлагають встановленню у даній справі.
		8. Результати розгляду справи
		Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
		Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства та з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.
		8.1. Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		У справі «Руїз Торіха проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
		8.2. Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
		9. Розподіл судових витрат
		Судовий збір за подання позовної заяви, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 11, 73, 74, 76-80, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
		вирішив:
		1. Позов (вх. № 347/21 від 03.02.2021) Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рапекс1" про стягнення суми заборгованості, пені, 3% річних, інфляційних втрат та штрафу задовольнити частково.
		2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рапекс1" (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, Бориспіль-7, будівля технічних бригад № 260, МА "Бориспіль", код ЄДРПОУ 36134776) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08301, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7, код ЄДРПОУ 20572069) 319570,36 грн. (триста дев`ятнадцять тисяч п`ятсот сімдесят гривень тридцять шість копійок) основного боргу, 21225,17 грн. (двадцять одна тисяча двісті двадцять п`ять гривень сімнадцять копійок) пені, 6893,58 грн. (шість тисяч вісімсот дев`яносто три гривні п`ятдесят вісім копійок) 3 % річних, 16925,27 грн. (шістнадцять тисяч дев`ятсот двадцять п`ять гривень двадцять сім копійок) інфляційних втрат, 67109,77 грн. (шістдесят сім тисяч сто дев`ять гривень сімдесят сім копійок) штрафу, 6475,86 грн. (шість тисяч чотириста сімдесят п`ять гривень вісімдесят шість копійок) судового збору.
		3. В іншій частині позову відмовити.
		4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
		Повне рішення складено 24.06.2021.
		 
		Суддя С.О. Саванчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...