Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 337/2608/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 29.06.2021. Зареєстровано: 29.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 30.06.2021.
Дата набрання законної сили: 06.10.2021
Номер судового провадження: 1-кп/337/66/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020080050001680

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЄУН № 337/2608/20
		Провадження №: 1-кп/337/66/2021
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		29 червня 2021 р. м. Запоріжжя
		Хортицький районний суд м. Запоріжжя в складі:
		головуючого -судді - ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
		за участюпрокурора-   ОСОБА_3 , 
		потерпілих  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		захисника-  ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого -  ОСОБА_7 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12020080050001680 за обвинуваченням:
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м, Запоріжжя, громадянина України, який має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, неодруженого,має на утриманні неповнолітню дитину, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий-
		у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.2 ст.286КК України,
		 
		                    В С Т А Н О В И В:
		 
		23.05.2020 року , приблизно о 18 годині 20 хвилин, водій ОСОБА_7 , керуючи автомобілем «ВАЗ 21053», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїзній частині вул. Новгородська, рухаючись з боку вул. Хортицьке шосе в напрямку вул. Василя Сергієнка в м. Запоріжжі. 
		В цей же час, пішохід ОСОБА_8 , знаходячись біля будинку №3 по вул. Новгородська в м. Запоріжжі, почала перетинати проїзну частину вул. Новгородська, рухаючись по позначеному дорожніми знаками пішохідному переході, справа  наліво за ходом руху водія ОСОБА_7 .
		Водій ОСОБА_7 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому знаходилася ОСОБА_8 , маючи об`єктивну спроможність виявити пішохода, що вийшла на проїзну частину, діючи в порушення вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України, де вказано: «водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», своєчасних заходів до зменшення швидкості руху керованого ним транспортного засобу аж до зупинки не застосував, дорогу пішоходу не надав, в результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 передньою правою частиною кузова керованого ним автомобіля.
		В результаті дорожньо-транспортної пригоди, згідно висновку судово-медичної експертизи № 25 від 23.06.2020 року, пішоходу ОСОБА_8 були спричинені тілесні ушкодження, що спричинили її смерть, а саме: «закритий перелом лівої стегнової кістки, котрий ускладнився масивною жировою емболією легень, котра у даному випадку стала безпосередньою причиною смерті. Закритий перелом лівої стегнової кістки, що ускладнився масивною жировою емболією легень, у живих осіб мав би ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя, у даному випадку перебуває у прямому причинному зв`язку зі смертю ОСОБА_8 . Морфологічні особливості зазначених ушкоджень свідчать на користь того, що вони утворилися у результаті дорожньо-транспортної пригоди за участі пішохода, яким була постраждала ОСОБА_8 та рухомого транспортного засобу легкового типу». 
		Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 9-458 від 12.06.2020 в даній дорожньо-транспортній ситуації, дії водія автомобілю «ВАЗ 21053», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_7 , не відповідали вимогам п.18.1 Правил дорожнього руху України, що знаходиться у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди. Водій ОСОБА_7 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода, шляхом виконання вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав ,не погодився з кваліфікацією,згодом вину визнав повністю. Суду пояснив, що визнає, що скоїв ДТП, розкаявся, просив вибачення у потерпілих. Він намагався уникнути ДТП. 23.05.2020 року він здійснив наїзд на ОСОБА_9 намагався уникнути ДТП усіма можливими способами, але нажаль цього не вийшло.Він керував автомобілем ВАЗ 2105 по вул.Новогородській збоку вул.Хортитцьке шосе по напрямку вул.Задніпровській.Пішоход переходив пішохідний перехід,він побачив одну людину загальмував, щоб його пропустити, їхав нешвидко, потім з`явилася пішоход ОСОБА_9 , він загальмував, але наїзду уникнути не вдалося.Потерпіла отримала перелом ноги, вона була в свідомості, все було добре. Вони з нею розмовляли.Він вийшов одразу .Просив людей про допомогу. Мама тримала її на руках. Потерпіла сказала дістати її телефон, щоб зателефонувати сину та сказала, щоб він записав номер телефону,номер машини, щоб вони нікуди не поїхали. Він відповів потерпілій, що не буде нікуди їхати.Вони викликали швидку допомогу.Швидку допомогу викликала дівчина. Приїхала швидка допомога.В день ДТП в автомобілі перебувала його мати- ОСОБА_10 . Відеореєстратора в той день не було, його забрав брат.Потерпілу побачив перед зіткненням, приблизно на відстані 3-4 метра та одразу загальмував, штовхнув потерпілу. Слід гальмування був від переднього до заднього колеса, він бачив тільки з правого боку.Водійське посвідчення у нього викрали в 2021 році. В телефоні підключена «Дія». Потерпіла казала, що у неї болить нога, показувала на ліву ногу. Швидка допомога приїхала через 7-10 хвилин.Потерпілу поклали в автомобіль швидкої допомоги.Автомобіль швидкої допомоги на місці ДТП стояв приблизно 30 хвилин. Він підходив до лікарів, вони казали, що схоже на перелом шийки стегна.Коли потерпіла була в кареті швидкої допомоги,то вона була у свідомості, відповідала на питання лікарів.Він запитав у водія швидкої допомоги до якої лікарні відвезуть потерпілу, той відповів, що в 9 лікарню. Потерпілу відвезли в лікарню через 40 хвилин.Він заплишився на місці ДТП до приїзду поліції.Коли потерпілу відвезли до лікарні, її син та донька залишилися на місці ДТП, він ще здивувався чому з потерпілою ніхто не поїхав. В той день він був у тверезому стані. Після ДТП він бачив, як прийшов син потерпілої з сестрою.Він спілкувався з ними.Вони з матір`ю пропонували допомогу потерпілим, але син відмовився.На наступний день він зібрав пакет з продуктами харчування та поїхав до лікарні,з`ясував в якій палаті перебуває потерпіла, зайшов до палати, та там йому повідомили, що потерпіла померла.Після цього, коли він дізнався про смерть потерпілої він телефонував її сину декілька раз, але той не відповідав, а згодом скинув дзвінок . У нього на утриманні перебуває малолітня дитина. Працює він неофіційно.
		Крім повного визнання вини обвинуваченим, його винуватість підтверджується доказами , зібраними в ході судового розгляду справи:
		-поясненнями у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_4 про те, що загибла ОСОБА_8 була його матір`ю. 23.05.2020 року приблизно о 18-30- 18-40 год. йому зателефонувала сестра ОСОБА_5 та повідомила, що їй тільки що зателефонувала мати,та повідомила, що її збив автомобіль на пішохідному переході по вул.Новгородській і щоб вони прийшли на місце ДТП. Через 15 хвилин вони з сестрою прийшли на місце ДТП. Там стояла карета швидкої допомоги,мати вже перебувала в ній. Мати стисло розповіла, що її збив автомобіль на переході, що її відвезуть в лікарню № 9, та ще мабуть у неї перелом ноги,та мабуть перелом хребта.Лікарі також казали, що у неї перелом та поїхали до лікарні. Він зателефонував молодшій донці,вона з чоловіком старшої доньки приїхала на місце ДТП ,потім вирішили поїхати до лікарні. Він з ОСОБА_11 залишилися на місці ДТП чекати слідчого.Коли вони чекали на слідчого, відбулася розмова з Комаром . Він вислухав його, бо сам водій,різне може трапитися . Він запитав у ОСОБА_12 хто перебував за кермом, той відповів, що він , і що він здійснив наїзд на потерпілу.Комар розповів, як це трапилося. Він не ставив йому питання, бо йому було все зрозуміло.Комар говорив, що їхав 20-30 км/год, пішохідний перехід перетинав чоловік, а його матір він побачив, коли вона була вже на проїзній частині,тобто, коли вона виходила на проїзну частину він не бачив.Казав, що попереду засвітився світлофор, він думає, що той не побачив як матір виходила на проїзну частину, так як звернув свою увагу на світлофор. Казав, що застосував гальмування.Він обійшов автомобіль, з лівого боку не було слідів гальмування, а з правого боку від переднього колеса було видно чіткий слід гальмування на асфальті. Слід гальмування починався від переднього правого колеса.Він ще запитав у нього « Де ж ти гальмував?» ОСОБА_12 відповів « Ось слід гальмування». Він казав, що винуватий. Сестра казала, що він просив вибачення, ставав на коліна.Після того, як приїхав слідчий, він провів огляд місця події, вони з сестрою перебували поряд ,спостерігали за всім. Потім приїхав евакуатор та машину відвезли. Комара поліцейські повезли на освідування. Після цього вони з сестрою поїхали збирати речі. Він зателефонував донці та повідомила, що лікарі проводили маніпуляції, вирішили, що будуть робити витяжку. Вони купували ліки та перебували з матір`ю до тих пір, поки вони з сестрою не приїхали туди.Приїхав він з сестрою в лікарню о 23-00 год.Краснопьорова залишилася з матір`ю, а він з донькою поїхали додому.Донька сказала, що коли матір привезли до лікарні, то вона вже була без свідомості .Вранці 24.05.2020 він приїхав до лікарні, але мати не приходила до свідомості,стогнала. Вони з сестрою домовилися, що як тільки мати прийде до свідомості, то сестра йому зателефонує і він поїхав. Об 12-00 год. зателефонувала сестра та повідомила, що матері стало гірше і що її відвезли до реанімації. Він одразу поїхав до лікарні, там йому повідомили,що мати померла. У нього виникли питання, чого так сталося, перелом стегна- це середньої тяжкості тілесне пошкодження, він думав, що може це помилка лікарів швидкої допомоги або лікаря, який лікував матір. Всі його питання відпали, коли він ознайомився с висновком судового експерта, тобто в цьому випадку мало місце ускладнення тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Сестра йому повідомила, що о 05 годині ранку до палати приходив лікар-реаніматолог,що вони ставили крапельницю,намагалися відновити життєдіяльні показники матері. Приблизно о 12-00 год. матері стало гірше, сестра викликала лікаря та матір відвезли в реанімацію, де вона померла. Претензій до лікарів у нього не має. На момент ДТП матері було 81 рік, вона сама себе обслуговувала, вела активний спосіб життя. Вона майже кожного дня ходила на дачу. Вона постійно переходила через цей пішохідний перехід. Просив призначити обвинуваченому покарання пов`язане з реальним позбавленням волі;
		-поясненнями у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_5 про те, що 23.05.2020 року мама зателефонувала приблизно о 12-30 год. та повідомила,що вона вже на даче, вона завжди повідомляли, щоб вони не турбувалися та буде там до вечора.Приблизно о 18-30 год. зателефонувала мама та сказала, що її збив автомобіль на пішохідному переході на вул.Новогородській та щоб вона подзвонила брату і вони прийшли на місці ДТП. При цьому мама сказала, що у неї перелом ноги. Через 12 хвилин вони з братом прийшли на місце ДТП.Вона побачила карету швидкої допомоги, яка була зачинена.Фельдшер повідомила, що матір повезуть до лікарні №9. Мама лежала та тримала телефон в лівій руці і сказала, що її везуть до лікарні. Вона сказала мамі, що вони будуть чекати слідчого.Вона побачила цих людей,вона впізнала його,він продає овочі на зупинці громадського транспорту «Гудименко». Вона його пам`ятала, бо він завжди метушиться. На місці ДТП він також метушився, ставав на коліна, вибачався, але їм було не до цього. Їм повідомили, що у матері перелом шийки стегна, вони подумали, що це кінець, а коли сказали, що просто перелом стегна, то з`явилася надія. На місто ДТП приїхала донька брата  ОСОБА_4 з зятем. Коли вони чекали на слідчого, то спілкувалися з Комаром. Комар розповів, що трапилося. Ми їх заспокоювали, казали не турбуйтеся, вони планували, що матері накладуть гіпс та ввечері заберуть її додому.Донька брата зателефонувала та сказала, що бабцю привезли без свідомості.Потім вона сказала, що будуть робити мамі витяжку.Після того, як слідчий закінчив всі ді,ї вони поїхали в лікарню.В лікарні вона побачила матір, яка стогнала . Брат з дітьми поїхав додому, а вона залишилася в лікарні.Матір стогнала всю ніч. О 5 годині ранку прийшли лікарі.Матір не приходила до тями.Лікарі робили все по протоколу.Приблизно о 12-00 матір перестала дихати . Вона покликала лікарів, матір відвезли в реанімацію.Потім приїхав брат.Коли вони знаходилися на місці ДТП до них підходила матір ОСОБА_12 . Комар розповів, що він бачив чоловіка на проїзній частині,він його пропустив, потім подивився на світлофор, їхав 20-30 км/год, маму побачив на дорозі. Вибачався.Брату ОСОБА_12 також розповідав, як він гальмував, брат обійшов машину, вона сама бачила слід від гальмування з правого боку, короткий, чорний слід.Він пояснював, що гальмував, але не встиг.Автомобіль був темного кольору .На капоті з правого боку вона бачила вм`ятину. Лікарі планували робити оперативне втручання в понеділок. Мамі робили тільки витяжку, кістку поставили на місце.Мама була худенькою, важила 50 килограмів.Обвинувачений в лікарню не приходив. В палаті вона знаходилася до 11-55 год. Просить призначити покарання відповідно до санкції ч.2 ст.286 КК України, бо людину збили на пішохідному переході. 
		- поясненнями у судовому засіданні свідка ОСОБА_13 про те, що 23.05.2020 року в вечірній час приблизно 18-00 -19-00 год.він гуляв разом з дітьми в парку по вул.Лахтінська. Коли повертався додому, йшов з боку кіосків, підходив ближче до зупинки з боку кіосків по вул.Новгородській, був ближче до зебри, підходив до переходу біля зупинки громадського транспорту «Новгородська». Він обернувся, щоб погукати дітей і в цей момент почув гучний скрегіт коліс автомобіля, обернувся та побачив автомобіль на зебрі та жінку, яка в летіла в польоті, падала перед автомобілем. Це було миттєво.Одразу підбігли люди. Автомобіль був зеленого кольору . Водій був ОСОБА_12 .Він не бачив з якою швидкістю їхав автомобіль до моменту зіткнення.Погода була нормальна, автомобілів по боках не було, він був один.Він не уходив з місця ДТП та стояв спостерігав за всім, бачив, як надавали першу допомогу потерпілій.Пішохідний перехід було добре видно, його всі знають.Він не дивився в чому була одягнута жінка.Водій автомобіля бігав біля автомобіля, хватався за голову, дуже хвилювався. На перший погляд дії водія були трохи не тверезі. Це шоковий стан.В автомобілі була жінка. Вона перебувала поряд, заспокоювала водія.Він не знає переходила або перебігала жінка дорогу. Удар був з боку, вона подлетіла.Потерпіла перебувала в свідомості, лежала до приїзду швидкої.
		- поясненнями у судовому засіданні свідка ОСОБА_14 про те, що на початку літа він проходив по вул.Новгородська в м.Запоріжжі, приблизно о 16-00 год.По тротуару зліва від проїзної частини в бік зупинки «Новгородська» та побачив, як справа від нього жінка перебігала дорогу з двома сумками в руках. Це відбувалося швидко, вона повернула голову та побігла далі. Після цього через декілька корків її збив автомобіль.Жінка лежала на землі, прибігли люди.Жінку не підіймали, чекали на швидку допомогу.Потім приїхала швидка допомога, поліція довго їхала.Він побачив, як жінку госпіталізували.Він підійшов до водія, залишив свій номер телефону та пішов. Жінка була невеликого зросту. Не можна сказати, що жінка бігла,тому що вона була з сумками. Вона швидко йшла. Пішохідний перехід був добре видно. На дорозі не було маршрутних таксі, припаркованих автомобілів.Автомобіль їхав в бік вул.Новгородської повільно.Він побачив машину в момент зіткнення. Бачив, що водій їхав з жінкою.Окрім потерпілої дорогу ніхто не переходив, на вулиці в той момент було пусто, не було ніяких перешкоджаючих об`єктів.Він бачив, що водій їхав зі швидкістю приблизно 40 км/год. Він не водій,тому швидкість приблизна.Водій вийшов з автомобіля, намагався надати жінці допомогу разом з пасажиркою. Викликали швидку та поліцію.Момент зіткнення він бачив . Жінку підкинуло на капот.Відстань між автомобілем та місцем падіння потерпілої була приблизно 1-1,5 метрів. Жінка після зіткнення була в свідомості, стогнала .Водій був переляканий. Зіткнення відбулося не на пішохідному переході, а перед ним. Жінка йшла по лініям пішохідного переходу. Він побачив, що водій почав гальмувати приблизно за 0,5 метра до пішохідного переходу.Було різке гальмування, автомобіль зупинився. Автомобіль зупинився посеред пішохідного переходу передніми колесами. Відстань від бордюрного каміння до місця наїзду, приблизно 3 метра. Перед тим, як йти по пішохідному переходу, жінка один раз подивилася в бік дороги та пішла вже до моменту зіткнення.На пішохідному переході світлофора немає, він знаходиться на перехресті перед пішохідним переходом та після нього.
		- поясненнями у судовому засіданні свідка ОСОБА_10 про те, що ОСОБА_7 її син , так 23.05.2020 вона з сином їхали з роботи на автомобілі. Починаючи від зупинки перед вул.Новгородською син взагалі котився, швидкість спустив. На відстані 1,0-1,5 метра на пішохідному переході стояв чоловік, поки автомобіль під`їзжав, зупинився чоловік, перетнув перехід.Вона побачила бабцю, яка швидко вибігла раптово, а далі вона нічого не бачила.Жінка бігла і начебто впала.Вона вийшла з машини, підняла жінку, запитала як жінка себе почуває, жінка відповіла, що поверталася з дачі.Вона викликала швидку допомогу.Вона не бачила якою частиною автомобіля прийшовся удар.Коли вона вийшла із автомобіля, то бачила що у жінки ліва нога була під нею.Потерпіла лежала перед автомобілем з боку пасажирського сидіння. Мабуть удар прийшовся передньою правою частиною автомобіля.Вони з сином тримали бабцю поки не приїхала швидка допомога.Коли вони їхали, то вдвох дивилися на дорогу, їй нічого не перешкоджало бачити навколишнє середовище.Відстань від бордюру до автомобіля була приблизно 1,5 метра.Окрім жінки більше ніхто пішохідний перехід не проходив.Коли чоловік переходив пішохідний перехід, їх автомобіль зупинився, пропустити чоловіка. Коли пропустили чоловіка, син сказав ,що на світлофорі горить червоне світло і почав рух. 
		- поясненнями у судовому засіданні свідка ОСОБА_15 про те, що він працював фельдшером в складі кардіореанімаціонної бригади швидкої допомоги.День та час не пам`ятає, пам`ятає, що навесні 2020року відбулася ДТП ,наїзд на пішохода по вул.Новгородській, адресу не пам`ятає, в районі зупинки «Дитяча лікарня № 5». Прибувши на місце ДТП, виявили автомобіль «Жигулі», потерпіла лежала перед автомобілем,на відстані приблизно 2 метра. У неї були пошкодження, травма ноги . Поклали жінку в автомобіль швидкої допомоги, надали першу медичну допомогу.Після надання медичної допомоги відвезли потерпілу до лікарні.Потерпіла була в свідомості , спілкувалася з ними, скаржилася на біль.Особисто він здійснював постановку венозного доступу. Проводили фіксацію пошкоджених кінцівок.Він не пам`ятає, чи була потерпіла в свідомості в момент передачі потерпілої в лікарню.По досвіду та практиці дана травма сумісна чи ні з життям на до госпітальному етапі, перелом, важко оцінювати на скільки небезпечний він для життя пацієнта, більше детально це роблять в стаціонарі, за допомогою рентгена, інших методів.У разі перелому крупних трубчастих кісток стегнової кістки може відбутися жирова емболія, тобто коли жировий ембл проникає в судину, його тягне по судинній стінці та десь осідає, або в серці, або в легенях, і це приводить до смерті пацієнта.Жирова емболія у когось відбувається, а у когось ні, це залежить від стану здоров`я, характеру травми пацієнта. 
		-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23.05.2020 року; схемою до протоколу огляду; фототаблицею до протоколу ( т.1, а.с. 111-121);
		-протоколом огляду DVD-R диску з відеозаписом з камери відеоспостереження, яка встановлена біля ринку, розташованого за адресою:м.Запоріжжя, вул.Новгородська, буд.№ 28 від 23.05.2020 року, згідно якого зафіксовано наїзд автомобіля «ВАЗ 2105» на пішохода на пішохідному переході. 
		-протоколом огляду місця події від 24.05.2020 року з фототаблицею до протоколу, згідно якого в холодильній камері розташованій за адресою: м.Запоріжжя, вул.Щаслива,буд.1 КНП «Міська лікарня № 9» ЗМР, виявлено труп жіночої статі  ОСОБА_8 ( т.1, а.с. 105-110);
		-протоколом проведення слідчого експерименту від 29.05.2020 рокуза участю свідка ОСОБА_10 ; схемою до протоколу; фототаблицею до протоколу слідчого експерименту, згідно якого свідок ОСОБА_10 вказала на місце наїзду на пішохода ( т.1, а.с. 133-136);
		-протоколом додаткового огляду місця події від 29.05.2020 року за участю водія ОСОБА_7 ; схемою до протоколу додаткового огляду місця події; фототаблицею до протоколу додаткового огляду місця події, згідно якого водій ОСОБА_7 вказав на місце наїзду на пішохода ( т.1, а.с. 137-140);
		-висновком експерта № 25 від 25.05.2020 року, згідно якого, смерть ОСОБА_8 настала від закритого перелому лівої стегнової кістки, який ускладнився масивною жировою емболією легень, котра у даному випадку стала безпосередньою причиною смерті. Закритий перелом лівої стегнової кістки, який ускладнився масивною жировою емболією легень,у живих осіб мав би ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя, у даному випадку перебуває у прямому причинному зв`язку зі смертю ОСОБА_8 ( т.1, а.с.129- 132);
		-висновком експерта № 9-431від09.06.2020 року, згідно якого на момент проведення огляду та дослідження, рульове керування, робоча гальмівна система, ходова частина автомобіля «ВАЗ 21053» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходились у працездатному стані ( т.1, а.с. 141-148);
		-висновком експерта № 9-458від12.06.2020 року, згідно якого, в даній дорожній ситуації водій ОСОБА_7 повинен був діяти у відповідності до вимог п.18.1Правил дорожнього рухуУкраїни. В діях водія ОСОБА_7 є невідповідності вимогам п.18.1Правил дорожнього рухуУкраїни, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди.Водій ОСОБА_7 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_8 шляхом виконання вимог п.18.1 Правил дорожнього рухуУкраїни ( т.1, а.с.151-155).
		- речовими доказами: автомобіль «ВАЗ 21053», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; відеозаписом на цифровому носії DVD-R дискуДТП за участю водія ОСОБА_7 та пішохода ОСОБА_8 .
		Оцінивши докази по справі у сукупності при встановлених обставинах, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у скоєнні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним, встановлені судом обставини підтверджені матеріалами кримінальної справи та не спростовуються чи оспорюються обвинуваченим, захисником, потерпілим.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
		Відповідно дост.22 КПК Україникримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Відповідно дост.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, у тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
		Відповідно дост.94 КПК Українисуд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Відповідно дост.368 КПК Українисуд при ухваленні вироку повинен вирішити питання про те, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа та чи містить це діяння склад кримінального правопорушення, чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
		Згідно зіст. 370 КПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно дост.94 цього Кодексу.
		Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимогст.65 КК Українистосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
		Тому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, який згідност.12 КК Українивідносяться до тяжкого злочину.
		Разом з тим, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, з врахуванням всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених уКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню, згідно зіст.9 Конституції Українитаст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
		Відповідно до п. 8Постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23.12. 2005 року « Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за статтями286-288,415 ККнастає лише за умови, що винна особа внаслідок порушення певних правил спричинила з необережності потерпілому середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження або його смерть.
		Пунктом 20постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23.12.2005 року N 14передбачено, що при призначенні покарання заст. 286 КК Українисуди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху.
		У відповідності дост. 65 КК України, суд призначає покарання в межах, встановлених в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частиниКК України, яка передбачає відповідальність за скоєний злочин, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, обставини пом`якшуючі та обтяжуючі покарання. Особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
		В якості обставин, які пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.
		Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
		При цьому, суд враховує, що злочин, передбаченийст. 286 КК України , є злочином із так званим матеріальним складом, і обов`язковою ознакою його об`єктивної сторони, що характеризує вчинене діяння (дію чи бездіяльність), є не будь-які з допущених особою порушеньПДР, а лише ті з них, які спричиняють (викликають, породжують) суспільно небезпечні наслідки, передбачені в частинах 1, 2 або 3ст. 286 КК України, тобто тільки такі порушенняПДР, які є причиною настання цих наслідків і, отже, перебувають із ними у причиновому зв`язку. Таким чином, об`єктивна сторона даного складу злочину включає такі обов`язкові елементи: діяння (дія або бездіяльність); обстановка; суспільно-небезпечні наслідки (середньої тяжкості тілесне ушкодження - ч. 1, смерть потерпілого або тяжке тілесне ушкодження - ч. 2, загибель кількох осіб - ч. 3); причиновий зв`язок між суспільно небезпечним діянням та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками.
		Діяння полягає в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Воно може вчинятися шляхом дії або бездіяльності й полягати: 1) у вчиненні дій, заборонених правилами (наприклад, керування транспортним засобом у стані сп`яніння чи без посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії тощо); 2) у невиконанні дій, які особа може і зобов`язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту (незниження швидкості руху відповідно до дорожньої обстановки, недотримання безпечного інтервалу тощо).
		Обстановка вчинення злочину характеризується тим, що діяння вчиняється та наслідки настають в обстановці дорожнього руху.
		Причиновий зв`язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винуватою особою, неминуче зумовлює шкідливі наслідки, передбаченіст. 286 КК України.
		Як вбачається з висновку експерта № 9-458 від 12.06.2020 року, згідно якого, в даній дорожній ситуації водій ОСОБА_7 повинен був діяти у відповідності до вимог п.18.1Правил дорожнього рухуУкраїни. В діях водія ОСОБА_7 є невідповідності вимогам п.18.1Правил дорожнього рухуУкраїни, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди.Водій ОСОБА_7 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_8 шляхом виконання вимог п.18.1 Правил дорожнього рухуУкраїни .
		Згідно з положеннями ч. 2ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до ст. 3 Загальної Декларації прав людини, кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність.
		Згідно з положеннями ст. 6 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та ст. 2 Конвенції по захист прав людини і основоположних свобод право на життя є невід`ємним правом людини, яке охороняється законом.
		Зазначені положення міжнародних правових стандартів мають універсальний характер і відображені вКонституції України. Зокрема, уст. 3 Конституції Українизакріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Відповідно дост. 27 Конституції Україникожна людина має невід`ємне право на життя, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя, а обов`язок держави - захищати життя людини. Формою державного захисту життя та особистої недоторканності людини є встановлення кримінальної відповідальності за злочини проти життя і здоров`я.
		Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом`якшують покарання, хоча кримінальне правопорушення ОСОБА_7 вчинив з необережності, однак, відповідно дост. 12 КК Українивоно належить до тяжких, і внаслідок таких дій настала смерть потерпілої ОСОБА_8 . Тяжкі наслідки у виді смерті людини є непоправними і не можуть бути компенсовані відшкодуванням шкоди у матеріальному виразі.
		Крім того,суд враховує особу винного, який раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину 2007 р.н., перебуває під спостереженням лікаря-нарколога з діагнозом «Психічні та поведінкові розлади внаслідок поєднаного вживання опіоїдів, канабіоїдів, алкоголю.Синдром залежності», на обліку у лікаря психіатра не перебуває,відшкодував потерпілим завдану шкоду, а також враховує думку потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які наполягали на призначенні обвинуваченому покарання лише пов`язаного з позбавленням волі, тому суд вважає за необхідне, з урахуванням усіх вищевказаних обставин, які встановлені судом, призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі у мінімальному розмірі, визначеному санкцією ч.2ст.286 КК України.
		Крім того, відповідно до п. 21постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23.12.2005 року N 14, у кожному випадку призначення покарання за частинами 1, 2 ст.286і ст.287 КК Українинеобхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.
		Санкцією ч. 2ст. 286 КК Українипередбачено факультативне додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк до трьох років.
		Відповідно до п. 15 вказаної вище постанови, при постановленні вироку суди мають обговорювати питання про застосування поряд з основним покаранням відповідного додаткового, оскільки додаткові покарання мають важливе значення для запобігання вчиненню нових злочинів як самими засудженими, так і іншими особами.
		Питання про доцільність призначення факультативного додаткового покарання вирішується за розсудом суду з урахуванням обставин конкретної справи і з обов`язковим мотивуванням у вироку прийнятого рішення.
		Відповідно до ч.2ст. 286 КК України, за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть, потерпілим тяжкі тілесні ушкодження, призначається покарання з позбавленням керування транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
		Приймаючи рішення з цього питання, суд враховує обставини справи та вважає, що покарання без призначення додаткового покарання не досягне своєї мети, визначеноїст. 50 КК України, - виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів, а тому суд вважає, що є всі підстави для призначення обвинуваченому додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, що буде додатковим дієвим засобом забезпечення його належної поведінки в майбутньому.
		Суд не знаходить підстав для призначення ОСОБА_7 більш м`якого покарання, ніж передбачено законом з застосуваннямст. 69 КК Українита звільнення від відбування покарання з випробуванням, відповідно дост. 75 КК України.
		Водночас суд зауважує, що призначене покарання відповідає позиції ЄСПЛ, викладеної у рішеннях по справах «Бакланов проти Росії» від 09.06.2015 та «Фрізен проти Росії» від 24.03.2015, в яких ЄСПЛ зазначив, що «досянення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних свобод особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У рішенні по справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 ЄСПЛ вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
		На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26.05.2020 року на автомобіль «ВАЗ 21053», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, є власністю ОСОБА_16 - скасувати.
		Цивільний позов не заявлено.
		Також суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_7 витрати пов`язанні з залученням експертів в кримінальному провадження в сумі 3922,08 грн. ,які підтверджені доданими до кримінального провадження довідками про витрати на проведення експертиз ( т.1 а.с. 149,156).
		Щодо запобіжного заходу, то перед судом сторонами не поставлено питання про його обрання. Обвинуваченому такий захід на стадій судового розгляду не обирався, тому у суду немає підстав для його застосування.
		Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ч. 9 ст.100 КПК України.
		Керуючись ст.ст.349,369,373,374,376 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		 ОСОБА_7 визнати винниму скоєнні кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст. 286 КК Українита призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.
		Початок строку відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
		Скасувати арешт з автомобіля « ВАЗ 21053», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_16 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя 26.05.2020 року.
		Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави в особі управління Держказанчейства України в Шевченківському районі міста Запоріжжя процесуальні витрати, повязані з залученням експертів в розмірі3922 (три тисячі дев`ятсот двадцять дві) грн.08 коп
		Речовий доказ - автомобіль «ВАЗ 21053», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, є власністю ОСОБА_16 , переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_7  залишити по належності; оптичний носій інформації DVD-R 120 mіn/4.7, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження- зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. 
		Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні. 
		 
		 
		 
		Суддя:  ОСОБА_1 
		 
		 
		29.06.2021

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...