Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/10491/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 29.06.2021. Зареєстровано: 30.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.07.2021.
Дата набрання законної сили: 29.06.2021
Номер судового провадження: A/855/9379/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/10491/20                                                                  Суддя (судді) першої інстанції: Іщук І.О.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  29 червня 2021 року                                                                                            м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Лічевецького І.О., суддів - Земляної Г.В., Оксененка О.М., за участю секретаря - Рейтаровської О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2021 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДОРІЯ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
		ВСТАНОВИВ
		 
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "АДОРІЯ" (далі - ТОВ "АДОРІЯ", позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 02.04.2020 №0076050605 відповідно до якого до ТОВ «Адорія» застосовано штрафні санкції (пеню) за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 149850, 77 грн.
		На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки відповідачем неправильно здійснено розрахунок пені за порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті. 
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.01.2021 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у місті Києві від 02.04.2020 №0076050605.
		Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ГУ ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
		На думку апелянта суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
		Відповідач, зокрема зазначає, що суд першої інстанції помилково застосував до цих правовідносин положення Закону України від 17.03.2020 №533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон №533-ІХ).
		Так, ГУ ДПС у м. Києві указує на те, що положення закону №533-ІХ, згідно яких у період з 01.03.2020 по 31.05.2020 не застосовуються штрафні санкції за порушення податкового законодавства, стосуються лише тих штрафних санкцій, нарахування та застосування яких здійснюється відповідно до норм Податкового кодексу України (далі - ПК України).
		Водночас у цих правовідносинах позивачу за порушення строків розрахунків нарахована пеня відповідно до Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон №2473-VIII) зміни до якого Законом №533-ІХ не вносилися.
		Таким чином, пеня позивачу за порушення строків розрахунків за період з 01.03.2020 по 31.05.2020 на підставі Закону №2473-VIII нарахована правомірно та підлягає сплаті на загальних підставах.
		Разом з тим, суд першої інстанції зазначеного не врахував у зв`язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
		Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. 
		Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
		Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що на підставі направлення від 12.03.2020 №449/26-15-05-06-05 та наказу Головного управління ДПС у місті Києві від 05.03.2020 №2586, відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Адорія» (Код ЄДРПОУ 32960879) з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за імпортним контрактом від 30.07.2018 №30/07/2018 з компанією «Текос» (Російська Федерація) за період з 30.07.2018 по 16.03.2020.
		За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено Акт №29-1-26-15-05-06-05/32960879 від 16.03.2020 (надалі - Акт), яким встановлено наступні порушення: 
		- частини 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII (зі змінами та доповненнями), а саме ненадходження товару на суму 699 982, 50 рос.руб за контрактом від 30.07.2018 №30/07/2018, укладеним з компанією «Текос» (Російська Федерація).
		У зв`язку з виявленим правопорушенням ГУ ДПС у місті Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» №0076050605 від 02.04.2020, відповідно до якого до ТОВ «Адорія» (Код ЄДРПОУ 32960879) застосовано штрафні санкції (пеню) за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 149850, 77 грн.
		Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
		Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що пеня за порушення строків розрахунків за період з 01.03.2020 по 16.03.2020 не нараховується у зв`язку із набранням чинності Законом №533-ІХ, положеннями якого передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства у період з 01.03.2020 по 31.05.2020 не застосовуються. 
		Ураховуючи зазначене відповідачем протиправно включено до розрахунку суми штрафних санкцій за прострочення строків розрахунків період з 01.03.2020 по 16.03.2020.
		Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та як наслідок наявності підстав для його скасування.
		Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
		Як убачається з оскаржуваного податкового повідомлення рішення, до позивача застосовано штрафні санкції у вигляді пені за порушення граничних строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на підставі частини третьої статті 13 Закону №2473-VIII.
		За змістом преамбули Закону №2473-VIII цей Закон визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.
		Відповідно до частини першої статті 3 Закону №2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
		Згідно з частинами другою та третьою статті 3 Закону №2473-VIII питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону. 
		У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.
		Відповідно до частин першої-шостої статті 11 Закону №2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду. 
		Валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу. 
		Валютний нагляд відповідно до частини другої цієї статті здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду без втручання у відповідні валютні операції та діяльність суб`єктів таких операцій, крім випадків запобігання агентами валютного нагляду проведенню валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства. 
		Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства. 
		Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами. 
		Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.
		Статтею 13 Закону №2473-VIII особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
		Відповідно частини першої цієї статті Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
		Згідно з частиною п`ятою статті 13 Закону №2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
		Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.
		З аналізу зазначених норм права вбачається, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику в межах наданих йому повноважень здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами вимог валютного законодавства в рамках, якого, зокрема перевіряє дотримання останніми граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. У випадку встановлення відповідним органом, за результатами такого нагляду порушення резидентом граничних строків розрахунків цей орган нараховує та стягує з резидентів у встановленому порядку пеню, передбачену частиною п`ятою статті 13 Закону №2473-VIII.
		К          олегія суддів звертає увагу, що пеня за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, встановлена саме Законом №2473-VIII та не підпадає під правове регулювання пені, що передбачена нормами ПК України та нараховується відповідно до цього кодексу.
		17 березня 2020 року прийнято Закон №533-ІХ, яким внесено зміни до ПК України та інших нормативно-правових актів спрямовані на підтримку платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
		Положеннями цього Закону, зокрема внесено зміни до ПК України в частині застосування штрафних санкцій на період запровадження карантинних заходів.
		Так, згідно з пунктами 52-1- 52-5 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинених протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
		Отже, положеннями Закону №533-ІХ внесено зміни саме в порядок нарахування пені за порушення податкового законодавства, яка передбачена відповідними нормами ПК України.
		Водночас колегія суддів звертає увагу, що Законом №533-ІХ не вносилися зміни до порядку нарахування пені за порушення вимог валютного законодавства в частині порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, яка нараховується відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону №2473-VIII.
		Таким чином, Законом №533-ІХ не передбачено звільнення від відповідальності на період карантинних обмежень за порушення валютного законодавства.
		При цьому норми Закону №2473-VIII та інших нормативно-правових актів, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність, не звільняють від застосування штрафних санкцій та пені за порушення валютного законодавства у період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19).
		За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо відсутності підстав для нарахування позивачу пені за порушення граничних строків розрахунків на підставі Закону №2473-VIII, посилаючись на положення Закону №533-ІХ.
		У такому разі висновки суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, та як наслідок наявності підстав для його скасування є необґрунтованими.
		Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Водночас суд першої інстанції під час розгляду цієї справи вказаного дотримався не в повній мірі, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення, яке підлягає скасуванню. 
		За правилами статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. 
		Відповідно до частини другої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		Ураховуючи зазначене, рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
		Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, 
		ПОСТАНОВИВ
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві задовольнити.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
		У задоволенні позову відмовити повністю.
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та в силу частини 5 статті 328 КАС України оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий суддя                                           І.О.Лічевецький 
		 
		суддя                                                              Г.В.Земляна 
		 
		суддя                                                              О.М.Оксененко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...