Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 805/3068/17-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; праці, зайнятості населення, у тому числі; праці.
Надіслано для оприлюднення: 24.06.2021. Зареєстровано: 25.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.06.2021.
Дата набрання законної сили: 23.06.2021
Номер судового провадження: К/9901/47059/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 червня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 805/3068/17-а
		адміністративне провадження № К/9901/47059/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого - Стародуба О.П., 
		суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «СИНТОП» на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018 (судді - Гайдар А.В., Василенко Л.А., Міронова Г.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «СИНТОП» до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправними дії та скасування припису,
		в с т а н о в и в :
		У вересні 2017 року ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «СИНТОП» звернулось до суду з позовом, в якому просило:
		визнати протиправними дії відповідача по складенню Акту перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта) від 02.08.2017 №05.4-5/12;
		визнати протиправними дії відповідача по складенню припису від 02.08.2017 №05.4-5/12 відносно підприємства та скасувати припис.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач зареєстрований, як юридична особа (ЄДРПОУ №35559523), діє на підставі Статуту, знаходиться за адресою: 85612, Донецька область Мар`їнський район, м. Курахове, промзона, буд. 64. Основними видами діяльності є: оптова торгівля паливом, дослідження і розробки в галузі природних і технічних наук, оптова торгівля хімічними продуктами, виробництво неметалевих мінеральних виробів та пластмас у первинних формах.
		Відповідно до договору оренди нежитлових приміщень №7-А-08, засвідчений приватним нотаріусом 17.07.2008 позивач орендує адміністративно-побутову будівлю, розташовану за адресою: 85612, Донецька область Мар`їнський район, м. Курахове, промзона, 96 та відповідно до договору суборенди землі від 29.09.2008 орендує земельну ділянку за цією ж адресою. (том І а.с. 11 - 16; 18 - 21)
		На цій земельній ділянці знаходиться установка з отримання синтетичного рідкого палива та паливних емульсій, яка належить позивачу та використовується ним у господарській діяльності.
		Ухвалою слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27.07.2017 у справі №243/6669/17 задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області щодо надання дозволу посадовим особам Головного управління Держпраці у Донецькій області на проведення перевірки суб`єкта господарювання за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42017050000000575 від 13.07.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. (том ІІ а.с. 180 - 184)
		Надано відповідачу дозвіл на проведення комплексної позапланової перевірки дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки України з боку посадових осіб ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Синтоп», який розташований за адресою: Донецька обл, Мар`їнський район, м. Курахове, промзона, 64, спеціалістам ГУ Держпраці у Донецькій області, в ході якої здійснити перевірку законності працевлаштування осіб, умови праці, безпечного ведення робіт та промислової безпеки.
		Проведення позапланової перевірки щодо стану вимог земельного законодавства з боку позивача доручено спеціалістам відповідача протягом 10 робочих днів.
		Зобов`язано посадових осіб позивача допустити спеціалістів відповідача до перевірки та надати їм у повному обсязі документальні матеріали, які необхідні для проведення перевірки.
		Зазначена ухвала суду набрала законної сили згідно з ухвалою апеляційного суду від 30.08.2017.
		На підставі ухвали слідчого судді відповідачем видано наказ від 28.07.2017 №1288 «Про проведення позапланової перевірки ТОВ «Науково виробниче об`єднання «СИНТОП» на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно правових актів з охорони праці та промислової безпеки України з боку посадових осіб ТОВ «НВО «СИНТОП», з метою з`ясування чи дотримуються умови праці, безпечного ведення робіт та промислової безпеки. (том ІІ а.с. 178)
		28.07.2017 Головним управлінням Держпраці у Донецькій області видано направлення №05.4/766 на проведення перевірки. (том ІІ а.с. 179)
		На підставі наказу від 28.07.2017 №1288 та направлення на перевірку від 28.07.2017 №05.4/766 посадовими особами Держпраці України з 01.08.2017 з 14 год 40 хв по 02.08.2017 до 16 год 30 хв проведена позапланова перевірка суб`єкта господарювання (виробничого об`єкту) на предмет дотримання вимог законодавства та нормативно правових актів з охорони праці та промислової безпеки України з боку посадових осіб позивача, розташованого за адресою: Донецька область, Мар`їнський район, м. Курахове, Промзона, 64, за результатами якої складено Акт перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта) від 02.08.2017 №05.4-5/12. (том І а.с. 54 - 59; 100)
		Перевіркою встановлено порушення вимог законодавства та нормативно правових актів з охорони праці та промислової безпеки України з боку посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче об`єднання «СИНТОП».
		На підставі Акту перевірки Головним управлінням Держпраці у Донецькій області складено припис від 02.08.2017 №05.4-5/12, в якому позивачу вказано усунути порушення, визначені у Акті перевірки від 02.08.2017 №05.4-5/12 та інформувати письмово про усунення кожного порушення із зазначених у приписі порушень у тижневий строк після закінчення терміну усунення порушень (в пунктах 3, 5, 7, 8, 10, 13, 16, 17 зазначено термін усунення порушень до 02.09.2017). (том І а.с. 60 - 64)
		Вищезазначені Акт перевірки і припис направлені на адресу позивача поштою 02.08.2017 та отримані підприємством 11.08.2017. (том І а.с. 65 - 66)
		Вважаючи вказані дії та припис відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
		В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що статтею 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено вичерпний перелік підстав для проведення позапланової перевірки, відповідно до якої така підстава як ухвала суду відсутня. Таким чином у відповідача були відсутні правові підстави для здійснення позапланової перевірки. Посилався на те, що відповідачем незаконно складено Акт перевірки, оскільки фактично така перевірка не проводилася, документи не запитувалися та не перевірялися працівниками відповідача, а відтак висновки відповідача, викладені в цьому Акті перевірки щодо нібито порушення позивачем вимог закону є незаконними, а відповідно складений відповідачем припис від 02.08.2017 №05.4-5/12 є незаконним і протиправним. При цьому посилається на те, що про зазначений Акт та припис їм не було відомо, працівники відповідача, які склали та підписали акт, не пред`являли їм жодних направлень чи повідомлень на проведення перевірки, не давали для ознайомлення Акт перевірки, ніхто не вимагав надати документи, про які йде мова в Акті перевірки, як такі, що нібито відсутні у підприємства. 
		Крім того, в отриманому Акті перевірки в посиланні на розпорядчі документи щодо здійснюваної перевірки зазначено наказ від 28.07.2017 №1288 та направлення на перевірку від 28.07.2017 №05.4/766, однак, жодних із цих документів відповідачем пред`явлено позивачу не було, що є грубим порушенням статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
		Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.12.2017 позов задоволено частково.
		Визнано протиправними дії ГУ Держпраці у Донецькій області по складенню припису від 02.08.2017 №05.4-5/12 відносно ТОВ «Науково виробниче об`єднання «СИНТОП».
		Скасовано припис ГУ Держпраці у Донецькій області від 02.08.2017 №05.4-5/12.
		В решті позовних вимог відмовлено.
		Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково.
		Визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держпраці у Донецькій області від 02.08.2017 №05.4-5/12.
		В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог частково, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідачем перевірка проведена з численними порушеннями та без належного повідомлення про її проведення та належного оформлення її результатів.
		Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову про часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до частини 4 статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» рішення суду в частині проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) для Головного управління Держпраці у Донецькій області є обов`язковим для виконання, а тому відповідач мав право на проведення перевірки та складання Акту перевірки за результатами такої перевірки.
		Також суд виходив з того, що відповідачем не надано належного доказу вручення повідомлення на проведення перевірки керівнику суб`єкта господарювання, або уповноваженій ним особі, в журналі проведення перевірок підприємства відсутній запис про проведення перевірки, відповідачем не надано належних доказів звернення перевіряючих з вимогою до позивача про надання конкретних документів для проведення перевірки, а усний запит про надання цілком усіх документів, щодо експлуатації устаткування, не може бути належним доказом запиту документів для проведення перевірки. Крім того, Акт перевірки не надано для підписання та не вручено суб`єкту господарювання або уповноваженій ним особою, а тому, за висновком суду, відповідачем недоведено факт проведення перевірки та виявлення порушень, які зазначені в ньому, а тому висновки, зазначені в Акті перевірки, щодо встановлених порушень складені відповідачем з порушенням та не у спосіб, що передбачені законами України.
		Крім того, припис складений у формі, що на теперішній час не встановлена діючим законодавством, оскільки форму припису, за якою відповідачем його складено, скасовано розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.03.2016 №169-р і на даний час нову форму припису не затверджено, а тому відповідачем за результатами встановлених порушень приписи складаються у довільній формі.
		Суд апеляційної інстанції не погодився із висновком суду першої інстанції про визнання протиправними дій відповідача щодо складання оскаржуваного припису відносно позивача, оскільки право відповідача складати припис закріплено у частині 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
		Відмовляючи в задоволенні визнання протиправними дії відповідача по складенню Акту перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта) від 02.08.2017 №05.4-5/12 суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач мав право на проведення позапланової перевірки на підставі рішення суду та складання акту перевірки за результатами такої перевірки.
		З ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нову постанову про задоволення позову повністю.
		В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що перевірка проведена відповідачем з грубим порушенням норм чинного законодавства України, оскільки підприємству не було вручено направлення на перевірку перед початком перевірки; в Акті про проведення перевірки та приписі зазначено, що перевірка проводилась за адресою: промзона 64 , хоча фактично в Акті про проведення перевірки і приписі заначено, що нібито були виявлені порушення на виробництві, яке знаходиться за іншою адресою: промзона 96 ; не надано належних доказів звернення перевіряючих з вимогою до позивача про надання конкретних документів для проведення перевірки; складений акт перевірки не вручено суб`єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а тому наполягає на повному задоволенні позовних вимог, в тому числі щодо визнання дій відповідача щодо складання акту перевірки і припису протиправними з наведених вище підстав.
		Крім того, посилається на те, що діючим законодавством не передбачено звернення слідчих до слідчого судді за проведенням позапланової перевірки, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» такої підстави для проведення перевірки, як рішення суду, не містить, що в свою чергу свідчить про незаконність дій відповідача щодо проведення перевірки, складання Акту перевірки і припису. 
		Також позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині зменшення витрат на правничу допомогу.
		Відзиву на касаційну скаргу позивача до суду не надходило.
		Постанова суду апеляційної інстанції оскаржується лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог та вирішення питання розподілу судових витрат.
		З висновками апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог та вирішення питання розподілу судових витрат колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
		Так, відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
		Згідно частини 7 статті 7 Закону №877-V у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання.
		Відповідно до частини 2 статті 6 Закону №877-V проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.
		За змістом частини 4 статті 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах.
		Згідно частини 2 статті 6 Закону №877-V проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.
		Верховний Суд вже вирішував подібні спори за аналогічними правовідносинами та у постанові від 19.10.2018р. (справа №805/3137/17-а) у складі Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду дійшов наступних правових висновків:
		«Суд перевірив підстави проведення позапланових перевірок контролюючими органами, зазначеними у Законі, обґрунтованість таких перевірок призначених та  проведених на підставі ухвали судді слідчого у кримінальному провадженні.
		Відповідно до принципів законності та заснованості на законі (стаття 19 Конституції України), відповідач - Головне управління Держпраці у Донецькій області зобов`язане діяти винятково на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Так, абзацом сьомим статті 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V передбачено, що здійснення державного нагляду (контролю), можливе, лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.
		Проаналізувавши статтю 6 цього Закону №877-V, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач при прийнятті наказу про проведення позапланової перевірки та при фактичному здійсненні такої перевірки вийшов за межі своїх повноважень наданих йому Законом, оскільки стаття 6 Закону №877-V містить вичерпний перелік підстав для проведення позапланових перевірок контролюючими органами зазначеними в частині четвертій статті 2 Закону.
		Поміж вказаних підстав відсутня така підстава, як проведення позапланової перевірки управлінням Держпраці за ухвалою слідчого судді у кримінальному провадженні.
		Суд звертає увагу, що прямого зобов`язання на призначення позапланової перевірки слідчий суддя не надавав, а лише надав дозвіл на проведення такої та визначив суб`єкт, який таку перевірку може провести.
		Отже відповідач, отримавши ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 25 липня 2017 року у справі № 234/10050/17, мав можливість перевірити чи можливе виконання такого рішення слідчого судді контролюючим органом не виходячи за межі повноважень, які надані йому Законом.
		Судами попередніх інстанцій проаналізовано пункт 4 частини другої статті 40 Кримінального процесуального кодексу України, в якому зазначено, що слідчий уповноважений призначати ревізії та перевірки. 
		Однак вказана норма на момент призначення перевірки 08 серпня 2017 року була виключена на підставі Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.
		Отже, дії відповідача щодо проведення позапланової перевірки позивача на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні є незаконними. Враховуючи незаконність проведення позапланової перевірки, припис виданий на підставі такої ухвали також є незаконним та має бути скасований.
		Суди попередніх інстанцій не врахували, що правові підстави для проведення позапланової перевірки - відсутні, а тому хибно надали оцінку припису відповідача.»
		Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 12.12.2018 у справі №805/420/17-а та від 04.02.2020 у справі №826/14805/15 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від такої правової позиції.
		За таких обставин висновки апеляційного суду щодо того, що відповідач мав право на проведення позапланової перевірки на підставі рішення суду та складання акту перевірки не можна визнати обґрунтованими.
		Водночас, відповідно до частини 6 статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.
		Відповідно до частини 7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
		Відповідно до частини 8 цієї статті Закону №877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.
		В силу визначення абзацу 3 частини 9 статті 7 Закону №877-V припис є розпорядчим документом органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
		За правилами абзацу 14 цієї статті Закону №877-V розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку. 
		Таким чином відповідно до положень Закону №877-V оскарженим в судовому порядку може бути лише припис щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
		Сам по собі акт перевірки не є рішенням суб?єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені в судовому порядку, в т.ч. за правилами адміністративного судочинства, такий акт та дії по його складанню не впливають на виникнення чи припинення правовідносин, не створює прав та обов?язків, в т.ч щодо усунення виявлених під час перевірки порушень, а відтак не може бути предметом спору.
		Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
		Схожий підхід під час вирішення позовних вимог щодо оскарження актів Верховний Суд застосовував під час вирішення справ №303/6931/17, №638/3538/17 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від висновків щодо застосування норм матеріального та процесуального права під час вирішення зазначених справ.
		За таких обставин провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій по складанню акту перевірки закрити.
		 
		Щодо відшкодування судових витрат.
		Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Станом на час розгляду і вирішення справи судом першої інстанції діяла редакція КАС України (до 15.12.2017). При цьому, діюча на той час редакція не передбачала взаємозв?язок розміру витрат на правову допомогу безпосередньо зі складністю справи.
		Такий підхід встановлення обґрунтованості витрат на правову допомогу з?явився уже в наступній редакції КАС України - після 15.12.2017 (частина 5 статті 134 КАС України).
		Натомість діюча на час розгляду і вирішення справи судом першої інстанції редакція КАС України передбачала граничні розміри компенсації витрат на правову допомогу, витрат, пов`язаних із прибуттям до суду та з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
		Саме таку редакцію процесуального закону слід було застосувати судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду справи та перевірити правильність рішення щодо судових витрат на предмет відповідності КАС України, Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», постанови Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» та встановити їх обґрунтованість на підставі відповідних доказів.
		В порушення вимог статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення судом апеляційної інстанції під час вирішення питання розподілу судових витрат неправильно застосовано норми процесуального права та не перевірено правильність визначення судом першої інстанції розміру судових витрат з врахуванням наданих позивачем доказів. При цьому судом враховано не граничні розміри судових витрат, а виходячи із змісту статті 134 КАС України (в редакції після 15.12.2017р.) враховано характер спору та співмірність між ціною позову та судовими витратами.
		Відповідно до частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		За таких обставин в частині вирішення питання розподілу судових витрат рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи в цій частині на новий апеляційний розгляд.
		Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Згідно частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи
		За змістом частини 1 статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
		Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог в частині вирішення позовних вимог по складанню акту перевірки із закриттям провадження у справі в цій частині позовних вимог, та скасуванню в частині стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу із направленням в цій частині справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Керуючись статтями 345, 349, 350, 353, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		п о с т а н о в и в :
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «СИНТОП» задовольнити частково.
		Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018 скасувати в частині вирішення позовних вимог про складання акту і в цій частині провадження у справі закрити.
		Скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018 в частині стягнення судових витрат і в цій частині справу направити на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання розподілу судових витрат.
		В іншій частині постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		                                                  
		О.П. Стародуб
		                              
		А.А. Єзеров
		 
		В.М. Кравчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...