Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/23481/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 24.06.2021. Зареєстровано: 25.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 30.06.2021.

Номер судового провадження: 2/761/698/2021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 761/23481/19
		Провадження № 2/761/698/2021
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 червня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді - Фролової І.В.,
		секретаря судового засідання - Мехеди А.В., 
		за участю:
		представника позивача - ОСОБА_1 ,
		представника відповідача - Погаса О.А.,
		представника відповідача - Воробйова Є.Л.,
		представника відповідача - Бурмагіна О.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», Громадської організації «ТОМ 14», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні в особі Катерини Ткешелашвілі про захист честі, гідності та ділової репутації,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У червні 2019 року ОСОБА_2 (далі за текстом - ОСОБА_2 , позивач) звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (далі по тексту - відповідач 1, ПАТ «НСТУ»), Громадської організації «ТОМ 14» (далі по тексту - відповідач 2, ГО «ТОМ 14»), ОСОБА_3 (далі за текстом - ОСОБА_3 , відповідач 3), ОСОБА_4 (далі за текстом - ОСОБА_4 , відповідач 4), третя особа: Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні в особі Катерини Ткешелашвілі про захист честі, гідності та ділової репутації
		З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог позивач просив суд:
		- визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права на повагу до честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_2 інформацію оприлюднену та поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 у відеосюжеті програми «Наші гроші» з ОСОБА_5 під назвою: «Оточення депутата, що допоміг ОСОБА_21 розпустити Раду, отримало 42 гектари в Конча-Заспі» на веб-сайті: ІНФОРМАЦІЯ_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 в розділі «Новини» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 на YouTube каналі « ІНФОРМАЦІЯ_5 », розміщеному на відеохостингу YouTube за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_6 а саме: 
		«…40 гектарів землі, яка не просто дорога, вона взагалі не має бути приватною власністю, але її подарували оточенню народного депутата ОСОБА_6 , того самого депутата, який вже допоміг ОСОБА_7 оголосити позачергові вибори».
		«…і ось ми бачимо як в оточення одного нардепа зосередилась територія, яка потенційно може перетворитися на найбільшу приватну резиденцію в Україні…».
		«…серед 23 щасливчиків, що безкоштовно отримали землю на першому етапі, вже тоді були переважно ОСОБА_2 штики…».
		«…за нашими підрахунками із 23 осіб, що отримали цю землю у 2010 році, мінімум 17-ть пов`язані із ОСОБА_8 …».
		«…а коштовна земля, попри вир політичних подій, вже закріплена за оточенням непотоплювального депутата…».
		- визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права на повагу до честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_2 інформацію оприлюднену та поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 в статті під назвою: «Межигір`я 3»: люди нардепа ОСОБА_2 безкоштовно отримали 42 га заповідної землі на десятки мільйонів доларів» на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 в розділі «Новини» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 а саме: 
		««Межигір`я 3»: люди нардепа ОСОБА_2 безкоштовно отримали 42 га заповідної землі на десятки мільйонів доларів»
		« ОСОБА_9 … подав позов до Окружного адмінсуду Києва із вимогою надати докази існування парламентської коаліції. Доказів не знайшлося - це дало підстави розпустити Верховну Раду і оголосити дострокові вибори»
		«За два десятиліття кар`єри парламентаря, ... у його помічників з`явився 41,5 га землі між АДРЕСА_1 »
		«Серед 23 осіб, що безкоштовно отримали землю на першому етапі, вже тоді були переважно ОСОБА_2 кадри. Група працівників його ТРК "Ера", група помічників нардепа, представники компаній партнерів ОСОБА_2 , тощо. Зокрема два нинішні власники, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , які пізніше акумулювали ділянки від інших "селян".»
		«За підрахунками журналістів, із 23 осіб, що отримали цю землю у 2010 році, мінімум 17 - з оточення ОСОБА_6 »
		- визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права на повагу до честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_2 інформацію оприлюднену та поширену ІНФОРМАЦІЯ_4 у відеосюжеті програми « ІНФОРМАЦІЯ_8 » з ОСОБА_5 під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_33» на веб-сайті телеканалу UA: ПЕРШИЙ ( ІНФОРМАЦІЯ_9 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_9 та на YouTube каналі «UA: ІНФОРМАЦІЯ_10 », розміщеному на відеохостингу YouTube за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_11 а саме:
		«…40 гектарів землі, яка не просто дорога, вона взагалі не має бути приватною власністю, але її подарували оточенню народного депутата ОСОБА_6 , того самого депутата, який вже допоміг ОСОБА_7 оголосити позачергові вибори».
		«…і ось ми бачимо як в оточення одного нардепа зосередилась територія, яка потенційно може перетворитися на найбільшу приватну резиденцію в Україні…».
		«…серед 23 щасливчиків, що безкоштовно отримали землю на першому етапі, вже тоді були переважно ОСОБА_2 штики…».
		«…за нашими підрахунками із 23 осіб, що отримали цю землю у 2010 році, мінімум 17-ть пов`язані із ОСОБА_8 …».
		«…а коштовна земля, попри вир політичних подій, вже закріплена за оточенням непотоплювального депутата…».
		- зобов`язати ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання судовим рішенням по даній справі законної сили видалити з веб-сайту: ІНФОРМАЦІЯ_7 (ІНФОРМАЦІЯ_7) статтю під назвою: «Межигір`я 3»: люди нардепа ОСОБА_2 безкоштовно отримали 42 га заповідної землі на десятки мільйонів доларів», яка розміщена за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 та відеосюжет під назвою: «Оточення депутата, що допоміг ОСОБА_21 розпустити Раду, отримало 42 гектари в Конча-Заспі», який розміщений за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 та з YouTube каналу « ІНФОРМАЦІЯ_5 », розміщеному на відеохостингу YouTube за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_34.
		- зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 23152907, протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням суду по даній справі законної сили видалити з веб-сайту «UA.ПЕРШИЙ» (ІНФОРМАЦІЯ_35) частину відеосюжету під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_33», починаючи з 14 хв. 25 сек. по 27 хв. 26 сек., який розміщено за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_9 та з YouTube каналу «UA:Перший», розміщеному на відеохостингу YouTube за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_11 
		- стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , та Громадської організації «ТОМ 14», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 40067390, на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн. (п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) шляхом перерахування вказаних коштів на користь Творчої спілки «Національна Спілка Журналістів України» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 00027140, місцезнаходження: Україна, 01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 27-А).
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 о 21:48 на веб сайті (ІНФОРМАЦІЯ_14) телеканалу UA:Перший (суб`єкт інформаційної діяльності - ПАТ «НСТУ») за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_12 було оприлюднено/поширено відеосюжет програми «Наші гроші з ОСОБА_5 » під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_33», починаючи з 14 хвилини 24 секунди, відповідачами поширено недостовірну інформацію про позивача наступного змісту:
		«…40 гектарів землі, яка не просто дорога, вона взагалі не має бути приватною власністю, але її подарували оточенню народного депутата ОСОБА_6 , того самого депутата, який вже допоміг ОСОБА_7 оголосити позачергові вибори».
		«…і ось ми бачимо як в оточення одного нардепа зосередилась територія, яка потенційно може перетворитися на найбільшу приватну резиденцію в Україні…».
		«…серед 23 щасливчиків, що безкоштовно отримали землю на першому етапі, вже тоді були переважно ОСОБА_2 штики…».
		«…за нашими підрахунками із 23 осіб, що отримали цю землю у 2010 році, мінімум 17-ть пов`язані із ОСОБА_8 …».
		«…а коштовна земля, попри вир політичних подій, вже закріплена за оточенням непотоплювального депутата…».
		Інформацію аналогічного змісту було поширено ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_5 в розділі «Новини» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, в відеосюжеті програми «Наші гроші з ОСОБА_5 » під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_13 . Оточення депутата, що допоміг ОСОБА_21 розпустити Раду, отримало 42 гектари в Конча-Заспі».
		Окрім вищевказаних відеосюжетів, відповідачами ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 в розділі «Новини» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 оприлюднено та поширено статтю під назвою: «Межигір`я 3»: люди нардепа ОСОБА_2 безкоштовно отримали 42 га заповідної землі на десятки мільйонів доларів», у якій поширено недостовірну інформацію про позивача, наступного змісту:
		««Межигір`я 3»: люди нардепа ОСОБА_2 безкоштовно отримали 42 га заповідної землі на десятки мільйонів доларів»
		« ОСОБА_9 … подав позов до Окружного адмінсуду Києва із вимогою надати докази існування парламентської коаліції. Доказів не знайшлося - це дало підстави розпустити Верховну Раду і оголосити дострокові вибори»
		«За два десятиліття кар`єри парламентаря, ... у його помічників з`явився 41,5 га землі між АДРЕСА_1 »
		«Серед 23 осіб, що безкоштовно отримали землю на першому етапі, вже тоді були переважно ОСОБА_2 кадри. Група працівників його ТРК "Ера", група помічників нардепа, представники компаній партнерів ОСОБА_2 , тощо. Зокрема два нинішні власники, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , які пізніше акумулювали ділянки від інших "селян".»
		«За підрахунками журналістів, із 23 осіб, що отримали цю землю у 2010 році, мінімум 17 - з оточення ОСОБА_6 »
		Позивач вважає, що поширення вказаної інформації відповідачами порушує його особисті немайнові права на повагу до гідності, честі та ділової репутації, дискредитує позивача в очах широкого загалу, вказує, що недостовірна інформація опублікована напередодні початку передвиборчої кампанії до Верховної ради України та такі дії відповідачів направлені на підрив соціальної оцінки як позивача особисто, так і його професійної діяльності як народного депутата в очах суспільства. Пов`язуючи позивача з спірними земельними ділянками, відповідачі підводять до висновку про те, що він є корупціонером та займається незаконною діяльністю, вказують про позивача, як про одного з найбагатших депутатів, порівнюючи його з олігархами, який обкрадає простих громадян та становить значну загрозу для стабільності та успіху держави.
		Позивач наполягає на тому, що відповідачі поширили, щодо нього недостовірну інформацію, яка є фактичним твердженням, оскільки вказана інформація може бути перевірена та підтверджена, чи спростована. 
		Зазначає, що розповсюдження недостовірних відомостей, щодо нього завдає йому не лише репутаційних втрат, але і моральних страждань. Недостовірні матеріали провокують негативне ставлення суспільства до позивача. 
		11 червня 2019 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позову передані на розгляд судді Кондратенко О.О.
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2019 року у справі відкрито провадження.
		06 листопада 2019 року надійшов до суду від відповідача 2 відзив на позовну заяву, відповідно до якого Представник ГО «Том 14» заперечує проти позову в повному обсязі з тих підстав, що позивач має статус публічної особи, поширена інформація в оскаржуваних сюжетах журналіста стосувалася оцінки професійної діяльності позивача, тому позивач повинен бути терпимим до публічної критики, межа якої є ширшою від критики пересічних громадян; в сюжетах та статті є фактичні матеріали, які стали підставою для формування власної думки відповідачів, про те їх позивач не оскаржує, та не висуває їм вимоги про недостовірність інформації; оскаржувана інформація є оціночними судженнями. Крім того, відповідач не погоджується з вимогою про стягнення моральної шкоди, оскільки вважає, що позивач не має права заявляти таку вимогу в силу положень ч. 2 ст. 31 Закону України «Про інформацію»; не наведено доказів на підтвердження того, що порушення прав позивача призвели до моральних страждань; експертний висновок з приводу відповідності проведеного журналістського розслідування ОСОБА_13 вимогам Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є недопустимим доказом.
		У відзиві ОСОБА_4 , останній звертає увагу суду, на статус відповідачів-журналістів, заперечує щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки позивач має статус публічної особи, у зв`язку з цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи, поширення спірної інформації було зумовлено значним суспільним інтересом, щодо передачі окремим громадянам України, найцінніших місць Кончи-Заспи, що мали рекреаційне призначення, стаття та відеосюжет були спрямовані на поширення дискусії на тему, яка становила інтерес для громадськості і вже тривалий час обговорювалась у суспільстві, оскаржувана інформація є оціночними судженнями, проте вони - ґрунтуються на фактичній основі, позивач не обґрунтував наявність усіх ознак складу юридичного правопорушення, що є обов`язковими при розгляді справ про захист гідності, честі та ділової репутації; відповідач 4 не погоджується з вимогою про стягнення моральної шкоди, оскільки така вимога є похідною від вимоги про спростування недостовірної інформації, яку відповідач 4 вважає недоведеною, також посилається на положення ч. 2 ст. 31 Закону України «Про інформацію в якій зазначається, що суб`єкти владних повноважень не мають права вимагати відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Відповідач 4 наголошує, на безпідставності та необґрунтованості аргументів позивача, щодо видалення інформації з сайту ІНФОРМАЦІЯ_5. 
		07 листопада 2019 року надійшов до суду від відповідача 1 відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти позову, зазначило, що ПАТ «НСТУ» є неналежним відповідачем у справі, оскільки відповідно до умов Ліцензійного договору, укладеного між ПАТ «НСТУ» та ГО «Том 14», саме ГО «Том 14» несе повну відповідальність за поширену у програмі «Наші гроші» інформацію; позивач не надав доказів недостовірності поширеної інформації; поширена інформація стосується оточення народного депутата, а не самого позивача; експертний висновок з приводу відповідності проведеного журналістського розслідування вимогам Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод наданий позивачем - не стосується предмету доказування у цій справі; позивач повинен бути терпимим до публічної критики, межа якої є ширшою від критики пересічних громадян. Заперечуючи проти позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, відповідач зазначив, що позивачем не обґрунтовано конкретний розмір - 50 000, 00 грн., у якості компенсації моральної шкоди.
		09 грудня 2019 року представник позивача подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
		07 квітня 2020 року представник відповідача 2 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
		16 квітня 2020 року представник позивача подав до суду клопотання про відкладення підготовчого засідання.
		На підставі розпорядження щодо повторного автоматичного розподілу справи № 01-08-584 від 10 вересня 2020 року за підписом керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О., протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями матеріали позову передані на розгляд судді Фролової І.В., у зв`язку із наданням судді ОСОБА_14 відпустки по вагітності та пологам.
		Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 вересня 2020 року відкрито провадження у справі, за правилами загального позовного провадження.
		15 вересня 2020 року від відповідача 2 через канцелярію суду надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
		17 вересня 2020 року від представника позивача до суду подано заяву про зміну предмету позову та відповідь на відзив відповідача 2. 
		У судовому засіданні, яке відбулось 12 жовтня 2020 року за наслідками розгляду заяви про зміну предмету позову, суд протокольною ухвалою, вирішив залишити її без руху та встановив позивачу строк протягом 10 днів на усунення недоліків, у вигляді доплати судового збору. Щодо відповіді на відзив відповідача 2 суд зобов`язав позивача надати пояснення щодо пропуску строку на подання відповіді на відзив. 
		19 жовтня 2020 року від представника позивача на виконання протокольної ухвали від 12 жовтня 2020 року до суду подано квитанцію про сплату судового збору.
		У судовому засіданні, яке відбулось 22 жовтня 2020 року протокольною ухвалою суд прийняв заяву про зміну предмету позову, та відмовив у прийнятті відповіді на відзив. Також у даному судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про витребування доказів, в задоволенні якого протокольною ухвалою суду було відмовлено. В задоволенні вказаного клопотання було відмовлено, оскільки, позивач в порушення п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України не підтвердив неможливість самостійного отримання такої інформації.
		У судовому засіданні, яке відбулось 03 грудня 2020 року, представником позивача заявлено клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме: 
		-копії висновку експерта за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення №9877, складеного 19.06.2020;
		-копії листа-відповіді Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 25.08.2020 №29-10-0.331-11182/2-20;
		-тексту ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2019 у справі №826/2955/18, роздрукованого з Єдиного державного реєстру судових рішень;
		-тексту рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2019 у справі №826/2955/18, роздрукованого з Єдиного державного реєстру судових рішень;
		-тексту окремої думки судді Конституційного Суду України ОСОБА_15 стосовно Рішення Конституційного Суду України у справі Справа № 1-152/2019(3426/19) за конституційним поданням 62 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів»:
		-паперової копії статті під назвою: «Межигір`я 3»: люди нардепа ОСОБА_2 безкоштовно отримали 42 га заповідної землі на десятки мільйонів доларів», розміщеної на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 в розділі «Новини» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 
		-електронної копії відеосюжету програми «Наші гроші» з ОСОБА_5 під назвою: «Оточення депутата, що допоміг ОСОБА_21 розпустити Раду, отримало 42 гектари в Конча-Заспі», розміщена на веб-сайті: ІНФОРМАЦІЯ_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 в розділі «Новини» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 
		-електронної копії відеосюжету програми «Наші гроші» з ОСОБА_5 під назвою: «Оточення депутата, що допоміг ОСОБА_21 розпустити Раду, отримало 42 гектари в Конча-Заспі», розміщена на YouTube каналі « ІНФОРМАЦІЯ_5 » відеохостингу YouTube за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_6 
		-паперової копії коментарів до відеосюжету програми «Наші гроші» з ОСОБА_5 під назвою: «Оточення депутата, що допоміг ОСОБА_21 розпустити Раду, отримало 42 гектари в Конча-Заспі», розміщена на YouTube каналі « ІНФОРМАЦІЯ_5 » відеохостингу YouTube за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_6 
		-електронної копії відеосюжету програми «Наші гроші» з ОСОБА_5 під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_33», розмішена на веб-сайті телеканалу UA: ПЕРШИЙ ( ІНФОРМАЦІЯ_9 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_9 
		-електронної копії відеосюжету програми «Наші гроші» з ОСОБА_5 під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_33», розмішена на YouTube каналі « ІНФОРМАЦІЯ_10 » відеохостингу YouTube за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_11 
		Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
		Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 83 ЦПК України).
		З огляду на вищевикладене, а також те, що на стадії підготовчого провадження у даній справі представником позивача письмово повідомлено суд про те, що з метою підтвердження обставин щодо приниження честі, гідності та ділової репутації позивача, спричинення йому моральної шкоди у результаті розповсюдження відповідачем 1, відповідачем 2, відповідачем 3 та відповідачем 4 недостовірних відомостей щодо нього, позивач звернувся до експертної установи Міністерства юстиції України із запитом про надання висновку експерта.
		На підставі викладеного, суд вважає за доцільне долучити вказані докази до матеріалів справи для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, а також з метою дотримання принципу змагальності сторін.
		У судовому засіданні, яке відбулося 08 грудня 2020 року представником позивача було заявлено клопотання про витребування доказів у справі, з метою встановлення належної особи відповідачів, в якому просив:
		Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест» інформацію (дані) у письмовому вигляді про наступне:
		- реєстранта доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_20 станом на ІНФОРМАЦІЯ_37;
		- реєстранта доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_9 станом на ІНФОРМАЦІЯ_38;
		- володільця облікового запису, що використовується для розміщення веб-сайту: ІНФОРМАЦІЯ_14 у мережі Інтернет станом на ІНФОРМАЦІЯ_37;
		- володільця облікового запису, що використовується для розміщення веб-сайту: ІНФОРМАЦІЯ_36 у мережі Інтернет станом на ІНФОРМАЦІЯ_38.
		Витребувати у хостинг-провайдера - Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 21560766, місцезнаходження: 01601, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 18) інформацію (дані) у письмовому вигляді, про отримувача послуг хостингу щодо розміщення програмного забезпечення веб-сайту: ІНФОРМАЦІЯ_14 на спеціалізованому веб-сервері та забезпечення доступу до нього з мережі Інтернет станом на ІНФОРМАЦІЯ_37.
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08 грудня 2020 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
		Окрім того, представником позивача у судовому засіданні 08 грудня 2020 року подано до суду заяву про зміну предмету позову. У зв`язку із прийняттям судом зміни предмету позову, для зручності розгляду справи, суд протокольною ухвалою зобов`язав представника позивача завчасно направити нову редакцію позовної заяви - суду і всім учасникам справи та роз`яснив відповідачам, право на надання відзиву протягом 15 днів з дня отримання нової редакції позовної заяви.
		11 грудня 2020 року від представника позивача надійшла до суду позовна заява про захист честі, гідності та ділової репутації і стягнення моральної шкоди (нова редакція).
		18 грудня 2020 року до суду від відповідача 4 надійшов відзив на позовну заяву про захист честі, гідності і ділової репутації, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію та відшкодувати моральну шкоду. 
		14 січня 2021 до суду надійшло клопотання представника позивача про витребування доказів з метою підтвердження особи відповідача 4, як власника (реєстранта) веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_2 та належного відповідача в даній справі , в якому просив:
		Витребувати у Приватного Підприємства «ФРІХОСТ» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 36463775, місцезнаходження: Україна, 02166, місто Київ, проспект Лісовий, будинок 35, квартира 259) усі відомі дані про реєстранта доменного імені: ІНФОРМАЦІЯ_5, станом на 29.05.2019,30.05.2019 та дату, поставлення ухвали за результатами розгляду цього клопотання, зокрема, але не виключно:
		- прізвище, ім`я та по-батькові;
		- ідентифікаційний код;
		- місце проживання;
		- адресу електронної пошти та контактний номер телефону.
		Витребувати у письмовому вигляді у Приватного Підприємства «ФРІХОСТ» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 36463775, місцезнаходження: Україна, 02166, місто Київ, проспект Лісовий, будинок 35, квартира 259) договір або інший документ, на підставі якого останній виступає(ло) постачальником доменного імені: ІНФОРМАЦІЯ_5 - посередником між реєстратором та реєстрантом цього доменного імені, в тому числі з усіма змінами, додатками чи додатковими угодами тощо, як станом на 29 та ІНФОРМАЦІЯ_1, так і станом на дату, поставлення ухвали за результатами розгляду цього клопотання.
		02 лютого 2021 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва задоволено клопотання від 14 січня 2021 року представника позивача про витребування доказів. 
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02 лютого 2021 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.
		Представник позивача - ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
		Представник відповідача 1 - Погас О.А. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, просив відмовити у задоволенні.
		Представник відповідача 2 та відповідача 4 - ОСОБА_16 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, просив відмовити у задоволенні позову, обґрунтовуючи це тим, що позивач не надав доказів щодо порушення його прав, а відтак вважає позов безпідставним.
		Представник відповідача 3 - Бурмагін О.О. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, просив відмовити у задоволенні, з підстав недопустимості доказів, долучених позивачем до матеріалів справи, необґрунтованості та безпідставності позову. 
		Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.223 ЦПК України).
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).
		Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).
		За таких підстав судом визнано за можливе розглядати справу на підставі доказів, наявних у матеріалах справі, та за погодженням сторін й згідно поданих ними заяв.
		Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.
		За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
		Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_4 о 21:48 на веб-сайті (ІНФОРМАЦІЯ_14) телеканалу UA:Перший опубліковано відеосюжет програми «Наші гроші з ОСОБА_5 » під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_33», що містить інформацію (починаючи з 14 хвилини 24 секунд) такого змісту:
		«…40 гектарів землі, яка не просто дорога, вона взагалі не має бути приватною власністю, але її подарували оточенню народного депутата ОСОБА_6 , того самого депутата, який вже допоміг ОСОБА_7 оголосити позачергові вибори».
		«…і ось ми бачимо як в оточення одного нардепа зосередилась територія, яка потенційно може перетворитися на найбільшу приватну резиденцію в Україні…».
		«…серед 23 щасливчиків, що безкоштовно отримали землю на першому етапі, вже тоді були переважно ОСОБА_2 штики…».
		«…за нашими підрахунками із 23 осіб, що отримали цю землю у 2010 році, мінімум 17-ть пов`язані із ОСОБА_8 …».
		«…а коштовна земля, попри вир політичних подій, вже закріплена за оточенням непотоплювального депутата…».
		Зазначений матеріал опублікований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_12. Факт поширення вищезазначеної інформації в указаний спосіб сторонами не оспорюється. Доступ до вказаного веб-ресурсу вільний. Наведене підтверджується Експертним висновком за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет №47/2019ЕВ від 04.06.2019 року (а.с. 48 т.1.)
		ІНФОРМАЦІЯ_1 інформацію аналогічного змісту було поширено на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_5 в розділі «Новини» в відеосюжеті програми «Наші гроші з ОСОБА_5 » під назвою: « ОСОБА_17 . Оточення депутата, що допоміг ОСОБА_21 розпустити Раду, отримало 42 гектари в Конча-Заспі».
		Зазначений матеріал опублікований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3. Факт поширення вищезазначеної інформації в указаний спосіб сторонами не оспорюється. Доступ до вказаного веб-ресурсу вільний. На момент пред`явлення позову матеріал отримав понад 64 тисячі переглядів та 469 коментарів. Наведене підтверджується Експертним висновком за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет №46/2019ЕВ від 04.06.2019 року (а.с. 56 т.1.)
		Як вбачається з даного експертного висновку, за результатами дослідження змісту веб-сторінки за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено, що в її структурі знаходиться відео-програвач з кнопкою «Play», після натискання на яку, починає відображатися відеоряд із звуковим супроводом з назвою «Оточення депутата, що допоміг ОСОБА_21 розпустити Раду, отримало 42 гектари в Конча-Заспі» безпосередньо на досліджуваній веб-сторінці або є можливість здійснити перехід на веб-сторінку за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_15 та переглядати цей відеосюжет на веб-сайті відеохостингу YouTube ( ІНФОРМАЦІЯ_16 ). 
		Відеосюжет за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_15 - опубліковано з каналу ІНФОРМАЦІЯ_5 , здійснивши перехід на веб-сторінку якого за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_17 в розділі « ІНФОРМАЦІЯ_18 », отримуємо інформацію про те, що такий канал є офіційним каналом проекту ІНФОРМАЦІЯ_5. Відповідачем 4 не оспорювався факт приналежності останньому каналу " ІНФОРМАЦІЯ_5 на сервісі «Youtube».
		ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 в розділі «Новини» оприлюднено та поширено статтю під назвою: «Межигір`я 3»: люди нардепа ОСОБА_2 безкоштовно отримали 42 га заповідної землі на десятки мільйонів доларів», наступного змісту:
		««Межигір`я 3»: люди нардепа ОСОБА_2 безкоштовно отримали 42 га заповідної землі на десятки мільйонів доларів»
		« ОСОБА_9 … подав позов до Окружного адмінсуду Києва із вимогою надати докази існування парламентської коаліції. Доказів не знайшлося - це дало підстави розпустити Верховну Раду і оголосити дострокові вибори»
		«За два десятиліття кар`єри парламентаря, ... у його помічників з`явився 41,5 га землі між АДРЕСА_1 »
		«Серед 23 осіб, що безкоштовно отримали землю на першому етапі, вже тоді були переважно ОСОБА_2 кадри. Група працівників його ТРК "Ера", група помічників нардепа, представники компаній партнерів ОСОБА_2 , тощо. Зокрема два нинішні власники, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , які пізніше акумулювали ділянки від інших "селян".».
		«За підрахунками журналістів, із 23 осіб, що отримали цю землю у 2010 році, мінімум 17 - з оточення ОСОБА_6 ».
		Зазначений матеріал опублікований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3. Факт поширення вищезазначеної інформації в указаний спосіб сторонами не оспорюється. Доступ до вказаного веб-ресурсу вільний.
		Оспорювана інформація була поширена на веб-сайті (ІНФОРМАЦІЯ_14) телеканалу UA:Перший. Відповідач 1 у своєму відзиві зазначає, що він є неналежним відповідачем по вказаній справі, оскільки між ним та ГО «Том 14» 26 грудня 2018 було укладено ліцензійний договір.
		Відповідач 1 посилається на п. 4.2 вказаного договору , в якому зазначено, що ліцензіар зобов`язується розглянути і власними силами та за свій рахунок вирішити всі можливі претензії та позовні заяви щодо використання ліцензіатом прав на програми з боку третіх осіб, виступивши у відповідному спорі як належний відповідач. Відповідач 1 вважає, що саме ГО «Том 14» несе повну відповідальність за поширену в програмі інформацію.
		Суд не може повною мірою погодитися з вказаним твердженням з огляду на наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1109 ЦК України за ліцензійним договором одна сторона надає другій стороні дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності на умовах, визначених за взаємною згодою сторін.
		Тобто між відповідачем 1 - «UA: Перший» та ГО «Том 14» було укладено договір щодо розпорядження майновими правами щодо певних видів прав інтелектуальної власності.
		З іншого боку у відповідача 1 по відношенню до позивача виникають зобов`язання, пов`язані з використанням продукту права інтелектуальної власності відповідачем 1. Договір, стороною якого не є позивач, не може обмежувати передбаченого законом права позивача на пред`явлення вимоги до особи, яка здійснила публічний показ програми про позивача.
		Відповідно до умов ліцензійного договору /п. 1.1/ ліцензіар надає, а ліцензіат приймає невиключні майнові права на використання аудіовізуальних творів. Права надаються в тому числі в обсязі права на здійснення публічного сповіщення, передачі шляхом трансляції в ефірі телевізійних каналів ліцензіата, засобами наземного ефірного, багатоканального, супутникового мовлення, а також через мережу Інтернет, засобами IPTV телебачення на сайтах ліцензіата як під час онлайн трансляції (одночасно з телевізійним показом) програми передач телеканалів ліцензіата, так і з можливістю перегляду передач після закінчення публічного сповіщення, протягом ліцензійного строку; невиключне право на розміщення запису передачі у відкритому доступі на ресурсах платформи « ІНФОРМАЦІЯ_17 » ( ІНФОРМАЦІЯ_19 ) у розділі каналу « ІНФОРМАЦІЯ_10 », на сайті ліцензіата ІНФОРМАЦІЯ_20 та на сторінках ліцензіата у соціальних мережах «Facebook», « ІНФОРМАЦІЯ_21 » протягом ліцензійного строку. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила вказану інформацію.
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її в пресі, передання по радіо, телебаченню, поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку.
		Виходячи із пункту вищевказаного договору, в якому ліцензіар надає право ліцензіату на здійснення публічного сповіщення, передачі шляхом в тому числі через мережу Інтернет та на сайтах ліцензіата як під час онлайн трансляції (одночасно з телевізійним показом) програми передач телеканалів ліцензіата, так і з можливістю перегляду передач після закінчення публічного сповіщення, на відповідача 1 розповсюджується частина 4 статті 277 ЦПК України, оскільки фактично відповідач 1 поширив вказану інформацію невизначеному колу осіб, а тому позивачем пред`явлено вимогу до належного відповідача.
		Окрім того, як роз`яснено у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (далі за текстом - Постанова ВСУ №1) «належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
		Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.».
		Відповідно до ч. 7 ст. 52-1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» відомості про власника веб-сайту мають міститись або на самому веб-сайті, або в базах даних записів про доменні імена (WHOIS).
		Позивачем оспорюється достовірність інформації поширеної у відеосюжетах на: веб-сайті телеканалу UA: ПЕРШИЙ - ІНФОРМАЦІЯ_9 (за час перебування справи в провадженні суду назва сайту ІНФОРМАЦІЯ_14 була змінена на ІНФОРМАЦІЯ_9 та веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_5 - https://ІНФОРМАЦІЯ_5.
		З огляду на інформацію, зазначену на веб-сайті телеканалу UA: ІНФОРМАЦІЯ_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_14 ) відповідач 1 є особою, відповідальною за розповсюдження будь-якої інформації на такому веб-сайті.
		На виконання вимог ухвали суду ТОВ «Інтернет Інвест» повідомило (а.с. 103 т.4) про те, що ТОВ «Інтернет Інвест» надає послуги з реєстрації доменного імені «ІНФОРМАЦІЯ_20» та «ІНФОРМАЦІЯ_9» на підставі публічного (сервісного) договору згідно зі ст. 633, 641 ЦК України, договір у письмовій формі не укладався. 
		Анкетні дані, що були надані при реєстрації доменного імені « ІНФОРМАЦІЯ_20 » станом на ІНФОРМАЦІЯ_37 та станом на дату надання відповіді: організація: Акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України», ЄДРПОУ: 23152907; поштова адреса: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 42; Телефон: НОМЕР_2 ; E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_22 
		Вказане також підтверджується довідкою ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет «Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» №31/2019-Д від 06.06.2019 року з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення (а.с. 109 т.1).
		Анкетні дані, що були надані при реєстрації доменного імені « ІНФОРМАЦІЯ_9 » станом на дату надання відповіді: організація: Акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України», ЄДРПОУ: 23152907; поштова адреса: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 42; Телефон: НОМЕР_2 ; E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_22 
		Наведені обставини, які підтверджуються доказами, що містяться в матеріалах справи, свідчать про те, що власником веб-сайтів « ІНФОРМАЦІЯ_20 » та « ІНФОРМАЦІЯ_9 » слід вважати ПАТ «НСТУ».
		Згідно довідки ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет «Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» №30/2019-Д від 06.06.2019 року з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення (а.с.98 т.1) за даними публічної служби WHOIS доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_5 , яким адресується веб-сайт ІНФОРМАЦІЯ_2 було зареєстровано 2015-10-06 T06:45:22Z; дата внесення останніх змін: 2018-09-05 T12:03:06Z; дата завершення строку реєстрації доменного імені: ІНФОРМАЦІЯ_5 2019-10-06 Т06:45:22Z; а дані про реєстранта цього доменного імені є знеособленими.
		Тобто, Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет повідомив, про знеособленість даних про реєстранта доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_5 в службі WHOIS, а також про те, що це доменне ім`я зареєстровано в публічному домені .info, що не належить до українського сегменту мережі Інтернет, реєстратор цього доменного імені є іноземним суб`єктом, з метою встановлення власника (реєстранта) веб- сайту ІНФОРМАЦІЯ_2 можливо витребувати в судовому порядку: дані про реєстранта доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_5 - у реєстратора цього доменного імені - OnlineNIC, Inc.
		За зверненням позивача, іноземна компанія - OnlineNic, Inc. надала усю доступну інформацію щодо доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_5 , в тому числі про його реєстратора за відповідним посиланням ІНФОРМАЦІЯ_23 . З цього посилання встановлено, що реєстратором (власником) доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_5 є фізична особа, а саме ОСОБА_18 (а.с. 141 т.3). 
		Крім того, компанія OnlineNic, Inc.повідомила, що домен ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстровано через постачальника послуг доменних імен (торговельного посередника) ІНФОРМАЦІЯ_39.
		Листом №9/12-1 від 09.12.2020 року ПП «Фріхост» повідомило представника позивача, що дійсно є посередником між реєстратором та реєстрантом доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_5, проте ПП «Фріхост» не має законних підстав для надання інформації з обмеженим доступом, а саме персональних даних фізичної особи - реєстранта доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_5 без запиту суду або правоохоронних органів (а.с. 56 т. 4).
		Водночас, на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів ПП «Фріхост» повідомило (а.с. 87 т.4) про те, що доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстроване на підставі замовлення клієнта та сплати клієнтом рахунка-договору. Замовлення послуги супроводжувалось підтвердженням умов публічної оферти, яка є еквівалентом «усної угоди» і відповідно до чинного законодавства України має належну юридичну силу. 
		В профілі користувача домену вказана наступна інформація
		-ФИО: ОСОБА_19 
		-Адреса: АДРЕСА_2 
		-Телефон: НОМЕР_3 
		-email: ІНФОРМАЦІЯ_24 
		На протязі 2019-2021 року інформація в профілі користувача не змінювалась.
		Отже, як встановлено судом та підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, власником веб-сайту https://ІНФОРМАЦІЯ_5 слід вважати ОСОБА_4 та він є належним відповідачем у справі.
		Виходячи із змісту самого продукту - програми «Наші гроші з ОСОБА_5 » вбачається, що головний редактор та ведучий телепередачі є ОСОБА_4 , що підтверджується власне трансляцією в самому проекті, на початку передачі є посилання, що це проект ОСОБА_4 .
		Також із змісту оспорюваних відеосюжетів програми «Наші гроші з ОСОБА_5 » та статті ««Межигір`я 3»: люди нардепа ОСОБА_2 безкоштовно отримали 42 га заповідної землі на десятки мільйонів доларів» вбачається що це розслідування журналіста ОСОБА_3 . Тобто, зі змісту програми і статті вбачається, що продукт має цілісний характер, в якому група журналістів створюють авторський інтелектуальний продукт - програму журналістського розслідування.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 433 ЦК України об`єктами авторського права є аудіовізуальні твори.
		Твір - це результат інтелектуальної, творчої діяльності, сукупність ідей, думок, міркувань, образів, наукових положень, оцінок, висновків, пропозицій тощо, які виникли у процесі творчої діяльності автора і знайшли своє відображення у певній об`єктивній формі.
		За частиною 1 статті 435 ЦК України первинним суб`єктом авторського права є автор твору.
		Відповідно до ч. 1 ст. 436 ЦК України авторське право на твір, створений у співавторстві, належить співавторам спільно, незалежно від того, чи становить такий твір одне нерозривне ціле чи складається з частин, кожна з яких може мати ще й самостійне значення.
		Виходячи із програми, та статті в яких була розміщена оспорювана інформація про особу - позивача, суд вважає, що відповідач 3 та 4 є співавторами вказаної програми та власне належними відповідачами.
		Частиною 6 статті 277 ЦК України встановлено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено в друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації в тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. За загальними правилами цивільно - правової відповідальності, за поширення недостовірної інформації зобов`язаними суб`єктами вказаних відносин є особи, які, незалежно від наявності їх вини, поширили відомості, що не відповідають дійсності, або викликали їх неправдиво, і це порочить честь, гідність, ділову репутацію або завдає шкоди інтересам громадян чи організацій.
		Відповідачами у справі про захист честі, гідності та ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію , а також автор цієї інформації.
		За змістом частин 1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
		Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням або невчиненням нею процесуальних дій.
		Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до частин 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Згідно з п. 15 Постанови Пленуму ВСУ № 1 при розгляді справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:
		а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
		б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
		в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;
		г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		У поширеній відповідачами спірній інформації міститься достатньо відомостей (ім`я та прізвище, статус народного депутата України, демонстрація відеоряду і фотографій із обличчям позивача), які свідчать про те, що йдеться саме про позивача, та які дозволять вказати на те, що у сторонньої особи повинно скластися уявлення про згадку в наведених висловлюваннях саме про позивача - ОСОБА_2 . Тобто поширені відомості стосуються ОСОБА_2 , який у зв`язку з цим має право на спростування поширеної щодо нього інформації. 
		Зазначені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами: паперовою копією спірної статті, розміщеної на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.83 т.3), електронними копіями поширеної відповідачами спірної інформації на веб-сайтах (а.с. 121 т.3) телеканалу UA: ПЕРШИЙ - ІНФОРМАЦІЯ_14; та ІНФОРМАЦІЯ_5 - https://ІНФОРМАЦІЯ_5. Які досліджувались судом у судовому засіданні.
		Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про статус народного депутат України» народний депутат України (далі - народний депутат) є обраний відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України» представник Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України та законами України.
		Відповідно до ч.1 - ч.3 ст. 8 Закону України «Про статус народного депутат України» у своїй діяльності народний депутат повинен дотримуватися загальновизнаних норм моралі; завжди зберігати власну гідність, поважати честь і гідність інших народних депутатів, службових та посадових осіб і громадян; утримуватись від дій, заяв та вчинків, що компрометують його самого, виборців, Верховну Раду України, державу.
		Неприпустимим є використання народним депутатом свого депутатського мандата всупереч загальновизнаним нормам моралі, правам і свободам людини і громадянина, законним інтересам суспільства і держави.
		Народний депутат не повинен використовувати депутатський мандат в особистих, зокрема корисливих, цілях.
		Як роз`яснено в п. 4 Постанови ВСУ від 27.02.2009 N 1 «під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.».
		Згідно з п. 15 Постанови ВСУ від 27.02.2009 N 1 «негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.».
		Суд виходить з того, що наведена у позовній заяві інформація, яку позивач просить спростувати, за своїм змістом спрямована на те, щоб створити у сторонньої особи уявлення про використання позивачем депутатського мандату в особистих, корисливих цілях, зокрема, мається на увазі, прагнення народного депутата ОСОБА_2 отримати в одноосібну приватну власність 42 гектари рекреаційних земель у заповіднику Конча-Заспа, які на момент мовлення, були протиправно подаровані наближеним до означеного депутата особам, що негативно висвітлює позивача в очах суспільства, оскільки необґрунтовано ставить під сумнів дотримання позивачем вимог законів України та загальноприйнятих норм моралі, а тому є негативною інформацією.
		Отже, зазначена інформація відповідає критерію негативної, тобто такої, що може порушувати особисті немайнові права, та відповідно такої, що може бути спростована.
		Позивачем долучено до позовної заяви Експертний висновок з приводу відповідності проведеного журналістського розслідування ОСОБА_13 , опублікованого в програмі «Наші гроші з ОСОБА_5 », розміщеного на веб-сторінці ІНФОРМАЦІЯ_5 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_13 »: люди нардепа ОСОБА_2 безкоштовно отримали 42 га заповідної землі на десятки мільйонів доларів» та на веб-платформі Youtube під назвою «Оточення депутата, що допоміг ОСОБА_21 розпустити Раду, отримало 42 гектари в Конча-Заспі» вимогам Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.) і практики її застосування Європейським судом з прав людини та міжнародним правовим стандартам журналістської діяльності, підготований у період з 3 по 7 червня 2019 року, магістром міжнародного права, асистентом кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка - ОСОБА_20 . (а.с. 123 т.1). 
		Серед іншого, згідно цього висновку, у відеоматеріалі, розміщеному за результатами журналістського розслідування відповідача 3, містяться факти, об`єктивність та доведеність яких повинна бути оцінена судом. Та зазначено, що під час проведення журналістського розслідування та публікації за його результатами відеоматеріалів відповідача3 мали місце порушення Міжнародних принципів професійної етики в журналістиці ЮНЕСКО, Декларації принципів поведінки журналістів Міжнародної Федерації журналістів, Резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи «Про етичні принципи журналістики». 
		Також стороною позивача надано висновок Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса № 9877 від 19.06.2020 р. лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, складений судовим експертом Н.Я. Дідушок. (а.с.15 т.3). Згідно цієї експертизи поширена інформація про позивача містить висловлювання, в яких наявна негативна інформація щодо позивача; інформація, яку позивач просить визнати недостовірною, є такою, що викладена у формі фактичних тверджень.
		Представники відповідачів заперечували проти врахування судом і Експертного висновку з приводу відповідності проведеного журналістського розслідування ОСОБА_13 опублікованого у поширених відеосюжетах та статті вимогам Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.) і практики її застосування Європейським судом з прав людини та міжнародним правовим стандартам журналістської діяльності і висновку лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, оскільки вказані докази, на їх думку, є недопустимим. 
		Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Згідно зі ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Зазначеним вимогам, вказані вище висновки експертів відповідають.
		Отже, висновки експерта для суду не мають заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. 
		Разом з цим, суд бере до уваги, що стороною відповідачів не спростовано висновок експерта № 9877 від 19.06.2020 р. складений судовим експертом Н.Я. Дідушок, зокрема, не заявлялося клопотання про призначення повторної експертизи з тих самих питань, не надано інших належних доказів, які б спростовували б висновок експерта. Відтак, суд критично ставиться до доводів представників відповідачів щодо недопустимості вказаного доказу і враховує його під час оцінки у сукупності з іншими доказами по справі, з огляду на принцип змагальності та диспозитивності цивільного процесу.
		Щодо встановлених обставин за яких поширення інформації порушує особисті немайнові права, або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає позивачу повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, судом аналізуються та беруться до уваги такі обставини.
		Вирішуючи спір, суд виходить з того, чи є інформація, що міститься в сюжетах та статті є: а) фактичними твердженнями чи оціночними судженнями; б) чи є вона достовірною.
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Суд враховує при цьому правову позицію Європейського суду з прав людини щодо різниці між поняттями «оціночне судження» та «факт». Так, у пункті 39 рішення Європейського суду з прав людини від 28 березня 2013 року у справі «Нова Газета і Бородянський проти Росії» вказано, що правдивість оціночних суджень не піддається доведенню і їх потрібно відрізняти від фактів, існування яких може бути доведено. У пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини від 12 липня 2001 року у справі «Фельдек проти Словаччини» суд зазначив, що на відміну від оціночних суджень, реальність фактів можна довести.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені) (п. 15 Постанови ВСУ № 1).
		Дослідивши зміст інформації, яку позивач просить визнати недостовірною та такою, що порушує честь, гідність, ділову репутацію суд приходить до висновку, що ця інформація є частково фактичними твердженнями. А саме: 
		- інформація, розміщена та поширена ІНФОРМАЦІЯ_4 о 21:48 на веб-сайті (ІНФОРМАЦІЯ_14) телеканалу UA:Перший за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_12 у відеосюжеті програми «Наші гроші з ОСОБА_5 » під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_33 (починаючи з 14 хвилини 24 секунд,) наступного змісту:
		«…40 гектарів землі, яка не просто дорога, вона взагалі не має бути приватною власністю, але її подарували оточенню народного депутата ОСОБА_6 , того самого депутата, який вже допоміг ОСОБА_7 оголосити позачергові вибори».
		«…серед 23 щасливчиків, що безкоштовно отримали землю на першому етапі, вже тоді були переважно ОСОБА_2 штики…».
		«…за нашими підрахунками із 23 осіб, що отримали цю землю у 2010 році, мінімум 17-ть пов`язані із ОСОБА_8 …».
		- інформація аналогічного змісту поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_5 в розділі «Новини» у відеосюжеті програми «Наші гроші з ОСОБА_5 » під назвою: « ОСОБА_17 . Оточення депутата, що допоміг АДРЕСА_1 », опубліковану за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3
		- інформація, розміщена та поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 в розділі «Новини» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 у статті під назвою: «Межигір`я 3»: люди нардепа ОСОБА_2 безкоштовно отримали 42 га заповідної землі на десятки мільйонів доларів», наступного змісту:
		««Межигір`я 3»: люди нардепа ОСОБА_2 безкоштовно отримали 42 га заповідної землі на десятки мільйонів доларів»
		« ОСОБА_9 … подав позов до Окружного адмінсуду Києва із вимогою надати докази існування парламентської коаліції. Доказів не знайшлося - це дало підстави розпустити Верховну Раду і оголосити дострокові вибори»
		«Серед 23 осіб, що безкоштовно отримали землю на першому етапі, вже тоді були переважно ОСОБА_2 кадри. Група працівників його ТРК "Ера", група помічників нардепа, представники компаній партнерів ОСОБА_2 , тощо. Зокрема два нинішні власники, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , які пізніше акумулювали ділянки від інших "селян".»
		«За підрахунками журналістів, із 23 осіб, що отримали цю землю у 2010 році, мінімум 17 - з оточення ОСОБА_6 .»
		Суд приходить до висновку про можливість визнання недостовірною інформацію виключно в цій частині. Оскільки у наведених висловлюваннях відповідачами - журналістами, використані мовні засоби, які репрезентують чітке, однозначне, точне позначення фактів, які можна довести або спростувати, що неможливо зробити з оціночним судженням. Оспорювана інформація сформульована ними способом категоричного висловлювання у формі існування конкретних обставин (фактів). 
		Також відсутні будь-які стилістичні конструкції або інші способи, які б вказували на те, що повідомлена інформація є суб`єктивною думкою та особистим поглядом на певні події і відображає особисту точку зору, тобто відсутні ті мовні засоби, які є характерними для оціночних суджень. Про те, що йдеться про фактичні дані, свідчить також загальний тон висловлювань у контексті оспорюваної інформації.
		Суд бере до уваги, непослідовну, суперечливу позицію відповідачів, які у відзивах та поясненнях з одного боку вказують на оціночний характер висловлювань, а з іншого - на недоведеність недостовірності поширеної інформації, чим фактично визнають поширення ними відомостей у вигляді фактичних даних, а не поглядів чи думок.
		Досліджуючи питання достовірності, установлених судом фактичних тверджень, які наводяться у відеосюжетах та статті судом проаналізовано позовну заяву, надану позивачем, в якій зокрема, наводяться спростування, щодо пов`язаності позивача із 17 особами, яким 08.02.2010 року на підставі розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області №89 було виділено земельні ділянки в межах Козинської сільської ради, та щодо тверджень про те, що позивач допоміг Президенту України ОСОБА_21 оголосити позачергові вибори, досліджено зміст листа-відповіді Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 25.08.2020 №29-10-0.331-11182/2-20 (в якому наведено, що документація із землеустрою щодо формування об`єктів природно-заповідного фонду в межах території розміщення спірних земельних ділянок відсутня та в Національній кадастровій системі Державного земельного кадастру відомості про реєстрацію об`єктів природно-заповідного фонду в межах території розміщення вказаних земельних ділянок не зареєстровані), текст ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2019 у справі №826/2955/18 (про витребування у Верховної Ради України, Апарату Верховної Ради України, коаліції депутатських фракцій у парламенті відомості, станом на 28 лютого 2019 року із зазначенням прізвищ, імен, по батькові народних депутатів, що входять до складу коаліції), текст рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2019 у справі №826/2955/18 (в якому опубліковано (майже через місяць після підписання Президентом України Указу №303/2019 «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів») результат виконання ухвали від 28.02.2019), текст окремої думки судді Конституційного Суду України ОСОБА_15 стосовно Рішення Конституційного Суду України у справі Справа № 1-152/2019(3426/19) за конституційним поданням 62 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів» (у якій вказується, що у пояснювальній записці до проекту Указу також зазначено, що «Президент України отримав право достроково припинити повноваження Верховної Ради України VIII скликання після спливу місячного строку, відведеного на створення нової коаліції (після 29 березня 2016 року)». Тобто Президент України датою припинення діяльності Коаліції вважає саме 29 березня 2016 року. Іншого обґрунтування підстави для дострокового припинення повноважень Верховної Ради України восьмого скликання ані в Указі, ані в пояснювальній записці нема).
		Також судом проаналізовані надані відповідачами 2, 4 разом з відзивом на позовну заяву, докази: витяг з ЄДР по ТОВ «Валентин плюс» станом на 30.10.2019; витяг з кадастрової карти по земельній ділянці 3223155400:01:005:0017 станом на 22.12.2020 та станом 30.10.2019 ; витяг з кадастрової карти по земельній ділянці 3223155400:01:001:0016 станом на 22.12.2020 та станом 30.10.2019; витяг з кадастрової карти по земельним ділянкам 3223155400:01:001:0004, 3223155400:01:001:0018, 3223155400:01:001:0017, 3223155400:01:002:0004, 3223155400:01:005:0018, 3223155400:01:003:0017, 3223155400:01:003:0020 станом на 22.12.2020 та станом 30.10.2019; витяг з аналітичної системи you control по ВАТ «КИЇВМІСЬКНАФТОПРОДУКТ» з відкритих джерел ІНФОРМАЦІЯ_25 станом на 30.10.2019; скриншот з ЄДР БФ ОСОБА_2 «Наше майбутнє», станом на 22.12.2020; витяг з ЄДР по ТОВ «ЕРА МЕДІА» станом на станом 30.10.2019; витяг з аналітичної системи you control по ТОВ «ТРК «Радіо -ЕРА» станом на 22.12.2020 та 01.11.2019; витяг з аналітичної системи you control по ТОВ «Ліміт» станом на 01.11.2019; витяг з аналітичної системи you control по ТОВ «Агенція безпеки 9» станом на 22.12.2020 та станом на 31.10.2019; копія відповіді від ВРУ станом на 04.11.2019, роздруківку із сайту ІНФОРМАЦІЯ_40 станом на вересень10, 2020.
		Суд зазначає що всі вказані документи датовані після розповсюдження відповідачами спірної інформації та не доводять достовірність інформації, яку позивач просить визнати недостовірною. Відповідачі не надали доказів того, що вони перед поширенням інформації, про спростування якої заявляє позивач, перевірили її достовірність.
		Також детально проаналізоване розпорядження №89 від 08.02.2010 Обухівської районної державної адміністрації Київської області, на підставі якого було виділено земельні ділянки в межах Козинської сільської ради, особам, які на думку відповідачів-журналістів, належали до оточення позивача або були пов`язаними з ним особами.
		Однак, суду не надано жодного належного, допустимого та достатнього доказу на підтвердження того, що інформація, яка була створена відповідачами 3,4, та яку поширили відповідачі 1,4 мала достатнє підтвердження, щоб подавати вказану інформацію, як факти. Тобто, відповідачами не доведено, що, дійсно, саме 17 з 23 осіб, які 08.02.2010 отримали земельну ділянку вже тоді належали до оточення позивача або були пов`язаними з ним особами, і що ці земельні ділянки були їм подаровані, що земельні ділянки, виділені на підставі розпорядження №89 від 08.02.2010 Обухівської районної державної адміністрації Київської області відносяться до земель природно-заповідного фонду, як і не доведено, що саме позивач допоміг Президенту України ОСОБА_21 оголосити позачергові парламентські вибори. 
		У судовому засіданні, за заявою Відповідача 4 здійснювався огляд доказів за їх місцезнаходженням, у порядку передбаченому ст. 85 Цивільного процесуального кодексу України. Отже, досліджувались джерела інформації, на які посилався Відповідач 4, як дуже важливі, оскільки там міститься інформація, яка свідчить про пов`язаність низки громадян (отримувачів коштовних земельних ділянок) з позивачем та, що знаходяться в мережі Інтернет за посиланнями: 
		- ІНФОРМАЦІЯ_41 (за даним посиланням відкрився сайт «Честь професії», та інформація щодо нагород у різних номінаціях журналістів);
		- ІНФОРМАЦІЯ_42 (за даним посиланням відкрився сайт CБУ, із публікацією новини від 30 січня 2020 про викриття факту незаконного заволодіння чиновниками державними землями);
		- ІНФОРМАЦІЯ_43 (за даним посиланням відкрилась сторінка прес-служби Окружного адміністративного суду міста Києва на якій повідомлено наступну інформацію: «Окружний адміністративний суд міста Києва під час розгляду позову щодо зобов`язання координаторів коаліції внести Прем`єр-міністру пропозиції щодо кандидатури Міністра охорони здоров`я, задовольнив частково клопотання позивача ОСОБА_22 про витребування доказів щодо складу коаліції»;
		- ІНФОРМАЦІЯ_44 (за даним посиланням відкрилась сторінка Президента України, в розділі Укази, «УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №327/2019
		Про призначення ОСОБА_29 Секретарем Ради національної безпеки і оборони України);
		- ІНФОРМАЦІЯ_45 (за даним посиланням сторінка в мережі Інтернет не відкрилась);
		- ІНФОРМАЦІЯ_26 (за даним посиланням відкрилась інформація про постанову Касаційного цивільного суду від 11 вересня 2019 року у справі № 757/40646/17-ц);
		- ІНФОРМАЦІЯ_25 (за даним посиланням відкрилась інформація з аналітичної системи you control по ВАТ «КИЇВМІСЬКНАФТОПРОДУКТ» з якої вбачається що ОСОБА_23 та ОСОБА_24 були бухгалтером та керівником відповідно, зазначеного підприємства);
		ІНФОРМАЦІЯ_46 (за даним посиланням відкрилась інформація , щодо ОСОБА_25 );
		- ІНФОРМАЦІЯ_27 (за даним посиланням відкрилась інформація , щодо ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДСЬКА ВАРТА Р7", дата реєстрації: 27.08.2014, засновники ОСОБА_26 та ОСОБА_27 )
		- ІНФОРМАЦІЯ_28 (за даним посиланням відкрився сайт Верховної ради України на сторінці з інформацією про народного депутата України - ОСОБА_6 ).
		Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ч. 7 ст. 85 ЦПК України суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста.
		В заяві про огляд веб-сайтів відповідач 4 зазначав, що такий огляд надасть змогу встановити пов`язаність низки громадян (отримувачів коштовних земельних ділянок) з позивачем.
		Сам по собі огляд веб-сайту за своєю суттю є фіксацією на час такого огляду певного стану речей, відповідної інформації тощо.
		Суд констатує, що огляд веб-сайтів у 2021 році не може спростувати чи підтвердити наявність станом на травень 2019 року тієї чи іншої інформації, якою могли керуватися відповідачі при підготовці матеріалу .
		Суд враховує і те що, серед всіх оглянутих веб-сайтів (ряд з яких навіть не є офіційними), всупереч доводам відповідача 4 прямо, повно і достовірно, жоден з них, не вказує про пов`язаність громадян (отримувачів коштовних земельних ділянок) з позивачем.
		Отже відповідачами, не було доведено, що оспорювана інформація на час її поширення була повною та перевіреною, а тому в даному випадку, є наявними правові підстави щодо визнання оспорюваної інформації недостовірною.
		При цьому суд встановив, що в іншій частині спірна інформація за змістом є оціночними судженнями. А тому відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.
		Так, надаючи оцінку висловлюванню, оприлюдненого і поширеного відповідачами на веб-сайті (ІНФОРМАЦІЯ_14) телеканалу UA:Перший та на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_5 - каналу ІНФОРМАЦІЯ_5, а саме: «і ось ми бачимо як в оточення одного нардепа зосередилась територія, яка потенційно може перетворитися на найбільшу приватну резиденцію в Україні» суд бере до уваги, що у фрагменті висловлювання «яка потенційно може перетворитися на найбільшу приватну резиденцію в Україні» наявні слова-маркери припущення («потенційно», «може перетворитися»). Модальність припущення унеможливлює верифікацію інформації у повідомленні, оскільки описується певна ймовірність у майбутньому. 
		Зазначене вказує на те, що спірне висловлювання «і ось ми бачимо як в оточення одного нардепа зосередилась територія, яка потенційно може перетворитися на найбільшу приватну резиденцію в Україні» виражено у формі оціночного судження (припущення). 
		Щодо оцінки висловлювання, оприлюдненого і поширеного відповідачами на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_14 телеканалу UA:Перший та на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_5 - каналу ІНФОРМАЦІЯ_5, а саме: «..а коштовна земля, попри вир політичних подій, вже закріплена за оточенням непотоплювального депутата…» суд зазначає, що у фрагментах даного висловлювання «коштовна земля» , «непотоплювального депутата» наявні слова-маркери оцінки («коштовна») та експресивно марковані слова («непотоплювального»), що передають оцінку мовцем (адресантом) особи, на позначання якої уживається.
		Зазначене вказує на те, що спірне висловлювання «а коштовна земля, попри вир політичних подій, вже закріплена за оточенням непотоплювального депутата» виражено у формі оціночного судження.
		Аналізуючи зміст висловлювання оприлюдненого та поширеного відповідачами на веб-сайті каналу ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 а саме: «За два десятиліття кар`єри парламентаря, ... у його помічників з`явився 41,5 га землі між озерами Конча і Заспа» судом з`ясовано, що фрагмент даного висловлювання автора є власною оцінкою подій та вчинків, які відбувалися в період «двох десятиліть» кар`єри позивача.
		Зазначене вказує на те, що спірне висловлювання «За два десятиліття кар`єри парламентаря, ... у його помічників з`явився 41,5 га землі між озерами Конча і Заспа» виражено у формі оціночного судження.
		При оцінюванні аргументів відповідачів про те, що позивач має статус публічної особи, межі допустимої критики стосовно якої можуть бути ширшими порівняно з іншими особами, суд ураховує наступне.
		Як роз`яснено в п. 21 Постанови ВСУ № 1, при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.
		Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
		У ст. ст. 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.
		У зв`язку з цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
		Політичні діячі та посадові особи, які обіймають політичні (публічні) посади або здійснюють публічну владу, підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у ЗМІ, про що зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 01 липня 1997 року у справі «Обершлік проти Австрії (No 2)» (Oberschlickv. Austria (No2), від 24 червня 2004 року у справі «Принцеса фон Ганновер проти Німеччини» (Von Hannoverv. Germany), від 25 червня 2019 року (заява No 14047/16) у справі «Цу Гуттенберг проти Німеччини» (Zu Guttenbergv. Germany).
		Позивач належить до категорії публічних осіб.
		Однак свобода поширення інформації та критики щодо публічних осіб не є безмежною.
		Так, ширша свобода у висловлюваннях стосовно публічних осіб передбачає:
		а) більш широку можливість висвітлення пов`язаних з такими особами фактів;
		б) можливість піддавати дії та бездіяльність публічних осіб більш критичній оцінці із застосуванням більш гострих висловлювань, які, однак, не повинні переходити в брутальну, принизливу чи непристойну форму.
		Як вбачається зі змісту ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію», критика належить до оціночних суджень. Тобто про критику можна говорити тоді, коли висловлювання містять не фактичні обставини, а суб`єктивне ставлення особи до тих інших обставин чи подій, що мали місце.
		Водночас висловлювання, які просить спростувати позивач, під наведені вище критерії не підпадають, оскільки:
		а) не є достовірними, а отже, не можуть бути визнані фактами;
		б) не є оціночними судженнями, а отже, не можуть бути визнані критикою.
		Суд також ураховує, що достовірність і точність подання інформації є одними з основоположних засад професійної та етичної журналістики.
		У Декларації принципів поведінки журналістів, прийнятій на ІІ всесвітньому Конгресі Міжнародної федерації журналістів (Бордо, 25-28 квітня 1954 року ), зі змінами на 18-му всесвітньому Конгресі МФЖ (Хельсингьор, 2-6 червня 1986 року ), йдеться, що журналіст має розцінювати як серйозні порушення наклеп, дифамацію, безпідставні звинувачення.
		У Міжнародних принципах журналістської етики, які були затверджені на міжнародній конференції в Парижі в 1983 році, зазначено, що головне завдання журналіста гарантувати аудиторії отримання правдивої і достовірної інформації через чесне відображення об`єктивної реальності.
		Якщо висвітлення слів та вчинків публічного діяча, в тому числі у формі гострої критики, є допустимим відповідно до статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, то поширення звинувачень, що не мають під собою жодного підґрунтя, вважається перевищенням допустимих меж.
		В даному випадку оспорювана інформація за своїм змістом не може бути віднесена до критики, оскільки відповідачі не довели наявність підґрунтя для такої «критики».
		Зокрема, про критику могла би йти мова, якби існував певний привід, тобто, певні події або дії за участі публічного діяча (позивача), що стали підставою для дискусії. Однак, коли мова йде про звинувачення, під яким немає будь-якого підґрунтя, то воно не могло бути віднесене судом до «критики» або «публічних дебатів».
		Судом відхиляються доводи відповідача 4, наведені у відзиві на позовну заяву, що підставою для виходу програми, інформація з якої оскаржується у даній справі, був надзвичайний суспільний інтерес, виражений у тому що «13 листопада 1950 року територія Кончи-Заспи, що залишилась цілою від забудови, увійшла до мисливського заповідника Конча-Заспа, який проіснував до 1960-х років. У післявоєнний час колишній директор Кончи-Заспи професор М.В. Шарлемань неодноразово піднімав питання про відновлення заповідника Конча-Заспа, але питання не було вирішене. У 1999 р. Київському еколого-культурному центру вдалося добитися відновлення охоронного режиму в частині території колишнього заповідника Конча-Заспа площею близько 1 тис. га шляхом створення там декількох заповідників. Охоронний статус знову отримали частина острова Жуков і острів Козачий. На жаль, найцінніші місця Кончи-Заспи - озера Конча і Заспа на початку 2000-х років були забудовані під дачні селища і втрачені тепер уже назавжди». Оскільки це абзац , дослівно переданий із сторінок Вікіпемдії - загальнодоступної вільної багатомовної онлайн-енциклопедії. В якому описується не суспільний інтерес, а тема, щодо охорони природної території колишнього заповідника. Конкретного зв`язку між цією темою та позивачем, відповідачем 4 не наведено. 
		Суд також бере до уваги ту обставину, що позивач, на час оприлюдненя спірної інформації, був народним депутатом України та те, що спірні відеосюжети та стаття вийшли в той час, коли в суспільстві широко обговорювалося питання призначення позачергових виборів до Верховної Ради України.
		Суд також бере до уваги, що відповідно до етичних принципів журналістики журналістика не повинна змінювати правдиву й неупереджену інформацію або чесні думки, використовувати їх на користь ЗМІ, намагаючись створити чи сформувати громадську думку, оскільки законність журналістики ґрунтується на ефективній повазі основоположного права громадян на інформацію як складовій поваги демократичних цінностей. Тому журналістика, пов`язана із законними розслідуваннями, обмежується достовірністю й чесністю інформації та думок і є несумісною з журналістськими кампаніями, що проводяться на підставі заздалегідь випрацюваних позицій і спеціальних інтересів.
		Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканність ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв`язку з цим суд бере до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
		До таких спеціальних способів захисту належать, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК України), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК України) тощо.
		Відповідно до статтей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		При цьому суди повинні враховувати такі відмінності: а) при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь - особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною; б) спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію.
		Такий спеціальний спосіб захисту гідності, честі та ділової репутації, як припинення подальшого поширення інформації, що принижує честь, гідність та репутацію фізичної особи (стаття 278 ЦК України), передбачає два види припинення інформації: 1) коли право порушується, 2) коли право уже порушене. Такий спосіб захисту орієнтований на застосування до масових поширень інформації.
		Відмінність такого способу захисту особистих немайнових прав від спростування недостовірної інформації полягає не лише в меті застосування цих способів, але й в тому, що заборона поширення інформації (яка готується до поширення або яка уже поширена) може бути застосована і у випадку поширення інформації, незалежно від того, чи вона є недостовірною, чи абсолютно правдивою. Тобто позивач лише доводить, що зазначена інформація порушує його особисті немайнові права.
		З огляду на положення статті 32 Конституції України судам належить розрізняти справи про захист гідності, честі чи ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації (права на відповідь) від справ про захист інших особистих немайнових прав, зокрема, перелічених у статті 270 ЦК України, порушених у зв`язку з поширенням про особу інформації, недоторканність якої спеціально охороняється Конституцією та законами України і поширення якої може завдати моральну шкоду навіть у випадку, якщо ця інформація відповідає дійсності і не порочить гідність, честь чи ділову репутацію. Тобто, якщо інформація, яка порушує особисті немайнові права особи, є достовірною, вимоги про її спростування не можуть бути задоволені.
		З огляду на ступінь порушення відповідачами прав позивача суд погоджується з обґрунтованістю вимоги позивача щодо зобов`язання відповідачів видалити спірні відеосюжети та статтю за відповідними посиланнями в мережі Інтернет. 
		Задоволення такої вимоги пов`язано з тим, що в іншому випадку спірні відеосюжети та стаття, інформація в яких визнана недостовірною, негативною та такою, що порушує особисті немайнові права позивача, навіть після її спростування, буде розміщена на відповідних веб-сайтах.
		Що стосується заявлених вимог позивача, щодо стягнення моральної шкоди, суд вбачає за необхідне зазначити наступне.
		Згідно з положеннями ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3 ст. 23 ЦК України).
		У відповідності до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України N 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п. 9 вказаної Постанови).
		При цьому, до істотних обставин, що підлягають з`ясуванню судом та доведенню сторонами у такому спорі, є наявність всіх сукупних елементів складу цивільного правопорушення; при цьому позивач зобов`язаний довести протиправність поведінки відповідача, розмір заподіяної шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Крім цього, відповідно до статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). При цьому обов`язок щодо обґрунтованості та доведеності розміру збитків покладається на позивача.
		З огляду на вищевикладене, закон пов`язує виникнення права на компенсацію моральної шкоди з випадками порушення прав особи.
		Однак, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що йому було завдано моральної шкоди, а також не наведено, з яких міркувань він виходив, визначаючи її розмір, та якими доказами це підтверджується. Тому в цій частині суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог.
		Відтак, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання недостовірною інформації, що є предметом дослідження у цій справі, підлягає частковому задоволенню, оскільки у відповідній частині є обґрунтованою, заснованою на законі та знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду.
		Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.
		Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
		Таким чином з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 457 гривень 00 копійок в рівних частках.
		Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
		На підставі ст. ст. 32, 34, 68 Конституції України; ст. ст. 94, 201, 277, 278, 297 ЦК України, Закону України «Про інформацію», з урахуванням Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009р. за № 1, Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди», керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79,80, 81, 137, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позовну заяву  ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», Громадської організації «ТОМ 14», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні в особі Катерини Ткешелашвілі про захист честі, гідності та ділової репутації - задовольнити частково.
		Визнати недостовірною та такаою, що порушує особисті немайнові права на повагу до честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_2 інформацію оприлюднену та поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 у відеосюжеті програми «Наші гроші» з ОСОБА_5 під назвою: «оточення депутата, що допоміг ОСОБА_21 розпустити раду, отримало 42 гектари в Конча-Заспі» на веб-сайті: ІНФОРМАЦІЯ_5 (ІНФОРМАЦІЯ_7) в розділі «Новини» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 на YouTube каналі « ІНФОРМАЦІЯ_5 », розміщеному на відеохостингу YouTube за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 а саме:
		«…40 гектарів землі, яка не просто дорога, вона взагалі не має бути приватною власністю, але її подарували оточенню народного депутата ОСОБА_6 , того самого депутата, який вже допоміг ОСОБА_7 оголосити позачергові вибори»;
		«…серед 23 щасливчиків, що безкоштовно отримали землю на першому етапі, вже тоді були переважно ОСОБА_2 штики»;
		«…за нашими підрахунками із 23 осіб, що отримали цю землю у 2010 році, мінімум 17-ть пов`язані із ОСОБА_8 .
		Визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права на повагу до честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_2 інформацію оприлюднену та поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 в статті під назвою: «Межигір`я 3»: люди нардепа ОСОБА_2 безкоштовно отримали 42 га заповідної землі на десятки мільйонів доларів» на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 в розділі «Новини» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 а саме:
		«Межигір`я 3»: люди нардепа ОСОБА_2 безкоштовно отримали 42 га заповідної землі на десятки мільйонів доларів»;
		« ОСОБА_9 ... подав позов до Окружного адмінсуду Києва із вимогою надати докази існування парламентської коаліції. Доказів не знайшлося - це дало підстави розпустити Верховну Раду і оголосити дострокові вибори»;
		«Серед 23 осіб, що безкоштовно отримали землю на першому етапі, вже тоді були переважно ОСОБА_2 кадри. Група працівників його ТРК "Ера", група помічників нардепа, представники компаній партнерів ОСОБА_2 , тощо. Зокрема два нинішні власники, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , які пізніше акумулювали ділянки від інших "селян".»;
		«За підрахунками журналістів, із 23 осіб, що отримали цю землю у 2010 році, мінімум 17 - з оточення ОСОБА_6 ».
		Визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права на повагу до честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_2 інформацію оприлюднену та поширену ІНФОРМАЦІЯ_4 у відеосюжеті програми « ІНФОРМАЦІЯ_8 » з ОСОБА_5 під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_33» на веб-сайті телеканалу UA:ПЕРШИЙ ( ІНФОРМАЦІЯ_9 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_9 та на YouTube каналі «UA: ІНФОРМАЦІЯ_10 », розміщеному на відеохостингу YouTube за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_31 , а саме:
		«.. .40 гектарів землі, яка не просто дорога, вона взагалі не має бути приватною власністю, але її подарували оточенню народного депутата ОСОБА_6 , того самого депутата, який вже допоміг ОСОБА_7 оголосити позачергові вибори».
		«...і ось ми бачимо як в оточення одного нардепа зосередилась територія, яка потенційно може перетворитися на найбільшу приватну резиденцію в Україні...».
		«...серед 23 щасливчиків, що безкоштовно отримали землю на першому етапі, вже тоді були переважно ОСОБА_2 штики...».
		«...за нашими підрахунками із 23 осіб, що отримали цю землю у 2010 році, мінімум 17-ть пов`язані із ОСОБА_8 ».
		Зобов`язати ОСОБА_4 , протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання судовим рішенням по даній справі законної сили видалити з веб-сайту: ІНФОРМАЦІЯ_5 (ІНФОРМАЦІЯ_7) статтю під назвою: «Межигір`я 3»: люди нардепа ОСОБА_2 безкоштовно отримали 42 га заповідної землі на десятки мільйонів доларів», яка розміщена за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 та відеосюжет під назвою: «Оточення депутата, що допоміг ОСОБА_21 розпустити Раду, отримало 42 гектари в Конча-Заспі», який розміщений за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 та з YouTube каналу « ІНФОРМАЦІЯ_32 », розміщеному на відеохостингу YouTube за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_34.
		Зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України», протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням суду по даній справі законної сили видалити з веб-сайту «UA.ПЕРШИЙ» (ІНФОРМАЦІЯ_35) частину відеосюжету під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_33», починаючи з 14 хв. 25 сек. по 27 хв. 26 сек., який розміщено за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_9 та з YouTube каналу «UA:Перший», розміщеному на відеохостингу YouTube за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_47.
		Стягнути солідарно з Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», Громадської організації «ТОМ 14», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь судові витрати у розмірі 3 457,80 грн. (три тисячі чотириста п`ятдесят сім гривень 80 копійок).
		В решті позовних вимог - відмовити.
		Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Реквізити учасників справи:
		ОСОБА_2 , адреса місце проживання - АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ,
		Акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України», адреса місцезнаходження - 04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 42, код ЄДРПОУ 23152907,
		Громадська організація «ТОМ 14», адреса місцезнаходження - 04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 73, код ЄДРПОУ 40067390,
		ОСОБА_3 , адреса місце проживання - АДРЕСА_4 , РНОКПП невідомий,
		ОСОБА_4 , адреса місце проживання - АДРЕСА_5 , РНОКПП невідомий,
		Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні в особі Катерини Ткешелашвілі, адреса місцезнаходження - 01001, м. Київ, вул. Володимирський узвіз, буд. 4В.
		Повний текст рішення виготовлений 22 червня 2021 року.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...