Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/3035/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 24.06.2021. Зареєстровано: 25.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.06.2021.

Номер судового провадження: П/140/3043/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 червня 2021 року ЛуцькСправа № 140/3035/21 
		Волинський окружний адміністративний суд у складі судді ВалюхаВ.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Волинської області, Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання протиправними дій та стягнення суддівської винагороди, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 звернулися з позовом до Господарського суду Волинської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державна судова адміністрація України (далі - ДСА України), Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області (далі - ГУ ДКСУ у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати суддівської винагороди в обмеженому розмірі за квітень-серпень 2020 року із застосуванням щомісячного обмеження її нарахування, передбаченого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-ІХ (далі - Закон №294-ІХ), в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553-ІХ (далі - Закон №553-ІХ), та стягнення недоотриманої суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 на користь ОСОБА_2 в розмірі 138266,80грн., на користь ОСОБА_3 в розмірі 332325,20грн., на користь ОСОБА_4 в розмірі 148531,20грн., на користь ОСОБА_1 в розмірі 268872,10грн., на користь ОСОБА_5 в розмірі 242387,88грн., шляхом безспірного списання коштів з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що починаючи з 18.04.2020 розмір виплати суддівської винагороди позивачів не відповідає розміру суддівської винагороди, встановленої нормами чинного законодавства України, за період квітень-серпень 2020 року позивачам не виплачена суддівська винагорода у відповідних розмірах.
		Кошторисом видатків Господарського суду Волинської області, згідно з довідкою від 18.03.2021 №03-23/1724/21, по КЕКВ 2111 «Заробітна плата» кошти для виплати суддівської винагороди на 2020 рік були передбачені та профінансовані у повному обсязі, однак із запровадженням карантинних обмежень відповідно до Закону №294-ІХ в редакції Закону №553-ІХ, застосовано обмеження максимального розміру виплат суддівської винагороди на місяць в період з 18.04.2020 по 27.08.2020.
		Позивачі вказують, що норми статті 130 Конституції України, частини другої статті 4, частини першої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) мають імперативний характер та чітко визначають те, що розмір суддівської винагороди визначається виключно Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами, а фінансова складова є невід`ємною частиною забезпечення належного судочинства.
		Позивачі покликаються на висновки, викладені у рішенні Конституційного Суду України від 11.03.2020 №4-р/2020, які полягають у тому,що законодавець не може свавільно встановлювати або змінювати розмір винагороди судді, та звертають увагу, що до статті 135 Закону №1402-VIII не вносилося жодних змін щодо розміру суддівської винагороди шляхом прийняття закону про внесення змін саме до цього Закону №1402-VIII. Отже, положення Закону №553-ІХ про обмеження максимального розміру місячної суддівської винагороди є фактично зміною гарантій, передбачених спеціальним законом, та має негативний вплив на фінансове забезпечення судів і суддів, що є невід`ємною складовою як незалежності окремого судді, так і незалежності всієї судової влади.
		Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.32-33).
		25.03.2021 суд постановив ухвалу про роз`єднання позовних вимог, відповідно до якої позовні вимоги у справі №140/2827/21 роз`єднано в самостійні провадження, у т.ч.провадження за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Волинської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ДСА України, ГУ ДКСУ у Волинській області про визнання протиправними дій та стягнення суддівської винагороди, яке було передано для здійснення реєстрації в автоматизованій системі документообігу Волинського окружного адміністративного суду як таке, що надійшло вперше, та для подальшої передачі судді, яким ухвалено рішення про роз`єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження (а.с.38-39).
		Ухвалою суду від 25.03.2021 прийнято до провадження адміністративну справу №140/3035/21 за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Волинської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ДСА України, ГУ ДКСУ у Волинській області про визнання протиправними дій та стягнення суддівської винагороди (а.с.45).
		Копії ухвал суду від 24.03.2021 про відкриття провадження в адміністративній справі, від 25.03.2021 про роз`єднання позовних вимог та прийняття справи до провадження були скеровані відповідачу Господарському суду Волинської області та третій особі ДСА України електронною поштою (а.с.48-49), проте до суду не надходило від відповідача відзиву на позовну заяву, а від вказаної третьої особи - пояснень.
		В поданих до суду поясненнях від 08.04.2021 №04-08-10/2021 третя особа ГУ ДКСУ у Волинській області вказало, що Господарський суд Волинської області діяв відповідно до вимог чинного у період виникнення спірних правовідносин законодавства, тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню (а.с.50-52).
		Ухвалою суду від 25.05.2021 залучено до участі у справі як другого відповідача ДСА України (а.с.54-55).
		24.06.2021 до суду надійшов відзив (вих.№10-12014/21 від 16.06.2021), у яких представник відповідача ДСА України Перова О.В. вважає позов необґрунтованим та просить відмовити у його задоволенні, вказуючи при цьому, що відповідач Господарський суд Волинської області як розпорядник коштів нижчого рівня не мав правових підстав для виплати суддівської винагороди без застосування обмежень, встановлених Законом №553-ІХ. Додатково повідомила, що у 2020 році виплата суддівської винагороди здійснювалася за КЕКВ 2111 «Заробітна плата», кошторисні призначення Господарському суду Волинської області за зазначеним КЕКВ станом на 31.12.2020 становили 21059,8тис.грн., зміни до кошторису вказаного суду стосовно зменшення бюджетних асигнувань за КЕКВ 2111 «Заробітна плата» ДСА України у 2020 році не вносилися та були відкриті у повному обсязі (а.с. 62-65).
		Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на адресу суду від учасників справи не надходило.
		Ухвалою суду від 24.06.2021 відмовлено у задоволенні заяви ДСА України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а. с. 75).
		Відповідно до частини другої статті 12, частин другої, третьої статті 257, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дану справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.
		Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
		Судом встановлено, що на підставі постанови Верховної Ради України від 10.06.1992, наказом по арбітражному суду Волинської області від 26.06.1992 №26 прийнято ОСОБА_1 на посаду арбітра арбітражного суду Волинської області з 26.06.1992 (а.с.24 зворот).
		Позивач ОСОБА_1 на даний час є суддею Господарського суду Волинської області та здійснює повноваження голови цього суду, що підтверджується наказом Господарського суду Волинської області від 13.04.2020 №3/02-2 (а.с.25 зворот).
		Відповідно до довідки Господарського суду Волинської області від 11.03.2021 №03-23/1536/21 розмір суддівської винагороди судді Господарського суду Волинської області ОСОБА_1 за період з 01.04.2020 по 31.08.2020 складає 624294,01грн. (нараховано без застосування обмеження), фактично нараховано - 355421,91грн., сума обмеження суддівської винагороди відповідно до Закону №553-ІХ з 18.04.2020 по 27.08.2020 складає 268872,10грн. (а.с.24).
		Як убачається із довідки Господарського суду Волинської області від 18.03.2021 №03-23/1724/21, кошторисом видатків суду по КЕКВ 2111 «Заробітна плата» кошти для виплати суддівської винагороди на 2020 рік були передбачені та профінансовані в повному обсязі, проте із запровадженням карантинних обмежень відповідно до норм Закону №294-ІХ в редакції Закону №553-ІХ, наказу Господарського суду Волинської області від 27.04.2020 №11/02-1 нарахування оплати праці суддів в період з 18.04.2020 по 27.08.2020 здійснювалося з врахуванням обмежень максимального розміру виплати на місяць 47230,00грн. (10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2020) (а. с.10 зворот).
		При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
		Згідно із статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
		Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
		У преамбулі Закону №1402-VIII зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
		За частиною першою статті 4 Закону №1402-VIII судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.
		Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (частина друга статті 4).
		Відповідно до частини першої статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
		За приписами частини другої статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
		Згідно із частиною третьою статті 135 Закону №1402-VIII (яка згідно з рішенням Конституційного Суду України №4-р/2020 від 11.03.2020 діє в редакції Закону №1774-VІІІ) базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року
		18.04.2020 набрав чинності Закон №553-ІХ, згідно з пунктом 10 розділу І якого Закон №294-ІХдоповнено, зокрема, статтею 29 такого змісту (тут - в редакції, яка діяла до ухвалення рішення Конституційного Суду України №10-р/2020 від 28.08.2020): «установити, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки (частина перша).
		Зазначене обмеження не застосовується при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення особам із числа осіб, зазначених у частині першій цієї статті, які безпосередньо задіяні у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС). Перелік відповідних посад встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина друга).
		Обмеження, встановлене у частині першій цієї статті, застосовується також при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення відповідно народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (крім осіб, встановлених у переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої цієї статті; частина третя).
		Крім того, при вирішенні даного спору суд, в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі №340/1916/20, які полягають у такому.
		З 30.09.2016 набрали чинності зміни, внесені доКонституції України згідно із Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 №1401-VІІІ(далі - Закон № 1401-VIII). Цим Законом, з-поміж іншого, статтю 130 Конституції України викладено в новій редакції, текст якої зазначено вище. Конституція України у редакції Закону № 1401-VIII вперше містить положення, які закріплюють спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що «розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій». З цією конституційною нормою співвідносяться норми частини першої статті 135 Закону №1402-VIII, які у поєднанні (системному зв`язку) дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди є закон про судоустрій.
		Наявність в Конституції України згаданої норми дає підстави для висновку, що для цієї групи правовідносин у сфері організації судової влади (йдеться про суддівську винагороду) закон про судоустрій є спеціальним законом, відповідно він має пріоритет над іншими нормативно-правовими актами не лише змістовний, але й певною мірою ієрархічний. Щодо останнього, то мається на увазі те, що позаяк Конституція України, відповідно до її статті 8, має найвищу юридичну силу, наявність в її тексті прямої вказівки на спосіб визначення суддівської винагороди слугує безапеляційним способом подолання будь-яких протиріч у правовому регулюванні правовідносин на користь спеціального закону (про судоустрій). Норми Конституції України є нормами прямої дії, а отже, при вирішенні спору суд може застосовувати їх безпосередньо, особливо тоді, коли закон чи інший нормативно-правовий акт їм суперечить (частина четверта статті 7 КАС України).
		Розмір суддівської винагороди визначено у статті 135 Закону №1402-VIII, який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання є законом про судоустрій в значенні частини другої статті 130 Конституції України. Зміни до цього Закону в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірний період не вносилися, тож законних підстав для обмеження її виплати (десятьма прожитковими мінімумами) не було.
		Щодо Закону №553-ІХ (яким внесено зміни до Закону №294-ІХ), то цей Закон, позаяк він не є законом про судоустрій, ним чи іншим законом не вносилися зміни до Закону №1402-VIII(стосовно розміру суддівської винагороди), не може встановлювати розміру винагороди судді. Розбіжність між нормами (різних) законів щодо регулювання одних правовідносин (розміру суддівської винагороди), яка виникла у зв`язку з набранням чинності Законом №553-ІХ, має вирішуватися на користь Закону №1402-VIII. Для спірних правовідносин спеціальними є норми статті 135 Закону №1402-VIII, які попри те, що в часі цей закон прийнятий раніше, мають пріоритет стосовно пізніших положень Закону №294-ІХ (у редакції Закону №553-ІХ).
		Закон №294-ІХ(у редакції Закону №553-ІХ) має іншу сферу регулювання. Вимоги щодо його змісту містяться в частині другій статті 95 Конституції України та деталізовані у Бюджетному кодексі України. Цей закон (про державний бюджет) не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.На такий аспект законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09.07.2007 №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).
		Відтак, обмеження виплати позивачеві, починаючи з 18.04.2020, суддівської винагороди (розміром, що не перевищує десять прожиткових мінімумів) на підставі статті 29 Закону №294-ІХ (зі змінами, внесеними Законом №553-ІХ; тут ці закони - у редакції, яка діяла на дату виникнення спірних відносин) було неправомірним. Оскільки розмір суддівської винагороди встановлено статтею 135 Закону №1402-VIII, тому позивач має право на те, щоб йому виплатили недоотримані кошти (заборгованість).
		З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що оскільки Господарський суд Волинської області, нараховуючи та виплачуючи позивачу суддівську винагороду із застуванням статті 29 Закону №294-ІХ (зі змінами, внесеними Законом №553-ІХ), діяв з порушенням вимог статті 130 Конституції України та статті 135 Закону №1402-VIII, що призвело до порушення прав позивача та гарантій незалежності судді, тому позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача Господарського суду Волинської області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди в обмеженому розмірі за квітень-серпень 2020 року із застосуванням щомісячного обмеження її нарахування, передбаченого статтею 29 Закону №294-ІХ в редакції Закону №553-ІХ, належить задовольнити.
		При вирішенні позовної вимоги про стягнення недоотриманої суддівської винагороди суд враховує, що за правилами частин третьої, четвертої статті 148 Закону №1402-VIII ДСА України здійснює функції головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення усіх інших судів, окрім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів; функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління ДСА України. Отже, виплата суддівської винагороди здійснюється в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких є ДСА України. Відповідач Господарський суд Волинської області як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня здійснює свої повноваження в межах асигнувань, які ДСА України затвердила у його кошторисі на 2020 рік.
		Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 №4901-VI (далі - Закон №4901-VI) виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень. Пунктом 8 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України визначено принцип цільового використання бюджетних коштів, відповідно до якого бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.
		В Україні запроваджена і діє бюджетна програма КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», метою якої є виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів, а завданням цієї програми є виплата заборгованості за рішеннями судів, винесеними на користь суддів та працівників апаратів судів (зокрема, паспорт вказаної бюджетної програми на 2021 рік затверджений розпорядчим документом ДСА України від 12.02.2021 № 50). При цьому, саме в межах бюджетної програми КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» передбачено бюджетні призначення та асигнування на виплату заборгованості за рішеннями судів, винесеними на користь суддів та працівників апаратів судів, яка стягується у безспірному порядку на підставі Закону № 4901-VI та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» від 03.08.2011 року №845 (далі - Постанова №845). Крім того, таке стягнення, на підставі пункту 9розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, Закону №4901-VI, Постанови №845 здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, який відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII, не є органом примусового виконання.
		Відповідно до статті 3 Закону №4901-VI, пункту 25 Постанови №845 у разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою.
		Отже, оскільки у головного розпорядника бюджетних коштів ДСА України наявна окрема бюджетна програма для забезпечення виконання рішень суду (КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів»), тому безспірне списання коштів на виконання рішення судів на користь суддів може бути здійснено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів лише за цією бюджетною програмою. Звідси, саме ДСА України є належним відповідачем за позовною вимогою про стягнення на користь позивача суми недоотриманої суддівської винагороди за рахунок коштів окремої бюджетної програми КПКВК 0501150.
		Відтак, суд погоджується з обраним позивачем способом захисту його порушених прав та вважає, що позовні вимоги про стягнення коштів підлягають до задоволення шляхом прийняття судом рішення про стягнення з ДСА України на користь позивача недоотриманої суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 у розмірі 268872,10грн., з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті, шляхом безспірного списання коштів з бюджетної програми КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів».
		Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов задовольнити повністю.
		Визнати протиправними дії Господарського суду Волинської області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 в обмеженому розмірі за квітень - серпень 2020 року із застосуванням щомісячного обмеження її нарахування, передбаченого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-ІХ, в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553-ІХ.
		Стягнути з Державної судової адміністрації України (01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5, ідентифікаційний код 26255795) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) недоотриману суддівську винагороду за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року у розмірі 268872 гривні 10 копійок (двісті шістдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят дві гривні десять копійок), з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті, шляхом безспірного списання коштів з бюджетної програми КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів».
		Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Суддя В.М.Валюх

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...