Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/47/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про оскарження рішень третейських судів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.06.2021.
Дата набрання законної сили: 23.06.2021
Номер судового провадження: 61-6259ав21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем  України                                   
		 
		23 червня 2021 року
		м. Київ
		 
		справа № 824/47/20
		 
		провадження № 61-6259ав21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в складі:
		Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М., 
		 
		секретаря судового засідання - Шабаліної К. Г.,
		 
		учасники справи (сторони третейського розгляду):
		заявник (відповідач в третейському спорі) - ОСОБА_1 ,
		заінтересована особа (позивач в третейському спорі)- кредитна спілка «СуперКредит»,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду                    (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 28) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 березня 2021 року у складі судді Мараєвої Н. Є. про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов`язок» від 03 січня 2020 року, у справі за позовом кредитної спілки «СуперКредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до апеляційного суду як до суду першої інстанції із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов`язок» від 03 січня 2020 року, яким було задоволено позов кредитної спілки «СуперКредит» (далі - КС «СуперКредит») до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором.
		Заява мотивована тим, що 08 грудня 2016 року між КС «СуперКредит» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір кредитної лінії                          № СК-23/0151/16/127/20. Згідно вказаного договору кредитна спілка надала ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 10 000 грн.
		Також 08 грудня 2016 року між КС «СуперКредит», ОСОБА_2 та нею було укладено договір поруки № СК-23/0151/16/127/20, відповідно до якого                           вона зобов`язалась солідарно з позичальником ОСОБА_2 відповідати перед кредитодавцем за виконання зобов`язань по кредитному договору  кредитної лінії № СК-23/0151/16/127/20 від 08 грудня 2016 року.
		Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов`язок» від 03 січня 2020 року задоволено позов КС «СуперКредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС «СуперКредит» суму несплачених процентів станом на 03 грудня 2019 року у розмірі 7 072,32 грн, суму нарахованої пені за період з 22 серпня 2018 року по 22 червня 2019 року у розмірі 9 702,73 грн, суму сплаченого третейського збору у розмірі 1 900,00 грн та суму понесених витрат на правову допомогу у розмірі 1 342,00 грн, що разом складає суму 20 017,05 грн.
		Вказувала, що спірні правовідносини виникли з приводу кредитного договору кредитної лінії № СК-23/0151/16/127/20 від 08 грудня 2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та КС «СуперКредит», який є споживчим кредитом, відповідно, юрисдикція третейського суду не поширюється на спірні правовідносини.
		Окрім того, Третейським судом було вирішено питання про права та обов`язки позичальника ОСОБА_2 , який не був залучений до участі у справі.
		У зв`язку з викладеним заявник просила суд скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов`язок» від 03 січня 2020 року у справі № 122/19.
		 
		Короткий зміст ухвали апеляційного суду, як суду першої інстанції
		 
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 березня 2021 року заяву       ОСОБА_1 залишено без задоволення.
		Рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов`язок» від 03 січня 2020 року залишено без змін.
		 
		Ухвала суду мотивована тим, що кредитор має право вимагати виконання обов`язку щодо погашення заборгованості як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо. Враховуючи те, що кредитор звернувся із вимогою про стягнення заборгованості до поручителя, а останній відповідає перед позикодавцем у тому ж обсязі, що і боржник, третейський суд правомірно розглянув справу й, відповідно, відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.
		 
		Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
		 
		Не погодившись з цією ухвалою, ОСОБА_1 подала до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду як суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу Київського апеляційного суду від 15 березня 2021 року скасувати та задовольнити її заяву про скасування рішення третейського суду.
		 
		Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції 
		 
		Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України встановлено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
		 
		Ухвалою cудді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду                     від 17 травня 2021 року відкрите апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою.
		 
		Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08 червня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
		 
		Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не було враховано, що третейським судам заборонено розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної сплілки). Також заявник вказує, що оскаржуваним рішенням вирішено питання про права та обов`язки позичальника ОСОБА_2 , якого не було залучено до участі у справі. Натомість спір стосується неналежного виконання зобов`язання, яке виникло на підставі кредитного договору та полягає у споживанні послуг, наданих кредитною спілкою, а тому третейський суд не міг розглядати вказаний спір, оскільки такий стосується прав боржника-споживача фінансових послуг.
		 
		 
		 
		 
		Доводи інших учасників справи
		 
		У червні 2021 року надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 від                  КС «СуперКредит», у якому вказано, що судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням вимог закону, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
		 
		У червні 2021 року від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, поданий КС «СуперКредит», у якій остання просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 15 березня 2021 року та задовольнити її заяву. Також ОСОБА_1 просила провести розгляд справи за її відсутності.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		08 грудня 2016 року між КС «СуперКредит» (позикодавець) та                    ОСОБА_2 (позичальник) було укладено кредитний договір кредитної лінії № СК-23/0151/16/127/00, відповідно до пункту 1.1 якого                                       КС «СуперКредит» зобов`язалась надати ОСОБА_2 фінансовий кредит у сумі 10 000 грн.
		 
		КС «СуперКредит» виконала умови угоди та надала ОСОБА_2 транш у розмірі 10 000 грн.
		 
		З метою забезпечення своєчасного та повного виконання зобов`язань за вказаним вище кредитним договором 08 грудня 2016 року між                                 КС «СуперКредит» та ОСОБА_1 (поручителем) та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № СК-23/0151/16/127/20, відповідно до якого            ОСОБА_1 поручилася перед кредитною спілкою за невиконання позичальником усіх зобов`язань в тому ж обсязі, що і ОСОБА_2 за умовами кредитного договору.
		 
		У зв`язку з порушенням позичальником зобов`язань за кредитним договором КС «СуперКредит» звернулась до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов`язок» з позовом про стягнення заборгованості з поручителя, тобто з ОСОБА_1 .
		 
		Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов`язок» від 03 січня 2020 року було задоволено позов КС «СуперКредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
		 
		 
		 
		 
		2. Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
		 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		Відповідно до частини першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		 
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала Київського апеляційного суду від 15 березня 2021 року відповідає зазначеним вимогам.
		 
		Розділом VII ЦПК України регламентований порядок здійснення провадження у справах про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу.
		 
		Частиною першою статті 454 ЦПК України визначено, що сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 457 ЦПК України при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду.
		 
		Відповідно до частин першої, другої статті 458 ЦПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:               1) справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
		 
		Відповідно до частин першої, другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		 
		Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
		 
		Відповідно до статті 553 ЦК України договір поруки є додатковим, акцесорним зобов`язанням, який забезпечує належне виконання основного зобов`язання та виникає і існує лише за умови існування основного, забезпеченого договору, яким у даному випадку є кредитний договір. Акцесорний договір не є споживчим договором, а сторона такого договору не є споживачем, оскільки вказаний договір не направлений на задоволення особистих потреб поручителя.
		 
		Згідно з частиною другою статті 1 Закону України «Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін може бути передано будь-який спір, що виникає з цивільних, господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
		 
		Згідно з пунктом 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди» (частину першу цієї статті доповнено пунктом 14 згідно із Законом України від 03 лютого 2011 року № 2983-VI «Про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам») третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
		 
		Споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», є лише громадянин (фізична особа), який придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Цей Закон регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.
		 
		Порука є способом забезпечення зобов`язань боржника перед кредитором і має похідну правову природу від правовідносин, що виникають з кредитного договору.
		 
		Поручитель за змістом договору поруки не є споживачем послуг банку                              з кредитування, а, навпаки, є особою, яка своєю відповідальністю забезпечує відповідальність боржника в договорі споживчого кредиту, тобто споживача.
		 
		Договір поруки не є договором на придбання, замовлення, використання продукції для особистих потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, виконанням обов`язку найманого працівника, або договором про намір здійснити такі дії.
		 
		Отже, поручитель не може розглядатись у договорі поруки як споживач послуг банку, а тому в цих правовідносинах на нього не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».
		 
		Вимоги пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо обмеження компетенції третейських судів не поширюються на спори, що виникають з акцесорних договорів навіть за умови, якщо такими договорами забезпечено виконання зобов`язання за споживчим договором.
		 
		Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 755/11648/15-ц (провадження                         № 14-336цс18).
		 
		Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установивши, що заборгованість за кредитним договором стягнена лише з поручителя, який погодив передачу на розгляд третейського суду спору, який може виникнути з кредитних правовідносин, суд дійшов правильного висновку, що третейський суд ухвалив рішення у межах наданих йому законом повноважень.
		 
		Доводи апеляційної скарги про те, що справа не була підвідомча третейському суду, є безпідставними та спростовуються вищевказаним висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові                    від 12 грудня 2018 року у справі № 755/11648/15-ц (провадження                             № 14-336цс18), згідно з яким поручитель не може розглядатися у договорі поруки як споживач послуг банку (кредитної спілки), а тому в цих правовідносинах на нього не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».
		 
		Посилання заявника в апеляційній скарзі на постанову Верховного Суду України від 02 вересня 2015 року у справі № 6-856цс15 не можуть бути прийняті судом, оскільки у вказаній справі заборгованість за рішенням третейського суду була стягнута з позичальника, а у справі, яка переглядається, заборгованість стягнуто з поручителя.
		При цьому відповідно до частини першої статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, а положеннями статті 543 ЦК України перебачено, що кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
		 
		Також доводи ОСОБА_1 про те, що оскаржуваним рішення третейського суду вирішено питання про права та обов`язки ОСОБА_2 не заслуговують на увагу, оскільки рішенням третейського суду стягнуто заборгованість лише з поручителя.
		 
		Посилання заявника на інше рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов`язок» від 21 серпня 2018 року, яким з неї стягнуто заборгованість на користь КС «СуперКредит», не можуть бути прийняті судом, оскільки підстави для скасування рішення третейського суду визначені статтею 458 ЦПК України. Їх перелік є вичерпним (частина перша статті 458 ЦПК України).
		 
		При цьому, вирішуючи питання про скасування рішення третейського суду, суд не перевіряє законність та обґрунтованість останнього, врахування під час його винесення правових позицій Верховного Суду, а лише з`ясовує чи підвідомча справа, рішення по якій оскаржується, третейському суду, чи передбачено умовами третейської угоди можливість вирішення даного спору третейським судом, чи є чинною третейська угода, чи відповідав склад третейського суду закону, чи не вирішував третейський суд питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
		 
		Також колегією суддів не можуть бути прийняті доводи заявника щодо неперевірки судом попередньої інстанції третейської угоди на предмет її законності, оскільки заявником вимоги про визнання угоди недійсною не заявлялися.
		 
		Згідно з частиною першою статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Керуючись статтями 24, 351, 367, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 15 березня 2021 року залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення та не може бути оскаржена.
		 
		 
		Судді:                                                                                                           Н. Ю. Сакара
		 
		О. В. Білоконь
		 
		О. М. Осіян

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...