Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/10224/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про спонукання виконати або припинити певні дії.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.06.2021.
Дата набрання законної сили: 16.06.2021
Номер судового провадження: 61-4259ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		16 червня 2021 року
		м. Київ
		 
		справа № 753/10224/20
		провадження № 61-4259св21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач),               Шиповича В. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які діють в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , 
		відповідач - дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 21 Дарницького району м. Києва, 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), 
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну                 скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які  діють в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , на постанову Київського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Кравець В. А., Махлай Л. Д., Стрижеуса А. М.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У червні 2020 року  ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , які діють в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , звернулися до суду із позовом            до дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 21 Дарницького району м. Києва (далі - ДНЗ (ясла-садок) № 21) про визнання незаконними дії та зобов`язання вчинити дії.
		 
		Позовна заява вмотивована тим, що вони є батьками малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		18 червня 2020 року вони звернулися до ДНЗ (ясла-садок) № 21 із заявою  про зарахування дочки до навчального закладу для отримання нею дошкільної освіти. Разом із заявою, ними були подані медична довідка форми № 086-1/0 про стан здоров`я дитини з висновком лікаря, копія свідоцтва про народження і довідку про наявні щеплення.
		Листом від 23 червня 2020 року за вих. № 121 ДНЗ (ясла-садок) № 21 їм відмовлено у зарахуванні дитини, посилаючись на відсутність впливу на роботу електронної черги.
		Вважали, що ДНЗ (ясла-садок) № 21 порушено принципи обов`язковості         та доступності дошкільної освіти, які встановлені Законом України «Про дошкільну освіту». Крім того, ними дотримано усіх вимог, необхідних для отримання дитиною дошкільної освіти.
		На підставі вказаного  ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , які діють в інтересах ОСОБА_3 , просили суд визнати незаконними дії ДНЗ          (ясла-садок) № 21 щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до вказаного навчального закладу та зобов`язати ДНЗ (ясла-садок) № 21 зарахувати ОСОБА_3 до цього навчального закладу.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 07 вересня 2020 року у складі судді Комаревцевої Л. В. позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , які діють в інтересах ОСОБА_3 , задоволено.
		Визнано незаконними дії ДНЗ (ясла-садок) № 21 щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до цього дошкільного навчального закладу.
		Зобов`язано ДНЗ (ясла-садок) № 21 зарахувати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до цього дошкільного навчального закладу.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до пункту 6 Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 року № 305, прийом дітей         до дошкільного навчального закладу здійснюється керівником протягом календарного року на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють, медичної довідки про стан здоров`я дитини з висновком лікаря, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад, довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення, свідоцтва про народження. Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки ні Конституцією України, ні Законом України «Про дошкільну освіту» не передбачено порядку електронної реєстрації дітей та вибір дитячого садка за певною квотою. Конституцією України визначено право на освіту та забезпечення органами місцевого самоврядування доступності і безоплатності дошкільної освіти без електронної черги.
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Київського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року апеляційну скаргу Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) задоволено.
		Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 вересня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , які діють в інтересах         ОСОБА_3 , відмовлено.
		Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на              користь Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2 522,40 грн.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано, що з метою створення рівних умов для забезпечення реалізації права дитини на здобуття дошкільної освіти розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 23 травня 2013 року № 760  «Про запровадження електронного запису дітей до дошкільних навчальних закладів комунальної власності територіальної громади міста Києва»               з 2013 року запроваджений електронний запис дітей до закладів дошкільної освіти комунальної власності територіальної громади м. Києва.
		Прийом дітей до закладів дошкільної освіти і запис до відповідної вікової групи здійснюється у порядку черговості електронного запису та відповідно до Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 року № 305, та розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 26 березня 2019 року № 517.
		Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 26 березня 2019 року № 517 затверджено Порядок функціонування системи електронного запису дітей до закладів дошкільної освіти комунальної власності територіальної громади м. Києва, яким визначено механізм формування, доступу, функціонування, технічної взаємодії, захисту та використання інформаційних ресурсів системи електронного запису дітей до комунальних закладів дошкільної освіти територіальної громади міста Києва. 
		У пунктах 4.9, 4.10 вказаного Порядку зазначено, що у разі відсутності вільних місць в обраному комунальному закладі дошкільної освіти територіальної громади міста Києва та відмови батьків або осіб, які їх замінюють, від іншого запропонованого закладу дошкільної освіти територіальної громади міста Києва заявка лишається в черзі до моменту появи вільних місць в обраному закладі. Заявка автоматично переміщується у списку з урахуванням вікової категорії дитини та навчального року.
		Таким чином, діти до комунального закладу дошкільної освіти  територіальної громади м. Києва зараховуються автоматично (за відсутності безпосереднього впливу керівника обраного навчального закладу) в порядку черги, відповідно до порядкового номера та дати зареєстрованої заявки у системі електронного запису з урахуванням наявності пільг, що забезпечують першочергове (позачергове) право на зарахування дітей до комунальних закладів дошкільної освіти територіальної громади міста Києва.
		З урахуванням вказаного відповідач діяв у межах наданих йому повноважень, оскільки, як установлено судом, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває у черзі на зарахування до ДНЗ (ясла-садок) № 21, однак на час звернення позивачів до суду черга дитини для зарахування не підійшла, пільги, що надають право першочергового (позачергового) зарахування дитини, відсутні.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		 
		У березні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга  ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , які діють в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , на постанову Київського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 червня 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. 
		 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		У касаційній скарзі  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які діють в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Підставою касаційного оскарження є відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах         (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
		Крім того, відповідно до частини другої статті 406 ЦПК України включаючи до касаційної скарги на постанову Київського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року скарги на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 січня               2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 28 січня 2021 року, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, заявники посилаються на те, що всупереч статтям 352, 354, 358, 365 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі та питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки якої судом не вирішувалося.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), який не брав участі у справі, та поновив строк на апеляційне оскарження, оскільки про існування цього судового спору останній міг дізнатися ще в липні 2020 року, оскільки позивачі 21 липня         2020 року зверталися до Київської міської державної адміністрації із запитом про отримання публічної інформації.
		Крім того, звертають увагу, що суд апеляційної інстанції безпідставно керувався положеннями розпорядження Київської міської державної адміністрації від 23 травня 2013 року № 760 та розпорядження       Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 26 березня 2019 року № 517, оскільки вони суперечать Конституції України та Законам України «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства» та постанові Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 року № 305, які гарантують доступність і безоплатність дошкільної освіти.
		 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		 
		У травні 2021 року Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи. 
		 
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 , про що Дарницьким районним у м. Києві відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві 20 липня 2017 року          зроблено актовий запис № 1966. Батьками дитини є ОСОБА_2 і ОСОБА_1 .
		 
		18 червня 2020 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулись              до ДНЗ (ясла-садок) № 21 із заявою про зарахування ОСОБА_3 ,               ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дитячого навчального закладу для отримання нею дошкільної освіти з 01 вересня 2020 року. У заяві зазначили про те, що запис в електронну чергу до дитячого садка здійснено 30 липня 2019 року відповідно до заявки № 00074-20190730.
		 
		Згідно з довідкою учня загальноосвітнього навчального закладу                        про результати обов`язкового медичного профілактичного огляду                ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пройшла обов`язковий медичний профілактичний огляд у 2020 році.
		 
		Відповідно до довідки (форма № 063/о) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримала щеплення проти туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця, кору, краснухи, паротиту, гепатиту В, інші імунобіологічні препарати.
		 
		21 червня 2020 року директором ДНЗ № 21 батькам ОСОБА_3 надіслано повідомлення про те, що заяву від 18 червня 2020 року розглянуто, директор дошкільного навчального закладу не впливає на роботу електронної черги, у зв`язку з чим діти зараховуються відповідно до запрошень, які надсилаються електронною системою.
		 
		2. Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;  4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
		 
		Касаційна скарга  ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , які діють в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , підлягає залишенню без задоволення.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Оскаржуване судове рішення є законним і обґрунтованим та підстав для його скасування немає.
		 
		 
		Щодо твердження заявників про безпідставне відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на рішення Дарницького районного суду м. Києва                    від 07 вересня 2020 року та поновлення строку на апеляційне оскарження.
		 
		У пункті 8 частини третьої статті 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. 
		 
		Статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		 
		Стаття 17 ЦПК України передбачає, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
		 
		Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		 
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. 
		 
		Тлумачення наведених норм процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу. 
		З урахуванням вказаного, встановивши, що Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) не брав участі у розгляді справи судом першої інстанції та подав апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відкрив апеляційне провадження за його скаргою. Тому колегія суддів вважає безпідставними доводи касаційної скарги щодо помилковості відкриття судом апеляційної інстанції апеляційного провадження за скаргою Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).
		 
		Щодо твердження заявника про безпідставне поновлення Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) строку на апеляційне оскарження рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 вересня 2020 року, то колегія суддів виходить з наступного.
		 
		Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		Згідно з пунктом 1 частини другої статті 358 ЦПК України незалежно                  від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадку подання апеляційної       скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
		 
		Із матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) посилався на те, що участі у розгляді цієї справи у суді першої інстанції не брав, про наявність судового рішення, яким порушуються його права та інтереси, йому стало відомо 27 листопада 2020 року внаслідок звернення позивачів до Київської міської державної адміністрації, що підтверджується копією їх листа від 12 листопада 2020 року та листом департаменту від 27 листопада 2020 року, виданим на виконання доручення заступника голови Київської міської державної адміністрації від 16 листопада 2020 року.
		 
		Таким чином, встановивши наявність поважних причин пропуску на апеляційне оскарження, що підтверджено відповідними доказами, суд апеляційної інстанції обґрунтовано поновив Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) строк на апеляційне оскарження рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 вересня 2020 року
		 
		Посилання заявників на те, що Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про існування цього судового спору міг дізнатися ще в липні 2020 року є припущенням, що суперечить вимогам частини шостої статті 81 ЦПК України. Крім того, вказана обставина не спростовує того, що Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) не був залучений до участі у справі й про оскаржуване рішення суду першої інстанції заявник дізнався у листопаді 2020 року.
		 
		У пунктах 5.2, 5.9, 5.12 Положення про Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 19 березня 2004 року № 449, департамент відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: бере участь у реалізації освітньої політики, забезпечує доступність та якість дошкільної освіти; створює в межах повноважень умови для реалізації рівних прав громадян України на освіту, соціальний захист дітей дошкільного віку; здійснює контроль за дотриманням актів законодавства з питань освіти та науки, виконання закладами освіти всіх форм власності державних вимог щодо змісту, рівня та обсягу дошкільної освіти.
		 
		Згідно з пунктом 1.3 Порядку функціонування системи електронного запису дітей до комунальних закладів дошкільної освіти територіальної громади міста Києва - «СЕЗ ЗДО», затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)       від 26 березня 2019 року № 517, вказана система електронного запису використовується для забезпечення прозорості процедури зарахування  дітей до комунальних закладів дошкільної освіти територіальної громади міста Києва.
		 
		З указаного вбачається, що Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) контролює дотримання порядку та вирішення питання про зарахування дітей до дошкільних навчальних закладів, тому таке зарахування без використання вищевказаного Порядку впливає на можливість виконання департаментом покладених на нього обов`язків та можливості забезпечення доступності дошкільної освіти.
		 
		Щодо твердження заявників з приводу того, що суд апеляційної інстанції безпідставно керувався положеннями розпорядження Київської міської державної адміністрації від 23 травня 2013 року № 760 та розпорядження       Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 26 березня 2019 року № 517, оскільки вони суперечать Конституції України та Законам України «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства» та постанові Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 року № 305, які гарантують доступність і безоплатність дошкільної освіти.
		 
		Статтею 53 Конституції України встановлено, що кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
		 
		Частиною першою статті 4 Закону України «Про дошкільну освіту» передбачено, що дошкільна освіта є обов`язковою первинною складовою частиною системи безперервної освіти в Україні.
		 
		Відповідно до статті 5 Закону України «Про дошкільну освіту» систему дошкільної освіти становлять: дошкільні навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типів і форми власності; наукові і методичні установи; органи управління освітою; освіта та виховання в сім`ї.
		 
		За приписами частин першої та другої статті 9 Закону України «Про дошкільну освіту» сім`я зобов`язана сприяти здобуттю дитиною освіти у дошкільних та інших навчальних закладах або забезпечити дошкільну освіту в сім`ї відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти. Відвідування дитиною дошкільного навчального закладу не звільняє сім`ю від обов`язку виховувати, розвивати і навчати її в родинному колі.
		 
		Відповідно до статті 17 Закону України «Про дошкільну освіту» управління системою дошкільної освіти здійснюють, зокрема, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування.
		 
		 
		Статтею 18 Закону України «Про дошкільну освіту» передбачено, що основними завданнями органів управління системою дошкільної освіти, зокрема, є створення умов для здобуття дітьми дошкільної освіти; прогнозування, забезпечення розвитку дошкільної освіти та мережі дошкільних навчальних закладів незалежно від типів і форми власності відповідно до освітніх запитів населення.
		 
		Згідно з пунктом 6 частини першої статті 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань науки, освіти, культури, охорони здоров`я, фізкультури і спорту, сім`ї, жінок, молоді та неповнолітніх.
		 
		Пунктом 9 частини першої статті 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за додержанням законодавства з питань науки, мови, реклами, освіти, культури, охорони здоров`я, материнства та дитинства, сім`ї, молоді та неповнолітніх, соціального захисту населення, фізичної культури і спорту.
		 
		Згідно з положеннями статті 22 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» в галузі науки, освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, материнства і дитинства, сім`ї та молоді, місцева державна адміністрація: реалізовує державну політику в галузі науки, освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, материнства і дитинства, сім`ї та молоді; виконує програми щодо обов`язковості повної загальної середньої освіти, здійснює загальне керівництво закладами науки, освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, що належать до сфери її управління, їх матеріально-фінансове забезпечення; вживає заходів до збереження мережі закладів освіти, культури, охорони здоров`я, фізкультури і спорту та розробляє прогнози її розвитку, враховує їх при розробці проектів програм соціально-економічного розвитку.
		 
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 липня 2012 року № 514-р затверджено план заходів із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд», яким зобов`язано Київську міську державну адміністрацію та інші державні органи забезпечити виконання впровадження технологій електронного урядування та розвиток електронної демократії, в тому числі пілотного проекту «Електронний регіон», зокрема «Електронна столиця», який включає в себе автоматизовану систему «Електронний дитячий садочок».
		 
		 
		Відповідно до вказаного розпорядження Кабінету Міністрів України та           статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) прийняв розпорядження від 23 травня 2013 року № 760 «Про запровадження електронного запису дітей до дошкільних навчальних закладів комунальної власності територіальної громади міста Києва».
		 
		На виконання вказаного розпорядження наказом Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 березня 2014 року № 184 затверджено Порядок електронного запису дітей до дошкільних навчальних закладів комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - Порядок).
		 
		Положеннями пунктів 1.1, 1.2, 1.3 Порядку передбачено, що електронний запис дітей до дошкільних навчальних закладів міста Києва реалізує         єдиний підхід до прийому дітей до дошкільних навчальних закладів, шкіл-дитячих садків та навчально-виховних комплексів комунальної власності територіальної громади міста Києва.
		 
		Завдання Порядку електронного запису дітей до дошкільних навчальних закладів є: забезпечення права дитиня на доступність здобуття дошкільної освіти та забезпечення рівності умов для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку; спрощення процедури обліку дітей, які потребують здобуття дошкільної освіти у дошкільних навчальних закладах комунальної власності територіальної громади міста Києва; забезпечення доступу до інформації про дошкільні навчальні заклади комунальної власності територіальної громади міста Києва.
		 
		Департамент освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) координує в межах своїх повноважень здійснення заходів, спрямованих на організацію електронного запису дітей до дошкільних навчальних закладів; спільно з управліннями освіти районних в місті Києві державних адміністрацій здійснює контроль за електронним записом, у тому числі з правом перевірки безпосередньо у навчальних закладах.
		 
		Згідно з пунктами 2.1, 3.1, 3.8 Порядку електронний запис здійснюється протягом календарного року заявником самостійно або реєстратором у присутності заявника.
		 
		 
		 
		 
		Прийом дітей до дошкільних навчальних закладів та запис до відповідної вікової групи здійснюється у порядку черговості їх електронного запису.
		 
		У разі відсутності вільних місць у пріоритетних дошкільних навчальних закладах та відмови заявника від прийому до інших дошкільних навчальних закладів електронний запис залишається в Реєстрі до моменту наявності місць.
		 
		Відповідно до Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня          2003 року № 305 (далі - Положення), яке поширюється на всі дошкільні навчальні заклади, крім деяких, прийом дітей до дошкільного навчального закладу здійснюється керівником протягом календарного року на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють, медичної довідки про стан здоров`я дитини з висновком лікаря, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад, довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення, свідоцтва про народження. Для прийому дітей до дошкільного навчального закладу (групи) компенсуючого типу, а також для прийому дітей з порушеннями слуху, зору, мови, опорно-рухового апарату, інтелекту, затримкою психічного розвитку в інклюзивні групи додатково подається висновок психолого-медико-педагогічної консультації, територіального лікувально-профілактичного закладу чи тубдиспансеру, направлення місцевого органу управління освітою та індивідуальна програма реабілітації для дітей з інвалідністю.
		 
		Отже, Положенням встановлено, що прийом до дошкільного навчального закладу здійснюється керівником дошкільного навчального закладу. Ці положення узгоджуються із приписами пунктів 3.3, 3.4 Порядку.
		 
		Вказане свідчить про відсутність суперечностей між змістом Конституції України, Закону України «Про дошкільну освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 року № 305 та змістом розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 23 травня 2013 року № 760 та Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 26 березня 2019 року № 517, оскільки останні прийняті на їх виконання та з метою конкретизації їх положень щодо регулювання поведінки суб`єктів відповідних суспільних правовідносин. 
		Крім того, зазначені розпорядження були прийняті на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 липня 2012 року № 514-р щодо забезпечення впровадження автоматизованої системи «Електронний дитячий садочок».
		 
		 
		Таким чином, відсутні підстави для висновку про суперечність вказаних розпоряджень нормам Конституції України.
		 
		З урахуванням вказаного, встановивши, що  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент звернення батьків із заявою до ДНЗ (ясла-садок) № 21 перебувала у черзі на зарахування до цього навчального закладу та її черга на зарахування не підійшла, та відсутність у останньої пільг щодо першочергового (позачергового) зарахування до навчального закладу, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , які діють в інтересах ОСОБА_3 .
		 
		Таким чином, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
		 
		Посилання заявників на невирішення судом першої інстанції питання про розподіл судових витрат не може бути підставою для скасування оскаржуваної постановив суду апеляційної інстанції. Крім того, заявники не позбавлені можливості вирішити це питання у порядку, встановленому статтею 270 ЦПК України.
		 
		Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому його відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити  без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
		 
		Керуючись статтями 402, 403, 409, 410, 416, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які діють в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , залишити без задоволення.
		 
		 
		Постанову Київського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий   Судді:Є. В. Синельников    О. В. Білоконь   О. М. Осіян   Н. Ю. Сакара   В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...