Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/9471/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 24.06.2021. Зареєстровано: 25.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.06.2021.
Дата набрання законної сили: 22.06.2021
Номер судового провадження: 11-кп/811/17/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019140050002852

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 461/9471/19                 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 
		Провадження № 11-кп/811/17/21         Доповідач: ОСОБА_2 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 червня 2021 року м. Львів
		 
		Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:
		головуючого судді - ОСОБА_2 , 
		суддів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		секретаря судового засідання - ОСОБА_5 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження № 12019140050002852за апеляційноюскаргою прокурора у кримінальному провадженні Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Галицького районного суду м. Львова від 25 листопада 2020 року у кримінальному провадженні відносно  ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м.Львова, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, 
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, 
		за участю:
		прокурора - ОСОБА_6 , 
		захисника  адвоката ОСОБА_8 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_7 ,    
		 
		встановила:
		 
		Прокурор подавапеляційну скаргуна вирок Галицького районного суду м. Львова від 25 листопада 2020 року, яким ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.
		На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування основного покарання призначеного судом з іспитовим строком 1 рік з покладенням на нього обов`язків у відповідності до ст. 76 КК України. 
		Стягнуто з ОСОБА_7 в користь держави витрати за проведення судових експертиз в сумі 14915,00 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот п`ятнадцять тисяч)гривень.
		Вирішено питання з речовими доказами в порядку ст. 100 КПК України. 
		Даний вирокоскаржив прокурор,  який просить вирок суду першої інстанції скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_9 винним за ч.2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки, та звільнити ОСОБА_9 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням у відповідності до вимог ст. 75 КК України строком на 1 рік. У решті вирок залишити без змін. 
		Апелянт, не оспорюючи кваліфікацію дій ОСОБА_7 та доведеність його вини, вважає, що вирок суду першої інстанції незаконним, у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
		Апелянт свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_7 вчинив тяжкий злочин, грубо порушив правила дорожнього руху через що відбулося ДТП з летальним наслідком. Наполягає, що обвинувачений влаштувався водієм на роботу після ДТП з метою уникнення додаткового покарання, а тому судом безпідставно не призначено обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами. 
		На апеляційну скаргу прокурора адвокат ОСОБА_8 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , подав заперечення в яких просить відмовити у задоволені апеляційної скарги та залишити вирок суду першої інстанції без змін. 
		Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_10 , 02.07.2019 року, приблизно о 16 год. 50 хв., керуючи технічно справним транспортним засобом марки «MERCEDES-BENZ E 320 », реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним заднім ходом по проїзній частині пр.Свободи у м.Львові у напрямку вул.Городоцької, порушив вимоги Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 зі змінами та доповненнями, а саме: Р.1 п.1.5;Р.2 п.п.2.3. б), д); Р.10 п.10.9; Р.12 п.12.3, Р.17 п.17.1, які виразилися у тому, що він був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, при русі заднім ходом по смузі для руху маршрутних транспортних засобів створив загрозу безпеці дорожнього руху та при виникненні йому небезпеки у вигляді пішохода ОСОБА_11 , який переходив проїзну частину дороги поза межами пішохідного переходу з права на ліво відносно напрямку руху його автомобіля, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого здійснив наїзд на останнього. Внаслідок порушення ОСОБА_7 Правил дорожнього руху, потерпілий ОСОБА_11 відповідно до висновку СМЕ №681/2019 від 16.08.2019 року отримав відкриту тупу черепно-мозкову травму у вигляді перелому кісток склепіння і основи черепу зліва, з крововиливами під оболонки і в речовину головного мозку (чільна права частка), з нагромадженням застійної рідини (гігрома), з дислокаційним синдромом (зміщення речовини головного мозку під тиском рідин, в тому числі й вільної крові), з нейромаляцією- розрушення речовини головного мозку, з наступним проривом крові в шлуночки головного мозку, що ускладнилось гнійним запаленням забійної рани на потилиці, гнійною правобічною бронхопневмонією, з гострою легеневою недостатністю на тлі супутніх захворювань серця, печінки, нирок, підшлункової залози, що призвело до настання смерті.
		Заслухавши доповідача,міркування прокурорапро задоволенняапеляційної скарги,думку обвинуваченого ОСОБА_7 ,підтриману захисником-адвокатом ОСОБА_8 , які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні та просили, кожен окремо, залишити вирок суду першої інстанції без змін, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 1ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Оскільки висновки суду про доведеність вини обвинуваченого, а також правильність кваліфікації дій жодна із сторін не оскаржує, то вирок у цій частині перегляду не підлягає.
		Відповідно до змісту статей50,65 КК України покараннямає на меті виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Згідно зі ст. 75КК України якщосуд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Призначаючи ОСОБА_7 покарання суд першої інстанції у повній мірі врахував вимоги ст. 65 КК України. При звільненні обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку з покладенням на ОСОБА_7 ряду обов`язків у відповідності до вимог ст.ст. 75, 76 КК України, було враховано думку потерпілої ОСОБА_12 про те, що вона немає і не буде мати до обвинуваченого ОСОБА_7 претензій матеріального та морального характеру та просила не позбавляти обвинуваченого волі. 
		У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Скоппола проти Італії від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		З урахуванням цього принципу (ст. 8 КПК України), апеляційний суд вважає, що думка потерпілої про відсутність необхідності у позбавленні обвинуваченого волі повинна бути врахована як вагома обставина, що істотно впливає на призначення покарання.
		Крім того, апеляційний суд приймає до уваги, що закон України про кримінальну відповідальність не забороняє суду застосування дії ст.75 КК України та звільнення обвинуваченої особи за наявності для того підстав від відбування призначеного покарання з випробуванням. При цьому умови застосування ст.75 КК України, а саме, звільнення від відбування покарання з випробуванням, які зазначені в диспозиції цієї норми закону обгрунтовано встановлені у вироку суду, та перевірені апеляційним судом в ході апеляційного перегляду.
		Одночасно апеляційний суд приймає до уваги доводи прокурора про тяжкість наслідків кримінального правопорушення, однак при призначенні покарання суд має виходити не лише із тяжкості злочину та його наслідків, а із усіх обставин даного кримінального провадження в сукупності, які дійсно давали суду підстави для призначення покарання обвинуваченому без позбавлення його волі.
		У п.п. 20, 21Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»зазначено, що при призначенні покарання за відповідною частиноюст. 286 КК Українисуди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
		У кожному випадку призначення покарання за частинами 1, 2 ст. 286і ст. 287 КК Українинеобхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.
		Суд першої інстанції не дотримався зазначених вимог закону при призначенні покарання.
		Згідно зі ст. 409 КПК України підставами для скасування вироку є невідповідність призначеного покарання тяжкості скоєного та особі засудженого.
		Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Проте суд першої інстанції в порушення вимог цієї норми закону не в повній мірі врахував наслідки від скоєння кримінального правопорушення, зокрема смерть потерпілого .
		Призначаючи ОСОБА_7 покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості злочину, що є тяжким, особу винного та обставини які пом`якшують покарання, а саме щире каяття, повне визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину таповне відшкодування заподіяних збитків потерпілій; обставин, що обтяжують покарання  не встановлено. Також судом першої інстанції було враховано, що ОСОБА_7 раніше не судимий, за місцем роботи та проживанняхарактеризується позитивно, на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, має на утриманні дружину та двох неповнолітніх дітей, вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся та примирився з потерпілою.
		Таким чином, вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання ОСОБА_7 слід скасувати у зв`язку з його невідповідністю ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, що відповідно до п. 2 ч. 1ст. 420 КПК України, є підставою для скасування вироку та ухвалення нового вироку судом апеляційної інстанції. 
		Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що судом першої інстанції не в повній мірі враховані всі обставини скоєння злочину, а саме те, що від дій ОСОБА_7 настала смерть пішохода ОСОБА_11 , і тому призначене обвинуваченому ОСОБА_7 покарання не відповідає його меті виправлення та запобіганню вчиненню нових злочинів і є явно несправедливим внаслідок м`якості. Крім того в суді апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_7 на даний час офіційно не працює на посаді водія.
		Згідно вироку Галицького районного суду м. Львова від 25 листопада 2020 року, ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування основного покарання призначеного судом з іспитовим строком 1 рік з покладенням на нього обов`язків у відповідності до ст. 76 КК України. 
		Враховуючи викладене колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задовольнити, вирок в частині призначення покарання відносно ОСОБА_7 скасувати та ухвалити новий вирок .
		Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_7 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху як особа, яка керує транспортним засобом, що спричинила смерть потерпілого, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 286 КК України.
		При цьому судом апеляційної інстанції враховується, що ОСОБА_7 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаюється в скоєнні злочину, позитивно характеризується по місцю праці та по місцю проживання, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні дружину та двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий, на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, примирився з потерпілою відшкодувавши їй заподіяну шкоду.
		При визначенні обвинуваченому покарання колегія суддів приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, відомості про його особу, конкретні обставини по справі, які впливають на покарання, та з урахуванням обставини, зокрема смерті потерпілого, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, зі звільненням від відбування основного покарання, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, та з позбавленням права керувати транспортними засобами, тобто у відповідності до діючого законодавства, в межах санкції статті обвинувачення. 
		 
		Керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 414, 418, 420 КПК України, колегія суддів,
		 
		ухвалила :
		 
		Апеляційну скаргу прокурора у кримінальномупровадженні Львівськоїобласної прокуратури ОСОБА_6  задовольнити частково. 
		Вирок Галицького районного суду м. Львова від 25 листопада 2020 року яким засуджено  ОСОБА_7 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - скасувати в частині призначення покарання. 
		Вважати  ОСОБА_7  винним за ч.2 ст. 286 КК України, призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, та звільнити  ОСОБА_7  від відбування призначеного основного покарання з випробуванням у відповідності до вимог ст. 75 КК України строком на 1 рік. 
		У решті вирок залишити без змін. 
		Вирок апеляційного суду набуває законної сили негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
		 
		Головуючий:
		 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...